CC BY
44
Психолопчш аспекти тренажерной шдготовки курсанлв ХерсонськоГ державно! морськоГ академп до роботи в екстремальних умовах
Олена Безлуцька
Херсонська державна морська академ'я, Украна кафедра гумаштарних дисциплн, кандидат ¡сторичних наук, доцент
Анотащя. Важливу роль у пщвищення якост професшноГ та психолопчно'Г шдготовки KypcaHTiB морських навчальних зaклaдiв в^грае тренажерна пiдготовкa, що е головною складовою Bcieï системи навчання майбутшх фaхiвцiв морського та piчкового транспорту. Метою дано!' cтaттi е висв^лення пcихологiчних acпектiв тренажерноГ шдготовки кypcaнтiв ХерсонськоГ державно' морськоГ академГГ до роботи в екстремальних умовах з використанням навчально-тренажерного комплексу «^ртуально-реальне судно морськоГ шдустрп'». Заняття на тренажерахчм^аторах BOSIET (Basic Offshore Safety Induction & Emergency Training), HUET (Helicopter Underwaterescape Training), FOET (Further Offshore Emergency Training) дозволяють готувати майбутшх фaхiвцiв рГчкового та морського транспорту до роботи в умовах пщвищеного ризику та забезпечити високий piвень психолопчно'Г пГдготовки курсанпв на основГ оптимiзaцГГ 'Гх людського ресурсу, зокрема психоФГзичного та штелектуального.
Ключов1 слова: тренажерна пiдготовкa; Херсонська державна морська aкaдемiя; психолопчш аспекти; навчально-тренажерний комплекс <^ртуально-реальне судно морськоГ ¡ндустрп'».
LCC Subject Category: U400-714
Вступ
Постановка проблемы. Сучасш умови пращ на морi висувають быьш високi вимоги до якос-т пiдготовки майбутнiх фахiвцiв морського та рiчкового транспорту. Реалiзувати себе в майбутнш професiйнiй дiяльностi, що вщбу-ваеться в досить специфiчних екстремальних умовах може лише компетентний спещалкт, що володie професiйно важливими знаннями, вмшнями, навичками та комунiкацiями, а та-кож стiйкими психофiзичними якостями та гарним здоров'ям. Яюсть подготовки майбут-нiх фахiвцiв морського та рiчкового транспорту залежить вод низки факторiв, однак ви-значальним е саме рiвень Гх професшноГ ком-петентностi. Однiею з важливих умов пщви-щення якостi професшноГ та психолопчно'Г подготовки курсантiв морських навчальних закладiв е тренажерна подготовка.
Використання тренажерних технологiй у на-вчальному процесi дозволяе вiдпрацювати взаемодш екiпажу судна один з одним та з шшими учасниками нав^ацп; змоделювати аварiйнi та кризовi ситуацГГ; перевiрити пси-хологiчну готовнiсть курсанпв до дiй в екст-ремальних умовах; зменшити ризик прийн-яття неправильних ршень тощо.
DOI: 10.22178/pos. 19-3
Анал1з остантх дослгджень I публтацш, що присвяченi професшнш пiдготовцi морських спецiалiстiв, переконливо свщчить про акту-альнiсть, важливу теоретичну i практичну значущiсть психологiчного аспекту тренажерноГ пiдготовки майбутнiх фахiвцiв морського та рiчкового транспорту. Серед праць при-свячених тренажерно-практичнш пiдготовцi курсантiв в морських навчальних закладах слщ видiлити роботи I. Афонша [1], Л. Герганова [3; 4], В. Дулша [7], Д. Корнеева [10], I. Недзельського [12]. У свою чергу проблему психолопчноТ подготовки майбутшх моряюв до професшноГ дiяльностi пщшмали Г. Броневицький [2], А. Дашленко [5], В. Дмiтрiев [6], Т. Зайцева [8; 9]. Тим не менш актуальною залишаеться психологiчна скла-дова тренажерноГ пiдготовки морських фахь вцiв.
Метою даноГ статтi е висвiтлення психолоп-чних аспектiв тренажерноГ пiдготовки курса-нтiв ХерсонськоГ державноГ морськоГ академГГ до роботи в екстремальних умовах з викори-станням навчально-тренажерного комплексу <^ртуально-реальне судно морськоГ шдустрп».
Результати дослщження
У наш час значно актуалiзуeться проблема тдвищення рiвня професшно!' психолопчно!' пiдготовки сучасного моряка до дш в екстре-мальних умовах морського середовища, осю-льки й вирiшення сприятиме пiдвищенню рiвня надшносп морського судноплавства.
Екстремальнi умови дiяльностi характеризу-ються впливом на оргашзм людини дiючих, високо iнтенсивних, потенцшно загрозливих для органiзму факторiв. В екстремальних умовах яскраво виражеш негативш функщо-нальнi стани, а дiяльнiсть людини здшсню-еться iз залученням резервних можливостей органiзму [13].
Екстремальш умови працi фахiвцiв морсько!' галузi пов'язанi iз постiйно дiючими на них стрес-факторами: ^матичними (температура, гшокая, бaричнi впливи, магнiтнi бурь спека, холод, волопсть, киснева недостат-шсть); технiчними (шуми, вiбрaцГi, радючас-тоти); фiзiологiчними (гiподинaмiя, хвороби, травми); ергономiчними (робота вночi, змiнa часових пояав); психологiчними (недостат-нiсть шформацп, пiдвищенa вiдповiдaльнiсть, одномaнiтнiсть дiй, напружен стосунки в ко-лективi, високий темп роботи); надзвичай-ними обставинами (небезпека для життя i здоров'я, хвороба близьких, смерть колег, близьких, рщних, напад тра^в) [11, с. 65].
У вщповщносп зi свгговими стандартами пщ-готовки курсaнтiв морських навчальних за-клaдiв до дш в екстремальних умовах в Херсонськш держaвнiй морськiй академп пе-редбачено таю етапи спецiaлiзовaноi' тдго-товки майбутшх морських фaхiвцiв [8, с. 114]:
- оволодшня технологieю психолопчного са-моупрaвлiння в рамках самоменеджменту психофiзичних стaнiв моряка в процес ви-вчення навчального курсу «Психолопя» та сaмостiйного знайомства зi спецкурсом «Самоменеджмент психофiзичних стaнiв моряка»;
- вивчення навчального курсу «Менеджмент морських ресурав»;
- вщпрацювання комплексу завдань безпосе-реднього психофiзичного та професшного тренування на спецiaлiзовaних тренажерах навчально-тренажерного комплексу <^ртуа-льно-реальне судно морсько!' iндустрГi».
Саме тренажерна подготовка KypcaHTiB, май-6yTHix офiцерiв pi4KOBoro та морського транспорту, е важливим етапом переведення на-бутих професiйних знань на рiвень умшь та навичок. Вона формуе готовшсть курсaнтiв до адекватних дiй в умовах реального судна та сприяе зниженню аваршних ситуaцiй на морг Тренажерна пiдготовкa е головною складовою вае'1' системи навчання морських фaхiвцiв. Проблема пiдвищення ïï ефективно-ст е комплексною i включае в себе як вирь шення суто технiчних, так i методичних, пе-дaгогiчних i, що важливо, психолопчних за-вдань.
Удосконалення процесу тренажерно'' подготовки мaйбутнiх фaхiвцiв рiчкового та морського транспорту може здшснюватися в двох напрямах, перше з яких пов'язане з розши-ренням моделюючих можливостей тренажера, наближенням психофiзiологiчних сташв та навичок, що на них формуються, до тих, яю необхiднi морському спецiaлiсту в реальнш професiйнiй дiяльностi. Другий напрямок пе-редбачае покращення психолого-педагопчних програм i методiв пiдготовки, оптимальне використання у процеа навчання психолопчних фaкторiв устшносп оволодшня тренажерною пiдготовкою.
Тренажерна база Херсонськш державнш мор-ськiй академп включае в себе програми для роботи на суднах техшчного флоту (офшор), таю як BOSIET (Basic Offshore Safety Induction & Emergency Training), HUET (Helicopter Underwaterescape Training), FOET (Further Offshore Emergency Training) та шшГ акредито-ваш курси OPITO (Offshore Petroleum Industry Training Organisation), що дозволяють пщго-тувати мaйбутнiх фaхiвцiв рГчкового та морського транспорту до роботи в умовах пщви-щеного ризику.
Мета використання тренaжерiв полягае у створенш умов, максимально наближених до фрагментГв реального функцiонувaння сощо-техшчно'' системи та забезпеченнГ ситуацГй тдвищеного ризику для проведення психо-фГзичного тренування Гз закрГплення вщпо-вщних умГнь ГндивГдуального виживання.
Моделювання аваршних, надзвичайних та кризових ситуацГй в навчальному процеа яв-ляе собою особливу складшсть. Таю ситуацГ', як правило, характеризуеться несподГвашстю виникнення, незвичшстю умов, дефГцитом
шформацп, необхщшстю швидкого прийнят-тя рГшень, загрозою катастрофiчних наслщ-KiB [3; 4]
До завдань тренування на спецiалiзованих тренажерах входить формування у курсантГв культури безпеки, навичок грамотного вико-нання професшних завдань, пiдвищення рГв-ня стресостшкосп, а також психолопчно'' установки на перемогу небезпечно'' ситуацп, психоемоцшно' стГйкостГ, Гнстинкту самозбе-реження, професшно'' звички до ризику.
Так, наприклад, курс BOSIET розрахований на операторiв, що мають працювати на бурових та нафтодобувних установках, яю розташо-ванi на морГ. ПГд час проходження курсу на тренажерах курсанти мають можливГсть ово-лодГти навичками професшно доцГльного ре-агування в екстремальних ситуащях, що ви-никають у момент доставки 'х гелжоптером на офшорнГ споруди, а також 'х повернення. В результатГ тренувань майбутш моряки мають можливГсть бГльш чГтко зрозумГти сут-шсть явища «ризик», перевГрити рГвень свое'' стресостшкосп, а також вГдчути впевнешсть у сво'х особистих реакцГях щодо безпомилко-вого реагування в екстремальнш ситуацп та дГй за допомогою спецГального аварГйного обладнання [8; 9].
У свою чергу треншг HUET дозволяе тдготу-вати курсантГв до швидкого i рацГонального реагування в надзвичайних ситуащях на пщ-ставГ свГдомого психологГчного самоуправ-лГння комплексом особистого людського ресурсу, зокрема професшного, психофГзичного, емоцГйно-вольового, морального [8, с. 115].
З метою психолопчно'' пГдготовки до тренш-гу FOET курсантам пропонуеться звернутися до самоменеджменту психофГзичних сташв моряка та визначити програму шдивщуаль-ного попереднього психологГчного трену-вання.
Специфша тренажера Heavy Lift Simulator сприяе активацп та взаемодГ' всГх психГчних
пГзнавальних процесГв курсантГв, зокрема 'х вГдчуттГв, сприйняття, пам'ятГ, уяви та мис-лення, а також удосконаленню професшно значущих психолопчних властивостей (про-фесГйна вГдповГдальнГсть, щлеспрямовашсть, наполегливГсть, толерантнГсть до ризику, вГ-дповГдна самооцГнка особистих дГй та шше) [8, с.123].
Однак, слщ зазначити, що ефективнГсть тре-нажерно'' пГдготовки залежить вГд рГвня знань, умшь, навичок та комушкацш курсантГв, отриманих ними на до тренажерному етат навчання [3; 4]. Саме тому викладачами академп придГляеться значна увага етапу теоретичного вивчення модульовано'' тренажером аваршно'' або кризово' ситуацп. Так, тд час вивчення дисциплГн «Психолопя», «Менеджмент морських ресурав», спецкурсу «Самоменеджмент психофГзичних сташв моряка» та шших курсанти переглядають та аналГзують вщеоролики, фГльми, розбирають навчальнГ кейси, проходять психолопчш тре-нГнги та тестування.
Висновки
Тренажерна пГдготовка дозволяе Херсонськш державнш морськГй академп забезпечувати високий рГвень психолопчно'' пГдготовки курсантГв на основГ оптимГзацп 'х людського ресурсу, зокрема психофГзичного та штелек-туального. Саме завдяки тренажернш пщго-товцГ морських фахГвцГв е можливГсть мГшмь зацп проблеми помилкових дш представни-кГв плавскладу та тдвищення рГвня безпеки i надшносп мГжнародного морського судноп-лавства, а також устшшсть професшно'' дГя-льносп морякГв у екстремальних умовах. КрГм того, навчання на тренажерах-ГмГтаторах дозволяе значно ефективнГше, нГж це дозволяють звичайш методи, сформувати компетентности майбутнГх суднових спещаль стГв.
Список шформацмних джерел
1. Афонин И. Л., Боков Г. В. Алгоритмический подход к подготовке судоводителей. Вкник СевД-
ТУ. Педагогка. 2008. Вип. 90. С. 85-89.
2. Броневицкий Г. А. Психология военных моряков: психические состояния. Санкт-Петербург :
Образование-культура, 2002. 317 с.
ISSN 2413-9009
3. Герганов Л. Д. Тренажерно-практична подготовка студенев та фахiвцiв плавскладу в морсь-
ких навчальних закладах УкраГни як шструмент безпеки судноплавства. Водный транспорт. 2013. Вип. 1. С. 114-118.
4. Герганов Л., Ченцов М. Сучасш вимоги до подготовки плавскладу в навчально-тренажерних
центрах УкраГни. Професшне навчання на выробныцтвг. 2003. Вип. 1. С. 58-66.
5. Даниленко А. А. Психологические основы управления на морском транспорте. Санкт-
Петербург : Нестор-История, 2004. 395 с.
6. Дмитриев В. И., Козик С. В. Психологическое обеспечение подготовки плавсоставов. Науковый
вкнык ХерсонськоГ державно!' морськоГ академп. 2012. № 1(6). С. 77-84.
7. Дулин В. Н. Педагогические условия развития профессионального опыта морских специали-
стов в учебно-тренажерных центрах. Калининград : БГАРФ, 2006. 93 с.
8. Зайцева Т. Г., Ходаковський В. Ф. Самоменеджмент психофiзичних сташв морських фахiвцiв у
контекст посилення людського ресурсу та попередження аваршносп на флоть Херсон : ХДМА, 2013. 152 с.
9. Зайцева Т. Г., Ходаковський В. Ф. Теорiя i практика самоменеджменту психофiзичних сташв
моряка з активiзацiГ людського ресурсу та подолання проблеми аваршносп на флоть Херсон : ХДМА, 2012. 170 с.
10. Корнеев Д. И. Тренажёр-имитатор последнего поколения как дидактическое средство обу-
чения инженера-судоводителя. Казань : Центр инновационных технологий, 2005. 50 с.
11. Менеджмент морських ресурав / ред. О. П. Безлуцька. Херсон : Херсонська державна морсь-
ка академiя, 2012. 92 с.
12. Недзельский И. И. Морские навигационные тренажёры: проблема выбора. Санкт-
Петербург : Электроприбор, 2002. 156 с.
13. Манухина С. Ю., Ерофеев А. К., Глушач Н. Н. Психология труда. Москва : Юрайт, 2015. 485 с.
© О. Безлуцька
Стаття отримана 20.01.2017, прийнята 15.02.2017, оприлюднена online 21.02.2017
Psychological Aspects of Simulator Training of Students of Kherson State Maritime Academy to Work in Extreme Conditions
Olena Bezlutska
Kherson State Maritime Academy, Ukraine
Abstract. Gym training plays an important role in improving the quality of professional and psychological training of students of maritime schools, which is the main component of the entire system of training future professionals of maritime and river transport. The purpose of this article is to highlight the psychological aspects of simulator training of students of Kherson State Maritime Academy to work in extreme conditions using the educational and training complex "virtual real-vessel marine industry". Classes for trainer-simulators BOSIET (Basic Offshore Safety Induction & Emergency Training), HUET (Helicopter Underwaterescape Training), FOET (Further Offshore Emergency Training) allow to prepare future professionals of river and sea transport to work in high-risk conditions and ensure a high level of psychological preparation of cadets based on the optimization of human resources, including mental, physical and intellectual.
Keywords: gym training; Kherson State Maritime Academy; psychological aspects of teaching and training complex "virtual real-vessel marine industry".
LCC Subject Category: U400-714 DOI: 10.22178/pos.19-3
References
1. Afonin, I. L., Bokov, G. V. (2008). Algoritmicheskij podhod k podgotovke sudovoditelej [An
algorithmic approach to the training of skippers]. Visnik SevDTU. Pedagogika, 90, 85-89 (in Russian).
2. Bronevickij, G. A. (2002). Psihologija voennyh morjakov: psihicheskie sostojanija [Psychology sailors:
mental states]. Saint-Petersburg: Obrazovanie-kul'tura (in Russian).
3. Herhanov, L. D. (2013). Trenazherno-praktychna pidhotovka studentiv ta fakhivtsiv plavskladu v
morskykh navchalnykh zakladakh Ukrainy yak instrument bezpeky sudnoplavstva [Fitness and practical training of students and professionals in the crew of maritime educational institutions of Ukraine as a tool for navigation safety]. Vodnyi transport, 1, 114-118 (in Ukrainian).
4. Herhanov, L., Chentsov, M. (2003). Suchasni vymohy do pidhotovky plavskladu v navchalno-
trenugernuch sentrakh Ukrainy [Current requirements for crew training in the training centers of Ukraine]. Profesiine navchannia na vyrobnytstvi, 1, 58-66 (in Ukrainian).
5. Danilenko, A. A. (2004). Psihologicheskie osnovy upravlenija na morskom transporte [Psychological
bases of management of maritime transport]. Saint-Petersburg: Nestor-Istorija (in Russian).
6. Dmitriev, V. I., Kozik, S. V. (2012). Psihologicheskoe obespechenie podgotovki plavsostavov
[Psychological support training of seafarers]. Naukovij visnik Hersons'koï derzhavnoï mors'koï akademiï, 1(6), 77-84 (in Russian).
7. Dulin, V. N. (2006). Pedagogicheskie uslovija razvitija professional'nogo opyta morskih specialistov v
uchebno-trenazhernyh centrah [Pedagogical conditions of development of professional experience of sea experts in teaching and training centers]. Kaliningrad: BGARF (in Russian).
8. Zaitseva, T. H., Khodakovskyi, V. F. (2013). Samomenedzhment psykhofizychnykh staniv morskykh
fakhivtsiv u konteksti posylennia liudskoho resursu ta poperedzhennia avariinosti na floti [Self psychophysical states marine experts in the context of strengthening human resources and the prevention of accidents in the Navy]. Kherson: KhDMA (in Ukrainian).
9. Zaitseva, T. H., Khodakovskyi, V. F. (2012). Teoriia i praktyka samomenedzhmentu psykhofzychnykh
staniv moriaka z aktyvizatsii liudskoho resursu ta podolannia problemy avariinosti na floti [Theory and practice self-management psychophysical states seafarer to enhance human resource and overcome the problem of accidents in the Navy]. Kherson: KhDMA (in Ukrainian).
10. Korneev, D. I. (2005). Trenazhjor-imitator poslednego pokolenija kak didakticheskoe sredstvo
obuchenija inzhenera-sudovoditelja [The simulator of the latest generation as didactic teaching tool engineer navigator]. Kazan': Centr innovacionnyh tehnologij (in Russian).
11. Bezlutska, O. P. (Ed.). (2012). Menedzhment morskykh resursiv [Management of marine resources].
Kherson: Khersonska derzhavna morska akademiia (in Ukrainian).
12. Nedzel'skij, I. I. (2002). Morskie navigacionnye trenazhjory: problema vybora [Marine navigation
simulators: the problem of choice]. Saint-Petersburg: Jelektropribor (in Russian).
13. Manuhina, S. Ju., Erofeev, A. K., Glushach, N. N. Psihologija truda [Work Psychology]. Moscow: Jurajt
(in Russian).
© O. Bezlutska
Received 2017-01 -20, Accepted 2017-02-15, Published online 2017-02-21
