CC BY
9
УДК 616.71/.72-018.4-007.234-007.24-002-008.9-056.257-053.81-079.4 Терешшн К.1.
ПРОГНОСТИЧНЕ ТА ДИФЕРЕНЦ1ЙНО-Д1АГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КЛ1Н1КО-ГЕНЕАЛОГ1ЧНИХ ФАКТОР1В РИЗИКУ ПОРУШЕНЬ СТРУКТУРНО-ФУНКЦ1ОНАЛЬНОГО СТАНУ К1СТКОВО1 ТКАНИНИ У ОС1Б МОЛОДОГО В1КУ, ХВОРИХ НА ОСТЕОАРТРОЗ, НА ТЛ1 ОЖИР1ННЯ
Харкiвський нацiональний медичний уыверситет
На основ! пор1вняльного кл1н1кочнформац1йного анал'зу (застосовано однофакторний дисперсйний анал'з) частоти окремих кл1н1чних та генеалог'чних фактор'т серед хворих на ОА з та без пору-шень СФСКТ (остеопеня, остеопороз) визначен ¡нформативн1 анамнестичн ¡ндикатори та про-гностична ц1ннють пол1морфних вар'ант'т генотипу по генам рецептора в'/там'ну D (VDR), лакта-зи (LCT) та фарнезл-дифосфат синтази (FDPS). На основ/ показник'т ¡х прогностичного значення складено табличний алгоритм, застосування якого можливе як в умовах амбулаторно-полклМчно)' допомоги, так / у раз/ залучення генетичних метод'т досл'дження. Точнсть прогнозування ¡з вико-ристанням вказаного прогностичного алгоритму залежить в'д обсягу залучених ¡нформативних '¡ндикатор'т. Однак урахування клМко-анамнестичних особливостей хворих на ОА, а також рент-генолог'чноТ стади захворювання у цих пац1ент1в здатне забезпечувати необх'дний р'тень точност1 прогнозу розвитку порушень СФСКТ. До алгоритму внесен/ лише незалежн!' ознаки прогнозування. У випадках, коли сила кореляц1йного зв'язку (±гху) м'ж факторами була бльшою н/'ж ±0,70, один ¡з фа-ктор'т виключався ¡з перел1ку '¡ндикатор'т. Застосування опрацьованого табличного алгоритму реал'зуе прогностичний пдхд до оц1нки ризику розвитку остеопенчних порушень у хворих на ОА.
Ключов1 слова: остеоартроз, остеопороз, пол1морф1зм гена лактази, пол1морф1зм гена рецептора в1там1на D, пол1морф1зм гену фарнезт-дифосфат синтази, ожиршня, апелш.
Досл1дження виконано у межах НДР Харювського нацонального медичного ун/верситету МОЗ УкраТни, зокрема кафедри за-гальноТ практики-амейно)' медицини та внутр1шн1х хвороб «Кл1н1чн1, метабол1чн1 та ¡мунн1 особливост/' перебгу захворю-вань внутр1шн1х орган1е у хворих р1зного ежу з патолог1ею опорно-руховоТ системи та шляхи Тх медикаментозноТ корекци», № держ. реестрацп 0113и002270.
Вступ
Остеопороз (ОП) i остеоартроз (ОА) вщно-сять до числа найбтьш поширених захворю-вань, мають загальну тенденцш до прогресу-вання з вком. Обидва захворювання характеризуются хрошчним больовим синдромом, що ю-тотно знижуе якють життя i призводить до ран-ньо'Г швал^зацп па^енпв [7].
У похилому i старечому вiцi ОП i ОА зустрн чаються з високою частотою i можуть бути, по думку рiзних авторiв, як взаемодоповнюючими, взаемопов'язаними, так i взаемовиключними за-хворюваннями [4,8,12]. Дослщження взаемини мiж ОА i ОП проводять на рiзних рiвнях - попу-ляцшному, оргашзмовому, тканинному, кл^ин-ному i молекулярному. Вивчають мiнеральну щiльнiсть кютково''' тканини, схож1сть i вiдмiннiсть в проявi болю i функцюнально''' активност па^е-нтiв, а також використовують експериментальн моделi, методи генетики i бiомеханiки [1,2].
ОП - одне з найбтьш поширених метаболiч-них захворювань, що виявляеться порушенням якост кютково''' тканини i пiдвищеним ризиком переломiв. У всьому свiтi в структурi захворюваностi i смертностi ОП займае провщне мiсце серед населення старших вкових груп. Однак в останн роки прояви остеопенп i остео-порозу зустрiчаються i у молодих людей. Це по-в'язане з соматичною патолопею, ендокринними захворюваннями, способом життя, дефщитом кальцiю та вп~амшу D в харчуваннi i iншими факторами [6,9].
Мета дослщження
Вивчення клiнiко-генеалогiчних факторiв ризику остеопешчних CTaHiB у oci6 молодого BiKy, хворих на остеоатроз на ™i ожирiння, та у роз-робцi алгоритму оцiнки шдивщуального ризику порушень стрyктyрно-фyнкцiонального стану кю-тково''' тканини у цих па^етчв.
Матерiали та методи дослiджень
У дослщженш задiянi 96 пацieнтiв (24 чоловн чо1 та 72 жшочо'Г cтатi) у вiцi 35,54^0,9 р. з вери-фiкованим дiагнозом ОА, як додатково обсте-женi для визначення полiморфiзмy гену (виконано з використанням наборiв фiрми «Литех» (Ро-ciя) методом полiмеразноТ ланцюгово''' реакцп для амплiфiкацil в режимi реального часу з використанням флюоресцентних мiток на шести канальному аналiзаторi Rotor-Gene™ 6000 («Corbett Research», Australia). Оцшку тяжкоcтi проявiв ОА виконано за методикою WOMAC [11]. Оцшку стади процесу виконано з використанням рентгенолопчних критерпв [3]. Дiагноcтикy порушень cтрyктyрно-фyнкцiональним станом кют-ково' тканини (СФСКТ) виконували за результатами рентгенолопчноТ кютково' денситеометрп на апаратi «Explorer QDR W» (Hologic); критерн ями оцiнки були: показник вщхилення кicтковоТ маси (BMD), зокрема T- та Z-критерiТ [10]. Ви-значали вмicт апелiнy (пг/мл) у сироватц кровi з використанням наборiв "Phoenix" (USA), методом 1ФА. При yзагальненнi резyльтатiв викорис-тано методи клiнiко-cтатиcтичного аналiзy та ва-рiацiйноТ статистики (розрахунок середых вели-
чин, похибок, одностороннього критерш досто-BipHOCTi Студента), а також елементи полшомн нального аналiзу, pеалiзованими стандартним пакетом прикладних програм ваpiацшноТ статистики: Stadia 6.0, Statistica for Windows 6.0.
Результати дослщження та |'х обговорення
Визначення прогностичного значення окре-мих клiнiко-генеалогiчних фактоpiв базувався на вивченн Тх частоти, шформативносп та прогно-стичних коефiцieнтiв i3 застосуванням диспер-сiйного аналiзу [5]. Зокрема, нами здшснено ви-
вчення прогностичного значення таких факторiв як: обтяжений амейний анамнез по ОА, наяв-нiсть в анамнезi переломiв, розподiл пацieнтiв за |'х шдивщуальним генотипом по генам VDR, LCT i FDPS, вiк машфестаци, рентгенолопчна стадiя ОА та iншi.
У табл. 1, наведено фактори у послщовносп зменшувано''' iнформативностi. По кожному iз 10 аналiзованих можливих факторiв ризику, нами визначенi 6 найбтьш значимих (р<0,05), якi i ви-користано у табличному алгоритмi (табл. 1, 2).
Таблиця 1
Частота та прогностичне значення (у ранговiй послЮовностО окремих клнжо-генеалогЧних факторiв о^нки ризику пору-
шень структурно-функцонального стану кютковоТ тканини у хворих на остеоартроз
Гени та Тх пстморфш кшшчш ваpiанти Пацieнти з остеоартрозом ПК, пат I, бП" p=
без порушень СФСКТ (n=39) з порушенням СФСКТ (n=57)
абс. P±m, % абс. P±m, %
наявнють перелс^в в анамнезi так 4 10,3±4,9 43 75,4±5,7а +8,7 2,824 0,0001
нi 35 89,7±4,9 14 24,6±5,7 -5,6 1,834
П=40,0% 39 100,0 57 100,0 - 4,658
наявнiсть амейного анамнезу ОА так 5 12,8±5,4 43 75,4±5,7 а +7,0 2,410 0,0001
ш 34 87,2±5,4 14 24,6±5,7 -5,5 1,723
П = 37,0 39 100,0 57 100,0 - 4,132
генотип по гену VDR bb 14 35,9±3,7 а 5 8,8±3,7 -6,1 0,830 0,001
Bb 14 35,9±3,7 19 33,3±6,2 -0,3 0,004
BB 11 28,2±7,2 33 57,9±6,5 а +3,1 0,464
П = 12,0 39 100,0 57 100,0 - 1,298
генотип по гену LCT CC 9 23,1±6,7 30 52,6±6,6 а +3,6 0,529 0,040
CT 23 59,0±7,9 25 43,9±6,6 -1,3 0,097
TT 7 17,9±6,1 а 2 3,5±2,4 -7,0 0,512
r| = 10,0% 39 100,0 57 100,0 - 1,138
вiк машфестаци остеоартрозу до 30 р. 5 12,8±5,4 24 40,4±6,5 а +5,0 0,685 0,013
30-35 р. 14 35,9±7,7 12 22,8±5,6 -2,0 0,129
понад 35 р. 20 51,3±8,0 21 36,8±6,4 -1,4 0,104
П =7,0% 39 100,0 57 100,0 - 0,918
рентген стадiя остеоартрозу I-II 29 74,4±7,0 а 28 49,1±6,6 -1,8 0,227 0,013
III- IV 10 25,6±7,0 29 50,9±6,6 а +3,0 0,375
П = 5,0% 39 100,0 57 100,0 - 0,603
маса тта, 1МТ <25,0 4 10,3±4,9 14 24,6±5,7 а +3,7 0,271 0,122
25-30 13 33,3±7,5 21 36,8±6,4 +0,5 0,008
>30 22 56,4±7,9 а 22 38,6±6,4 -1,6 0,147
П = 2,0% 39 100,0 57 100,0 - 0,426
генотип по гену FDPS AA 20 51,3±8,0 31 54,4±6,6 +0,2 0,004 0,462
AC 18 46,2±8,0 22 38,6±6,4 -0,8 0,029
CC 1 2,6±2,5 4 7,0±3,4 +4,3 0,097
П = 1,0% 39 100,0 57 100,0 - 0,131
обсяги ураження суглобiв однобiчне 18 46,2±8,0 25 43,9±6,6 -0,2 0,003 0,362
двобiчне 14 35,9±7,7 25 43,9±6,6 +0,8 0,035
полн 7 17,9±6,1 7 12,3±4,3 -1,7 0,047
П =1,0% 39 100,0 57 100,0 - 0,085
рiвень плазматичного апелшу < M±m 24 61,5±7,8 35 61,4 ±6,4 -0,1 0,001 0,226
M±m 2 5,1±3,5 5 8,8±3,7 +2,3 0,042
> M±m 13 33,3±7,5 17 29,8±6,1 -0,5 0,008
П =2,0% 39 100,0 57 100,0 - 0,051
Стадiя за порушенням функцюнального стану I-II 23 59,0±7,9 30 52,6±6,6 -0,5 0,016 0,461
III-IV 16 41,0±7,9 27 47,4±6,6 +0,6 0,020
r| =1,0% 39 100,0 57 100,0 - 0,036
Примтка:а - достов1рн1 в1дм1нност1 у частот/' розподлу хворих на остеоартроз залежно в1д наявност1 / в1дсутност1 пору-шень структурно-функцюнального стану кютковоТ тканини (СФСКТ); п - сила впливу фактора, I - /'нформатив-нють фактора (б1т), ПК - прогностичний коефщ^ент в1дпов1дноТ градацп фактора (пат), р - достов1рн1сть р1зниц1 м1ж групами пор1вняння.
Так, найбтьш шформативним виявився такий естрований серед хворих на ОА з поеднаним фактор, як наявнють у анамнезi переломiв; цей порушенням СФСКТ, ыж серед хворих на ОА фактор достовiрно (р<0,0001) часпше був заре- без порушень СФСКТ (вщповщно, у (75,4±5,7)%
та (10,3±4,9)% пацieнтiв), iнформативнiсть фак- pa3i наявност переломiв в aHaMHe3i становить тора склала 1=4,658 6iT, а сила впливу - п ПК = +8,7 пат, при вщсутносп ПК = -5,6 пат =40,0%. Визначено, що прогностичне значення у (табл. 2).
Таблиця 2
Алгоритм оцнки iндивiдуального ризику порушень структурно-функ^онального стану кютковоТ тканини хворих на остеоартроз
Клшко-генеалопчш фактори Прогностичш коефiцiенти при рiзних шдивщуальних варiантах обстеження
градацп фактора ПК
переломи юсток в анамнезi так +8,7
ш -5,6
сiмейний анамнез остеоартрозу так +7,0
нi -5,5
варiант генотипу по гену VDR bb -6,1
Bb -0,3
BB +3,1
варiант генотипу по гену LCT CC +3,6
CT -1,3
TT -7,0
вк машфестацп остеоартрозу до 30 роюв до 30 р. +5,0
30-35 р. -2,0
понад 35 р. -1,4
рентген стадiя остеоартрозу I-II -1,8
III- IV +3,0
Важливим за шформативнютю фактором ризику порушень СФСКТ у хворих на ОА виявився обтяжений амейний анамнез. Наявнють амейного анамнезу достовiрно (р<0,0001) частше було зареестровано у 43-х хворих, що мали порушення СФСКТ, проти 5-ти па^енпв без порушень (вщповщно, у (75,4±5,7)% та (12,8±5,4)% па^ешчв). lнформативнiсть фактора склала 1=4,132 б^, сила впливу - п=37,0%. Прогностичне значення у разi наявност сiмейного анамнезу ОА становить: ПК = +7,0 пат, при вщ-сутност ПК = -5,5 пат.
Розподт пацiентiв, хворих на ОА, за варiан-тами полiморфiзму гену VDR виявив, що порушення СФСКТ достовiрно частiше (р<0,001) мали па^енти з гомозиготним генотипом ВВ - 33 патента, проти 11 оаб (вiдповiдно, (57,9±6,5)% та (28,2±7,2)%). Водночас пацiенти з гомозиготним генотипом ЬЬ, навпаки, достовiрно рiдше (р<0,001) мали порушення СФСКТ: 14 проти 5-ти оаб (вщповщно, (35,9±3,7)% та (8,8±3,7)% пацн ен^в). lнформативнiсть фактора ризику склала -I = 1,298 б^, сила впливу - п = 12,0%. Прогностичне значення полiморфiзму гену VDR у разi наявностi у патента, хворого на ОА, генотипу ВВ становить - ПК = +3,1 пат, генотипу ЬЬ - ПК = -6,1 пат.
Наступним за шформативнютю фактором ризику порушень СФСКТ у хворих на ОА став розподт па^етчв за варiантами полiморфiзму гену LCT. Виявлено, що порушення СФСКТ достовiр-но часпше (р<0,040) мали па^енти з гомозиготним генотипом СС - 30 оаб, проти 9-ти па^етчв (вщповщно, (52,6±6,6)% та (23,1±6,7)%). Водночас па^енти з гомозиготним генотипом ТТ дос-товiрно рщше (р<0,040) мали порушення СФСКТ: 7 па^етчв проти 2-х осiб (вщповщно, (17,9±6,1)% та (3,5±2,4)% пацiентiв). 1нформати-внiсть фактора склала I = 1,138 б^, сила впливу - п = 10,0%. Прогностичний коефiцiент розвитку
порушень СФСКТ у разi наявностi у пацieнта, хворого на ОА, генотипу СС становить ПК = +3,6 пат, генотипу ТТ - ПК = -7,0 пат.
Також важливим за шформативнютю фактором ризику порушень СФСКТ е вк маыфестацп ОА. Виявлено, що серед хворих на ОА порушення СФСКТ достовiрно часпше (р<0,036) мали па^енти, у яких вк машфестацп захворюван-ня був менше 30-ти рокiв - 23 особи проти 5-ти (вщповщно, (40,4±6,5)% та (12,8±5,4)%). I = 0,918 б^, п = 7,0%. Прогностична значимють у разi наявностi у патента вiку машфестацп ОА < 30-ти рош становить - ПК = +5,0 пат.
Аналiз впливу рентгенолопчноТ стади ОА на порушення СФСКТ показав, що па^енти з III та IV ренгенолопчною стадiею достовiрно частiше (р<0,013) мали схильнють до розвитку остеопе-нiчних стаыв (вiдповiдно, (50,9±6,6)% та (25,6±7,0)%), ыж пацiенти з I та II стадiями (вщ-повiдно, (74,4±7,0)% та (49,1±6,6)%). Ыформа-тивнiсть фактора склала 1=0,603 бiт; сила впливу - п=5,0%. Прогностичне значення фактору ризику порушень СФСКТ у разi наявносл у пацн ента III та IV ренгенолопчно'Т стадiТ ОА склав ПК = +3,0 пат; за наявносл I-шоТ та II-гоТ ренгеноло-гiчноТ стади цей показник склав ПК = -1,8 пат.
Водночас, окремi клшко-анамнестичш та ге-нетичнi фактори виявилися прогностично незна-чимими стосовно порушень СФСКТ у хворих на ОА.
Так, проведений аналiз впливу маси тта на формування остеопенiчних станiв виявив, що серед хворих на ОА з !МТ<25,0 порушення СФСКТ достовiрно (p<0,122) мали 14 осiб, не мали - 4 патента (вщповщно, (24,6±5,7) та (10,3±4,9)%). Серед хворих на ОА з !МТ>30,0 (за наявносл ожирiння) достовiрно (p<0,05) зареестровано 22 патента з 39-ти iз вiдсутнiстю порушень СФСКТ, проти 22-х з 57-ми iз наявнютю порушень (вiдповiдно, (56,4±7,9) та (38,6±6,4)%).
Па^енти, що мали надмiрну масу тта (1МТ 25^30) характеризувались практично однаковою частотою порушень СФСКТ (вщповщно, (33,3±7,5) та (36,8±6,4)% пацiентiв, р>0,05). За даними дослiдження iнформативнiсть цього фактора була вщносно низькою (1=0,426), тому кон-статовано практичну вщсутнють прогностично''' цiнностi впливу надмiрноl маси тiла та ожирiння на порушення СФСКТ у хворих на ОА.
Аналiз розподiлу пацiентiв за варiантами по-лiморфiзму гену FDPS виявив, що гетерозиготнi варiанти АС практично однаково (р<0,4б2) часто рееструвались у геномi хворих i з та без порушень СФСКТ (вщповщно, (38,6±6,4) та (46,2±8,0)%). Аналопчш спiввiдношення отрима-нi i для гомозиготних варiантiв полiморфiзму по цьому гену (табл. 1). Низька шформативнють цього фактора (1=0,131) зумовила вщсутнють прогностично' цшносп стосовно формування порушень СФСКТ у хворих на ОА.
Проведений аналiз впливу фактора обсягу ураження суглобiв на порушення СФСКТ показав, що у хворих на ОА як за наявност однобiч-ного та двобiчного ураження суглобiв, так i полн остеоартрозу, формування остеопешчних станiв рееструвалося з однаковою частотою, як i вщсутнють порушень (вщповщно, (43,9±6,6) та (46,2±8,0)% - при однобiчному ураженш, (43,9±6,6) та (35,9±7,7)% - при двобiчному ура-женнi суглобiв, (12,3±4,3) та (17,9±6,1)% - при полюстеоартроз^. Однак, низька шформатив-
нiсть i цього фактора (1=0,085) також зумовила вiдсутнiсть прогностично' цiнностi стосовно формування остеопешчних станiв у хворих на ОА.
Аналiзуючи вплив рiвня плазматичного апе-лiну i прогностичне значення цього фактора (градацп фактора визначеш як похiдна вiд сере-днiх значень вмiсту по груш хворих на ОА) нами виявлено, що хворi на ОА, у яких рiвень плазматичного апелша був нижче середнього рiвня, однаково часто (р<0,226) зареестованi в груш без порушень СФСКТ та з порушеннями СФСКТ (вн дповщно, (61,5±7,8)% та (61,4±6,4)%) та, практично з однаковою частотою були представлен в шших градацiях цього фактора. Саме такий роз-подiл i визначив практичну вщсутнють прогностично' цшносп стосовно формування порушень СФСКТ у хворих на ОА.
Останшм з проаналiзованих факторiв ризику порушень СФСКТ у хворих на ОА була стадiя за порушенням функцюнального стану (ПФС). Однак, як у попередньому випадку, у хворих на ОА при рiзних пФc-стадiях, порушення СФСКТ ре-еструвалися однаково часто, як i 'х вiдсутнiсть. Слiд зазначити найнижчу шформативнють, серед уах проаналiзованих факторiв, ризику роз-витку остеопешчних сташв (1=0,036).
Таким чином, по кожному iз факторiв нами визначеш його прогностична цшнють (рис. 1), дiагностичне значення та сила впливу, що за-безпечило виконання персошфковано''' оцiнки ризику ОА за комплексом факторiв.
-ПК Прогностичнi коефщенти за вiдсутностi та наявност! фактора ПК
R-стадiя: III -
IV / 1-11
манiфестацiя до 30 р
ген LCT: СС/ТТ
ген VDR: ВВ/ЬЬ
с!меинии анамнез
переломи в анамнез!
-7,0 -5,0 -3,0 -1,0 1,0 3,0 5,0 7,0
9,0
Рис. 1. Прогностичн1 коефЦ1енти окремих кл1н1ко-генеалог1чних фактор1в ризику порушень структурно-функцонального стану к/стково'Т тканини у хворих на остеоартроз. Для цього, за даними проведеного порiвня- тичного значення опрацьовано алгоритм прогно-льного аналiзу факторiв, iз застосуванням стан- зування ризику ОА, який базуеться на викорис-дартизовано' процедури визначення 'х прогнос- танш прогностичного значення шформативних
факторiв i структурно мае вигляд таблицi, що мн стить iндикатори оцiнки - прогностичн коефiцiе-нти (ПК) i шкалу оцiнки результату прогнозуван-ня.
До алгоритму внесенi лише незалежн ознаки прогнозування. У випадках, коли сила кореля-цiйного зв'язку (±гху) мiж факторами була бть-шою нiж ±0,70, один iз факторiв виключався iз перелiку iндикаторiв. Застосування опрацьова-ного табличного алгоритму реалiзуе прогностич-ний пiдхiд до оцшки ризику розвитку ОА. Принцип прийняття прогностичного ршення у прогно-стичному алгоритмi (ПА) зводиться до додаван-ня ПК, за умов послщовного аналiзу наведених у табличному алгоритмi iндикаторiв [12]. Вiдомо, що ПА не ттьки враховуе наявн iндикатори, але i зводить до м^муму кiлькiсть крокiв прогности-
чно' технологи за рахунок застосування шфор-мативних критерив (табл. 2).
Приклад 1, який демонструе застосування алгоритму: Леонщ В., 33 роки. Для прогнозування ризику розвитку порушень СФСКТ у конкретного патента використовуемо дат анамнезу, згщно яких, у Олешя Н. мали мюце переломи кюток кiнцiвки (ПК1=+8,7) та обтяжений наявню-тю ОА амейний анамнез (у батька двобiчний го-нартроз; ПК2=+7,0). Наявнiсть цих двох клшко-анамнестичних факторiв, навiть без залучення генетичних дослщжень, дозволяе визначити, що Леонщ В. мае високий ризик формування розвитку порушень СФСКТ на ™ ОА, осктьки ПС=8,7+7,0>15,0 (рис. 2).
Стратифiкацiйнi групи (СГ) хворих на остеоартроз з pi3HMM piBHeM ризику формування порушень структурно-функцюнального стану кютково! тканини
СГ - 1
ПСтт < - 15
мМмальнии ризик
СГ- 2
невизначении ризик
ПСтах ^+15
СГ - 3
високии ризик
Рис. 2. Шкала оцШки ¡ндив1дуального ризику порушень структурно-функц1онального стану кютковоТ тканини у хворих на остеоартроз.
Приклад 2, який демонструе застосування алгоритму: Олександр Т., 35 рош. Для прогнозування ризику розвитку порушень СФСКТ у конкретного патента використовуемо дат анамнезу та результати генетичних дослщжень, згщно яких, у Олександра Т. мали мюце переломи кюток кш^вки (ПК1=+8,7), амейний анамнез стосо-вно ОА - не обважчений; ПК2=-5,5, а ПС=8,7-5,5=+3,2.
За результатами генетичних дослщжень ви-явлено, що Олександр Т. мае полiморфний ва-рiант генотипу ВВ варiант генотипу по гену VDR (ПК3=+3,1) та СС варiант генотипу по гену LCT (ПК4=+3,6), а кл^чна машфеста^я ОА у Олександра вщбулася у вiцi до 30 рош (ПК5=+5,0) i на момент обстеження цей патент мае III рент-генологiчну стадiю захворювання (ПК6=+3,0). Виходячи iз наявних у патента клшко-генеалогiчних факторiв, пщраховуемо прогнос-тичну суму: ПС = (+8,7) + (-5,5) + (+3,1) + (+3,6) + (+5,0) + (+3,0) = +17,9. Осктьки досягнуто зна-чення максимально! прогностично! суми (ПСтах=15,0), технолопю прогнозування закшче-но. Висновок: у Олександра Т., який хворiе на ОА, мае мюце високий ризик порушень СФСКТ (що пщтверджено результатами денситометри: BMD = 0,857; Т-критерш = -1,7; Z-критерш = -0,8 - остеопешя).
Верифкацш цього табличного алгоритму ви-конано серед па^ен^в двох груп (57 з та 39 без порушень СФСКТ) та з'ясовано, що частота по-милок першого роду (визначено високий ризик за вщсутносп патологи) склала а=5,0%, а поми-
лок другого роду (визначено низький ризик за наявносп патологи) ß=7,2%. Отже, специфiч-нють прогностичного алгоритму становить -92,8%, а його чутливють - 95,0%, що дозволяе рекомендувати його у якосп етапу скриншгового обстеження хворих на ОА [5].
Висновки
На основi порiвняльного клшко-iнформацiйного аналiзу частоти окремих кл^ч-них та генеалопчних факторiв серед хворих на ОА з та без порушень СФСКТ (остеопешя, осте-опороз) визначен шформативш анамнестичнi iндикатори та прогностична цшнють полiморф-них варiантiв генотипу по генам VDR, LCT, FDPS. Опрацьовано алгоритм прогнозування ризику ОА, який базуеться на використанн прогностичного значення шформативних факторiв i структурно мае вигляд таблица що мютить шди-катори оцiнки - ПК, i шкалу оцiнки результату прогнозування. Застосування опрацьованого табличного алгоритму реалiзуе прогностичний пщхщ до оцшки ризику розвитку ОА.
Перспективи подальших дослщжень з ^е! проблематики пов'язаш з обфунтуванням на-прямкiв терапевтично! корекци задля зниження ризику порушень СФСКТ у оаб молодого вку з коморбiдним перебiгом остеоартрозу та ожирш-ня.
Лiтература
1. Корж Н.А. Остеопороз и остеоартроз: патогенетически взаимосвязанные заболеваня? / Н.А. Корж, Н.Н. Яковенчук, Н.В. Дедух // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2013. - № 4. -C. 102-110.
Насонов Е.Л. Остеопороз и остеоартроз: взаимоисключающие или взаимодополняющие болезни? / Е.Л. Насонов // Consilium medicum. - 2000. - Т. 2, № 6. - С. 248-252.
Романов Г.Н. Современные проблемы возраст-ассоциированных заболеваний: остеоартроз и остеопороз / Г.Н. Романов, Э.В. Руденко // Медицинские новости. - 2012. - № 8. - С. 26-29.
Pelletier J.-P. Osteoporosis and osteoarthritis: similarities and 108 differences in experimental models / J.-P. Pelletier // Osteoporosis Int. - 2013. - Vol. 24, S. 1. - Р. S71.
Adachi J.D. Osteoporosis and osteoarthritis: similarities and differences / J.D. Adachi // Osteoporosis Int. - 2013. - Vol. 24, Supp. 1. - Р. S73.
Cortet B. Assessment of pain in osteoarthritis and osteoporosis: similarities and differences / B. Cortet // Osteoporosis Int. - 2013. -Vol. 24, S. 1. - Р. S71.
10.
11.
12.
Дефщит та недостатнють втамшу D: епщемюлопя, дiаrностика, профтактика та лкування / за ред. В. В. Поворознюка, П. Плу-довсью. - Донецьк : Заславський О. Ю., 2014. - 262 с. Остеопороз: эпидемиология, клиника, диагностика и лечение / под. ред. Н. А. Коржа, В. В. Поворознюка, Н. В. Дедух, И. А. Зу-панца. - Х. : Золотые страницы, 2002. - 648 с. Ревматология: клинические рекомендации / под ред. Е.Л. Насонова. - Москва : ГЭОТАР-медиа, 2005. - 288 с. Kellgren J.H. Radiological аssessment of оsteoаrthrosis / J.H. Kellgren, J.S. Lawrence // Ann. Rheum. Dis. - 1957. - Vol. 16(4). -Р.494-502.
Радченко В.А. Костная денситометрия в клинической практике / В.А. Радченко, С.Б. Костерин, Н.В. Дедух, Е.А. Побел // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 2. - С. 100-108.
Гублер Е.В. Информатика в патологии, клинической медицине и педиатрии / Е.В. Гублер. - Л. : Медицина. - 1990. - 176 с.
Реферат
ПРОГНОСТИЧЕСКОЕ И ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНО-ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ КЛИНИКО-ГЕНЕОЛОГИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ РИСКА НАРУШЕНИЙ СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ КОСТНОЙ ТКАНИ У ЛИЦ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА С ОСТЕОАРТРОЗОМ И ОЖИРЕНИЕМ Терешкин К.И.
Ключевые слова: остеоартроз, остеопороз, полиморфизм гена лактазы, полиморфизм гена рецептора витамина D, полиморфизм гена фарнезил-дифосфат синтазы, ожирение, апелин.
На основании сравнительного клинико-информационного анализа (применен однофакторный дисперсионный анализ) частоты отдельных клинических и генеалогических факторов среди больных ОА с и без нарушений СФСКТ (остеопения, остеопороз), определены информативные анамнестические индикаторы и прогностическая ценность полиморфных вариантов генотипа по генам рецептора витамина D (VDR ), лактазы (LCT) и фарнезил-дифосфат синтазы (FDPS). На основании показателей и их прогностического значения составлен табличный алгоритм, применение которого возможно как в условиях амбулаторно-поликлинической помощи, так и в случае привлечения генетических методов исследования. Точность прогнозирования с использованием указанного прогностического алгоритма зависит от объема привлеченных информативных индикаторов. Однако учет клинико-анамнестических особенностей больных ОА, а также рентгенологической стадии заболевания у этих пациентов способно обеспечивать необходимый уровень точности прогноза развития нарушений СФСКТ. В алгоритм внесены только независимые признаки прогнозирования. В случаях, когда сила корреляционной связи (± rxy) между факторами была больше чем ± 0,70, один из факторов исключался из перечня индикаторов. Применение разработанного табличного алгоритма реализует прогностический подход к оценке риска развития остеопенических нарушений у больных ОА.
Summary
PREDICTIVE AND DIFFERENTIAL DIAGNOSTIC VALUE OF CLINICAL AND GENEALOGICAL RISK FACTORS IN DISORDERS OF STRUCTURAL AND FUNCTIONAL STATE OF BONE TISSUE IN YOUNG INDIVIDUALS WITH OSTEOARTHRITIS AND OBESITY Tereshkin K.I.
Key words: osteoarthritis, osteoporosis, lactase gene polymorphisms, gene polymorphism of D vitamin receptor, gene polymorphism of farnesil diphosphate synthase, obesity, apelin.
On the basis of a comparative clinical-information analysis (by using ANOVA) of the frequency of individual clinical and genealogical factors among patients with OA, with and without impairment of SFCBT (osteopenia, osteoporosis), defined informative anamnestic indicators and predictive value of polymorphic variants of genotype of the genes of the receptor of vitamin D, lactase (LCT) and farnesil diphosphate synthase (FDPS). On the basis of indicators and their predictive value we developed table algorithm, which may be used to provide outpatient care, and in the cases involving genetic methods. The accuracy of prediction by using predictive algorithm depends on the amount of informative indicators available. However, consideration of the clinical and medical history characteristics of patients with OA, as well as radiographic stage of disease in these patients can provide the required level of accuracy in predicting the development SFCBT disorders. The algorithm involves only signs of independent predicting. In cases where the power of correlation (± rxy) between the factors is more than ± 0.70, one of the factors is excluded from the list of indicators. Application of this table algorithm implements predictive approach in assessing the risk of osteopenic disorders in patients with OA.
2
7
3
8
9
4
5
6
