CC BY
7
УДК: 616.12 - 02 - 055.2 (-201)] - 092
0.В. Малацтвська,
1.М. Горбась
ПРОФ1ЛЬ СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ М1СЬКО1 Ж1НОЧО1 ПОПУЛЯЦП (ЗА ДАНИМИ ОДНОМОМЕНТНОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ)
1нститут кардюлогИ iM. М.Д. Стражеска АМНУ (дир.- член-кор. АМНУ, д.мед.н., проф. В.М.Коваленко) м.Кшв
Ключовi слова: серцево-судинш захворювання, фактори ризику, жiноча популяцiя Key words: cardiovascular diseases, risk factors, female population
Резюме. С целью изучения профиля риска сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ) женской популяции проведено эпидемиологическое обследование 977 женщин в возрасте 20-64 лет с использованием стандартных методик. Выявлена высокая распространенность факторов риска ССЗ: избыточная масса тела имеется у 53 % обследованных, в том числе ожирение - у четверти (24%) популяции; недостаточная физическая активность - у 48,3%. Нарушения липидного обмена зарегистрированы у 38,4% женщин, из них наиболее распространенным является гиперхолестеринемия: 23,1% (> 240 мг/дл) и 35,4% (200-239 мг/дл). При высокой распространенности артериальной гипертензии (30,8%), достаточной осведомленности о ее наличии (89%) лечатся только 56% больных, а эффективно - 25 %. Остается неблагоприятной ситуация в отношении курения в группе 25- 34 года: курят 32,4 % женщин. Выявленная высокая степень концентрации и агрегации ФР (только 10 % популяции не имеют ФР) коррелирует с высокой распространенностью ИБС- 14 %.
Summary. The epidemiological examination of977 women aged 20-64 years by means of standard research methods was conducted for cardiovascular diseases (CVD) risk profile study. The survey indicated the high prevalence of CVD risk factors in the female population: overweight - 53 %, including obesity - 24 %; the low physical activity - 48,3 %. Lipid imbalances were determined in 38,4 % of women. Hypercholesterolemia is the most prevalent risk factor of dislipoproteinemia: the frequency of it is 23 % (> 240 mg/dl) and 35,4 % (200-239 mg/dl). With a high (30,8 %) prevalence of arterial hypertension, 89 % of women are aware about it, but only 56 % of them are being treated. The efficiency of treatment is unsatisfactory - 25 %. Rerarding smoking, the situation is unfavorable: at the age group of25-34 years 32,4% of women smoke. A high degree of concentration and aggregation of risk factors (only 10 % of population don't have them) is correlated with high prevalence of ischemic heart disease - 14 %.
Провщною концепщею превентивно! кардю-логи, що пояснюе причини розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) та являе собою основу 1'х профшактики, е концепщя факторiв ризику (ФР). У жшок 1'х внесок у розвиток хвороби неоднорщний та в значнш мiрi детермшований вшом 11 машфестаци, крiм того, деяю з ФР властивi лише жшкам - захворювання репродуктивное' системи, рання менопауза i гшоестро-гешя [3,1].
Протягом останшх 20 роюв рiвень серцево-судинно! захворюваносп у жшок невпинно шд-вищуеться, в той час як у чоловтв мае тен-денщю до зниження [7].
Профшактика захворювань системи кровооб>
гу серед жшок е недостатньою - 40 % коро-нарних катастроф е фатальними, а 63-67 % смертей вщ ще! патологи припадае на жшок без попереднього 1шем1чного анамнезу [1].
Оскшьки жшки складають бшьшу частину на-селення середнього та похилого вшу, надзвичай-но важливо мати уявлення про дшсну ешдемю-лопчну ситуащю щодо основних ФР ССЗ серед цього контингенту для проведення в подальшому бшьш цшеспрямованих втручань. Ешдемюло-пчш даш останшх роюв демонструють збшь-шення поширеносп 1шем1чно! хвороби серця (1ХС) у жшок молодого вшу, що свщчить про актуальшсть вивчення особливостей виникнення захворювання i в цш вшовш груш.
Метою даного дослщження е визначення про-фiлю ризику CC3 у мюькш жiночiй популяци за даними одномоментного ешдемюлопчного об-стеження.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Обстежено 977 (респонс 67,4 %) жшок вiком 20-64 роки, яю мешкають в одному з райошв м.Киева, за стандартною ешдемюлопчною про-грамою, яка включала: опитування за анкетою ВООЗ для виявлення типово! стенокарди напру-ги (СН) та шфаркту мiокарда (1М) в анамнезi; заповнення анкет, що вмiщують анамнестичнi та соцiально-демографiчнi даш; реестрацiю еле-ктрокардiограми (ЕКГ) спокою в 12 стандартних вiдведеннях з наступною оцiнкою за Мшне-сотським кодом (МК); вимiрювання артерiаль-ного тиску (АТ); антропометричш данi, визначення вмюту лiпiдiв плазми кровi натще; опитування про палшня та фiзичну активнiсть.
Дiагноз 1ХС виставляли на основi даних стандартно! кардюлопчно! анкети ВООЗ i характеру змiн на ЕКГ спокою, видшяючи визначену 1ХС (певний 1М по категорiях 1-1, 1-2-7; типову СН за анкетою; безбольову форма по категорiях 41,2; 5-1,2 без 3-1,3) i можливу 1ХС (можливий 1М по категорiях МК 1-2-8; 1-3; аршмчна форма -категори 6-1; 7-1; 8-3; iшемiя з гiпертрофiею лiвого шлуночка - категори 4-1,2; 5-1,2 з 3-1,3).
Групу оаб з артерiальною гiпертензiею (АГ) згiдно з критерiями ВООЗ склали обстеженi з рiвнем систолiчного АТ (САТ) > 140 мм рт.ст. i/або дiастолiчного АТ (ДАТ) > 90 мм рт.ст. У групу ошб з надлишковою масою тша (НМТ) входили жшки з БМ1 > 25 кг/м2; з ожиршням -
БМ1 > 30 кг/м . До групи з дислшопpотeïдeмiею (ДЛП) вiдносили oci6 i3 piBHeM загального холестерину (ХС) > 240 мг/дл i/або piBHeM три-глiцepидiв (ТГ) > 200 мг/дл, i/або piBHeM холестерину лшопроте'дав високо'' щiльностi (ХС ЛПВЩ) < 40 мг/дл. Оптимальним вважали piвeнь ХС менше 200 мг/дл; холестерину лшопроте'дав низько'' щiльностi (ХС ЛПНЩ) менше 130 мг/дл; ХС ЛПВЩ вище 40 мг/дл; ТГ менше 150 мг/дл. За гранично тдвищений вважали piвeнь ХС 200239 мг/дл; ХС ЛПНЩ 130-159 мг/дл; ТГ 150-199 мг/дл.
У дослщженш використовували анкету, за допомогою яко'' виявляли осiб, що палять зараз, палили в минулому та школи не палили. Курця-ми вважали жшок, як щоденно випалюють хоча б одну сигарету. Фiзична актившсть вважалася недостатньою, якщо час роботи сидячи становив 5 годин i бшьше та активне дозвiлля взимку i вл^ку, враховуючи час, що витрачасться на ходу до роботи i з роботи, становило менше шж 10 годин на тиждень.
Обробку отриманих даних здiйснювали на персональнш ЕОМ за допомогою програм з аналiзу eпiдeмiологiчних даних "Epi-Info", що рекомендован ВООЗ.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
Найбiльш поширеним iз основних ФР виявилася НМТ - 53 % (рис.1): серед оаб вшом 25-34 роки кожна четверта жшка мае надмipну вагу; у вщ 35-44 роки - кожна друга; а у вщ старше 45 роюв 78,8 % жiнок мають НМТ. Ожиpiнням страждае майже чверть обстежених (24 %).
%60-f/
50
40
30
20
10
Ожиршня
ДЛП
Рис. 1. Поширенiсть фак"юр1в ризику серед жiнок bïkom 20-64 роки
0
Другим за поширенютю (48,3 %) чинником ризику е недостатня фiзична активнiсть (НФА), яка визначаеться у половини жшок однаково часто в ушх вiкових групах.
Порушений обмiн лiпiдiв виявляеться у 38,4 % обстежених. З вшом розповсюдженють ДЛП зростае вiд 23,4 % у груш 20-24 роки до 56,1 % у груш 55-64 роки (р< 0,05). Найпоширешшим лшщним порушенням е гiперхолестеринемiя (ГХС): гранично тдвищений рiвень ХС реестру-еться у 35,4 %, високий - у 23,1 % оаб. Чверть (25 %) обстежених мають рiвень ХС ЛПНЩ вище оптимального та третина (31 %) - його шд-вищений рiвень. Виявлено також високу пошире-нiсть гшоальфахолестеринеми - 28,9 %, яка рееструеться без вiрогiдних розбiжностей в усiх вшових групах однаково часто. Середньопопуля-щйш значення ТГ i ХС ЛПВЩ вiдповiдають оптимальним в усiх вшових категорiях, а зага-льного ХС та ХС ЛПНЩ - перевищують оптимально починаючи з 35^чного вiку (206,0±2,9 мг/дл i 141,0±1,7 мг/дл вiдповiдно).
Не менш важливим фактором ризику у жшок е тдвищений рiвень АТ, поширенють якого в дослщжуванш нами популяцп становить 30,8 %. У структурi переважае АГ I ступеня - 50 % випадюв, частка АГ II ступеня дорiвнюе 35 % i АГ III ступеня - 15 %, тобто хворi на м'яку гшертензда жiнки являють собою найбшьш по-ширену й прюритетну для профiлактичних втру-чань групу. Серед усiх форм АГ найбшьш розповсюдженою (18 %) е змшана АГ; iзольова-на дiастолiчна АГ бшьш характерна для молодих жшок - з вшом И поширенють мае тенденцiю зменшуватися, в той час як поширенють iзольо-вано! систолiчноl АГ з вiком тдвищуеться i у групi 55-64 роки в три рази перевищуе вщпо-вiдний показник вшово! групи 35-44 роки. При достатнш обiзнаностi обстежених жшок про наявнють АГ (89 %) залишаються незадовшь-ними показники охоплення лiкуванням (56 %) та його ефективностк нормалiзацil АТ досягае тшь-ки чверть хворих (25 %).
На момент обстеження вщсоток жiнок-курцiв склав 16,5 %. Найбшьш несприятлива ситуацiя в групi 25-34 роки, де поширенють палшня сягае 32,4 %.
Результати нашого дослщження свiдчать, що будь-якi з дослiджуваних ФР ССЗ вщсутш лише у 10 % обстежених жшок; кшькють осiб з одним, двома, трьома i бшьше факторами становить по 30 %. З 25^чного вiку вiдбуваеться зменшення частки осiб без ФР або з одним ФР та збшьшення частки ошб з асоцiацiею двох, трьох i бiльше
чинниюв (50 % жiнок вiком 55-64 роки мають сполучення бшьше трьох факторiв).
Серед iзольованих ФР найбшьшу питому вагу мають тi, що тддаються корекци - НФА (36 %) i НМТ (29 %); !х поеднання превалюе в структурi можливих комбiнацiй двох факторiв (25 %). НМТ найчастше асоцiюеться з АГ (18 %) i ДЛП (16 %). В структурi комбшацш трьох i бiльше ФР переважають наступнi: АГ-НМТ-НФА (20%); НМТ-НФА-ДЛП (20 %); АГ-ДЛП-НМТ (17 %).
Стандартизований за вiком показник пошире-ност 1ХС у жiночiй популяци становить 14 % (визначена 1ХС - 10,7 %, можлива 1ХС - 3,3 %).
Пщ час порiвняльного аналiзу груп з 1ХС та без не! виявлено бшьшу поширенють АГ в 2 рази (р< 0,05), ДЛП в 1,5 раза (р> 0,05), НМТ в 1,5 раза (р< 0,05) у груш хворих жшок, шж у груш здорових (рис.2). Наявнють 1ХС асощюеться з бiльшою розповсюдженiстю всiх лшщних пору-шень (ГХС, ГТГ, тдвищення ХС ЛПНЩ, зни-ження ХС ЛПВЩ), але вiрогiднi розбiжностi визначаються тшьки по ХС ЛПВЩ. Поширенють куршня та НФА на момент обстеження дещо вища в груш жшок без 1ХС (17,9 та 48,9 % вщповщно) у порiвняннi з особами з 1ХС (8,8 та 45,0 % вщповщно), що, можливо, зумовлено до-триманням рекомендацш щодо здорового способу життя хворими на 1ХС ж1нками.
У жшок iз клiнiчними проявами 1ХС вiро-гiдно вищi середнi значення таких показниюв, як САТ, ДАТ, ХС, ТГ, ХС ЛПНЩ, БМ1 та нижчi значення ХС ЛПВЩ (табл.)
Виявлена висока поширенють НМТ (53%) i, в тому числ^ ожиршня (24%) - вкрай несприятли-вий факт, оскiльки наявнiсть !х у популяцii зумовлюе бiльш високi рiвнi АТ та лiпiдiв кров^ негативно впливае на серцево-судинну захво-рюванiсть та смертнiсть. З'ясовано, що жшки, якi пiдтримують свою щеальну вагу, мають на 35-60 % нижче ризик виникнення 1ХС, шж жiнки з ожирiнням [1]. При наявносп останнього, неза-лежно вщ рiвня АТ, збiльшуеться маса мюкарда лiвого шлуночка. В наш час гiпертрофiя лiвого шлуночка розглядаеться як незалежний ФР розвитку 1М, порушень серцевого ритму, серце-во! недостатносп та раптово! смертi, причому для жшок бшьш характерний концентричний тип ГЛЖ, який пов'язаний з найпршим прогнозом щодо серцево-судинно! захворюваностi i смертностi [8].
Вiдомо, що фiзично активнi ж1нки мають на 60-75 % нижчий ризик 1ХС у порiвняннi з малорухомими [9]. Регулярш помiрнi фiзичнi навантаження дозволяють на 23 % зменшити за-хворюванiсть на 1ХС та iншi хронiчнi неiнфекцiйнi хвороби i знизити загальну смертнiсть та смертнють вiд 1ХС на 27-31 % [11].
Позитивний ефект фiзично! активносп реал> зуеться через покращення функцiонального стану ендотелда, а також шляхом впливу на iншi ФР: зниження маси тша, АТ, рiвня загального ХС та шдвищення рiвня ХС ЛПВЩ. Фiзична активнiсть майже у половини обстежених нами жiнок е недостатньою, але, зважаючи на можли-вють корекци даного ФР, реально досягнути зниження ризику розвитку ССЗ та позитивних змш у динамщ профшю ризику.
Вплив порушень лшщного обмiну на розви-
%
Високий вмют ХС ЛПНЩ е потужним предиктором розвитку 1М у жшок [10]: в нашому дослщженш 56 % осiб iз рiвнями ХС ЛПНЩ, якi перевищують оптимальш, мають загрозу 1М та необхщшсть корекци лiпiдного профiлю.
ХС ЛПВЩ е другим шсля вiку предиктором жшочо! серцево-судинно! смертностi та важли-вим ризик-фактором передчасно! 1ХС, вважае D.Jr. Jacobs [12]. Його концентращя залежить не тiльки вiд рiвня фiзично! активностi та вживання алкоголю, але й вщ функцiонального стану репродуктивно! системи [3], тому виявлена нами висока (28,9 %) поширенють гшоальфахолесте-ринеми може свiдчити про можливi порушення в цiй сферь
За даними росiйських вчених, единим параметром, незалежно вiд шших показникiв пов'яза-ним з наявшстю передчасно! 1ХС у жшок у вщ 45-55 рокiв, е рiвень ТГ [2]. Виявлена нами роз-повсюдженiсть помiрно! ГТГ становить 13 %, виражено! - 7,7 %, що сшвпадае з результатами аналопчного дослiдження, виконаного в Швеци [16]. Звертае на себе увагу той факт, що поши-
ток ССЗ у жшок вивчено значно менше, шж у чоловшв, але результати дослщжень, якi мiстили достатню для висновюв кiлькiсть пацiентiв жшо-чо! статi, свiдчать, що на кожний 1 % зниження ХС плазми на 2-3 % зменшуеться ризик коро-нарно! хвороби серця [1]. Рiвнi ХС, яю перевищують оптимальнi, виявленi у 58,5 % жшочо! популяци. Таким чином, понад третину жiнок шдлягають втручанням iз немедикаментозного зниження ХС, а чверть жшочого населення по-требуе медикаментозного лiкування.
ренiсть гшоальфахолестеринеми в 2 рази переви-щуе цей показник у популяци шведських жiнок.
При високiй поширеностi АГ (30,8 %) та достатнш обiзнаностi про !! наявнiсть (89%) залишаються незадовiльними показники охоп-лення лшуванням (56%) i його ефективностi (25%). Враховуючи данi великих дослiджень впливу антигшертензивно! терапи на смертнiсть вщ мозкових iнсультiв та коронарних подш, якi вiдзначили кращi результати лшування у па-цiентiв жiночо! стат [14], пiдвищення ефектив-ностi контролю АГ слщ вважати надзвичайно важливим заходом запобпання серцево-судиннiй смертностi у жшок.
Вивчення курiння е актуальним у зв'язку з його високою поширенiстю серед жшок Укра!ни - 16,5 %, у той час як кшьюсть жшок, що курять, у багатьох европейських кра!нах знижуеться [16]. Поряд iз лшщними порушеннями та абдомь нальним ожирiнням, палшня асоцiюеться з роз-витком передчасно! 1ХС за рахунок того, що шкотин мае здатнiсть змiнювати метаболiзм естрогенiв в бiк !х зменшення та прискорювати
80-С/ 70 60 50 40 30 20 10 0
yriiipl
У
НМТ
НФА
ДЛП
АГ
К
□ Група без 1ХС ■ Група з 1ХС Рис. 2. Поширенiсть фак тор1в ризику в групах жшок з 1ХС та без неТ
час настання менопаузи на 2,5-3 роки. За даними Фремшгемського дослщження, кожш 10 випа-лених сигарет збiльшують ризик серцево-судин-но1 смертi у жiнок бiльше, шж у чоловiкiв (на 31 та 18 % вщповщно) [13]. Припинення куршня значно покращуе прогноз, незалежно вiд вiку знижуе серцево-судинну захворювашсть i смерт-
шсть [15]: ризик розвитку 1М у жiнок змен-шуеться на 50 % за перший piK пiсля вiдмови, а через 10 рошв доpiвнюе ризику тих, хто не курить, що обгрунтовуе необхщшсть здiйснення цього напрямку пpофiлактики на популяцiйному piвнi.
Середн1 значення ФР у групах oci6 з 1ХС та без неТ (M±m)
Група САТ (мм рт.ст.) ДАТ (мм рт.ст.) ХС (мг/дл) ТГ (мг/дл) ХС ЛПВЩ (мг/дл) ХС ЛПНЩ (мг/дл) БМ1 (кг/м2)
Особи без 1ХС 121,2±0,8 75,9±0,4 208,2±1,6 108,2±1,9 44,7 ±0,3 141,6±1,5 25,6 ±0,2
Особи з 1ХС 134,9±2,3* 84,3±1,2* 220,5±3,8** 138,3±5,8* 41,6 ±0,7* 151,1±3,9*** 28,5 ±0,5*
П р и м i т к а . * - р<0,001; ** - р<0,01; *** - р<0,05
Вiдомо, що поеднання факторiв, навiть по-мiрно виражених, значно пiдвищуе сумарний ризик; наприклад, комбiнацiя з трьох ФР, таких як ГХС, шдвищений АТ i палiння, збiльшуе число випадкiв смерт вiд коронарних катастроф у 8 разiв, комбiнацiя з двох ФР - у 4 рази, а при наявносп одного з них - у 2 рази [4]. Ряд авторiв вважають, що для виникнення 1ХС у жшок необхщний бiльш високий рiвень чи комбшащя декiлькох ФР. Двi третини обстежених нами жiнок мають сполучення двох та бшьше чин-никiв, будь-яю з ФР вiдсутнi лише у 10 % ошб. Виявлений високий стушнь концентраци та агрегаци ФР корелюе з високою поширенiстю 1ХС у жiночiй популяци - 14 % (визначена 1ХС -10,7 %, можлива 1ХС - 3,3 %). Результати про-спективних дослщжень показали, що без-симптомна iшемiя мiокарда мае бiльш важливе прогностичне значення, шж та, яка проявляеться ангiнозним болем [6]: безбольова iшемiя зареестрована нами у 3,3 % жшок молодого вiку. Наявнiсть стенокарди напруги та ЕКГ-змiн iшемiчного типу в жшочш популяци збiльшуе вщносний ризик смертi вiд ССЗ протягом 7 рокiв у 10 разiв у порiвняннi з особами без 1ХС за епiдемiологiчними критерiями [5].
Висока поширешсть ФР серед хворих на 1ХС жiнок, яка поеднуеться з бшьшими середнiми значеннями показниюв, ще раз пiдкреслюе не-обхщшсть виявлення та корекцп вищезазначених факторiв з метою ll первинно! профшактики.
ВИСНОВКИ
1. Результати дослiдження свщчать про не-сприятливий профiль серцево-судинного ризику в жшочш популяци, який характеризуеться високою частотою, концентращею та агрегащею ФР.
2. Найпоширенiшими в жшочш популяци ФР е ri, що шддаються корекцп, - НМТ (53 %) та НФА (48,3 %).
3. Серед лiпiдних порушень найбшьш розпов-сюджена ГХС: гранично шдвищений рiвень ХС рееструеться у 35,4 %, високий - у 23,1 %. Отже, двi третини жшочого населення потребують корекцп ГХС.
4. Залишаеться несприятливою ситуацiя щодо АГ - поширешсть ll становить 30,8 % при неза-довiльному контролi АТ (лiкуються 56 % ошб, а ефективно - лише 25 % хворих жшок).
5. Виявлено великий вщсоток молодих жшок, як курять, - 32,4 %. Шляхом впровадження захо-дiв, спрямованих на вщмову вiд ujci шкщливо! звички, можна запобiгти передчасному розвитку 1ХС у третини з них.
6. Встановлення реально! епiдемiологiчно! си-туацп щодо ССЗ дозволяе цiлеспрямовано визна-чити стратегiю i тактику профшактичних втру-чань для збереження та змщнення здоров'я жiнок.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Буткевич Н.М., Горбаченков А.А. Гормонза-
местительная терапия при сердечно-сосудистых забо-
леваниях у женщин в климактерическом периоде // Рос.кард.журнал. -1999. - №6. - С.38-45.
2. Доборджгинидзе ЛМ., Hечаев A.C., Грацианский H.A. Mетаболические факторы риска у женщин с преждевременной ишемической болезнью сердца // Кардиология. - 1999. - №9. - С.31-40.
3. Емельянова ЛА., Цыбулина Е.В., Жар-кин A.Ф. Распространенность и прогностическая значимость основных факторов риска и изменений репродуктивной системы для развития атеросклероза и ишемической болезни сердца y женщин детородного возраста // Тер.архив. - 2000. - №9. - С.27-33.
4. Карпов Р.С., Дудко B.A. Aтеросклероз: некоторые современные вопросы патогенеза, диагностики, лечения и профилактики // Клиническая медицина. -1999. - №12. - С.9-13.
5. ^китин Ю.П., Федорова Е.Л, Mалютина С.К. Ишемическая болезнь сердца в женской популяции Швосибирска: результаты 7-летнего проспективного исследования // Кардиология.- 1998. - №7. - С. 12-15.
6. Орлов B.A., Урусбиева ДМ. Бессимптомная ишемия миокарда: соотношение между доказанным, недоказанным // Рос. Кардиологический журнал. -2003. - №5. - С.89-97.
7. Особенности сердечно-сосудистых заболеваний и их лечения у женщин / Терещенко CH., Ус-кач ТМ., Косицына ИЗ., Джаиани H.A. // Кардиология. - 2005.-№1. - С.98-104.
8. Перетолчина Т.Ф., Дашутина С.Ю., Барац С.С. Ожирение и морфофункциональные изменения сердца // Кардиология. - 2005. - №7. - С.66-68.
9. Alcohol and exercise in myocardial infarction and sudden coronary death in men and women / Scragg R.,
Stewart A., Jackson R. et al. // Am. J. Epidemiol. - 1987. -Vol.126. - P.77-85.
10. Brochier M.L., Arwidson P. Coronary heart disease risk factors in women // Europ. Heart J. - 1998. -Vol.19(Suppl.A). - P.45-52.
11. Exercise-based rehabilitation for coronary heart disease (Cochrane Review) / Jolliffe J.A., Rees K., Taylor R.S. et al. // The Cochrane Library 2003; Issue 1(Oxford: Update Software).
12. High density lipoprotein cholesterol as a predictor of cardiovascular disease mortality in men and women: the follow-up study of the Lipid Research Clinics Pre-valens Study / Jakobs D.Jr., Meban I.L., Bangdivala S.I. et al. // Am.J.Epidemiol. - 1990. - Vol.131. - P.32-47.
13. Kannnel W.B., Higgins M. Smoking and hypertension as predictors of cardiovascular risk in population studies // J. Hypertension. - 1990. - Vol.8. - P.3-8.
14. Morbidity and mortality in the Swedish Trial in Old Patients with Hypertension (STOP- Hypertension) / Dahlof B., Lindholm L., Hansson L. et al. // Lancet. -1991. - Vol.338. - P.1281-1285.
15. Smoking and mortality among older men and women in three communities / Croix A.Z., Lang J., Scherr P. et al. // N. Engl.J. Med. - 1991. - Vol. 324. - P.1619-1625.
16. Trends in blood lipid levels, blood pressure, alcohol and smoking habits from 1985 to 2002: results from INTERGENE and GOT-MONICA / Berg C., Lis-sner L., Aires N. et al. // Eur J Cardiovasc Prev Rehabil. -2005. - Vol.12. - P.115-125.
♦
УДК: 612.013.04.12-053.6-057.874(049.5)
С.А. Щудро
ФА^ОРИ, ЯЮ ВПЛИВАЮТЬ НА ЯЮСТЬ ЖИТТЯ ШДЛ^ЮВ 14-17 РОЮВ
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра гтени та екологИ'
(зав.-д. мед. н., проф. Е.А. Деркачов)
Ключовi слова: яюсть життя, SF-36, тдлтки, учш лицею Key words: life quality, SF-36, teenagers, lyceum students
Резюме. Проведено социологическое исследование по изучению качества жизни у 122 юношей и девушек, учащихся Днепропетровского областного медицинского лицея-интерната, в возрасте 14-17 лет, при помощи общего опросника МОБ-БЕ-Зб. У подростков установлены достаточно высокий уровень физической активности и психического здоровья; низкий уровень социальной активности, ограничение жизнедеятельности вследствие эмоциональных проблем и ухудшение здоровья по сравнению с прошлым годом, что значительно влияет на их психологический статус. Определено значительное снижение всех показателей качества жизни у девушек по сравнению с юношами. Нормализация / улучшение качества жизни подростков может быть достигнута путем выбора оптимального профилактического воздействия на них с учетом индивидуальных особенностей психологического, физического и социального статуса.
