CC BY
26
УДК 343.98
ПРОБЛЕМИ ОРГАШЗАЦИ РОЗСЛ1ДУВАННЯ КРАД1ЖОК АВТОТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБ1В
Д. Ю. В'ЮННИК,
канд. юрид. наук, ГУМВС Украгни в Хартвськш областi, м. Хартв
Проанал1зовано проблеми розсл1дування краЫжок автотранспортник засоб1в, визначено суттсть його оргатзацИ, розкрито оргатзацтт \засоби розсл1дування. Охарактеризовано проблеми управл1нського характеру, а також особливост1 взаемоди та здтснення iнформацтного забезпечення при розсл1дуванн1 цього виду злочитв.
Ключов1 слова: автотранспортш засоби, розслщування крадiжок автотранспортник засоб1в, проблеми оргашзаци розслщування крадiжок автотранспортник 3aco6iB.
S ишА\ /-11 дл ЬйА 2А
Розслщування крад1жок автотранспортник засоб1в пов'язане з чггким усвщомленням слщчим системи та послщовност дш i засоб1в, як застосовуються для одержання позитивного результату. Це означае, що процес розслщування супроводжуеться ч^ким уявленням про його оргашзащю. Останнiм часом у кримшалютищ починають з'являтися системнi науковi дослiдження проблем оргашзаци розслiдування [23; 12].
Дану проблематику у сво1х роботах пщшмали В. Д. Зеленський [5], Р. А. Усманов [22], С. В. Хамов [24] та iншi науковщ, однак i сьогодш залишаються невирiшеними низка проблем оргашзаци розслщування: li змiст, суб'екти, форми та ш. Питання органiзацii розслщування крадiжок автотранспортник засобiв розглядались у працях М. О. Свiрiна [18], С. М. Сюбша [19], А. М. Сретенцева [21] та шших учених. Тому метою дано!" ^eMMi е аналiз сутностi поняття оргашзаци розслщування крадiжок автотранспорту, ii основних напрямюв i форм.
У загальному розумшш «оргашзащя» означае: 1) внутршню
1
упорядковашсты, узгодженюты, взаемодда бшыш або менш диференцiйованих частин цшого, обумовлених його будовою; 2) сукупшсты процесiв або дiй, що тягнуть утворення та удосконалення взаемозв'язюв мiж частинами цiлого; 3) об'еднання людей, спiльно виконуючих певну програму та ддачих на пiдставi певних правил [20, с. 946]. Визначення оргашзацп полягае в И баченш як системи свiдомо скоординованих дш чи зусиль двох або бшыле людей. 1снуе думка, що до оргашзацп розслщування слiд вiдносити комплекс заходiв на рiзних етапах розслщування, якi забезпечуюты дiялынiсты
П\\ I П
вiдповiдних органiв щодо розкриття, розслiдування i запобiгання злочинам [28, с. 171].
У спецiалынiй лiтературi тдходи щодо визначення оргашзацп розслiдування злочишв дещо рiзнятыся, застосовуютыся сумiжнi категорй,
/ rf^/хУ 1.1Г /1\ / \ III \У\ V» \
зокрема такi, як органiзацiя роботи слiдчого, управлiння розслiдуванням, процес розслщування. Д. Я. Мирсыкий пiд органiзацiею розслiдування розумiе визначення кола слщчих дiй, оперативно-розшукових заходiв та 1х послiдовностi, форм i методiв участi громадсыкостi в розслщуванш, забезпечення можливостi вiдшкодування збиткiв i припинення спроб винного приховати чи знищити докази [14, с. 42-43]. Бшьш обгрунтованим, таким, що враховуе оргашзащю розслiдування на всiх його етапах, е визначення Р. С. Белкша, за яким остання являе собою комплекс заходiв, спрямованих на формування оптималыних умов для визначення i застосування найбшыш ефективних i доцiлыних у данiй конкретнiй слщчш ситуацп рекомендацiй кримшалютично1 методики [1, с. 147]. Так, науковецы надае розширене тлумачення поняття оргашзацп розслщування, до складу якого вiдноситы питання оргашзацп робочого дня слщчого, вс проблеми матерiалыно-технiчного забезпечення, питання науково! оргашзацп працi [2, с. 361-362]. Таю шдходи не розширююты поняття оргашзацп розслiдування, а лише наповнююты його правилыним змiстом, оскшыки без належного матерiалыно-
фшансового забезпечення та наукового обгрунтування процесу розслщування про його ефективну оргашзащю не можна говорити. В. О. Коновалова вщноситы до оргашзацп розслщування його планування, вибiр слщчих дiй i оперативно-розшукових заходiв, !х поеднання, специфiку розв'язання розумових завданы, використання науково-технiчних засобiв, економiю процесуалыних засобiв [9, с. 40-44].
Слщ зазначити, що суттевим недолжом багатыох визначены е те, що !х автори намагаютыся сформулювати поняття оргашзацп розслiдування
n\\ in
унiверсалыне щодо конкретного акта розслiдування та вше1 системи розслiдування в цiлому. Саме на це звертае увагу Р. С. Белкш i наголошуе, що для правилыного визначення поняття оргашзацп розслщування необхiдно розрiзняти рiвнi ще1 дiялыностi, у зв'язку з чим вш визначае останню як
/ 1 1Г /\\ /|\ 111 vX\ \
розумову дiялынiсты слiдчого, спрямовану на побудову уявно1 моделi всыого акта розслщування, матерiалыним вираженням яко! i стае писымовий план у справi [2, с. 362]. Подiбну позицiю роздiляюты й iншi науковщ, якi вказуюты, що органiзацiя розслщування е комплексом необхiдних заходiв на рiзних етапах розслiдування, що забезпечуюты здiйснення дiялыностi органiв щодо розкриття, розслщування та попередження злочинiв [11, с. 209; 6, с. 40].
Таким чином, пропонуемо шдтримати позищю вчених, яю пiд органiзацiею розслщування розумiюты процес його впорядкування шляхом визначення мети, планування, створення умов для яюсного проведення слщчих дш, процес спiвробiтництва з учасниками розслщування та управлiння розслiдуванням.
Вважаемо, що особливос^ органiзацil розслiдування маюты пов'язуватисы не лише з керiвним впливом на процес розслщування, але й з оргашзащею роботи вiдповiдалыних за це оЫб, зокрема слiдчого. Оргашзащя дiялыностi з розслiдування здiйснюетыся через сукупшсты використовуваних для цыого заходiв.
На думку В. Д. Зеленського, структура оргашзаци розслщування складаеться з таких основних елеменлв, як мета розслщування та ди учасниюв розслщування щодо досягнення ще!" мети [6, с. 34]. Процес формування мети охоплюе визначення предмета розслщування та конкретизащю предмета доказування за конкретною справою. На наш погляд, така структуризащя оргашзаци розслщування мае суттеве значення, оскшьки в загальному виглядi мютить необхщш для слщчого напрямки роботи. I. М. Лузгш подiляе мету оргашзаци розслщування на загальну,
ш Г ¡L
спецiальну (виникае на рiзних етапах розслiдування), особливу (спрямовуеться на встановлення кола обставин, що пiдлягають з'ясуванню), одиничну (виникае при пщготовщ й проведеннi окремих слщчих дiй) [13, с. 114-116]. З нашо!" точки зору, така класифшащя е найбiльш повною i всебiчно вiдбивае мету органiзацii розслiдування, однак поряд iз цим слiд розглядати й можливост щодо !х реалiзацii.
Динамiчним елементом органiзацii розслiдування е функцii слiдчого, як являють собою значну органiзацiйну основу для розслщування злочину. Тому вони обов'язково мають бути конкретизоваш та регламентоваш у законодавств^ що потребуе вщповщного вдосконалення. На цьому особливо наголошуеться у спецiальнiй лiтературi сучасного перюду [3, с. 17-23].
Специфжа органiзацii розслiдування крадiжок автотранспортних засобiв пов'язана з певними чинниками: 1) необхщшстю здiйснення взаемодii мiж рiзними правоохоронними органами, громадськими органiзацiями тощо; 2) необхiднiстю створення слiдчо-оперативних груп;
3) важливютю оперативного та яюсного проведення огляду мiсця подii;
4) здшсненням постiйного взаемообмiну iнформацiею мiж правоохоронними органами щодо крадiжок автотранспортних засобiв; 5) необхiднiстю встановлення злочинщв.
Ученi-кримiналiсти до форм (зовнiшнiй прояв) оргашзаци
розслщування вщносяты таю: 1) доручення слщчого оперативним шдроздшам (п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК); 2) узгоджене планування слщчих та слщчо-оперативних заходiв; 3) взаемодш та обмш iнформацiею оперативних пiдроздiлiв та слщчого; 4) проведення оперативних нарад; 5) роботу слщчо-оперативних груп (слщчих бригад) тощо [11, с. 210; 16, с. 187; 27, с. 195196]. Крiм того, необхщно здiйснювати узгоджене планування слщчих i оперативно-розшукових заходiв, будувати розслщування на плановiй основi [10, с. 196-198]. План допомагае слiдчому враховувати рiзнi обставини,
ГЛ\ fl
ефективно використовувати сво! можливостi. У планi потрiбно передбачити участы всiх зацiкавлених служб. План розслщування визначае напрями та порядок !х взаемодп. Проведене нами анкетування слiдчих показуе, що 78,1 % опитаних складаюты план розслiдування лише у складних випадках,
/rf^rCJ 11Г / 1У \\\ 111 \У\ v»\
21 % - завжди складаюты план, а 0,9 % - взагалi не складаюты.
/ ^ С/ . ¡Шшк S,\
За резулытатами опитування працiвникiв ОВС, проведеного I. П. Петровою, встановлено, що найбшышою «популяршстю» серед опитаних користуетыся обмш шформащею. У зв'язку з цим визначено два основних види шформацшного обмшу мiж спiвробiтниками слiдчих шдроздтв правоохоронних органiв: по-перше, обмiн методичною та науково-аналггичною iнформацiею пiд час спшыних та координацiйних нарад, конференцш тощо, i, по-друге, обмiн шформащею тд час спiлыного розслiдування особливо важливих, резонансних справ у складi слщчо-оперативних груп [16, с. 233-235].
Формою оргашзацп розслiдування злочишв е функцiонування слiдчо-оперативних груп. Питання оргашзацп роботи слщчо-оперативних груп було предметом анаизу багатыох науковщв, як вiтчизняних, так i зарубiжних [26, с. 5-7; 9; 17, с. 17-21; 7, с. 230-236]. Колективне виршення проблем розслщування визнано найбшыш перспективним засобом для швидкого розкриття злочинiв й одержання позитивного резулытату. Так, за
Тeорiя i nракmuка nравознавсmва. — Bun. 2 (б) /2014 До 210^ччя Унiвeрсumemу
pезyльтaтaми aнкетyвaння слщчих тaкa неoбхiднiсть для всiх витадмв пiдтвеpдили 31,4 % oпитaних, зa бaгaтoепiзoдними спpaвaм - y 63,8 % тa вiдсyтнiсть неoбхiднoстi - 4,8 % oпитaних.
Ha мшу думку, пpи opгaнiзaцiï poзслiдyвaння кpaдiжoк aвтoтpaнспopтних зaсoбiв вaжливе знaчення мae мoмент пoчaткy poзслiдyвaння. Тaкi злoчини пoтpебyють oпеpaтивнoгo pеaгyвaння, oскiльки виявлення aвтoтpaнспopтних зaсoбiв пеpебyвae пiд зaгpoзoю йoгo pетельнoгo пpихoвyвaння. Пiсля цьoгo (y paзi сплину бшьше двoх дiб пiсля с^ення
л\\ \ 1 iL
злoчинy) шaнси виявити викpaденy мaшинy сyттeвo зменшуються, зa дaними нayкoвцiв, дo 20 % вщ зaгaльнoï чисельнoстi вчинених кpaдiжoк [4, c. 22]. Сaме тoмy неoбхiднo здiйснювaти пoшyк викpaденoгo aвтoтpaнспopтнoгo зaсoбy зa «гapячими слдами». npo це свiдчить i встaнoвленa нaми шляхoм
/ /хУ 111 /1\ / \ III \У\ V» \
yзaгaльнення кpимiнaльних спpaв, пopyшених щoдo незaкoннoгo зaвoлoдiння
г^МШШ О ; С/. ШшЖ'Ъл .
aвтoтpaнспopтoм динaмiкa 4acy oглядy мюця пoдiï пpи poзслiдyвaннi кpaдiжoк aвтoтpaнспopтних зaсoбiв (85 % - oдpaзy пiсля oдеpжaння зaяви i 15 % - тсля вчинення шших слiдчих дiй).
Kpiм тoгo, здiйснити не лише oпеpaтивний, a й яюсний oгляд
мiсця ^ди. Анкетyвaнням слiдчих нaми встaнoвленo, :o типoвими для вчинення кpaдiжoк aвтoтpaнспopтних зaсoбiв мiсцями е плoщaдки бшя бyдинкiв - 35,2 % oпитaних, гapaжi - 21 % oпитaних, пpoïжджa чaстинa -19 % oпитaних, мaйдaнчики бiля pинкiв, мaгaзинiв, сyпеpмapкетiв - 18,1 % oпитaних, aвтoстoянки - 6,7 %.
Hеoбхiднo здiйснювaти пoстiйний взaeмooбмiн iнфopмaцieю мiж пpaвooхopoнними opгaнaми щoдo кpaдiжoк aвтoтpaнспopтних зaсoбiв. Як свiдчaть пoкaзники aнкетyвaння слiдчих, y бiльшoстi випaдкiв iнфopмaцiя пpo вчинення кpaдiжки aвтoтpaнспopтних зaсoбiв нaдхoдить вiд пoтеpпiлих фiзичних ocí6 - 74,3 %, iз зaяв кеpiвникiв yстaнoв, пiдпpиeмств тa opгaнiзaцiй - 24,8 %, a вже пoтiм - вiд oпеpaтивних пiдpoздiлiв - 0,9 %
опитаних.
Певш труднощд виникають i з установленням особи злочинця. Вщповщно до проведеного нами анкетування така особа е вщомою лише у 17,1 % опитаних слщчих. У бiльшостi випадкiв доводиться встановлювати таку особу, враховуючи типовi характеристики.
Таким чином, органiзацiя розслщування крадiжок автотранспортних засобiв передбачае комплекс заходiв рiзного рiвня, переважно оргашзацшного та iнформацiйного спрямування, якi перебувають в арсеналi
П\\ ЦП
управлшського впливу слiдчого та спрямованих на досягнення мети розкриття та розслщування злочину.
Список лггератури:
1. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия / Р. С. Белкин. - 2-е изд., доп. -М. : Мегатрон XXI, 2000. - 334 с.
2. Белкин Р. С. Курс криминалистики / Р. С. Белкин. - Т. 2. - М. : Юристъ, 1997. - 521 с.
3. Васильев О. Л. Становление и развитие отечественной концепции предварительного следствия : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.09 / О. Л. Васильев. - М. : МГУ им. М. В. Ломоносова, 1998. - 26 с.
4. Веденеев В. В. Розыск и задержание подразделениями ГАИ угнанных и похищенных транспортных средств : учеб. пособие / В. В. Веденеев, А. В. Дюжаев, В. И. Никитин, А. Н. Серпак. - М. : МССШМ МВД СССР, 1990. - 52 с.
5. Зеленский В. Д. О содержании организации расследования / В. Д. Зеленский // Актуальные проблемы криминалистики на современном этапе : материалы Всеросс. науч.-практ. конф. - Краснодар : Кубанский гос. аграр. ун-т, 2002. - С. 40-45.
6. Зеленский В. Д. Организация расследования преступлений: криминалистические аспекты / В. Д. Зеленский ; отв. ред. Ю. Н. Лукин. - Ростов н/Д : Изд-во Ростов. ун-та, 1989. -152 с.
7. Ким Д. В. Оперативно-розыскные ситуации как объект криминалистического исследования / Д. В. Ким // Общество и право. - 2008. - № 2. - С. 230-236.
8. Колоколов Н. Граница для следователя [Электронний ресурс] / Н. Колоколов // ЭЖ-Юрист. - 2008. - № 44. - Режим доступа : ЬЦр://,^^^§а2е1а-уип81;.ги/апоп8.ркр?1=44.
9. Коновалова В. Е. Психология в расследовании преступлений / В. Е. Коновалова. -Х. : Вища шк. : Изд-во при Харьк. ун-те, 1978. - 143 с.
10. Кримшалютика : пщруч. / В. Ю. Шеттько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель. - 4-е вид., перероб. 1 доп. - Х. : Право, 2008. - 464 с.
11. Кримшалютика : пщруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освгти / В. Ю. Шеттько [та ш] ; за ред. В. Ю. Шеттька. - 3-те вид., перероб. 1 доп. - К. : 1н Юре, 2004. - 736 с.
12. Криминалистическая методика расследования отдельных видов пре ступлений : учеб. пособие. - В 2 ч. - Ч. 2 / под ред. А. П. Резвана, М. В. Субботиной. - М. : ИМЦ ГУК МВД России, 2002. - 232 с.
13. Лузгин И. М. Методологические проблемы расследования / И. М. Лузгин. - М. : Юрид. лит, 1973. - 215 с.
14. Мирский Д. Я. Некоторые вопросы методики расследования отдельных видов преступлений / Д. Я. Мирский // Ленинский принцип неотвратимости наказания и задачи советской криминалистики : материалы Всесоюз. науч. конф. - Свердловск : УрГУ, 1972. -159 с.
15. Настшьна книга слщчого : науково-практ. видання для слщчих i дiзнавачiв / М. I. Панов [та ш]. - 2-ге вид., перероб. i доп. - К. : 1н. Юре, 2008. - 728 с.
16. Петрова I. П. Особливосп мiжвщомчоi взаемодп слщчих правоохоронних вщомств / I. П. Петрова // Науковий вюник Нацюнального утверситету ДПС Украши (економiка, право). - 2010. - № 49. - С. 231-236.
17. Саттаров В. Взаимодействие - ключ к успеху / В. Саттаров, А. Исаев // Законность. - 2008. - № 10. - С. 17-21.
18. Свгргн М. О. Незаконн заволодшня транспортними засобами у кримшальному законодавста Украши [Електронний ресурс] / М. О. Свiрiн // Актуальн проблеми боротьби з оргатзованою злочинтстю та тяжкими злочинами. - Режим доступу : http://www.naiau.kiev.ua/tslc/pages/biblio/visnik/n2001_4/cvirin.htm.
19. Скибин С. Н. Особенности расследования угонов и краж автомобилей или иных транспортных средств : автореф. дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 «Уголовный процесс; Криминалистика и судебная экспертиза; Оперативно-розыскная деятельность» / С. Н. Скибин. - Ростов н/Д, 2007. - 28 с.
20. Советский энциклопедический словарь [гл. ред. А. М. Прохоров]. - 4-е изд. - М. : Сов. энциклопедия, 1989. - 1632 с.
21. Сретенцев А. Н. Расследование краж автотранспорта : учеб. пособие /
A. Н. Сретенцев. - Орел : ОрЮИ МВД России, 2011. - 57 с.
22. Усманов Р. А. Информационные основы предварительного расследования : учеб. пособие / Р. А. Усманов. - М. : Юрлитинформ, 2006. - 208 с.
23. Хань Г. А. Теоретичн засади планування та оргатзаци розслщування злочитв : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Г. А. Хань ; Нац. юрид. акад. Украши. - Х., 2007. - 19 с.
24. Хамов Е. В. Роль прокурора района в организации расследования пре ступлений : автореф. дис. . канд. юрид. наук : 12.00.09 / Е. В. Хамов ; Кубанский гос. аграр. ун-т. -Краснодар, 2007. - 28 с.
25. Шаламов М. П. Некоторые проблемы советской криминалистики / М. П. Шаламов. - М. : ВЮЗИ, 1965. - 61 с.
26. Шахматов А. В. Отдельные направления взаимодействия субъектов следственно-оперативных групп при раскрытии преступлений на автотрассах, совершаемых организованными преступными группами / А. В. Шахматов, В. Н. Андреев // Российский следователь. - 2008. - № 9. - С. 5-7.
27. Шеттько В. Ю. Кримшалютика : пщруч. для студ. вищ. навч. закл. /
B. Ю. Шепггько. - К. : 1н Юре, 2010. - 496 с.
28. Шеттько В. Ю. Кримшалютика: словник термЫв / В. Ю. Шеттько. - К. : 1н Юре, 2004. - 264 с.
Вьюнник Д. Ю. Проблемы организации расследования краж автотранспортных средств.
Проанализированы проблемы расследования краж автотранспортных средств, определена суть его организации, раскрыты организационные способы расследования. Охарактеризованы проблемы управленческого характера, а также особенности взаимодействия и осуществления информационного обеспечения при расследовании этого вида преступлений.
Ключевые слова: автотранспортные средства, расследование краж автотранспортных средств, проблемы организации расследования краж автотранспортных средств.
Viunnik D. Y. Problems of organization investigation motor vehicle's thefts.
The problems of investigation of thefts of motor vehicles, defined the essence of his organization, organizational methods disclosed investigation. Characterized managerial problems and peculiarities of interaction and implementation of information support in the investigation of this type of crime.
Key words: motor vehicles, investigation of the motor vehicles thefts, motor vehicles thefts, problems of organization investigation motor vehicles' thefts.
