CC BY
14
11. Калшюк Н. Податок на нерухомiсть - джерело бюджетних доходiв / Н. Калшюк // Вiсник УАДУ при Президент Украши. - 2003. - № 1. - С. 141-150.
12. Каминский А.В. Анализ практики оценки недвижимости. Учебно-практическое пособие / Каминский А.В., Страхов Ю.М., Трейгер Е.М. - М. : Международная академия оценки и консалтинга, 2004. - 238 с.
13. Чубук Л.П. Змши у системi оподаткування нерухомосп як перспективний напрям податково'1 полггики / Л.П. Чубук // Фшанси Украши. - 2004. - № 3. - С. 99-105.
УДК 336.71:336.77:334 Доц. М.Л. Лапшко, канд. екон. наук;
acnip. Н.В. Кривень - Львiвський тститут 6анмвсько'( справи
Утверситету 6анмвсько'( справи НБУ
ПРОБЛЕМИ РЕСТРУКТУРИЗАЦП М1КРОКРЕДИТ1В МАЛОГО Б1ЗНЕСУ В ПЕР1ОД Ф1НАНСОВО1 КРИЗИ
Мшрокредитування малого 6i3Hecy в умовах кризи переживае не найкращi ча-си. OKpiM того, що банки практично не видають кредитiв, криза посприяла розвитку боргового навантаження на позичальниюв, аби понизити його банки до реструктури-зацп. Наведено матерiали аналiзy спосо6iв реструктуризацп 6анкiвських кредитiв для сектора малого бiзнесy, 1'хш позитиви та негативи для банюв та позичальникiв.
Ключов1 слова: мiкрокредит, банк, малий бiзнес, рестрyктyризацiя боргу.
Assoc. prof. M.L. Lapishko; post-graduate N.V. Kryven -Lviv institute of banking of university of banking, NBU
Problems of microcredit restructurization of small business in period of financial crisis
Small business microcrediting within crisis circumstances is not in base state. Besides that banks practically do not grant loans, the crisis assisted the development of borrowers' debt-loading. In order to decrease it banks recourse to the restructurization. Materials of banking credits restructurization trials analysis for small business sector, their positive and negative sides for banks and borrowers are presented in the article.
Постановка проблеми. На вщмшу вщ великих шдприемств, малий б1знес бшьше залежить вщ банювських кредит1в. Бшьшють початювщв почи-нають свш б1знес з кредит1в i дал1 розширюють його завдяки новим кредитам. Тому в умовах, що склалися в Украш, важливою е шдтримка малого бiзнесy, а саме максимальне зниження щомюячних виплат за борговими зо-бов'язаннями.
Аналiз останнiх дослвджень. Вивченням цiеi проблеми займалися та-кi економiсти, як: К. Дружерученко, I. Купченко В. Мщенко, В. Ющенко, О. Шкарпова та ш.
Метою i завданням даного дослвдження е аналiз спосо6iв реструктуризацп мiкрокредитiв для малого 6iзнесy, визначення ix позитивiв та негати-вiв сторiн як для 6анкiв, так i для позичальникiв.
Невирiшена частка проблеми: знайти та обгрунтувати найоптималь-нiшi способи рестрyктyризацii валютних мшрокредит1в для малого 6iзнесy.
За шдсумками 2008 р., немае пiдстав стверджувати, що через кризу лжвщовано багато тдприемств. Зростання кiлькостi пiдприемств становить: близько 7,5 % (юридичних оЫ6-шдприемщв) та 8 % ^зичних оЫ6-тд-приемщв). Це iнерцiйнi процеси. У другому кварталi 2009 р. очевидно поч-
нуть фжсувати певш тенденци падiння. За прогнозами анаштиюв ситуацiя може повернутися на рiвень початку 2000 р. За найпршими прогнозами, ско-рочення кшькосл шдприемств може сягнути близько 20 % [13].
Одшею з основних причин руйнаци малого бiзнесу е проблема повер-нення мiкрокредитiв. Серед основних причин неповернення за мжрокредита-ми у 2009 р. можна виокремити таю: трудношд у робот тдприемств, вiд яких залежить малий бiзнес; падiння доходiв малого бiзнесу; девальвацiя гривнi; коливання курсiв валют.
Переважну бшьшють мiкрокредитiв видавали в шоземнш валютi, а са-ме в доларах США. Основною причиною популярност такого кредитування була вщносна, порiвняно з гривневими, дешевизна позик. Тому бiзнес який розвивався завдяки валютному мiкрокредитуванню потерпае сьогоднi найбшьше. На думку О. Кужель, тягар фшансових втрат вiд рiзницi курсу мае лягати не лише на представниюв малого бiзнесу, а розподшятися мiж державою, банком та позичальником. Так, в умовах економiчноl кризи, коли всi витрати скорочуються, видатки на програму компенсаци державою вщсотюв за кредитами, якi взяли шдприемщ в Держбюджетi-2009, не передбачено [13].
Банки також не защкавлеш роздшяти валютнi ризики з кшентами i узяти частину збитку на себе. Водночас, близько третини малих шдприемщв через проблеми з нестабшьшстю курсу гривнi не знають, як повернути щ по-зики. I вибiр у них непростий: оптимiзувати внутрiшнi витрати; або зупинити свою дiяльнiсть; або погашати кредит, залишаючись без прибуткiв [13].
Оптимiзувати виробничi витрати малому бiзнесу не просто. На них працюе, зазвичай, декшька оЫб, використовуеться оптимальний розмiр орен-довано! плошi, сплачуються постiйнi податки. Закрити справу - означае зали-шити безробiтними працiвникiв i себе, зменшити надходження до мiсцевого бюджету, втратити перспективи на майбутнi достатки. Тому банки мають т-ти на зус^ч малим пiдприемствам, аби допомогти !м вижити i водночас повернути сво! кошти. Такою допомогою може стати реструктуризащя проб-лемних боргiв малого бiзнесу за рiзними варiантами.
Реструктуризацiя - змша умов кредитування за вже виданими позика-ми через:
1) Зам1ну схеми погашения позики: переход з класично! на ану!тетну чи шшу.
2) Продовження термшв дточих кредиив.
3) Зниження вщсоткових ставок за мшрокредитами.
4) Надання "кредитних каткул".
5) Конвертацию iивалютиих (а саме, доларових) кредита у гривнев1 за но-
вими вщсотковими ставками.
Першим способом реструктуризаци мiкрокредиту е перехiд iз стандартноI (класичноИ) схеми погашення на анутетну. За класично! схеми мж-рокредитування клiент шомiсячно погашае певну частину суми (зазвичай, од-накову) кредиту i вiдсотки на залишок ще! суми. При цьому на початку щомь сячнi платежi найвишi, оскiльки значну частку в них займають вщсотки. З часом сума кредиту поступово зменшуеться ^ вщповщно, знижуються вщсот-ковi платежi за користування залишком кредитно! суми. За ануггетною схе-
мою позичальник сплачуе борг однаковими сумами (шо складаються з плате-жiв тша кредиту та вiдсоткiв) шомiсяця протягом усього термшу ди мшрок-редиту. Для банку цей варiант реструктуризаци е найпростiшим. 1снують ш-шi схеми погашення боргiв у формi зростаючо! арифметично! або геометрич-но! прогресн.
Замiну таких схем сьогодш здiйснюють: "Укрсоцбанк", "ОТП Банк", "Форум", "Сведбанк" [12].
Розглянемо детальнiше схеми реструктуризаци боргу на прикладi представника малого бiзнесу, який у шчш 2008 р. отримав кредит у банку в сумi 20 000,00 дол. США, тд 12 %о рiчних, термiном на 5 роюв. Всi поданi нижче розрахунки виконано з урахуванням того, шо кшент платитиме плате-жi шомiсяця, але для зручностi подання матерiалу подано у рiчних даних.
У табл. 1 та 2 показано погашення мжрокредиту за класичною та ануггетною схемами погашення.
Табл. 1. Класична схема погашення м'жрокредиту
Роки: Залишок кредиту Ввдсотки Тшо кредиту Щор1чт платеж!
2008 20 000,00 2 180,00 4 000,00 6 180,00
2009 16 000,00 1 700,00 4 000,00 5 700,00
2010 12 000,00 1 220,00 4 000,00 5 220,00
2011 8 000,00 740,00 4 000,00 4 740,00
2012 4 000,00 260,00 4 000,00 4 260,00
За щею схемою кшент переплатить банку 6 100, дол. США, шо стано-вить додаткових 30,5 % мжрокредиту.
_Табл. 2. Анутетна схема погашення м'жрокредиту_
Роки: Залишок кредиту Ввдсотки Тшо кредиту Щор1чт платеж1
2008 20 000,00 2 180,00 4 000,00 6 180,00
2009 16 000,00 1 741,63 3 314,46 5 056,10
2010 12 685,54 1 321,28 3 734,82 5 056,10
2011 8 950,72 847,61 4 208,49 5 056,10
2012 4 742,23 313,87 4 742,23 5 056,10
За анугтетним графжом переплата становитиме 6404.39 дол. США, шо дорiвнюе 32,02 % мжрокредиту. Щорiчнi платежi знизились. Але, як насль док, позичальник переплатить на 304,39 дол. США бшьше, шж за попереднiм графжом. Це тому, шо саме тшо кредиту погашаеться повiльнiше, а отже, сума вщсотюв виша, шж за класичною схемою.
Другим способом реструктуризаци мжрокредиту е продовження термшу мжрокредитування, за якого сума шомюячних платежiв по кредиту стае меншою, але водночас збшьшуються вщсотки сплаченi позичальником за весь термш користування позикою. Використовуючи цей варiант, треба вра-ховувати вiк позичальника, оскiльки вiн не може бути старшим пенсшного. Такий варiант застосовують: "ОТП Банк", "Форум", "Райффайзен Банк Аваль", "УкрСиббанк", "Фiнанси i Кредит" [12].
До прикладу, розглянемо схему погашення наведеного више прикладу не за 5, а за 7 роюв (табл. 3).
Табл. 3. Класична схема погашення мкрокредиту з продовженням на 2 роки
Роки: Залишок кредиту Ввдсотки Тшо кредиту Щор1чт платеж!
2008 20 000,00 2 180,00 4 000,00 6 180,00
2009 16 000,00 1 773,00 2 667,00 4 440,00
2010 4 286,00 1 453,00 2 667,00 4 120,00
2011 11 429,00 1 133,00 2 667,00 3 800,00
2012 8 571,00 813,00 2 667,00 3 480,00
2013 5 714,00 493,00 2 667,00 3 160,00
2014 2 857,00 173,00 2 667,00 2 840,00
Переплата за таким графшом становитиме 8 018,00 дол. США, що ста-новить 40,09 % мжрокредиту. Чим бшьшим буде термш користування пози-кою, тим нижчою буде сума мюячного платежу, але тим бшьше вщсотюв сплатить позичальник.
Зниження вЬдсотковоЧ ставки за кредитом е ще одним, хоч \ непо-ширеним на укра1нському ринку, способом реструктуризацп. Банки, якщо \ зменшують вщсотки за позикою, то лише на певний термш. Наприклад, поки позичальник не вщновить виробнич1 потужносл. Шсля закшчення пшьгового термшу ставку шдшмуть до колишнього р1вня або навггь вище.
У табл. 4 показано погашення такого мшрокредиту, умовами реструктуризацп якого передбачено зниження вщсотково! ставки на 2 %.
Табл. 4. Класична схема погашення мкрокредиту тд 10 %
Роки: Залишок кредиту Ввдсотки Тшо кредиту Щор1чт платеж!
2008 20 000,00 1 817,00 4 000,00 5 817,00
2009 16 000,00 1 417,00 4 000,00 5 417,00
2010 12 000,00 1 017,00 4 000,00 5 017,00
2011 8 000,00 617,00 4 000,00 4 617,00
2012 4 000,00 217,00 4 000,00 4 217,00
Переплата за такою схемою буде становити 5 085,00 дол. США, тобто 25,43 % мшрокредиту.
Четвертий споЫб - так зваш кредитш кашкули, як банк може надати лише на основну суму боргу. Вщсотки зпдно з чинним законодавством позичальник зобов'язаний сплачувати. Суть ще! схеми полягае у тому, що кшент на певний перюд звшьняеться вщ сплати щомюячних платеж1в за тшом кредиту, як в подальшому будуть р1вном1рно розподшеш на залишок термшу дп позики. Сьогодш таке вщтермшування надають: "Укрсоцбанк", "Райффайзен Банк Аваль", "УкрСиббанк", "Сведбанк" [12].
У табл. 5 показано приклад схеми погашення мшрокредиту, де на другому рощ було взято кредитш кашкули.
Переплата становила внаслщок 7 061,00 дол. США, що дор1внюе 35,31 % мжрокредиту. Вщтермшування випдне для кшента у тому випадку, якщо не змшюються шш1 параметри. Тобто термши користування мжрокре-дитом { вщсотки залишаються сталими.
Ще один споЫб допомогти боржнику погасити мжрокредит - замши-ти в1дсотки за користування мжрокредитом з дол. США на гривш. Викорис-
товуючи цей варiант, вiдсоткову ставку з 12 % в доларах могли б, скажiмо, замшити на 20 % у гривнях. Це може зняти проблему пошуку валюти, знизи-ти ризики девальваци гривнi. А от, чи випдно це малому бiзнесу i за якого курсу, розглянемо у табл. 6.
Табл. 5. Класична схема погашення м'жрокредиту з кредитними канжулами
Роки: Залишок кредиту Ввдсотки Тшо кредиту Щор1чт платеж!
2008 20 000,00 2 180,00 4 000,00 6 180,00
2009 16 000,00 1920,00 "Кредитт каткули" 1 040,00
2010 16 000,00 1 627,00 5 333,00 6 960,00
2011 10 667,00 987,00 5 333,00 6 320,00
2012 5 333,00 347,00 5 333,00 5 680,00
Табл. 6. Класична схема погашення мжрокредиту тд 20 % (у грн)
Роки: Залишок кредиту Ввдсотки Тшо кредиту Щор1чт платеж!
2008 20 000,00 3 633,00 4 000,00 7 633,00
2009 16 000,00 2 833,00 4 000,00 6 833,00
2010 12 000,00 2 033,00 4 000,00 6 033,00
2011 8 000,00 1 233,00 4 000,00 5 233,00
2012 4 000,00 433,00 4 000,00 4 433,00
Очевидно, що чим вища ставка за доларовим мжрокредитом, тим ви-пдшше перейти на гривневу ставку. Якщо вщсоткова ставка становила 12 % в дол. США, то реструктуризащя на гривню випдна, якщо передбачено рют курсу 10,00 грн./$ i вище, за 13 % - 9,70 грн./$ i вище, за 14 % - 9,30 грн./$ i вище, за 15 % - 8,90 грн./$ i вище, за 16 % - 8,61 грн./$ вище [10].
Пщсумовуючи усе описане вище, занесемо ус отриманi висновки до
табл. 7.
Табл. 7. Порiвняльна таблиця вигод вiд реструктуризации мжрокредиту
№ з/п Вид реструктуризаци + для баншв + для МБ
1 Пролонгация кредиту 1стотне збшьшення загаль-но! суми ввдсотшв Не1стотне зменшення щомшячного платежу
2 Зниження ввдсотково!ставки Залежно ввд решти умов зниження ставки
3 "Кредитт каткули" Не1стотне збшьшення за-гально! суми ввдсотшв тсля завершення "кредитних ка-ткул" Часткове зменшення суми щомшячного платежу
4 Перехвд з класич-но! схеми погашення на ану'тетну Часткове збшьшення суми нарахованих ввдсотшв 1стотне зменшення щомь сячного платежу (бажано на самому початку термь ну кредитування)
5 Замша валюти на гривню Залежно ввд куршв доларово! та гривнево! ставок та умов конверси
Якщо вщобразити вс отримаш результати розрахунюв щорiчних пла-тежiв за рiзними варiантами реструктуризации то отримаемо такий графш
(рис. 1). Як бачимо, найменшi платежi позичальник може отримати за умови продовження банком термшу користування мiкрокредитом.
Маш шдприемщ в умовах кризи стикнулися не лише з проблемою по-вернення мшрокредит1в, а й низкою шших перешкод ведення бiзнесу, таких як: проблема придбання сировини, проблема збуту та шшими, що потребу-ють нагального вирiшення. Вдаючись до реструктуризации банки полегшу-ють кредитний тягар щомюячних виплат, але водночас не втрачаючи сво1х прибуткiв, а навггь i навпаки.
Рис. 1. Порiвняльний графш щорiчних nлатежiв
На нашу думку, сьогодш банкам потрiбно шти на зниження прибутко-вост за валютними кредитами. Пiдтримуючи малий бiзнес, банкам варто роз-дшити валютний ризик, спричинений девальващею гривш, мiж обома партнерами, а не перекладати його повнiстю на позичальника. Це дасть змогу малому бiзнесу погасити успiшно кредити, не несучи при цьому додаткових витрат.
У фшансових розрахунках мiж партнерами, що уклали фiнансову угоду, доцшьно дотримуватись принципу фшансово! е^валентносл, суть якого полягае в тому, що фiнансовi результати (вигоди) до змши умов угоди i шсля цих змiн повиннi залишатись однаковими. Враховуючи, що класичну схему погашення боргу та розрахунки вiдсоткiв за користування мшрокредитом банк розробляе i повiдомляе клiенту на початку ди угоди, то ми пропонуемо вiдповiдно до принципу фшансово! еквiвалентностi зафшсувати суму вщсот-кiв на прикладi класично! схеми погашення мiкрокредиту (табл. 1), та обчис-лити 1хню теперiшню вартiсть за формулою [3]:
А
Я
■ + ■
Я
Я
1+/ (1+1)2"'(1+1у
де: А] - тепершня вартiсть вiдсоткiв до моменту реструктуризаци; Я - обсяг щорiчних процентних платежiв; I - вiдсоткова ставка.
Часова схема сплати вщсотюв мае такий вигляд:
Перюди часу (роки)
Суми (дол. США)
2180
1700
1220
А
Отже, 2180,00
- + -
1700
■ + ■
1220
+
740
+
740
260
1 + 0,12 (1 + 0,12 )2 (1 + 0,12 )3 (1 + 0,12 )4 (1 + 0,12 )5
260
4796,93 дол. США
Цю суму роздшимо на рiвнi платежi на п'ять рокiв. Отримаемо -959,39 дол. США.
Нова часова схема сплати вщсотюв виглядатиме таким чином:
Перюди часу (роки)
Суми (дол. США)
959.39
959.39
959.39
959.39
959.39
Визначимо тепершню варт1стъ вщсоткових платежiв, сплачених за весь перюд користування мжрокредитом як тепершню вартють ануГ'тету, що визначаеться за формулою [3]:
а2=* нид:,
г
де: А2 - тепершня вартiсть процентних платежiв пiсля реструктуризацп; п -термiн мiкрокредиту. Отже,
А2 = 959,391 ~(1 + 0,12) = 3452,25 дол. США 2 0,12
За допомогою виконаних розрахункiв можна розрахувати ефектив-нiсть зниження вартост кредиту, яка становила 0,28 %:
А = 3452,25
~А =
0,72.
4796,93
З викладеного вище матерiалу можна зробити висновки:
• сьогодт в УкраТт склалася критична ситуащя 1з поверненням мшрокредиив малим б1знесом, взятих в шоземнш валют!, через нестабшьтсть валютного курсу, що зобов'язуе банки шукати р1зт способи реструктуризацп борпв;
• в умовах фшансово! кризи змша умов мшрокредитування дасть змогу пози-чальникам не позбутися ценностей, придбаних у мшрокредит, а банкам -зменшити зростання кшькост проблемних позик та продовжувати отримува-ти доходи;
• 1з п'яти розглянутих у робот1 способ1в реструктуризацИ очевидно, що вони не е економ1ею для боржника, а лише методом зниження щомюячного платежу.
• запропонована схема реструктуризаци, яка знижуе вартють мшрокредиту, е вигвдною для позичальника в перюд фшансово! кризи;
• покращення умов мшрокредитування малого б1знесу дасть фшансову можли-вють для 1хнього розвитку, що приведе, своею чергою, до зростання ВВП, кшькосп робочих мшць 1 т.п. Тому сьогодт банки повинт переглянути поль тику мшрокредитування, 1 не лише зменшувати щомюячт платеж1 за допо-могою реструктуризации а й брати на себе частину збитшв позичальниюв.
Л1тература
1. Про Нац1ональний банк Украши / Закон Украши. - К. : Вид-во НБУ, 2007.
2. Постанова Правлшня Нащонального банку Украши вщ 10 травня 2007 р. № 168 "Про затвердження Правил надання банками Укра1ни шформаци споживачу про умови кре-дитування та сукупну вартють кредиту".
3. Латшко М.Л. Основи фшансово - статистичного анал1зу економ1чних процеав. -Льв1в : Вид-во "Сит", 1995. - 164-166 с., 212-214 с.
4. Ларионов И.К. Антикризисное управление. - М. : Дашков и К, 2044. - 292 с.
5. Вахненко Т.П. Фшансова криза в Укрш'ш: фактори, мехашзми ди, заходи подолання // Фшанси Украши. - 2008. - № 10. - 3-21 с.
6. Коваленко В.В., Коренева О.Г., Крохмаль О.В. Банювська криза та шструменти ан-тикризового управлшня // Актуальн1 проблеми економши. - 2009. - № 2. - С. 73-81.
7. Мщенко В. Шляхи подолання фшансово-економ1чно! кризи в Украш1 // Вюник НБУ. - 2009. - № 2. - С. 3-7.
8. Свгговий банк: св1това ф1нансова криза загрожуе Укра1'н1. [Електронний ресурс]. -Режим доступу до журн.: http://www.tsn.ua.
9. Чуб П. ефективна процентна ставка кредитування: реалИ та перспективи // Банкiвська справа. - 2008. - № 2. - 73-81 с.
10. Шкарпова О., Дружерученко К. Украшський дшовий тижневик "Контракти". - № 01 в1д 19-01-2009
11. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://pro-consulting.com.ua/cgi-bin/article_xs.cgi? id=24642&branch_id= 155
12. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.prostobank.ua
13. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://kpl.org.ua/news/2009/01/ 16/969/
УДК368.022 Асист. О.О. Лопата; студ. Н.О. Кобилинець;
студ. Л.Л. Лялька - НУ "Львiвська полтехтка "
СИСТЕМА ОЦ1НКИ Ф1НАНСОВО1 СТ1ЙКОСТ1 СТРАХОВО1 КОМПАН11
Розглянуто актуальну проблему оцiнювання фшансово! стiйкостi страхових компанiй. Здiйснено порiвняльний аналiз рекомендацiй щодо аналiзу дiяльностi страховикiв, затверджених Держфiнпослуг, 3i зарубiжними методиками. Встанов.ле-но, що позитивний вплив на фшансовий стан компанп буде забезпечуватись тiльки тодi, коли ця операщя е ефективною, тобто вщстежуються спiввiдношення мiж до-сягнутим вщ операцii ефектом i витратами на здшснення операцii.
Ключов1 слова: страхова компашя, фiнансова стiйкiсть, страховики, оцшка фi-нансового стану.
Assist. O.O. Lopata; stud. N.O. Kobylenec; stud. L.L. Lyalka-NU "Lvivs'kaPolitekhnika"
System of estimation financial of insurance companies
The article is devoted the issue of the day of estimation of financial firmness of insurance companies. In article, the comparative analysis of recommendations is conducted in
