CC BY
113
Н.О. Шира
ПРОБЛЕМА ДОЛАРИЗАЦП В УКРА1Н1 ТА ШЛЯХИ II ВИР1ШЕННЯ
У даний час в Укра!ш як плапжний засiб (паралельна валюта) разом iз гривнею у внутрiшньому оборов широко
використовуеться iноземна валюта, переважно долар США.
Доларовий обiг вщграе велику полiтичну й економiчну роль, мае тенденцп до зростання, що пiдривае нацiональнi iнтереси Укра!ни, сприяе незаконному вiдпливу капiталу за кордон, тдривае довiру i штучно знещнюе структуру обiгу нащонально! грошово! одинищ.
Як свiдчить свiтовий досвiд, спектр негативних наслщюв доларизацп е досить широким: вщ змiни попиту на грошi й ускладнення реалiзацп грошово-кредитно! полiтики до витiснення нацiональних грошей i втрати економiчного суверенiтету.
Складшсть i суперечливiсть перебiгу процесу економiчних перетворень в Укра!ш також тюно пов'язана з високим рiвнем доларизацп економiки, що свiдчить про акту-альнiсть порушено! проблеми та зумовлюе необхiднiсть 11 аналiзу.
Дослiдженням проблем пов'язаних iз доларизацiею економiки займаеться велика кшькють науковцiв. Серед них слщ зазначити роботи Ф. Мшкша, Г. Кальво, Р. Сахе i В. Карлос, А. 1зе i Е. Паррадо та iншi, якi основну увагу придшяють повнiй доларизацп i стосуються, як правило, кра!н Латинсько! Америки. Що ж до доларизацп в Укра!ш, то вона мае суттевi вiдмiнностi, перш за все у зв'язку з И частковим характером. Серед дослщниюв присутнього в Укра!ш варiанта частково! доларизацп видшимо I. Ветлова, О. Зайцева,
Т. Ковальчука, Р. Пiонтковського.
Метою дано! статп е визначення сут-ност доларизацп, виявлення негативних та позитивних наслiдкiв И впливу на економшу Укра!ни та розробка рекомендацiй щодо И зниження.
Доларизацiя (dollarization) е замшою нащонально! валюти доларом США, який використовуеться як зашб обiгу i
заощадження, а також заходи вартост1 Нерiдко термiн «доларизащя» служить для позначення будь-якого процесу витiснення шоземною валютою (не обов'язково доларом США) внутршньо! валюти.
Основною економiчною причиною доларизацп е перевага долара над нащональною валютою. Явище
спостерiгаеться в тому випадку, якщо долар бшьш стабiльний i конвертований, нiж нащональна валюта. Безпосередньою причиною, за яко! потрiбна доларизацiя економiки е слабкий контроль уряду за пропозищею грошей, унаслщок чого нащ-ональна валюта постшно знецiнюеться, тому агенти не бажають тримати активи в нацiональнiй валют й оптимiзують сво! портфелi активiв на користь долара.
Розрiзняють таю види доларизацп: офщшну, напiвофiцiйну та неофщшну (рис. 1).
Доларизацiя може носити повний, змшаний або частковий характер як усередиш секторiв нащонально! економiки, так i по кра!ш в цiлому. Явище повно! доларизацп, як правило, характерне для слаборозвинених в економiчних вiдносинах держав i е наслiдком крайньо! нестабiльностi внутршньо! грошово! системи. Слiд зазначити, що пряма доларизащя е надзвичайним заходом i означае визнання повно! пол^ично! неможливостi контролю за грошовою пропозищею з метою запобтання iнфляцi! [6].
Доларизащя економши, як свщчить практика, потенцiйно спроможна впливати на стан грошово-кредитно! пол^ики кра!ни, оскшьки в умовах навiть частково! доларизацп центральний банк втрачае монетарнi важелi регулювання грошового обiгу, i це робить його пол^ику неефективною.
Доларизацiю як феномен грошово! системи не можна однозначно ощнювати лише негативно чи позитивно, оскшьки це явище мае багатоплановий характер (рис. 2).
© Шира Наталш Олександр1вна - астрант. Донецький державний ушверситет управлшня.
Доларизащя
Рис. 1. Основш види доларизацИ
Доларизащя
Переваги
зниження темшв шфляцл та рiвня потенцiйних ризиюв iнфляцiйних чи процентних шокiв для економши;
зменшення ризикiв унаслiдок швестування коштiв в iноземнiй валютi;
стимулювання зростання обсягiв торгiвлi й швестицш у результатi скорочення витрат, що виникають пiд час обмiну валют;
можливосп довгострокового фiнансування, максимальна штегращя у свiтову фiнансову систему й доступ до довгострокових ресурсiв;
вщсутшсть необхiдностi виконання жорстких економiчних критерив, передбачених умовами створення еврозони;
усунення передумов виникнення криз платiжних балансiв;
шдвищення дисциплiни при проведеннi бюджетно-податково1
Недолши
високий рiвень доларизацil, який вiддзеркалюе замiщення валют, суттево впливае на темп шфляцл, оскiльки шо-земна валюта бере участь у процес обiгу;
крiм доларизацл депозлпв iснуе доларизацiя кредитiв, ступiнь яко! визначае схильнiсть банкiвського сектору до системного кредитного ризику у випадку значних девальвацш;
доларизацiя зменшуе шфляцшний податок (сеньйораж), який держава одержуе в результат емюл грошей;
ускладнюеться управлiння грошово-кредитною сферою з боку центрального банку через ускладнення контролю за динамiкою депозитiв в шоземнш валютi та за наявною масою шоземно1 валюти;
конфлiкт штерешв: краша-емтент може дотримуватися зовсiм шших економiчних цiлей, нiж доларизована краша
Рис. 2. Недол!ки та переваги доларизацИ
Причинами зростання рiвня доларизацл у трансформацiйних економiках були значна вщкрипсть економки, високий рiвень шфляцл та суттева девальвацiя
нацiональних грошових одиниць. Це призвело до того, що бшьшють фiнансових установ та !х клiентiв почала укладати угоди та здшснювати розрахунки за ними в
iнозeмнiй вaлютi [3]. Долapизaцiя в Укpaïнi cтaлa зaкономipним нacлiдком eкономiчноï HeCT^^^cn й виcокоï iнфляцiï y 19921994 pp., a тaкож нaмaгaнням peзидeнтiв зaхиcтити cвоï aктиви вщ знeцiнeння. Ha почaтковомy eтaпi pинкових пepeтвоpeнь (1992-1995 pp.) долap США виконyвaв фaктично фyнкцiï зacобy плaтeжy, обiгy тa зaощaджeння. Мaкpоeкономiчнa cтaбiлiзaцiя 1996-1999 pp. i гpошовa peфоpмa 1996 p. cyr-тево He вплинули Ha знижeння piвня долapизaцiï yкpaïнcькоï eкономiки й пiдвищeння довipи до нaцiонaльних гpошeй. Вкaзaний пepiод в Укpaïнi е типовим витдком долapизaцiï вaлютного зaмiщeння, коли iнозeмнi aктиви викоpиcтовyютьcя як гpошi, пepeвaжно як вaлютa цiни i плaтeжy. Свiтовий доcвiд cвiдчить, що нeзвaжaючи нa ycпiшнe пpовeдeння мaкpоeкономiчноï cтaбiлiзaцiï, y бiльшоcтi кpaïн iз нeзpiлою pинковою eкономiкою piвeнь долapизaцiï можe нaвiть пiдвищyвaтиcь. Фiнaнcовa кpизa в Укpaïнi в 1998-1999 pp., ята cyпpоводжyвaлacя знaчною дeвaльвaцieю гpивнi, пpизвeлa до поновлeння тeндeнцiï зpоcтaння piвня долapизaцiï [2].
У ^arnax iз нeзpiлими pинковими вiдноcинaми, до яких нaлeжить i Укpaïнa, пepepозподiл фiнaнcовиx pecypciв 60
50
40
30
20 10 0
1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
□ Дeпозит в iнозeмнiй вaлютi/зaгaльнa кшькють дeпозитiв, % Рис. 3. Доларизащя економжи Украгни [9]
Як видно iз гpaфiкa, нaйбiльший piвeнь полiпшeння eкономiчноï cитyaцiï y кpaïнi i долapизaцiï cпоcтepiгaвcя y 1996 p. - 52,6%. знижeння тeмпiв шфляци (з 81,7% y 1995 p., Ц cвiдчить пpо тe, що нeзвaжaючи нa до 39,7% y 1996 p.), щe нe 6уло довipи до
вiдбyвaeтьcя головним чином чepeз бaнкiвcькy cиcтeмy. 1з ще1" пpичини piвeнь фiнaнcовоï долapизaцiï в тaкиx кpaïнax вивчaють чepeз ^изму aктивiв i пacивiв бaнкiвcького ce^ropy.
Починaючи з 2003 p. в Укpaïнi вiдбyвaeтьcя зaмiщeння пacивiв, ^и цьому оcобливо виpaзно цi тeндeнцiï пpоcтeжyютьcя в бaнкiвcькiй cиcтeмi. Якщо пepeвeдeння aктивiв нa бiльш стшку вaлютy вiдобpaжae нacлiдки виcокоï шфляци й prom ïï пepexодy у стадто гiпepiнфляцiï, то вaлютa як зaмiщeння пacивiв, у cвою 4ep^, cвiдчить пpо iнepцiйнe icнyвaння нeдовipи до монeтapноï полiтики [3]. До того ж у нeвeликiй в^ц^етш eкономiцi долapизaцiя пacивiв дeмонcтpye якюш змiни в cepeдовищi фyнкцiонyвaння фiнaнcовиx pинкiв:
фоpмyвaти пacиви у твepдiй вaлютi вигiдно зaдля yникнeння вaлютниx pизикiв;
icнye можливicть отpимaти вигоду вщ здiйcнeння дeшeвшиx (поpiвняно iз внyтpiшнiми джepeлaми) iнозeмниx зaпозичeнь [2].
Долapизaцiя в нaцiонaльнiй бaнкiвcькiй raci^i зaлишaeтьcя доcить виcокою (pиc. 3).
52,6
42,2 36,8 36 39,1 3,8 38,5 36,5 38 36,4
28 32,5 32,4 31,9 34,3 32,1
10
монетарно! пол^ики держави та державно! грошово! одинищ. Подальше зниження темшв у 1997-1998 рр., а також курсова стабiльнiсть гривнi стимулювали зниження рiвня депозитно! доларизацi!. Але фiнансова криза 1998-1999 рр., яка супроводжувалася значною дeвальвацieю гривнi, призвела до поновлення тeндeнцi! зростання рiвня депозитно! доларизацп.
Попри стабшьне знeцiнeння долара, з урахуванням фактора iнфляцi!, населення продовжувало купувати американську валюту. З одного боку, висока довiра до долара впродовж багатьох попередшх рокiв не могла викоршитися за 3 роки eкономiчного зростання i курсово! стабшьност гривнi. Це е вiдбитком феномена пстерезису, або «ефекту храповика», який характеризуе шерцшшсть повeдiнки населення i пояснюеться стiйким збереженням побоювань щодо фiнансово! кризи у майбутньому [5].
За даними НБУ, сукупшсть депозитв в iнозeмнiй валютi за 2006 р. зросла на 54% (до 70,1 млрд. грн.), а гривш - на 31% (до 114,1 млрд. грн.). У 2007 р. рiвeнь доларизацп, навпаки, зменшився до 22,7%. Таке зниження ролi шоземно! валюти НБУ пояснював активним зростанням у 2007 р. внесюв населення у гривш (на 66,5% - до 190,3 млрд. грн.) порiвняно з депозитами в
Позитивна динамша зростання ВВП у 2000-2003 рр., стабшьшсть курсу гривш, порiвняно низью темпи шфляцп та бiльш висок ставки за депозитами в нащональнш валютi сприяли зниженню рiвня депозитно! доларизацп з 38,5% у 2000 р. до 31,9% у 2003 р. (див. таблицю).
Таблиця
шоземнш валют (на 28,1% - до 89,9 млрд. грн.).
PiBeHb доларизацп економши Украши у 2008 р. зрю Î3 22,8 до 30,6%. Причина цього в тому, що темп приросту коштв в шоземнш валют значно перевищив вщповщний показник щодо нащонально! валюти. Таке явище вщбулося в результат курсово! переощнки, коливання курсу нащонально! валюти щодо шоземного.
За даними НБУ, у 2008 р. перевищення попиту на шоземну валюту над ïï пропозищею становило 6,1 млрд. дол. [8].
На нишшньому еташ в економщ Украши тривае процес зростання доларизацп, що ускладнюе проведення ефективноï грошово-кредитноï полiтики у зв'язку з тим, що доларизащя:
впливае на темпи шфляцп, оскшьки шоземна валюта бере участь у процесi об^у, щноутворення та нагромадження;
Зобов 'язання банюв за депозитами юридичних та^ фгзичних oci6 i ргвень доларизацп [1]
Показники 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Усього залучених банками коштв, млн. грн. 18738 25674 37715 61617 82959 132745 184234 279738 330419
Депозити в нащональнш валют, млн. грн. 11551 17393 25636 41954 52759 87198 114 093 189906 210106
Частка депозитв у нащональнш валют, % 61,6 67,7 68,0 68,1 63,6 65,7 61,9 67,9 63,6
Депозити в шоземнш валют, % 7188 8281 12079 19663 30200 45546 70142 89832 120313
Частка депозитв в шоземнш валют, % 38,4 32,3 32,0 31,9 36,4 34,3 38,1 32,1 36,4
Грошова маса (М2), млн. грн. 34544 45186 64321 94855 125483 193145 259413 391273 477205
Рiвeнь доларизацп (депозити в шоземнш валют / М2), % 22,8 18,3 18,8 20,7 24,1 23,6 27,0 22,9 30,6
ютотно змiнюe фyнкцiю попиту нa гpошi внacлiдок дeфоpмaцiï кaнaлiв гpошовоï пpопозицiï;
cтвоpюe пapaлeльний гpошовий обiг в iнозeмнiй вaлютi й поcилюe нeдовipy до нaцiонaльноï вaлюти;
обмeжye можливоcтi iнвecтицiйного пpоцecy, пepeноcячи доходи нaceлeння i cyб'eктiв гоcподapювaння у cфepy вaлютниx опepaцiй;
штучно знeцiнюють i дeфоpмyють cтpyктypy обiгy нaцiонaльниx гpошeй, cтвоpюючи потeнцiйно вiдклaдeний попит m нaцiонaльнy вaлютy, що e фaктоpом, який cпpичиняe iнфляцiю.
Висновки. Оотовною пpичиною долapизaцiï e кpизa довipи до нaцiонaльноï вaлюти кpaïни. Тому caмe збiльшeння довipи до тащотально!' вaлюти e головним нaпpямом pоботи щодо боpотьби з нaдмipною долapизaцieю eкономiки. Головним чинником вiдновлeння довipи e доcтaтньо довгa ycпiшнa pоботa цeнтpaльного бaнкy. Долapизaцiя пpизводить до змeншeння eфeктивноcтi iнcтpyмeнтapiю гpошово-кpeдитного peгyлювaння, aлe нeзвaжaючи нa цe, пpaвильнa cтpaтeгiя тaкого peгyлювaння можe в^шити цю пpоблeмy.
Потpiбно cтвоpити eкономiчнi пiдcтaви, якi б визнaчaли доцшьнють вiдмови вiд викоpиcтaння iнозeмноï вaлюти i cпpияли б пiдвищeнню пpивaбливоcтi нaцiонaльноï гpошовоï одиницi. А caмe:
чiткe визнaчeння кypcy монeтapноï пол^ики НБУ нa подолaння iнфляцiï й гapaнтyвaння cтaбiльноcтi нaцiонaльниx гpошeй;
знижeння i зaбeзпeчeння низьких тeмпiв шфляци як монeтapноï пepeдyмови пiдвищeння довipи до нaцiонaльноï вaлюти;
поcтyповe пepeвeдeння гpивнi в peжим повноï конвepтовaноcтi, тобто вiльного обм> ну m iнозeмнi вaлюти. Потpiбно домогтиcя тaкоï cитyaцiï, коли гpивня cтaнe вaлютою, якa нeобмeжeно й вiльно обмiнюeтьcя зa по-точними, кaпiтaльними тa iнвecтицiйними опepaцiями. Однaк, щоб rapenm нa вiльнy конвepтовaнicть, нeдоcтaтньо cкacyвaння обмeжeнь нa обмiннi й iншi опepaцiï. Пот-piбно здiйcнити eфeктивнi cтpyктypнi peфоp-ми, якi зaбeзпeчaть eкономiчнe зpоcтaння тa пiдвищeння добpобyтy нaceлeння;
поcилeння контpолю зa нaдxоджeння-ми подaткiв до дepжaвного бюджeтy з мeтою лiквiдaцiï його дeфiцитy. Водночac aдмiнicт-paтивнa зaбоpонa кyпiвлi-пpодaжy iнозeмноï вaлюти нaceлeнням у бaнкax нe бyдe eфeк-тивною, вота можe тiльки cпpовокyвaти бaн-юв^ку пaнiкy. Подaток нa кyпiвлю вaлюти можнa pозглядaти як джepeло бюджeтниx нaдxоджeнь, a нe як cepйозний бap'ep для до-лapизaцiï eкономiки;
лiквiдaцiя зaконодaвчиx тa eкономiч-них зacaд фyнкцiонyвaння ceктоpy тiньовоï eкономiки, що обcлyговyeтьcя пepeвaжно iнозeмною вaлютою;
зaбоpонa здiйcнeння pозpaxyнкiв у вaлютi мiж peзидeнтaми i нepeзидeнтaми m внyтpiшньомy pинкy;
pозвиток pинкy дepжaвниx цiнниx na-пepiв, номiновaниx у нaцiонaльнiй вaлютi, як aльтepнaтивного ш^яму iнвecтyвaння кош-тiв нa пpотивaгy готiвковiй вaлютi тa вaлют-ним дeпозитaм.
Отжe, cтaбiльнicть нaцiонaльноï гpошовоï одиницi визнaчae виcокий piвeнь довipи до нeï як ycepeдинi ^ai™, тaк i зa коpдоном. А вигата довipa до нaцiонaльниx гpошeй e ключовим eлeмeнтом у ^ci^i зaxодiв щодо змeншeння piвня долapизaцiï.
Лiтература
1. Бюлeтeнь НБУ. - 2008. - № 12. -С. 167 [Елeктpонний pecypc]. - Рeжим до^ тупу до жypн.: http://www.bank.gov.ua/Publi-cation/econom/Buleten/2008/ bull_12-08.pdf.
2. Бepecлaвcькa О. Долapизaцiя в Укpaïнi тa шляхи ïï подолaння / О. Бepecлaвcькa // Вicник НБУ. - 2007. - № 10. -С. 13-15.
3. Бepecлaвcькa О.1. Долapизaцiя кpeдитного pинкy в Укpaïнi: ^ичини i нacлiдки / О.1. Бepecлaвcькa, В.В. Зимовeць, Н.М. Шeлyдько // Економ^ i пpогнозyвaння. - 2006. - № 3. - С. 117-130.
4. Глобaлизaция и нaционaльныe фи^н^вьи cиcтeмы / Дж.А. Хaнcонa, П. Хоноxaнa, Дж. Maджнони тa iн. - М.: Вecь Mиp, 2005.-320 c.
5. Дзюблик О. Гpошовa cиcтeмa Укpaïни: глобaлiзaцiйнi фaктоpи впливу / О. Дзюблик // Вюник НБУ. - 2007. - №6. -С. 14-22.
6. О дедолларизации российской экономики // ЭКО. - 2005. - № 12. - С. 119127.
7. Радзиевский А. Противоречия долларизации экономики в условиях финансовой глобализации / А. Радзиевский //
Экономика Украины. - 2005. - № 2. - С. 1623.
8. Губарь Е. Иностранная валюта вышла в массы [Электронный ресурс] / Е. Губарь // Комерсантъ Украины. - 2008. -№ 70. - Режим доступа: http://www.kommer-sant.ua/ doc.html?docId=885106.
