CC BY
14
Л1тература
1. Синякевич 1.М., Мельник С.О., Солов1й 1.П., Холявка В.З., Ковалишин В.Р.
Люовий кодекс Украши (Альтернативний проект)// Деревообробник. - 2002, № 15. - С. 4-7
2. Синякевич 1.М., Соловш 1.П., Холявка В.З. Проект Закону Украши "Нацюналь-на люова полiтикам// Деревообробник. - 2003, № 14. - С. 4-5
3. Лесной кодекс Российской Федерации от 29 января 1997 года № 22 - ФЗ. Собрание законодательства Российской Федерации. - 1997, № 5. - С. 610
4. Страхов В., Миеттинен П. Лесная сертификация в России. Семинар по лесной сертификации у современной Европе. - М., 4-8 сентября 2000 г. - С.-П., 12-15 сентября 2000 г. - 12 с.
5. Тымрак Я. Доклад о сертификации лесов Чешской республики. Семинар по лесной сертификации у современной Европе. - М., 4-8 сентября 2000 г., С.-П., 12-15 сентября 2000 г. - 10 с.
6. Ханну Валтанен. Предприятиям лесной промышленности Финляндии требуется сырье от сертифицированных производителей. Семинар по лесной сертификации у современной Европе. - М., 4-8 сентября 2000 г., С.-П., 12-15 сентября 2000 г. - 10 с.
7. Ткач В.П., Лавров В.В., Букша 1.Ф. Люова сертифшащя в Украшу проблеми та науково-оргатзацшш основи реатзаци// Наук. вюник НАУ: Лiсiвництво. - К.: НАУ. - 2002, вип. 54. - С. 34-43.
8. Синякевич 1.М. Еколопчна i люова полггика. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2001. - 202 с.
9. World Congress of Environmental and Natural Resources Economists. Book of Abstracts. - Venice, Isola di San Giorgio Maggiore. - 1998. - 503 p.
УДК 630*611 Асист О.В. Дячишин - УкрДЛТУ
ПРИНЦИПИ ПЛАНУВАННЯ ЗАХОД1В, СПРЯМОВАНИХ НА П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 В1ДТВОРЕННЯ I ВИКОРИСТАННЯ Л1СОВИХ РЕСУРС1В
Запропоноваш принципи планування заходiв, спрямованих на тдвищення ефективносп вщтворення i використання люових ресурав. Практичне значення да-них принцитв полягае у можливосп ix використання для обгрунтування критерпв i методики визначення еколого-економiчноi ефективностi лiсокористування.
Ключов1 слова: принцип, еколого-економiчна ефективнiсть, лiсокористування
Assist. O. Dyachyshyn - USUFWT
Principle for planning of measures directed at rising effectiveness of forest resources reproduction and usage have been developed
The principles for planning of measures directed at rising effectiveness of forest resources reproduction and usage have been developed. The practical significance of these principles are suggested in opportunities of usage for methods of calculation of environmental-economic effectiveness of forest usage.
Keywords: principle, environmental-economic effectiveness, forest usage
За останш п'ятнадцять роюв у люовому господарств1 Украши спосте-р1гаеться зменшення штенсивност люогосподарського виробництва, попр-шився стан вщтворення i використання люових ресурЫв, зросли обсяги еко-логiчноi шкоди вщ пожеж та самовшьних рубань. Так, обсяг рубань, пов'яза-них з веденням люового господарства та шших рубань, за офщшними джере-
3 3
лами зменшився з 8218 тис. м (1980 р.) до 4936 тис. м (2000 р.). Динамжа ль совщновлення з 1997 року мае тенденщю до зниження: 1997 рш - 32482 га; 1998 - 30201 га; 1999 - 30706 га, 2000 - 31472 га.
Рiзко зменшилися обсяги посадки лiсосмуг - вщ 4,4 тис. га в 1990 рощ до 370 га в 1999 рощ. У 1999 рощ люовими пожежами було знищено люових насаджень на плошд 5,5 тис. га [1].
В зв'язку з незадовшьним станом вiдтворення i використання лiсових ресурсiв особливо актуальним е удосконалення планування заходiв, спрямо-ваних на покращення лiсокористування. Воно повинно базуватися на принципах сталого управлшня лiсами, якi були проголошеш на Мiжнароднiй кон-ференци в Рiо-де-Жанейро (1992) та шдтверджеш саммiтом Рiо+10, що вщ-бувся в Йоганнесбурзi (2002), а також Конференщями Мiнiстрiв европейсь-ких кра!н в Гельсiнкi (1994), Лiсабонi (1998) i Вiднi (2002) [2, 3, 4, 5, 6]. ВДм того, воно повинно враховувати принципи нащонально! люово! полiтики. Та-кi принципи розроблеш кафедрою економiки та менеджменту люових шд-приемств Укра!нського державного люотехшчного унiверситету i представ-леш в проектi Закону Укра!ни "Нащональна лiсова полiтикам [7].
На основi названих вище офiцiйних документiв та наукових праць з люово! полггики [8, 9, 10, 5, 11], в цш роботi нами зроблено теоретичне обгрунтування принципiв планування заходiв, спрямованих на пiдвишення ефективностi вщтворення i використання лiсових ресурсiв, серед яких, в першу чергу, необхщно видшити такi: збереження бюлопчного та генетичного рiзноманiття; багатоцiльового комплексного вщтворення i використання ль сових ресурЫв; врахування зовнiшнiх ефектiв, що утворюються в процесi ль сокористування; еколого-економiчно! ефективностi заходiв, спрямованих на шдвищення ефективностi лiсокористування; прiоритету природного понов-лення лiсових ресурсiв; збереження культурно! люово! спадщини; невиснаж-ливого ращонального лiсокористування; врахування еколопчно! безпеки; прюритету бiологiчних методiв боротьби зi шкiдниками лiсу; уникнення ме-тодiв хiмiчного втручання в процеси вщтворення i використання лiсових ресурЫв; врахування зовнiшнiх ефектiв, що впливають на вiдтворення i використання люових ресурсiв; збереження i збагачення родючост лiсових грун-тiв; збереження i збагачення естетичних характеристик люових ландшафтiв; державно! пiдтримки прiоритетних заходiв, спрямованих на вiдтворення i використання люових ресурсiв.
Принцип збереження бiологiчного та генетичного рiзноманiття передбачае здшснення заходiв щодо вiдтворення i використання лiсових ре-сурсiв таким чином, щоб забезпечувалося збереження мюцевого бiологiчного та генетичного рiзноманiття, що в кшцевому результатi призводить до змщ-нення екологiчно! стiйкостi люових екосистем. Цей принцип знайшов вщоб-раження не лише в матерiалах багатьох мiжнародних форумiв, але i в принципах i критерiях з екологiчно! сертифiкацi! лiсiв [12]. В чистих насадженнях кореневi системи виду конкурують за поживнi речовини i вологу, наземнi -за свггло. Коренi не можуть нормально розвиватися, стовбури дерев у таких насадженнях вимушеш рости у висоту, створюючи видимють успiшного де-ревостану. До певного вжу це насадження росте добре, але згодом воно хво-рiе, е нестiйким до вiтровалiв. На вiдмiну вiд монокультур, у змшаних насадженнях рiзнi дерева та кушi використовують рiзнi природнi нiшi живлення,
свiтлового режиму, не заважаючи однi одним. Таю насадження е бiльш стiйкими. KpiM цього, збереження вiдповiдного мiсцевого складу лiсiв сприяе збереженню рiзноманiття рослин та тваринного свггу, що забезпечуе нор-мальне протiкання процесiв у еколопчнш системi.
Принцип багатоцтьового комплексного вiдтворення i використання MÎcoeux pecypcie вимагае проведення заходiв щодо вiдтворення i використання люових ресурсiв таким чином, щоб збер^алися i використовувалися всi ресурси люу, якi професор Туниця Ю.Ю. розглядае як систему, що скла-даеться з сировинних ресурЫв деревного походження (Д), ресурЫв недерев-ного походження (М), ресурЫв тваринного походження (Ф), багатостороншх корисностей лiсу (Р) [4]. Цей принцип випливае з концепци багатощльового використання лiсових ресурсiв, яка була проголошена на лiсовому конгреЫ в Аргентинi ще в 1972 рощ [5, 13, 14]. Вш шдтверджений також наступними мiжнародними форумами зi сталого розвитку лiсового господарства [3, 5].
Принцип врахування зовмшмх eфeктiв, що утворюються в процеа л^окористування, передбачае планування заходiв, спрямованих на тдви-щення ефективност вщтворення i використання лiсових ресурсiв, таким чином, щоб враховувалися не лише еколого-економiчнi ефекти, що акумулю-ються в лiсовому господарствi, але i за його межами (в населення, мисливсь-кому господарств^ Ыльському господарствi тощо). Справдi, iнодi сощальш ефекти вiд лiсогосподарських заходiв можуть бути бшьш значущими вiд еко-лого-економiчних ефектiв безпосередньо у люовому господарствi. Наприк-лад, створення люових насаджень на берегах рiчок мае вишу значушдсть з точки зору зменшення Грунтового стоку, запобiгання втрат вщ розмиву бере-гiв, ашж вартiсть деревини у цих насадженнях. Люосмуги у степових районах е важливими для сiльського господарства, виконуючи функцiю утри-мання снiгiв для забезпечення тривалшого постачання вологи та зменшення вггрово1 ерозiï Грунтiв.
Принцип eколого-eкономiчноï eфeктивноcтi заходiв, спрямованих на шдвищення eфeктивноcтi лкокористування, передбачае планування лише таких iз них, як забезпечують позитивш величини комплексного еко-лого-економiчного критерiю. За графiчною iнтерпретацiею еколого-еконо-мiчного ефекту, що подаеться в працях проф. Ю.Ю. Тунищ, вони можуть знаходитися лише в квадрантах а, в i с [4, с. 109]. Даний принцип вимагае ощнки планових заходiв як з точки зору економiчноï дощльност^ так i врахування еколопчних наслщюв. Прикладом недоощнки екологiчноï складовоï у прийняттi рiшень може послужити масове осушення болiт на ПолюЫ у роки радянськоï влади, мотивоване одержанням економiчних результатiв у виглядi деревини при створеннi люових насаджень. Важко оцiнити екологiчну шкоду, завдану бiорiзноманiттю дано!" територи внаслiдок зникнення болiт як важливого середовища для рiзноманiтних форм життя.
Принцип прюритету природного поновлення лкових ресурав передбачае надання прюритету тим заходам, що спрямоваш на шдвищення еко-лого-економiчноï ефективност люокористування, за рахунок максимального сприяння природному поновленню, тобто вони повиннi передбачати мшь
мальне втручання антропогенно! дiяльностi в лiсовi екосистеми. Так, вирубу-вання лiсiв на великих площах суцiльними рубаннями зумовлюе штучне люо-вiдновлення методом створення люових культур. При цьому ялиновий шд-рют на вирубках часто страждае вiд рiзко! змши освiтлення, заморозкiв. Пев-ний перюд часу насадження е нестiйке в еколопчному планi, що зумовлене малим вiком лiсових культур. Прихильники штучного поновлення викорис-товують в якост аргументу те, що можна уникнути - змши порщ. Водночас для визначення ефективносп цього заходу, таке мшмальне втручання в люо-вi екосистеми повинно призводити до формування рiзновидових, змiшаних за складом насаджень iз мiсцевих екологiчно стiйких деревних порщ. Цей принцип планування заходiв, спрямованих на пiдвищення ефективносп люоко-ристування, знайшов вiдображення в мiжнароднiй, нацiональнiй i регюналь-нш лiсовiй полiтицi [3, 5, 10].
Принцип збереження культурно'1 лковог спадщини передбачае пла-нувати заходи щодо тдвищення еколого-економiчно! ефективностi люоко-ристуваня таким чином, щоб не завдавати шкоди природним i неприродним об'ектам, якi становлять ресурс нащонально! культурно! спадщини. В проект Закону Укра!ни мНацiональна лiсова полiтикам (стаття 24) вказуеться, що "ресурс культурно! люово! спадщини - це об'екти на землях люового фонду, що мають нацiональне або мiсцеве юторичне, культурне, релiгiйне та археолопч-не значення. Ресурсом культурно! люово! спадщини е археолопчно важливi земельнi дшянки лiсового фонду, геологiчнi та iншi пам'ятки, ландшафти, дь лянки люу [7].
Принцип невиснажливого рацюнального л^окористування передбачае планування люокористування (насамперед вшх видiв рубань лiсу) таким чином, щоб враховувалися iнтереси тепершнього i майбутнього поколiнь. Так, сучасна нащональна практика лiсокористування спрямована на порушен-ня стiйкостi лiсових екосистем Укра!ни, головним чином - штенсивними люо-господарськими рубаннями. Таке деструктивне лiсокористування передбачене також нацiональною програмою " Лiси Укра!ни" [14]. Деструктивш дi! такого лiсокористування пiдсилюються самовшьними рубаннями, лiсовими пожежа-ми та шшими деструктивними явищами [12, 11]. Деяк науковцi висловлюють думку, що навпь найправильнiша система рубок не може зберегти водоохо-ронно-захиснi функцй лiсiв при надмiрних обсягах рубок [16]. 1снуюча практика проведення доглядових рубань тшьки з метою одержання деревини, коли вирубуються тшьки найкрашд екземпляри, веде до обезщнювання лiсу. Суцшь-но лiсосiчнi рубки головного користування призводять до попршення водно-фiзичних властивостей грунту, який можна вщновити лише через тридцять -сорок рокiв. При цьому значний периметр люосж веде до вщмирання прилег-лих дерев, внаслщок змiни свiтлового режиму, посилення вг^в.
Принцип врахування екологiчно'i безпеки в процес планування захо-дiв, спрямованих на тдвищення ефективносп лiсокористування, передбачае усунення еколопчних загроз, що виникають в лiсi пiд впливом господарсько! дiяльностi або бездiяльностi. Екологiчнi загрози виникають у результат формування нестшких лiсових екосистем, послаблення пожежно! безпеки та впли-
ву антропогенних чинникiв. Пiд екологiчною безпекою ми розумiемо мступiнь адекватностi екологiчних умов до завдань збереження здоров'я населення i за-безпечення тривалого стшкого соцiально-економiчного розвитку" [17, с. 11, 18, с.80]. У бiльш вузькому розумшт "еколопчна безпека - це стан захище-ностi природного середовища i життево важливих iнтересiв людини вiд мож-ливого негативного впливу господарсько1' та iншоï дiяльностi, надзвичайних ситуацш природного i техногенного характеру, 1'х наслщюв" [19, с. 448]. При цьому еколого-економiчна безпека повинна бути спрямована на забезпечення "надшного розвитку юнування, вiдтворення та розвитку системи" [20, с. 8]
Принцип прюритету бiологiчних мeтодiв боротьби 3i шмдниками лс передбачае планування заходiв, спрямованих на шдвищення ефективнос-т люокористування, таким чином, що прюритет повиннi мати бiологiчнi ме-тоди боротьби зi шкiдниками лiсу перед хiмiчними, оскiльки вони справля-ють найменший негативний вплив на довкшля. Важливу нiшу в екологiчнiй системi лiсу займають комахи, земноводнi, птахи, гризуни, ссавщ. Хiмiчнi методи втручання в люову екосистему можуть сприяти вимиранню окремих видiв або мутацп. Так, багато екологiв б'ють на сполох у зв'язку iз зникнен-ням окремих видiв земноводних, вважаючи останнiх надзвичайно важливою ланкою екосистеми. При цьому шюдники можуть виробляти iмунiтет проти хiмiчних засобiв, i вплив цих препара^в зводиться до мтмуму. Прiоритет за бiологiчними методами боротьби зi шкiдниками пiдтверджуеться багато чи-сельними науковими роботами i матерiалами форумiв [3].
Принцип уникнення хiмiчних мeтодiв втручання в процеси вiдтво-рення л^ових ресурЫв передбачае вщтворення i використання люових ресурЫв без застосування хiмiчних речовин (там, де без застосування хiмiчних ре-човин обiйтися неможливо, 1'х участь у процесi вiдтворення i використання люових ресурсiв повинна бути мшмальною). 1снуюча практика застосування арборицидiв при освiтленнi дае можливiсть зрщжувати насадження до пот-рiбноï густоти, регулювати породний склад насадження. Це дае економш при проведеннi освгглення порiвняно з традицiйним методом рубань. Проте для визначення ефективност цього заходу недостатньо обмежуватися яюсни-ми змшами таксацiйних параметрiв насадження. Доцшьно використовувати системний пiдхiд для вивчення впливу хiмiчних речовин на лю як екосистему. Мiнiмальна участь хiмiчних речовин у процесi вщтворення i використання лiсових ресурЫв передбачена принципами i критерiями еколопчно! серти-фiкацiï лiсiв [12].
Принцип врахування зовншнЫ eфeктiв, що впливають на вiдтво-рення i використання л^ових ресурЫв передбачае планування заходiв щодо шдвищення ефективност люокористування з врахуванням зовшшшх чинни-кiв, що впливають на рiвень еколого-економiчного ефекту. Так, в чорно-бильськiй зош необхiдно враховувати забрудненiсть радiонуклiдами. В окремих регюнах необхiдно враховувати еколопчш наслiдки кислотних дощiв, штенсивного забруднення довкiлля, глобального потеплiння тощо.
Принцип збереження i збагачення pодючоcтi лкових tpyнтiв передбачае планування заходiв щодо шдвищення ефективност люокористування
таким чином, щоб вони не призводили до деградацп люових грунпв. Цей принцип у першу чергу необхщно враховувати в прськш мiсцевостi, в якш лiсогосподарське i лiсозаготiвельне виробництва зазнають значно! еколопч-но! шкоди. Прикладом може послужити лiсова полпика Швейцарi! в аль-пiйських люах, яка спрямована на обмеження транспортно! доступностi до ль сiв [21]. Люоводи володiють екологiчними прийомами збереження i тдви-щення продуктивностi люових грунтiв. Вони включають змiну породи, опти-мiзацiю породного складу, регулювання густоти насадження, люпишзащя то-що. Також не необхщно захоплюватися створенням насаджень на бщних, непридатних для сшьського господарства землях з метою одержання дереви-ни. Негативний досвщ створення таких насаджень на мелюрованих землях Полiсся спонукае до висновку, що недоцшьно на бiдних грунтах створювати насадження з метою одержання високояюсно! деревини, оскшьки це призве-де до ще бiльшого виснаження !х. Основна функцiя лiсiв на бщних грунтах -грунтозахисна, водорегулювальна, рекреацiйна.
Принцип збереження i збагачення естетичних характеристик ли сових ландшафтiв вимагае планувати заходи щодо тдвищення ефективнос-т люокористування таким чином, щоб вони не призводили до зниження естетичних характеристик люових ландшафтв. Цей принцип використовуеться лiсiвниками в Шмеччит. Особливо потрiбно враховувати його там, де люи виконують важливi рекреацiйнi функцi!, е мюцем масового вiдпочинку, об'ектами туристичних маршрутв.
Принцип державной тдтримки прюритетних заходiв, що спрямо-вам на вiдтворення i використання л^ових ресурыв, передбачае державну фшансову тдтримку тих заходiв, що вiдiграють винятково важливу роль у процеЫ лiсокористування. Досвiд европейських кра!н свiдчить про те, що !х уряди насамперед здiйснюють фшансову тдтримку залюнення земель та ви-рощування сiянцiв та саджанцiв [12].
Висмовки
1. Принципи планування заходiв, спрямованих на тдвищення ефек-тивност вiдтворення i використання лiсових ресурЫв, е важливими елемен-тами нащонально! люово! полiтики, теоретичною основою планування роз-витку сталого лiсового господарства.
2. Принципи планування заходiв, спрямованих на тдвищення ефек-тивностi вщтворення i використання лiсових ресурсiв, е першим етапом для обгрунтування критерив i методики визначення еколого-економiчно! ефек-тивностi лiсокористування.
3. Принципи планування заходiв, спрямованих на пiдвищення ефек-тивностi вiдтворення i використання люових ресурсiв, розробленi на основi концепци сталого екологiчно збалансованого розвитку люового господарства та наукових праць з люово! полiтики та економiки люокористування.
Л1тература
1. http://www.gow.ua.
2. Критерн та 1ндикатори сталого розвитку люово! галуз1 Укра!ни. Методичн1 реко-мендаци з питань ведення та управлшня л1совим господарством/ За ред. ак. УААН О.1. Фур-дичка/ К.: Нора-пршт, 2003. - 138 с.
3. Програма дш "Порядок денний на XI столптя". - К.: 1нтелсфера. - 2000. - 360 с.
4. Туниця Ю. Еколопчна Конститущя Земль 1дея. Концепцiя. Проблеми/ частина I. -Львiв: Вид. ц. ЛНУ iM. 1вана Франка, 2002. - 298 с.
5. Синякевич I. Економка люокористування: Пiдручник. - ЛьвГв: 1ЗМН, 2000. - 402 с.
6. Всемирная встреча по устойчивому развитию. Проект политической декларации, представленной председателем встречи на вашем уровне. Йоханнесбургская декларация по устойчивому развитию/A/CONF. 199/L.6/Rev. 2.
7. Проект Закону Украши "Нащональна люова полгшка"// Деревообробник, 2002, № 15.
8. Синякевич I.M. Концепцiя щодо формування системи шструменпв нацюнально'1' еколопчно'1' полiтики// Економша Украiни, 2002, № 7. - С. 70-77.
9. Синякевич IM. 1нструменти екопоттики: теорiя i практика. - Лив: ЗУКЦ, 2003. - 188 с.
10. Синякевич I. Люова пол^ика Украши// Економша Украши, 200, № 10. - С. 73-78.
11. Ситник Н.М. Збереження лiсiв i сталий розвиток Украши/ Проект "Економiчнi реформи в Украши в контекст переходу до сталого розвитку" Матерiали науково-практичних конференцш. - К.: 1нтелсфера, 2001. - С. 119-123.
12. Синякевич I. Еколопчна i люова полггика. - Львiв: УкрДЛТУ, 2001. - 202 с.
13. Моисеев Н.А. Воспроизводство лесних ресурсов (вопроси экономики, планирования и организации) - М.: Лесн. пром-сть, 1980. - 183 с.
14. Моисеев Н.А. Интегрированное управление лесами при их неистощительном многоцелевом использованиив условиях рыночной экономики// Лесн. хоз-во, 1997, № 3. С. 2-6.
15. Державна програма "Люи Украши на 2002-2015 роки. Затверджена постановою Кабшету Мшютр1в Украши вщ 29 квгшя 2002 року № 581. - К.: 2002. - 16 с.
16. Генс1рук С. А., Нижник М.С., Копш Л.1. Люи Захщного репону Украши. Л.: На-укове товариство ¡м. Шевченка, МО Украiни, УкрДЛТУ, 1998. - 407 с.
17. Стратепя еколопчно'1' безпеки (регiональний аспект)/пiд ред. М.1. Долганого, В С. Кравцiва. - ЛьвГв: 1РД НАН Украiни, 1999. - 243 с.
18. Экономика: свобода и солидарность/ Н.П. Федорченко, Г.К. Гофман, В.Е. Дементьев и др. - М.: Наука, 1991. - 304 с.
19. Лукьянчиков Н.Н., Потравный И.М. Экономика и организация природопользования: Учебник для вузов - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИТИ-ДАНА, 2002. - 454 с.
20. Лицур 1.М. Люов1 ресурси Карпат у систем еколого-економiчноi безпеки: Авто-реф. дис... канд. екон. наук:......./ - Кшв, 2003. - 20 с.
21. Синякевич I. Люова полпика щодо використання люових ресурав Украшських Карпат// Деревообробник, 2003, № 19._
УДК 339.138:504 Доц. О.В. Врублевська, канд. екон. наук;
1.В. Костенко - УкрДЛТУ
ВПЛИВ СОЩ1АЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧНИХ ДЕТЕРМ1НАНТ НА ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО ПОПИТУ
Розглядаеться класифшащю факторiв впливу на еколопчний попит. Наведено результати сощолопчного дослщження, проведеного з метою виявлення зв'язку мiж психолопчними установками ^вень альтру'1зму/его'1зму та сумлiння) i уподобання-ми споживача щодо екологiчних товарiв.
Ключов1 слова: екологiчний попит, фактори впливу.
Doc. O. V. Vrublevska, I. V. Kostenko - USUFWT
The Impact of the Social-Psychological Determinants on the Ecological Demand
The paper contains taxonomy of factors influencing the ecological demand. The results of the research revealing the correlation between the psychological determinants of the individual (altruism/egoism, conscientiousness) and his ecological preferences are reported. Keywords: ecological demand, impact factors.
