CC BY
21
Резнченко Н. Ю. ВИКЛАДАННЯ ОСНОВ ЮРИДИЧНОГО ТА ЕТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕДИЧНО! ПРАКТИКИ.
УДК: 614.25
Викладання основ юридичного та етичного регулювання медично! практики у процесi шслядипломно! освгги л1кар1в
Резнiченко Н. Ю.
КУ «Запор1зький обласний шк1рно-венеролог1чний клШчний диспансер» ЗОР
Наведено принципи викладання основ юридичного та етичного регулювання медичноТ практики у процес пюля-дипломноТ освiти лiкарiв. Викладено нормативно-правовi документи, якi повиннi розглядатись пщ час вивчення юридичних основ медичноТ дiяльностi. Зроблено висновки про те, що розгляд основних нормативно-правових документ сприятиме формуванню квалiфiкованого спецiалiста зi знанням правового пщфунтя своеТ роботи, своТх прав та обов'язкiв, вмшням вирiшувати основнi юридичнi питання, що виникають не лише мiж лкарем i пацiентом, але й роботодавцем i працiвником, i, таким чином, надасть можпивють юридично грамотно захистити себе пщ час можливого виникнення правових випадгав.
КлючовI слова: юридичне регулювання, пiкарська практика, освта.
На сучасному етапi розвитку суспшьства вщ-значаеться постiйне зростання потреби на-селення у медичних послугах. Цьому сприяе прискорення темпу життя, збiльшення емоцю-нально! та нервово! напруги, зменшення вiльного часу для вщпочинку, сну, фiзичних вправ, про-живання в екологiчно несприятливiй мюцевост!, розповсюдженiсть шюдливих звичок, - усе це призводить до раннiх проявiв старiння та рiзно-манiтних захворювань. Патологiчнi змiни в орга-нiзмi знижують дiездатнiсть людини, негативно впливають на психоемоцiйний стан, призводять до депресп, низько! самооцiнки, сощально! де-задаптацп та погiршують сiмейнi вщносини. Цi фактори мають безпосереднiй вплив на демогра-фiчну ситуацiю у кра!ш. Саме тому збереження та покращення стану здоров'я населення мае бути прюритетним напрямом державно! полггики.
В Укра!ш iснуе численна розгалужена мережа закладiв охорони здоров'я (державних, комунальних, вiдомчих, приватних, ушверси-тетських), в якiй тисячi лiкарiв щоденно нада-ють медичну допомогу. Для покращення стану здоров'я населення щорiчно розробляються та впроваджуються рiзноманiтнi дiагностичнi та лiкувальнi заходи. Попит на рiзнi медичнi по-слуги постiйно збiльшуеться; проте зростае i вимогливiсть споживачiв до якостi !х надан-ня та квалiфiкованостi ошб, якi !х проводять. На жаль, розповсюдженим на цей час явищем е:
- надання медичних послуг особами, як не мають вщповщно! медично! освiти;
- невiдповiднiсть медичних призначень д> ючим протоколам дiагностики та лiкування;
- ненадання належно! уваги юридично-нормативнiй документацп у рутиннш медичнiй практицi (наприклад, шформованим згодам на проведення лiкування, хiрургiчних процедур, косметологiчних манупуляцiй та ш.);
- низька обiзнанiсть медичного персоналу щодо чинних нормативно-правових докумен-т1в, що стосуються охорони здоров'я, медично! дiяльностi, проведення клiнiчних випробувань.
Ц фактори досить часто е шдгрунтям для виникнення правових випадюв. Для !х уникнен-ня особи, як займаються медичною дiяльнiстю, повинш:
- по-перше, мати вiдповiдну освггу;
- по-друге, знати сво! юридичш права та обов'язки.
Тому викладання основ юридичного та етичного регулювання лшарсько! практики стае од-шею з першочергових задач у процес тсляди-пломно! освiти лiкарiв незалежно вщ !х спеща-лiзацi! та квалiфiкацi!. Пiд час пiслядипломно! осв^и медичних працiвникiв мае проводитись поглиблений аналiз юридичного та етичного регулювання лшарсько! дiяльностi та проведення наукових медичних дослiджень.
При викладанш юридичних основ практично! медично! дiяльностi потрiбно базуватись на законах Укра!ни, мiжнародних договорах, декларацiях, наказах Мшютерства охорони здоров'я Укра!ни та шших правових документах, що стосуються охорони здоров'я або з яки-ми повсякденно можуть мати справу як лшар^ так i пащенти:
- Конституцiя Укра!ни;
- Цившьний кодекс Укра!ни;
- Кодекс закошв про працю Укра!ни;
- Закон Укра!ни «Основи законодавства Украши про охорону здоров'я»;
- Закон Укра!ни «Про охорону дитинства»;
- Конвенцiя ООН про права дитини;
- Дванадцять принцитв оргашзацп охорони здоров'я для будь-яко! нащонально! системи охорони здоров'я, прийнян 17-ою Всесвiтньою медичною асамблеею (ВМА);
- Женевська декларацiя, прийнята 2-ою Гене-ральною асамблеею ВМА;
- Клятва лшаря;
- Клятва Пппократа;
- Етичний Кодекс лшаря Укра!ни;
- Мiжнародний Кодекс медично! етики;
- Декларацiя про незалежшсть i професiйну свободу лiкаря (провiзора);
- Лiсабонська декларацiя стосовно прав па-цiента;
- Кодекс Укра!ни про адмiнiстративнi право-порушення;
- Кримшальний кодекс Укра!ни;
- ^мейний Кодекс Укра!ни;
- Закон Укра!ни «Про захист прав споживачiв»;
- Закон Укра!ни «Про звернення громадян»;
- Рiшення Конституцiйного Суду Укра!ни.
Так, найвищу юридичну силу мае Консти-
туцiя Укра!ни, отже саме !! положення першо-чергово повинш розглядатись в якостi правово! основи медично! дiяльностi. Велика увага мае придшятись статтям, що формують засади охорони здоров'я [9]:
- Ст. 3, змют яко! говорить про те, що людина, 11 життя i здоров'я, честь i гiднiсть, недоторкан-нiсть i безпека визнаються в Укра!ш найвищою сощальною цiннiстю; таким чином, спрямова-нють дiяльностi держави мае визначати гарант прав i свобод людини, це е головним обов'язком держави, i держава вiдповiдае перед людиною за свою дiяльнiсть;
- Ст. 49, змют яко! розкривае право кожного на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування; при цьому держава мае створювати умови для ефективного i доступного для вшх громадян медичного обслуговуван-ня, безоплатного надання медично! допомоги у державних i комунальних закладах охорони здоров'я; важливим постулатом ще! статп е те, що юнуюча мережа державних i комунальних закладiв охорони здоров'я не може бути скоро-чена; ^м того, держава мае сприяти розвитковi лiкувальних закладiв ушх форм власностi.
Слiд пам'ятати про юнування Рiшення Кон-ституцшного суду Украши щодо офiцiйного тлумачення положення частини третьо! Ст. 49 Конституцп Укра!ни - «у державних i комунальних закладах охорони здоров'я медична до-помога надаеться безоплатно». Це означае, що «медична допомога надаеться вшм громадянам незалежно вщ !! обсягу та без попереднього, поточного або наступного !х розрахунку за надан-ня тако! допомоги» [11].
Важливими у практичнш дiяльностi е статп Конституцi! Укра!ни, що присвячеш умовам та оплатi працi, сощальному захисту [9]:
- Ст. 43 про право кожного на належш, без-печнi i здоровi умови пращ, на заробпну плату, не нижчу вiд визначено! законом;
- Ст. 46 про право громадян на сощальний захист, що включае право на забезпечення !х у разi повно!, частково! або тимчасово! втрати працез-датностi, втрати годувальника, безроботя з на-лежних вщ них обставин, а також у старост та в шших випадках, передбачених законом.
При розгщщ окремих статей Цивiльного кодексу пильна увага повинна придшятись шдста-вам виникнення цивiльних прав та обов'язюв, зокрема: договорам та шшим правочинам, за-вданню майново! (матерiально!) та морально! шкоди iншiй особк
- Ст. 22 говорить про вщшкодування збиткiв та iншi способи вщшкодування майново! шкоди;
- Ст. 23 присвячена вiдшкодуванню морально! шкоди, завдано! внаслiдок порушення !! прав.
Крiм того, в межах Цившьного кодексу роз-глядаеться право на медичну допомогу, право на шформацда про стан свого здоров'я, право на та-емницю про стан здоров'я - це Статп 284, 285, 286. Потрiбно обов'язково зупинитись на по-ложеннях глави 63, в якш викладенi положення щодо надання послуг; до них вщносяться [13]:
- договiр про надання послуг (Ст. 901);
- виконання договору про надання послуг (Ст. 902);
- плата за договором про надання послуг (Ст. 903);
- вщшкодування виконавцевi фактичних ви-трат за договором про безоплатне надання послуг (Ст. 904);
- строк договору про надання послуг (Ст. 905);
- вщповщальшсть виконавця за порушення договору про надання послуг (Ст. 906);
- розiрвання договору про надання послуг (Ст. 907).
Резнченко Н. Ю. ВИКЛАДАННЯ ОСНОВ ЮРИДИЧНОГО ТА ЕТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕДИЧНОÏПРАКТИКИ...
тей;, гаранта при прийнятп на роботу i заборо-
Велике значения у правовш пщготовщ будь-якого сиещалюта мае Кодекс закошв про працю Укра!ни, осюльки вш регулюе трудов1 вiдиосиии вшх пращвниюв, сприяючи зростанню продуктив-иостi пращ, полiпшенню якостi роботи, i встанов-люе високий рiвеиь умов пращ, всемiрну охорону трудових прав пращвниюв. Основними положен-нями Кодексу закошв про працю Укра!ни е [6]:
- основш трудовi права пращвниюв (Ст. 2);
- регулювання трудових вщносин (Ст. 3);
- законодавство про працю (Ст. 4);
- гаранти забезпечення права громадян на працю (Ст. 5-1);
- недшснють умов договорiв про працю, яю погiршують становище пращвниюв (Ст. 9);
- додатковi порiвняно з законодавством тру-довi i соцiально-побутовi пiльги (Ст. 9-1);
- трудовий договiр (Ст. 21);
- гаранти при укладенш, змiнi та припиненш трудового договору (Ст. 22);
- строки трудового договору (Ст. 23);
- укладення трудового договору (Ст. 24);
- випробування при прийнятп на роботу та його строки (Статп 26, 27);
- обов'язок пращвника особисто виконувати доручену йому роботу (Ст. 30);
- заборона вимагати виконання роботи, не обумовлено! трудовим договором (Ст. 31);
- переведення на шшу роботу (Стати 32, 33, 34);
- пщстави припинення трудового договору (Статп 36, 38, 39, 40, 41, 43, 45);
- вихщна допомога (Ст. 44);
- вщсторонення вщ роботи (Ст. 46);
- обов'язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з пращвником i видати йому трудову книжку (Ст. 47);
- норма тривалосп робочого часу, скорочена тривалють робочого часу, п'ятиденний i шес-тиденний робочий тиждень та тривалiсть що-денно! роботи, тривалють роботи напередодш святкових, неробочих i вихiдних днiв, неповний робочий час (Статп 50, 51, 52, 53, 56);
- перерва для вщпочинку i харчування (Ст. 66);
- вихщш днi (Ст. 67);
- щорiчнi вiдпустки та !! тривалiсть (Статтi 74, 75);
- вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю, пологами i для догляду за дитиною; приеднання щорiчно! вiдпустки до вiдпустки у зв'язку з ваптнютю та пологами; порядок надання вщпустки для догляду за дитиною i зарахування !! до стажу роботи; вiдпустки жшкам, якi усиновили дiтей; додаткова вщпустка працiвникам, якi мають д>
на звшьнення ваптних жiнок i жшок, якi мають дiтей (Статтi 179, 180, 181, 182, 182-1, 183).
При вивченш юридичних основ медично! дiяльностi найважливiше значення мае Закон Украши «Основи законодавства Украши про охорону здоров'я», який визначае правов^ ор-гашзацшш, економiчнi та сощальш засади охорони здоров'я в Укра!ш, регулюе суспiльнi вщ-носини у цш галузi з метою:
- забезпечення гармоншного розвитку фiзич-них i духовних сил;
- забезпечення високо! працездатностi i дов-голiтнього активного життя громадян;
- усунення факторiв, що шюдливо вплива-ють на !х здоров'я;
- попередження i зниження захворюваносп, iнвалiдностi та смертностi;
- полшшення спадковостi.
Слiд ретельно розглянути наступш положення даного Закону Украши [1]:
- загальш положення Закону Украши «Основи законодавства Украши про охорону здоров'я», до яких вщносяться:
1) поняття i термши, що вживаються в За-кош (Ст. 3);
2) основнi принципи охорони здоров'я (Статтi 4, 5);
- права та обов'язки громадян у галузi охорони здоров'я:
1) право на охорону здоров'я, його гаранти, державний захист, обмеження, пов'язаш iз станом !х здоров'я (Статп 6, 7, 8, 9);
2) обов'язок тклуватися про свое здоров'я та здоров'я дтей, не шкодити здоров'ю ш-ших громадян, проходити профiлактичнi ме-дичш огляди i робити щеплення, подавати невщкладну допомогу iншим громадянам, яю знаходяться у загрозливому для життя i здоров'я сташ та ш (Ст. 10);
3) правовi основи л^вально-профшак-тично! допомоги - поняття про л^ючого лiкаря (Ст. 34);
4) вибiр лiкаря i лшувального закладу (Ст. 38);
5) можливiсть направлення хворих на л> кування за кордон (Ст. 36);
6) подання медично! допомоги в невщ-кладних та екстремальних ситуащях i в критичному для життя сташ (Статп 37, 52);
7) обов'язок надання медично! шформацп (Ст. 39);
8) обов'язок збереження лшарсько! таем-
нищ (Ст. 40);
9) загальш умови медичного втручання
(Ст. 42);
10) згода на медичне втручання (Ст. 43);
11) застосування методiв профшактики,
дiагностики, л^вання i лiкарських засобiв
(Ст. 44).
Важливу роль у формуваннi правового свто-гляду лiкаря вiдiграе вивчення Кодексу Укра!ни про адмiнiстративнi правопорушення та Крим> нального кодексу Укра!ни. Серед найзначшших положень Кодексу Укра!ни про адмшютративш правопорушення слiд вiдзначити правопорушення в галузi охорони пращ i здоров'я населення, яким присвячена п'ята глава [7]:
- Ст. 42 говорить про порушення саштарно-гiгiенiчних i санiтарно-протиепiдемiчних правил i норм;
- Ст. 44 дае роз'яснення щодо порушень об-межень, встановлених для медичних i фарма-цевтичних працiвникiв шд час здiйснення ними професiйно! дiяльностi;
- Ст. 45 - про ухилення вiд обстеження i про-фiлактичного лiкування осiб, хворих на вене-ричну хворобу, та умисне приховування джере-ла зараження венеричною хворобою,
- Ст. 46 - про порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберпання, реалiзацi! i застосування донорсько! кровi;
- Ст. 46-2 встановлюе вщповщальнють за порушення встановлених законодавством вимог щодо заняття народною медициною (цщительством).
Медичних пращвниюв, якi займаються на-уковою дiяльнiстю та виданням авторсько! медично! лгтератури, мае зацiкавити Ст. 51-2 про порушення прав на об'ект права штелектуаль-но! власносп [7].
Серед положень Кримiнального кодексу Укра!ни, якi мають розглядатися медичними пращвниками, слiд зупинитися на [10]:
- Статтях 130, 131, 132 (зараження вiрусом iмунодефiциту людини чи шшо! невилiковно! iнфекцiйно! хвороби, розголошення вiдомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вiрусом iмунодефiциту людини чи шшо! невилшовно! iнфекцiйно! хвороби);
- Ст. 133 (зараження венеричною хворобою);
- Статтях 135, 136, 139 (залишення в небез-пещ та ненадання допомоги особ^ яка перебу-вае в небезпечному для життя станi, ненадання допомоги хворому медичним пращвником);
- Ст. 138 (незаконна лшувальна дiяльнiсть);
- Ст. 140 (неналежне виконання професшних
обов'язюв медичним або фармацевтичним пращвником);
- Ст. 141 (порушення прав пащента);
- Ст. 142 (незаконне проведення дослав над людиною);
- Ст. 145 (незаконне розголошення лшарсько! таемнищ);
- Ст. 325 (порушення правил боротьби з еш-демiями);
- Ст. 326 (порушення правил поводження з мшробюлопчними або шшими бiологiчними агентами чи токсинами).
Закон Укра!ни про лшарсью засоби розгля-дае надзвичайно важливi аспекти медично! д> яльностi, серед яких [4]:
- клiнiчнi випробування лiкарських засобiв;
- захист прав пащента (добровольця).
Защкавлешсть медичних пращвниюв мае
викликати також Сiмейний кодекс Укра!ни, який визначае не лише засади шлюбу, особисп немайновi та майновi права i обов'язки подруж-жя, але й змiст особистих прав та обов'язюв батькiв i дiтей, усиновителiв та усиновлених, шших членiв сiм'! та родичiв [12]:
- Ст. 6 окреслюе правовий статус дитини;
- Ст. 30 - взаемну обiзнанiсть наречених про стан здоров'я, створення державою умов для медичного обстеження наречених, порядок його здшснення;
- Ст. 141 - рiвнiсть прав та обов'язкiв батькiв щодо дитини;
- Ст. 142 - рiвнiсть прав та обов'язюв дiтей щодо батьюв;
- Ст. 143 - обов'язок батьюв забрати дитину з пологового будинку або iншого закладу охоро-ни здоров'я;
- Ст. 243 - поняття отки та пiклування над дгтьми.
Визначення термiнiв дитина та дитинство (важливих перш за все у робот медичного персоналу педiатричного профiлю) надаеться у Законi Укра!ни «Про охорону дитинства». Даним Законом Укра!ни роз'яснюються поняття таю, як:
- дитина-сирота:
- д^и, позбавленi батьювського пiклування;
- дитина, яка постраждала внаслiдок воен-них дiй та збройних конфлiктiв;
- дитина-iнвалiд;
- неповна шм'я;
- багатодiтна шм'я.
Також у Законi встановленi:
- основш принципи охорони дитинства;
- право кожно! дитини на життя та охорону
1-4 2016
Резнченко Н. Ю. ВИКЛАДАННЯ ОСНОВ ЮРИДИЧНОГО ТА ЕТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕДИЧНОI ПРАКТИКИ.
здоров'я;
- права, обов'язки та вщповщальшсть бать-юв за виховання та розвиток дитини.
Статп 13, 29 розглядають державну допо-могу шм'ям з дiтьми i дгам, ураженим В1Л-iнфекцiею та шшими невилшовними i тяжкими хворобами [5].
Права дитини, крiм того, захищеш Конвенщ-ею ООН про права дитини, яка набула чинносп для Укра!ни у 1991 р. Зпдно данiй Конвенцi!, держави-сторони забезпечують, щоб вщпов> дальнi за пiклування про дтей установи, служ-би та органи вщповщали нормам, встановленим компетентними органами (зокрема у галузi без-пеки й охорони здоров'я). Конвенщею встанов-лено, що кожна дитина мае невщ'емне право на життя, а держави-сторони [8]:
- максимально забезпечують виживання та здоровий розвиток дитини;
- проводять заходи щодо захисту дитини вщ усiх форм фiзичного та психолопчного насиль-ства, недостатнього пiклування та недбалого поводження з боку батьюв i законних опiкунiв;
- сприяють забезпеченню особливих потреб неповноцiнно! дитини, домагаються здiйснення права дитини на користування найбiльш доско-налими послугами системи охорони здоров'я та засобами лшування хвороб;
- вживають заходiв щодо надання матерям належних послуг з охорони здоров'я у дополо-говий i пiсляпологовий перiоди.
Пщ час роботи, перш за все, у приватнш сферi мiж лшарем i його клiентами виникають вщносини, якi юридичною мовою називаються вщносинами мiж споживачами товарiв, робiт i послуг та виробниками i продавцями товарiв, виконавцями робiт i надавачами послуг рiз-них форм власносп, що регулюються Законом Укра!ни «Про захист прав споживачiв». А отже, медичним пращвникам приватних лшувально-профшактичних закладiв потрiбно знати осно-вш положення цього закону [2]:
- права споживача у разi порушення умов договору про виконання робгт (надання послуг) (Ст. 10);
- порушення прав споживачiв (Ст. 21).
Питання практично! реалiзацi! захисту на-
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон Укра!ни «Основи законодавства Укра-
!ни про охорону здоров'я» вщ 19.11.1992
№ 2801-ХИ (Редакцiя станом на 01.01.2016).
2. Закон Укра!ни «Про захист прав споживачiв»
даних громадянам прав ^м того регулюеться Законом Укра!ни «Про звернення громадян», серед основних статей якого потрiбно зупини-тися на [3]:
- Статтях 5, 7, 8 (вимоги до звернення);
- Статтях 14, 15, 16 (розгляд пропозицш, заяв, скарг громадян);
- Ст. 18 (права громадянина при розгщщ заяви чи скарги);
- Ст. 20 (термш розгляду звернень громадян).
О^м закошв Укра!ни для формування правового свiтогляду лiкаря велике значення мають:
- Дванадцять принцитв органiзацi! охорони здоров'я для будь-яко! нацiонально! системи охорони здоров'я, прийнят 17-ою Всесвiтньою медичною асамблеею, Нью-Йорк, США, жов-тень 1963 р. з внесеними поправками 35-ою Всесвгтньою медичною асамблеею, Венещя, Iталiя, жовтень 1983 р.;
- Мiжнародний Кодекс медично! етики, при-йнятий 3-ою Генеральною асамблеею ВМА, Лондон, Антя, жовтень 1949 р., з внесеними доповненнями 22-ою Всесвiтньою медичною асамблеею, Сщней, Австралiя, серпень 1968 р., 33-ою Всесвiтньою медичною асамблеею, Венещя, Iталiя, жовтень 1983р.;
- Етичний кодекс лшаря Укра!ни, прийнятий та пiдписаний на Всеукра!нському з'!здi лiкар-ських органiзацiй та X З'!здi Всеукра!нського лiкарського товариства у м. Свпаторй 27 верес-ня 2009 р.;
- Люабонська декларащя стосовно прав па-цiента, прийнята 34-ою Всесвiтньою медичною асамблеею, Люабон, Португалiя, вересень/жов-тень 1981 р.) та iншi регулюючi документи.
Отже, розгляд основних нормативно-правових документа, що стосуються медично! практики, сприятиме формуванню квалiфiкова-ного спещалюта зi знанням правового пiдrрунтя свое! роботи, сво!х прав та обов'язюв, вмiнням вирiшувати основнi юридичнi питання, що виникають не лише мiж лшарем i пацiентом, але й роботодавцем i працiвником (наприклад, влас-ником приватно! медично! ктшки та його пра-цiвниками) ^ таким чином, надасть можливiсть юридично грамотно захистити себе тд час можливого виникнення правових випадкiв.
вщ 12.05.1991 № 1023-ХИ (Редакцiя станом
на 03.09.2015). 3. Закон Укра!ни «Про звернення громадян»
вщ 02.10.1996 № 394/96 (Редакщя станом на
01.01.2016).
4. Закон Укра!ни «Про лшарсью засоби» вiд 04.04.1996 № 124/96-ВР (Редакцiя станом на 19.06.2016).
5. Закон Укра!ни «Про охорону дитинства» вiд 26.04.2001 № 2402-Ш (Редакщя станом на 21.02.2016).
6. Кодекс законiв про працю Укра!ни вiд 10.12.1971 № 322-УШ iз змiнами i доповне-ннями, внесеними законами Укра!ни (Редак-щя станом на 12.06.2016).
7. Кодекс Укра!ни про адмiнiстративнi правопо-
рушення вiд 07.12.1984 № 8073-Х (Редакщя станом на 27.07.2016).
8. Конвенщя ООН про права дитини, ратифшо-вана Постановою ВР № 789-ХП вщ 27.02.91.
9. Конституция Укра!ни iз змiнами, внесени-ми Законами Укра!ни вiд 8 грудня 2004 р. № 2222-ГУ, вiд 1 лютого 2011 р. № 2952-У1, вiд 19 вересня 2013 р. № 586-УГГ, вiд 21 лютого 2014 р. № 742-УГГ.
ПРЕПОДАВАНИЕ ОСНОВ ЮРИДИЧЕСКОГО И ЭТИЧЕСКОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ МЕДИЦИНСКОЙ ПРАКТИКИ В ПРОЦЕССЕ ПОСЛЕДИПЛОМНОГО ОБРАЗОВАНИЯ ВРАЧЕЙ Резниченко Н. Ю.
КУ «Запорожский областной кожно-венеро-логический клинический диспансер» ЗОС
Приведены принципы преподавания основ юридического и этического регулирования медицинской практики в процессе последипломного образования врачей. Изложены нормативно-правовые документы, которые должны рассматриваться при изучении юридических основ медицинской деятельности. Сделаны выводы о том, что рассмотрение основных нормативно-правовых документов будет способствовать формированию квалифицированного специалиста со знанием правовых основ своей работы, своих прав и обязанностей, умением решать основные юридические вопросы, которые возникают на только между врачом и пациентом, но и между работодателем и работником, и, таким образом, предоставит возможность юридически грамотно защитить себя во время возможного возникновения правовых случаев.
Ключевые слова: юридическое регулирование, врачебная практика, образование.
10. Кримгнальний кодекс Украши вщ 05.04.2001 № 2341-III iз змшами i доповненнями, вне-сеними законами Украши (Редакщя станом на 15.03.2016).
11. Ршення Конституцшного Суду Украши у справi за конституцшним поданням 53 на-родних депутанв Украши щодо офщшно-го тлумачення положення частини третьо! статп 49 Конституцн Украши «у державних i комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надаеться безоплатно» (справа про безоплатну медичну допомогу) № 10 рп / 2002 вщ 29 травня 2002 р.
12. амейний кодекс Украши вщ 10.01.2002 № 2947-III iз змшами i доповненнями, вне-сеними законами Украши (Редакщя станом на 08.06.2016).
13. Цивыьний кодекс Украши вщ 16.01.2003 № 435-IV iз змшами i доповненнями, внесе-ними законами Украши (Редакщя станом на 18.02.2016).
TEACHING THE FOUNDATIONS OF LEGAL AND ETHICAL REGULATION OF MEDICAL PRACTICE IN PROCESS OF POSTGRADUATE TRAINING OF DOCTORS Reznichenko N. Yu.
"Zaporizhzhya Regional Skin and Venereal Clinical Hospital" of Zaporizhzhya Regional Hospital CI
The principles of teaching the foundations of legal and ethical regulation of medical practice in process of postgraduate training of doctors are presented. The legislative documents needed during studying the legal foundations of medical activities are described. It may be concluded that consideration of the key legal documents will facilitate the formation of a qualified specialists with knowledge of legal foundations of their work, their rights and responsibilities, ability to solve basic legal issues arising not only between doctor and patient but also between employer and employee. Thus, this consideration will provide an opportunity to protect themselves correctly during a possible occurrence of legal cases.
Keywords: legal regulation, medical practice, education.
Резниченко Наталья Юрьевна - доктор медицинских наук, врач женского кожного отделения КУ «Запорожский областной кожно-венерологический клинический диспансер» ЗОС, доцент кафедры дерматовенерологии и косметологии с курсом дерматовенерологии и эстетической медицины ФПО Запорожского государственного медицинского университета. nreznichenko@mail.ru
