CC BY
9
УДК 636.16:046.2/.082.23
Глушак 1.1., к.с.-г.н. ©
Нацюнальний утверситет бюресурс1е I природористування Украгни, м. Кигв
ПОХОДЖЕННЯ ТА СКОРОСП1Л1СТЬ МОЛОДНЯКУ ШЕТЛЕНДСЬКИХ ПОН1
Вивчено пол1морф1зм еритроцитарних антигетв у пот шетлендськог породи 2006 р.н. За даними монторингу ознак молочних та посттних ргзщв молодняку пош вивчено гх скороспшсть.
За результатами ¡дентифжацп дослгджуваного погол1в 'я встановлено, що молодняк мае дв1 або три системи груп кровг. За змгною ргзцгв виявлено, що у лошат одержаних в1д жеребц1в Птарса г Шона скороспшсть до дворгчного вгку наступае у р1зному вгцг (Р>0,10). З дво- до п 'ятир1чного вгку р1зниця м1ж групами збгльшуеться (Р>0,05).
З метою визначення оптимального пергоду вирощування пгдсисних лошат з матерями потр1бно враховувати гх скороспшсть зггдно генеалог1чних груп.
Ключо^^ слова: антигенний фактор, молодняк, порода, кот, зуби, скороспшсть, жеребець, генеалоггчна група.
Закон Украши "Про племшне тваринництво" спрямований на полшшення племшних i продуктивних якостей коней, тдвищення економiчноl ефективност та конкурентоспроможност галузi конярства [1].
В Укрш'ш використовуеться як високоросле поголiв'я втизняних порщ коней, так i низькоросле iмпортоване з европейських краш. За час юнування незалежно! Украши особливого попиту набули шетлендсью пош, яю шсля завезення вже мають декшька поколшь, проте надежно! та вiроriдно! шформацп про !х походження (iмуногенетичнi показники), власно! продуктивностi i особливо скороспiлостi не юнуе.
Одне з господарств, що займаеться розведенням понi у Кшвськш областi -навчально-науково-виробнича лабораторiя конярства Нащонального унiверситету бiоресурсiв i природокористування Укра!ни, де утримуеться 41 голова коней шетлендсько! породи.
Оскiльки чисельшсть популяцiй низькорослих порiд коней збшьшилась, а рiзноманiття за основними показниками походження, власно! продуктивности особливо з визначенням правильност вирощування шетлендських пош до настання господарсько! зрiлостi, iз року в рiк набувае неконтрольованого характеру, то виникла необхiднiсть розробки тимчасово! шструкци щодо !х ощнки та використання.
Результати дослiджень будуть використанi для визначення рiзноманiття генетичних ресурсiв та скороспшост щодо обгрунтування оптимальних вимог вирощування та вщтворення для шетлендських пош в Укра!ш.
© Глушак 1.1., 2011
Метою дослщження було вивчити походження потомюв шетлендсько! породи 2006 р.н., що були одержат вщ жеребщв Пiпарса i Пiона за антигенними чинниками та скороспшютю згiдно з монiторингом змш щодо молочних i постiйних рiзцiв.
Матер1али та методи досл1джень. Дослщження проводились з використанням даних первинного зоотехшчного i племiнного облiку коней шетлендсько! породи у навчально-науково-виробничш лаборатори конярства НУБiП Укра!ни з 2006 по 2011 роки.
Для цього сформували двi групи молодняку (аналопв за вiком), одержаного вiд жеребщв Пшарса i Пiона (табл. 1). Групи формувались згiдно з вжовим критерieм за принципом аналогiв.
Таблиця 1.
Схема науково-господарського дослщу_
Група Походження Приплвд,
Матер1 Батько п
Генеалопчна група п
I Дочки жеребця Медка 5 Пшарс 5
II Дочки жеребця Пшарса 5 Пюн 5
Для виршення мети дослiджень були поставлен наступнi задачi:
- з врахуванням систем i факторiв груп кровi визначити наявнiсть еритроцитарних антигешв у потомкiв одержаних вiд жеребщв шетлендсьо! породи;
- поеднання факторiв груп кровi з мастями приплоду;
- за характерними особливостями ознак молочних рiзцiв молодняку визначити оптимальний перюд вiдлучення лошат вiд матерiв та скороспiлiсть молодняка генеалогiчних груп Пшарса i Пiона до п'ятирiчного вiку.
У науково-виробничому дослiдi використовували загальноприйнятi у тваринництвi методи i методики дослiджень. Тип годiвлi, склад i поживнiсть кормiв для коней, технолопя вирощування молодняку та iншi операци систем технологiчного процесу за перюд дослщження суттево не змшювались.
Методика визначення груп кров^ експертиза походження i аналiз iмуногенетичних даних проводили згщно iз стандартом "Генетика, метод визначення груп кров^ полiморфних бiлкiв кровi та експертиза походження племшних коней", розроблений науковцям 1Т УААН.
Результати дослщжень. Вiдомо, що необхщним етапом виначення племшно! щнност коней е оцiнка за походженням з пщтвердженням достовiрностi за групами кровi або ДНК [2,3].
1з року в рiк кiлькiсть поголiв'я вiдтворного вiку шетлендсько! породи в господарствах Укра!ни збiльшуеться. Нинi племшне маточне поголiв'я та ремонтний молодняк шетлендсько! породи на Кш'вщиш мае походження вщ дванадцяти плiдникiв, а !хня скороспiлiсть та рекомендацi! щодо вщтворного процесу не вивчались.
Серед жеребщв провщно! групи шетлендсько! породи лабораторп конярства найбiльшу кiлькiсть племiнного молодняку 2006 р.н. одержано вщ плщниюв - Пiпарса i Пiона, що було вихiдним поголiв'ям для ремонту та виранжування. За результатами дослщжень щодо генетично! iдентифiкацi! молодняку шетлендсько! породи виявлено наступи системи та антигенш чинники груп кровi (табл. 2)
Таблиця 2.
Походження ремонтного молодняку шетлендських пот 2006 р.н..
Кличка Масть Кличка Системи груп кров1
Батько Мати А С Б К
Iгрупа
Диспут руда Пшарс Де-Маре ad/- -/- cgm/dg -/-
Вальдшнеп ворона П1парс В1ска -/- э/- de/d Э/-
Валт ворона П1парс Вшка ad/- -/- ad/d -/-
В1рний Паж ворона Пшарс В1льма ad/- Э/- de/d Э/-
Л1епая руда Пшарс Лялька -/- -/- cgm/de -/-
II група
Дорот1 ряба Пюн Ддадема -/- -/- bcm/dg -/-
Ельза ворона П1он Евр1ка ad/- -/- cgm/dg -/-
Пепш гшда П1он Подкова ad/- -/- cgm/dg -/-
В1конт гшда Пюн Вальпурпя -/- э/- cgm/dg э/-
Дипломат ряба Пюн Дарована -/- -/- bcm/dg -/-
Потрiбно зазначити, що у генотит шетлендських пот Б-система мае мюце у кожного дослiджуваного iндивiдуума,чого не можна стверджувати за систему С i
К.
Важливим чинником формування реалiзацiйно! цiни е масть понi. У потомюв жеребцiв Пiпарса i Пюна встановлено чисельнiшi поеднання рудо! та гнщо! мастi з антигенним чинником cgm/dg або cgm/dе, а для вороно! виявлена наявнiсть декiлькох феногруп системи А i О.
Для типово! вороно! мастi лошат генеалопчно! групи Пiпарса характерним е наявшсть феногруп системи С i К, чого не можна стверджувати за поголiв'я рудо! та рябо! маст1 Наявшсть у генотит лошат трьох або чотирьох систем груп кровi дае можливють урiзноманiтнити генотипи малочисельно! популяцi! шетлендських понi на Кшвщиш.
В майбутньому виявлене поеднання мастей з антигенними чинниками необхiдно враховувати при складаннi замовних пiдборiв, формуваннi генеалогiчних груп породи за ринково! економiки щодо генотипу з врахуванням мастi та нарядност екстер'еру.
Вiдомо, що у практищ розведення коней будь-яко! породи, зокрема в приватному сектор^ визначення вжу мае велике значення, особливо це важливо з настанням статево! та господарсько! зрiлостi, тобто перiоду використання поголiв'я у вiдтворному процесi.
Традицшно, як у великорослих порiд коней, так i у понi вж визначають за основними ознаками молочних та постшних рiзцiв.
Згiдно з мошторингом прорiзування та росту зачетв, середнiх, крайнiх молочних i постшних рiзцiв виявлено певнi особливостi (табл. 3).
Таблиця 3.
В1ков1 змши рйщв у шетлендських пот, дшв_
Пари р1зщв Групи
I (Пшарс) II (Пюн)
М±т с М±т с
Про р1зуються молочш р1зщ
Зачепи 11,8 ± 1,6 3,5 13,9 ± 2,2 4,9
Середш 36,6 ± 2,3 5,2 42,7 ± 4,5 10,0
Крайш 194,0 ± 6,4 14,0 202,4 ± 6,8 15,3
В1к стирання чашечки молочних р1зщв р1зщв
Зачепи 329,5 ± 6,7 15,0 338,2 ± 8,8 15,5
Середш 482,4 ± 8,1 18,1 491,0 ± 9,3 20,2
Крайш 669,0 ± 7,8 17,5 679,12 ± 9,6 21,4
Про] р1зуються постшш р1зщ
Зачепи 885,0 ± 7,5 16,6 895,5 ± 8,8 19,7
Середш 1237,0 ± 8,2 18,4 1249,0 ± 9,0 20,3
Крайш 1581,2 ± 11,0* 24,4 1606,6 ± 8,5* 19,0
В1к початку стирання переднього краю постшних р1зщв
Зачепи 1045,0 ± 10,7 23,8 1060,5 ± 8,9 19,7
Середш 1397,6 ± 12,0 26,9 1414,2 ± 8,0 17,8
Крайш 1740,0 ± 9,6** 21,1 1768,6 ± 6,3** 13,8
* - Р < 0,10; ** - Р < 0,05
Новонароджеш лошата обох груп не мали молочних рiзцiв. Перше прорiзування зачепiв у лошат вiдбулось у семи-дев'ятиденному вщ. На цьому етапi пiзньоспiлими були потомки жеребця Пюна, адже поява перших пар рiзцiв була коли молодняк мав в середньому вж майже 14 днiв, а !х ровесники 11,8 дня (Р > 0,10).
1з вiком прорiзування середшх i крайнiх молочних рiзцiв також тдтверджуеться бiльша пiзньоспiлiсть потомкiв друго! групи, адже рiзниця мiж групами за вiком була вiдповiдно 6 i 8 днiв (Р > 0,10).
В результат дослiджень щодо стирання чашечки молочних рiзцiв у зачепах i середнiх виявлена рiвнозначна рiзниця мiж групами - 8 дшв (Р > 0,10). Потрiбно зазначити, що вiд народження до повного стирання чашечки у молочних рiзцях найбшьша рiзниця мiж групами виявлена за мошторингом крайнiх рiзцiв, проте достовiрно! рiзницi мiж групами виявлено не було.
Дослщженнями також установлено, що з першо! групи у шестимюячному вiцi чотири голови, а з друго! тшьки один потомок мав початок росту крайшх рiзцiв. У середньому лошата генеалопчно! групи Пiпарса мали крайнi рiзцi на 10,5 днiв ранiше порiвняно з потомством жеребця Пiона, що свщчить про потрiбне коригування традицшного вiку вiдлучення лошат вiд матерiв.
В результатi змiни молочних зачетв i середнiх на постiйнi виявлена аналопчна закономiрнiсть скороспiлостi як i за попереднi перiоди. Винятком е тенденцiя збiльшення перiоду вирощування щодо замши крайшх молочних на постшш, де потомки Пюна на 20 дшв були бшьш шзньоспшими (Р < 0,10).
Рiзниця мiж групами щодо вирiвнювання постiйних зачепiв i середнiх характеризувалась практично однаковою рiзницею - 15,5 i 16,5 дшв вщповщно
(P > 0,10). Найбшьшу i достовiрну рiзницю (майже на 29дшв) за скороспшстю мiж групами вявлено серед крайшх рiзцiв, адже як i за попередш перiоди монiторингу бiльш шзньоспшим е потомство Пiона (Р < 0,05).
В цшому вiд народження до заюнчення пiдсисного перiоду збертаеться тенденцiя збiльшення рiзницi мiж групами. Шсля вiдлучення лошат вiд матерiв, за динамiкою росту рiзцiв бшьш пiзньоспiлим виявлено потомство жеребця Пюна особливою вiдмiннiстю крайнiх рiзцiв (Р < 0,05).
Висновки.
1.У потомюв 2006 р.н. вороно! мастi одержаних вщ жеребця Пiперса та гшдо! мастi у ровесникiв Пiона мають мiсце антигеннi чинники систем груп кровi С i К, що мае можливiсть урiзноманiтнити генотипи малочисельно! популяци шетлендських понi на Кшвщиш.
2.У обох груп молочнi крайш рiзцi прорiзуються пiсля шестимiсячного вжу, що потребуе коригування традицiйного пщсисного перiоду для шетлендських понi. Перюд стирання чашечки молочних рiзцiв у потомюв одержаних вiд жеребця Пюна бшьший (на 8,7... 11,0 днiв) порiвняно з ровесниками генеалопчно! групи Пшерса, що пiдтверджуе !х гiршу скороспшсть.
3. З вiком щодо прорiзування та росту постiйних рiзцiв виявлено поеднання збiльшення рiзницi мiж групами лошат та зменшення мiнливостi в потомюв Пюна, що тдтверджуе !х бiльш вирiвняно гiршу скороспiлiсть порiвняно з ровесниками жеребця Пiперса.
Л1тература
1.Балута А.Я. Про внесення змш i доповнень до Закону Украши «Про племiнне тваринництво» / А.Я. Балута, В.П. Буркат, В.П. Рибалко та iн. - К.: Науково-виробничий концерн «Селекщя», 2001. - 20 с.
2.Гопка М.В. Методичнi рекомендаци iз застосуванням генетичних маркерiв у конярствi / М.В. Гопка, В.А. Пшчук, Н.В. Зуева. - Чубинське, 1РГ УААН, 2007. - 40 с.
3.Дубровская Р.М. Методичиские рекомендации по использованию полиморфных систем белков и групп крови при контроле достоверности происхождения лошадей / Р.М. Дубровская, Н.М. Стародубов. - М.: ВНИИ Коневодства, 1986. - 48 с.
Summary
In this research it was studied the polymorphism of erythrocyte antigens of Shetland pony of 2006 year of birth. By monitoring the characteristics of milk and permanent incisors of young pony we studied their precocity.
By the results of livestock identification it was found that genotype of studied pony has two or three systems of blood groups. By changing of incisors it was found that pony, which was received from stallions Pipars and Pion, reach precocity of two years age in different period (p>0,10). From two till five years the difference between groups increases (p<0,05).
To determine the optimal period for growing of sucking foals with mothers we should consider their precocity in accordance with genealogical groups.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Шаловило С.Г.
