CC BY
64
УДК 636.1.082:575
Головач М.Й., к. с.-г. н., старший науковий сшвроб^ник, Головач М.М., науковий сшвробггаик ® Закарпатський ¡нститут агропромислового виробництва УААН, с.В.Бакта, Берег1вськийрайон, Закарпатська область Науково-виробнича асощащя "Племконецентр", с.Солочин, Свалявський район,
Закарпатська область
1СТОРИЧН1 ТА СЕЛЕКЦ1ЙН1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ГЕНОФОНДУ
КОНЕЙ В ЗАКАРПАТТ1
Проведено дослгдження погол1в 'я жеребщв державног заводськог конюшнг (ДЗК) Тур'я Ремети, роботи парувальних пункт1в, а також гх впливу на формування генофонду коней Закарпатськог област1. Доведено, що кот державного жеребчинця г племрепродуктор1в, особливо гуцульськог породи та гх помгсей е дуже цгнною популящею. Вгдповгдно до кглькостг г якост1 наявного погол1в 'я назрыим е створення кгнного заводу та розширення мереж1 парувальних пункт1в.
Ключовi слова: генофонд, конг гуцульськог породи, селекщя, племрепродуктор, жеребець-пл1дник.
Закарпаття до II свггово! вшни входило до складу Австро-Угорщини, Чехословаччини, тому у втизнянш науковш л^ератур^ тдручниках обмаль шформаци про генофонд коней цього регюну. Для передпрських i прських райошв кош мали виняткове значення як заЫб пересування, для обслуговування сшьськогосподарського виробництва, лкозагоивель, а особливо для вшська i спорту.
Великий вплив на формування генофонду коней Закарпаття мав державний жеребчинець (заводська конюшня) в Тур'я Реметах Перечинського району, а також державний кшний завод в Лучиш (Румушя) та Топольчанках (Чехословаччина).
В 1856 рощ був оргашзований кшний завод коней гуцульсько!' породи в Лучиш, основним завданням якого було вирощування племшних жеребщв, ям використовувались для парування в зош поширення коней гуцульсько! породи [4]. На початку першо! свггово!' вшни поголiв'я коней було евакуйоване з Лучини до Вальдхофу. По заюнченш вiйни i розпадi Австро-Угорсько! iмперi! гуцульське стадо було роздiлене мiж новоутвореними державами: Чехословаччиною, Польщею та Румушею. В 1921 роцi був створений державний кшний завод в Топольчанках, де з Вальдхофу було перемщено 33 голови коней гуцульсько! породи (2 жеребщ-плщники, 15 кобиломаток, 16 лошат). Розмщення коней в Топольчанках було тимчасове, i в 1923 рощ до кшного заводу Тур'я Ремети перемщено стадо коней гуцульсько! породи в кшькосп 43 голови, а в 1926 рощ частина стада з Тур'я Ремети перейшла до
® Головач М.Й., Головач М.М., 2010
44
Топольчанок (1 жеребець, 10 кобил, 19 голiв молодняка). В Тур'я Реметах залишився 1 жеребець, 13 кобил, 19 лошат. Однак в 1936 рощ селекщя коней в Топольчанках на основi ухвали Мшктерства була припинена i гуцульське стадо було перемщене до Тур'я Ремети на новозбудоваш примщення Мочарок. А в 1939 рощ знову перемщено 2 жеребщ i 10 кобил до Топольчанок [3].
У шслявоенний перiод управлiнням конярства тд керiвництвом М.Д. Бачинського на високому рiвнi органiзувало роботу з породного покращення поголiв'я коней Закарпатсько! областi. В 1949 роцi за даними племшного облiку державно! заводсько! конюшнi Тур'я Ремети, кiнного заводу, а також експедицшного обстеження, проведеного укра!нською науково-дослiдною станцieю конярства тд керiвництвом 1.1. Жадана був тдготовлений до видання I том державно! племшно! книги гуцульсько! породи. В монографи 1.1. Жадана було дано характеристику та напрямки племшно! роботи, характеристику району розведення, стан племшно! роботи з ними, походження, зоотехшчну характеристику, екстер'ер, наслщки метизаци, заходи з розвитку та полшшення, а також шкалу боштування коней гуцульсько! породи [2].
В 1954-56 роках племшне поголiв'я коней iз Тур'я Ремети було передано в Закарпатське племпщприемство (хуир Чiкош Горонда Берепвського району).
В 2000 роцi на основi мiжнародного меморандуму пiдписаного з шщативи OZP в санаторi! "Кв^ка полонини" створено науково-виробничу асоцiацiю "Племконецентр" iз функцiями селекцiйного центру, заводсько! конюшш в Карпатському регiонi Укра!ни.
Матер1ал 1 методи. Матерiалом для дослщжень стали архiвнi данi первинного зоотехшчного облiку (1946-2009), бонiтувальнi вщомост жеребцiв та конематок державно! заводсько! конюшш Тур'я Ремета, селекцшного центру НВА "Племконецентр", а також племрепродукторiв всiх форм власностi.
Результати дослщження. Як свiдчать архiвнi матерiали, поголiв'я жеребцiв Закарпатсько! державно! заводсько! конюшш становило в середньому 63 голови.
Таблиця 1
Погол1в'я жеребц1в-пл1дник1в Закарпатсько*! державно*! заводсько*!*
конюшн1, гол1в
Породи Всього В тому числ1 по класах
елгга I II
Чистокровна верхова 15 2 12 1
Чистокровна верхова IV поколшня 14 1 12 1
Пом1а 8 - 7 1
Арабська 5 2 2 1
Лшщанська 8 - 6 2
Ношус 1 - 1 -
Венгерська 2 - 2 -
Гуцульська 9 1 7 1
Кабардинська 1 - - 1
Разом 63 6 49 8
Жеребцi заводсько! конюшнi були використаш для покращення племiнного поголiв'я коней Закарпатсько! област в 9 округах (табл. 2).
45
Таблиця 2
Зона обслуговування Закарпатсько1 державно'1 заводсько'1 конюшм в 1953 р.
№ Округи Всього племшних коней З них
конематок жеребщв молодняка
1 Берепвський 266 152 - 114
2 В.Березнянський 183 132 11 40
3 1ршавський 51 18 3 30
4 Мукач1вський 224 145 2 77
5 Перечинський 21 13 - 8
6 Свалявський 3 - 3 -
7 Севлюшський 35 21 2 12
8 Ужгородський 257 163 1 93
9 Хустський 13 - 13 -
Разом 1053 644 35 374
Починаючи з 1923 року, в Закарпатськш обласп, як i в Прикарпаттi [1], було проведено схрещування поголiв'я коней. Так, вже в 1949 рощ були наявш наступи помiсi: чистокровна верхова х гуцульська, арабська х гуцульська, лшщанська х гуцульська, гафлшгер х гуцульська.
Таблиця 3
Назва пром1р1в чистокровна верхова х гуцульська арабська х гуцульська лшщанська х гуцульська гафлшгер х гуцульська гуцульська
Висота в холщ 141,5±0,65 137,1±0,82 136,7±1,19 137,6±0,77 132,0±0,85
Коса довжина тулуба 145,4±0,58 140,8±0,80 143,0±1,41 144,0±0,72 137,3±0,68
Обхват грудей 164,0±0,73 158,8±0,89 159,8±1,55 160,3±1,19 154,8±0,95
Обхват п'ястка 17,8±0,15 17,1±0,11 17,3±0,17 17,8±0,16 16,7±0,28
Помiсi чистокровна верхова х гуцульська вiдрiзнялися значно кращою вираженiстю верхового типу, а також укрупненням i облагородженiстю. Помiснi арабська х гуцульська i лiпiцанська х гуцульська мало чим вiдрiзнялися вщ гуцульських коней. Ц помiсi з устхом використовувалися для удосконалення верхово-в'ючних та верхово-запряжних типiв коней високопрних районiв. Не дивлячись на те, що гафлiнги з числа порщ найближчi до гуцульських коней, помiсi були найбiльш невдалими: голова важка, кктяк хоча масивний, але рихлий, кiнцiвки часто сирi з рихлими i плоскими копитами.
Крiм згаданих вище метисiв, у генофондi коней Закарпатсько! областi була порода коник iз середнiми промiрами стрiчкою: висота в холщ - 143,3 см, обхват тулуба - 153,3 см, обхват п'ястка - 17,1 см, а також гуцульська х коник: висота в холщ - 139,6 см, обхват тулуба - 155,3 см, обхват п'ястка - 17,3 см.
Залежно вщ природно-економiчних умов окрупв за напрямками породного направлення план закршлення жеребщв був наступним (табл. 4).
46
Таблиця 4
План закршлення жеребщв державно! заводсько! конюшни гол1в
Кшьшсть жеребщв План пункпв Фактично оаменено
Округ Породне направлення верхових гуцульських природно штучно природно штучно
В.Березнянський Гуцульське 3 1 3 - 4 -
Берепвський Верхове 9 - 2 7 2 7
1ршавський Гуцульське/верхове 5 1 5 1 4 2
Мукач1вський Верхове 9 - 5 4 5 4
Перечинський Гуцульське 1 3 3 - 3 1
Свалявський Гуцульське 3 - 3 - 3 -
Севлюшський Верхове 9 - 8 1 7 2
Ужгородський Верхове 11 - 4 6 3 6
Хустський Гуцульське/верхове 3 1 4 - 4 -
Всього 53 6 37 20 35 22
Парувальнi пункти по гуцульськiй породi були зосередженi в прських округах. Слiд зазначити, що вже в цей час було достатньо поширеним штучне осiменiння кобил. Тому в багатьох округах показники вщтворення були досить високими (табл. 5).
Таблиця 5
Результати ^ парувально! компанн жеребцями гуцульсько'! породи (1952 р.)
Округ Населений Кличка Всього Народилось Вихщ
пункт спаровано (жер./ коб.) %
В.Березнянсь Люта Дунай 22 24 (15/9) 69,4
кий Волосянка Гармошчний 70 15 (8/7) 65,0
Перечинсь- Дубринич1 Гомш 46 13 (9/4) 71,4
кий Тур'я Ремети Гучний 125 30(14/16) 71,4
Перечин Горал 62 59 (26/33) 56,7
Порошково Гроб1 55 35 (19/16) 82,9
Свалявсь- Керецьки Ганаш 73 25 (12/13) 75,7
кий Плоске Глаз 31 20 (13/7) 62,5
Хустський Золотарьово Отбой 17 31 (11/20) 65,8
Всього 501 252 (127/125) 68,9
Вщповщно до потреб сшьськогосподарських пiдприeмств, лiсокомбiнатiв, iнших господарств основними були племрепродуктори гуцульсько! породи (табл. 6).
47
Таблиця 6
Погол1в'я племшних коней гуцульськоТ' породи ЗакарпатськоТ* област
(1950-1952 _ рр.), гол
Господарство Погол1в'я Жеребщ - Коне- Молод По роках
коней пл1дники матки няк 1950 1951 1952
В.Березне 43 Гормон I клас 20 23 5 6 12
М.Березне 32 Ворон I клас 14 18 4 6 8
Ставне 22 Отбой 10 12 4 3 5
Волосянка 24 Гармошчний 10 14 4 4 6
Р1чка 23 Циган I клас 10 13 4 3 6
Келечин 22 Пггьо II клас 10 12 3 3 6
1зки 20 Сокол II клас 10 10 2 4 4
Тур'я Ремета 20 Гучний I клас 10 10 2 3 5
Керецьки 21 Ганаш елгга 10 11 3 3 5
Разом 227 9 104 123 31 35 57
Станом на 01.01.1952 року в Закарпатськш област було 11586 голiв коней гуцульсько! породи, з них в 9 племрепродукторах - 227 голiв племшних, в тому чи^ 9 жеребцiв-плiдникiв, 104 конематок, та 123 голови молодняка.
Таблиця 7
Поголiв'я племшних коней в племрепродукторах Закарпаття в 2000-
Господарства Роки
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
гуцульська порода
ФГ "Золота 12 13 15 18 20 24 25 26 27 28
тдкова"
НВА "Племконе- - 12 21 26 29 36 45 53 62 83
центр"
ФГ "Полонинське - - - - 19 20 24 28 40 35
господарство"
ФГ "Барвшок" - - - - 12 12 16 16 18 -
ФГ "Микуляниць" - - - - - - - - - 10
порода гафлшгер
ФГ "Агроспол" - - - - - - - - 9 15
Всього 12 25 36 44 80 92 110 123 156 171
В наступних роках ця тенденщя збереглася, оскшьки гуцульська порода в умовах пр i передпр'я е найбiльш пристосованою. Поголiв'я племшних коней протягом 2000-2009 рр. (табл. 7) збшьшилося на 159 гол, або в 14,3 разiв, найбшьше поголiв'я знаходиться в НВА "Племконецентр", який досягнув рiвня кiнного заводу.
Внсновкн.
1. У Закарпатт традицшним е розведення коней гуцульсько! породи, що склалося iсторично. Застосування шших порiд для покращення генофонду,
48
збшьшення npoMipiB, поглинання гуцульсько! породи не дало вагомих результат.
2.За генеалопею поголiв'я тюно пов'язане i3 кiнним заводом Лучша та Топольчанки та продовжене в ДЗК Тур'я Ремети.
З.Завдяки робой державно! заводсько! конюшнi Тур'я Ремети, !! парувальних пунктiв, поголiв'я дев'яти племрепродукторiв у пiслявоеннi роки (1950-1952рр.) складало 227 голiв племiнних коней гуцульсько! породи.
4.За останнi роки кшькють племрепродукторiв в Закарпатськiй област складае п'ять господарств i3 поголiв'ям 171 голова, i представлене переважно гуцульською породою.
Л1тература
1.Головач М.Й., Головач М.М. Генофонд коней Прикарпаття // Вкник аграрно! науки - 2007. - № 8. - С. 41 - 43.
2.Державна племшна книга коней гуцульсько! породи. - Ки!в-Харюв, 1949. - Том I. - С.5-29.
3.Homy M. Hodowla konia huculskiego w Narodowej Stadninie w Topolcianyach // Kon huculski w euroregionie karpackim - Rudawka Rymanowska, 2003. - S. 23 - 28.
4.Pruski W. Wazniejsze pr^dy krwi w polskiej hodowli koni - Warszawa, 1953. - S.33 - 58.
Summary Gholovach M.J., Gholovach M.M.
Transcarpathian institute of agroindustrialproduction, scientific-production
association "Plemkonecentr" HISTORICAL AND SELECTION ASPECTS OF FORMING GENE POOL OF HORSES OF THE ZAKARPATTIA AREA
Research of stallions population of state stable of Turja Remeta, work of copulation points, and also their influence is conducted on forming of gene pool of horses of the Zakarpattia area. It is well-proven that horse of state stable and stud farms, especially of hucul breed and their cross-breeds is very valuable population. In accordance with an amount and quality of present population coming to a head is creation of stud farm and expansion of network of copulation points.
Keywords: gene pool, horses of hucul breed, selection, stud farm, stallion.
Стаття надшшла до редакцИ 9.03.2010
49
