CC BY
186
родно-економiчних умов виробництва, що стосовно сiльськогосподарського виробництва мають об'ективний характер.
Вiдмiнностi мiж диференцiйною рентою I та II зумовили порядок 1х утворення. Диференцшна рента I утворюеться на основi того рiвня техноло-гiй виробництва сшьськогосподарсько! продукцп, який взято за базовий перь од, а диференцшна рента II - на основi тих змш в умовах виробництва, як вiдбуваються в наступнi роки. Тому цю диференцiйну ренту спочатку одер-жують орендатори землi, оскшьки дiе орендний договiр, де включена диференцшна рента I.
При укладанш нового орендного договору землевласники включають у загальну суму орендно! плати i цю форму ренти, внаслщок чого вона стае рентою I. Але протягом ди нового орендного договору знову вщбуваються змши в технологiях виробництва сшьськогосподарсько! продукцп, що приз-водять до змш в умовах виробництва й утворення диференцшно! ренти, над-лишок яко! i е рентою II. I так весь час.
Диференцшна рента може утворюватися i на прших дшянках землi, якщо вони були пршими внаслiдок нестачi вологи, але на них була проведена зрошувальна мелiорацiя. Тодi гiршими дiлянками стануть т землi, якi ранiше належали до земель середньо! родючостi. Цей процес розвитку безконечний, i головним тут е не абсолютна, а вщносна родючiсть грун^в за будь-якого рь вня розвитку продуктивних сил.
Лггература
1. Павлишенко М.М. Товарне виробництво 1 законом1рносп його розвитку. - Льв1в, 1998. - С. 69-72.
2. Полпична економ1я: Навч. пос./ За ред. К.Т. Кривенка. - К.: Вища шк., 2001. -С. 95-96.
3. Емельянов А.М. Дифференциальная рента на землю в социалистическом сельском хозяйстве. - М.: Экономика, 1965.
4. Логвинов Л.Д. Дифференциальная земельная рента и экономика колхозов. - М.: Экономиздат, 1963.
5. Пасхавер Б.И. Рентные проблемы в СРСР. - К.: Дншро, 1972. - 246 с.
6. Диференцшна рента 1 цшоутворення в сощалютичному сшьському господарста/ За ред. В.С. Петрова. - Льв1в: Вища шк., 1976. - С. 163-177.
7. Седышев Ю.А. Дифференциальная рента и выравнивание экономических условий хозяйствования колхозов. - М.: Экономика, 1966. - С. 192-195.
УДК 339.9 Доц. С. С. Гринкевич, канд. екон. наук;
магктрант О.Ю. Сало - Львiвська КА
п1дходи до визначення сутност1 економ1чно1 категорп "ефективн1сть зовн1шньоеконом1чно1
дшльностг' шдприемств
Висв1тлено теоретичш засади щодо визначення категорп "ефектившсть зов-шшньоеконом1чно'1 д1яльносп тдприемств", розглянуто показники ефективносп ЗЕД тдприемства.
Науковий вк'ник, 2008, вип. 18.2
Assoc. prof. S.S. Grynkevych; undergraduate O.Yu. Salo -
L'viv commercial academy
Approaches of definition of the essence of economic category 'effectiveness of foreign economy activities' of enterprises
This article considers theoretical principles as for definition of the category 'effectiveness of foreign economy activities of enterprises' and the indicators of FEA of enterprise's effectiveness.
Категорiя "ефектившсть 30BHrnHb0eK0H0Mi4H0i дiяльностi" посщае значне мюце серед eKOHOMi4Hrn категорш, як характеризують стан та розви-ток зовшшньо1 торгiвлi тдприемства. Ефективнiсть загалом i ефектившсть зовнiшньоекономiчноl дiяльностi зокрема розглядаються в теори i практицi у площиш як держави, регiону, галузi, так i первинно1 ланки нацiонального го-сподарства. Але в умовах розвитку нових стратегш економiчноl i сощально! полiтики Украши особливу увагу доцшьно придiлити завданням вдоскона-лення зовнiшньоекономiчноl дiяльностi окремих господарюючих суб'екпв. Джерелом формування ефективност зовнiшньоекономiчноl дiяльностi держави загалом е процеси, якi вiдбуваються на шдприемствь Важливою умо-вою успiшного функцiонування пiдприемства, де експорт або iмпорт е основ-ним видом дiяльностi, е створення досконало! системи оцiнки результатiв ек-спортно-iмпортних операцiй, рiвень яких характеризуеться ефектившстю !х здiйснення.
На мiкрорiвнi визначенню ефективностi зовнiшньоекономiчноl дiяль-ност придiляли увагу такi вiтчизнянi вчеш, як А.А. Мазаракi, Н.М. Ушакова, Л.О. Л^оненко, О.1. Кириченко, Г.О. Фшатова i зарубiжнi, зокрема, росшсью науковцi - 1.О. Муравйова, Л.С. Стровський, В.В Бокова, О.В. Буренша, С.М. Попова, Ю.О. Огороднiков та ш. Вони дослiджували певнi шдходи що-до визначення ефективностi зовнiшньоекономiчноl дiяльностi на рiвнi окре-мого господарюючого суб'екта або окремо1 зовшшньоторговельно1 операци.
Мета цш cmammi полягае у визначенш сутностi економiчноl катего-ри "ефективнiсть зовнiшньоекономiчноl дiяльностi" шдприемств.
Обгрунтування теоретичних засад щодо визначення категори "ефек-тивнiсть зовнiшньоекономiчноl дiяльностi" та методики ll визначення знахо-дяться в центрi уваги втизняних науковцiв тривалий час. Головним напрям-ком наукових розробок першо1 половини 50-х роюв ХХ ст. було прагнення уточнити вартют iнструменти, за допомогою яких проводилося порiвняння внутршшх та зовнiшньоторговельних цiн з метою виявлення вщносно1 ефек-тивностi обмшу.
Аналiз наукових праць з ще1 проблематики дозволив зробити висно-вок, що ця категорiя найчастiше характеризуеться як ефектившсть експорту.
Ефектившсть експорту - це випдшсть експорту, яка вимiрюеться вщношенням вартостi вивезеного з краши товару в зовнiшньоторговельних щнах до його вартостi у щнах внутрiшнього ринку [2]. Таке визначення е уш-версальною характеристикою, яку застосовують як для макро-, так i для мж-рорiвня.
Шляхом здшснення зовнiшньоекономiчноl дiяльностi держава мае до-сягти реалiзацil цiлого комплексу глобальних цiлей - економiчних, пол^ич-них i соцiальних, на вiдмiну вiд пiдприемства, основною метою функцюну-вання якого в галузi зовшшньо1 торгiвлi е отримання прибутку вiд зов-нiшньоекономiчних операцiй. На нашу думку, визначення категори "ефек-тивнiсть зовнiшньоекономiчноl дiяльностi" доцiльно дещо уточнити i форму-лювати виходячи з характеристики цiлей, якi переслiдуе держава i тд-приемство. Таким чином можливий розподiл визначень категори "ефектившсть зовнiшньоекономiчноl дiяльностi" для пiдприемства зокрема i держави загалом. Обгрунтування визначення категори "ефектившсть зовшшньоеконо-мiчноl дiяльностi пiдприемства" доцiльно розпочати з вивчення юнуючих пiдходiв щодо визначення категори "ефектившсть" з метою визначення дже-рел и формування.
Найпоширенiшим шдходом щодо визначення сутностi економiчноl ефективност е пiдхiд, який базуеться на розглядi ефективностi як результативность Таке тлумачення ефективностi, яке походить з класично1 школи, мiцно затвердилося в економiчнiй теори. Прикладами формулювання визначень ефективност дiяльностi з застосуванням означеного шдходу е таю характеристики: "Пщ економiчною ефектившстю функцiонування економiчних систем прийнято розумгги результативнiсть !х функцiонування"; "Ефектившсть нацюнально1 економiки зазвичай пов'язують з И метою i розумiють як результатившсть, повноту досягнення мети" [1].
в. А. Срохша вважае, що на макрорiвнi варто вивчати не "ефектившсть", а "ефективносл", тому що нацюнальна економiка може мати декшька цiлей. На думку цього автора, неможливо вимiрити порiвняльну ефективнiсть економши рiзних кра1н (цiлi рiзнi, тому показники не можна зютавити) [3]. Ця думка, на наш погляд, е не зовЫм вiрною, тому що нацюнальна економжа мае одну головну мету - постшне полшшення рiвня добробуту населення за умови зменшення соцiально-економiчних витрат. Ми згодш з тим, що для досягнення глобально1 мети треба досягти багатьох цшей, якi для кожно1 кра-!ни, залежно вiд ступеня економiчного, полiтичного та соцiального розвитку, е рiзними. Але все ж таки юнуе комплекс показникiв, завдяки яким можна бу-ло б проаналiзувати розвиток економiки i виявити його ефектившсть чи не-ефектившсть.
Ефективнiсть зовнiшньоекономiчноl дiяльностi пiдприемства - це складна категорiя, яка поеднуе у собi параметри, що характеризують розвиток вну-трiшнього та зовшшнього ринкiв. Для того, щоб показники ефективнос^ давали на практищ правильну вiдповiдь на питання про доцшьшсть реалiзацil пiдприемством тих чи шших зовнiшньоторговельних операцiй, варто правильно обрати критерш ефективность
Критерiем ефективностi зовнiшньоекономiчноl дiяльностi е максимум чистого доходу вщ експортних (або, залежно вщ виду зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, iмпортних) операцiй [5]. Зпдно з цим критерiем, варто обирати найлiпшi варiанти спiвробiтництва з зовшшшми торговельними партнерами. Кiлькiсна оцiнка цього критерш здшснюеться на основi порiвняння сукупно-
Науковий вкник, 2008, вип. 18.2
го ефекту тих чи шших варiантiв зовнiшньоекономiчного спiвробiтництва шдприемства та сумарних витрат, пов'язаних з його реашзащею.
Показниками визначення ефективностi зовшшньоекономiчно! дiяль-ностi шдприемства е показники вщносно! i абсолютно! ефективностi експор-ту, рiвень рентабельностi експорту.
Цiнова (вщносна економiчна) ефективнiсть - це показник, який визна-чае додатковий прибуток або втрати вiд реалiзащ! продукци на зовнiшньому ринку порiвняно з 11 реалiзацiею на внутрiшньому ринку. Цей показник роз-раховуеться за формулою
Ефвiдн ЦекС Цвнутр, (1)
де: Ефвдн - щнова ефективнiсть експорту; Цекс - експортна цiна продукци певно! товарно! групи, розрахована на базi цiни БАБ; Цвнутр - гуртова щна продукци певно! товарно! групи на внутрiшньому ринку без ПДВ.
За допомогою показника абсолютно! ефективност експорту оцiнюють сшввщношення витрат на виробництво i транспортування продукци, призна-чено! на експорт, та доходу, отриманого вщ !! продажу на зовнiшньому ринку з метою ощнки здатностi пiдприемства забезпечити вщтворення шдприем-ства за рахунок проведення зовнiшньоекономiчно! дiяльностi.
Показник обчислюеться за формулою
Ефабс ВекС Зекс,> (2)
де: Ефабс - абсолютна ефектившсть експорту; Векс - обсяг доходу (виторгу) вщ реашзаци експортних товарiв; Зекс - повш витрати на експорт продукцi!.
I останнш показник, рiвень рентабельностi експорту, показуе скшьки прибутку отримано в розрахунку на одиницю витрат при експорт конкретного товару
Рре = се -100%, (3)
Се
де: се - абсолютний ефект вщ експорту; СЕ - собiвартiсть виробництва оди-ницi товару з врахуванням витрат на здшснення експортно! угоди;
Як вже зазначалося, на нашу думку, визначення економiчно! ефектив-ностi варто формулювати, виходячи з мети дiяльностi, яку повиннi реалiзува-ти за певний перюд часу. Така дiяльнiсть е результатом дi! певно! системи. Економiчна ефективнiсть - це характеристика рiвня досягнення поставлено! мети за конкретний промiжок часу, ступеню отримання запланованого результату дiяльностi системи з врахуванням впливу внутршшх та зовтшшх чинникiв.
Метою зовнiшньоекономiчно! дiяльностi пiдприемства е отримання прибутку вщ зовнiшньоторговельних операцiй. На нашу думку, виходячи з означено! мети, ефектившсть зовнiшньоекономiчно! дiяльностi пiдприемства можливо визначити як стушнь досягнення максимального обсягу чистого прибутку вщ зовнiшньоторговельних операцш за рахунок оптимiзацi! юну-ючих сукупних витрат на внутрiшньому i зовнiшньому ринках [4].
Таким чином, узагальнюючи розглянутi методичнi пiдходи, ефектившсть 30BHrnHb0eK0H0MÏ4H0Ï дiяльностi можна охарактеризувати за ознаками, наведеними в табл. 1.
Табл. 1. Характеристика niôxoôie визначення ефективностi _зовнiшньоекономiчноïôiяльностi шдприсмства_
Класифшацшна ознака Назва показника Характеристика тдходу
1. За видами зов-нiшньоекономiчноï дь яльносп - ефектившсть експорту, 1мпорту, реекспорту, ре1мпорту - вигвдтсть здшснення певного виду зовнiшньоекономiчноï дь яльност!
2. За ступенем обсягу об'екта дослвдження - штегральна ефектившсть - ефектившсть зовтшньоеконо-мiчноï д1яльност1 загалом на тдприемств1
- локальна ефектившсть - ефективнiсть комерцшних ввд-носин з окремими зовтшньо-торговельними партнерами, ефективнiсть зовтшньоеконо-мiчних угод
3. За методами оцшки: - абсолютна ефектившсть - ефективнiсть зовтшньоеконо-мiчноï дiяльностi, яка тдтвер-джуеться вшею сукупнiстю по-казнишв оцiнки
- ввдносна ефектившсть - ефектившсть зовтшньоеконо-мiчноï дiяльностi, тдтвердже-на вибраним рядом показнишв оцшки.
Таким чином, категорiя "ефектившсть зовнiшньоекономiчноï дiяль-носп" в економiчнiй лiтературi зазвичай ототожнюеться з ефектившстю ек-спорту. Цей шдхщ е унiверсальним для визначення ефективност цiеï дiяль-ностi на рiзних рiвнях господарювання. Виходячи з рiзницi мiж цiлями, якi переслiдуе шдприемство i держава в процесi здшснення зовшшньоекономiч-ноï дiяльностi, доцiльно вщокремити поняття ефективностi зовшшньоеконо-мiчноï дiяльностi пiдприемства i держави. Ефективнiсть зовнiшньоекономiч-ноï дiяльностi пiдприемства характеризуеться отриманням максимально мож-ливого розмiру прибутку вщ зовнiшньоекономiчних операцiй за рахунок оп-тимiзацiï iснуючих сукупних витрат на внутршньому i зовнiшньому ринку.
Лггература
1. Брагинский С.В., Певзнер Я.А. Политическая экономия: дискуссионные проблемы, пути обновления. - М.: Мысль, 1991. - 299 с.
2. Енциклопед1я б1знесмена, економюта, менеджера/ За ред. Р. Дяюва. - К.: 2000-703 с.
3. Ерохина Е.А. Развитие национальной экономики: системно-самоорганизационный подход: Автореф. дис. ... д-ра экон. наук. 08.00.01/ Том. гос. ун-т. - Томск, 2000. - 33 с.
4. Фшатова Г.О. Теоретичш засади щодо визначення категори "ефектившсть зовшш-ньоекономiчноï д1яльносп пщприемства// Украшська наука: сучасне, минуле, сьогодення. -Тернотль: Пiдручники i посiбники. - 2003, вип. 6. - С. 320-325.
5. Шагалов Г.Л. Внешнеэкономическое сотрудничество СССР в условиях перестройки. Механизм. Прогнозирование. Эффективность/ Под ред. С.С. Шаталина. - М.: Экономика, 1990. - 240 с.
