CC BY
116
УДК 658.155.012.7
П1ДХОДИ ДО ОЦ1НКИ РИНКОВО1 АКТИВНОСТ1 П1ДПРИСМСТВ РЕАЛЬНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМ1КИ
К.В. Багацька, к.е.н., доцент
Нацгональний унгверситет харчових технологгй, Кигв, Украгна
Багацька К.В. Шдходи до оцгнки ринковоi актив-Hocmi тдприемств реального сектора економгки.
Стаття присвячена проблем! оцшки ринково! активном! тдприемства в сучасних економ1чних умовах. Викладено суттсть ринково! активном! та обгрунто-вано необх1дтсть !! оцшки. Запропоновано класифь кащю ринково! активност тдприемства за типами ринку та видами д1яльност1 тдприемства. На п1дстав1 роз-роблено! класифжаци складено матрицю форм ринково! активном! тдприемства. В1дпов1дно до класифжа-цшних груп запропоновано систему показниюв оцшки ринково! активном^ яку систематизовано у вигляд1 матриц! показниюв ринково! активности
Ключовг слова: ринкова активтсть, дшова акти-втсть, операцшна д1яльтсть, швестицшна д1яльн1сть, фшансова д1яльн1сть
Багацкая Е.В. Подходы к оценке рыночной активности предприятий реального сектора экономики.
Статья посвящена проблеме оценки рыночной активности предприятия в современных экономических условиях. Изложена сущность рыночной активности и обоснована необходимость ее оценки. Предложена классификация рыночной активности предприятия по типам рынка и по видам деятельности предприятия. На основе разработанной классификации сформирована матрица форм рыночной активности предприятия. В соответствии с классификационными группами предложена система показателей оценки рыночной активности, которая систематизирована в виде матрицы показателей рыночной активности.
Ключевые слова: рыночная активность, деловая активность, операционная деятельность, инвестиционная деятельность, финансовая деятельность
Bagatska K. V. Approaches to evaluation market activity of real sector enterprises.
The article is devoted to development of approaches to evaluate an enterprise's market activity in modern economical conditions. The sense of market activity is represented and a case of its evaluation is made. The classification of market activity based on types of markets and on forms of activity is proposed. On the ground of this classification the market activity matrix is formed. According to classification groups the system of indicators for market activity evaluation is proposed also in form of matrix.
Keywords: market activity, business activity, operations, investments, financial activity
Розвиток ринкових вщносин, удосконален-ня корпоративних вщносин, диверсифша-щя напрямшв i вид1в д1яльносп, що е характерным для сучасних корпорацш, по-ряд is розширенням джерел формування катталу i можливостей його використання, вимагае удоско-налення оцшки i аналiзу дiяльностi тдприемства. Традицшш методичш тдходи до аналiзу фшан-сового i економiчного стану, яш використовують вiдомi групи фшансових показниюв (ткидносп i платоспроможностi, рентабельности фшансово! стiйкостi, дшово! активностi тощо) не завжди в повнiй мiрi здатнi всебiчно висвiтлити становище i результати дiяльностi пiдприемства. Особливо це стосуеться тдприемств корпоративного типу та штегрованих корпоративних структур, яш мають складну органiзацiйну структуру i диверсифшо-вану дiяльнiсть як у сферi використання капiталу, так i у сферi його формування.
Сучаснi зарубiжнi методи оцiнки дiяльностi пiдприемства, таи як збалансована система показниюв (BSC) та показники додано! вартосп - ринково!', економiчноl, акцюнерно! (MVA, EVA,SVA) тощо, вирiшують проблему оцшки дiяльностi тд-приемства адекватно сучасним реалiям. Але ук-ра!нська фiнансова i управлiнська звiтнiсть ще недостатньо пiдготовлена для правильного роз-рахунку цих показник1в. Крiм того, запроваджен-ня всебiчноl системи управлшня, зорiентовано! на зростання ринково! вартосп пiдприемства, може дозволити собi лише невелика шльшсть укра!нських корпорацiй. Разом з тим, ринкова вар-псть як правило не виступае ключовим фактором успiху для пiдприемств малого i середнього бiз-несу Укра!ни. Натомiсть, ринкова активнiсть пiд-приемства як комплексне явище, може бути взята за альтернативу в оцшщ результатiв i постановцi завдань на майбутне. Тому альтернативний тдхвд до оцiнки дiяльностi пiдприемств в умовах недостатньо розвинених ринкових вщносин е ак-туальним i сьогоднi.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй
Питанням оцшки ринково! активносп тд-приемства присвячено працi багатьох зарубiжних вчених, зокрема Брейлi Р., Майерс С., Ван Хорн Дж. К., Брiгхем Ю.А., Ковальов В.В., Емельянов В.А [1]. Украшсьш науковцi також придь ляють увагу дослiдженням проблемних питань оцшки ринково! активносп як в контексп аналiзу
дшово! активностi (Бшик М.Д. [2], Л.О. Коваленко., Л.М. Ремньова [3], Затна О.О. [4], Шеремет О.О.[5]), так i в якосп самостшно! економь чно! категорп (Якуба М.М. [6], Котенок Г.М. [7], Турило А.М. [8] та шш1). Також шдходи до оцшки ринково! активностi шдприемства висвiтленi в ба-гатьох працях, присвячених дослiдженню конку-рентоспроможностi шдприемства та в роботах з швестицшного аналiзу.
Вiддаючи належну увагу значному вкладу вче-них в проблему визначення сутностi ринково! активносп та розробки окремих показник1в !! оцш-ки, вважаемо, що юнуе потреба в розробцi комплексно! узагальнено! методики оцiнки ринково! активносп пiдприемства, яка б могла бути вико-нана на базi загальнодоступно! публiчно! шфо-рмацi! i охоплювала би всi сторони дiяльностi го-сподарюючого суб'екта.
Метою cmammi е розробка методичних шдхо-дiв до класифжацп ринково! активностi шд-приемств реального сектора економiки, що дозволить розробити систему дiагностики i оцiнки по-казник1в ринково! активносп.
Виклад основного матерiалу
Поняття «ринкова актившсть» i «дшова актившсть» широко використовуються в навчальнiй i науковiй лiтературi напрямку економiчного, фша-нсового i iнвестицiйного аналiзу як об'ект аналiзу i дослiдження. В деяких працях цi поняття вжи-ваються як синонiми [1; 2; 4; 5], в шших [3: 6; 7; 8] - як взаемодоповнюючi поняття: дшова активнiсть розглядаеться у складi ринково!.
Достатньо змютовне висвiтлення сутностi ринково! активносп запропоноване Кузнецо-вою 1.М., яка характеризуе ринкову актившсть як вибiр оптимально! стратегi! i тактики шдприемства у використання прибутку, його акумулюванш i нарощуваннi капiталу за рахунок активiзацi! свое! дiяльностi на внутршньому i зовнiшньому ринках з метою завоювання стiйких ринкових по-зицiй шляхом пiдвищення якостi продукцп i ви-робництва конкурентоспроможних виробiв [9]. Автор пiдкреслюе, що критерiем успiшностi ринково! активностi шдприемства е мщна позицiя на ринку i високий рiвень конкурентоспроможностi.
Зарубiжнi джерела не розрiзняють понять «да-лова активнiсть» i «ринкова актившсть», а вико-ристовують единий термш "business activity". Для оцiнки останньо! застосовують численнi шструме-нти i моделi, найбiльш популярнi з яких наведенi вище.
Ми подiляемо думку А.М. Турило про те, що «Ринкова актившсть шдприемства - це економiч-на категорiя, яка характеризуе економiчну дiяль-нiсть пiдприемства, дiе i оцiнюеться з позицi! його взаемодп iз зовнiшнiм середовищем i прояв-ляеться через змiну iнтенсивностi такого виду дiяльностi у часi». [8]. Тобто ринкова актившсть вщображае стушнь iнтенсивностi i ефективностi дiяльностi суб'екта господарювання на рiзних видах риншв, де цей суб'ект функцюнуе.
На нашу думку, ринкова актившсть шдприемства характеризуемся успiшнiстю, ефектившстю та iнтенсивнiстю його дiяльностi на рiзних ринках. В результатi вдало! ринково! активностi шд-приемства, воно забезпечуеться надiйними та ста-бшьними прибутками для власник1в i нарощува-нням вартостi чистих активiв, а також мае стшку позицiю на ринку i значний потенцiал для !! зро-стання в майбутньому.
Як зазначае М.М. Якуба, Ринкова актившсть шдприемства характеризуе шдприемство на ринку та його iмiдж для споживачiв та конкуренпв [6].
Аналiз, оцiнка i мониторинг ринково! активно-стi мае надзвичайно актуальне значення для шд-приемств реального сектора економiки, особливо для шдприемств корпоративного типу, оск1льки щ пiдприемства, порiвняно з iншими оргашзацшно-правовими формами, мають потенцiйну можли-вiсть здiйснювати свою дiяльнiсть не на одному, а на дешлькох ринках i тим самим диверсифжувати сво! доходи i прибутки. Крiм того, оцiнка i аналiз дiяльностi пiдприемства пiд кутом зору ринково! активносп дозволяе:
— оцшити стушнь ефективносп дiяльностi на кожному сегменп ринку;
— розробити ключовi аналттичш показники для оцiнки ефективностi дiяльностi на рiзних ринках;
— встановити центри вiдповiдальностi за дiяльнiсть на вщповщному сегментi;
— швидко адаптуватися до змiн в регулюванш вщповщного ринку;
— оцiнити ступiнь охоплення кожного виду i сегменту ринку;
— обрати стратепю i тактику дiяльностi на ринку вiдповiдно до його специфiки.
Оск1льки ринкова активнiсть шдприемства е доволi широким i емним поняттям, для шдвище-ння достовiрностi i об'ективностi !! оцiнки, необ-хiдно провести класифiкацiю ринково! активносп i розмежувати окремi !! форми. На нашу думку, класифжацш ринково! активносп шдприемства можна проводити за наступними класифжацшни-ми ознаками:
1) За типом риншв, на яких функцюнуе шд-приемство;
2) За видом дiяльностi, яка здшснюеться на кожному з риншв.
Стосовно першо! класифiкацiйно! ознаки, то зазначимо, що економiчна теорiя пропонуе багато-критерiальну класифiкацiю рiзних видiв ринк1в. Виходячи з цiлей нашого дослiдження, оцiнити активнiсть пiдприемства на рiзних ринках можна виходячи з класифжацп ринк1в за економiчним призначенням об'ектiв купiвлi-продажу [10]. За цим критерiем (призначення об'ектiв кушвльпро-дажу) ринкова активнiсть пiдприемства розподi-ляеться на:
1) актившсть на ринку товарiв та послуг;
2) активнiсть на фшансовому рику, в тому числi:
— активнiсть на ринку капiталiв;
— активнiсть на ринку грошей.
Якщо сегментувати фiнансовий ринок з точки зору об'екпв кушвльпродажу, то ринкова акти-внiсть на фшансовому ринку може бути представлена на таких сегментах:
— активнiсть на валютному ринку;
— активнють на кредитному ринку;
— активнють на ринку цшних паперiв;
— активнiсть на ринку фшансових послуг;
3) активнiсть на ринку факторiв виро-бництва (ресурав), в тому числi:
— ринку природних ресурсiв, в т.ч. землекористу-
вання;
— ринку нерухомостц
— ринку працц
— ринку катталу.
4) активнють на шновацшному ринку (ринку штелектуальних продуктiв, технологiй тощо).
З наведено! класифшацп можна спостерiгати дублювання деяких видiв дiяльностi в рiзних типах ринк1в. Так, ринок катталу, як визначае кла-сична економiчна теорiя [10], е ринком факторiв виробництва, оск1льки з макроекономiчно! точки зору капiтал разом iз землею (природними ресурсами), працею i пiдприемницькою здiбнiстю е го-ловним фактором виробництва. Але в той же час ринок катталу е складовою частиною фшансо-вого ринку, оск1льки дiяльнiсть, пов'язана з фор-муванням i поверненням капiталу, е фiнансовою дiяльнiстю i передбачае використання фiнансових шструменпв.
Ринок катталу - це ринок, що призначений для довгострокового швестування коштiв в осно-вний каттал; на цьому ринку здiйснюються опе-рацi! купiвлi-продажу фiнансових iнструментiв з термшом обертання бiльше одного року. Так фь нансовi активи менш лiквiднi, !м властивий най-бшьший рiвень фiнансового ризику i вшносно ви-сокий рiвень дохiдностi [11].
Якщо тдприемство залучае фiнансовий каттал у будь-якш формi для створення тдприемства, розширення дiяльностi, оновлення виробництва, реструктуризацi!, санацi!, то щ операцi!' варто кла-сифiкувати як активнють на ринку катталу як фактору виробництва. Якщо ж залучаеться ба-ншвський кредит для здшснення поточно! дiя-льностi, потреба в якому зумовлена сезонним фактором або касовим розривом, то щ операцп варто вшнести до операцш на фiнансовому (а саме, кредитному) ринку.
Ринок фшансових послуг е вагомою складовою фшансового ринку. На ньому представлен послу-ги швестицшних фондiв i компанiй, страховi по-слуги, послуги факторингу, форфейтингу, послуги приватних пенсiйних фондiв, тобто послуги, як1 пов'язанi iз застосуванням специфiчних фша-нсових операцiй. Разом з цим, цей ринок як ринок послуг, можна вважати складовою ринку товарiв i послуг. Але оскшьки класифшашя ринково! актив-ностi нами складаеться для пiдприемств реального
сектора економiки, то ринок фiнансових послуг розглядаеться нами як складова фшансового ринку.
Наступна класифшацшна ознака ринково! активносп пiдприемства пов'язана з видами дiяльностi вiдповiдно до мiжнародних стандартiв облшу i звiтностi. Вiдповiдно до цього критерш, ринкову активнiсть можна подшити на так1 види:
— активнють у здшсненш операцiйно! дiяльностi;
— активнють у здшсненш швестицшно! дiяльно-
стi;
— активнiсть у здшсненш фшансово! дiяльностi.
Запропонованi критерi! класифшацп ринково!
активностi е тiсно пов'язаними мiж собою i взаемодоповнюють один одного. Для окремих категорш тдприемств, дiяльнiсть яких е недо-статньо диверсифшованою, навiть взаемозамш-ними. Вшображення взаемозв'язку мiж типами ринков i видами дiяльностi пiдприемства реального сектора економiки можна вiдобразити у виглядi наступно! таблицi, складено! у формi матрицi (табл. 1).
Зазначимо, що перелш форм ринково! активно-стi за кожним видом дiяльностi i типом ринку е невичерпним i може бути доповненим в зале-жносп вiд специфiки господарських операцiй конкретного тдприемства.
Витрати на навчання персоналу i пiдвищення його квалiфiкацi! за своею економiчною сутнiстю являються iнвестицiями в нарощування трудового потеншалу, iнтелектуального капiталу, що мае на меп пiдвищення продуктивностi працi, зростання конкурентоспроможностi пiдприемства, iннова-цiйно! активносп ^ як результат, зростання при-бутк1в i ринково! вартостi. Але вщповщно до ста-ндартiв обл^, цi витрати вiдносяться до опера-цiйно! дiяльностi, як i витрати на сошальний пакет для персоналу.
З наведено! таблиш наочно видно, що опера-цiйна дiяльнiсть пiдприемства може бути представлена на вах видшених нами видах ринк1в. Вважаемо, що чим бшьшим е ступiнь диверси-фiкацi! операцiйно! дiяльностi, тим бшьше ада-птованим е пiдприемство до змш зовнiшнього се-редовища. Але водночас, тим бшьше засобiв упра-влiння i контролю мае бути защяне.
Iнвестицiйна дiяльнiсть пiдприемства представлена на фшансовому i ресурсному ринках, а та-кож на ринку технологш i iнновацiй, який ми ви-дiлили окремо, зважаючи на велике значения iнно-вацшного фактору в успiшному функцiонуваннi тдприемства.
Фшансова дiяльнiсть пiдприемства представлена на ринку катталу як складово! ринку факторiв виробництва i на шших сегментах фiнансового ринку. За перелшом операцiй вона е найменш дивер-сифiкованою. Але ця дiяльнiсть мае надзвичайно важливе значення i чинить значний вплив на опе-рацiйну i iнвестицiйну дiяльнiсть. По-перше, в на-прямку забезпечення фiнансовими ресурсами, по-
gpyre, b HanpaMKy BnnHBy Ha kih^bhh pe3ynbTaT gianbHOCTi nignpneMCTBa.
Оцiнкy, aHani3 i MomropHHr phhkoboi aKTHBHO-CTi nignpneMCTBa 3a 3anp0n0H0BaH0ro MaTpn^ro $opM phhkoboi aKTHBHOCTi MO®Ha npoBogHTH aK y KinbKicHHx, TaK i y aKicHHx napaMeTpax.
^kichhh aHani3 phhkoboi aKTHBHOCTi nignpneM-CTBa xapaKTepn3yBaTHMe CTyniHb iHTeHCHBHOCTi oxonneHHa pi3HHx BngiB puHKiB i CTyniHb aKTHBHOCTi y BHKopnCTaHHi BignoBigHnx iHCTpyMeHTiB KO®HOrO Tnny pHHKy.
KinbKicHHH aHani3 phhkoboi aKTHBHOCTi nig-npneMCTBa Mae Bigo6pa®aTH TaKi xapaKTepncTHKH:
B 3ane®HOCTi Big CTpaTerii' i TaKTHKH gianbHOCTi nignpneMCTBa b neBHHH MOMeHT Hacy nepeBara MO®e 6yTH HagaHa aK 6e3noCepegHbo aKTHBHOCTi, He3Ba-®aroHH Ha pe3ynbTaTHBHicTb; TaK i pe3ynbTaTH-BHOCTi, HaBiTb aKmo 3apagn Hei Heo6xigHO 3By3HTH C$epn gianbHOCTi Ha puHKax.
MeTognHHHH anapaT o^hkh phhkoboi aKTHBHOCTi nignpneMCTBa aK npaBHno npegcTaBneHHH noKa3-HHKaMH оцiнкн KopnopaTHBHHx npaB, a6o He Bngine-hhh aK TaKHH B3arani (aKmo aBTopn OTOTO®HroroTb nOHaTTa ginOBOl i pHHKOBOl aKTHBHOCTi). 3anpo-nOHyeMO pO3nOgin nOKa3HHKiB 0цiнкн pHHKOBOl aKTHBHOCTi BignoBigHO go po3po6neHol' KnacH^iKaml.
TaK, onepa^HHa gianbHicTb nignpneMCTBa peanbHoro CeKTopy eKOHOMiKH 3giHcHroeTbca nepe-Ba^HO Ha pHHKy TOBapiB i nocnyr. Ochobhhmh no-Ka3HHKaMH phhkoboi aKTHBHOCTi Ha ^OMy pHHKy e:
1) noKa3HHKH ginOBOl aKTHBHOCTi [12], go aKux b HaBHanbHift nirepaTypi npuHHaTO BigHOCHTH noKa-
— iHTeHCHBHiCTb aKTHBHOCTi Ha pHHKy: 36inbmeHHa
o6CariB npoga®y, po3mnpeHHa aCopTHMeHTy npogyK^l, HaCTOTa OHOBneHHa aCopTHMeHTy, Te-xHonoril, HagaHHa CynyTHix nocnyr, aKTHBHa pe-KnaMHa KaMnaHia Tomo, BUKopncTaHHa ^rnaHCO-bhx nocnyr (o6niK BeKceniB, ^aKTopuHr) Tomo;
— pe3ynbTaTHBHiCTb mel aKTHBHOCTi Ha pHHKy: 3po-CTaHHa npn6yTKOBOCTi, nigBHmeHHa npogyKTH-BHOCTi пpaцi, 3poCTaHHa e^eKTHBHOCTi bhkoph-CTaHHa 3agiaHHx peCypCiB Tomo.
3hhkh BHKopnCTaHHa o6opothhx aKTHBiB Ta Mogeni eKOHOMiHHoro 3pocTaHHa. BinbmicTb BKa3aHHx no-Ka3HHKiB Hane^HTb go C^epn onepamftHoI gianbHO-CTi i Bigo6pa®ae ^yHKqioHyBaHHa nignpneMCTBa Ha pHHKy TOBapiB i noCnyr;
2) noKa3HHKH gHHaMiKH onepa^HHux goxogiB nignpneMCTBa (цi noKa3HHKH Bigo6pa®aroTb iHTeHCHBHiCTb OCBoeHHa pHHKy 6e3 ypaxyBaHHa pe3ynbTa-
THBHOCTi);
3) noKa3HHKH peHTa6enbHOCTi nignpneMCTBa, aKi Bigo6pa®aroTb e^eKTHBHicTb Horo ^yHK^OHyBa-hhs Ha pHHKy TOBapiB Ta noCnyr. nepm 3a BCe цe Koe^imeHTH peHTa6enbHOCTi npoga®y, pema6enb-HOCTi npogyKqil.
Onepa^l Ha ^rnaHCOBOMy pHHKy, mo BigHO-CaTbCa go onepamftHoI gianbHOCTi, MaroTb o6cnyro-ByroHHH xapaKTep, i CnpaMOBaHi Ha onTHMi3amro po-3paxyHKiB Mi® npogaBuaMH i noKynuaMH TOBapiB i noCnyr. ToMy pe3ynbTaTH me! aKTHBHOCTi npoa-
Ta6nnua 1. MaTpnua $opM phhkoboi aKTHBHOCTi nignpneMCTBa
Tun puHKy/Bng gianbHOCTi OnepamftHa Iнвeстнцiннa OiHaHCOBa
Phhok TOBapiB i nOCnyr npng6aHHa cnpoBHHH, MaTepianiB, KOMnneKTyroHHx, TOBapiB npogax roTOBOl npogyKqil TpaHCnopTyBaHHa, KOMymKaml, 3aMOBneHHa i HagaHHa noCnyr (ropnguHHi, aygHTopCbKi, KOHCanTHHroBi Tomo, comanbHi noCnyrn gna nepCOHany)
iHHOBamnHHH pHHOK Peani3auia hobhx BHgiB npogyKqil Ta noCnyr (npogyKTOBHx iнновaцiн), npng6aHHa i 3aMOBneHHa hobhx BHgiB TOBapiB i noCnyr npng6aHHa i peani3auia nmerom, naTeHTiB, hobhx TexHonorift, ToproBHx MapoK, HOBiTHbOrO npOrpaMHOrO 3a6e3neHeHHa
Phhok ^aKTopiB внpо6ннцтвa Oпepaцiннa opeHga, ochobhhx 3aCO6iB, gO6ip nepCOHany, HaBHaHHa nepCOHany OiHaHCOBHH ni3HHr ochobhhx 3aco6iB, концeсia, npng6aHHa i peani3auia ochobhhx 3aco6iB, 3eMenbHHx ginaHOK, MaHHOBHx KOMnneKciB 3anyHeHHa gOBrOCTpOKOBHx KpegHTiB 6aHKiB, eMicia aKqiH, eMicia o6nirauiH
OiHaHCOBHH pHHOK BanroTO o6MiHHi onepaujl, CTpaxyBaHHa, O6niK BeKCeniB, po3paxyHKH 3a gonoMororo gOKyMeHTapHHx aKpegHTHBiB, iHKaco, ^aKTopHHroBi npng6aHHa i peani3auia ^iHaHCOBHx aKTHBiB (iHBecTHmHHHx cepTH^iKaTiB), цiнннx nanepiB, KopnopaTHBHHx npaB 3anyHeHHa KOpOTKOCTpOKOBHx KpegHTiB 6aHKiB, BHnnaTa gHBigeHgiB, пpоцeнтiв, BHKyn aKqiH
вляються у скороченнi термшв розрахунк1в мiж контрагентами, що вщображаеться у показниках лiквiдностi i платоспроможносп, тривалостi фша-нсового циклу, оборотносп дебiторсько! i креди-торсько! заборгованосп тощо.
Операцiйна дiяльнiсть пiдприемства на ринку фага^в виробництва вiдображаеться у складi операцiйних доходiв i витрат i також може бути оцшена за показниками динамiки доходiв i пока-зниками рентабельностi продукцi! i послуг.
Iнвестицiйна дiяльнiсть здiйснюеться як на ринку факторiв виробництва (реалiзацiя швестицш-них проектiв щодо реальних швестицш), так i на фшансовому ринку (купiвля акцiй i облiгацiй -фондовий ринок, отримання дивiдендiв - ринок капiталiв, розмщення депозитiв - грошово-кре-дитний ринок), i на iнновацiйному ринку (реаль зацiя iнновацiйних проектiв).
Показники ринково! активностi реальних шве-стицiй можна подiлити на двi групи:
1) показники активносп iнвестицiйно! дiяльностi:
— динамша основних засобiв i незавершених каттальних вкладень за первiсною вартютю;
— динамiка нематерiальних активiв за первюною вартiстю;
3) коеф1ц1енти, що характеризують ефекти-вн1сть фшансових швестицш [5]: вщношення ди-вщенду на акцш до !! номшально! вартосп (но-мшальна чи оголошена норма дивщенду), ввд-ношення дивщенду на акцш до !! ринково! ва-
— динамша грошових потоков ввд придбання i реал1зац1! необоротних активiв.
2) показники ефективностi iнвестицiй:
— показники ефективносп використання основних засобiв: фондовiддача, фондомiсткiсть;
— показники оцшки окремих iнвестицiйних проектiв (NPV, IRR, PI тощо), а також окремi показники рентабельностi: рентабельнiсть виробництва, рентабельнють активiв, рентабельнють iнвестованого капiталу. Два останнi коефщенти характеризують ефективнiсть зага-льного швестування у пiдприeмство. Показники ринково! активносп фiнансових
iнвестицiй можна подiлити на так групи:
1) коефiцieнти, що характеризують вартють цiнних паперiв [13]: балансова вартють одше! просто! акцп в обiгу, вiдношення ринково! i балансо-во! вартостi одше! акцп в обпу (коефiцieнт коти-рування), коефiцieнт чистого прибутку на одну просту акцiю в обпу, вiдношення ринково! цiни до чистого прибутку на акцш (коефщент курс/при-буток);
2) коефiцieнти, що характеризують ткш-днiсть цiнних паперiв [13]: коефщент лiквiдностi простих акцiй в обпу, коефiцieнт спiввiдношення цiн пропозицп i попиту на простi акцп в об^.
ртостi фактична (поточна) норма дивщенду, кое-фiцieнт сукупно! доходностi акцiй, коефiцieнт ди-вщендних виплат, спiввiдношення чистого прибутку i дивiдендiв за привiлейованими акщями (коефiцieнт покриття дивiдендiв за прившейова-
Таблиця 2. Матриця показник1в ринково! активносп пiдприeмства
Тип ринку/Вид дiяльностi Операцiйна 1нвестицшна Фiнансова
Ринок товарiв i послуг Показники оборотном! оборотних активiв, моделi економiчного зростання, динамжа операцiйних доходiв, рентабельнiсть продажу, продукцп (в цшому i за видами)
Iииовацiйиий ринок Частка шновацшно! продукцп в обсязi продажу, прибутковiсть шновацшно! продукцп Показники активностi шновацшно! дiяльностi, показники ефективносп iнновацiй
Ринок факторш виробництва Динамжа орендних операцiй, рентабельнiсть послуг, продуктившсть працi, плиннiсть кадрiв, постшшсть кадрiв, коефiцieнт випередження Динамiка необоротних активiв за видами, фондовiддача, фондомiсткiсть, показники ефективносп iнвестицiй (NPV, IRR, PI, PBP) Динамiка статутного i додаткового капiталу, довгострокових кредипв, рентабельнiсть акционерного капiталу, балансовий курс акцш,забезпечетсть акцiонерного капiталу чистими активами
Фшансовий ринок Показники лшыдносп i платоспроможностi, тривапсть фiнансового циклу, оборотшсть дебиорсько! i кредиторсько! заборгованостi Показники вартосп цiнних паперiв, показники лшыдносп цiнних паперiв, рентабельтсгь фiнансових iнвестицiй Динамжа короткострокових кредипв, ефект фшансового левериджу
ними акщями, коефщент спiввiдношення ринко-во! цiни i сукупного доходу одте! просто! акцп в обiгу).
Фiнансова дiяльнiсть тдприемства здш-снюеться на фiнансовому ринку i ринку факторiв виробництва. Показниками ринково! активностi пiдприемства на цих ринках е:
1) показники активносп фшансово! дiяльно-стi з точки зору активносп на фiнансовому ринку, в т.ч. на ринку катталу:
— динамша питомо! ваги кредитних ресурав у складi загального катталу тдприемства (мож-ливе розмежування на довгостроковi i коротко-строковi кредити);
— динамша питомо! ваги катталу, отриманого вiд емки акцiй у складi загального капiталу пiдприемства;
— динамша питомо! ваги капiталу, отриманого вщ емки облiгацiй у склащ загального ка-пiталу пiдприемства;
— динамша дивiдендних i процентних виплат.
2) показники ефективносп фшансово! дiяльностi: рентабельнiсть акцiонерного капiталу, коефiцiент забезпеченосп акцiонерного капiталу чистими активами, балансовий курс акцiй, показ-ник ефекту фшансового левериджу (пов'язуе ефе-ктивтсть залучення позикового капiталу з ефекти-внiстю його використання).
Таким чином, можемо сформувати матрицю показник1в ринково! активносп тдприемства (табл. 2). Вважаемо, що подiбну матрицю можна складати, використовуючи iншу класифiкацiю типiв ринку (за територiальною ознакою, за гру-пами споживачiв тощо) в залежносп вiд специ-фiки дiяльностi i потреб пiдприемства.
Висмовки
Таким чином, запропонована класифiкацiя ви-дiв ринково! активносп i систематизований вщ-повщно класифшацп перелiк фiнансових показни-шв надасть змогу пiдприемствам реального сектору економiки здiйснювати достовiрну оцшку та ефективний монiторинг ринково! активносп i за-вдяки цьому удосконалити управлшня своею дiяльнiстю.
Крiм того, наведена матриця оцiнки ринково! активносп тдприемства може бути обрана за основу при розробц стратепчних карт на основi системи збалансованих показнишв. Це дозволить контролювати дiяльнiсть пiдприемства, сигналiзу-
ватиме про проблеми, що виникають, поеднувати стратегiчне i оперативне управлшня, вщображати основнi фiнансовi i не фiнансовi результати дiя-льносп пiдприемства.
Стiйкiсть i стабiльнiсть тдприемства забез-печуеться конкурентоздатнiстю продукцп та ефек-тивнiстю господарювання. Як вщомо, ефектив-нiсть дiяльностi в значнш мiрi залежить вiд наяв-носп фондового потенцiалу пiдприемства, рiвня використовувано! технiки, технологи, людського фактора, передового вичизняного i зарубiжного досвiду.
Техтчна полiтика в управлiннi пiдприемством, його потенталом, е найголовнiшою складовою. Правильно розроблена техтчна полггика допомо-же тдприемству залишитися «на плаву» не лише у жорсткш конкурентнiй боротьб^ але й допоможе утримати тдприемство пiд час кризи та економiч-но! нестабiльностi в кра!ни.
Планування технiчно! полiтики повинне базу-ватись на принципах: цшеспрямованосп, високого наукового рiвня, комплексностi, безперервностi у рамках юнуючого потенцiалу.
Напрямки та етапи розробки технiчно! полiти-ки мають сво! особливостi для рiзних тдприемств. Це пов'язано з галузевими особливостями i специ-фiкою конкретних виробничих процесiв. Але в той же час у них багато загального, так чи шакше без-перебшна та прибуткова робота будь-якого тдприемства визначаеться спроможтстю ефективно використовувати внутршт можливостi пiд-приемства, його потентал, що являеться метою техтчно! полiтики. Технiчна полiтика включае у себе комплекс рiзноманiтних заходiв для розробки ефективно! дiяльностi пiдприемств та посилення конкурентних переваг.
Для пiдприемств, в епоху глобалiзацi!, викае проблема загострення конкурент! на свишому ринку. Мiжнародна конкурентоспроможтсть перетворилась на одне з найскладтших явищ су-часного економiчного життя та стала за остант десятилiття однiею з найважливiших проблем еко-номiчно! науки i практики. Тому сьогодт для укра!нських тдприемств, коли розвиток науки i техтки йде швидким темпами, е важливим вiд-слiдковувати та впроваджувати нов^ бiльш ефе-ктивнi заходи з розвитку потенталу i пiд-приемств, бо це суттево впливае на економшу нашо! держави.
Список л^ератури:
1. Емельянов В.А. Рыночная активность предприятия / Емельянов В.А., Беляцкий, Н.П., Достанко П.А. - М. : Наука, 2005. - 190 с.
2. Фшансовш аналiз / [Бшик М.Д., Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю.]; за ред. М.Д. Бшик, - К. : КНЕУ, 2005. - 836 с.
3. Коваленко Л.О. Фшансовий менеджмент: навч. поаб. / Л.О. Коваленко, Л.М. Ремньова - 2-ге вид. - К. : Знання, 2005. - 456 с.
4. Заiкiна О.О. Роль показнишв дiлово! активностi в ощнщ управлiння пiдприемством / О.О. Зшшна // Харчова промисловiсть. - 2008. - №7. - С. 144 - 148.
5. Шеремет О.О. Фшансовий аналiз: навч.поаб. / О.О. Шеремет. - К. : Кондор, 2005. - 196 с.
6. Якуба М.М. Проблеми оцшки ринково! активносп промислових пiдприемств у сучасних умовах / М.М. Якуба // Науковий вюник. - 2004. - вип. 14.2. - С. 4.
7. Котенок Г.М. Виявлення переваг та недолЫв методiв оцшки фшансового стану тдприемства / Г.М. Котенок // Науково-техшчний збiрник. - 2008. - № 23. - С. 208.
8. Турило А.М. Визначення критерш розмежування категорiй «Дшова актившсть тдприемства» i «Ринкова активнiсть тдприемства» / Турило А.М., Зiиченко О.А., Вчерашня 1.С. // Маркетинг i менеджмент iнновацiй. - 2011. - №1. - С. 82 - 85.
9. Кузнецова И.М. Анализ рыночной активности промышленного предприятия / И.М. Кузнецова. - Краснодар: Экоинвест, 2006. - 151 с.
10. Ажнюк М.О. Основи економiчно! теорп : навч. поаб. / Ажнюк М.О., Передрш О.С. - К. : Знання, 2008. - 365 с.
11. Еш С.М. Фшансовий ринок: навч. поаб. 2-ге вид. / С.М. Еш. - К.: ЦУЛ, 2011. - 528 с.
12. Мних £.В. Економiчний aнaлiз: тдручник / £.В. Мних. - К. : Знання, 2011. - 630 с.
13. Ковальчук Т.М. Фшансовий aнaлiз у системi управлшня реальними iнвестицiями: моногрaфiя / Т.М. Ковальчук, А.1. Вергун; МОНМС Укра!ни, Чернiв. нац. ун-т iм. Ю. Федьковича. - Чернiвцi: Рута, 2011. - 246 с.
Надано до редакцп 28.12.2013
Багацька Катерина Володимир1вна / Kateryna V. Bagatska
kbagatskaya@gmail. com
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
nidxodu до оцшки ринково! aKmuenocmi тдприемств реального сектора економжи [Електронний ресурс] /
К.В. Багацька //Економiка: реалН часу. Науковий журнал. — 2014. — № 1 (11). — С. 50-56. — Режим доступу до журн.:
http://economics. opu. ua/files/archive/2014/n1. html
