CC BY
13
1снують Bepcii самоучителя базового i повного курсу вивчення операщйно! системи Windows Vista та програм офiсного пакету Microsoft Office 2007. У стади розробки знаходяться ко-риснi можливостi по загальному управлшт через Internet навчальним процесом i сертифжащ-ею користувачiв, що займаються за самоучителями TeachPro. Це допоможе в оргашзацп диста-нщйного навчання.
Висновки. У розглядуваному програмному продуктi е, нажаль, невеликi недолжи, зокре-ма, пропонований у навчальному кури змкт, що викликаеться однойменною кнопкою основно1 панелi, не повшстю супроводжуеться вiдеопiдтримкою, iнколи у режим «Контроль» трапля-ються запитання слухачам не за зтстом поточно1 розповвд лектора, в лекцшх мають мкце об-мовки та не скрГзь в ходi мовного супроводу витримано однаково «чистий» стиль пояснень ви-кладача. Не дивлячись на це, подГбт навчальнi мультимедiйнi ресурси використовувати в про-цесi пiдтримки навчання шформатики конче потрiбно. В позаурочний час у кабшетах шформа-тики, лабораторГях обчислювально1 технiки, вдома учш, студенти та усi бажаючi з вiртуальним квалiфiкованим педагогом можуть ефективно вивчати можливостi та методи виконання завдань у прикладних програмних засобах. Саме методика, реалiзована в самоучителях, виконаних за технологiею TeachPro, стверджують розробники i тдтверджуе практика використання подiбних навчальних ресурсiв, е найбшьш ефективним способом освоення прикладних програм.
Л1ТЕРАТУРА
1. Самоучитель TeachPro «Windows Vista & Office 2007». Базовый курс.
Людмила РУС1НА, Bipa ГАЛАН
П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МАТЕМАТИКИ ДО ПРОФЕС1ЙНО1 ШНОВАЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
У emammi розглядаеться проблема впровадження тновацшних педaгoгiчниx та oeeimnix тфор-мацтних технологш у навчально-виховний процес загальноосвШньог та вищог педагог1чног школи. Аналi-зуеться вплив тновацшних освШтх процеЫв на 3Micm, методи i форми професШно'г тдготовки майбут-тх учиmелiв математики. Пропонуються шляхи вдосконалення навчального процесу в педaгoгiчниx ВНЗ на oснoвi розробки ттегрованог системи спецкурЫв за вибором.
В умовах модершзацп сучасно! освгги основним прюритетом розвитку вищо1 педагопч-но1 школи стае тдготовка компетентного мобшьного спещалкта, здатного не лише швидко адаптуватися в сучаснш системi освiти, але й брати творчу участь в !! удосконаленш, виявляти iнiцiативу, самостiйнiсть, бути готовим до впровадження педагопчних шновацш.
Сутнiсть шновацшно! освiти можна виразити словами: «Не наздоганяти минуле, а ство-рювати майбутне». У кращих сво!х зразках вона орiентуеться не стшьки на передачу знань, скь льки на оволодiння базовими компетенциями, якi дозволяють надалi здобувати знання само-стiйно. Об'ем шформацп, яким володiе наша цивiлiзацiя, подвоюеться кожних п'ять рокв. Саме тому поряд iз засвоенням готових знань бшьш важливим стае оволодiння такими технологь ями дiяльностi, за допомогою яких можна отримувати, опрацьовувати та використовувати нову шформащю, трансформувати !! у новi знання на основi активних та iнтерактивних форм навчання, яю, в свою чергу, е основою уме! педагопчно! шноватики.
Необхiднiсть впровадження iнновацiйних технологiй у сферу освгги породжуе проблему дослвдження !х впливу на змют, методи та оргашзацшт форми навчання, яю, у свою чергу, створюють умови для процесу оновлення в галузГ тдготовки майбутнiх учите лГв.
Специфiкою сучасного етапу розвитку освгга е актуалiзацiя технологiчних засад, яю, на ввдмГну ввд технiчних, дали б ввдповвдь не на запитання «Що робити?», а «Яким чином робити краще?», осюльки педагогiчна технологiя усвiдомлюеться як мистецтво застосування результата наукових дослiджень у сферi освгшьо! дГяльностг Розв'язання означено! проблеми вимагае оновлення системи освгга в целому i системи професшно-педагопчно! тдготовки вчителя на-самперед. Одним Гз важливих аспекта ще! проблеми е гармонiйне поеднання в навчальному процесi традищйних i новгттх технологш навчання.
88
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
Традицшт педагогiчнi технологи володгютъ багатьма позитивними якостями, зокрема: чгтка органiзацiя навчального процесу, систематичний характер навчання, вплив особистостi вчителя на особистють учня, рiзноманiтнiсть дидактичного забезпечення навчального процесу. Вони апробованi десятилптями i сьогоднi дозволяють розв'язувати та численнi завдання, що були поставлен^ насправдi, ще iндустрiальним суспiльством середини ХХ столiття. У той кто-ричний перiод актуальним було за ввдносно короткий промiжок часу виховати поколiння освь чених людей, яю володiють конкретними знаннями i навичками, необхiдними для процесу ма-сового виробництва в рiзних галузях народного господарства. Iндустрiальне суспiльство потре-бувало величезно! кiлькостi квалiфiкованих робiтникiв та iнженерiв. У наш час ця потреба сус-пiльства залишаеться не менш актуальною, проте вiдбулась яюсна змiна прiоритетiв у свгтово-му освгтньому процесi. Виникло нове поняття постiндустрiального або iнформацiйного суст-льства, яке защкавлене в тому, щоб його громадяни були здатнi самостшно активно дiяти, гну-чко адаптуватися до змiн умов життя та профемйно! дiяльностi, були готовi до неперервного оволодшня новою iнформацiею, до побудови i розвитку нових знань.
Сучасне iнформацiйне суспiльство ставить перед системою освгти i, насамперед, перед загальноосвгтньою школою завдання пiдготовки випускникв, здатних:
• орiентуватися в рiзноманiтних життевих ситуациях, самостiйно здобуваючи необхвдш знання, застосовувати !х на практищ, щоб на протязi всього життя мати можливкть знайти свое мюце в суспшьствц
• самостiйно i критично мислити, бачити проблеми, що виникають, шукати шляхи !х рацюнального вирiшення, використовуючи сучаснi технологи, чгтко усвiдомлювати, де i яким чином застосовувати здобул знання, генерувати новi ще!, творчо мислити;
• грамотно працювати з iнформацiею (вiдбирати необхвдш для розв'язання конкретно! задачi факти, аналiзувати !х, робити необхiднi узагальнення, порiвнювати з аналопч-ними або альтернативними результатами, встановлювати логiчнi та статистичш зако-номiрностi, робити аргументоваш висновки, застосовувати отриманий досвiд до постановки та розв'язання нових проблем);
• бути комушкабельними, контактними в рiзних соцiальних групах, умти працювати спiльно, попереджуючи або вдало розв'язуючи конфлiктнi ситуаци;
• наполегливо працювати над розвитком свое! духовноста, моральностi, iнтелекту, культурного р1вня.
Сьогоднi е очевидним, що при традищйному пiдходi важко виховати особисткть, яка вi-дповiдае цим вимогам. Тому в сучасних умовах стала природною поява рiзноманiтних особис-тiсно-орiентованих технологiй навчання.
Сутнiсть особистiсно-орieнтованого навчання полягае в забезпечент необхiдних умов для розвитку шдиввдуальних здiбностей кожного учня. У шкшьнш практиц1 використовуються рiзнi види особистiсно-орiентованих технологiй, як бшьш або менш унiверсальних, так i вузько предметних, авторських, однак ум вони Грунтуються на принципах активiзацil навчання та пiд-вищенш ефективностi навчального процесу. Особистiсно-орiентоване навчання передбачае ви-користання рiзноманiтних форм i методiв органiзацil навчально! дiяльностi, якi дозволяють ви-користовувати i розвивати суб'ектний досвiд кожного учня.
Серед рiзноманiтних напрям1в нових педагопчних технологiй, на наш погляд, найбшьш адекватними щодо визначених цiлей особистiсно-орiентованого навчання i найбiльш унiвер-сальними е навчання у ствпрац та метод проектiв. Щ методи реалiзують гуманiстичний пiд-хiд в освт, найяскравiшою рисою якого е особлива увага до особистостi людини, !! шдиввдуа-льностi. Охарактеризуемо коротко щ напрями.
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2008. — №8
89
Навчання у ствпрац Грунтуеться на колективних способах органiзацiï дiяльностi y4HiB. Воно здiйснюеться через спшкування в динамiчних або статичних парах, динамГчних або варГа-тивних групах, коли кожний учить кожного. При цьому використовуеться якомога рГзномангг-шша пaлiтpa iнтеpaктивних пpийомiв та оргашзащйних форм: робота в малих групах, метод ка-pуселi, лекцiï з проблемним викладом, евристична бесiдa, уроки-семшари у фоpмi дебaтiв, кон-ференци, дидaктичнi iгpи тощо. Особлива увага придшяеться засобам навчання та оргашзаци робочих мiсць учнiв. Переваги та^ технологiï полягають у наступному:
• навчальний мaтеpiaл засвоюеться в активнш фоpмi, сфоpмовaнi знання та навички вь дразу знаходять застосування, посилюють мотивaцiю учнiв до навчання;
• формуеться ввдповвдальтсть за результати колективжй пpaцi, навички об'ективного ощнювання ïï результата та самооценки;
• aктуaлiзуються отpимaнi досвiд та знання.
Метод npoeKmie не е принципово новим у свiтовiй педaгогiцi. Вiн виник на початку XX столiття i з часом зазнав еволюцiйних змш. Породжений iдеею вiльного виховання, метод проекта перетворився в штегруючий компонент чiтко стpуктуpовaноï нaвчaльноï системи, сут-нiсть якоï залишаеться незмшною - стимулювати пiзнaвaльний iнтеpес учшв до певноï пробле-ми, розв'язок я^ передбачае володiння певною сумою знань та проектний шлях ïï розв'язання, вмшня на практищ застосовувати отримаш знання.
Метод пpоектiв е комплексним методом навчання, який дозволяе будувати навчальний процес на осжш життевих потреб та iнтеpесiв учшв. Вш дае можливiсть у повнш мipi реалГзу-вати сaмостiйнiсть у плануванш, оpгaнiзaцiï, контpолi влaсноï навчально-шзнавальжй д1яльно-стi, яка обов'язково мусить завершуватися конкретним результатом, усвiдомленим учнем як здобуте ним життево необхвдне нове знання. В основi методу проекта лежить розвиток твор-чих здiбностей та критичного мислення учшв, вмшня самостайно конструювати своï знання, оpiентувaтися в iнфоpмaцiйному пpостоpi. Метод проекта завжди оpiентовaний на самостайну роботу учнiв — iндивiдуaльну, в парах, групову, яка виконуеться на пpотязi чiтко визначеного вiдpiзку часу. Цей метод оргашчно поеднуеться з методами навчання у сшвпращ, проблемним та дослвдницьким.
Розглянутi нами технологи навчання дозволяють досягнути виршення основного завдання освгти: виховати нове поколшня молодi, покликане змiнити на краще усi сфери буття та за-безпечити прогрес нашого суспшьства. Необхiдно зазначити, що це завдання неможливо вирь шити також без широкого впровадження в освГту сучасних шформацшних технологш.
Використання тформацшних технологш у навчальному процеш сучaсноï сеpедньоï та вищоï школи дае можливють не лише сформувати необхвдш в сучасному свт вмшня володгги комп'ютером, а також — активГзувати тзнавальну дГяльшсть i творчий потенщал учшвсь^ молодг Швидкий розвиток IT-технологш дозволяе застосовувати комп'ютери на вЫх етапах навчального процесу: тд час лекцш, практичних, лабораторних занять, сaмостiйноï роботи, для контролю та самоконтролю результатав навчання.
Сучасний учитель мае можливють використовувати значну кшьюсть навчаючих програм, яю супроводжуються методичними матерГалами (кнш перелж можна знайти на офщшному сайта МОН Укpaïни). Природно, що кожний з цих педагопчних програмних засобГв ставить перед учителем певш вимоги: самому навчитися ним користуватися, адаптувати його до конкрет-них умов навчання (предмету, теми уроку, особливостей класного колективу), розробити влас-ну методику його використання. Тому творчГ вчителГ самостайно створюють i впроваджують у шкшьну практику навчаюч комп'ютерт програми, розробляють методи та форми комп'ютержй шдтримки уроку, спираючись, перед уйм, на проста й доступш програмш засоби та шформацшш технологiï. Найбшьш щнним е такий педагопчний досввд, у якому поряд з ро-ботою за комп'ютером використовуються штерактивт методики навчання. Для прикладу, найбшьш напрацьованим в якоста однiеï з таких форм навчання, що стимулюе учшв до твоpчоï дГя-льноста, е створення ними мультимедiйноï презентаци для шдтримки вивчення обpaноï теми уроку. При цьому е можливкть самостайного вибору форми представлення iнфоpмaцiï, посль довноста слайдГв та ïх дизайну.
Незаперечно, що комп'ютер не виршуе уЫх проблем, а залишаеться багатофункцюналь-ним засобом навчання. Вш е необхвдною, але не достатньою умовою шновацшних перетворень
90
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
у сучаснiй школi. Не менш важливими е сучаснi педагопчт технологи та шноваци, якi дозво-ляють не просто «вкласти» в голову кожного учня запас знань, а, в першу чергу, створити умо-ви для розвитку тзнавально! самостшност та активностi учнiв. Саме тому актуальною е проблема використання шформацшних технологiй для реалiзацii щлей та завдань педагогiчних технологш, розробка та впровадження конкретних методик 1х гармоншно! взаемоди у навчальному процеи.
У сучаснш педагогiчнiй теори та практип! кнуе деякий розрив мiж цими основними на-прямами iнновацiйних перетворень. Для того щоб подолати, його необхвдно, на нашу думку, здiйснити шновацшш перетворення процесу професшно! пiдготовки вчителiв. Навчальнi плани педагогiчних унiверситетiв передбачають вивчення проблем iнновацiйних педагогiчних та ш-формацiйних технологiй, проте лише як складову частину курсiв педагопки, педагопчно! майс-терностi, педагопчно! психологи, методики навчання шюльних предметiв, шформатики. У ба-гатьох педагогiчних ВНЗ читаються спецкурси, присвяченi тим чи шшим конкретним питанням педагопчно! шноватики. Зокрема, на фiзико-математичному факультетi Тернопшьського нащ-онального педагогiчного унiверситету iменi Володимира Гнатюка протягом останнiх шести ро-кiв для студентiв-математикiв читалися спецкурси наступно! тематики: «Комп'ютерна тдтри-мка уроку математики», «Тестовi технологи в професшнш дiяльностi вчителя математики», «1нтернет на допомогу вчителю математики». Одним з позитивних результатiв тако! пращ стало проведення традищйних на сьогоднi науково-методичних семiнарiв з участю студентiв, ви-кладачiв факультету, вчигелiв шкiл мiста Тернополя, а також устшний захист бiльш як двадцати дипломних та мапстерських робiт з дано! тематики випускниками факультету. Надзвичайно корисним е педагопчний досвiд, який отримують усi студенти факультету тд час проходження третнгу за програмою «1п1е1@Навчання для майбутнього», зокрема — засвоення проектно! методики.
Аналiзуючи наш педагогiчний досвiд та досввд багатьох iнших педагогiчних ушверсите-тiв, а також результати наукових дослiджень вiтчизняних дидактiв, психологiв, методиста, на-важуемося стверджувати, що для бшьш ефективно! пiдготовки майбутнiх учителiв до професшно! шноващйно! дiяльностi необхiдно об'еднати усi знання про шновацшш педагопчт та освiтнi шформащйт технологи у цiлiсну методичну систему, яку можна реалiзувати як систему ттегрованих спецкурЫв за вибором. 1нтегруючим ядром тако! методично! системи мае стати теоретичний курс «Взаемодiя шновацшних педагогiчних та iнформацiйних технологш у сучаснш освт», викладання якого мало б здiйснюватись, на нашу думку, традицшними академiчни-ми методами i формами: лекци, семшари, науковi доповiдi, статгi. Пiсля вивчення цього курсу студент мае можливкть обрати для наступно! роботи один iз спецкурЫв практичного спряму-вання. Студенти, якi обрали однаковий напрям можуть об'еднуватися в творчi групи. Основним методом навчання на цьому етат доцiльно використати метод проекта з обов'язковим ввдкри-тим захистом результата роботи, яю можуть бути ощнеш позитивно лише за умови !х практично! реалiзацil в навчально-виховному процесi освiтнього закладу, наприклад тд час педагогi-чно! практики.
Запропонованi нами ще! модертзаци професшно! тдготовки майбуттх учителiв для вть лення !х у практику загальноосвгшьо! та вищо! педагопчно! школи вимагають, вiдповiдно, ви-рiшення ще багатьох органiзацiйних i методичних питань.
Л1ТЕРАТУРА
1. Осв^ш технологи: Навч.-мегод. пос1б. / За заг. ред. О. М. Пехоти. — К.: АСК, 2001. — 256 с.
2. Селевко Г. К. Педагогические технологии на основе активизации, интенсификации и эффективного управления УВП. — М.: НИИ школьных технологий, 2005. — 288 с.
3. Фщула М. М. Педагопка вищо! школи: Навч. пойб. — К.: Академвидав, 2006. — 352 с.
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
91
