CC BY
77
6. Рекомендацп щодо гельмштолопчних до^джень тварин / С. Ш. Пономар, Н. М. Сорока, О. П. Литвиненко та iH. - Бша Церква, 2008. - 78 с.
7. Трач В. Н. Рекомендации по применению нового метода учета яиц гельминтов и цист простейших в фекалиях животных / В. Н. Трач. - К.: ВАСТА, 1992. - 15 с.
8. Abebe R. Gastrointestinal nematode infections in small ruminants under the traditional husbandry system during the dry season in southern Ethiopia. / R. Abebe, M. Gebreyohannes, S. Mekuria et al. // Trop.Anim. Health. Prod. - 2010. - V. 42. - № 6. -P. 1111 - 1117.
9. Choubisa S. L. Gastrointestinal parasitic infection in diverse species of domestic ruminants inhabiting tribal rural areas of southern Rajasthan, India. / S. L. Choubisa, V. J. Jaroli // J. Parasit. Dis. - 2013. - V. 37. - № 2. - Р. 271-275.
10. Tariq K. A. Gastro-intestinal nematode infections in goats relative to season, host sex and age from the Kashmir valley, India / K. A.Tariq, M. Z. Chishti , F. Ahmad // J. Helminthol. - 2010. - V. 84. - № 1. - P. 93-97.
Стаття надгйшла до редакцИ 18.09.2015
УДК 618.617.637
Костишин G. G., к.вет.н., доцент, Дмитрiв О. Я., к.вет.н., доцент, Стефаник В. Ю., д.вет.н., професор, Басараб Т. П., астрант, Костишин Л. G., студентка мапстратури© Львгвський национальный университет ветеринарног медицины та бготехнологт 1мем С. З. Гжицького, м. Львгв, Украгна Панич О. П., к.вет.н.
Державний науково-дослгдний контрольний институт ветеринарних препаратгв та кормових добавок, м. Львгв, Украгна
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ТЕРАПП КОР1В ЗА МАСТИТУ У СУХОСТ1ЙНИЙ ПЕР1ОД
У статтг наведет результати перевгрки для диагностики маститу коргв у сухостгйний пергод методи прямого i непрямого пгдрахунку кглькостг та видового складу соматичних клгтин у секретг молочног залози з одночасним бактергологгчним дослгдженням проб, а також поргвняльну оцгнку терапевтичног ефективностг втчизняного та гмпортного препаратгв при лгкуваннг коргв, хворих на мастит у сухостгйний пергод. При виробничгй апробацгг встановлено незначно вищу терапевтичну ефективнгсть протимаститного ветеринарного препарату «Каумаст», запропонованого украгнською фгрмою «Ветсинтез» (Харкгв), у поргвняннг з препаратом «Боваклокс ДС екстра» фгрми «Норбрук» (Пн. 1рландгя)
Ключов'1 слова: корови, молоко, молочна залоза, соматичнг клгтини, сухостгйний пергод, мастит, антимгкробнг препарати, терапевтична ефективнгсть
УДК 618.617.637
Костышин Е. Е., к.вет.н., доцент, Дмытрив О. Я., к.вет.н., доцент, Стефанык В. Ю., д.вет.н., професор, Басараб Т. П., аспирант, Костышин Л. Е., студентка магистратуры
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого, г. Львов, Украина Панич О. П., к.вет.н.
Государственный научно-исследовательский контрольный институт ветеринарных препаратов и кормовых добавок, г. Львов, Украина
© Костишин С. С., Дмитрiв О.Я., Стефаник В. Ю., Басараб Т. П., Костишин Л. С., Панич О. П., 2015
82
ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ТЕРАПИИ КОРОВ ПРИ МАСТИТЕ В СУХОСТОЙНЫЙ ПЕРИОД
В статье приведены результаты проверки для диагностики мастита коров в сухостойных период методы прямого и косвенного подсчета количества и видового состава соматических клеток в секрете молочной железы с одновременным бактериологическим исследованием проб, а также сравнительную оценку терапевтической эффективности отечественного и импортного препаратов при лечении коров, больных маститом в сухостойных период. При производственной апробации установлено незначительно выше терапевтическую эффективность противомаститных ветеринарного препарата «Каумаст», предложенного украинской фирмой «Ветсинтез» (Харьков), по сравнению с препаратом "Боваклокс ДС экстра" фирмы «Норбрук» (Сев. Ирландия)
Ключевые слова: коровы, молоко, молочная железа, соматические клетки, сухостойных период, мастит, антимикробные препараты, терапевтическая эффективность
UDC 618.617.637
Ye. Kostyshyn, O. Dmytriv, V. Stefanyk, T.Basarab, L. Kostyshyn, O. Panych
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
EVALUATION OF THE EFFECTIVENESS OF COWS TREATMENT WITH MASTITIS UNDER THE DRY FEEDING PERIOD
The results of examination for diagnosing mastitis of cows in the dry feeding period methods of direct and indirect counting of the number and species composition of somatic cells in mammary gland secret while bacteriological tests of samples and comparative assessment of therapeutic efficacy of domestic and imported drugs in the treatment of cows suffering from mastitis in the dry feeding period. In production testing slightly higher therapeutic efficiency of anti-mastitis veterinary drug has been set. «Kaumast» proposed by Ukrainian company « Vetsyntez» (Kharkiv), compared with the drug «Bovaklox DC-XTRA» («NorbrookLab.», North. Ireland).
Key words: cows, milk, mammary gland, somatic cell, dry-feeding period, mastitis, antimicrobials, therapeutic efficiency
Серед ycix незаразних захворювань KopiB, запалення молочно! залози мае найбшьше поширення i наносить щорiчно вщчутш економiчнi збитки господарствам i власникам молочно! худоби.
Численш наyковi пращ вггчизняних та зарyбiжних дослщниюв за останне десятирiччя свщчать про те, що захворюванють корiв на мастит у клшчнш та субктшчнш формi поки дуже велика [1-7].
Мастит мае широке поширення у корiв i завдае значних економiчних збитюв виробникам молока за рахунок його недоотримання i зниження якосп, передчасного вибракування корiв, захворюваносп новонароджених телят, значних витрат на лшування та ставить цю проблему в ряд найважливших завдань сучасно! ветеринарно! науки.
За даними Зверево! Г. В., Хомина С. П. корова, яка перенесла мастит знижуе надш за лактащю на 15-20 вщсотюв.
Мастит може проявлятися при рiзномy функщональному сташ молочно! залози, але найбшьшу загрозу вш становить при захворюванш тварин в перюд запуску i сухостою, тому що це е передумовою машфестацп запалення у перюд
83
максимально! лактацп. Особливо гостро проблема маститу проявлясться у корiв з високою молочною продуктивнютю.
Причини виникнення маститiв рiзноманiтнi, а тому захворювання вважаеться полiетiологiчним. Нерiдко основну роль серед причин захворювання вщграють бактери, вiруси i iншi патологи шфекцшно! та незаразно! етiологi!, але головним етюлопчним чинником виникнення маститу виступають близько 150 видiв мiкроорганiзмiв. Домiнуюча роль у виникненнi запалення належить золотистому стафшококу, коагулазо-негативним бактерiям, кишковiй паличцi та iншим паличкоподiбним бактерiям. Серед мiкроорганiзмiв, що викликають мастит у корiв, е патогенш види, якi несуть загрозу для людини [5, 6].
Нами проведено клшчну апробацiю препарату «Каумаст», створеного укра!нською фiрмою «Ветсинтез» (Харкiв) у порiвняннi з препаратом «Боваклокс ДС екстра» фiрми «Норбрук» (Пiвнiчна Iрландiя).
Апробацiю проводили у ННВЦ «Комаршвський» Городоцького району Львiвсько! областi.
Для цього за принципом аналопв (п=10) сформовано двi дослiднi групи корiв укра!нсько! молочно! чорно-рябо! породи 3 - 4 лактацп, продуктивнють 3000 -3500 кг молока, жирнють 3,6-4 %. Ус тварини знаходились у запуску.
Дiагностика маститу тд час запуску i сухостою базуеться на клшчному обстеженнi молочно! залози (огляд, пальпащя, пробне здоювання секрету), визначенш кiлькостi соматичних клiтин в секрету оцiнцi його реакцi! з дiагностичними реактивами, постановкою проби вщстоювання та видiленнi збудника [1, 3, 5].
У корiв першо! i друго! дослiдно! групи при бактерюлопчному дослiдженнi iз секрету молочно! залози видшяли патогеннi мiкроорганiзми. Iндикаторнi проби та проба вщстоювання на мастит були позитивними.
Для пщтвердження дiагнозу на мастит у корови перед проведенням лшування проводили встановлення кшькосп соматичних клггин за допомогою тест-систем «Альфа-тест» та «Мшьх-тест», суть яких полягае у рiзницi консистенцi! та забарвлення сумiшi реагенту з молоком, взятим вщ здорово! та хворо! на мастит корови.
Вибiрково проводили тдрахунок кiлькостi соматичних клiтин у окремих пробах молока за методом Прескотт-Брща, а у збiрному молоцi за допомогою вюкозиметричного аналiзатора молока «Соматос» [7].
Молоко вважають доброяюсним, якщо кiлькiсть соматичних клiтин не перевищуе 400 тис./см3.
Проте у перюд запуску кiлькiсть соматичних клггин у секретi молочно! залози здорових корiв суттево змiнюеться.
За даними дослщжень Скляр О. I., 2011, кшьюсть соматичних клiтин в молощ корiв на третiй день вщ початку запуску збiльшилася у 24,0 рази, а на сьомий день - у 38,9 разiв в порiвняннi з серединою лактацп (Р<0,001). Середнш показник склав 1948,9±95,9 тис./см3 при вщхиленнях в1д 1548,3±8,8 до 2197,7±76,0 тис./см3 [4].
На думку вчених (Перкш Ю. Б., Крижашвський Я. И., Шуманський Ю. I. та ш., 2010, 2013), визначення клгшнного складу секрету вименi корiв у перiод сухостою з пщрахунком загально! кiлькостi соматичних клiтин е об'ективним показником здоров'я молочно! залози. Вмют нейтрофшв бiльше 30,0 % та макрофапв менше 20,0 % вщ загально! кiлькостi соматичних клгшн секрету вименi свiдчить про захворювання сухостшних корiв на субклiнiчний мастит [3, 5].
84
Тому у наших дослщженнях одним з критерпв ознак розвитку маститу було зростання кшькосп соматичних клгшн у секрет молочно! залози понад 2000 тис./см3, при вмсп нейтрофшв бiльше 30,0 % та макрофапв менше 20,0 % вщ загально! кiлькостi соматичних клiтин, а також видшенш патогенно! мiкрофлори (E.coli, Str.agalactiae, Staph. aureus, Вас. subtilis, Ps.aeruginosa, Pr. vulgaris).
Проби секрету вщ корiв з вищезазначеним рiвнем кiлькостi соматичних клггин направлялися для бактерiологiчного та цитолопчного дослiдження.
В дослiджуваних пробах були видшеш наступнi мiкроорганiзми:
Видiленi мшрооргашзми були в асоцiацiях Е. coli + Ps.aeruginosa; Е. coli + Ps.aeraginosa + Staph. aureus; Staph. aureus + Ps.aeruginosa; Pr. vulgaris + E. coli; Pr. vulgaris + Staph. aureus.
1з 30 проб взятих вщ маститних корiв видшено 24 iзоляти Е. coli, 15 -Str.agalactiae, 16 - Staph. aureus, 19 - Вас. subtilis, 9 - Ps. aeruginosa, 5 - Pr. vulgaris.
Крiм цього було проведено визначення чутливосп до таких антибютиюв: гентамщину, пенщилшу, стрептомщину, клоксацилiну, ампiцилiну, неомiцину. Результати дослщжень по встановленню чутливостi видшених культур мiкроорганiзмiв до антибiотикiв подано в табл. 1.
Таблиця 1
Чутливкть видшених культур м1кроорган1ш1в до антибiотикiв
Видшет культури К-сть культур Клоксаци -лш Пенщи-лш Стрепто-мщин Гента-мщин к ft S а 2 ■Д Ё В ме < Я 1 '2 в О S ец к
Ч Нч Ч Нч Ч Нч Ч Нч Ч Нч Ч Нч
E. coli 24 5 19 5 19 2 22 3 20 6 18 7 13
Str.agalactiae 15 14 8 2 16 1 17 4 14 10 4 7 11
Staph. aureus 16 12 6 1 14 - 15 5 10 9 3 6 9
Ps. aeruginosa 9 6 4 2 8 1 7 4 6 7 3 4 6
Pr. vulgaris 5 3 3 1 5 - 6 2 4 5 1 3 3
Bac. subtilis 19 12 7 3 13 2 15 7 9 10 4 8 8
Примтка. «Ч» - uymnuei; «Нч» - ueuymnuei
З наведених даних у табл. 1 випливае, що мшрооргашзми, видiленi вiд корiв, хворих на мастит, найбiльш чутливi до антибiотикiв ампiцилiну та клоксацилшу i найбiльш стiйкi до стрептомщину та гентамщину.
За результатами даних дослщжень для лшування пщбрано вищезгадаш протимаститнi препарати, до складу яких входять дiючi речовини клоксацилiн та ампщилш.
Пiсля санггарно! обробки вимеш та здоювання молока з уражених часток препарати вводили iнтрацистернально згщно з настановами по застосуванню одноразово у дозi 4,5 мл за 50 дшв до отелення.
Протягом дослщного перiоду вели клiнiчне спостереження за тваринами та проводили лабораторш дослщження секрету з визначенням кшьюсного та видового складу клiтин секрету (табл. 2).
Таблиця 2
Триватсть захворювання Б Е Нейт] рофши Л М
М Ю П С
2-3 доба 1,0 2,5 0,2 6,3 16,0 38,0 35,0 2,0
5-7 доба 0,5 4,5 - 1,0 12,0 32,0 45,0 5,0
10-15 доба 0,3 5,7 - - 4,0 35,0 52,0 3,0
85
Щцсумовуючи отримаш даш, можна констатувати, що у порiвняннi iз кiлькiсними змiнами лейкоцитiв у молощ корiв, якi мають дiагностичне значення, змши лейкограми розкривають патогенез запалення, який здiйснюeться у такiй послщовносп: на початку розвитку хвороби спостертаеться значне збiльшення лейкоцитiв за рахунок нейтрофшв, що можна назвати нейтрофшьною фазою захисту органiзму; пiзнiше наступае повшьне зменшення нейтрофiлiв при одночасному збшьшенш лiмфоцитiв та моноцитiв, тобто проявляеться моноцитарна реакщя органiзму, i при затуханнi запального процесу спостертаеться поступове загальне зменшення лейкоцитiв, еозинофшя, помiтний лiмфоцитоз при зменшеннi моноцита; кiлькiсть нейтрофiлiв вирiвнюеться, що шдтверджуе кiнцеве згасання запального процесу.
Результати проведених дослщжень по вивченню терапевтично! ефективностi протимаститних препаратiв наведенi у табл. 3. Як видно з даних табл. 3, терапевтична ефективнють апробованих протимаститних препарата була високою, з незначною перевагою препарату «Каумаст» (90%) проти аналопчного показника препарату «Боваклокс ДС екстра» (80 %).
Таблиця 3
Показники Каумаст Боваклокс ДС екстра
Кшьшсть кор1в 10 10
Доза препарату, мл 4,5 4,5
Кшьшсть введень 1 1
Кшьшсть вил1куваних тварин, гол 9 8
Терапевтична ефектившсть, % 90 80
Висновки. 1. Отримаш даш дають шдставу рекомендувати для дiагностики маститу корiв у сухостшний перiод методи прямого i непрямого тдрахунку кiлькостi та видового складу соматичних клггин у секретi молочно! залози з одночасним бактерiологiчним дослщженням проб, у яких кiлькiсть соматичних клггин перевищуе 2000 тис./см3.
2. За результатами встановлення високо! антибютикочутливосп видшено! мiкрофлори до клоксацилiну чи ампщилшу, для лiкування корiв у перюд запуску та сухостою i профiлактики пiсляродового маститу рекомендуеться застосування внутршньоцистернальних протимаститних препаратiв «Каумаст» та «Боваклокс ДС екстра».
Лггература
1. Дмитр1в О. Я., Хомин С. П. Пор1вняльна оцшка лабораторних метод1в д1агностики субклшчного маститу у кор1в // Науковий вюник Нацюнального аграрного ушверситету. - Кив -2000. Вип. 22. - С. 243-245.
2. Зверева Г. В. Акушерська 1 гшеколопчна диспансеризащя у систем1 профшактики неплвдносп та мастита у кор1в / Г. В. Зверева, С. П. Хомин, В. I. Тирановець [та ш.] // Науковий вюник Нацiонального аграрного унiверситету. — 2000. — Вип. 22. — С. 21-23.
3. Шуманський Ю. I. Мастити кор1в в перюд запуску та сухостою (д1агностика, л1кування, профшактика) // Автореф. дис... канд. вет.наук / 16.00.07 — ветеринарне акушерство - Льв1в, 2013. - 20 с.
4. Скляр О. I. Кореляцшна залежнють надою молока кор1в та кшькост соматичних клгтину секрет! вим'я при субклшчному мастит / О. I. Скляр // -Ветеринарна медицина Украши, 2011- С. 37 - 38.
86
5. Новий cnoci6 дiагностики субктшчного маститу KopiB у перюд сухостою (Перкш Ю. Б., Крижашвський Я. Й., Моткалюк Н. Ф.,та ш. // Науковий вiсник ЛНУВМБТ iMem С.З. Гжицького Том 12, № 3(45) - Частина 1, 2010
6. Malinowski E. Mastitis u krow - Pulawy, 2004. - 50.
7. Prescott S. C. The determination of number of body cells in milk by a direct method / S. C. Prescott, R. S. Breed // J. Infekt. Diseases-1950. - № 7. - P. 1
Стаття надшшла до редакцИ 18.09.2015
УДК 619:591.11:636.2
Коцюмбас I. Я., д. вет. н., професор, Петришин О. Б., астрант, Брезвин О. М., д. вет. н., Рудик Г. В., к. вет. н. ©
Державный науково-досл1дний контрольный институт ветеринарных npenapamie та кормових добавок, м. Льв1в
ВПЛИВ ДАНОФЛОКСАЦИНУ НА ОРГАН1ЗМ ТЕЛЯТ ЗА УМОВ ШЛУНКОВО-КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
1нфекцИ' шлунково-кишкового тракту е одними з найпоширетших захворювань великог рогатог худоби, у першу чергу, молодняка ВРХ. Для лжування цих захворювань широко використовують антибактерiальнi препарати. На сьогодтшнш день широког популярностi набули антибютики фторхтолонового ряду, представником якого е Данофлоксацин.
У статтi наведет результати до^дження впливу Данофлоксацину на окремi гематологiчнi, iмунологiчнi та бiохiмiчнi показники оргатзму телят за шлунково-кишкових захворювань. Отримаш результати вказують на л^вальний вплив препарату, що тдтверджуеться покращенням клЫчного стану тварин, пригтченням запального процесу, тдвищенням захисних сил оргатзму. Вiдсутнi патологiчнi змти нирок та печтки за умов застосування Данофлоксацину, осктьки тсля проведення антибютикотерапп показники гх функцюнального стану знаходились в межах фiзiологiчног норми.
Ключов1 слова: телята, шлунково-кишковi захворювання, фторхтолони, гематологiчнi, iмунологiчнi та бiохiмiчнi показники.
УДК 619:591.11:636.2
Коцюмбас И. Я., Петришин О. Б., Брезвин О. М., Рудик Г. В.
Государственный научно-исследовательский контрольный институт ветеринарних препаратов и кормовых добавок, г. Львов
ВЛИЯНИЕ ДАНОФЛОКСАЦИНА НА ОРГАНИЗМ ТЕЛЯТ ПРИ ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЯХ
Инфекции желудочно-кишечного тракта являются одними из самых распространенных заболеваний крупного рогатого скота, в первую очередь, молодняка КРС. Для лечения этих заболеваний широко используются антибактериальные препараты. На сегодняшний день широкой популярностью пользуются антибиотики фторхинолонового ряда, представителем которого является Данофлоксацин.
В статье приведены результаты исследования влияния Данофлоксацина на отдельные гематологические, иммунологические и биохимические показатели организма телят с желудочно-кишечными заболеваниями. Полученные результаты указывают на лечебный эффект препарата: наблюдается улучшение клинического состояния животных, угнетение воспалительного процесса, повышение защитных сил организма. Отсутствует негативное влияние Данофлоксацина на функциональное
© Коцюмбас I. Я., Петришин О. Б., Брезвин О. М., Рудик Г. В., 2015
87
