CC BY
82
РАДЧЕНКО ГА, ТОРБАС О.О., ДОБРОХОД Г.С., С1РЕНКО Ю.М., ПОЛЩУК С.А. ДУ «ННЦ «1нституткардюлоп! 'мен академика М.Д. Стражеска» НАМН Украни», м. Ки!В
ОЦНКА ЕФЕКТИВНОСТ ФАСОВАНО! КОМБНАЦП ВАЛСАРТАНУ ТА ПДРОХЛОРПАЗИДУ (ВАЛЬСАКОР НД) У ЛкУВАНЫ ХВОРИХ iЗ НЕУСКЛАДНЕНОЮ ПОМiРНОЮ ТА ТЯЖКОЮ АРТЕРiАЛЬНОЮ ППЕРТЕНЗieЮ (Результати 6-мiсячного спостереження)
Резюме. Метою даного доЫдження була оцнка впливу фжсованог комбiнованоi терапи валсартаном 160 мг та гiдрохлорmiазидом 25 мг (Вальсакор НД, компатя КРКА, Словетя) на рiвнi офсного, серед-ньодобового та центрального артерiального тиску (АТ) та жорсткють артерш. Окрiм того, у рамках спостереження було проведено аналЬз впливу даноХ комбшацп на еректильну функцт в чоловшв. УдоЫдження були включеш 33 пащенти з помiрною та тяжкою АТ (середнш рiвень систолiчного (САТ)/ дiасmолiчного (ДАТ) АТ — 167,3 ± 0,8/90,3 ± 0,9 мм рт.ст.). На початку доЫдження та на етапах лкування проводили: вимiрювання маси тиа та зросту, вимiрювання офсного САТ, ДАТ та ЧСС, добове монторування АТ, визначення швидкосmi поширення пульсовоХхвилi по артергях еластичного (ШППХе) та м'язового титв, визначення центрального САТ, бiохiмiчне до^дження кров^ ЕКТ. Серед чоловшв проводили письмове опитування згiдно з анкетою мiжнародного ндексу еректильноХ дисфункци. Уам пащентам призначали фксовану комбтацт «валсартан 160 мг + гiдрохлорmiазид 25 мг». При недо-статнШ ефекmивносmi даноХ комбтаци додавали амлодипт (5мг/добу, а потт 10 мг/добу). Тривалкть спостереження становила 6 мкящв.
Комбтоване лкування на основi препарату Вальсакор НД ефективно знижувало офсний САТ/ДАТ 1з 167,3 ± 3,5/90,3 ± 2,3 мм рт.ст. до 130,3 ± 1,1/79,3 ± 1,2 мм рт.ст., призводячи до досягнення цльо-вого офюного АТ в 60,6 % хворих на першому мсяц лкування та в 100 % — при додаванш амлодипту. Середне зниження середньодобового САТ/ДАТ становило 17,8 ± 1,2/12,7 ± 1,3 мм рт.ст., денного САТ/ ДАТ — 18,1 ± 1,1/15,3 ± 1,2 мм рт.ст. та шчного САТ/ДАТ — 19,1 ± 1,1/11,2 ± 1,1 мм рт.ст. Цльо-вого середньодобового АТ було досягнуто у 81,8 % хворих (у тому чи^ i в комбтаци з амлодитном). Антигтертензивна ефективтсть призначеноХ комбтаци тдтверджувалася досmовiрними та значними зниженнями ндекав навантаження часом i площею, варiабельносmi денного ДАТ. Лкування сприяло до-сmовiрному зниженню центрального САТ 1з 135,4 ± 4,5 мм рт.ст. до 124,3 ± 2,1 мм рт.ст. та покращен-ню пружно-еластичних властивостей артерш еластичного типу (досmовiрно зменшилися ШППХе та шчний пульсовий АТ). Тератя була меmаболiчно нейтральною та сприяла покращенню еректильноХфун-кци та загального задоволення у 23,8% чоловшв, добре переносилася хворими, призводячи до виникнення м'яких побiчнихреакцш лише в 9,1 % (без амлодитну) та 18,2 % (при додаванн амлодитну) хворих, та характеризувалася високою прихильтстю.
Ключовг слова: арmерiальна гтертензгя, комбнована тератя, валсартан, центральны арmерiальний тиск, пружно-еластичн власmивосmi артерш, сексуальна дисфункщя.
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ
КЛИНИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
АРТЕРИАЛЬНАЯ
Р ГИПЕРТЕНЗИЯ
Бтьшосп хворих iз помiрною та тяжкою артерiаль-ною riпертензieю (АГ), як правило, потрiбне лкування двома або бтьше антигшертензивними препаратами. Тому в деяких рекомендациях вказуеться, що немае сенсу втрачати час на пошуки ефективно! монотерапи, потрiбно вщразу починати лшування з комбшацп, що в подальшому дае певш переваги. По-перше, за дани-ми ггалшського дослщження, що включало бтьше шж 200 тис. пащентав з АГ, призначення стартово! комбшо-вано! антиппертензивно! терапи (АГТ) супроводжува-лося меншою частотою виникнення серцево-судинних
ускладнень, шж призначення стартово! монотерапи [13]. По-друге, комбшована АГТ дозволяе досягнути зниження АТ до щльового рiвня у 2/3 пащентав. Цим самим скорочуеться час шдбору ефективно! терапи, а, як вщомо з дослщження VALUE, чим рашше зни-жуеться артерiальний тиск (АТ), тим кращий прогноз у пащенпв з АГ [48]. О^м того, зменшуеться кшьысть замш АГТ, що сприяе покращенню прихильност хворого до л^вання. По-трете, потенцшеться дiя одного препарату шшим (збтьшуеться як стутнь зниження, так i тривалють ефекту). За даними метааналiзу, ефек-
тивнють комбшовано! АГТ у 5 pa3iB бiльша, шж мо-нотерапи [47]. По-четверте, зменшуеться ймовiрнiсть виникнення побiчних реакцiй як за рахунок можли-вого застосування менших доз лiкiв, так i за рахунок комбiнування препаратiв iз контррегуляторною дiею: один зменшуе по6Гчш ефекти iншого [32]. По-п'яте, як правило, збтьшуеться прихильнiсть до лшування як за рахунок вищеназваних факторiв, так i за рахунок полшшення режиму прийому при застосуваннi фшсо-ваних комбiнацiй.
На сьогоднi для подвшно! комбшаци рекоменду-ються таы класи антигiпертензивних препаратiв: ш-пбггори ангiотензинперетворюючого ферменту + ду-ретики або антагонюти кальцш; блокатори рецепторiв ангiотензину II (БРА) + дiуретики або антагонiсти кальцiю; антагонiсти кальцш + дiуретики. Однiею з найбтьш популярних у свiтi комбiнацiй е БРА та ду-ретик. У бтьшосп клiнiчних дослiджень, у яких була продемонстрована ефективнiсть БРА, застосовували саме таку комбiнацiю. Тому вона i вважаеться рацю-нальною: дiя на рiзнi патогенетичнi ланки АГ та широка доказова база ефективность
Чи не найбшьша ыльысть дослiджень iз БРА була проведена з оцшки ефективностi валсартану. Цей препарат продемонстрував позитивну дш при лшуванш хворих з АГ (дослщження VALUE, KYOTO HEART STUDY, JIKEI HEART STUDY), у пацiентiв шсля iнфаркту мiокарда (дослiдження VALIANT), iз дiабетичною нефропатiею (дослiдження MARVAL), хрошчною нирковою [18] та серцевою недостатшс-тю (дослiдження Val-HeFT). 1снують також дослщ-ження, у яких показано, що валсартан покращуе еректильну функцш в чоловiкiв та сексуальну фун-кцiю в жiнок з АГ [11, 12]. Проте юнуе не так бага-то робп; у яких би оцшювали вплив валсартану на центральний АТ та параметри, що характеризують жорстысть артерiй.
Вiдомо, що центральний АТ мае бiльше прогнос-тичне значення, нiж АТ, вимiряний на плечовiй артерй [23, 30, 37, 41, 44, 52]. У зв'язку з тим що рiвень cистолiчного АТ (САТ) частково залежить в1д вщбит-тя пульсово! хвилГ [34], вш може бути рГзним у рГзних мюцях артерГального дерева. Центральний (аорталь-ний) САТ може вГдрГзнятися в1д САТ, вимГряного на плечовш артерй. Ця рГзниця може коливатися в1д 1 до 33 мм рт.ст. [33, 40]. При цьому через сумацш (у лГтературГ вона мае назву амплГфГкацГ!) у молодих та високих людей рГвень периферичного САТ може бути вищим за норму, тодГ як центральний (цСАТ) може бути нормальним [50]. Це може призвести до гшерд1агностики артерГ^ьно! гшертензп та вплину-ти на ви6Гр професи або подальшу кар'еру цих молодих людей. У людей похилого вшу, навпаки, стушнь зниження АТ на плечовш артерй шд впливом терапи може не збiгатися зГ зниженням центрального АТ. При однаковому досягнутому рГвш АТ на плечовш артерй цСАТ може значно вщр1знятися, що призво-дить до недооцшки кардiоваскулярного ризику при збереженнi цСАТ високим.
У деылькох дослiдженнях було показано, що pÍ3HÍ антигiпертензивнi препарати при однаковому зни-женнi АТ на плечовш артерй' мають рiзний вплив на частоту виникнення серцево-судинних ускладнень [7-9, 15, 17, 25-29, 31, 35, 36, 45]. При цьому ви-словлювалася думка, що переваги деяких препарапв пов'язанi з 1х ефектами, що не залежать вiд артерiаль-ного тиску. Але з багатьох короткострокових дослщ-жень вщомо, що рiзнi класи антигшертензивних препаратiв по-рiзному впливають на вигляд (морфо-логiю) пульсово'1 хвилi та, вщповщно, на параметри центрально! гемодинамши при однаковому впливi на АТ на плечовш артерй'. I саме недостатня кшьысть да-них у широкомасштабних дослтженнях щодо впливу рiзних препаратiв на центральний АТ i викликала ба-гато дискусiй щодо ушкальносп деяких iз них. Число цих дискусш значно зменшилося шсля того, як за-вдяки застосуванню валiдноl неiнвазивноl методики оцiнки центрального АТ з'явилися результати дослщ-ження CAFÉ, у якому вперше продемонстровано, що рiзниця у впливi на прогноз двох режимiв лiкування (на основi атенололу та амлодипiну) була пов'язана з рiзним впливом на центральний АТ та морфологш пульсово'1 хвиль
У дослiдженнi REASON було показано, що вплив антигшертензивно!' терапи на рiвень САТ залежить в1д багатьох факторiв, у тому чист i вiд пружно-еластичних властивостей артерш швидкiсть поширення пульсово'1 хвилi (ШППХ) виявилася незалежним предиктором антигiпертензивноl в1дповщ пацieнтiв на лiкування [25, 35]. ШППХ в основному пов'язана зi структурою стшок артерiй та середшм АТ (тиск розтягування). При бтьшш ШППХ пульсова хвиля повертаеться з пери-фери до серця скорше у систолу, що обумовлюе збть-шення цСАТ та навантаження на серце. Тому змен-шення ШППХ мае асоцшватися зi зменшенням цСАТ.
Пошуки комбшаци, що б найбтьш ефективно впливала на центральний АТ та пружно-еластичш вла-стивостi артерш, е перспективним напрямком сучасно'1 кадюлоги, який дозволить розробити пiдходи до вибо-ру лiкування АГ та максимально врахувати шдивту-альний ризик пашента. Брак подiбних дослiджень iз сартанами у складi комбiнованоl терапи викликав наше зацiкавлення. Ранiше нами було проведено дослтжен-ня ЕЛ1ЗА, де порiвнювали ефективнiсть фiксованоl комбшаци «лозартан 100 мг + пдрохлорпазид 25 мг» (Лорiста НД, компани КРКА, Словенiя) та «бюопролол 10 мг + пдрохлортаазид 25 мг» у хворих iз неускладне-ною помiрною та тяжкою АГ [1, 2]. Продемонстровано деяы переваги терапи на фош прийому лозартану [2]. У подальшому ми продовжили пошуки ефективних комбшацш. Метою даного дослiдження була оцшка впливу фiксованоl комбiнованоl терапи валсартаном 160 мг та пдрохлорпазидом 25 мг (препарат Вальсакор НД, компани КРКА, Словешя) на рiвень офiсного, середньодобового та центрального АТ та жорстысть артерш. О^м того, у рамках спостереження було проведено аналiз впливу данох комбшаци на еректильну функцш в чоловшв.
Матерiали i методи
У досл!дження були включенi 33 пащенти з noMip-ною та тяжкою АГ (середнш piBeHb систсшчшого (САТ)/ дiастoлiчшoгo (ДАТ) АТ — 167,3 ± 0,8/90,3 ± 0,9 мм рт.ст.). Одна пацiештка в подальшому була виключеша з досл!дження через те, що не прийшла на пoвтopшi об-стеження (на етапах 3 та 6 мюящв). Кpитеpiями вклю-чення в досл!дження були:
— вiк чoлoвiкiв та жшок 18—75 роив;
— есенщальна аpтеpiальша гiпеpтешзiя;
— piвешь офюного САТ на момент включення > 160 але < 220 мм рт.ст. та ДАТ > 90 але < 120 мм рт.ст.;
— вщсутнють критерив виключення.
Кpитеpiями виключення були: ашгioшевpoтичший
набряк в анамнез^ гiпеpкалiемiя (> 5,5 ммоль/л) або гiпoкалiемiя (< 3,5 ммоль/л), стенотичне двосторонне ураження судин нирок, гостра серцева шедoстатшiсть, порушення серцевого ритму (хpoшiчша фiбpиляцiя пе-редсердь, часта екстpасистoлiчша аpитмiя, шлушoчкoвi або надшлуночкова тахiкаpдiя, тахiкаpдiя (ЧСС бтьше шiж 100 уд/хв), порушення АВ-провщноста або синусо-ва брадикардя або синдром слабкоста синусового вузла, наявнють вад серця, вагiтшiсть або лактацiя, злоякюний пеpебiг артер!ально1 гшертензи, вторинна аpтеpiальша гiпеpтешзiя, виражена аpтеpiальша гiпoтoшiя (САТ ниж-че вiд 90 мм рт.ст.), бронх1альна астма, декoмпешсoвашi захворювання печiшки (piвешь АСТ, АЛТ вищий в!д верх-ньо! границ норми в 3 рази), гостра або хpoшiчша нир-кова недостатнють (piвешь кpеатишiшу сироватки кpoвi > 133 мкмоль/л), серцева шедoстатшiсть вища шiж II фун-кцioшальший клас (згiдшo з Нью-Йоркською класифша-щею), iшфаpкт мioкаpда в ашамшезi, гостре порушення мозкового кpoвooбiгу в анамнез^ шаявшiсть стенокарди напруження або вазоспастично! стенокарди, iшфекцiйшi та онколопчн! захворювання, стани, що супроводжуються ендогенною депрешею (чи шаявшiстю депресивних сташiв у сам'!), цукровий диабет, ожиршня (1МТ > 35 кг/м2), ви-pажешi захворювання периферичних судин, синдром Рейно, стан тсля мрурпчного втручання (менше одного мюяця), прийом стеро'1дних та нестерощних протиза-пальних засoбiв, кoштpацептивiв, зшачшi псих1чн! роз-лади, неможливють вщмшити попередню антигшертен-зивну терашю, участь в шшому дослщженн1
Протокол дослщження. Протокол досл!дження наведено в табл. 1. Ушм патентам на початку та на етапах л!кування проводили: вим!рювання маси тта та зросту, вим!рювання р!вн!в офюного САТ, ДАТ та ЧСС, добо-ве монггорування АТ (ДМАТ), визначення швидкоста поширення пульсово! хвил! по артер!ях еластичного (ШППХе) та м'язового (ШППХм) титв, визначення центрального САТ, бюх1м!чне досл!дження кров! (визначення р!вн!в калш, натрш, креатиншу, сечово! кислоти, АЛТ, АСТ, бшрубшу, глюкози, загального холестерину (ЗХС), триглщервддв (ТГ), холестерину лшопротещв високо! (ХС ЛПВЩ) та низько! щшьно-ста (ХС ЛПНЩ) сироватки кров!), ЕКГ. Окр!м того, серед чоловтв проводили письмове опитування зпдно з анкетою м!жнародного шдексу еректильно! дисфун-кци (М1ЕД).
Вимiрювання САТ та ДАТ проводили на початку дослщження, тсля семиденно! (у pa3Í необхiдностi) вщмши bcíx антигiпертензивних npenapaTiB та на етапах спостереження. Вимiрювали АТ у положенш сидячи тричi з iнтервалом 1—2 хвилини. Визначали середне з трьох вимiрiв. ЧСС визначали тсля другого вимiрю-вання.
1ндекс маси тiла (1МТ) визначали за формулою: 1МТ = маса тыа/(ркт)2, кг/м2.
Реестрацш ЕКГ проводили на шестиканальному самописц «Юшкард» (Украша). Визначали наявнють загальноприйнятих ознак гiпертрофiï лiвого шлуночка (iндекс Соколова (SV1 + RV5/RV6 > 35 мм), вольтаж-ний шдекс Корнелла (R aVL + S V3 > 28 мм — у чоло-вiкiв та > 20 мм — у жшок), шдекс тривалоста Корнелла (вольтаж помножити на тривалють) > 2400 мм х мс, ш-декс Ромхтт — Estes > 5 бал1в) та порушення ритму [5].
ДМАТ проводили на портативному апарата АВРМ-04 (Meditech, Угорщина). При цьому вивчали так! по-казники: середньодобовий (24), денний (д), шчний (н) та максимальний (max) САТ i ДАТ, ЧСС. При комп'ютерному аналiзi ДМАТ для САТ i ДАТ розра-ховували Час.iн., що характеризуе часове переванта-ження тиском упродовж доби i визначаеться як вщсо-ток вимiрiв АТ, що перевищуе 140/90 мм рт.ст. удень i 120/80 мм рт.ст. уночь Також визначали 1н.пл., що е площею мiж кривою пiдвищеного АТ та лМею гра-ницi норми, а також Вар. обчислювали як стандартне вщхилення величини АТ. Крiм того, за допомогою про-грамного забезпечення вираховували Д1 — процент зниження шчного АТ порiвняно з денним. ДМАТ проводили в такому режимк у денний час — кожш 15 хв, уночi (з 22.00 до 6.00) — кожш 30 хв. Хворi вели звичай-ний спошб життя, виконуючи побутовi фiзичнi i психо-емоцiйнi навантаження [49].
ШППХ та центральний АТ визначалися на апаратi Sphygmocor-PVx (AtCor Medical Pty Ltd, Австралия), з'еднаному з персональним комп'ютером, що дозволяе проводити аналiз пульсово!' хвилi та визначати ШППХе та ШППХм. П'езодатчики встановлювали на загальнш правiй артерй', на стегновiй артерй' та на рад1альнш ар-терй' правого передптччя пiд вiзуальним (на монiторi) та автоматичним контролем якоста, що здшснювався за допомогою вiдповiдноï програми приладу. Час за-пiзнювання пульсово!' хвил та швидкiсть поширення пульсово! хвит, центральний АТ визначалися автоматично за допомогою програмного забезпечення приладу шсля введення величини вщсташ мiж датчиками, що вимiрювалася сантиметровою смужкою. Для оцiнки пружно-еластичних властивостей артерш еластичного типу ШППХ визначали на сегмента «сонна артерiя — стегнова артер1я», для оцiнки пружно-еластичних властивостей артерш м'язового типу — на сегмента «сонна артерiя — рад1альна артерiя». Окрiм ШППХ визначали також центральний АТ за допомогою програмного за-безпечення приладу на основi артерiального тиску на плечовiй артерй' та форми отримано! пульсово! хвит у
Таблиця 1. Протокол дослдження
Вiзити Етапи дослiдження
1-й вiзит скринiнг 2-й вiзит 3-й вiзит 4-й вiзит 5-й вiзит 6-й вiзит
Днi доопщження -7-0 1-й 30-й 60-й 90-й 180-й
Анамнез та попередня оцiнка вщповщност критерiям вклю-чення/виключення +
Вiдмiна попередньо'| терапií +
Призначення пiкування + + + + +
Об'ективне обстеження: — вимiрювання офiсного АТ та ЧСС — аускультащя та перкуая сер-ця, пегень — огляд шюри — папьпацiя та перкуая живота + + + + + +
Реeстрацiя суб'ективних скарг патента + + + + +
ЕКГ-обстеження + +
Проведення доспiдження з оцшки пружно-епастичних вла-стивостей артерiй: — оцшка центрального АТ — визначення ШППХ +
ДМАТ + + +
Оцiнка сексуапьноí функци за анкетою м|ед* + +
Лабораторнi дослщження: — загальний анапiз кровi — загальний аналiз сечi — бiохiмiчне доспiдження кровi + + + + + +
Виявлення та реестращя побiч-них реакцiй + + + + +
Контроль за режимом лкування + + + +
Оцiнка ефективностi +
Оцшка переносимост +
Примтка: * — оцнку сексуально1 дисфункцп в чоловШв проводили за м'жнародним ¡ндексом еректиль-но1дисфункцп (МЕД).
висхщнш аорта (формула визначена виробником, проведена стандартизация при штрааортальному вим1рю-ванш артер1ального тиску).
Б1ох1м1чн1 анал1зи виконувалися на автоматичному фотометр! Livia (Согшау, Польща) в лаборатори ННЦ «1нститут кардюлогй! 1мен1 академ1ка М.Д. Стражеска» НАМН Укра!ни. Визначали р1вень креатин1ну, елек-трол1т1в (калш та натр1ю), глюкози, ЗГ, ТГ, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ, ХС лшопротещв дуже низько! щ1льност1 сироватки кров1. Кл1ренс креатиншу, що в1дображае швидк1сть клубочково! фтьтраци, визначали розра-хунково за формулою Соскгой — Gault. Проводили та-кож загальнокл1н1чн1 досл1дження кров1 та сечь
Визначення порушень сексуально! функци проводили в чоловшв за допомогою анкети М1ЕД [38]. Ощ-нювали наявн1сть еректильно! дисфункцп, задоволен-
ня в1д статевого акту, вираженють оргазму, наявн1сть бажання (л1б1до), загальне задоволення. Порушення класиф1кували як м'яы, м'яю-пом1рш, пом1рн1, тяжи.
Методи лжування. Якщо пац1енти не приймали лтв на момент скрин1нгу, то в день рандом1зацй! !м призначали ф1ксовану комб1нац1ю Вальсакор НД (вал-сартан + пдрохлортаазид у добов1й доз1 100 та 25 мг вщповщно) виробництва компанй КРКА, Словен1я). Перший прийом лтв в1дбувався в оф1с1 л1каря-досл1д-ника. Оц1нку антигшертензивно! ефективносп проводили через м1сяць л1кування. Якщо р1вень АТ через 1 мюяць л1кування становив б1льше шж 140/90 мм рт.ст., то до л1кування як основний препарат додавали ам-лодип1н 5 мг (препарат Тенокс виробництва компанй' КРКА, Словешя), дозу якого збтьшували до 10 мг при неефективност терапи на 2-му мюящ л1кування. Якщо
Рандомiзацiя
1-й мюяць
2-й мiсяць
3-й мiсяць
6-й мюяць
Вальсакор НД N = 33
Помiрна та тяжка АГ
АД < 140/90 мм
рт.ст. W
/ АД < 140/90 мм ь,
рт.ст. W
Амлодишн
5 мг
i
АД > 140/90 мм
рт.ст.
Амлодишн
10 мг
i
АД > 140/90 мм
рт.ст.
АД < 140/90 мм рт.ст._
Доксазозин 2-4 мг
АД > 140/90 мм рт.ст.
Рисунок 1. Схема призначення лкування
на 3-му мюящ лшування pißeHb АТ залишався вищим за 140/90 мм рт.ст., то додавали доксазозин (препарат кардура виробництва компанй' Pfizer, США) у добовш дозi 2—4 мг. Схема лкування наведена на рис. 1.
Якщо пацieнт до включення в дослщження отриму-вав антигiпертензивнi препарати, то рандомiзацiï передував перюд вiдмiни, який становив 7 дшв. Наприкiнцi перiоду вiдмiни повторно ощнювали критерй' включення в дослщження. Якщо пацieнт вiдповiдав кри-терiям включення i не мав критерй'в виключення, то вiдбувалася рандомiзацiя пащента за наведеною вище схемою.
Супутне лшування включало модифiкацiю способу життя, прийом статинiв та ацетилсалiциловоï кислоти. Групи рандомiзацiï були порiвнянними за кшькютю пацieнтiв, яким призначали супутш препарати.
Статистична обробка. Статистичну обробку резуль-татiв проводили пiсля створення баз даних у системах Microsoft Excel. Середш показники обстежених па-цieнтiв визначали за допомогою пакета анал1зу в си-стемi Microsoft Excel. Ус iншi статистичнi розрахунки проводили за допомогою програми SPSS 13.0. Порiв-няння динамiки показниыв на етапах лiкування проводили за допомогою парного двовибiркового t-тесту для середнiх.
Результати дослiдження та ïx обговорення
Характеристика включених у дослщження m^ern тiв подана в табл. 2. Як видно з табл. 2, середнш вш становив 53,7 ± 2,3 року, чоловiкiв було бiльше (63,6 %), середнш рiвень АТ вiдповiдав критериям включення, бiльшiсть хворих мали надлишкову масу тiла або ожи-ршня. Ранiше лшувалися лише 42,4 % пацieнтiв. 1з них найбiльше хворих приймали iнгiбiтори АПФ.
Ефективнiсть терапп за даними офiсного вимiрю-вання АТ. Динамша офiсного АТ i ЧСС наведена на рис. 2. Як видно з рис. 2, в обох групах уже на пер-
шому мюящ прийому призначено!' комбшацй' спо-стер^алося достовiрне зниження рiвнiв офiсних САТ i ДАТ — iз 167,3 ± 3,5/90,3 ± 2,3 мм рт.ст. до 145,2 ± 1,6/81,5 ± 1,6 мм рт.ст., 135,2 ± 1,6/81,5 ± 1,6 мм рт.ст., 133,6 ± 1,4/80,6 ± 1,3 мм рт.ст. та 130,3 ± 1,1/ 79,3 ± 1,2 мм рт.ст. вщповщно на 1, 2, 3 та 6-му мюящ лшування. На 6-му мюящ терапй' офiсний САТ/ДАТ у середньому знизився на 37,2 ± 0,9/11,4 ± 1,1 мм рт.ст. Причому достовiрне зниження вщбувалося вже на пер-шому мюящ прийому препарату. Цтьовий офiсний АТ було досягнуто в усiх включених у дослщження m^ern тiв. Додатково амлодишн у дозi 5 та 10 мг призначався вщповщно 13 (39,4 %) та 9 (27,3 %) m^em^^. Офюна ЧСС достовiрно не змiнилася.
За офiцiйною iнформацieю [53], комбiнацiя «вал-сартан + пдрохлорпазид» приводить до досягнення цтьового АТ у бiльше нiж 80 % m^ern™ та знижуe офюний САТ/ДАТ у середньому на 14—21/8—11 мм рт.ст. залежно вiд доз. У нашому дослiдженнi цi показники були дещо бiльшими — 100% досягнення цтьового офюного АТ та зниження САТ на 37,2 мм
190 170 150 130 110 90 70
50
На 1-й мюяць 3-й мюяць початку 2-й мюяць 6-й мюяць
САТ
ДАТ
-А- ЧСС
Рисунок 2. Динамка р1вн1в офсних САТ, ДАТ та ЧСС на фон лкування Примтка: * — достов'рно пор1вняно з етапом початку л'1кування.
Таблиця 2. Кл'1н'1ко-демограф'1чна характеристика обстежених пац1ент1в (M ± m, n, %)
Показники N = 33
Жшки/чоловки, n (%) 12 (36,4)/21 (63,6)
BiK, роюв 53,7 ± 2,3
САТ на момент включення, мм рт.ст. 167,3 ± 3,5
ДАТ на момент включення, мм рт.ст. 90,3 ± 2,3
ЧСС, уд/хв 73,1 ± 1,8
1ндекс маси тта, кг/м2 30,30 ± 0,99
Лiкували АГ ранше, n (%) 14 (42,4)
Приймали ранiше шпбтори АПФ, n (%) 10 (30,3)
Приймали бета-блокатори, n (%) 4 (12,1)
Приймали дiуретики, n (%) 3 (9,1)
рт.ст. Бiльшу ефектившсть Вальсакору НД можна поя-снити тим, що до лiкування бтьше нiж третини хворих додавали амлодитн. На етапi 1 мiсяць, коли амлодитн ще не призначався, середне зниження САТ становило 22,1 ± 1,4 мм рт.ст., що вiдповiдае даним лiтератури.
Таким чином, призначене лшування на основi фасовано! комбiнацii Вальсакор НД було ефективним щодо зниження офiсного АТ у пащентав iз помiрною та тяжкою АГ.
Ефектившсть за даними ДМАТ. Динамша 24САТ/ ДАТ та 24ЧСС наведена в табл. 3. Як видно з табл. 3, 24САТ/24ДАТ достовiрно знизилися вже на 3-му мюя-Ш та ефект збериався на 6-му мiсяцi лiкування.
Загалом середне зниження 24САТ/ДАТ становило 17,8 ± 1,2/12,7 ± 1,3 мм рт.ст., дСАТ/дДАТ — 18,1 ± 1,1/15,3 ± 1,2 мм рт.ст. та нСАТ/нДАТ -19,1 ± 1,1/11,2 ± 1,1 мм рт.ст. За даними ДМАТ 24ЧСС достовiрно не змiнилася.
Цiльового середньодобового АТ було досягнуто у 21 пащента (63,6 %) на 3-му мюящ лiкування та у 27 (81,8 %) — на 6-му мюящ. Ефектившсть терапи за даними ДМАТ була дещо нижчою, нiж за даними офiсного вимiрювання, що порiвнянно з даними лггератури, зпд-но з якими частота досягнення щльового АТ за результатами офюного вимiрювання завжди нижча, шж при ДМАТ, адже офюне вимiрювання — це лише частинка, що характеризуе тдвищений протягом доби АТ [49].
Позитивний вплив терапи на основi Вальсакору НД шдтверджуеться динамшою iнших показникiв ДМАТ (табл. 3). Так, достсгарно знизилися САТ , ДАТтах, Час.iн. для 24САТ, дСАТ, нСАТ, 24ДАТ, дДАТ, нДАТ, 1н. пл. 24САТ, 1н. пл.24ДАТ. Окрiм того, досто-вiрно зменшилася варiабельнiсть дДАТ, що в подаль-шому може мати позитивне прогностичне значення, адже вщомо, що пщвищена варiабельнiсть асоцiюеться зi збтьшенням частоти виникнення несприятливих подiй [49]. Достовiрне зменшення нПАТ може непрямо свщчити про покращення пружно-еластичних вла-стивостей аорти.
Вплив призначеного лiкування на центральний АТ та жорстк1сть артерш поданi в табл. 4.
Як видно з табл. 4, на початку дослщження центральний САТ був значно меншим за рiвень офюного
САТ, що тдтверджуе даш лiтератури щодо юнування рiзницi (в1д 1 до 33 мм рт.ст.) мiж piBHeM САТ, вимipя-ного на плечовш артери та в аорт [33, 40]. Як вказува-лося вище, у молодих людей piвeнь периферичного АТ може бути пщвищеним, у той час як piвeнь центрального САТ — нормальним [50]. Це може призвести до гiпepдiагностики АГ та вплинути на вибip професи або подальшу кар'еру цих молодих людей. У ноpмi pi-вень центрального САТ становить 120—125 мм рт.ст. [19, 50, 51]. У наших хворих вш був значно вищим — 135,4 ± 4,5 мм рт.ст.
Загалом у вшх хворих, включених у дослщження, спостepiгалося достовipнe зниження цСАТ, що в се-редньому становило 11,4 ± 1,1 мм рт.ст. Окpiм того, до-стовipно зменшилася ШППХе, що, з одного боку, могло бути наслщком ефективного лшування АТ (зменшення АТ мае знизити тиск розтягування i тим самим зменши-ти ШППХ), з iншого боку — позитивним впливом саме БРА на еластичш властивостi аpтepiй, що pанiшe було продемонстровано в pядi заpyбiжних дослщжень [9, 14, 16, 17, 22, 29, 36, 39, 45]. Як указувалося вище, тера-пiя сприяла зменшенню нПАТ, що також шдтверджуе позитивний вплив Вальсакору НД саме на жорсткють аpтepiй. 1ндекс приросту достовipно не змiнився, але вщзначалася тeндeнцiя до його зменшення.
Таким чином, отримаш данi свiдчать, що лжування на основ1 комбтаци Вальсакор НД сприяло достов1рному зниженню центрального САТ та покращенню пружно-еластичних властивостей артерш еластичного типу.
Влив призначеного лжування на 6ioxiMi4Hi показники подано в табл. 5.
Як видно з табл. 5, п!д впливом призначено! терапи достовipних змш бтьшоста показниюв, що вивчалися, не вiдбyлося. Лише piвeнь калш достовipно пдвищив-ся на етат 3-го мiсяця лiкyвання, але до 6-го мюяця зменшився i достовipно не вiдpiзнявся вiд piвня на початку л^вання. Достовipно зменшився piвeнь загаль-ного холестерину, адже бтьшоста хворих iз дислшще-мiею було призначено статини.
Таким чином, лкування на основi препарату Вальсакор НД було метабол1чно нейтральним.
Оцшка впливу Вальсакору НД на сексуальну функцiю за допомогою анкети М1ЕД проводилася лише в чоло-
Таблиця 3. Динамка показниюв добового монторування артер'1ального тиску
Показники На початку, n = 33 3 мiсяцi, n = 32 6 мюящв, n = 32
24САТ, мм рт.ст. 142,2 ± 2,5 126,1 ± 2,1* 124,3 ± 1,6*
24ДАТ, мм рт.ст. 83,8 ± 1,8 71,0 ± 1,6* 71,1 ± 2,0*
24ЧСС, уд/хв 72,1 ± 2,0 73,7 ± 1,5 73,4 ± 1,2*
^^ мм Ртст 179,5 ± 3,5 159,3 ± 2,7* 154,9 ± 2,3*
ДАТ , мм рт.ст. ^ max' ^ 107,7 ± 4,3 92,3 ± 2,2* 90,2 ± 1,6*
24ПАТ, мм рт.ст. 58,2 ± 2,9 55,1 ± 2,8 53,8 ± 1,4
Д1 САТ, % 8,3 ± 3,5 10,1 ± 0,9 10,0 ± 0,9
Д1 ДАТ, % 10,3 ± 8,6 9,5 ± 0,8 9,2 ± 0,9
1н.час.САТ, % 62,9 ± 4,3 28,7 ± 4,2* 24,1 ± 3,2*
1н.час.ДАТ, % 39,9 ± 5,3 11,5 ± 3,4* 9,2 ± 2,4*
1н.пл.САТ, мм рт.ст. х год 315,6 ± 51,3 83,3 ± 17,1* 66,0 ± 13,0*
1н.пл.ДАТ, мм рт.ст. х год 110,4 ± 22,7 18,1 ± 5,9* 13,4 ± 4,2*
дСАТ, мм рт.ст. 147,0 ± 2,5 129,9 ± 1,9* 128,9 ± 1,6*
дДАТ, мм рт.ст. 87,9 ± 2,0 72,4 ± 1,3* 72,6 ± 1,9*
дЧСС, уд/хв 80,2 ± 4,4 77,3 ± 1,6 77,5 ± 1,4
Вар.дСАТ, мм рт.ст. 13,9 ± 0,5 13,2 ± 0,5 12,9 ± 0,4
Вар.дДАТ, мм рт.ст. 10,1 ± 0,4 8,5 ± 0,4** 8,4 ± 0,4**
1н.час.дСАТ, % 57,7 ± 5,0 25,1 ± 4,3* 22,8 ± 3,8*
1н.час.дДАТ, % 41,8 ± 5,5 8,2 ± 2,5* 6,9 ± 1,9*
нСАТ, мм рт.ст. 133,9 ± 3,1 116,7 ± 2,2* 114,9 ± 1,7*
нДАТ, мм рт.ст. 76,6 ± 2,0 66,0 ± 2,0* 65,6 ± 1,5*
нЧСС, уд/хв 65,1 ± 2,8 64,2 ± 2,0 65,0 ± 1,9
нПАТ, мм рт.ст. 57,4 ± 2,1 50,7 ± 0,97** 50,7 ± 0,77**
Вар.нСАТ, мм рт.ст. 12,3 ± 0,7 11,2 ± 0,46 10,9 ± 0,45
Вар.нДАТ, мм рт.ст. 9,5 ± 0,6 8,2 ± 0,42 8,3 ± 0,4
1н.час.нСАТ, % 69,6 ± 5,1 33,5 ± 5,1* 28,8 ± 3,9*
1н.час.нДАТ, % 71,5 ± 3,6 15,1 ± 5,0* 10,8 ± 3,4*
Примтка: достов1рн1сть р1зниц1 пор1вняно з початком: * —
втв [38]. Оцшювали наявнють еректильно! дисфун-кци (ЕД), задоволення в!д статевого акту, виражен!сть оргазму, наявнють бажання (л1бщо), загальне задоволення за в!дпов!дними шкалами. Залежно в!д набраних бал!в пац!енти розподтялися на групи. Вважалося, що еректильна дисфункц!я в!дсутня при величин! показ-ника в!дпов!дно! шкали 25 бал!в ! б!льше. При величин! 19—24 бали говорили про м'яку ЕД, 13—18 бал!в — по-м!рно-м'яку, при показнику 7—12 бал!в — про пом!рну ЕД та 0—6 бал!в — про тяжку ЕД. Стушнь задоволення в!д статевого акту визначався за 15-бальною шкалою:
Р < 0,001; ** — P < 0,01.
13—15 балiв — немае порушень, 10—12 — м'яке знижен-ня задоволення, 7—9 — м'яке-noMipHe, 4—6 — noMipHe, 0—3 бали — значне. Порушення оргазму оцшювали за 10-бальною шкалою: 9—10 балiв — немае порушень, 7—8 — м'яке порушення оргазму, 5—6 — м'якe-пoмipнe, 3—4 бали — пoмipнe, 0—2 бали — тяжке. Загальне задоволення та порушення лiбiдo оцшювали за 10-бальною шкалою, аналопчно тако! з oцiнки порушень оргазму. Середнш вiк чоловшв — 49,1 ± 2,8 року, 1МТ — 28,9 ± 1,3 кг/м2, piвeнь САТ — 167,8 ± 3,5 мм рт.ст., рь вень ДАТ — 92,1 ± 2,9 мм рт.ст.
Таблиця 4. Динам1ка центрального САТ, ¡ндексу приросту та швидкост поширення пульсово/ хвил1 на _фон1 призначеного л'1кування_
Показники На початку, n = 33 6 мюящв, n = 32 Достовiрнiсть рiзницi
Центральний САТ, мм рт.ст. 135,4 ± 4,5 124,3 ± 2,1 0,05
1ндекс приросту, % 27,2 ± 5,2 19,40 ± 1,98 НД
ШППХе, м/с 13,2 ± 0,5 11,8 ± 0,4 0,05
ШППХм, м/с 10,0 ± 0,5 9,30 ± 0,25 НД
Показники На початку, п = 33 3 мiсяцi, п = 32 6 мюящв, п = 32
Креатинш, мкмоль/л 89,9 ± 3,6 85,6 ± 5,0 87,2 ± 6,9
Ктренс креатинiну, мл/хв 107,9 ± 15,6 110,1 ± 17,9 108,0 ± 18,8
Аланiнамiнотрансфераза, Од/л 37,6 ± 3,0 34,0 ± 6,5 29,4 ± 2,3
АспартатамЫотрансфераза, Од/л 30,5 ± 2,6 32,5 ± 6,5 27,2 ± 2,1
Калiй, ммоль/л 4,3 ± 0,08 5,1 ± 0,05* 4,4 ± 0,06
Натрiй, ммоль/л 142,9 ± 0,64 137,5 ± 2,5 145,1 ± 1,5
Глюкоза, ммоль/л 5,6 ± 0,29 5,9 ± 1,9 5,3 ± 0,23
Загальний холестерин, ммоль/л 5,8 ± 0,31 5,6 ± 0,8 4,7 ± 0,43**
Триглщериди, ммоль/л 2,2 ± 0,28 1,74 ± 0,94 1,6 ± 0,42
Холестерин ЛПВЩ, ммоль/л 1,3 ± 0,06 1,4 ± 0,05 1,27 ± 1,1
Холестерин ЛПНЩ, ммоль/л 3,6 ± 0,73 3,4 ± 0,43 3,0 ± 0,59
Примтка: достов'рно пор1вняно з початком: * — Р < 0,001, ** — Р < 0,05.
Таблиця 6. Показники сексуальноI дисфункцп в чолов1к1в, як були включен! в дослдження
Показники На початку, п = 21 Через 6 мюящв, п = 21 Достовiрнiсть рiзницi
Еректильна дисфункщя, бали 18,47 ± 0,80 20,8 ± 0,9 0,022
Задоволення вiд статевого акту, бали 7,9 ± 1,1 8,2 ± 1,1 НД
Оргазм, бали 6,04 ±0,80 6,09 ± 0,81 НД
Лiбiдо, бали 5,80 ± 0,39 6,0 ± 0,4 НД
Загальне задоволення, бали 6,30 ± 0,46 7,30 ± 0,44 0,01
Динамша показниыв сексуально! дисфункци на фош лшування подана в табл. 6.
Як видно з табл. 6, на початку дослщження спостерь галося суттеве зниження кiлькостi балiв за вшма шкалами, що свщчить про значнi порушення сексуально! функци в чоловiкiв iз помiрною та тяжкою АГ. Особливо вираженими були так! порушення, як зниження за-доволення в!д статевого акту, оргазму, загального задо-волення та л!б!до. Юльюсть бал!в за даними шкалами була майже у 2 рази меншою, шж нормальш показники.
Порушення еректильно! функци зустр!чалися в 61,8 % обстежених хворих, що в!дпов!дае даним ль тератури — в!д 15 до 74 % при наявност АГ [3, 21]. Бтьш часте виявлення ЕД при АГ мае деюлька причин. По-перше, АТ сприяе бтьш швидкому розвитку атеросклерозу, гшертрофи гладком'язових клгган ка-вернозних тш та збтьшенню вмюту колагену в екстра-целюлярному матрикс! та зменшенню припливу кров! до статевого члена. Окр!м того, АТ негативно впливае на розслаблення гладком'язових кштин у в!дпов!дь на вивтьнення N0 [42, 43, 46]. Окр!м того, при АГ часто спостериаеться пдвищена активнють ренш-ан-потензиново! системи, а анпотензин прямо сприяе скороченню гладко! мускулатури кавернозних тл та закшченню ерекци [20]. При АГ часто змшюеться активнють х!маз, знижуеться р!вень тестостерону та бра-дикшшу, пдвищуеться р!вень ендотелшу-1. Ус! щ фак-тори вщграють роль у патогенез! ЕД.
По-друге, окр!м структурних змш артерш, мета-бол!зму та гормонального фону при АГ треба врахову-вати й !нш! фактори. Так, АГ част!ше д!агностуеться у
бшьш шзньому вщ, коли ЕД може виникати й без АГ та коли юнують супутш стани (наприклад, цукровий д!абет), що сам! по соб! спричинюють виникнення ЕД. Препарати для л!кування АГ можуть викликати ЕД (найчаст!ше д!уретики та препарати центрально! д!!, бета-блокатори), у тому числ! за рахунок зниження системного АТ (у людей похилого в!ку будь-яке зниження АТ може призводити до зниження припливу кров! до статевого члена). При цьому велике значення мають шформованють пащента щодо наявност захворюван-ня та поб!чн! ефекти препарату.
У нашому дослщженш п!д впливом л!кування на основ! Вальсакору НД в!дбувалося достов!рне покра-щення лише еректильно! функц!! та загального задово-лення, проте середш значення цих показниюв не дося-гли нормальних величин (табл. 6). Розподт пащентав залежно в!д ступеня ЕД на етапах л!кування подано на рис. 3.
Як видно з рис. 3, на фон! призначеного антигшер-тензивного л!кування на основ! Вальсакору НД спо-стериалося покращення еректильно! функци — на 25 % збтьшилась частка пащентав без ЕД або з м'якою ЕД. В основному це в!дбувалося за рахунок зменшення на 20% пащенпв, як! мали м'яку-пом!рну або пом!рну ЕД. Частка пац!ент!в, як! на початку досл!дження мали тяжку ЕД, не змшилася. 1мов!рно, при такому ступе-н! порушення потр!бно застосовувати додатков! спе-Шальш методи л!кування ЕД [4].
Перш! дан! про позитивний вплив БРА на сексуаль-ну функщю з'явилися у 2001 рощ, коли були опублтэ-ваш результати досл!дження С. Llisterri з! ствавторами,
пом1рна + ЕД/м'яка
пом1рна
| □ На початку Я Через 6 мюяц1в]
Рисунок 3. Розподл пац1ент1в залежно вд пору-шення еректильноi функцй на етапах л1кування
у якому тд спостереженням знаходилися 82 чоловши з АГ вшом вiд 30 до 65 роив [24]. 1м призначали лозартан у дозi 50—100 мг/добу. На фош лiкування спостериало-ся збiльшення частки пацieнтiв, яы мали повне сексу-альне задоволення, збтьшувалася частота сексуально! активностi та покращувалася загальна як1сть життя. Наприынщ спостереження 11,8 % чоловiкiв вщзначи-ли покращення сексуально! функцй.
У нашому дослiдженнi лiкування на основi Вальсако-ру НД призводило до покращення еректильно! функцй та загального задоволення в 5 (23,8 %) чоловшв. Сл1д зазна-чити, що валсартан — це БРА, позитивний вплив якого на сексуальну функцш чоловiкiв та жiнок було доведено в багатьох достатньо масштабних дослщженнях. Так, спостереження за 3502 пащентами з АГ (75 % мали на початку ЕД), середнш в1к 55,8 року, продемонструвало, що лiкування валсартаном сприяло покращенню вах показ-ник1в, що характеризують сексуальну функцiю, незалеж-но вщ попереднього л1кування [10]. В1дсоток пащенпв, у яких спосгер1галося покращення еректильно! функцй, був дещо бтьшим, н1ж у нашому дослiдженнi, — 39,9 % (у нашому — 23,8 %), що, можливо, пов'язано з бтьш тяжким станом наших пащенпв (включалися лише пацieнти з по-мiрною та тяжкою АГ, у 42,8 % яких ступшь ЕД був тяжким або помiрним) та малою вибiркою наших пащенпв.
Мехашзми позитивного впливу сартанiв на сексуальну функцш до ынця не вивчеш, як залишаеться нев1домим, чи всi сартани його мають. Так, у дослщ-женнi ONTARGET, у якому порiвнювали вплив ш-гiбiтору АПФ рамiприлу та БРА телмюартану на ЕД, не було виявлено суттево! рiзницi, як не було рiзницi мiж телмiсартаном та плацебо в дослщженш TRANSCEND [6]. Можливо, це було пов'язано з тим, що в даш до-сл1дження включалися лише пацieнти високого ризику зi станами, якi призводять до значного порушення ен-дотелiально! функцй. У таких тяжких пащенпв, можливо, неспецифiчна щодо еректильно! функцй терашя не може призвести до значного позитивного ефекту. У нашому дослщженш також не спостериалося покращення еректильно! функцй в чоловшв iз тяжким сту-пенем !! порушення.
Вважаеться, що позитивний вплив сартанiв пов'язаний iз декiлькома факторами. По-перше, БРА зменшують вплив ангiотензину II. По-друге, деяы метаболiти ангiотензину II (можливо, анпотензин IV) е агонiстами центрально! допамшерпчно! систе-ми, що вщграе важливу роль у сексуальнiй поведш-цi. По-трете, можливо, сартани впливають на рiвень тестостерону. Так, у дослщженш R. Fogari зi сшвав-торами на фонi лiкування валсартаном спостерка-лася тенденцiя до збшьшення статево! активностi та збiльшення рiвня тестостерону [11]. У той же час терашя атенололом супроводжувалася достовiрним зниженням рiвня тестостерону та частоти статевих акпв. По-четверте, БРА покращують якiсть життя та настрiй i не мають в iнструкцi! вказiвок на побiчну реакцiю — ЕД.
Таким чином, комбтована терашя на основ1 Валь-сакору НД покращувала еректильну функцт та загаль-не задоволення в чоловшв гз неускладненою пом1рною та тяжкою АГ.
Оцшка переносимость Призначене лшування добре переносилося хворими. Побiчнi реакци у виглядi го-ловних болiв були вщзначеш на першому мiсяцi лшу-вання у 3 (9,1 %) пащенпв, яы не потребували вiдмiни препарату, i зникали при подальшому лшуванш. На третьому мiсяцi лiкування ще у 3 (9,1 %) пащенпв спо-стерiгалися побiчнi реакци: в одного пащента — сер-цебиття та у 2 пащенток — периферичш набряки, що скорiше було пов'язане з додатковим призначенням амлодишну цим пащентам. Проте жоден побiчний ефект не призвiв до вщмши призначеного лiкування. Набряки на гомиках були незначними, а ефектившсть зниження АТ високою, що дало шдстави до продов-ження терапi!. Таким чином, частота побiчних реакцiй становила 18,2 %.
Таким чином, лтування на основ1 Вальсакору НД добре переносилося хворими протягом 6 мюящв.
Ощнка прихильност до лшування. Прихильшсть хворих до л^вання визначалася нами за допомогою обчислення шдексу на основi розрахунку кiлькостi таблеток, що пащенту було видано (пащент забезпе-чувався лiками на 4 тижш), кiлькостi таблеток, що !х пацiент повернув, та кiлькостi дшв, що пацiент мав приймати лши:
(Шльккть таблеток, що видано — шльккть таблеток, що повернув)
Прихильшсть = —-;-—-;-х 100, %
Кыьтсть дтв, що пащент мав
приймати
Прихильшсть > 80 % вважалася високою, 60— 80 % — помiрною та < 60 % — низькою. Визначення проводили ттьки для комбшаци Вальсакор НД.
Виявилося, що бтьшють пацiентiв мали високу та пом!рну прихильн1сть — 31 (96,9 %) 1з 32 пащенпв, яы закiнчили дослщження. Це можна поясни-ти, по-перше, зручним режимом лшування — один раз на добу; по-друге, лши видавалися пацiентам безкоштовно, що певною м1рою збiльшувало ймо-
BipHicTb того, що пащенти будуть правильно прий-мати препарат; по-трете, пащенти були учасниками дослщження й лiкарi були защкавлеш в отриманнi результату, а тому жорстко контролювали виконан-ня сво!х рекомендацiй; по-четверте, БРА — це клас препаратiв, що характеризуеться високою прихиль-нiстю пацiентiв. Така висока прихильнють до при-йому Вальсакору НД збiльшувала ймовiрнiсть того, що пащенти будуть продовжувати приймати лши й шсля закiнчення дослiдження, що, у свою чергу, за-безпечить контроль АТ i в подальшому, а не тiльки на еташ 6 мiсяцiв лiкування.
Таким чином, комбшоване лiкування на осно-вi Вальсакору НД було ефективним щодо зниження офiсного, добового та центрального АТ, супроводжу-валося зменшенням жорсткост артерiй та покращен-ням сексуально! функцп' в чоловiкiв, суттево не впли-вало на показники вуглеводного та лшщного обмiну, добре переносилося та характеризувалося високою прихильнiстю у хворих iз помiрною та тяжкою неу-складненою АГ.
Висновки
1. За даними офюного вимiрювання АТ комбшоване лшування на основi препарату Вальсакор НД ефек-тивно знижувало офiсний САТ/ДАТ iз 167,3 ± 3,5/ 90,3 ± 2,3 мм рт.ст. до 130,3 ± 1,1/79,3 ± 1,2 мм рт.ст., призводячи до досягнення цiльового офюного АТ у 60,6 % хворих на першому мюящ лiкування та в 100 % при додаванш амлодитну.
2. На фонi призначено! терапй' середне зни-ження середньодобового САТ/ДАТ стано-вило 17,8 ± 1,2/12,7 ± 1,3 мм рт.ст., дСАТ/ дДАТ — 18,1 ± 1,1/15,3 ± 1,2 мм рт.ст. та нСАТ/нДАТ — 19,1 ± 1,1/11,2 ± 1,1 мм рт.ст. Цтьового середньодобо-вого АТ було досягнуто у 81,8 % хворих (у тому числ i в комбшаци' з амлодипiном).
3. Антигшертензивна ефективнiсть призначено! комбшаци' (на основi препарату Вальсакор НД) шдтверджу-валася достовiрними та значними зниженнями шдекшв навантаження часом i площею, варiабельностi дДАТ.
4. Лшування на основi комбiнацiï Вальсакор НД сприяло достовiрному зниженню центрального САТ iз 135,4 ± 4,5 мм рт.ст. до 124,3 ± 2,1 мм рт.ст. та по-кращенню пружно-еластичних властивостей артерiй еластичного типу, що проявлялося достовiрним зменшенням ШППХе та шчного ПАТ.
5. Не спостериалося негативного впливу комбшо-вано! антигiпертензивноï терапй' на рiвнi електролiтiв, глюкози та лiпiдiв.
6. Комбшоване лшування на основi препарату Вальсакор НД сприяло покращенню еректильно!" фун-кци' та загального задоволення у 23,8 % чоловшв.
7. Призначена тератя на основi препарату Вальсакор НД добре переносилася хворими, призводячи до виникнення м'яких побiчних реакцiй, що не потре-бували вiдмiни препаратiв, лише у 18,2 % (9,1 % — без додавання амлодишну) хворих, та характеризувалася високою прихильнютю.
Список лператури
1. Радченко Г.Д., Mixeeea К.В., Сренко Ю.М, Куштр С.М., Пономарьова Г.В. Ефектиетсть лжуеання на ocmoei препарату Лоркта НД—лозартан 100 мг + гiдрохлортiазид 25 мг — nopie-нянно з комбшащею бкопролол 10 мг + гiдpoхлopтiазид 25 мг у nацieнтie з noмipнoю та тяжкою аpтеpiальнoю гinеpтензieю: дocлiдження ЕЛ1ЗА (результати 6-мкячного спостереження)// Аpтеpiальна гinеpтензiя. — 2010. — № 6. — С. 23-35.
2. Радченко Г.Д., Мiхeeeа К.В., Куштр С.М., Оренко Ю.М. Пopieняння еплиеу деох комбшацш (препарат Лоркта НД та бкопролол + гiдpoхлopтiазид) на пружно-еластичт еласти-eocтi артерш та центральний аpтеpiальний тиск у nацieнтie iз noмipнoю та тяжкою аpтеpiальнoю гinеpтензieю: результати до^дження ЕЛ1ЗА // Артериальная гипертензия. — 2011. — № 2. — С. 7-29.
3. Радченко А.Д. Разговоры «про это»: проблема сексуальной дисфункции е кардиологии. Часть I//Артериальная гипертензия. — 2012. — № 2. — С. 134-147.
4. Радченко А.Д. Разговоры «про это»: проблема сексуальной дисфункции е кардиологии. Часть II// Аpтеpiальна гтертен-зя. — 2012. — № 3. — С. 69-93.
5. Оренко Ю.М. Аpтеpiальна гтертензы (поабник для лiкаpie). — К.: Морион, 2002. — 201 с.
6. Böhm M, Baumhäkel M, Teo K et al. Erectile Dysfunction Predicts Cardiovascular Events in High-Risk Patients Receiving Telmisartan, Ramipril, or Both: The ONgoing Telmisartan Alone and in combination with Ramipril Global Endpoint Trial/Telmisartan Randomized AssessmeNt Study in ACE iNtolerant subjects with cardiovascular Disease (ONTARGET/TRANSCEND) Trials // Circulation. — 2010. — Vol. 121. — P. 1439-1446.
7. Boutouyrie P., Achouba A., Trunet P. et al., for the EXPLOR Trialist Group. Amlodipine-Valsartan Combination Decreases Central Systolic Blood Pressure More Effectively Than the Amlodipine-Atenolol Combination The EXPLOR Study // Hypertension. —
2010. — Vol. 55. — P. 1314-1322.
8. Dart A., Cameron J., Gatzka C. et al. Similar Effects of Treatment on Central and Brachial Blood Pressures in Older Hypertensive Subjects in the Second Australian National Blood Pressure Trial // Hypertension. — 2007. — Vol. 49. — P. 12421247.
9. Dhakam Z, McEniery C, Yasmin et al. Atenolol and Eprosartan: Differential Effects on Central Blood Pressure and Aortic Pulse Wave VelocityAtenolol and Eprosartan: Differential Effects on Central Blood Pressure and Aortic Pulse Wave Velocity (CAVI) // American Journal ofHypertension. — 2006. — Vol. 19. — P. 214-219.
10. Dusing R. Effect of the angiotensin II antagonist valsartan on sexual function in hypertensive men // Blood Pressure. — 2003. — Vol. 12, Suppl. 2. — P. 29-34.
11. Fogari R., Preti P., Derosa G. et al. Effect of antihypertensive treatment with valsartan or atenolol on sexual activity and plasma testosterone in hypertensive men // Eur. J. Clin. Pharmacol. — 2002. — Vol. 58. — P. 177-180.
12. Fogari R., Preti P., Zoppi A. et al. Effect of valsartan and atenolol on sexual behavior in hypertensive postmenopausal women // Am. J. Hypertens. — 2004. — Vol. 17. — P. 77-81.
13. Giovanni Corrao G, Federica Nicotra F., Andrea Parodi A. et al. Cardiovascular Protection by Initial and Subsequent Combination of Antihypertensive Drugs in Daily Life Practice//Hypertension. —
2011. — Vol. 58. — P. 566-572.
14. Gómez-Marcos M., Recio-Rodríguez J., Rodríguez-Sánchez E. et al. Central blood pressure and pulse wave velocity: relationship to target organ damage and cardiovascular morbidity-mortality in diabetic patients or metabolic syndrome. An observational prospective study. LOD-DIABETES study protocol // BMC Public Health. — 2010. — Vol. 10. — P. 143.
15. Guido Grass G, Quarti-Trevano F, Mancia G. Cardioprotective effects of telmisartan in uncomplicated and complicated hypertension // Journal of Renin-Angiotensin -Aldosterone System. — 2008. — Vol. 9. — P. 66-74.
16. Hirata K, Vlachopoulos C., Adji A., O'Rourke M.F. Benefits from angiotensin-converting enzyme inhibitor «beyond blood pressure lowering»: beyond blood pressure or beyond the brachial artery? [published correction appears in J. Hypertens. — 2005. — 23. — 903904]// J. Hypertens. — 2005. — Vol. 23. — P. 551-556].
17. Ichihara A., Hayashi M., Kaneshiro Y. et al. Low doses of losartan and trandolapril improve arterial stiffness in hemodialysis patients // Am. J. Kidney Dis. — 2005. — Vol. 45. — P. 866-874.
18. Ishimitsu T., Kameda T, Akash A. et al. Effects of Valsartan on the Progression of Chronic Renal Insufficiency in Patients with Nondiabetic Renal Diseases // Hypertension Research. — 2005. — Vol. 28. — P. 865-870.
19. Karamanoglu M., O'Rourke M.F., Avolio A.P., Kelly R..P. An analysis of the relationship between central aortic and peripheral upper limb pressure waves in man // Eur. Heart J. — 1993. — Vol. 14. — P. 160-167.
20. Kifor I., Williams G.H., Vickers M.A. et al. Tissue angiotensin II as a modulator of erectile function. I. Angiotensin peptide content, secretion and effects in the corpus cavernosum // J. Urol. — 1997. — Vol. 157. — P. 1920-1925.
21. Kostis J., Jackson G., Rosen R. et al. Sexual Dysfunction and Cardiac Risk (the Second Princeton Consensus Conference)//Am. J. Cardiol. — 2005. — Vol. 96. — P. 313-321.
22. Labat C, Lacolley P., Lajemi M. et al. Effects of valsartan on mechanical properties of the carotid artery in spontaneously hypertensive rats under high-salt diet // Hypertension. — 2001. — Vol. 38. — P. 439-443.
23. Laurent S., Boutouyrie P., Asmar R. et al. Aortic stiffness is an independent predictor of all-cause and cardiovascular mortality in hypertensive patients // Hypertension. — 2001. — Vol. 37. — P. 1236-1241.
24. Llisterri J.L., Lozano J.V., Vicente J. et al. Sexual dysfunction in hypertensive patients treated with losartan // Am. J. Med. Sci. — 2001. — Vol. 321. — P. 336-41.
25. London G.M., Asmar R..G., O'Rourke M.F., Safar M.E., REASON Project Investigators. Mechanism(s) of selective systolic blood pressure reduction after a low-dose combination of perindopril/ indapamide in hypertensive subjects: comparison with atenolol // J. Am. Coll. Cardiol. — 2004. — Vol. 43. — P. 92-99.
26. Mackenzie I., McEniery C, Dhakam Z. et al. Comparison of the Effects of Antihypertensive Agents on Central Blood Pressure and Arterial Stiffness in Isolated Systolic Hypertension // Hypertension. — 2009. — Vol. 54. — P. 409-413.
27. Mahmud A., Feely J. Antihypertensive drugs and arterial stiffness // Expert Rev. Cardiovas. Ther. — 2003. — Vol. 1. — P. 6578.
28. Manisty C., Zambanini A., Parker K. et al. on behalf of the Anglo-Scandinavian Cardiac Jutcome Trial Investigators. Differences
in the Magnitude of Wave Reflection Account for Differential Effects of Amlodipine-Versus Atenolol-Based Regimens on Central Blood Pressure An Anglo-Scandinavian Cardiac Outcome Trial Substudy // Hypertension. - 2009. - Vol. 54. - P 724-730.
29. Matsui Y, Eguchi K, O'Rourke M. et al. Differential Effects Between a Calcium Channel Blocker and a Diuretic When Used in Combination With Angiotensin II Receptor Blocker on Central Aortic Pressure in Hypertensive Patients // Hypertension. - 2009. -Vol. 54. - P. 716-723.
30. McEniery C., McDonnell Y, Munnery M. et al., on Behalf of the Anglo-Cardiff Collaborative Trial Investigators Central Pressure: Variability and Impact of Cardiovascular Risk Factors The Anglo-Cardiff Collaborative Trial II// Hypertension. — 2008. — Vol. 51. - P. 1476-1482.
31. Morgan T, Lauri J., Bertram D, Anderson A. Effect of different antihypertensive drug classes on central aortic pressure // Am. J. Hypertens. - 2004. - Vol. 17. - P. 118-123.
32. Mourad J.J, Waeber B, Zannad F. et al. Investigators of the STRATHE trial. Comparison of different therapeutic strategies in hypertension: a low-dose combination of perindopril/indapamide versus a sequential monotherapy or a stepped-care approach // J. Hypertens. - 2004. - № 22. - 2379-2386.
33. Nakamura M, Sato K, Nagano M. Estimation of aortic systolic blood pressure in community-based screening: the relationship between clinical characteristics and peripheral to central blood pressure differences // J. Hum. Hypertens. - 2005. - Vol. 19. -P. 251-253.
34. Nichols W., O'Rourke M, McDonald's Blood Flow in Arteries: theoretical, experimental and clinical principles. - London, United Kingdom: Hodder Arnold, 2005. - P. 166-267.
35. Protogerou A., Blacher J., Stergiou G. et al. Blood Pressure Response Under Chronic Antihypertensive Drug Therapy: rax in Regression of Arterial The Role of Aortic Stiffness in the REASON (Preterax in Regression of Arterial Stiffness in a Controlled DoubleBlind) Study // J. Am. Coll. Cardiol. - 2009. - Vol. 53. - P. 445451.
36. Rehman A., Ismail S, Naing L. et al. Reduction in arterial stiffness with angiotensin II antagonism and converting enzyme inhibition. A comparative study among malay hypertensive subjects with a known genetic profile // Am. J. Hypertens. - 2007. -Vol. 20. - P. 184-189.
37. Roman M, Devereux R., Kizer J. et al. High Central Pulse Pressure Is Independently Associated With Adverse Cardiovascular Outcome The Strong Heart Study // J. Am. Coll. Cardiol. - 2009. -Vol. 54. - P. 1730-1734.
38. Rosen R.C., Riley A., Wagner G, Osterloh I.H., Kirkpatrick J., Mishra A. The international index of erectile function (IIEF) a multidimensional scale for assessment of erectile dysfunction // Urology. - 1997. - Vol. 49. - P. 822-830.
39. Safar M., Protogerou A., Blacher J. Central Blood Pressure Under Angiotensin and Calcium Channel Blockade // Hypertension. - 2009. - Vol. 54. - P 704-706.
40. Sharman J.E., Stowasser M., Fassett R.G., Marwick T.H., Franklin S.S. Central blood pressure measurement may improve risk stratification // J. Hum. Hypertens. - 2008. - Vol. 22. - P. 838844.
41. The CAFE Investigators, for the Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial (ASCOT) Investigators CAFE Steering Committee and Writing Committee. Differential Impact of Blood Pressure-
Lowering Drugs on Central Aortic Pressure and Clinical Outcomes Principal Results of the Conduit Artery Function Evaluation (CAFE) Study// Circulation. - 2006. - Vol. 113. - P. 1213-1225.
42. Toblli J.E., Stella I., Inserra F, FerderL, Zeller F, Mazza O.N. Morphological changes in cavernous tissue in spontaneously hypertensive rats //Am. J. Hypertens. - 2000. - Vol. 13. - P. 686-692.
43. Toblli J.E., Stella I., Mazza O.N., et al. Protection of cavernous tissue in male spontaneously hypertensive rats: beyond blood pressure control // Am. J. Hypertens. - 2004. - Vol. 17. -P. 516-522.
44. Tsang T.S., Verzosa G.C., Barnes M.E. et al. Abstract 3163: central pulse pressure as a robust predictor of first atrial fibrillation: Study Of Atrial Fibrillation In High Risk Elderly (SAFFIHRE) // Circulation. - 2008. - Vol. 118. - P 1106.
45. Uehara G, Takeda H. Relative effects of telmisartan, candesartan and losartan on alleviating arterial stiffness in patients with hypertension complicated by diabetes mellitus: an evaluation using the cardio-ankle vascular index// J. Int. Med. Res. - 2008. -Vol. 36. - P. 1094-1102.
46. Ushiyama M, Morita T, Kuramochi T, Yagi S, Katayama S. Erectile dysfunction in hypertensive rats results from impairment of the relaxation evoked by neurogenic carbon monoxide and nitric oxide // Hypertens Res. - 2004. - Vol. 27. - P. 253-261.
47. Wald D, Law M, Morris J. et al. Combination Therapy Versus Monotherapy in Reducing Blood Pressure: Meta-analysis
Радченко А.Д., Торбас Е.А.,
Доброход А.С., Сиренко Ю.Н., ПолищукС.А.
ГУ «ННЦ «Институт кардиологии имени академика
Н.Д. Стражеско» НАМН Украины»,
г. Киев
ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ФИКСИРОВАННОЙ
КОМБИНАЦИИ ВАЛСАРТАНА И ГИДРОХЛОРТИАЗИДА (ВАЛЬСАКОР НД) В ЛЕЧЕНИИ ПАЦИЕНТОВ С НЕОСЛОЖНЕННОЙ УМЕРЕНННОЙ И ТЯЖЕЛОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ (РЕЗУЛЬТАТЫ 6-МЕСЯЧНОГО НАБЛЮДЕНИЯ)
Резюме. Целью данного исследования была оценка влияния фиксированной комбинированной терапии валсартаном 160 мг и гидрохлортиазидом 25 мг (Вальсакор НД, компания КРКА, Словения) на уровни офисного, среднесуточного и центрального артериального давления (АД) и жесткость артерий. Кроме того, в рамках исследования был проведен анализ влияния данной комбинации на эректильную функцию у мужчин.
В исследование были включены 33 пациента с умеренной и тяжелой АГ (среднее систолическое (САД)/диастолическое (ДАД) АД — 167,3 ± 0,8/90,3 ± 0,9 мм рт.ст.). В начале исследования и на этапах лечения проводили: измерение массы тела и роста, офисного САД, ДАД и ЧСС, суточное мониторирование АД, определение скорости распространения пульсовой волны по артериям эластического (СРПВэ) и мышечного типов, определение центрального САД, биохимическое исследование крови, ЭКГ. Среди мужчин проводили письменное анкетирование согласно анкете международного индекса эректильной дисфункции. Всем пациентам назначали фиксированную комбинацию
on 11,000 Participants from 42 Trials // Am. J. Med. — 2009. — Vol. 122. — P. 290-300.
48. Weber M.A., Julius S, Kjeldsen S.E. et al. Blood pressure dependent and independent effects of antihypertensive treatment on clinical values in the VALUE trial// Lancet. — 2004. — Vol. 363. — P. 2047-2049.
49. White W. Blood pressure monitoring in Cardiovascular Medicine and Therapeutics. — N. Jersy: Humana Press, 2001. — 308p.
50. Wilkinson I., Franklin S, Hall I. et al. Pressure Amplification Explains Why Pulse Pressure is unrelated to risk in young subjects // Hypertens. — 2001. — Vol. 38. — P. 1461-1466.
51. Wilkinson I., Ian R. Hall I., MacCallum H. et al. Pulse-Wave Analysis Clinical Evaluation of a Noninvasive, Widely Applicable Method for Assessing Endothelial Function // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. — 2002. — Vol. 22. — P. 147-152.
52. Williams B., Lacy P. for the CAFE and the ASCOT (Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial) Investigators Impact of Heart Rate on Central Aortic Pressures and Hemodynamics Analysis From the CAFE (Conduit ArteryFunction Evaluation) Study: CAFE-Heart Rate// J. Am. Coll. Cardiol. — 2009. — Vol. 54. — P. 705713.
53. www.drug.com/pro/diovan
Получено 07.09.12 □
Radchenko G.D., Torbas O.O., Dobrokhod G.S., Sirenko Yu.M, Polishchuk S.A. State Institution «National Scientific Center «Institute of Cardiology named after M.D. Strazhesko» of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
ASSESSEMENT OF EFFECTIVENESS OF FIXED-DOSE COMBINATION VALSARTAN AND HYDROCHLOROTHIAZIDE (VALSACOR HD) IN PATIENTS WITH MODERATE AND SEVERE HYPERTENSION (RESULTS OF 6-MONTH FOLLOW-UP)
Summary. The aim of study was to evaluate the influence of fixed-dose combination valsartan 160 mg + hydrochlorothiazide 25 mg (Valsacor HD, KRKA, Slovenia) on office, average daily and central blood pressure (BP) and arterial stiffness. In men we also analysed the influence of this combination on erectile function.
33 patients with moderate and severe arterial hypertension (mean systolic (SBR)/diastolic BP (DBP) — 167.3 ± 0.8/ 90.3 ± 0.9 mmHg) were enrolled in the study. At baseline and at the stages of treatment there were carried out: measurement of weight and height, office SBP, DBP and heart rate, daily blood pressure monitoring, pulse wave velocity on elastic (PWVe) medium arteries, central SBP measurements, blood biochemistry and ECG. Among men, a written survey was conducted according to the form of the international index of erectile dysfunction. All patients were administered fixed combination of valsartan 160 mg + hydrochlorothiazide 25 mg. In lack of effectiveness amlodipine (5 mg/daily, then 10 mg/daily) was added to the treatment. Follow-up was 6 months.
«валсартан 160 мг + гидрохлортиазид 25 мг». При недостаточной эффективности данной комбинации к лечению добавляли амлодипин (5 мг/сут, а затем 10 мг/сут). Длительность наблюдения составила 6 месяцев.
Комбинированная терапия на основе препарата Вальсакор НД эффективно снижала офисное САД/ДАД с 167,3 ± 3,5/ 90,3 ± 2,3 мм рт.ст. до 130,3 ± 1,1/79,3 ± 1,2 мм рт.ст., приводя к достижению целевого офисного АД у 60,6 % пациентов на первом месяце лечения и у 100 % — при добавлении амлодипина Среднее снижение среднесуточного САД/ДАД составило 17,8 ± 1,2/ 12,7 ± 1,3 мм рт.ст., дневного САД/ДАТ — 18,1 ± 1,1/15,3 ± 1,2 мм рт.ст. и ночного САД/ДАД — 19,1 ± 1,1/11,2 ± 1,1 мм рт.ст. Целевое среднесуточное АД было достигнуто у 81,8 % пациентов (в том числе и в комбинации с амлодипином). Антигипертензивная эффективность подтверждалась достоверным и значительным снижением индексов нагрузки временем и площадью, вариабельности дневного ДАД. Лечение способствовало достоверному снижению центрального САД с 135,4 ± 4,5 мм рт.ст. до 124,3 ± 2,1 мм рт.ст. и улучшению упруго-эластических свойств артерий эластического типа (достоверно уменшилась СРПВэ и ночное пульсовое АД). Терапия была метаболически нейтральной и приводила к улучшению эректильной функции и общего удовлетворения у 23,8 % мужчин, хорошо переносилась (частота мягких побочных явлений составила 9,1 % без амлодипина и 18,2 % — при добавлении амлодипина) и характеризовалась высокой приверженностью.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, комбинированная терапия, валсартан, центральное артериальное давление, упруго-эластические свойства артерий, сексуальная дисфункция.
Valsacor HD-based combination therapy had significantly decreased office SBP/DBP from 167.3 ± 3.5/90.3 ± 2.3 mmHg to 130.3 ± 1.1/79.3 ± 1.2 mmHg. Thus target office BP was achieved in 60.6 % of patients at 1st month of treatment and in 100 % — in addition of amlodipine. Mean reduction of average daily SBP/DBP was 17.8 ± 1.2/12.7 ± 1.3 mmHg, daytime SBP/ DBP — 18.1 ± 1.1/15.3 ± 1.2 mmHg and nighttime SBP/DBP — 19.1 ± 1.1/11.2 ± 1.1 mmHg. Target average daily BP was achieved in 81.8 % of patients (including combination with amlodipine). Antihypertensive effectiveness was confirmed by significant decrease oftime and square BP load, variability of day DBP. Central SBP decreased from 135.4 ± 4.5 mmHg to 124.3 ± 2.1 mmHg and arterial stiffness improved — PWVe and night pulse BP lowered significant. Therapy was metabolic neutral, led to erectile function and total satisfaction improving in 23.8 % of patients, was well-tolerated (mild adverse reation rate was 9.1% without amlodipine and 18.2 % — after amlodipine addition) and had high patient compliance.
Key words: arterial hypertension. combination therapy, valsartan, central blood pressure, elastic properties of arteries, sexual dysfunction.
ФАРМСПРАВКА
Скорочена шформащя про лтарський зааб Вальсакор (КРКА, Словешя) Назва та характеристика. Склад. Вальсакор (валсартан) 80 мг, 160 мг, 320 мг № 28; Вальсакор Н, Вальсакор HD (валсартан + гщрохлортазид) 80/12,5 мг, 160/12,5 мг, 320/12,5 мг, 160/25 мг, 320/25 мг № 28. Лжарська форма. Таблетки, вкрит пшвковою оболонкою. Фармакотерапевтична група. Прост препарати антагоыспв ангютензину II. АТС С09С. Анта-гонюти ангютензину II та дiуретики. АТС C09D. Л1кувальн1 властивосп. Показання. Артер'альна ппертензя (АГ). Л^ування АГ у дорослих та дггей в^ом вщ 6 до 18 ротв. ПостНфарктний стан. Л^вання клУчно стабтьних паценпв i3 симптоматичною серцевою недостатнютю або асимптоматичною сис^чною дисфункцею лiвого шлуночка пюля нещодавно перенесе-ного (12 годин — 10 дыв) iнфаркту мюкарда. Серцева недостатнють. Лiкування симптоматично! серцево! недостатностi, коли не можна застосовувати !АПФ, або як додаткова тератя до прийому IАПФ, коли не можна застосовувати бета-блокатори. АГу пацентв, тиск яких в'щпов'щно не регулюеться монотерапею (для препара™ Вальсакор Н i Вальсакор HD). Протипоказання. Пщвищена чутливiсть до активно! речовини або до будь-якого з компоненпв препарату, тяжш порушення функцi! печЫки, цироз печiнки i холестаз, ваптнють та перiод годування груддю. Для Вальсакору Н i Вальсакору HD додатково — анурiя, тяж-ш порушення функцi! нирок, гемодiалiз, рефрактерна гiпокалieмiя, гiпонатрieмiя, гiпокальцieмiя або симптоматична пперу-рикемiя. Спосiб застосування та дози. Вальсакор застосовують незалежно вщ прийому !М При лiкуваннi АГ початковою дозою е Вальсакор 80 мг. Якщо це! дози недостатньо для досягнення цтьового рiвня артерiального тиску, рекомендовано перевести пацiента на Вальсакор Н 80, або Вальсакор 160 мг, або Вальсакор Н 160, або Вальсакор HD 160, максимальна добова доза 320 мг валсартану. Для дгей iз масою т!ла менше 35 кг початкова доза становить 40 мг на добу, з масою т!ла 35 кг i бiльше — 80 мг 1 раз на добу. Поб1чн1 реакци. У деяких паценпв може виникати запаморочення, артерiальна гiпотензiя, порушення функци нирок, дiарея, назофарингiт, втома та iншi. Фармаколопчш властивостi. Валсартан е перо-ральним активним та специфiчним антагонiстом рецет^в ангiотензину II. Вiн дiе вибiрково на пiдтип рецепторiв AT1, як вiдповiдальнi за вiдомi ефекти ангютензину II. Застосування валсартану у паценпв з АГ призводило до зниження артерiаль-ного тиску без впливу на частоту пульсу. В комбЫаци з гщрохлортазидом досягаеться значне додаткове зниження артерiаль-ного тиску. Реестрафя. РП МОЗ Укра!ни № UA/6227/01/01-04 вщ 13.04.2012; № UA/9450/01/01-02, № UA/9451/01/01 вщ 17.03.2009; № UA/9450/01/03, № UA/9451/01/02 вiд 10.08.2012. Вщпускаеться за рецептом лiкаря. Iнформацiя про л^арський засiб для використання у профеайый дiяльностi медичними i фармацевтичними працвниками. Розповсюджуеть-ся на спецiалiзованих семiнарах, конференцiях, симпозiумах з медично! тематики. Повна iнформацiя про л^арський засiб наведена в Ыструкцп для медичного застосування препарату. ТОВ «КРКА Укра!на», 01015, м. Ки!в, п/с 42, вул. Старонаводни-цька, 13, оф. 125, тел.: (044) 354-26-68, факс: (044) 354-26-67, e-mail: ukraine@krka.biz, www.krka.ua
