CC BY
22
- СТАТ Т / -КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
© Амбросова Т.М.
УДК 616.12 - 008.331.1 - 056.2 - 092:612.015.14
ОСОБЛИВОСТ1 ЗМ1Н АКТИВНОСТ1АДИПОК1Н1В У ХВОРИХ НА АРТЕР1АЛЬНУ Г1ПЕРТЕНВ1Ю З П1ДВИЩЕНОЮ МАСОЮ Т1ЛА
Амбросова Т.М.
Хармвський нацiональний медичний унiверситет, м. Харш
Нами было обследовано 96 пациентов (27 мужчин и 69 женщин) среднего возраста 59,17±1,35 лет с артериальной гипертензией (АГ). Мы поделили пациентов на 2 группы: первую группу составили 12 пациентов с нормальной массой тела (средние показатели ИМТ - 23,89±0,36 кг/м2), вторую группу - 84 пациента с повышенной массой тела (средние показатели ИМТ - 33,65±0,59 кг/м2). В группе пациентов с АГ и повышенной массой установлены нарушения углеводного обмена, проявляющиеся в статистически достоверном повышении уровня инсулина, глюкозы, значения индекса НОМА-ИР. Изменения активности адипокинов в группе АГ и 1МТ>25 кг/м2 характеризовались валидным повышением активности фактора некроза опухолей-а (фНО-а), ингибитора активатора плазминогена-1 (ИАП-1) и снижением уровня адипонектина. В группе пациентов с АГ и повышенной массой тела установлены: отрицательная достоверная корреляционная связь адипонектина с массой тела (Я= - 0,23, р<0,05); положительная линейная связь ФНО-а с НЬ1с (Я=0,44, р<0,001); положительные линейные связи ИАП-1 с показателями активности углеводного обмена: ИАП-1 - НЬ1с (Я=0,24, р<0,05), ИАП-1 -глюкоза (Я=0,26, р<0,05), ИАП-1 - индекс НОМА (Я=0,23, р<0,05).
Ключевые слова: артериальная гипертензия, повышенная маса тела, ожирение, адипокины - адипонектин, фактор некроза опухолей-а, интерлейкин-6, ингибитор активатора плазминогена-1.
За даними Державного науково-дослщного центру 1з проблем ппени харчування в УкраТы ожиршням I надлишковою вагою страждають 35-36% чоловшв, 41% ж1нок I 15-16% д1тей та пщл1тк1в. Птотш досль дження, проведен! в 2003 роц1, показали, що в УкраТш поширенють ожирЫня серед ос1б старше 45 рогав ста-новить 52,0%, ос1б з надлишковою масою тта 33,0%, тод1 як нормальна маса тта вщзначаеться лише у 15,0% населення [1].
Часто артер1альна ппертенз1я (АГ) сполучаеться з ожирЫням. За даними КгаиББ Р.М. та Winston М. бли-зько 75% випадш АГ асоцюються з ожирЫням [17]. За результатами Фрем1нгемського дослщження спо-лучення АГ та ожирЫня вщзначаеться в 80 % чоловь юв I 61 % жшок, а АГ у ос1б з надлишковою масою тта зустр1чаеться в 2,9 рази частше. При цьому пщви-щення маси тта на 4,5 кг супроводжуеться збтьшен-ням систол1чного артер1ального тиску в чолов1к1в на 4,4 мм рт. ст., а в ж1нок - на 4,2 мм рт. ст.; при збть-шенш маси тта на 5% протягом 4-х роюв ризик АГ пщвищувався на 30 %. [13].
Згщно даних популяцшних дослщжень юнуе зв'я-зок м1ж ожир1нням, 1нсул1норезистентн1стю (1Р) I АГ [7]. 1Р I ппер1нсулшем1я б1льш виражен1 й б1льш тюно по-в'язан1 з г1пертенз1ею у хворих з ожирЫням, у пор1в-нянн1 з хворими без ожирЫня, нав1ть у нормотензив-них нащадюв г1пертензивних батьк1в, як1 мають ожи-р1ння за абдом1нальним типом виявлена 1Р, що може св1дчити про генетичну схильнють [11].
Для ппертрофованих адипоцит1в характерно б1ль-ше споживання глюкози I Т'Т окислювання, при цьому збтьшення швидкост1 гл1кол1зу сприяе посиленню утворення а-гл1церофосфату. Поряд 1з цим велик! жиров! кл1тини в1др1зняються п1двищеним л1погенезом. Базальна швидкють синтезу жирних кислот 1з глюкози, яка пов'язана з активац1ею л1пол1тичних фермент1в, зростае в к1лька раз1в. Ппертроф1я адипоцит1в супроводжуеться зниженням чутливост1 жировоТ тканини до Ысул1ну, розвитком 1Р, пов'язаноТ' або з1 зменшенням рецептор1в до 1нсул1ну на поверхы адипоцит1в, або з реакц1ями, як1 виникають в кл1тин1 пюля з'еднання цього гормону з рецептором. Активац1я л1попроте1нл1паз у г1пертрофованих адипоцитах сприяе надходженню три-гл1церид1в у жирове депо й може потенцювати ппер-фаг1ю, тобто сприяти прогресуванню ожирЫня [12].
Жирова тканина бтьше не розглядаеться як 1нер-тне сховище певних речовин. Нов1 дан1 представля-ють ТТ як ендокринний I паракринний елемент, здатний впливати на Ыш1 органи I системи [2]. Ц1 властивост1 жировоТ тканини вщр1зняються залежно в1д морфологи самих адипоцит1в I Тх локал1заци. В1сцелярний жир активн1ший в ендокринолопчному план1, у пор1внянн1 з пщшфним [26]. При надм1рн1й ваз1 вщбуваеться не т1льки прол1ферац1я I ппертроф1я адипоцит1в, але I 1нф1льтрац1я Тх макрофагами з розвитком запалення, у зв'язку з чим змшюеться Тх метабол1чна активнють [28]. Ендокринна активнють адипозноТ тканини пов'язана з секрец1ею р1зних гормон1в, фактор1в росту
Том J14. № 1-2, 2010 р.
та гормоноподiбних субстанцiй (адипокiнiв) - лептину, адипонектину, iHri6iTopy активатора плазмЫогена-1 (1АП-1), iнтерелейкiнy (1Л-6), грелiнy, вюфатину, резистину, трансформуючого фактору росту-p тощо.
Мета роботи встановити особливост змiн вугле-водного обмiнy та активност адипокiнiв у хворих на АГ з пщвищеною масою тта.
Матерiали та методи досл1дження
Верифкацю дiагнозy, визначення стадiï i ступеня АГ проведене згщно критерiям, рекомендованих в 2007 роц Свропейським товариством ппертензп (ESH) /Свропейським товариством кардюлопв (ESC) [10].
Наявнiсть i ступшь ожирiння оцiнювали за величиною Ыдексу маси тiла (|МТ): 1МТ (кг/м2) = маса ть ла(кг)/зрют(м ).
Для контролю вуглеводного обмЫу, в сироватцi кровi, узятоТ натщесерце, визначали вмiст глюкози глюкозооксидазним методом. Як Ыформативний метод характеристики довгострокового глiкемiчного контролю використовували визначення глiкозилiрованого гемоглобiнy (HbAïc) зпдно реакцп з тiобарбiтyровою кислотою. За допомогою iмyноферментноï методики визначали рiвень iнсyлiнy з використанням набору фiрми «DRG Instruments GmbH» (Нiмеччина). IP оць нювалася за допомогою гомеостатичноТ моделi визначення, або критерю НОМА (Homeostasis Model Assessment Insulin Resistance): концентра^я iнсyлiнy (мкОД/мл) х глюкоза натщесерце (ммоль/л) /22,5.
Адипокшовий профть включав визначення ФНП-а, 1Л-6, адипонектину та 1АП-1. Рiвень ФНО-а визначали iмуноферментним методом набором фiрми «Вектор Бест» (Росiя). Рiвень |Л-6 визначали iмунофермент-ною методикою за допомогою набору «ProCon-IL-6" (Росiя). Рiвень адипонектину в сироватцi кровi оцшю-вали за допомогою iмуноферментноí методики з використанням набору фiрми «BioVendor» (Нiмеччина). Концентрацiю iнгiбiтору активатора плазмЫогену-1 визначали з використанням iмуноферментноí методики за допомогою набору фiрми Technoclone (Австрiя). Bei iмуноферментнi дослiдження проводили на iм-уноферментному аналiзаторi Fax Start (США).
Статистичну обробку отриманих результатiв проведено стандартними методами варiацiйноí статистики з використанням пакету статистичних програм Statistica 6.0. Результати представлен як (M±SE), де М - середне значення показника, SE - стандартна помилка. Достовiрнiсть вiдмiнностей мiж показниками, що вивчаються, визначалася за допомогою двохвибь ркового t-критерiю Стьюдента. Кореляцшний аналiз проведено з розрахунком коефiцiентiв кореляцiй Спi-рмана.
Результати та ix обговорення
Нами було обстежено 96 па^ен^в (27 чоловiкiв i 69 жЫок) середнього вiку 59,17±1,35 рогав з АГ. Осно-внi клiнiко-метаболiчнi показники обстежених па^ен-тiв наведено в таблиц 1.
Таблиця 1
Загальна характеристика обстежених пацент/в з АГ
M±SE 1нтервал min-max
Стать (чол./ж1н) 27/69
В1к, роки 59,17±1,35 28 -85
ОТ, см 93,18±1,53 65 -138
чолов1ки 96,07±2,72 68-125
ж1нки 92,05±1,86 65-138
ОС, см 108,66±1,22 88-148
Т/С 0,86±0,01 0,68-1,06
чолов1ки 0,89±0,02 0,70-1,06
ж1нки 0,83±0,01 0,68-1,03
Маса, кг 89,46±0,73 56-137
Зрют, м 1,66±0,01 1,50-1,86
1МТ, кг/м2 32,44±0,62 21,39-50,32
САТ, мм рт.ст. 160,94±2,75 110-290
ДАТ, мм рт.ст. 93,74±1,45 60-150
ЧСС, уд/хв 83,22±1,25 56-120
1нсул1н, мкОД/мл 19,69±1,38 2,43-64,18
HbA1c, % 5,91±0,24 3,30-15,60
Глюкоза, ммоль/л 6,33±0,21 3,40-14,90
НОМА, ум.од. 6,15±0,63 0,56-37,65
ФНП-а, нг/мл 17,97±2,32 0,99-89,45
1Л-6, нг/мл 12,01 ±0,25 7,21-14,00
Адипонектин, мкг/мл 5,62±0,36 0,68-12,73
чолов1ки 5,79±0,61 1,08-10,45
ж1нки 5,44±0,44 0,68-12,73
1АП-1, нг/мл 154,82±3,45 90,80-213,25
Прим1тка. ОТ - окружн1сть тали, Ндекс Т/С - сп1вв1дношення тал1я стегна; 1МТ- Ндекс маси тла; САТ - систол1чний арте-ральний тиск; ДАТ - д1астол1чний артеральний тиск; HbA1c - гл1козильований гемоглобн; ФНП-a - фактор некрозу пухлин-a; 1Л-6 - iнтерлейюн 6,1АП-1 - нгбтор активатора плазмногена-1.
Для досягнення зазначеноТ мети ми подшили патент на 2 групи: першу групу склали 12 па^ен^в з нормальною масою тта (середы показники 1МТ -23,89±0,36 кг/м2), що становило 12,5 %, другу групу
склали 84 патента з пщвищеною масою тта (середн показники 1МТ - 33,65±0,59 кг/м2), що становило 87,5%. Порiвняльна характеристика обстежених груп наведена в таблиц 2.
Таблиця 2
Пор1вняльна характеристика антропометричних даних, показникв вуглеводного обмну
та активности адипокнв залежно eid р1вня 1МТ
Показники АГ з нормальною масою тта 1МТ<25 n=12 АГ з пiдвищеною масою тiла 1МТ>25 n=84
BiK, роки 57,33±4,02 59,42±1,44
ОТ, см 75,83±2,60 95,65±1,53#
ОС, см 97,16±1,77 110,29±1,27#
Т/С 0,78±0,03 0,86±0,01#
Маса, кг 64,75±1,41 92,98±1,63#
1МТ, кг/м2 23,89±0,36 33,65±0,59#
САТ, мм рт.ст. 151,257,18 162,32±2,95#
ДАТ, мм рт.ст. 87,50±3,34 94,63±1,57#
ЧСС, уд/хв 77,50±2,78 84,03±1,35#
1нсулЫ, мкОД/мл 11,55±2,41 20,85±1,50#
HbA1c, % 5,24±0,28 6,0±0,27
Глюкоза, ммоль/л 5,63±0,25 6,43±0,24#
НОМА, ум.од. 3,01 ±0,65 6,59±,71#
ФНП-а, нг/мл 6,92±2,18 18,56±2,46#
1Л-6, нг/мл 10,93±0,61 12,18±0,23
Адипонектин, мкг/мл 9,42±0,95 5,73±0,37#
1АП-1, нг/мл 153,61 ±11,92 169,69±3,39 #
Прим1тка. ОТ - окружшсть тали, ндекс Т/С - спiввiдношення талiя стегна; 1МТ- ндекс маси тта; САТ - систол'чний арте-ральний тиск; ДАТ - дiастолiчний артерiальний тиск; HbAlc - глiкозильований гемоглобн; ФНП-а - фактор некрозу пухлин-а; 1Л-6 - iнтерлейкiн 6,1АП-1 - iнгiбiтор активатора плазмногена-1. Вiрогiднiсть вiдмiнностей # р<0,05.
У пац1ент1в з АГ та пщвищеною масою тта у порь внянн з групою АГ з нормальною масою тта вщзна-чалось вфогщне пщвищення р1вн1в САТ, ДАТ та ЧСС, що вщображае значущють пщвищеноТ ваги в прогре-суванн геодинам1чних порушень даного контингенту хворих.
При розподл пац1ент1в залежно вщ значення 1МТ простежувалася ч1тка тенденц1я до попршення вуглеводного обм1ну паралельно зростанню маси тта об-стежених ос1б з АГ. Це знайшло вщображення у до-стов1рному зб1льшенн1 р1вн1в ¡нсулЫу, глюкози, ¡ндек-су 1Р-НОМА. Отриман нами дан1 е ще одним пщтвер-дженням 1снуючих даних про те, що одшею з провщ-них ланок у патогенез! ожиршня е зб1льшення секрец1Т 1нсул1ну й 1Р тканин. Показано, що в основ! 1Р лежить зниження чутливост1 до 1нсул1ну, зокрема внасл1док зменшення числа рецептор1в до 1нсул1ну на поверхн ефекторних кл1тин, 1Р стимулюе подальше пщвищення р1вня ¡нсулЫу, глюкози й зниження чутливост1 тканин до його дм за принципом порочного кола [12,29]. За даними нашого дослщження I ¡нших автор1в доведено, що у хворих з надм1рною масою тта та ожирн ням значно вище концентрац1я ¡нсулЫу в плазм1 у по-р1внянн1 1з хворими з нормальною масою тта, що та-кож сприяе прогресуванню обмЫних порушень, бо вь домо, що Ысулш в1д1грае важливу роль в активацп л1-погенезу в жирових кл1тинах, яке досл1дники пов'язують з його здатнютю гальмувати л1пол1з та ре-гулювати процеси диференц1ац1Т адипоцит1в [22,25].
Зм1ни активност1 адипок1н1в в груп1 АГ з 1МТ>25 кг/м2 характеризувались вал1дним п1двищенням акти-вност1 ФНП-а, 1АП-1 та зниженням р1вня адипонекти-ну.
Отриман1 в нашому досл1дження дан1 про пщви-щену активн1сть ФНП-а у ппертензивних пац1ент1в у сполученн з ожир1нням сп1вв1дносяться з даними ¡н-ших досл1дник1в, як1 встановили що ФНП-а був також
значно збтьшений у хворих з ожирЫням, ст1йкою АГ та при 1Р [23,24,30]. ФНП-а - прозапальний цитоюн, п1двищений р1вень якого в плазм1 при ожир1нн1 пов'я-заний з розвитком пперглкемп I 1Р. АбдомЫальний жир е метабол1чно активним та е головним джерелом втьних жирних кислот (ВЖК). ФНП-а також розгля-даеться як мед1атор 1Р, це пояснюють тим, що, по-перше, експрес1я ФНП-а найб1льш виражена в адипо-цитах в1сцеральноТ жировоТ тканиш, по-друге, при ожир1нн1 з л1поцит1в п1д впливом на них л1попротеТно-воТ л1пази вив1льняеться надм1рна ктькють ВЖК. Надлишок ВЖК знижуе чутливють печ1нки та 1нших тканин до шсул1ну за рахунок насамперед порушень у пострецепторшй передач! 1нсул1нового сигналу. При збтьшенш ВЖК в портальному кровотоц1 та за умов пперцитоганемп (г1перативац1я ФНП-а), порушуеться робота протеТнкшази С та пострецепторне фосфори-л1рування тирозина в субстратах 1нсул1нового рецептора 1РЭ-1 та !Р8-!1, що призводить до посилення ль погенезу та 1Р тканин, та в ганцевому результат! - до прогресування ожирЫня.
Отриман! дан! св!дчать про те, що цей адипоюн, мед!атор системного запалення в1д1грае значну роль у розвитку 1Р, а його дисфункцт сприяе прогресуванню дисметабол!чних порушень у хворих на АГ з супутшм ожирЫням, що продемонстровано в ¡нших досл!джен-нях [16].
Важливим циток!ном, що моделюе активн!сть ряду систем, представляеться 1Л-6, який вщноситься до плейотропних прозапальних циток!н!в ! секретуеться багатьма кл!тинами: л!мфоцитами, макрофагами, кардюмюцитами, ф!бробластами, ендотел!оцитами, адипоцитами. Жирова тканина в результат! л!ганд-рецепторноТ взаемод!Т забезпечуе так! б1олог1чн1 ефе-кти 1Л-6, як стимуляц!я експресп ген!в гепатоцит!в ! макрофаг!в, вщповщальних за синтез б1лк1в гостроТ фази, ¡ндукцт прол!ферац!Т гладком'язових волокон
Том JJ4. № 1-2, 2010 P.
судин, експреая на ендотелюцитах молекул адгези [5,27]. У здорових оаб було встановлено, що 30 % концентрацп циркулюючого в кровi 1Л-6 походить iз жирово''' тканини, бтьша частина мае походження з вюцерального жиру й через портальний кровоток над-ходить у печiнку. Встановлено, що вмют 1Л-6 збтьшу-еться пропорцмно масi жиру та юнують данi про ко-реляцiйнi зв'язки мiж цим цитокiном i ожирЫням [5,8]. Але за нашими даними ми не отримали статистично вiрогiдного пщвищення рiвня 1Л-6 у хворих на АГ з пщвищеною масою тта, який дещо збтьшувався, але не мав достг^рних вщмЫностей.
В груп гiпертензивних пацiентiв з пщвищеною масою тта змЫи рiвня адипонектину характеризувались вiрогiдним зменшенням, що стввщноситься з даними iнших авторiв, якi доводять гiпоадипонектинемiю як у оаб з АГ [9,14,18], так у оаб з ожирЫням [15,19,20]. Гiпоaдипонектинемiя вважаеться фактором ризику прогресування дiaбету, атеросклерозу та системного запалення, в тому чи^ за рахунок здатност адипонектину стимулювати продук^я оксиду азоту, що за умов зниження концентрацп адипонектину навпаки зменшуе NO-залежну вазодилатацю та сприяе пре-сорнiй вазоконстрикцп з подальшим прогресуванням АГ [6]. Тому можливо вщнести групу АГ з пiдвищеною масою тта до групи ризику хворих з великою вiрогiд-нютю формування або прогресування iшемiчноï хво-роби серця та цукрового дiaбету 2 типу.
1нший aдипокiн, який було нами дослщжено, 1АП-1 належить до амейства iнгiбiторiв серiнових протеаз i бере участь в згортанн кров^ порушення якого сти-мулюе онкогенез i атерогенез. За нашими даними в грут ппертензивних пaцiентiв з пщвищеною масою тта зареестровано пщвищення його вмюту в кровi, що пщтверджено iншими дослiдникaми [3,4]. G дат про те, що стутнь ризику цукрового дiaбету 2-го типу i серцево-судинних захворювань залежить вщ концентрацп в кровi 1АП-1 [4,21]. Тому пiдвищення концент-рацш 1АП-1 в групi пaцiентiв з АГ та пщвищеною масою тта можливо розглядати маркером розвитку кар-дюваскулярних подiй та фактором ризику прогресування серцево-судинних ускладнень.
Для визначення взаемозв'язюв aдипокiнiв с клшко-метaболiчними показниками в грут хворих на АГ з пщвищеною масою тта було проведено кореляцй ний aнaлiз з розрахунком коефiцiентiв кореляцм Спь рмана. Встановлено негативний достовiрний кореля-цiйний зв'язок адипонектину з масою тта (R= - 0,23, p<0,05) та позитивний лУйний зв'язок ФНП-а з HbAic (R=0,44, p<0,001). Встановлено достовiрно вiрогiднi зв'язки 1АП-1 с показниками aктивностi вуглеводного обмшу, так рiвень 1АП-1 позитивно корелював зi зна-ченнями HbA-ic (R=0,24, p<0,05), рiвнем глюкози натщесерце (R=0,26, p<0,05), iндексом НОМА (R=0,23, p<0,05).
Предстaвленi дaнi нашого ключного дослiдження пiдтверджують важливу роль адипоюшв у формувaннi та прогресувaннi метaболiчних порушень у хворих при сполученн АГ та пiдвищеноï маси тта, переважно за рахунок взаемовпливу дисфункцюнально''' активносп aдипокiнiв на порушення вуглеводного обмЫу с фор-муванням 1Р, яка спостерiгaеться у понад 80% випад-кiв у хворих на АГ.
Висновки
1. У па^ен^в з АГ та пiдвищеною масою тта встановлено достг^рне збiльшення рiвнiв iнсyлiнy, глюкози, iндексy IP-НОМА.
2. ЗмЫи активностi адипокiнiв в груп АГ та пщви-щеною масою тта (MT>25 кг/м2) xарактеризyвались валщним пiдвищенням активностi ФНП-а, lAП-1 та зниженням рiвня адипонектинy.
3. У па^ен^в з АГ та пщвищеною масою встановлено негативний достовiрний кореляцмний зв'язок адипонектинy з масою тта; позитивний лУйний зв'язок ФНП-а з HbA-ic; позитивнi лiнiйнi зв'язки !АП-1 с показниками активностi вyглеводного обмiнy: IAП-1 - HbA1c, !АП-1 - глюкоза, IAП-1 - iндекс НОМА.
Лiтерaтурa
1. Каминский А., Коваленко А. Ожирение: энергетические меxанизмы рефляции массы тела / А.Каминский, А.Коваленко // Яки УкраТни. - 2005. - №4. - C.41-44.
2. Ahima R. S. Adipose tissue as an endocrine organ / R. S. Ahima // Obesity. -200б. - Vol.14(5). -P.242S - 249S.
3. Alessi M.C. PAH and the metabolic syndrome: links, causes, and consequences / M.C.Alessi, i. Juhan-Vague //Arterioscler.Thromb.Vasc.Biol. -200б. - VoI.26(10). -P. 2200 - 2207.
4. Alessi M.C. Plasminogen activator inhibitor 1, transforming growth factor-ß1, and BMi are closely associated in human adipose tissue during morbid / M.C.Alessi, D.Bastelica, P.Morange [et al.] //Diabetes. - 2000. -Vol.49. -P.1374 -1Э80.
5. Bastard J.P. Evidence for a link between adipose tissue interleukin-б content and serum C-reactive protein concentrations in obese subjects / J.P.Bastard, C.Jardel, J.Delattre [et al.] // Circulation. - 1999. - Vol. 99. - P.2221 -2222.
6. Chen H. Adiponectin stimulates production of nitricoxide in vascular endothelial cells / H.Chen, M.Montagnani, T.Funahashi [et al.] // J. Biol.Chem. - 200Э. - Vol.278. -P.45021-45026
7. Davy K.P. Obesity and hypertension: two epidemics or one? / K.P.Davy, J.E.Hall // Am.J.Physiol.Regul.integr.Comp.Physiol. - 2004. -Vol.286. - P.R803-R813.
8. Fried S.K., Bunkin D.A., Greenberg A.S. Omental and subcutaneous adipose tissue of obese subjects release inter-leukin-6: depot difference and regulation by glucocorticoid // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 1998. - Vol. 8Э. - P. 847-850.
9. Furuhashi M. Blockade of the renin-angiotensin system increase a adiponectin concentrations in patients with essential hypertension / M.Furuhashi, N.Ura, K.Higashiura [et al.] //Hypertension. -200Э. -Vol.42. -P.76 -81.
10. Guidelines for the management of arterial hypertension. The Tack Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur.Heart.J. -2007. - Vol.28. - P.1462 -1536.
11. Henry P. impaired fasting glucose, blood pressure and cardiovascular disease mortality / P.Henry, F.Thomas, A.Benetos, L.Guize // Hypertension. - 2002. -Vol.40. -P.458-463.
12. Hotamasligil G.S. Molecular mechanism of insulin resistance and the role of the adipocyte // int.J.Obes. -2000. - Vol.24(Suppl.4). - P.23-27.
13. Hubert H.B Obesity as an independent risk factor for cardiovascular disease: a 26-year follow-up of participants in the Framingham Heart Study / H.B.Hubert, M.Feinleib, P.M.McNamara, W.P.Castelli // Circulation. - 198Э. -Vol.67. - P.968-977.
14. iwashima Y. Hypoadiponectinemia is an independent risk factor hypertension / Y.iwashima, T.Katsuya, K. ishikava [et al.] // Hypertension. -2004. - Vol.43. -P.1318 -1Э2Э.
15. Katsuki A. Decreased high-molecular weight adiponectin-to-total аdiponectin ratio in sera is associated with insulin resistance in Japanese metabolically obese, normal-weight men with normal glucose tolerance / A.Katsuki., M. Sue-matsu, E. C. Gabazza, S. [et al.] //Diabetes Care. - 2006. -Vol.29(10). -P.2327 - 2Э28.
б
npoSAeMH eKOAoriï Ta меJнцннн
16. Kras K.M.Tumor necrosis factor stimulates cell proliferation in adipose nissue-derived stromal-vasculsr cell culture: promotion of adipose tissue expansion by paracrine growth factors / K.M.Kras., D.B.Hausman, R.J.Martin //Obesity Research. -2000. -Vol.8. -P.186-193.
17. Krauss R.M. Obesity: impact on cardiovascular disease / R.M.Krauss, M. Winston // Circulation. -1998. - Vol. 98. -P.1472-1476.
18. Mallamaci F. Adiponectin and essential hypertension / F.Mallamaci, C.Zoccali, F.Cuzzola [et al.] // J. Nephrol. -2002. -Vol.15. -P. 507 -511.
19. Matsuzawa Y. Adiponectin and metabolic syndrome / Y.Matsuzawa, T.Funahashi, S.Kihara, I.Shimomura // Arte-rioscler.Thromb.Vasc.Biol. - 2004. - Vol.24. -P.29-33.
20. Matsuzawa Y. Importance of adipocytokines in obesity-related diseases / Y.Matsuzawa, I.Shimomura, S.Kihara, T Funahashi // Horm.Res. - 2003. - Vol. 60(Suppl 3). -P.56-59.
21. Mavri A. Hypofibrinolysis in the insulin resistance syndrome: implication in cardiovascular diseases / A.Mavri, M.C.Alessi, I.Juhan-Vague // J.Intern.Med. -2004. - Vol.255. - P.448-456.
22. Monzillo L.U. Effect of lifestyle modification on adipokine levels in obese subjects with insulin resistance / L.U.Monzillo, O.Hamdy, E.S.Horton [et al.] // Obesity Research. -2003. -Vol.11. -P.1048-1054.
23. Olszanecka-Glinianowicz M. Serum concentration of nitric oxide, tumor necrosis factor-a (TNF-a) and TNF soluble receptors in women with overweight and obesity /
M.Olszanecka-Glinianowicz, M.Ginianowicz, B.Zahorska-Markiewicz, [et al.] // Metabolism. - 2004. - Vol. 53. - № 10. - P. 1268-1273.
24. Pausova Z. Role of tumor necrosis factor-a gene locus in obesity and obesity-associated hypertension in French Canadians / Z.Pausova, B.Deslaurilrs, D. Gandet [et al.] // Hypertension. - 2000. - Vol. 36. - P. 14-19.
25. Prentice AM. Obesity and its potential mechanistic basic // Br.J.Med.Bull. - 2001. - Vol.60. - P.51-67.
26. Wajchenberg B.L. Depotspecific hormonal characteristics of subcutaneous and visceral adipose tissue and their relation to the metabolic syndrome / B.L.Wajchenberg, D.Giannella-Neto, M.E.da Silva, R.F. Santos // Horm. Metab. Res. — 2002.— Vol. 34.— P. 616—621.
27. Wallenius V. Interleukin-6-deficient mice develop matureonset obesity / V.Wallenius, K. Wallenius, B.Ahren [et al.] // Nat. Med. - 2002. - Vol.8. - P. 75-79.
28. Weisberg S.P.Obesity is associated with macrophage accumulation in adipose tissue / S.P.Weisberg, D.McCann, M.Desai [et al.] // J.Clin.Invest. - 2003. - Vol.112. - P.1796 -1808.
29. Weyer C. Hypoadiponectinemia in obesity and type 2 diabetes: close association with insulin resistance and hyperinsulinemia / C.Weyer. T.Funahashi, S.Tanaka [et al.] //J.Clin.Endocrinol.Metabol. -2001. -Vol.86. -P.1930-1935.
30. Winkler G. Elevated serum TNF-a level as a link between endothelial dysfunction an insulin resistance / G.Winkler, P.Lakatos, F.Salamon [et al.] // Diabetic Med. - 1999. - Vol. 16. - P. 207-211.
Summary
PECULIARITIES OF ADIPOKINES ACTIVITY CHANGES IN PATIENTS WITH ARTERIAL HYPERTENSION AND
OVERWEIGHT
Ambrosova T.
Kew words: arterial hypertension, overweight, obesity, adipokines, adiponectin, tumor necrosis factor-a, interleukin-6, plasminogen activator inhibitor-1.
It was examined 96 patients (27 males and 69 females) of average age 59.17±1.37 years with arterial hypertension (AH). Patients were divided into 2 groups: first group 12 patients with normal body mass (average BMI mean -23.89±0.36 kg/m2); second group - 84 patients with overweight (average BMI mean 33.65±0.59 kg/m2). In group of patients with AH and overweight it was found carbohydrates metabolism disorders that was reflected by statistically significant elevation of insulin, glucose levels and insulin resistance index - HOMA. Adipokines activity changes in group AH with BMI>25 kg/m2 were characterized by valid increase activity of TNF-a, PAI-1 and reduce adiponectin levels. In group of patients with AH and overweight negative correlation relationships between adiponectin and body mass (R= - 0.23; p,0.001); positive linear relation between TNF-a and HbA-ic, (R=0.44; p<0.001); positive relationships between PAI-1 and parameters of carbohydrates metabolism: PAI-1 - HbA-ic (r=0.24; p<0.05), PAI-1 - fasting glucose (R=0.26; p<0.05), PAI-1 - HOMA index (R=0.23; p<0.05).
Higher State Educational Establishment of Ukraine «Ukrainian Medical Stomatological Academy», Poltava
Mamepiaë Hadiumoe do pedaKU,ii 13.03.2010 p.
