CC BY
9
УДК 616.127-005.8-036.82-07-082.8:622.012
https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142389
В.1. Фесенко ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ
П1СЛЯ1НФАРКТНОГО ПЕР1ОДУ В ПРАЦ1ВНИК1В Г1РНИЧОРУДНОГО ВИРОБНИЦТВА
ДЗ «Днтропетровска медична академiя МОЗ Укра'ти»
Факультет пклядипломно'1 освти
кафедра терапИ, кардюлоги та Ымейно! медицини
(зав. - д. мед. н., проф. В.А. Потабаштй)
вул. Вернадського, 9, Днinро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Faculty of Postgraduate Education
Department therapy, cardiology and family medicine
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: kafterfpodma@i.ua
Ключовi слова: тфаркт мiокарда, пiсляiнфарктний перюд, серцева недостатнкть, працiвники гiрничорудного виробництва
Ключевые слова: инфаркт миокарда, постинфарктный период, сердечная недостаточность, работники горнорудного производства
Key words: myocardial infarction, postinfarction period, heart failure, workers of the ore mining industry
Реферат. Особенности клинического течения постинфарктного периода у работников горнорудного производства. Фесенко В.И. Целью нашей работы было изучение особенностей клинического течения постинфарктного периода у работников горнорудного производства. Обследовано 102 пациента, имеющих стаж работы на горнодобывающих предприятиях от 12 до 35 лет. Диагноз перенесенного инфаркта миокарда (ИМ) верифицирован на основании анамнеза (анализ медицинской документации), при наличии на электрокардиограмме (ЭКГ) признаков рубцовых изменений миокарда и зон асинергии миокарда ЛЖ по данным ультразвукового исследования сердца. Всем больным проводили общеклиническое обследование согласно общепринятым стандартным критериям. Регистрация ЭКГ проводилась в классической системе 12 отведений, а также в отведениях V3R-V5R в покое и на этапах дозированной физической нагрузки. Структурно - функциональное состояние сердца исследовали на аппарате «HDI-1500» по стандартной методике. Установлено, что у работников горнорудного производства с ИБС риск развития ИМ возрастает преимущественно в возрасте старше 40 лет и после 10 лет работы в неблагоприятных условиях производственной среды. Предикторами СН в постинфарктном периоде у горняков являются возраст старше 40 лет, ИМ с элевацией сегмента ST, передняя локализация ИМ, осложнения в остром периоде ИМ, прежде всего нарушение сердечного ритма и проводимости.
Abstract. Peculiarities of the clinical course of the postinfarcti on period in the workers of mining production. Fesenko V.I. Objective: to study the features of the clinical course of the post-infarction period in mining workers. 102 patients with mining working experience from 12 to 35 years were examined. The diagnosis of a previous myocardial infarction (MI) was verified on the basis of anamnesis (analysis of medical documentation), if there are signs of cicatricial changes in the myocardium and zones of left ventricular myocardial asynergy on the electrocardiogram (ECG) according to the ultrasound of the heart. All patients underwent general clinical examination according to generally accepted standard criteria. ECG registration was performed in the classical 12 lead systems, as well as in the V3R-V5R at rest state and at the state of the dosed physical activity. The structural and functional state of the heart was examined using the "HDI - 1500" apparatus by a standard procedure. It is established that risk of MI in mining workers with CHD increases over the age of 40 years mainly and after 10 years of work in unfavorable industrial environments. Predictors of HF in post-MI miners are: age over 40 years, a segment-elevation myocardial infarction with ST, a front localization of infarction, complications in acute MI period, especially of cardiac arrhythmias and conductivity.
Серцево-судинна патолопя на тепершнш час посщае перше рангове мюце в CTpyKTypi за-хворюваност i смертност у свт та щорiчно забирае життя близько 7 млн людей. В Укрш'ш на серцево-судинш захворювання (ССЗ) страждають майже 22,6 млн ошб. За даними МОЗ
Украши, за перюд з 1991 по 2015 рш захворю-ванють на ССЗ збшылилась в 1,7 раза. В осб працездатного вшу щ захворювання зумовлюють бшьше половини вшх випадюв смерт i третину причин швалщизаци. Iшемiчна хвороба серця (1М, рiзнi форми стенокарди, шсляшфарктний
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
229
кардюсклероз, фатальш аритмп та блокади серця) е причиною раптово! серцево! смертi у 8090% випадюв [7, 11, 12, 14, 15].
Особливо важливим е вивчення цього пи-тання стосовно таких категорш населення, як гiрники, як пiдпадають пiд комплексну дiю не-сприятливих факторiв виробничого середовища: важка фiзична праця, «стрес очшування» авари, несприятливi клiматичнi умови працi (перепади барометричного тиску при спусканш в шахту i пiдйомi, висока волопсть, запиленiсть повiтря та iншi).
Виробничi фактори пред'являють високi ви-моги до працюючих, викликаючи надмiрне напруження адаптацшних можливостей орга-нiзму. Це призводить до порушень серцево! та мозково! гемодинамiки, стiйких змiн у функ-цiонуваннi вегетативно! нервово! системи, при-гнiчення специфiчно! реактивностi [4, 8, 10]. Проведеними дослщженнями встановлено, що перебiг iшемiчно! хвороби серця (1ХС) у гiрникiв характеризуеться збшьшенням кiлькостi усклад-нень: порушень ритму i провiдностi серця, ш-фаркпв мiокарда, мозкового iнсульту та раптово! серцево! смерть Так, поширешсть шфаркту мю-карда становить 1,6 випадку на 1000 працiвникiв. У свою чергу, 44% випадюв раптово! смерт зареестровано на робочих мiсцях [3, 2, 6, 13].
Це тдкреслюе високу актуальшсть, медико-бiологiчну i соцiальну значушiсть цiе! проблеми.
Мета роботи - вивчити особливосп кль нiчного перебiгу пiсляiнфарктного перiоду в пра-цiвникiв гiрничорудного виробництва.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Обстеженi 102 пащенти, чоловiчо! статi, вiком вщ 32 до 63 рокiв. Середнш вiк 52±4,32 року. Пацiенти мали в анамнезi вiд 1-го до 3-х ш-фарктiв мiокарда (1М) давнiстю 1-5 рокiв. У 74 (72,5%) пащенпв мала мiсце супутня АГ. Серед пацiентiв серцева недостаттсть (СН) (за класи-фiкацiею М.Д. Стражеска та В.Х. Василенка) була вщсутня в 20 осiб; СН I стадп виявлена в 40 оаб, II А стадi! - у 24 оаб; ПБ стадп - у 18 обстежених.
Дiагноз перенесеного iнфаркту мiокарда (1М) верифшований на пiдставi анамнезу (аналiз медично! документацi!), при наявностi на електрокардiограмi (ЕКГ) ознак рубцевих змiн мюкарда i зон асинергi! мiокарда ЛШ за даними ультразвукового дослiдження серця. Вам хворим проводили загальнокшшчне обстеження iз згiдно загальноприйнятими стандартними критерiями. Реестрацiя ЕКГ проводилася в класичнш системi 12 вiдведень, а також у вщведеннях V3R-V5R у споко! i на етапах дозованого фiзичного на-вантаження на велоергометрi КЕ-П («Медикор»,
Угорщина). Велоергометрiю проводили методом переривчастих ступенезростаючих навантажень. Критерiями припинення проби було досягнення субмаксимального навантаження або поява клшчних або ЕКГ-ознак ергостазу. Структурно-функцiональний стан серця дослiджували на апарат «HDI-1500» за стандартною методикою [17, 18]. Дiагностика стенокардi! та безбольово! iшемi! мiокарда (Б1М) здшснювалася на пiдставi аналiзу клiнiчно! картини з використанням Канадсько! класифiкацi! стабшьно! стенокардi!, а також ЕКГ-ознак шемп мiокарда в споко! та у вщповщь на фiзичний стрес у пащенпв без СН та з СН I стадп. Критерiями незалучення в обстеження були: аневризма лiвого шлуночка, внутрiшньопорожнинне тромбоутворення, склад-нi порушення серцевого ритму та провщносп, блокада лiво! нiжки пучка Пса, порушення опорно-рухово! системи, що заважають прове-денню велоергометрi!, гостре порушення мозкового кровооб^у в анамнез^ декомпенсованi хронiчнi захворювання, онколопчш захворюван-ня, тютюнопалiння. Всi хворi надали шформо-вану згоду на включення в дослiдження. Ма-терiали дослiдження були обробленi iз засто-суванням загальноприйнятих методiв санiтарно! статистики.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Всi обстежеш мали стаж роботи вiд 12 до 35 роюв в умовах тдприемств прничо-металур-гiйного комплексу Криворiзького залiзорудного басейну.
Як вiдображено в таблицi 1, !М мав мiсце пе-реважно в пацiентiв зi стажем 15-20 роюв роботи в умовах прничорудного виробництва. Наступнi ранговi мiсця займали обстеженi таких стажових груп: 10-15, 20-25 та 5-10 роюв.
Отримаш результати свiдчать про те, що шфаркт мiокарда насамперед мав мюце у пра-цiвникiв, якi шддаються впливу шкiдливих факторiв виробничого середовища вщ 10 до 20 роюв. Необидно пiдкреслити, що серед обстежених зi стажем роботи 20-25 роюв пере-важали iнженерно-технiчнi пращвники та пра-цiвники поверхневих цехiв, якi меншою мiрою зазнають шюдливого впливу виробничого середовища. Отримаш даш узгоджуються з результатами шших дослiджень [1, 3, 12]. Переважання серед обстежених стажованих пращвниюв вказуе на необхiднiсть удосконалення насамперед системи профшактичних оглядiв з метою свое-часного виявлення iндивiдуальних ризиюв роз-витку захворювань серцево-судинно! системи у цих категорiй працiвникiв [1, 3, 12, 18].
230
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / ЫЕШСМ РЕЯЗРЕКТШ
Таблиця 1
Розподш пащент1в залежно вщ стажу роботи в умовах Нрничорудного виробництва,
що передував розвитку шфаркту мюкарда
5-10 10-15 15-20 20-25 Всього
тльк. % шльк. % кльк. % тльк. % кльк. %
Стаж роботи (рок1в)
Стать
Чоловши
2,9
26
25,4
48
47,2 25
24,5 102
100
3
Анатз групи обстежених залежно вщ вшу, в якому було встановлено дiaгноз iнфaрктy Mio-карда, показав, що серед пращвниюв прничо-рудного виробництва переважала вiкoвa група 40-59 роюв (табл. 2).
Це свщчить про те, що ризик виникнення шфаркту мюкарда у ще! категорп пaцieнтiв про-гресивно зростав шсля 40 рoкiв. Зважаючи на
працездатний вiк пaцiентiв, питання своечасно! дiaгнoстики i прoфiлaктики ускладнень набу-вають особливо! aктyaльнoстi. Дoцiльним ви-даеться виявлення контингенту прaцiвникiв з шдвищеним рiвнем впливу прoфесiйних факто-рiв i впровадження спецiaльних програм профилактики [1, 2, 5, 9, 12].
Таблиця 2
Розподш пащент1в залежно вщ в1ку, в якому розвинувся шфаркт м1окарда
В1к 30-39 40-49 50-59 >60 Всього
(рок1в) тльк. % тльк. % тльк. % тльк. % кльк. %
Обстежено 4 3,9 27 26,4 47 46,1 24 23,6 102 100
Проведений анатз ктшчного переб^у шсля- жених. Залежнють СН вiд функщонального
iнфaрктнoгo перioдy в гiрникiв засвщчив, що класу стенокарди представлена в таблиц 3. От-
основними скаргами пащеш!в були пiдвищенa римaнi результати свщчать, що в пaцiентiв з СН
втомлювашсть i стенoкaрдiя напруги (у 94,1% та IIA i 11Б стaдiями чaстiше зyстрiчaлaся стено-
89,5% обстежених вiдпoвiднo). Стaбiльнa стено- кaрдiя бiльш високого фyнкцioнaльнoгo класу. кaрдiя напруги виявлена у 82 (81,8%) обсте-
Таблиця 3
Залежшсть СН в1д функщонального класу стенокарди
СНе СН I СН IIA СН 11Б
Стенокардая (n=20) (n=40) (n= 24) (n= 18)
(ф.кл). % % % %
к1льк. к1льк. к1льк кльк.
13
12,9
2 4 3,9 16 15,9 2 1,8
3 15 14,9 17 16,8 2 1,9
4 1 0,9 1 0,9 13 12,9
Прогресуюча стенокардая 4 3,9 1 0,9 3 2,9
Всього 17 16,8 36 35,6 21 20,7 18 17,7
i
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
231
Прогресуюча стенокардiя виявлена в 7 (6,9%) випадках. Безбольова iшемiя мiокарда мала мiсце в 3 (2,9%) пащенпв iз СН I стади та в 6 (5,9%) пащенпв при СН 11Б.
З метою виявлення iнших предикторiв прогресування СН у шсляшфарктному перiодi нами проведено аналiз залежностi вираженостi
СН вщ типу перенесеного iнфаркту мюкарда, який наведено в таблицi 4.
Як випливае з таблицi, у пащотпв iз СН 11А та СН 11Б стадiй в анамнезi бiльш часто (81%) мав мюце 1М з елевацiею сегмента ST, а в па-цiентiв без СН та СН I стадш - 1М без елеваци сегмента ST (у 71,6% випадкiв).
Таблиця 4
Залежшсть виразност1 СН у шсляшфарктному перюд1 в1д типу перенесеного шфаркту м1окарда
СНо СН I СН НА СН 11Б
1М (п= 20) (п= 40) (п= 24) (п= 18)
кчльк. % кчльк. % кчльк' кчльк-. %
З елевацкю сегмента 8Т 1 0,9 16 15,9 20 19,6 14 13,7
Без елеваци сегмента 8Т 19 18,6 24 23,6 4 3,9 4 3,9
Всього 20 19,5 40 39,5 24 23,5 18 17,6
Вивчено також взаемозв'язок мiж стадiею ураженням передньо! стшки та перегородки
серцево! недостатностi i локалiзацiею перене- серця, а в пащенпв без СН та СН I стадш - 1М з
сеного шфаркту мюкарда (табл. 5). Встановлено, ураженням задньо! стшки ЛШ (у 90% та 70%
що в обстежених iз СН 11А та СН 11Б стадiй в обстежених вiдповiдно). анамнезi бiльш часто (75,9%) мав мюце 1М з
Таблиця 5
Залежшсть вираженост1 СН у шсляшфарктному перюд1 в1д локалпацп перенесеного 1нфаркту м1окарда
Стенокардая СН0 (п=20) СН I (п=40) СН НА (п=24) СН 11Б (п=18)
(ф.кл) кчльк-. % кчльк-. % кчльк' % кчльк. %
Передньоперегородковий 1 0,9 5 4,9 6 5,9 6 5,9
Передньобоковий 1 0,9 4 3,9 6 5,9 5 4,9
Поширений передньоУ стшки - 3 2,9 5 4,9 4 3,9
Задньобазальний 3 2,9 3 2,9 2 1,9
Задньодаафрагмальний 14 13,8 17 16,8 5 4,9 2 1,9
Задньобоковий 1 0,9 8 7,9
Поширений задньоУ стшки 1 0,9
Всього 20 19,4 40 39,5 24 23,5 18 17,6
Вивчено взаемозв'язок мiж вираженiстю 6. Аналiз показав, що пащенти без клiнiчних серцево! недостатносп i кiлькостю перенесених ознак СН мали в анамнезi переважно один 1М iнфарктiв мiокарда. Даш вщображено в таблицi (95% обстежених). А 72% пащенпв iз СН ИБ
232
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / МБЫСШ РЕЯЗРЕКТТУТ
стади в arnMHe3i мали 2 або 3 1М. Це свiдчить про прогресуючий характер nepe6iry 1ХС у цих категорш пaцieнтiв i значне зниження pe3epBiB компенсaцiйно-aдaптaцiйних мехaнiзмiв шзнього ремоделювання серця.
З метою встановлення впливу ускладнень, якi виникали в гострий перюд 1М, на перебiг шсля-шфарктного перiодy вивчено 1х взаемозв'язок 3i стaдieю серцево! недостaтностi. Дaнi наведено в таблиц 7.
Як свщчать дaнi, нaведенi в тaблицi, бшьш виражеш стади СН у шсляшфарктному перiодi спостерiгaються в пaцieнтiв, яю перенесли тaкi ускладнення в гострому перiодi 1М, як порушен-ня серцевого ритму i провiдностi, раптову сер-цеву смерть, набряк легень, серцеву астму. При цьому пащенти з ктшчними ознаками СН СН 11Б мали ускладнення в 55% випадюв. Серед ускладнень переважали порушення серцевого ритму i провщносп (70% випaдкiв).
Таблиця 6
Залежшсть вираженост1 СН у п1сля1нфарктному перюд1 в1д кшькост1 перенесених шфарьтв мюкарда
СНо СН I СН IIA СН 11Б
Юльтсть (n=20) (n=40) (n= 24) (n= 18)
1М
шльк. % тльк. % кльк. % тльк. %
1 19 18,5 32 31,1 18 17,8 5 4,9
2 1 0,9 7 6,7 5 4,8 10 9,8
3 1 0,9 1 0,9 3 2,9
Всього 20 19,4 40 39,5 24 23,5 18 17,6
Отримаш нами дaнi узгоджуються з результатами шших дослiджень, зпдно з якими на вирaженiсть процешв ремоделювання пiсля пе-ренесеного 1М впливають ряд фaкторiв: розмiр 1М, передня локaлiзaцiя перенесеного 1М, сту-пiнь прохiдностi коронарних судин, а також фактори, яю впливають на напруження мюкарда [19, 20]. До предикторiв несприятливого прогнозу в шсляшфарктному перiодi належать також
порушення реполяризаци, низька толерaнтнiсть до фiзичного навантаження, нaявнiсть аневризми лiвого шлуночка, вiк понад 50 рокiв, порушення серцевого ритму i провiдностi в гострому перiодi iнфaрктy мiокaрдa [16, 21]. Отримаш нами даш вказують також на взаемозв'язок мiж тривалютю виробничого стажу в умовах прничорудного виробництва i ризиком розвитку 1М.
Таблиця 7
Залежн1сть вираженост1 СН у шсляшфарктному перюд1 в1д ускладнень у гострому перюд1 1М
Групи обстежених СНо СН I СН IIA СН ПБ Всього
(n=20) (n=40) (n=24) (n=18)
Ускладнення тльк. кльк. кльк. кльк.
Серцева астма 1 1 1 3
Набряк легень 1 1
Порушення серцевого ритму 1 8 8 1 18
Порушення проввдносп 2 4 4 6 15
КлМчна смерть 1 1
Всього 3 13 13 10 39
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
233
ВИСНОВКИ
1. У пращвниюв прничорудного виробництва, хворих на 1ХС, ризик виникнення 1М зростае у вщ старше 40 роюв, що вказуе на необхiднiсть удосконалення системи профшактичних оглядiв з метою своечасного виявлення iндивiдуальних ризикiв розвитку захворювань серцево-судинно' системи.
2. Переважання серед пащенпв, у яких мав мюце IM, оаб 3i стажем 10-20 роюв роботи в несприятливих умовах виробничого середовища
свiдчить про необхщнють своечасного виявлення контингенту пращвниюв з пiдвищеним рiвнем впливу професшних факторiв i впровадження спецiальних програм профiлактики.
3. Предикторами СН у шсляшфарктному пе-рiодi в прниюв е вiк старше 40 роюв, IM з елева-цiею сегмента ST, передня локалiзацiя IM, ус-кладнення в гострому перiодi IM, а також 2 та бшьше IM в анамнеза
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Андрущенко Т.А. Фактори ризику розвитку артер1ально1 гшертензп та 1шем1чно! хвороби серця в популяцй' шахтар1в Украши / Т.А. Андрущенко // Укр. журнал з проблем медицини пращ. - 2011. - № 3 (27). С. 19-26.
2. Басанець А.В. Раптова смерть на робочому мющ / А.В. Басанець, А. Остапенко, В.В. Черкесов // Укр. журнал з проблем медицини пращ. - 2014. -№ 1 (38). - С. 37-45.
3. Василенко А.Ы. Стан кровооб1гу та кардюрес-шраторно! системи у прнишв на етапах формування i стабшзацп артер1ально! гшертензп: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук / А.Ы. Василенко. - Ки1'в, 1994. - 43 с.
4. £жов В.В. Нетодика визначення показника прогнозованого професшного ризику пращвнишв пвдприемств за результатами 1'х навчання з питань охорони пращ / В.В. £жов, Н.В. Шатохша, П.С. Ба-зовкш // Mеталлургическая и горнорудная промышленность. - 2008. - № 1. - С. 141-146.
5. Клш1ко-бюх1м1чш особливосп на р1зних етапах кардюлопчно! реабштацп в пащенпв, як1 перенесли шфаркт мюкарда I.E. Mалиновська, О.Б. Кучменко, В.О. Шумаков, H.M. Терещенко [та ш.] // Укр. кардюл. журнал. -2018. - № 2. - С. 14-22.
6. Кобец Г.П. Ишемическая болезнь сердца у горнорабочих / Г.П. Кобец, В.В. Черкесов, Р.А. Копы-тина. - Ки1'в: Здоров'я, 1995. - Гл.1. - С. 13-64.
7. Колодяжна O.I. Основш принципи i методо-лопчш засади визначення економ1чних втрат ввд професшно! захворюваносп працюючого населення Украши / O.I. Колодяжна, АМ. Нагорна, M.n. Соколова // Укр. журнал з проблем медицини пращ. -2012. - № 1. - С. 81-85.
8. Критерп небезпеки виробничих процеав / Л. Гвозденко, О. Артамонова, I. Чередниченко [та ш] // Охорона пращ. - 2005. - № 11. - С. 37-39.
9. Нагорна АМ. Сучасний стан та шляхи по-кращення оргашзацп та контролю за медичними ог-лядами працюючих у шк1дливих i небезпечних умо-вах / А.M. Нагорна, I.r. Кононова, Н.В. Гречк1вська // Укр. журнал з проблем медицини пращ. - 2014. - № 3 (40). - С. 10-18.
10. Орехова О.В. Ощнка ризику розвитку професшних захворювань у пращвнишв, що зайняп
добуванням зал1зних руд // Укр. журнал з проблем медицини пращ. - 2017. - № 1 (50). - С. 69-74
11. Основш показники швалщносп та д1яльносп медико-сощальних експертних комюш Украши за 2015 р.: аналггико-шформацшний довщник; за ред. начальника вщдшу оргашзацп сощально! допомоги окремим категор1ям громадян, а також питань MСEК M0З Украши С.I. Черняка / А.В. Шатов, О.M. Mороз, В.А. Голик [та ш]. - Дншропетровськ: Акцент ПП, 2016. - 162 с.
12. Сравнительная характеристика профилактики сердечно-сосудистых заболеваний в Украине и Европе по данным исследования EUROASPIRE IV: госпитальная линия / В.Н. Коваленко, M.fr Долженко, Е.Г. Несукай [и др.] // Укр. кардюл. журнал. - 2015. -№ 4. - С. 17-24.
13. Устинова О.Ю. Влияние напряженности трудового процесса у работников горнорудной промышленности на развитие артериальной гипертензии / О.Ю. Устинова, В.Б. Алексеев, А.Н. Румянцева // Mе-дицина труда и промышленная экология. - 2013. -№ 11. - С. 27-31.
14. Хвороби системи кровооб1гу як медико-со-щальна i сусшльно-полггачна проблема (Аналгтично-статистичний поабник) / Т.С. Mанойленко, А.П. Дорогой, Гандзюк [и др.]; тд ред. В.M. Коваленка, В.M. Корнацького.— Ки!в: СПД ФО «Коломщин В.Ю.», 2014. - 279 с.
15. Щорiчна доповвдь про стан здоровя населення, саштарно-ещдемюлопчну ситуацiю та результати дiяльностi системи охорони здоровя Украши. 2015рш / за ред. Шафранського В.В.; MОЗ Украши, «ДУ УIСД MОЗ Украши». - Кшв, 2016. - 452 с.
16. Ambrosioni E. Rolo of Barly ACB-Inhibition in Patients with Acute Anterior Kyocardiallnfaration. Svi-dences from the SHILE Study / E. Ambrosioni, C. Bor-ghi, B. Hagnoni // International Sympossum on ACE Inhibition. Amsterdam. Third-A.2. - 1993. - P. 193-123.
17. Devereux R.V. Echocardiography determination of left ventricular mass in man anatomic validation of the method / R.V. Devereux, N. Reichec // Circulation.-1997.
- Vol. 55. - P. 613-618.
18. Feigenbaum H. Echocardiography measurements and normal values// Echocardiography / H. Feigenbaum.
- Philadelphia: Lea & Febiger, 1994. - Р. 658-683.
234
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI
19. Le remodalage ventriculaire gauche apros infarctus myccadigue / T. Anquccot, J.P. Bassard. G. Bassard [et al.] // Arch. Mal. Cocur. Vales. - 1992. -Vol. 85, Suppl. - P. 781-787.
20. Pfeffer M.A. Development andprevention of con-gactive heart failure following myocardial infarction /
M.A. Pfeffer, A.M. Pfeffer, G.A. Lomao // Circulation. -1993. - Vol. 87, Suppl. IV. - P. 123-125.
21. White H.D. Remodelling of the heart after myocardial infarction / H.D. White // Australian, New. Ze-land. J. Medicino. - 1992. -Vol. 22. - P. 601-606.
REFERENCES
1. Andrushchenko TA. [Risk Factors for the Development of Arterial Hypertension and Ischemic Heart Disease in the Population of Miners of Ukraine]. Uk-rainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2011;3:19-26. Ukrainian.
2. Basanets AV, Ostapenko TA, Cherkesov VV. [Sudden death in the workplace]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsy nypratsi. 2014;1:37-45. Ukrainian.
3. Vasylenko AM. [Condition of blood circulation and cardiorespiratory system at miners at the stages of formation and stabilization of arterial hypertension]. Kyiv. 1994;43. Ukrainian.
4. Yezhov VV, Shatokhina NV, Bazovkin PS. [Method of determining the indicator of the projected professional risk of employees of enterprises on the results of their training on occupational safety]. Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost. 2008;1:141-6. Ukrainian.
5. Malynovska IE, Kuchmenko OB, Shumakov VO, Tereshchenko NM, Mkhitarian LS, Yevstratova IN, Vasy-lynchuk NM, Drobotko TF. [Clinical and biochemical features at different stages of cardiological rehabilitation in patients who have suffered a myocardial infarction]. Uk-rainskyi kardiolohichnyi zhurnal. 2018;2:14-22. Ukrainian.
6. Kobec GP, Cherkesov VV, Kopytina RA. [Ischemic heart disease in miners]. Kyiv, Zdorovia. 1995;13-64. Russian.
7. Kolodiazhna OI, Nahorna AM, Sokolova MP. [Basic principles and methodological principles of determining the economic losses from the occupational diseases of the working population of Ukraine]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2012;1:81-85. Ukrainian.
8. Hvozdenko L, Artamonova O, Cherednychenko I et al. [Criteria for the hazards of production processes]. Okhorona pratsi. 2005;11:37-39. Ukrainian.
9. Nahorna AM, Kononova IH, Hrechkivska NV. [The current state and ways of improving organization and control of medical examinations of workers in adverse and hazardous conditions]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2014;3:10-18. Ukrainian.
10. Orekhova OV. [Assessment of the risk of developing occupational diseases in workers involved in the extraction of iron ores]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2017;1:69-74. Ukrainian.
11. Ipatov AV, Moroz OM, Holyk VA et al. [Basic indicators of disability and activity of medical and social expert commissions of Ukraine for 2015]. Analityko-informatsiinyi dovidnyk. Dnipro, Aktsent PP. 2016; 162. Ukrainian.
12. Kovalenko VN, Dolzhenko MN, Nesukay EG et al. [Comparative characteristics of prevention of cardiovascular diseases in Ukraine and Europe according to the EUROASPIRE IV study: hospital line]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal. 2015:4;17-24. Russian.
13. Ustinova OYu, Alekseev VB, Rumyantseva AN. [Influence of the intensity of the labor process in workers of the mining industry on the development of arterial hypertension]. Meditsina truda i promyshlennaya eko-logiya. 2013;11:27-31. Russian.
14. Manoylenko TS, Dorogiy AP, Gandzyuk A, et al., [Cardiovascular diseases as a medical, social and political problem]. Kovalenko VM, Kornatsky VM, editors. Kyiv. 2014. Ukrainian.
15. Shafranskyi VV. [Annual report on the state of health of the population, the sanitary and epidemiological situation and the results of the health care system of Ukraine. 2015]. Kyiv; 2016. Ukrainian.
16. Ambrosioni E, BorghiC,Hagnoni B. Role of Early ACE-Inhibition in Patients with Acute Anterior Myocardial Infarction. Evidences from the SHILE Study. International Symposium on ACE Inhibition. Amsterdam; 1993.
17. DevereuxRV ReichecN. Echocardiography determination of left ventricular mass in man anatomic validation of the method. Circulation. 1997;55:613-8.
18. FeigenbaumH. Echocardiography measurements and normal values.Echocardiography. Philadelphia: Lea&Febiger; 1994.
19. Anquccot JP,Bassard G. Bassard, et al Leremo-dalage ventriculaire gauche apros infarctusmyccadigue. Arch. Mal. Cocur. Vales. 1992;85:781-7.
20. Pfeffer MA,Pfeffer AM, Lomao GA. Development andprevention of congestive heart failure following myocardial infarction. Circulation. 1993;87:123-5.
21. White HD.Remodelling of the heart after myocardial infarction. Australian and New Zeland J.of Medicine. 1992;22:601-6.
♦
18/ TOM XXIII/ 3 n.1
235
