CC BY
230
УДК 712.63 Маг^тр К.О. Редько1; доц. А.1. Куштр, канд. бюл. наук -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
ОСОБЛИВОСТ1 ДОБОРУ ДЕКОРАТИВНИХ РОСЛИН ДЛЯ ОЗЕЛЕНЕННЯ ВОДНИХ УСТРО1В НА Р1ЗНИХ САДОВО-ПАРКОВИХ ОБ'ЕКТАХ
Наведено ан^з рiзних груп декоративних рослин, найбшьш придатних для озеленення водних устро!в залежно вiд зонування водного устрою, його призначення та напряму планувально! структури садово-паркового об'екта.
Ключовг слова: глибоководш, плаваючi рослини; фiзiономiчнi типи, кам'яниста гiрка, прибережна зона.
Актуальшсть теми досл1дження. Виб1р вщповщного рослинного мате-р1алу створюе завершений образ композицп. I вщ його вибору залежатиме шарм та загальне враження, яке створюватиме не тшьки водний устрш, як вь докремлена складова одиниця, а 1 весь ландшафтний об'ект загалом. Правиль-ний та вщповщний до юнуючих умов тдб1р рослинного матер1алу не тшьки доповнить та пщкреслить планувальну структуру територп, де влаштовано водний устрш, а ще й тдвищить його довгов1чнють та експлуатацшний перюд.
Метою досл1дження було проанал1зувати групи декоративних рослин, найбшьш придатних для озеленення водних устро!в за морфолопчними та бюеколопчними особливостями, враховуючи планувальну структуру садово-паркового об'екта.
Об'ектами досл1дження е групи декоративних рослин, як мають оз-наки пристосування та виразш декоративш особливосп для озеленення р1з-них водних устро!в.
Предметом досл1дження е особливосп декоративних рослин, як вь д1грають виршальну при вибор1 !х для озеленення водних устро!в.
Виклад основного матер1алу. Рослини для озеленення водних устро-!в подшяють на дв1 основш тдгрупи: для озеленення само! водойми 1 для озеленення прибережно! зони. Своею чергою рослини для озеленення глибо-кого водного устрою (озера, ставки, бол1тця) подшяють таю три тдгрупи: рослини - оксигенатори; поверхнев1 водоплавш рослини; глибоководш рослини [2]. Перелж найбшьш щкавих вид1в рослин з перерахованих вище тд-груп, наведено в табл. 1.
Рослини для озеленення прибережно! зони доцшьно обирати залежно вщ природно-ктматичних умов репону, де розташовуеться об'ект влашту-вання, а також зважаючи на мжрокшматичш умови та щейно-стильову кон-цепщю планування територп [7]. Берег водно! конструкцп - це перехщна зона вщ води до суш1. У природ! вона натурально заселена типовими видами рослин, залежно вщ вологосп Грунту, його багатства на поживш речовини та ступеня осв1тлення. Кр1м цього, на берегах практично видшяють дв1 зони: суха та волога (приводна).
1 Наук. кер1вник: доц. А.1. Куштр, канд. бюл. наук
Табл. 1. Рослини для озеленения водних устроТв
№ з/п Назва виду 1нтенсив- шсть росту, м Гли-бина, см Спошб розмножен-ня Рiвень шсоляци Вибаг-ливють до t +/-
украшська латинська
Рослини - оксигенатори
1 Болотник двостатевий Callitriche hermafroditica висока до 50 живцями яскраве сонце -
2 Фантиналю (джерельний мох) Fontinalis antipyretica висока 8,0 живцями сон-це/тшь -
3 Водяна фiалка Hottonia palustris висока 30-90 живцями сон-це/тiнь -
4 Роголисник занурений Ceratophillum demersum висока До 60 живцями сон-це/тiнь -
5 Елодея кучерява Lagarosiphon major висока 90 живцями яскраве сонце -
6 Уруть водяна Myriophyllum aquaticum висока 45 живцями навесш сон-це/тiнь -/+
7 Рдест кучерявий Potamogeton crispus висока 90 живцями сон-це/тшь +
8 Жовтець водяний Ranunculus aquatilis висока 90 насшням / вегетативно сон-це/тiнь _
Плавакга рослини
9 Азолла папоротеподiбна Azolla filiculoides висока 3 живцями яскраве сонце -/+
10 Водяний пацинт Eichhornia crassipes висока 23-30 живцями яскраве сонце +
11 Ряска трилопатева Lemna trisulca висока 1 живцями сон-це/тiнь -
12 Шс™ шарувата Pistia stratiotes висока 23-30 вщводками сонце +
13 Тiлорiз звичайний Stratiotes aloides висока 40 вщводками сонце -
14 Сальв^я качкоподiбна Salvinia auriculata висока 2,5 вегетатив-ними част яскраве сонце +
Глибоководш рослини
15 Апоногетон дворядний Aponogeton distachyus 1,2 60 насшням, живцями натв-тiнь +\-
16 Водокрас звичайний Hydrocharis morsus-ranae висока 30 живцями непряме сон. свгг- ло -/+
17 Кубушка японська Nufair Japonica 0,9 30 насшням, живцями яскраве сонце +
18 Персикарiя земноводна Persicaria amfibia висока 30 живцями яскраве сонце -
19 Латаття золотаве Nymphaea 'Aurora' 0,75 45 насшням, вщводками сонце +
20 Латаття блакитне Nymphaea 'Blue Beauty' 0,9 30 кореневи-щем сонце +
21 Латаття бiлоснiжне Nymphaea 'candida' 0,3-0,6 30 кореневи-щем сонце +
22 Латаття капське Nymphaea capensis 1-2 30 кореневи-щем сонце +
23 Латаття елiзiанське Nymphaea 'Ellisiana' 0,3-0,6 15-23 кореневи-щем сонце +
24 Латаття зiрчасте Nymphaea 'Escarboucle' 0,30 30-45 кореневи-щем сонце +
25 Латаття рожеве Nymphaea 'Firecrest' 1,2-1,5 35-45 кореневи-щем сонце +
26 Латаття винно-червоне ЫутрИага 'Layde-keri Fulgens' 0,9-1,2 15-30 кореневи-щем сонце +
27 Латаття шаровидне ЫутрИава 'Gonnere' 0,9-1,2 30-45 кореневи-щем сонце +
28 Латаття запашне ЫутрИага 'Odora-ta Sulphurea Grandi-flora' 1,2-1,5 20-35 кореневи-щем сонце +
29 Латаття перлина ЫутрИава 'Pearl of the Pool' 1,2-1,5 15-35 кореневи-щем сонце +
30 Латаття "Полл Арют" ЫутрИава 'Paul Hariot' 0,3-0,6 30-45 кореневи-щем сонце +
31 Латаття жовте ЫутрИава 'Marli-acea Chromatella' 1,2-1,5 30-45 кореневи-щем сонце +
Залежно вщ розмiру та фiзiономiчних особливостей на берегах водно! конструкцп можуть висаджуватися багаторiчнi та однорiчнi рослини як у групах, так i поодиноко (сеттерами). Найбiльш доцiльними для висаджуван-ня у цiй зонi е папороп, хвойнi види та злаковi трави. Для вирощування у власне воднш конструкцп та на 11 берегах застосовують види рослин залежно вщ зонування (табл. 2) [7].
Табл. 2. Рослини, що використовуються для озеленення
Вид рослин Бажане мюце вирощування Коротка характеристика Примака
А!р болотний болотна зона ставка швидкоростуча рослина, з гарним зовшшшм виглядом Рослина-оксигенатор
Безщитник жшочий тшисте мюце берегово! зони папороть висотою до 1,5 м
Водяний гор1х глибоководна зона ставка рослина з плаваючим листям у вигляд розетки Сезонний диморф1зм
Водяш лш! (латаття) глибоководна зона ставка одна з найпопуляршших у водному озелененш рослин видшяе значну к1льк1сть ф1тонцид1в
Гладюлус болотний волоп мюця берегово! зони красиво кв1тнуча рослина середньо! (30-60 см) висоти
1рис тон-колистий волоп мюця берегово! зони висока(~1 м)красиво кв1тнуча рослина
Калюжни-ця болотна волоп мюця берегово! зони красиво кв1тнуча невисока (до 20 см) рослина ефемеро!д
Очерет (комиш) болотна зона ставка утворюе гусп зарос™, досить декоративш суцвптя
Ропз болотна зона ставка одна з найпопуляршших став-ково-декоративних рослин
Ряска водоплавна рослина др1бна рослина, повшстю зростае на поверхш води рослина-оксигенатор
Тшор1з водоплавна рослина постшно кв1тне у теплу пору року. своерщна, досить щкава коренева система, яка змшюе величину залежно вщ глибини води у мющ знаходження рос-лини за рахунок накопичення-скидання мулистих часточок
У дендропроектуванш користуються такими принципами добору рослин, як: художньо-декоративний (фiзiономiчний), систематичний (фшогене-тичний), фггоценотичний та екологiчний [6]. Добирати рослини для озеле-
нення водних устро!в можна, керуючись кожним i3 них. Але пiд час вибору вщповщного принципу важливо враховувати призначення та щейно-стильову концепцiю водного устрою, а також планувальну структуру садово-паркового об'екта та мiкроклiматичнi особливосп територп [6].
Залежно вiд розмiру об'екта ландшафтного проектування та вщповщ-но до типу i масштабност водного устрою для озеленення можна використо-вувати не тiльки мiкротериторiальнi або мiсцевi типи насаджень, а й таю, як невелик масиви, га1 або групи, що примикають та вiдображаються у воднiй гладi водойми, але1 вздовж дорiжок по береговш лшп озера чи ставка, соль тернi домiнанти як плакучих, так i зосереджувальних форм крони або живоп-лотнi чи бордюрш посадки партерного типу з яскравим чи запашним квгтко-вим наповненням [3]. Якщо керуватися художньо-декоративним принципом тд час вибору деревних рослин, то варто враховувати поняття про ф!зюно-мiчнi типи за основними яюсними ознаками. Хвойнi види рослин подшяють на групи таких титв, як: група ялинових, соснових, модринових, туевих та тисових типiв.
Листяш, подiляють на дерева з великими оригшальними квiтками так! як рщ Магнолiя (Magnolia), рщ Катальпа (Catalpa) та рщ Гiркокаштан (Aesculus), але цю групу не рекомендовано використовувати для ближнього озеленення водних устро1в, адже опал! суцвптя постшно забруднюватимуть як по-верхню, так згодом i дно водойми, що спричинятиме процеси гниття i, як наслщок, тдвищення концентрацп вуглекислого газу в вод! (нормальний вмют його за температури води 300С становить 0,57 мг/л); дерева з великими, але рщкими суцвггтями представники роду Робшя (Robinia), Софора (Sofora) та Кладрастис (Cladrastis) рослини ще! групи, як i попередньо1 доцшьно ви-саджувати витримуючи, деяку дистанщю до водного дзеркала, вони можуть добре тдкреслювати форму водойми й акцентувати увагу в потр!бних видо-вих точках; дерева з пор!вняно др!бними квитками та суцвтями, що рясно вкривають всю поверхню крони тд час цвтння - це рщ Черемха (Prunus), Горобина (Sorbus), Глщ (Crataegus); дерева численних р!зновид!в, виведених протягом багатовжово! садово! практики, до таких можна вщнести ф!зюно-м!чний тип роду Яблуня (Malus) наприклад яблуня Недзведського (Malus Ni-edzwetzkyana) або яблуня япдна (Malus baccata var.), можуть виконувати роль чудових колористичних акценпв, роду Груша (Pirus) та шших.
Систематичним принципом добору рослин доцшьно користуватись тд час створення монокультурних композицш як регулярного, так i пейзажного характеру (розарп, !рщарп, котферетуми та т.) [1, 6]. Для озеленення в стил! "натюргартен" на садово-паркових об'ектах з планувальною структурою витриманою в пейзажному напрям! доцшьно влаштовувати водш устро! в единш систем! з кам'янистою пркою, що тдкреслить плавшсть та невиму-шетсть природних форм ландшафту. Доповнення монокультурними компо-зищями !з злакових трав тдкреслить натуральносп композицп та створить числент бажаш нюанст ефекти залежно вщ виду та сорту рослин [5, 8].
Посадков! мюця для великих та середньогабаритних рослин можна формувати у вигляд! кам'яних "кишень", як! заповнюються Грунтом. Для
кам'янистих прок практично використовують т самi види каметв, що й для ставка. Проте перевагу варто надавати видам каменю, яю мютять у своему складi сполуки вапна (вапняки, деяю види мармуру, iсландський шпат, араго-нiт, фосфорити, мергелi та ш.). Такi каменi активно заселяються рослинами, осюльки вони формують практично сталий рiвень кислотностi в rрунтi [8].
Деревт види рослин е основою малюнку гiрки. Вони формують про-порцп та органiзовують простiр. Орiентуючись на них, роблять посадку ш-ших рослин. Розмiщення дерев проектують особливо ретельно, обираючи для цього найкращi мюця [4, 5]. Натюргартен (Беи. паШ^аНеп) - стиль ландшафтного проектування, що сповщуе принципи тдкреслення натуральносп форм та фiзiономiчних особливостей природного ландшафтного середовища в первинному виглядi. Також пропагуе ще! екологiчного саду.
Грунтопокривт рослини е наступною групою видiв, якi формують зовтшнш вигляд кам'янисто! гiрки. Найкращими мiсцями для !х посадки е кра! терас i схили. Подушкоподiбнi форми чудово пiдкреслюють кам'янi роз-щелини. Мiж каменями ефектно виглядають каскади рослин, що спускають-ся. Проте не варто забувати, що деяю види Грунтопокривних рослин е досить агресивними i можуть витюняти внаслiдок розростання iншi трав'янi види.
Ефемеро!дт види з коротким циклом надземного розвитку. 1х яскра-ве, соковите цвтння швидко змiнюеться тривалим перюдом вiдмирання над-земно! частини. Тодi ж рослини вже не е прикрасою прки, а псують !!. Шд час пiдбору асортименту рослин-ефемеродав потрiбно звертати увагу не лише на яюсть цвтння, але й на тривалiсть вщмирання листя. Ефемеро!ди зав-жди саджають групами [8]. При посадцi рослин також намагаються не допус-тити надто низько! юлькосп висаджуваних рослин на одиницю площг Оптимальною вважаеться юльюсть 15-25 рослини на 10 м2 площi дна.
Шд час створення кам'янисто! прки варто керуватися такими основни-ми принципами: розмiри кам'янисто! прки та водного устрою повинш бути зiставними; обидва об'екти ландшафтного середовища повинш доповнювати, а не суперечити один одному. Якщо навколо ставка переважають низью рослини, то розмщення на прщ високих дерев спричиняе вщвертання уваги вщ водойми та "перетягування" !! на себе; потрiбно враховувати висоту навко-лишнiх ландшафтних та архггектурних об'ектiв, аби конструкцiя тсля створення не мала рiзко контрастного з оточенням вигляду [3].
Якщо цих принцитв дотримуватись, то, ансамбль кам'янисто! прки та водного устрою створюватиме неповторний, ш з чим не порiвнюваний, колорит гармоншного поеднання шжно! чарiвностi води, могутньо! величi каменю та соковито! зелеш рослин [1, 5, 8]. Рослинний матерiал здатний творити дива, де потрiбно пiдкреслити виразнють, а десь i приховати недолжи конструкцi!. Грамотно пiдiбраний асортимент рослин здатен оживити будь-який невиразний водний устрш. Завдяки рослинам можна пом'якшити гос^ кути або тдкреслити ексцентрику композицi!.
Для проектування озеленення водного устрою регулярного характеру планування, слiд дотримуватись основних принцитв ще! системи оргатзацп простору, щоб не спричиняти дисгармоншного ефекту сприйняття. Наприк-
лад для озеленення урбанютичного фонтану бшя будiвель офiцiйних установ бiльш тдшдуть формоваш або монументальнi групи зосереджувального характеру емоцшного впливу. Для оформлення великих водойм тдшдуть чистi симетричт групи зосереджувального та збуджувального характеру, партерт композицiï, алейнi посадки, а також використання тошарних форм у солиер-них та композицiйних посадках [3].
Висновки. Проаналiзувавши групи рослин та принципи ïх добору для озеленення водних устроïв, можна зробити таю висновки:
1. При вибор1 рослинного матер1алу для озеленення водних устро1в слщ р1внозначно враховувати як ф1зюном1чш особливост рослин, так i пла-нувальну структуру просторово1 оргашзацп об'екта, щоб в отримати врiвноважену i збалансовану ландшафтну композицiю. Адже озеленення, як юнцевий етап благоустрою, задае настрiй, емоцiйний вплив та цЫсне сприйняття загально1 просторового вигляду.
2. Добiр рослин, залежно вщ ситуацiйноï обстановки, мiкроклiматичних особливостей та iдейно-стильовоï концепцiï, варто здiйснювати, керу-ючись одним iз iснуючих принцитв, таких як: фiзiономiчний, система-тичний, фггоценотичний чи екологiчний. Це допоможе дотримуватись поставленоï мети та функцюнально корисно задiяти насадження.
3. Правильний пiдбiр глибоководних рослин може ¡стотно впливати на бь оценотичнi умови, що важливо для збалансованого сшвюнування флори i фауни водного устрою. Варто зважати на деяю антагошстичш власти-востi рослин i вчасно перешкоджати зiмкненню середовища ïх ствюну-вання, щоб не порушувати бютичний баланс, а навпаки - покращувати умови для комфортного спiвiснування усх компонентiв закритого водного середовища.
Л1тература
1. Вергунов А.П. Ландшафтное проектирование / А.П. Вергунов, М.Ф. Денисов, С.С. Ожегов. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1991, 256 с.
2. Колесников А.И. Озеленение водоемов / А.И. Колесников. - М. : Изд-во Мин. коммун. хоз. РФСР, 1954. - 186 с.
3. Кушшр А.1. Колористичш ознаки декоративних рослин та 1'х вплив на композицшш ршення в сучасному ландшафтному буд1внищта // Вюник Кшвського нацюнального ушвер-ситету ¡м. Тараса Шевченка. - Сер.: 1нтродукщя та збереження рослинного р1зномашття. - К. : Вид-во КНУ ¡м. Тараса Шевченка. - 2009. - Вип. 19-21. - С. 147-149.
4. Мак-Кой П. Практическая энциклопедия "Ландшафтный дизаин". Планирование, проектирование и дизайн приусадебного участка / П. Мак-Кой, Т. Ивелей. - М. : Изд-во "Рос-мэн", 2001. - 243 с.
5. Рид Д. Каменные горки, стенки, дорожки / Д. Рид. - М. : Изд-во ОЛМА-ПРЕСС, 2003. - 157 с.
6. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков / Л.И. Рубцов. - Изд. 3-е, [перераб. и доп.]. - М. : Стройиздат, 1979. - 184 с.
7. Хаген П. Искусственные водоемы в саду. Создание. Техническое оснащение. Оформление : пер. с нем. Е. Болдырева. - М. : ООО "Аквариум Принт", 2004, 288 с.
8. Хессайон Д.Г. Все об альпинарии и водоеме в саду : пер. с англ. О. Романовой / Д.Г. Хессайон. - М. : Изд-во "Кладезь-букс", 2000, 128 с.
Редько К А., Кушнир А.И. Особенности подбора декоративных растений для озеленения водных устройств на разных садово-парковых объектах
Приведен анализ различных групп декоративных растений, наиболее подходящих для озеленения водных устройств в зависимости от зонирования водного устройства, его назначения и направления планировочной структуры садово-паркового объекта.
Ключевые слова: глубоководные, плавающие растения; физиономической тип, каменистая горка, прибрежная зона.
Redko К А., Kushnir A.I. Features of selection of decorative plants for planting water gardening devices on different landscape objects
The article presents the analysis of different groups of decorative plants most suitable for water gardening equipment, depending on the zoning of the water device, its purpose and direction of the planning structure of landscape object.
Keywords: deep, floating plants, physiognomic type, rocky hill, the coastal zone.
УДК 712.253:630*27 Доц. С.В. Роговський, канд. с.-г. наук -
Бтоцерккський нацюнальний аграрний утверситет
ВИКОРИСТАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНИХ П1ДХОД1В П1Д ЧАС РОЗРОБЛЕННЯ КОНЦЕПЦН ОЗЕЛЕНЕННЯ М1СТА (НА ПРИКЛАД1 Б1ЛО1 ЦЕРКВИ)
На ochobî узагальнення зарубiжного досвщу здшснено аналiз стану зелених на-саджень в м. Бша Церква, запропоновано концептуальш шдходи до створення або реконструкци зелених насаджень з врахуванням еколопчно!' парадигми функцюну-вання садово-паркових об'екпв. Показано, що садово-парковi об'екти повинш ввдг-равати виршальну роль в акумуляцiï поверхневого стоку в мютах та забезпечувати бюлопчне очищення води, яка потрапляе в рiчки. Запропоновано вiдродити природ-ну гiдрологiчну мережу, створивши в мюцях концентрацiï зливових i талих вод неве-ликi природнi водойми i болота, а навколо них облаштувати садово-парковi об'екти загального користування. Наведено список рослин, як рекомендують для створення та оптимiзацiï насаджень.
Ключовг слова: гщролопчна мережа, зелеш насадження, види-культивари, кольматаж, екологiчний стиль, реконструкщя, садово-паркове будiвництво, парк, во-дойма, рiчка, бiологiчне очищення води, штродукцшна оптимiзацiя насаджень.
Постановка проблеми та ана. m ocTaHHix дослiджень i публiкацiй.
Проблеми забруднення внутршшх водойм, обмшшня р1чок, зниження якосп питноï води е актуальними для бшьшосп регюшв Украïни. Також постае проблема старшня i деградацiï зелених насаджень у мютах, зменшення ïх площ1, зниження захисних функцш та декоративних властивостей. У цих умовах розроблення концепцп запровадження еколопчних п1дход1в тд час створення або реконструкцiï системи озеленення мюта е актуальною як з на-укового, так 1з практичного погляду. За останш два десятилптя через обме-жене фшансування, та недостатню увагу до зелених насаджень в зелених зонах м1ст Украши накопичилося проблеми - вщ старшня насаджень i зменшення ïх декоративност до вщчутного зниження ïх захисних i рекреацшних функцш. Не повною мiрою використовуються можливост садово-паркових об'ектiв та прибережних захисних зон для виршення проблем очищення i ра-цiонального використання талих i зливових вод, що безпосередньо впливае на забруднення водойм.
