CC BY
41
ПЕРСПЕКТИВ!! РОЗМНОЖЕННЯ ДЕКОРАТИВНИХ, Л1СОВИХ ТА ПЛОДОВИХ РОСЛИН
УДК581.165:582.971.1:634.7 Доц. Л.Г. Варлащенко, канд. с.-г. наук;
проф. А.Ф. Балабак, д-р с.-г. наук - Уманський НУС
РОЗМНОЖЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ СОРТ1В ЖИМОЛОСТ1 СИНЬОПЛ1ДНО1 В ОЗЕЛЕНЕНН1
Наведено особливостi розмноження copTÍB жимолост синьоплщно! та викорис-тання íx в озелененнi населених мiсць; обгрунтовано пiдбiр кращих iнтродукованих видiв i сор™ та розглянуто заходи з прискореного вирощування садивного матер^ алу. Запропоновано використовувати дослiджуванi сорти жимолост синьоплщно! в озелененнi для: низьких огорож мiж садовими зонами, закршлення сxилiв i обривiв, створення низьких бордк^в, живоплотiв, поодиноких i групових насаджень, декору-вання водойм та ш.
Ключовi слова: жимолость синьоплщна, способи вегетативного розмноження, живцювання зеленими живцями, озеленення населених мюць.
Р1д Жимолость (Lonicera L.) належить до родини жимолостевих (Cap-rifoliaceae Vent.) i об'еднуе понад 200 вид1в, поширених головним чином у твшчнш швкул1 в змшаних i листяних люах пом1рно! i субтротчно! зон Свропи i Двшчно! Америки, в субтротчних i троп1чних люах або чагарнико-вих заростях Швденно-Схщно! Азп, пiднiмаючись в горах до верхньо! межi деревно! рослинност1. На територп СНД поширено близько 56 вид1в i т1льки 5 з них представлен садовими видами з сишми та Кспвними плодами - жимолость синя форма витонченоквггкова - Lonicera coerulea f. graciliflora L., та жимолость юпвна L. edulis Turcz., яка представлена в якосп плодових i деко-ративних рослин трьох шших далекосxiдниx вид1в: жимолость камчатська (L. kamtschatica Pojark.), жимолость Турчаншова (L. Turczaninowie Pojark.) i жимолость алтайська (L. altaica Pall. ex DC.). вс1 вони мають юпвш синьопл1дн1 плоди i можуть бути використанi для озеленення населених мюць [3-5].
Наявнi дат лггератури щодо вирощування кореневласного садивного матер!алу синьопл1дних жимолостей мають суперечливий характер i не охоп-люють всього циклу, а агротехшчш заходи недостатньо розроблеш. Тому, ус-тх впровадження в озеленення сорт1в жимолосп синьоплщно! з1 збереженням комплексу господарсько-бюлопчних сортових ознак, значною м1рою обумов-люеться вдосконаленням технологи кореневласного розмноження [1, 2].
Методика дослщжень. Об'ектами дослiджень були стебловi живц1 семи сорпв жимолост1 синьоплщно! - Богдана, Голубе веретено, Медведиця, Синя птиця, Сюфська, Том!чка, Фiалка, вирощуваних в маточниках Умансь-кого нацюнального унiверситету садiвництва. Субстратом для вкоршювання живц1в була сум1ш торфу (рН 6,9) i чистого р1чкового тску у спiввiдношеннi 4:1. Температура повпря у середовищi укорiнювання становила 30-35 оС,
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
субстрату - 20-24 оС. Вiдносна вологiсть повиря - у межах 80-90 %, штен-сивнiсть оптичного випромiнювання - 200-250 Дж/м2-сек. У кожному з варь антiв дослщу використовували живщ, заготовленi з аткально! (А), медiаль-но! (М) i базально1 (Б) частин пагона. Живцевий матерiал перед висаджуван-ням обробляли фiзiологiчно активною речовиною - КАНО (10 % розчин ка-лшно! солi а-нафтилоцтово! кислоти) у рiзних концентрацiях - вщ 5 до 75 мг/л. У контролi живцi обробляли дистильованою водою. Вихiдним мате-рiалом для живцювання були п'ятирiчнi маточнi рослини. Спостереження за проходженням процешв коренеутворення у живщв проводили через кожш 5-10 днiв. Враховували початок i масову появу калюсу i корешв, рiст i розви-ток надземно! i тдземно! частин укорiнених живщв. Вкоршювання зелених стеблових живцiв проводили за технолопями, традицiйними для деревних i кущових садових культур [1, 2]. Статистичну обробку результатiв досль джень проводили методом дисперсiйного аналiзу на ЕОМ.
Результати досл1джень. Встановлено, що в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни зеленим стебловим живцям жимолосп синьоплщно!, не всiм сортам, властива висока регенерацшна здатнють, при укоршюванш в умовах дрiбнодисперсного зволоження (табл. 1).
Табл. 1. Укортюватсть зелених стеблових живщв сортгв жимолостг синьопмдноТ в умовах дрiбнодисперсного зволоження
(без оброблення; живцювання 1-10.У1)
Сорт Части-на пагона Укоршюва-шсть, % Число рослин без приросту, % Число рослин з приростом, %
2010 р. 2011 р. до 10 см понад 10 см
Богдана А 65,0 24,6 2,1
Голубе веретено А 42,8 39,6 81,1 11,7 0
Медведиця А 70,2 68,2 48,6 38,8 5,0
Синя птиця А 38,9 33,7 73,4 19,5 0
Гом1чка А 32,4 28,2 72,8 21,4 0
Сюфська А 44,4 40,8 69,3 21,7 0
Ф1алка А 54,8 52,4 63,0 32,3 0
Н1Р05 3,5 4,1 4,6 2,5
Вивчення особливостей зеленого стеблового живцювання сорпв синьоплщно! жимолост дозволило вщнести !! до середньовкоршюваних рос-лин. В умовах дрiбнодисперсного зволоження (без оброблення фiзiологiчно-активними речовинами), майже у вшх дослщжуваних сорпв, спостерiгаeться тривалий перюд коренеутворення, який становив 25-30 дiб. Вiдмiнностi уко-рiнювання за роками дослщжуваних сортiв незначнi i пояснюються неспри-ятливими погодними умовами шд час живцювання, росту i розвитку коренев-ласних рослин.
Величина приросту надземно! частини укоршеного живця варiюe у розрiзi сортiв i залежить вiд умов укоршювання та дорощування. Результати проведених дослщжень показали практичну можливiсть розмноження жимо-лостей методом стеблового живцювання. Регенерацшна здатнють у зелених стеблових живщв залежала вщ багатьох чинниюв - вiд сорту, строкiв живцю-
вання, типу живця, використання фiзюлоriчно-активних речовин, створення оптимальних умов укоршювання та ш.
Даш табл. 1 свщчать про те, що не всi дослщжуваш сорти i види жи-молост характеризуються високою регенерацiйною здатнiстю. Коливання вщсотка вкорiнення за 2010-2011 рр. не перевищували ^-10 %. Вплив мета-мерностi був бiльший. Найкраще вкорiнювались живцi з аткально! частини пагона i забезпечили в бшьшосп варiантiв найбiльша частка рослин з приростом понад 10 см. Кращi результати вкоршення були у живщв сортiв Богдана (61,4 %), Медведиця (70,2 °%), Фiалка (54,8 %>), а коренеутворювальнi проце-си проходили штенсившше, порiвняно iз живцями, як були заготовленi iз сорпв Голубе веретено (39,6 %), Томiчка (28,2 %) i Синя птиця (33,7 %).
Кращi результати вкоршювання одержано при обробцi живцiв водни-ми розчинами КАНО в стимулятивних концентрацiях при живцюваннi в оп-тимальнi термiни (1-10 червня) та за сприятливих умов 1х вкоршення (табл. 2).
Табл. 2. Укортюватсть зелених стеблових живщв сортiв жимолостi
синьоплiдноl залежно вид впливу КАНО (живцювання 1-10. VI. 2011 р.)
Концентрац1я КАНО, мг/л Зона пагона Укоршю- вашсть, % Число всх коренш на рослиш, шт. Довжина вск коренш на рослит, см Висота надземно! частини, см
Богдана
Контроль (вода) А 50,4 67,8 259,0 4,2
М 32,1 23,1 92,5 0
Б 44,0 40,2 186,4 1,1
15 А 97,4 168,1 404,7 12,6
15 М 78,8 58,6 156,3 2,1
20 Б 88,8 96,4 205,9 6,8
Голубе веретено
Контроль А 38,4 53,2 201,8 3,4
М 26,9 19,8 82,7 0
Б 30,0 27,2 99,5 1,8
15 А 92,5 100,2 318,4 11,8
15 М 71,4 46,8 134,6 3,6
20 Б 80,0 61,7 201,0 5,3
Медведиця
Контроль А 60,8 165,3 398,8 6,0
М 39,1 53,2 188,6 2,2
Б 42,4 114,6 296,3 3,6
15 А 98,6 215,0 505,1 14,3
15 М 80,2 102,4 198,2 4,2
20 Б 92,4 138,9 319,4 8,9
ШР 0,3 0,1 0,2 0,07
Стимулящя коренеутворення у зелених живщв спостершалась за кон-центрацш 5-20 мг/л. Майже у вшх дослщжуваних сорпв живщ тут вкоршю-вались на 15-25 дшв ранiше, порiвняно з контролем. Кшьюсть вкорiнених живцiв у кшщ дослiду була в 1,5-4,0 рази бшьшою, а загальна кiлькiсть коре-
Нацюнальний лiсотexнiчний yнiвeрситeт Украши
нiв i ïx дoвжинa в рoзрaхунку на oдин живець в 2-3 рази перевищували ^н-трoльний вaрiaнт дocлiду. Збiльшення кoнцентрaцiï вoдниx рoзчинiв дocлi-джуваних cпoлук дo 25-35 мг/л не cпричинилo пiдвищення регенерaцiйнoï здaтнocтi у живцiв, а гaльмувaлo регенерацшш прoцеcи. Для кoжнoгo типу живця ^н^тра^я КАНО, щo cтимулюe ^o^ct регенерaцiï адвентивних кoренiв, e cпецифiчнoю. В oбрoблениx i в кoнтрoльниx живцiв кoренi з'явля-ютьcя неoднoчacнo.
Отже, регенерaцiйнa здaтнicть дocлiджувaниx торив жимoлocтi cиньoплiднoï залежить вiд ге^ти^у, типу живця, вiку мaтoчнoï рocлини, ви-кoриcтaння фiзioлoгiчнo-aктивниx речoвин aукcинoвoï прирoди та термiнiв живцювання. Не вш дocлiджувaнi coрти мають вишку регенерaцiйну здат-нicть i неoднaкoвo фoрмують кoреневу cиcтему, щo вiдoбрaжaeтьcя при ïx пе-реcaджувaннi i на пoдaльшoму дoрoщувaннi. Вaртo зазначити, щo пoпит на caдивний мaтерiaл coртiв cиньoплiднoï жимoлocтi збiльшуeтьcя, тому too6-xiднo рoзширити caдивний ашр^мет для викoриcтaння у декoрaтивнoму caдiвництвi.
В oзелененнi нacелениx мicць ви^рии^ую^ coрти жимoлocтi cиньoплiднoï для низьких oгoрoж мiж caдoвими зoнaми, для закршлення cxn-лiв i oбривiв, cтвoрення низьких бoрдюрiв, живoплoтiв, пooдинoкиx i груго-вих нacaджень, де^рувань вoдoйм та iн. [3-5]. ^рти жимoлocтi ^mora^-нoï тiньoвитривaлi i невибaгливi дo Грунту, xoлoдocтiйкi, швидкoрocлi, дoбре перенocять oбрiзувaння i мюью урбoекoлoгiчнi умoви, ïx вирoщують в caдax, на дачних i пр^адибних дiлянкax, як декoрaтивну, ïcтiвну i лжар^ку рocли-ну. Зaлежнo вщ призначення дiлянки oзеленення, жимoлocть ви^нуе рiзнi функцiï - з œï фoрмують aрxiтектурнo-xудoжнiй oбрaз oб'eктa; рaзoм з шши-ми рocлинaми, а це шрияе рекультивaцiï земель, захищенню oб'eктa вiд пилу i шуму, регулюванш режиму вoлoгocтi, температури та ш. [3, 4].
Для тога, щoб oзеленення нaйпoвнiше вiдпoвiдaлo рiзним функщ-oнaльним пoтребaм, пiд чac дoбoру coртiв cиньoплiдниx жимoлocтей, too6-xiднo врaxoвувaти ïx прирoднi влacтивocтi: виcoту, кoлiр та фoрму листя як пiд чac вегетaцiï, так i вocени; кoлiр квiтoк, термш цвiтiння i плoдoнoшення, ïx тривалють тoщo [3]. Внacлiдoк прoведениx дocлiджень виявленo характер-нi для ^жгого coрту жимoлocтi cиньoплiднoï (Lonicera coerula f. edulis Turcz.) бioлoгiчнi та дешративш влacтивocтi, якi мoжуть бути ocнoвoю для ïx викoриcтaння в зелегому будiвництвi. Poзглянемo деякi з них для oзеленення caдoвo-пaркoвиx oб'eктiв рiзнoгo функцioнaльнoгo призначення (табл. 3).
Жимoлocть cиньoплiднa - переxреcнoзaпильнa рocлинa. Кущ щ-нуeтьcя за густу та дoбре oблиcтяну крoну. У квиш вiн oдин з перших вкри-вaeтьcя нiжнo-зеленим лиcтям, а гоим зaцвiтae блiдo-жoвтими чи зеленува-тo-бiлими парними дзвiнoчкoпoдiбними квiтaми дoвжинoю 1,2 cм. Для rao-дiв жимoлocтi характерне велике рiзнoмaнiття ïxньoï фoрми - круглi, oвaльнi, цилшдричш, веретенoпoдiбнi, кoвшикoпoдiбнi й iн. та забарвлення - вщ бла-китнoгo дo темнo-cиньoгo чи фioлетoвo-cиньoгo з бшим вocкoвим нaльoтoм.
Плoди - шжш coкoвитi ягoди, киcлo-coлoдкi з приемним пр^ма^м i cлaбким aрoмaтoм.
Табл. 3. Способи i об'екти використання сортгв жимолостг синьопМдноТ в озелененш
Будiвлi й ш-ш1 споруди Садово-парковi об'екти та малi архггектурш форми Використання у ландшафтних композищях
Гераси, тдтрш станки, пандуси парки, сквери, дачш i присадибш дiлянки, газони, паркани як протиерозшш рослини, на кам'янистих прках, в групових насадженнях, для створення вшьно ростучих живоплотав, для влаштування бордк^в, у пасторальному ландшафта
Ефект озеленення й оформлення рiзних садово-паркових об'ектав, дос-лщжуваними сортами жимолоста синьоплщно! залежатиме вiд !х бюлопчних i декоративних особливостей, а також вщ того, наскiльки гармонiчно вони будуть використанi в поeднаннi з ландшафтним дизайном, урбоекологiчними та природно-кшматичними умовами.
Пiдiбраний асортимент сортiв жимолоста синьоплщно! гарно вигляда-тиме в групових насадженнях дачно! чи присадибно! дшянки, на кам'янистих гiрках, у вшьно ростучих живоплотах, бордюрах, у пасторальному ландшафта, як тд час квиування, так i плодоношення на фонi будь-яко! садово-парко-во! композицп.
Висновки:
1. Для озеленення сад1в, дачних i присадибних дшянок р1зного схилу i ек-спозицп рекомендуемо використовувати вивчеш, цшт в декоративному i господарчому плат, сорти жимолоста синьоплщно!: Богдана, Голубе веретено, Медведиця, Синя птиця, Сюфська, Гом1чка та Ф1алка.
2. Висаджування рослин у групових насадженнях здшснювати в трьохр1ч-ному або чотирьохр1чному вщ.
3. Розмноження сортав жимолоста синьоплщно! зеленими стебловими жив-цями сприяе прискореному вирощуванню садивного матер1алу та впро-вадженню !х в озеленення територш садово-паркових об'ектав р1зного функцюнального призначення.
Л1тература
1. Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження малопоширених плодових 1 ягщних культур / А.Ф. Балабак. - Умань : Вид-во "Оперативна потграф1я", 2003. - 109 с.
2. Варлащенко Л.Г. Агробюлопчш та технолопчш особливосп кореневласного розмноження жимолосп 1спвно1 в умовах правобережного Люостепу Укра!ни : автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня канд. с.-г. наук / Л.Г. Варлащенко. - Умань : Вид-во "Графжа", 2001. -18 с.
3. Куминов Е.П. Нетрадиционные садовые культуры / Е.П. Куминов. - М. : Вид-во "Фолио", 2003. - 255 с.
4. Шульгина Л.М. Дизайн вашего сада / Л.М. Шульгина. - Харьков-Белгород : Изд-во "Книжный клуб", 2008. - 318 с.
5. Юшев А.А. Жимолость и Земляника / А.А Юшев., Л.А Бурмистров, А.А. Сорокин. -М. : Изд-во АСГ, СПБ., "Сова", 2005. - 96 с.
Варлащенко Л.Г., Балабак А.Ф. Размножение и использование сортов жимолости синеплодной в озеленении
Рассмотрены вопросы размножения сортов жимолости синеплодной с целью использования ее в озеленении; проанализированы и рассмотрены вегетативные методы
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
ускоренного выращивания посадочного материала. Предложено использовать исследуемые сорта жимолости синеплодной в озеленении для: низких заборов между садовыми зонами, закрепления склонов и оврагов, создания низких бордюров, живых изгородей, одиночных и групповых посадок, декорации водных устройств и др.
Ключевые слова: жимолость синеплодная, методы вегетативного размножения, черенкование зелеными черенками, озеленение населенных мест.
Varlashchenko L.G., Balabak A.F. Propagation and usage of the varieties of sweet-berry honeysuckle in arrangement of green spaces
The peculiarities of breeding varieties of sweet-berry honeysuckle and their usage in arrangement of green spaces of inhabited localities are described. The selection of the best introduced species and varies is analyzed and the measures of accelerated growing of planting material are described.
It is suggested to use the researched varieties of sweet-berry honeysuckle, in arrangement of green spaces for: low hedgerows between garden areas, stabilization of slopes, creation of low borders, green fences, scattered and group plantings, decoration of water and so on.
Keywords: sweet-berry honeysuckle, methods of vegetative propagation, grafting by green grafts, arrangement of green spaces of inhabited localities.
УДК 634.11:631.67 Викл. А.О. Василенко - Уманський НУС
ВПЛИВ ЗРОШЕННЯ ТА УТРИМАННЯ ГРУНТУ В САДУ НА РОСТОВ1 ПОКАЗНИКИ I ВРОЖАЙН1СТЬ ДЕРЕВ ЯБЛУН1 (MALUS)
Показано результати впливу рiзних режимiв зрошення та утримання Грунту у приштамбових смугах на асимшяцшний апарат i показники росту яблуш сорту Джо-наголд на клоновш тдщет М.9, стушнь забезпечення Грунтовою вологою, витрати поливно! води.
Ключовi слова: яблуня, шдщепа, зрошення, мульчування.
Вступ. Яблуня з давшх--давен е основною плодовою культурою в на-шш кра!ш. Це зумовлено сприятливими Грунтово-ктматичними умовами для !! вирощування в бшьшост регюшв, а також традищями мюцевого населен-ня. В.Л. Симиренко (1995) шдкреслював, що ця культура е единою серед пло-дових, яку можна вирощувати майже по всш територп Укра!ни. Поширення яблуш пояснюють i рiзноманiтнiстю !! господарсько-цшних ознак. Наявшсть величезно! кшькосп сорпв яблуш рiзного строку достигання з тривалою лежюстю плодiв гарантуе споживачу забезпечення свiжими яблуками протя-гом усього року. Плоди яблуш використовують також для виготовлення ви-сокояюсних союв, сидрiв, компопв, повидла, джемiв, варення, мармеладу, порошков, сухофрукпв та шших продукпв перероблення.
Актуальшсть теми. Яблуня - одна з найпоширешших порщ у садах. У структурi плодових насаджень вона займае бшьш шж 70 % площг Остан-шм часом в Укра!нi дедалi бшьше поширюються сади iнтенсивного типу на карликових шдщепах iз щiльнiстю 2-3 тис. дерев на 1 га. За оптимальних умов таю сади можуть давати 30-40 т/га плодiв. Особливютю таких садiв е те, що коренева система розташована у верхшх шарах Грунту. У зош нестшкого зволоження часто бувають посушливi перiоди рiзно! тривалостi, пiд час яких запаси продуктивно! вологи можуть повнютю вичерпуватись, що негативно впливае на продуктившсть яблунi не лише поточного, а й наступних роюв.
