CC BY
69кого состояния высококвалифицированных гимнасток было установлено, что девять из тринадцати гимнасток выраженные экстраверты (от 17 до 23 баллов), имели сильную нервную систему, по типу сангвиник.
4. Анализ межличностных отношений в группе показал, что двенадцать спортсменок дружелюбно настроены по отношению к окружающим: у восьми были зарегистрированы показатели дружелюбия на уровне 0 - 9 баллов, четыре гимнастки имели более высокие баллы - 12 -18 и лишь одна гимнастка агрессивна в отношениях с окружающими (- 4,4 балла).
5. При определении основных тенденций поведения в группе («зависимость - независимость», «общительность - необщительность») установлено, что у двенадцати гимнасток из тринадцати прослеживалась тенденция к зависимости, что свидетельствует о стремлении спортсменок к принятию групповых стандартов и ценностей: социальных и морально-этических. По показателю общительность-необщительность установлено, что у десяти гимнасток из тринадцати прослеживается тенденция к общительности. Полученные результаты, на наш взгляд, являются положительными для работы в групповых упражнениях.
6. Установлено, что две гимнастки из группы имели низкий уровень личностной тревожности, четыре - высокий и семь - средний. Таким образом, в группе преобладали гимнастки со средним уровнем личностной тревожности (семь человек - от 31 до 45 баллов), что является положительным относительно деятельности команды в групповых упражнениях, так как они более устойчивы к стрессовым ситуациям и стабильны на соревнованиях.
7. На основании результатов психодиагностики был определен предпочтительный состав команды для работы в групповых упражнениях. Их личностно-психологические характеристики, по результатам исследований, наиболее отвечали специфике групповых упражнений: экстраверсия, эмоциональная стабильность, адаптивное поведение с низко выраженным доминированием, дружелюбие, способность к компромиссу и сотрудничеству в конфликтной ситуации, стремление к принятию групповых стандартов и ценностей, общительность, низкий уровень личностной тревожности и псохотизма.
Дальнейшие исследования планируется провести в направлении внедрения в процесс от -бора в команды по групповым упражнениям различной квалификации и уровня подготовленности методов психодиагностики и оценки личностных свойств гимнасток, полученных в результате настоящего исследования.
Литература
1. Белокопытова Ж.А. Теоретико-методические основы спортивного отбора в спортивных видах гимнастики. -Петрозаводск, 2004. - 90 с.
2. Винер И.А. Подготовка высококвалифицированных спортсменок в художественной гимнастике: Автореф. дисс... канд. пед. наук. - Санкт-Петербург: ГАФК им. Лесгафта, 2003. - 25с.
3. Карпенко Л. А. Художественная гимнастика: Учебник. - М., 2003. - С. І88-І95; 20І-205.
4. Лисицкая Т.С. Личностно-психологические особенности спортсменок, специализирующихся по художественной гимнастике // Актуальные вопросы подготовки спортсменов в циклических видах спорта: Сб. научн. работ. - Волгоград, І995. - С. І39-І4б
5. Мирошниченко Т.М. Методика побудови композицій групових вправ у художній гімнастиці: Автореф. дис. ... канд. наук з фізичного виховання та спорту/ НУФВСУ. - К., 200б.
- 22с.
6. Нестерова Т.В. Проблемы и перспективы развития групповых упражнений художественной гимнастики в Украине // Наука в олимпийском спорте. - К., 2000. - С. б7-75.
7. Нестерова Т.В., Украинец А.В. Методы психофизиологического тестирования при отборе спортсменок в команды для участия в соревнованиях по художественной гимнастике // Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта: Сб. научн. трудов. - Харьков, 2005. - № І7. - С. 73-80.
8. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические положения: Учеб. для студ. вузов физ. воспитания и спорта. -К.: Олимпийская литература, 2004. - С. 524 - 554.
Поступила в редакцию 0І.0б.2007г.
ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ СПЕЦІАЛЬНИХ МЕТОДИК ПРИ НАВЧАННІ ПЛАВАННЮ ТА ЇХ ВПРОВАДЖЕННЯ В УЧБОВИЙ ПРОЦЕС ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНИХ МЕДИЧНИХГРУП Філатова З.І., Щербак Л.М.,
Штангєєва О.О., Смольц Т.В. Національний педагогічний унвіверситет ім. М.П.Драгоманова
Анотація. В статті розглядається використання сучасних технологій навчання з фізичної культури, зокрема особливості впливу спеціальних методик при навчанні плаванню студентів спеціальних медичних груп в сучасному вищому навчальному закладі. Автор доводить, що застосування спеціальних методик при навчанні плаванню студентів спеціальних медичних груп робить цей процес більш ефективним.
Ключові слова. Педагогічні основи фізичної культури, спеціальні медичні групи, спеціальні методики, навчання плаванню.
Аннотация. Филатова З.И., Щербак Л.Н., Штангеева Е.А., Смольц Т.В. Особенности влияния специальных методик при обучении плаванию и их внедрение в учебный процесс для студентов специальных медицинских групп. В статье рассматривается использование современных технологий обучения физической культуре, в часности, обучение плаванию студентов специальных медицинских групп в современном высшем учебном заведении. Автор доказывает, что внедрение специальных методик при обучении плаванию студентов специальных медицинских групп делает этот процесс наиболее эффективным.
Ключевые слова. Педагогические основы физической культуры, специальные медицинские группы, специальные методики, обучение плаванию.
Annotation. Filatova Z.I., Scherbak L.M. , Shtangeeva O.O., Smolzh T.V. Peculiarities of influencing of the special methods in teaching swimming and its applying in the teaching process for special medical group students. In this work is
shown innovational approaches to physical education and sports of disabled youth, who study in the modern university. The author proved that innovation of special approaches in swimming education of the students of special medical groups make this process more effective.
Key words. Pedagogical basic of physical culture, special medical groups (SMG).
Вступ.
Фізичне виховання молоді у вищих навчальних закладах - невід’ємна частина системи освіти, складова гуманітарного виховання, умова оптимі-зації фізичного та психічного стану, фізичного розвитку особистості, вольових якостей, підготовка до умов життєдіяльності. [2]
Вивчаючи питання про розвиток вольових якостей, виявляється , що виявлення і формування їх на рівні фізичної культури тісно пов’язані з характером ставлення до того чи іншого розділу фізкультури.[5] Важливим документом у галузі фізичного виховання і спорту, специфічному з огляду його внутрішньо вузівського застосування, є базова навчальна програма «Фізичне виховання» (1998р.) для вищих навчальних закладів освіти України 3-го та 4-го рівнів акредитації. Вона декларує введення обов’ язкових навчальних занять з фізичного виховання в обсязі не менше 4-х годин на тиждень протягом усього періоду навчання студентів.
Але ще й сьогодні науково-теоретичні та методичні засади фізичного виховання студентів спеціальних медичних груп занадто складно пробивають собі шлях, щоб посісти гідне місце в системі навчальної програми з фізичного виховання, хоча студенти з вадами здоров’я за допомогою фізичного виховання отримують можливість самореалізу-ватися, вдосконалюватися як особистість, розширяти соціальні контакти.[1-2]
Фізичне виховання, зокрема уміння плавати, є невід’ємною частиною гармонійного, всебічного розвитку сучасної генерації. Однією з найважливіших проблем залишається визначення найбільш раціональних ефективних принципів, шляхів і форм розвитку фізичного виховання та заохочення до навчання плаванню студентів, що не вміють плавати. Па сучасному етапі розвитку суспільства назріла необхідність підготовки висококваліфікованих педагогічних кадрів, котрі змогли б покращити психофізичне виховання молоді, зокрема навчити їх плавати.
Фізична культура є найважливішим засобом виховання ідеалів, моральних і вольових якостей особистості. Заняття будь-яким видом спорту вимагає у студента розвитку цілком визначеного психоемоційною стану.
Дослідження даної проблеми навчання плаванню студентів спеціальних медичних груп припускає відповідний вибір мети, постановку конкретних задач, визначення методів та проведення організації дослідження на відповідному контингенті випробуваних: студентах спеціальних медичних груп з різними медичними діагнозами безпосередньо у реальних умовах початкового навчання плаванню. [4]
Робота виконана у відповідності до плану НДР національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
Формулювання цілей роботи.
Мета даної роботи обґрунтувати оптимальну структуру та розробити адекватний зміст, які складають ефективну технологію початковою навчання плаванню, необхідних у професійній підготовці студентів педагогічних ВНЗ.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання дослідження:
1. виявити стан початкового плавання, як учбової та педагогічної дисципліни на основі даних літератури та практики;
2. обґрунтувати наступність засвоєння навчального матеріалу з навчання плаванню студентами спеціальних медичних груп залежно від захворювання;
3. розробити спеціальну методику навчання плаванню для студентів з різними медичними діагнозами;
4. перевірити експериментальним шляхом ефективність запропонованих методик початкового навчання плаванню для студентів спеціальних медичних груп ВУЗу;
5. впровадити практичні рекомендації з систематичного поліпшення початкового навчання плаванню для студентів спеціальних медичних груп.
Поставлені завдання вирішувалися за допомогою наступних методів: анкетування та педагогічне спостереження з фіксуванням результатів занять з фізичного виховання по набуттю початкових навичок плавання, а саме:
1. педагогічне спостереження під час учбового процесу;
2. опитування в холі засвоєння, вивчення та вдосконалення навичок початкового плавання;
3. контрольні випробування;
4. педагогічний експеримент.
Комплексне фіксування результатів процесу навчання плаванню проводилось на початку, всередині та наприкінці всього циклу. Показники фізичного розвитку, функціонального стану організму і динаміки їх зміни визначалися за “ Щоденником зміцнення здоров’я”(розробка кафедри фізичного виховання і здоров’я НПУ ім. М.П. Драгоманова.) За допомогою анкети-опиту-вальника, були виявлені студенти з відхиленням у стані здоров’я, які не вміють плавати, 48 осіб, вони і склали експериментальну групу.
Результати дослідження. У дослідженні взяли участь сформовані три експериментальні підгрупи.
Групу № 1 сформували студенти з серцево-судинними захворюваннями (12 осіб).
Групу №2 склали студенти з хворобами дихальних шляхів (9 осіб).
Групу №3 сформували студенти зі сколіо-зами (27 осіб).
Для кожної з підгруп були складені окремі програми по набуттю початкових навичок плавання які сприяли б кращому засвоєнню учбового матеріалу, йдучи шляхом вирішення проблеми розробки принципово нового підходу до початкового навчання плаванню, а саме -
Заняття для студентів групи № 1 включали як загальнозміцнюючі так і спеціальні вправи. До спеціальних відносились вправи на розслаблення та дихальні, які впливають на зниження артеріального тиску. Всі вправи виконувались вільно з пониженим навантаженням, без видимих зусиль, у нешвидкому темпі., з урахуванням стану їх серцево-судинної системи, де за всіх умов треба уникати фізичних перевантажень.
Заняття зі студентами групи №2 були спрямовані на покращення стану їх самопочуття, а саме в поєднанні загартовуючих заходів з іншими фізичними навантаженнями та поступовістю збільшення дозування холодових подразників за довжиною дії.
Заняття зі студентами групи №3 були спрямовані на покращення та зміцнення стану опорно-рухового апарату, де регулярні заняття фізичними вправами, зокрема навчання плаванню, зміцнюють м’язи, поліпшують рухливість у суглобах, збільшують амплітуду рухів.
Всім студентам була запропонована анкета для виявлення причини боязні води. Анкета складалася з 3 питань:
1. Я боюсь опинитися під водою і захлинутися.
2. Вода, потрапляючи в ніс (рот, вуха, очі), викликає неприємні відчуття, яких я боюсь.
3. Виникають неприємні відчуття через миттєве поширення звуку і я боюсь невизначеності.
Відповіді наведенні в таблиці 1.
Таблиця 1
Відповіді на питання анкети для виявлення причини боязні води
№ питання Г рупа № 1 Г рупа № 2 Г рупа № 3
1. 2 особи (16,6%) 1 особа (11%) 5 осіб (18,5 %)
2. 10 осіб (83,3%) 1 особа (11%) 21 особа (77,7%)
3. 0 осіб (0%) 7 осіб (77%) 1 особа ( 8,72)
За даними анкетування було виявлено, що причина боязні почати навчатися плаванню у кожного студента індивідуальна, тому до кожного потрібен особливий, тільки для нього можливий підхід під час занять з навчання плаванню.
Після 10 навчальних занять у малому басейні студентам було запропоновано виконати однакові нормативи у всіх трьох групах:
1. плавання на грудях (12 метрів);
2. плавання на спині (12 метрів).
Результати подані в таблиці 2.
Таблиця 2
Результати дослідження
Завдання Група №1 Група №2 Група №3
На грудях 11 осіб (91,6%) 7 осіб ( 77,7%) 27 осіб ( 100%)
На спині 11 осіб ( 91,6%) 5 осіб (55,5%) 26 осіб (96,2%)
Не пропливли тим способом 1 особа (8,3 %) 2 особи (22,2%) 0 осіб ( 0%)
Таким чином було визначено, що навчання плаванню студентів (10 занять) було успішним, оскільки оволоділи навичками плавання 91,6 % студентів групи №1, 77,7 % студентів групи № 2 та 100% студентів групи №3. В той час, як у «змішаній» за діагнозами групи, з якою працювали одночасно, після 10 занять оволоділи початковими навичками плавання лише 74% студентів.
Зі студентами, які не виконали запропоновані нормативи, додатково було проведено 5 навчальних занять, після яких нормативи склали усі студенти.
Для подальшого заохочення до занять плаванням, після складання контрольних нормативів всім студентам була запропонована анкета з 3 питань:
1. Я боюсь води.
2. Я впевнено почуваюсь у воді .
3. Я хочу добре вивчити техніку та стилі плавання і взяти участь у змаганнях.
Результати опитування наведені у таблиці 3.
Таблиця 3
Результати опитування
№ питання Г рупа № 1 Г рупа № 2 Г рупа № 3
1. 0 осіб (0%) 0 осіб (0%) 0 осіб (0%)
2. 12 осіб (100 %) 7осіб (77,7 %) 27 осіб (100 %)
3. 10 осіб (83,3 %) 6 осіб (66,6 %) 24 особа (88,8%)
Наведені в таблиці результати опитування показали, що навчання плаванню виявилося продуктивним і ефективним. У 100% студентів зникла боязнь води, більшість з них виявили бажання продовжувати навчання плаванню, вдосконалювати навички уміння плавати та набуту техніку плавання: майже всі студенти виявили бажання взяти участь у змаганнях з плавання.
Щоб визначити позитивний вплив занять з навчання плаванню на психофізичний стан студентів, їм була запропонована анкета :
1. Після занять з навчання плаванню я відчуваю покращення стану здоров’я.
2. Після занять з навчання плаванню я відчуваю покращення настрою, хочу співати.
3. Заняття з навчання плаванню допомогли мені у більшій мірі розкрити себе, як особистість.
4. Заняття з навчання плаванню не дали жодного
покращення мого психофізичного стану.
Результати анкетування подані в таблиці 4.
Таблиця 4
Результати анкетування
№ питання Г рупа № і Г рупа № 2 Г рупа № 3
і. 12 осіб (100%) 9 осіб (100%) 27 осіб (100%)
2. 12 осіб (100 %) 9осіб (100 %) 27 осіб (100%)
3. і і осіб (91,6 %) 7 осіб (77,7 %) 24 особи ( 88,8%)
4. 0 осіб (0%) 0 осіб (0%) 0 осіб (0%)
Проведене дослідження показало, що основною причиною, що гальмувала розвиток навчання плаванню студентів спеціальних медичних груп, була орієнтація на студентів, що складали основну групу. Навчання плаванню проводилось орієнтовно на здорових студентів, з перспективою на участь у змаганнях серед студентів основної медичної групи. Саме тому життя студентів, що віднесені до спеціальних медичних груп, та не вміють плавати, проходило вдалині від яскравих емоцій, що дає повноцінне спілкування з водним середовищем, в умовах подавлення яскравих емоцій, нездійснених мрій і втрачених можливостей фізичного, інтелектуального, психічного і емоційного розвитку. Під час же нашого дослідження, процес навчання плаванню проходив з кожною вище названою групою з урахуванням індивідуальних особливостей та стану їх здоров’я. Особливу увагу ми звертали на зв’язок психічних процесів, позитивних емоцій та швидкість набуття початкових навичок плавання. Тому процес навчання плаванню , на наш погляд, був таким ефективним.
Висновки.
На основі проведеної нами роботи можна зробити наступні висновки: для досягнення максимального оздоровчого ефекту у процесі фізичного виховання студентів спеціальних медичних груп потрібна суворо диференційована методика занять. Недопустимими є лише кількісні відмінності у руховій активності таких студентів.
В літературних джерелах в основному розглядаються питання початкового навчання плаванню взагалі, розроблюють технологію цього процесу, вишукують найбільш ефективні засоби та методи навчання. Навчання плаванню студентів спеціальних медичних груп, студентів з вадами здоров’я, як правило, не розглядаються, хоча вони суттєво відрізняються від навчання плаванню здорових людей. Результати проведеного дослідження показали, що швидкість навчання плаванню студентів спеціальних медичних груп, відношення студентів до цього процесу та психоемоційний стан різнились під час набуття навичок початкового плавання в усіх чотирьох групах студентів, але після занять з плавання у студентів спеціальних медичних груп спостерігалися позитивні зміни морфо-
функціональних та гідродинамічних показників(-За даними щоденників самоконтролю). Загальний стан здоров’я студентів значно покращився після навчальної роботи у басейні з навчання плаванню. Проведене дослідження підтвердило існуючі уяви про процес навчання плаванню студентів спеціальних медичних груп. Автори висловлюють сподівання, що це дослідження зробить поступ у реорганізації системи фізичного виховання, спрямує її на формування і зміцнення здоров’ я молоді як найбільшої цінності нашого суспільства.
Напрямки подальшого дослідження: на основі отриманих даних розробити найбільш ефективну систему початкового навчання плаванню для студентів спеціальних медичних груп.
Використана література:
1. Бутін І.М., Вікулов А.Д. Розвиток фізичних здібностей дітей. - М.: ВЛАДОС-ПРЕС, 2002. - 200 с.
2. Коростельов П.Б. Складові здоров’я. - М.: Знання . 1994.
- 204 с.
3. Макаренко Л.П. Плавання. - М.. І979. - 168 с.
4. Сім’я спортивна: 36. під ред. Воробйова А.Н. - М.: Фізкультура і спорт. 1987. - 240 с.
5. Газел. Школа плавания.-1985. 210 с.
6. Дмітрієв Р.А. Предупреждение появления чувства страха у новичков в процессе обучения плаванию. Плавание.-1985. - 160 с.
Надійшла до редакції 26.05.2007р.
МОЖЛИВОСТІ РЕАБІЛІТАЦІЇ СОМАТИЧНОГО ЗДОРОВ’Я ЮНАКІВ 17-19 РОКІВ ТРЕНУВАННЯМИ СИЛОВОГО СПРЯМУВАННЯ
Фурман Ю.М., Драчук С .П.
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Анотація. Стаття присвячена проблемі реабілітації фізичного здоров’я юнаків-студентів фізичними вправами силового характеру. Ефективними виявились комбіновані заняття, де силовим навантаженням на тренажерах передували бігові вправи в аеробному режимі енергозабезпечення.
Ключові слова: фізичне здоров’я, реабілітація, силові навантаження, комбіновані заняття.
Аннотация. Фурман Ю.Н., Драчук С.П. Возможности реабилитации соматического здоровья юношей 17-19 лет тренировками силовой направленности. Статья посвящена проблеме реабилитации физического здоровья юношей-студентов физическими упражнениями силового характера. Эффективными оказались комбинированные занятия, где силовым нагрузкам на тренажерах предшествовали беговые упражнения в аэробном режиме энергообеспечения.
Ключевые слова: физическое здоровье, реабилитация, силовые нагрузки, комбинированные занятия. Annotation. Furman Y.M., Drachuk S.P. Possibilities of rehabilitation of somatic health of youths 17-19 years by trainings of power direction. The article is devoted to the problem of rehabilitation of physical health of youths-stu-dents by physical exercises of power character. The combined employments appeared effective where to the power loadings on trainers running exercises preceded in the aerobic mode of providing energy.
Keywords: physical health, rehabilitation, power loadings, combined employments.
