CC BY
37музичного та фізкультурного розвитку дітей. Якщо на музичному занятті використовувалися основні, загальнорозвивальні або стройові рухи (біг, ходьба, присідання, повороти тощо), тоді навчання та виховання підпорядковувалося функціям знань, умінь і навичок музичного розвитку (легкий боковий галоп, біг із підстрибуванням та ін; ходьба з високим підніманням ніг, із виставлянням правої та лівої ноги у бік та ін).
На фізкультурному занятті у вступній частині діти виконують ходьбу під музичний супровід зі співами. У цьому випадку синтез музичного супроводу та рухів координувався єдиним завданням навчити дітей рухатись під музичний супровід та супроводжувати ходьбу співами для зацікавленості дітей рухами, вироблення черевного дихання, вентилювання легенів та створення в них емоційного настрою. У контексті цього музика підпорядковувалась рухам.
У ході дослідження нами була підтверджена ідея ефективності принципу лабільності, який забезпечує цілісність наукової системи на нових найбільш високих рівнях організації науки. Прикладом цього є галузь дошкільної освіти, в якій співіснують фізичне та музичне виховання дітей дошкільного віку, які спрямовані на фізичний і художньо-естетичний розвиток вихованців як прикінцевий результат. Однак ефективність даного розвитку може бути забезпечена інтеграцією фізичних вправ і танцювальних рухів, інтеграцією фізичних вправ з співами, інтеграцією співу та рухів дітей. Такого роду об’єднання (інтеграція) дає новий результат - фізичний розвиток дітей.
Вищезазначені принципи дали змогу визначити використання видів інтеграції музичного та фізичного виховання в ході формувального експерименту.
Висновки.
Таким чином встановлено, що якість побудови структури інтеграції музичного та фізичного виховання залежить від створення педагогічних умов і об’єднувальних зв’язків.
Зв’язки, в свою чергу, забезпечують різні види інтеграції, які максимально впливають на кожну складову фізичного розвитку та оптимізують процес їх формування (морфологію, фізіологію, рухові якості, поставу).
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем інтеграції музичного та фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку в процесі формування основ їх фізичного розвитку.
Література
1. Дмитренко Т.І. Теорія і методика фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку. - К.: Вища школа, 1979. - 253с.
2. Вільчковський Е.С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: Навчальний посібник. -Львів: ВНТЛ, 1998. - 334с.
3. Денисенко Н.Ф. Управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах. - Запоріжжя: ЛІПС, 2001. - 308с.
4. Вільчковський Е.С., Денисенко Н.Ф., Курок О.І. Розвиток гнучкості у дітей 3-7 років // Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти. - Київ - Тернопіль, 1997. - С.27-29.
5. Дитина в дошкільні роки: програма навчання, виховання та розвитку дітей. - 2-е видання. - Запоріжжя, 2004.
- 268 с.
6. Денисенко Н.Ф. Организация двигательного режима в дошкольном учреждении. - К.: Учебное издание, 1989.
- 35 с.
7. Аранова С.В Интеграция художественного и логического в обучении школьников с 1 по 8 класс: Автореф. дис. канд. пед. наук:13.00.01 /Санкт-Петербург гос. ун-т. пед. маст. - СПб., 2002. - 20с.
8. Мельник Э.Л., Корожнева Л.А. Интегрированное обучение в начальной школе: теория и практика. - СПб.: Каро, 2003. - 192с. - (Модернизация общего образования).
9. Дик Ю.И., Пинский А.А., Усанов В.В. Интеграция учебных предметов // Советская педагогика. - 1987. — №9.
- С.42-47.
10.Яресько К.В. Теоретико-методологічні основи диференціації та інтеграції у педагогічному процесі вищої школи // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Зб. наук. праць. Випуск 28. - Київ - Запоріжжя, 2003. - С.98-107.
Надійшла до редакції 14.10.2007р.
ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ПСИХОМОТОРНИХ ЗДІБНОСТЕЙ КУРСАНТІВ НА СПЕЦІАЛЬНУ ФІЗИЧНУ ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ
Ярещенко О.А.
Харківський національний університет внутрішніх справ
Анотація. У статті аналізується рівень психомоторних здібностей курсантів, визначена значимість психомоторних здібностей на розвиток спеціальної фізичної підготовленості та основні напрямки і засоби розвитку психомоторних здібностей. Рівень психомоторних можливостей курсантів залежить від кількості і виду рухової активності. Засвоєнню прийомів рукопашного бою значною мірою сприяють здібності сприймання просторових та часових параметрів рухової діяльності. Найефективнішим напрямком занять із спеціальної фізичної підготовки є заняття цільової комплексної спрямованості. Ключові слова: варіативний вплив, діапазон доцільних варіацій, функціонально рухові можливості, диференційний та цілеспрямований вплив, зона інтенсивності.
Аннотация. Ярещенко О. А. Особенности влияния психомоторных способностей курсантов на специальную физическую подготовленность. В статье анализируется уровень психомоторных способностей курсантов, обозначена значимость психомоторных способностей на развитие специальной физической подготовленности, основные направления и способы развития психомоторных способностей. Уровень психомоторных возможностей курсантов зависит от количества и вида двигательной активности. Усвоению приемов рукопашного боя в значительной мере оказывает содействие способности восприятия пространственных и временных параметров двигательной деятельности. Наиболее эффективным направлением занятий по специальной физической подготовке являются занятия целевой комплексной направленности. Ключевые слова: вариативное влияние, диапазон целесообразных вариаций, функционально-двигательные возможности, дифференциальное и целеустремленное влияние, зона интенсивности .
Annotation. Yareschenko О. Features of influencing of psycho motive capabilities of students to the special physical preparedness. This article analyzes the psycho motive abilities of cadets, it defines the significance of the psycho motive abilities development for the special calisthenics and the main directions and means of the psycho motive abilities development. The level of psychomotor opportunities of cadets depends on quantity
and an aspect of a motor performance. To a digestion of receptions of hand-to-hand fight appreciably assists ability of perception of regional and time parameters of motorial activity. The most effective direction of holdings on special physical preparation are holdings a target complex orientation. Keywords: variation, influencing, range of expedient variations, functionally motive possibilities, differential and purposeful influencing, area of intensity.
Вступ.
Навчання техніці виконання прийомів фізичного впливу в процесі спеціальної фізичної підготовки завжди має характер розгорнутого педагогічного процесу. При цьому тривалість та успішність засвоєння техніки прийомів рукопашного бою залежить від різних факторів, зокрема: формування цільової установки, складності матеріалу, що пропонується до вивчення, ефективності методики навчання, рівня психологічної та фізичної підготовленості контингенту, який навчається.
Із практики спорту відомо, що досконале оволодіння технікою спортивних рухових дій потребує тривалого часу, навіть при 3-6 тренувальних заняттях в тиждень (Боген М.М., Лапутін О.М.) для досягнення спортивної майстерності витрачається 5-7 років (1;4). Тому в процесі навчання і спеціальної фізичної підготовки майбутніх працівників органів внутрішніх справ у вищих навчальних закладах системи МВС України протягом 4-5 років виникає багато проблем. Так, в останні роки кількість годин, відведених для занять фізичною підготовкою за розкладом скорочено на 30%. До того ж, в останніх дослідженнях низки авторів відмічається погіршення рівня фізичної підготовленості курсантів (2; 3; 5; 7). У 2004 році при відборі абітурієнтів до навчання в заклади освіти системи МВС України було відмінено вступні іспити з фізичної підготовки. В зв’язку із цим на навчання на 2004/2005 навчальний рік поступили курсанти із низьким рівнем фізичної підготовленості. Так, показники контрольного тестування 140 першокурсників за програмою вимог наказу МВС України від 25 листопада 2003 р. №1444 (біг 100 м, 3000м, підтягування) свідчать про те, що 42,2% курсантів отримали незадовільні оцінки. Таким чином, небажано велика кількість курсантів не мають базової основи для службово-професійної підготовки.
На сьогодні обставини в Україні залишаються достатньо складними ще й тому, що співпрацівникам правоохоронних структур часто-густо доводиться застосовувати різні заходи запобігання правопорушенням та обмеження окремих прав із використанням примусових дій. Згідно із аналізом (“Іменем закону” № 34 від 22.08.2004 р.) 25% нещасних випадків залежить від самого потерпілого, його кваліфікаційного рівня, невміння ефективно використовувати заходи фізичного впливу. Тому в умовах, що склалися в теперішній час в системі професійної підготовки робітників органів внутрішніх справ, треба знайти ефективні шляхи підвищення спеціальної фізичної підготовленості.
Результати досліджень І. Плиско (1991), В.П. Озерова (2002), Ю.П. Сергієнко (2004) показали, що розвиток психомоторних здібностей значною мірою
сприяє та прискорює процес засвоєння спортивних рухових дій.
Дослідження проведене згідно із планом науково-дослідної роботи Харківського національного університету внутрішніх справ.
Формулювання цілей роботи.
Мета та завдання роботи. Виявлення ефективних напрямків, засобів та методів спеціальної фізичної підготовки курсантів.
У залежності від визначеної мети були поставлені такі завдання:
1. проаналізувати стан психомоторних можливостей курсантів.
2. Встановити провідні здібності, що сприяють засвоєнню техніки прийомів рукопашного двобою.
3. Визначити найефективніші засоби психомоторних можливостей майбутніх працівників правоохоронних структур.
Для вирішення завдань застосовувалися такі методи дослідження:
1) педагогічні спостереження;
2) педагогічний експеримент;
3) контрольні тестування;
4) статистичні методи обробки результатів (описувальна статистика, кореляційний аналіз).
Організація досліджень.
Аналіз рівня психомоторних здібностей здійснювався в двох групах: а) курсантів академічної групи (23 чоловіка), б) курсантів, які тренуються в спортивних секціях із таїландського боксу та рукопашного бою (11 чоловік).
Психомоторні можливості курсантів оцінювались за спроможністю орієнтуватись у просторі, диференціювати просторові, особистими силовими параметрами рухової дії, прояву спритності і швидкості рухової реакції. Оцінка рівня спеціальної фізичної підготовленості здійснювалась з застосуванням комплексного контрольного тесту - на 10-метровій ділянці борцівського килиму виконувались: кувирок вперед, кувирок спиною вперед, серія ударів (3 - руками, 2 - ногами), передньої підніжки та затримання при підході спереду.
Педагогічний експеримент проводився у двох навчальних групах (контрольній та експериментальній) протягом навчального року. Експериментальна група працювала за авторською програмою.
Отриманий цифровий матеріал оброблений із застосуванням методів описувальної статистики та кореляційного аналізу.
Результати дослідження.
Порівнювальний аналіз рівня психомоторних здібностей курсантів в залежності від виду та рівня рухової активності свідчить про те, що спортсмени, котрі тренуються 4-6 разів на тиждень у спортивних секціях із єдиноборств, практично у всіх досліджуваних показники мають достовірно високі значення рівня психомоторних здібностей (таб. 1).
Курсанти експериментальної групи протягом навчального року на заняттях за розкладом працювали за авторською програмою. Заняття в експеримен-
Таблиця 1
Рівень психомоторних здібностей курсантів в залежності від рівня рухової активності
Т е с т и К у р с а н т и
контрольна група експериментальна група спортсмени із групи єдиноборств
Човникові біг 4 х 9 м ( с.) 9,46 ± 0,03 — Р< 0,05 ® 9,13 ± 0,06
Т Р < 0,05 ® 9,23 ± 0,04 Р > 0,05 Т
Орієнтування у просторі (балів) 8,65 ± 0,11 — Р < 0,05 ® 9,44 ± 0,16
Т Р > 0,05 ® 8,93 ± 0,19 — Р < 0,05 Т
Помилка сприймання часових (5", 15") відрізків, % 10,4 ± 0,76 Р < 0,05 7,03 ± 0,96
Р < 0,05 8,68 ± 1,03 Р < 0,05
Помилка сприймання зусиль рукою (%) 38,3 ± 1,12 Р < 0,001 22,08 ± 1,23
Р < 0,01 29,6 ± 1,35 Р < 0,05
Помилка зусиль у стрибку в довжину із місця (%) 8,86 ± 0,6 Р < 0,01 5,13 ± 0,76
Р < 0,01 6,35 ± 0,51 Р < 0,05
Швидкість рухової реакції 15,8 ± 0,38 Р < 0,001 10,51 ± 0,43
Р < 0,01 13,02 ± 0,46 Р < 0,05
тальній групі носили комплексну спрямованість. На кожному занятті цієї групи, окрім засвоєння прийомів рукопашного бою, особлива увага приділялась розвитку сприймання простору, часових відрізків, рухової чутливості, швидкості, сили та спритності.
Цілеспрямовані заняття даної групи дозволили досягти значно кращих показників психомоторних здібностей у порівнянні із даними контрольної групи (табл. 1).
Підсумки комплексного тестування спеціальної фізичної підготовленості свідчать про те, що експериментальна програма дозволяє досягти достовірно високі показників і цій вправі. Так, в контрольній групі вказаний тест виконувався протягом 12,73 ± 0,16 с, а в експериментальній - за 11,09 ± 0,09 секунди. Різниця достовірна і складала Р < 0,001 при 1 = 8,41.
Кореляційний аналіз результатів досліджень показав значно вищий рівень кореляційного зв’язку між здібностями орієнтуватися у просторі, диференціювати просторові показники рухової діяльності і комплексним тестам. Відповідно коефіцієнт кореляції склав 0,824 і 0,781. Показник здібності диференціювати часові відрізки мав коефіцієнт кореляції, що дорівнює 0,693.
Висновки:
- рівень психомоторних можливостей кур -сантів залежить від кількості і виду рухової активності;
- засвоєнню прийомів рукопашного бою значною мірою сприяють здібності сприймання просторових та часових параметрів рухової діяльності;
- найефективнішим напрямком занять із спеціальної фізичної підготовки є заняття цільової комплексної спрямованості.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем впливу психомоторних здібностей курсантів на спеціальну фізичну підготовленість.
Література
1. Боген М.М. Обучение двигательным действиям. - М.: Физкультура и спорт, 1985 - 192 с.
2. Головченко А., Самошкін В. Удосконалення фізичної підготовленості курсантів вищих навчальних закладів МВС України // Мат. Відкритої науково-методичної конференції “Фізична підготовка військовослужбовців” - К.: НАВСУ, 2003. - С.19-22.
3. Камаев О.И., Ярещенко О.А., Филипенко П.И. Динамика общефизической подготовленности курсантов в процессе обучения в НУВД // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків: ХДАФК, 2004. - С. 66-69.
4. Лапутин А.Н. Обучение спортивным движениям. - К.: Здоров’я, 1986. - 216 с.
5. Лущак А. Р. Оптимізація психофізичної підготовки курсантів вищих закладів освіти МВС України. Автореф. дис... канд.. наук із фізичного виховання і спорту. - Львів: ЛДІФК, 2001. - 20 с.
6. Озеров В.П. Психомоторные способности человека. -Дубна: Феникс, 2002. - 320 с.
7. Піддубний О.Г Оптимізація фізичної підготовки курсантів вищих навчальних закладів у період первинного професійного навчання: Автореф. дис... канд. Наук із фізичного виховання і спорту. - Львів: ЛДІФК, 2003. - 20 с.
8. Плиско В .И. Формирование у сотрудников устойчивого психомоторного состояния к внешним проявлениям опасности. - К: РИО МВД Украины. 1991. - 128 с.
9. Чух А.М. Теоретичні та практичні передумови удоско-налення фізичної підготовки військовослужбовців Національної гвардії України // Педагогіка, психологія та меди-ко-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. Зб. наук. праць під ред.. Єрмакова С.С. - Харків, ХХПІ, 1998.- №1. - С. 24-26.
Надійшла до редакції 30.10.2007р.
