CC BY
27
Клштна пед1атр1я
УДК 616.33-008.1-053.2/.5:616-001.28 КАШ1НА-ЯРМАК В.Л.
ДУ«1нститутохорони здоров'я дпей та п1длшв НАМН», м. Харюв
ОСОБЛИВОСЛ ПЕРЕБ^У ПАТОЛОГИ СИСТЕМИ ТРАВЛЕНИЯ В НАЩАДЮВ ОПРОМНЕНИХ ВНАСЛ1ДОК АВАРИ НА ЧОРНОБИЛЬСЬШ АЕС БАТЬЮВ
Резюме. Зметою вивчення особливостей патологп травноЧсистеми обстежено 1190нащадтв батьтв, що зазнали впливу радiацiйного фактора вна^док аварп на Чорнобильськт АЕС врЬзному вщ, та 1233 1х однолтшв ш амей безрадiацшного анамнезу. Зареестровано високий рiвень nоширеностi захворювань системи травления у дтей уах вжових груп, чш батьки постраждали врезультатi катастрофи. Установлено, що в структурi хвороб оргатв травлення у дтей 1з смей лiквiдаторiв наЫдшв авари вiдзна-чаеться найбльша вага хрошчно'1 патологи гастродуоденальноI зони порiвняноз однолтками 1з амей без радiацшного анамнезу та нащадшв, чш батьки були опромтеш в дитячому вщ, а у третини тдлтшв чоловiчоi статi зареестровано деструктивт варiанти. У розвитку несприятливих форм хрошчних захворювань гастродуоденально'1 зони у цих пацiентiв мае значення мелатошнова недостаттсть. Вивчено фактори ризику розвитку хрошчних захворювань системи травлення у дтей 1з смей лiквiдаторiв на-^дшв Чорнобильсь^ катастрофи.
Ключовi слова: система травлення, нащадки опромнених батьшв, мелатошн.
У тепершнт час захворювання оргатв травлення в усьому свт займають значне мюце в структда дитячо! со-матично! патолот [1—3]. Порушення функцюнування ще! системи мають численш ктшчш прояви, функцюнальт розлади схильн до трансформування в хротчш процеси, що значно знижуе яюсть життя дитини. У дослщженнях, що стосуються вивчення стану здоров'я оаб, яю постраждали внаслщок авари на Чорнобильськш АЕС (ЧАЕС), ви-значено високий рiвень поширеност ще! патолот серед нащадюв батьюв, як! зазнали впливу радацшного чинни-ка в рiзному вiцi, та И зростання до часу переходу пщттюв у терапевтичну мережу [4, 5]. Тому здалося актуальним провести аналiз особливостей перебiгу захворювань оргатв травлення у дтей iз сiмей батьюв, як! були опромшет в репродуктивному (лiквiдатори наслщыв авари на ЧАЕС (ЛНА)) та дитячому вщ.
Матер1али та методи
Пщ спостереженням у Центрi реaбiлiтaцii дтей та пщ-лiткiв, постраждалих унаслщок Чорнобильсько! катастрофи, знаходилося 1030 дтей вiком 5—18 роив, народжених вщ батьюв, яю брали участь у лквщацй наслщюв авари на ЧАЕС у 1986—1987 рр., i 160 дтей 3—18 рокiв iз сiмей батьюв, як! зазнали радацшного опромшення та були вщселе-нi з контрольованих територ1й (КТ) у дитячому вщ. Гру-пу порiвняння становили 1233 гхнк однолики, мешканщ м. Харкова, батьки яких не мали радацшного впливу до народження дитини (група порiвняння). Статистична об-робка отриманих результaтiв проведена iз використанням
сертифюэвано! програми SPSS, версия 17. Знaчущiсть вщ-мiнностей визначалась iз застосуванням непараметрично-го U-критерiю Вшкоксона — Манна — Уит (ри) i кутового перетворення Фiшерa (рф).
Результати та Тх обговорення
Хвороби орган1в травлення впевнено домшують у структурi патолопчно! урaженостi нащадюв опромiнених батьюв серед соматичних захворювань на вс1х етапах спо-стереження, займаючи до 25,0 %.
Поширенiсть хвороб травно! системи у дтей iз с1мей ЛНА та нащадюв вщселених iз КТ вiрогiдно перевищуе по-казники групи порiвняння як у хлопчиюв, так i двчаток, по-чинаючи з дошкольного в1ку, i становить 802,5 i 1313,7 про-ти 684,8 % вщповщно по трупах. У нащадюв опромiнених батьюв нaдaлi не простежуеться очiкувaне, що притаманне популяци, зростання частоти захворювань орган1в травлення у школярiв початкових клаав щодо дтей дошкольного вку. Р!вень зaхворювaностi в дошкшьнят, нащадюв ЛНА, становить 733,0 %с, у дтей молодшого шкшьного в1ку — 829,1 %с. Серед нащадюв батьюв, опромiнених у дитячому вщ р1вень зaхворювaностi в дошкшьнят становить 1259,3 %с, у дтей молодшого шкшьного вiку — 1375,0 %с. У той же час у групi пор1вняння iснуе загальнопопулящйна тенденщя (281,0 проти 900,4 % вщповщно).
У структурi захворювань оргaнiв травлення в уск до-слщжуваних групах у цьому вiцi домiнують порушення моторики жовчного м1хура, переважно за гшототчним типом (42,6; 62,7 та 43,1 % вщповщно по групах), та кaрiес.
5(40) • 2012
Клтт'чна пед!атр!я
Множинний карieс втричi частiше вщзначаеться у дней iз сiмей батькiв-лiквiдаторiв (153,0; 39,2 i 52,1 %с). Особливу увагу привертае той факт, що в нащадк!в ЛНА в 5-9-р!ч-ному вiцi вже в деклька раз1в частiше д!агностовано хро-шчш гастродуоденiти (105,1; 39,2 i 22,3 %).
Поширенiсть хвороб системи травлення у нащадав ЛНА в 10—13 роив у 1,5 раза вища, иж у дней молодшо-го вшу, i становить 1277,2 випадку на 1000 обстежених д!-тей. У нащадав батьюв, опромiнених в дитячому вод, цей показник мае практично той же рiвень, як i в дггей бтьш раннього вку (1442,3 випадку на 1000 обстежених), тобто поширетсть хвороб травлення в дтей !з сiмей радацшно-го ризику в 1,4—1,6 раза перевищуе показники групи по-р!вняння (871,5 %). В цьому вщ з'являеться статева р!з-ниця захворюваностк патологiчна ураженiсть девчат в 1,2 раза перевищуе рiвень у хлопщв.
Найбтьш поширеними серед хвороб оргашв травлення в цьому в1ц1 залишаються функцiональнi розлади, здебтьшо-го дисюнезй жовчного м!хура за г1иотон!чним типом, частка яких у структур! становить 30,0—32,0 %. Формуванню диск!-незш жовчовидльно! системи сприяе висока частота вегетативно! дисфункцй та наявшсть малих структурних аномал!й жовчного мгхура. Г1пофункц1я жовчного м!хура та жовчних шлях1в у чверп обстежених призводить до холестазу, що су-проводжуеться помрним збтьшенням розмр!в печ1нки.
У структур! хрончних захворювань ще! системи пре-валюють запальн процеси слизово! оболонки шлунка та дванадцятипало! кишки, р!дше рееструеться наявшсть хро^чного холециститу. Хротчш захворювання печ!нки, пщшлунково! залози, кишечника вщзначаються в пооди-ноких випадках.
Поширешсть хвороб орган1в травлення у 14-15-р!ч-них дггей !з с1мей опромшених батьюв зростае нев!рог!дно та становить 1345,0 випадку на 1000 обстежених нащадав ЛНА та 1628,6 випадку на 1000 обстежених нащадав батьюв, як! перебували на КТ у дитячому вщ (у груш пор!внян-ня 699,6 %). Проте структура цього класу хвороб зазнае суттевих змш У нащадкв ЛНА, починаючи з 14 рокв ! до завершення перюду дитинства, хрончна патолог1я оргашв травлення займае лщируючу позицш (поширешсть хронч-но! патологй — 760,9 проти 733,7 % функцюнальних роз-лад!в) з перевагою у двчат (881,7 проти 637,4 % у хлопщв). Це здебтьшого хро^чн гастродуоденгги (429,4 %), холе-цистити (298,9 %) та поодинок! випадки хрончизго коль ту, гепатиту, панкреатиту, виразково! хвороби. У нащадав батьюв, як! зазнали радацтного впливу в дитинств! вщ, у 14-15-р!чному вод функщональн! стани ще превалюють, але в структур! захворювань орган!в травлення хрончна патолопя займае вже 43,9 %. У груш пор1вняння функцю-нальн розлади, у першу чергу жовчовидльних шлях!в, ста-новлять майже дв третини у структур!.
У вщ 16-18 рок1в поширетсть хвороб оргашв травлення у нащадкв опромшених батьюв зростае (1612,1 та 1681,8 % вщповщно по групах), особливо серед давчат !з шмей ЛНА (1806,5 проти 1417,6 % у юнаюв), що значно перебтьшуе показники групи пор!вняння (703,7 ! 418,6 % вщповщно до стал). У структур! патолог!! травно! системи дггей !з сшей ращацшного ризику, як д!вчаток, так ! хлоп-чик!в, у цьому вщ домшують хрончм гастродуоденгги (36,4 та 21,6 %) та холецистити (17,4 та 37,8 %).
У зв'язку з високим piBHeM поширеностi хрошчних захворювань гастродуоденально! дтянки в дггей i3 сiмeй ра-дiацiйного ризику було дощльним провести бтьш глибо-кий анал!з !х клМчних особливостей в обстежених д!тей. За даними ф!брогастродуоденоскоп!! встановлено, що у вс!х д!вчат, нащадюв ЛНА, в!дзначалася бтьш сприятлива еритематозна форма. У нащадюв батьюв, як! зазнали рад!-ацiйного впливу в дитячому вщ, зареестровано лише один випадок ерозивного гастродуоденту в хлопчика 14 рокв. У той же час у 30,4 % хлопщв, нащадкв ЛНА, були вияв-леш дeстpуктивнi ваpiанти процесу: epозивнi та гемора-пчш. Досл!дження piвня кислотностi шлункового соку за результатами штрагастрально! рН-метр!! виявило у хлоп-цiв превалююче пщвищення кислотоутворюючо! функцй шлунка (у 62,1 %), а у д!вчат випадки ноpмацидностi та ri-пepацидностi траплялися з однаковою частотою (46,2 %). Гшоацидшсть зустр!чалася значно р!дше (6,9 % у хлопц!в i 7,7 % у д!вчат). У третини щцлнюв хрон!чний гастродуоде-н!т був асоц!йованим !з Helicobacter pylori.
Серед багатьох фактор!в, як! беруть участь у регуляцй взаемов!дносин агресивних i захисних мeханiзмiв слизово! оболонки гастродуоденально! зони, звертае на себе увагу наявшсть у нащадкв ЛНА чолов!чо! стал мелатонь ново! нeдостатностi, що збтаеться з висновками деяких гастроентеролопв [6, 7]. Установлено, що для п!дл!тк!в 16—18 рок!в, як! страждають в!д хрон!чних захворювань гастродуоденально! зони, е характерними коливання до-бово! екскрец!! мeлатонiну залежно в!д стад!! процесу та ваpiанту його перебйу. У стад!! загострення хрон!чного гастродуодениу у хлопц!в простежуеться тeндeнцiя до зниження екскрец!! мелатон1ну (54,50 ± 6,06 нмоль/добу пор!вняно з 67,82 ± 5,40 нмоль/добу в стада ремю!!, ри < 0,1). При цьому низька добова eкскpeцiя мелатонь ну щодо в1ково! та сезонно! норм вiдзначаеться майже у двох третин п!дл!тк!в чолов!чо! статi. З'ясовано, що при деструктивних ваpiантах piвeнь екскрецй мeлатонiну е в!рог!дно нижчим пор!вняно з недеструктивними формами (47,02 ± 5,66 нмоль/добу i 66,63 ± 8,53 нмоль/добу вщповщно, ри < 0,05). У половини дiвчат !з гастродуо-ден^ьною патолопею piвeнь екскрецй мeлатонiну у стада загострення вщповщае в!ковим i сезонним нормам, у третини пщвищуеться до 57,11 ± 7,80 нмоль/добу пор!вняно з 29,67 ± 3,20 нмоль/добу у стада peмiсй (рп < 0,01).
Ретроспективний ан^iз показав, що у хлопщв вюэм 10—12 рокв ранш кл!н!чн! прояви гастродуодениу у 91,0 % випадюв супроводжувалися низькими показниками екс-крецй мелатошну з! збереженням под!6но! тенденцИ нада-л!. При манiфeстацi! захворювання у старшому вод низь-кий piвeнь екскрецй визначався лише у третини пщл!тюв.
У дiвчат кл!н!чн! прояви хрон!чного гастpодуодeнiту iнтeнсивнiшe визначаються у бтьш старшому вод, частi-ше на тл! добово! екскрецй мелатошну, що вщповщае вь ков!й норм!.
Таким чином, у нащадкв ЛНА чолов!чо! стаи в ран-н!й хрон!зацй гастродуоден^ьно! патолог!! та формуванш б!льш тяжкого переб!гу хвороби мае значення довготривала мелатон!нова недостатн!сть. Пщвищення екскрецй мела-тон!ну в оаб ж!ночо! стат!, можливо, призводить до стиму-ляцй регенераторних властивостей слизово! оболонки, що
Клтт'чна педтатр!я
5(40) • 2012
обумовлюе еритематозний вaрiaнт пaтологiчного процесу з бтьш сприятливим клiнiчним перебiгом.
Враховуючи особливостi перебiгу захворювань травно! системи у нащадюв ЛНА, проведено прогностичну процедуру за А. Вальдом стосовно виявлення критерйв ризику розвитку хрончних захворювань шлунково-кишкового тракту. Проaнaлiзовaно 40 клiнiко-aнaмнестичних i лабо-раторних ознак у 200 пaцiентiв.
У хлопчиюв найбтьша iнформaтивнiсть у порядку зни-ження належала таким характеристикам, як вщдалешсть зачаття вщ контакту батьюв з ютзуючим випромшюван-ням, р1вень кортизолу кровi в молодшому школьному вiцi, вага при народженш, р1вень добово! екскрещ! мелaтонiну в 9—12 роюв, прискорений фiзичний розвиток у 9—12 рокв, частота бронхолегеневих захворювань в aнaмнезi, друга категория облiку батька. Менший ступiнь шформативносп мали обтяжений акушерський та алерголопчний анамнез, а також р1к перебування батька в зонi ЧАЕС (табл. 1).
Залежнють розвитку хрончж! патолот оргатв травлення у давчат була встановлена лише щодо ваги при народженш, рiвня мелатоншу та кортизолу у 9—12 рокв, частих
гострих респiрaторних захворювань в анамнез^ вщдале-ностi зачаття вщ учaстi батька в лквщац!! наслщкв аварй та пaтологiчних полог1в.
Тобто найбтьш iнформaтивними чинниками ризику виникнення хронiчних захворювань у хлопцiв е дат радацшного анамнезу батька, у давчат — несприятливий пере-бiг постнатального онтогенезу.
Висновки
1. У нащадюв батьюв, яю зазнали впливу радацшного чинника в рiзному вiцi внаслщок авар!! на Чорнобильськш АЕС, встановлено високу поширенiсть захворювань оргатв травлення.
2. Для дней iз сiмей опромiнених батьюв характерне повтьне зростання рiвня поширеност хвороб травно! системи вщ дошкольного вiку до пiдлiткового перiоду на вщмшу вщ однолiток iз смей без рaдiaцiйного анамнезу, у яких в пiдлiтковому вiцi спостерiгaються бтьш низью по-казники, н1ж у перю,щ статевого дозрiвaння.
3. Питома вага хрошчних захворювань у структурi патолог!! оргaнiв травлення в дней, чи! батьки постраждали
Таблиця 1. Прогностичн1 критерп розвитку хронiчноl патологи шлунково-кишкового тракту
в пщл1тк1в ¡з смей ЛНА
Хлопчики Дiвчатка
Ознака Градащя Прогностич- 1нформа- Прогностичний 1нформа-
ний коефщент тившсть коефщент тившсть
1 2 3 4 5 6
Категорiя батька 1 -3,0 0,95 -3,5 0,80
2 +8,0 +0,5
3 -1,0 +0,5
Вщдапенють зачаття 1 -10,0 2,66 +2,5 0,96
вщ авари, роки 2 0 -2,0
3 +5,0 -0,5
Вк батька на час за- 20, не бтьше -6,0 0,49 -6,5 0,17
чаття, роки 21-25 -2,0 + 1,0
26-30 + 1,5 + 1,0
31-35 +2,0 -2,0
36, не менше -3,0 + 1,0
Тривапють перебу- 30, не бтьше -2,0 0,47 -1,0 0,29
вання батька в зон 31-60 0 -0,5
авари, дн 61-90 +4,0 +3,5
91, не менше +2,0 0
Патопопчна ваптнють Так +3,0 0,69 + 1,5 0,32
Ы -2,0 -1,5
Патопопчы пологи Так +2,0 0,5 0 0
Ы -2,0 0
Вага при народжены, 3000, не бтьше + 1,0 1,39 0 2,33
г 3001-3500 -6,0 +3,5
3501-4000 +3,0 -13,0
4001, не менше + 1,0 -100
Фiзичний розвитоку — Гармоншний + 1,0 1,14 0 0,1
6-9 роюв — Низька вага -4,5 0
— Збтьшена вага +8,5 +0,5
— Низький зрют -4,5 -1,0
— Збтьшений зрют +8,5 +3,5
Фiзичний розвитоку — Гармоншний 0 0,96 0 0,1
10-12 роюв — Низька вага -8,0 0
— Збтьшена вага +2,0 +0,5
— Низький зрют 0 +3,5
— Збтьшений зрют +8,0 -1,0
5(40) • 2012 - КлШчна пед!атр!я
Окончание табл. 1
1 2 3 4 5 6
Част ГРЗ Так +2,0 0,95 + 1,0 0,52
Hi -5,0 -4,5
PiBeHb мелатонЫу в 30,0, не бтьше -0,5 1,45 +2,0 4,25
добовш ce4i в 9-12 31,0-45,0 +2,5 -14,0
роюв, нмоль/добу 45,1-50,0 +0,5 +4,0
50,1 не менше -13,0 -12,5
PiBeHb кортизолу в 300, не бтьше +3,0 2,04 +2,0 0,55
KpoBi в 9-12 роюв, 301-400 -3,0 +2,0
нмоль/л 401-500 +0,5 -2,0
501-600 + 1,5 + 1,0
601-700 -5,0 + 1,5
701, не менше + 13,0 -4,5
внаслщок Чорнобильсько! катастрофы, значно перевищуе р1вень, встановлений для однол1ток 1з с1мей без ращацш-ного анамнезу.
4. У розвитку хрон1чних захворювань гастродуоденаль-но! зони у хлопчиков 1з смей ЛНА, ранн1х строк1в !х мань фесгац!! мае значения мелатон1нова недостатшсть.
5. Нащадки опром1нених внаслщок Чорнобильсько! катастрофи батьк!в потребують ретельного нагляду з метою визначення груп ризику щодо розвитку хрон!чних захворювань системи травлення за допомогою запропо-новано! прогностично! процедури, проведення профтак-тичних ! реабштащйних заходов.
Список лператури
1. Характеристика здоров'я дитячого населения Украши / Г.О. Слабкий [та т.]// Современная педиатрия. — 2009. — № 6. — С. 35-40.
Кашина-Ярмак В.А.
ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН», г. Харьков
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ПАТОЛОГИИ СИСТЕМЫ
ПИЩЕВАРЕНИЯ У ПОТОМКОВ ОБЛУЧЕННЫХ ВСЛЕДСТВИЕ АВАРИИ НА ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ АЭС РОДИТЕЛЕЙ
Резюме. С целью изучения особенностей патологии пищеварительной системы обследовано 1190 потомков родителей, испытавших воздействие радиационного фактора вследствие аварии на Чернобыльской АЭС в разном возрасте, и 1233 их сверстника из семей без радиационного анамнеза. Зарегистрирован высокий уровень распространенности заболеваний системы пищеварения у детей всех возрастных групп, чьи родители пострадали в результате катастрофы. Установлено, что в структуре болезней органов пищеварения у детей из семей ликвидаторов последствий аварии отмечается наибольшая доля хронической патологии гастродуоденальной зоны по сравнению со сверстниками из семей без радиационного анамнеза и потомков, чьи родители были облучены в детском возрасте, а у трети подростков мужского пола зарегистрированы деструктивные варианты. В развитии неблагоприятных форм хронических заболеваний гастродуоденальной зоны у этих пациентов имеет значение мелатониновая недостаточность. Изучены факторы риска развития хронических заболеваний системы пищеварения у детей из семей ликвидаторов последствий Чернобыльской катастрофы.
Ключевые слова: система пищеварения, потомки облученных родителей, мелатонин.
2. Медведовська Н.В. Сучасний стан здоров'я пгдлгткгв Украти / Н.В. Медведовська//Современная педиатрия. — 2010. — № 6. — С. 14-16.
3. Ювенологш / Под ред. Л.К.. Пархоменко. — Хартв: Факт, 2004. — 715с.
4. Романенто А.Ю, Степанова G.I. Стан здоров'я дтей, як1 постраждали внаслгдок Чорнобильсько! катастрофи (за дани-ми 20-ргчних спостережень) / А..Ю. Романенко, G.I. Степанова // Журн. АМНУкраГни. — 2006. — Т. 12, № 2. — С. 296-306.
5. Общая характеристика состояния здоровья детей первого поколения участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС / А..Ф. Цыб[и др.]//Междунар. журн.радиационной медицины. — 2004. — Вып. 6(1-4). — С. 116-121.
6. Мальцев С.В., Ишкина Л.А Клинико-функциональное значение мелатонина при хроническом гастродуодените у подростков / С.В. Мальцев, Л.А Ишкина// Педиатрия. — 2005. — №5. — С. 13-16.
7. Тяжка О.В., Боброва 1.В., Хомгнська З.Б. Клшко-функцюнальне значення мелатотну при хротчному гастродуодент у дтей/О.В. Тяжка, В.1. Боброва, З.Б. Хомгнська//Педштры, акушерство та гшекологы. — 2011. — № 2. — С. 7-11.
Отримано 27.03.12 □
Kashina-Yarmak V.L.
State Institution «Institute of Children and Adolescents Health Care of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
PECULIARITIES OF CLINICAL COURSE OF DIGESTIVE SYSTEM PATHOLOGY IN DESCENDANTS OF PARENTS RADIATIONEXPOSED DUE TO CHERNOBYL NUCLEAR POWER STATION ACCIDENT
Summary. In order to study peculiarities of the digestive system pathology there were examined group of 1190 children born from parents, which were radiation-exposed in different age due to Chernobyl nuclear power station accident, and 1233 persons of the same age from families without radiation anamnesis. A high level of digestive system diseases prevalence has been registered in children of all age groups whose parents had been radiation-exposed. It has been established that children born from Chernobyl nuclear power station accident liquidators manifested the highest frequency of chronic gastroduodenal zone pathology as compared both with children of the same age born from parents with no radiation in their past histories, and with descendants of parents irradiated at early ages. Circa 30 % of them manifested destructive pathology variants. Development of unfavorable forms of gastroduodenal zone pathology has been connected with melatonin insufficiency. Risk factors of digestive system chronic diseases development in children born from Chernobyl nuclear power station accident liquidators parents have been investigated.
Key words: digestive system, descendants of radiationexposed parents, melatonin.
