CC BY
29
К^ДПребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 612.661-053.2/.5:577.17+612.014.48 ПЛЕХОВА О.1., ЛЕВЕНЕЦЬ С.О., БОРИСКО Г.О., КОСТЕНКО Т.П., КАШ1НА-ЯРМАКВ.Л., ПЕРЕВОЗЧИКОВ В.В. ДУ«1нститутохорони здоров'я дТей iniAAmde Национальноi академимедичнихнаук Укра'/ни», м. Харюв
особливосп початку статевого дозр1вання дпей
¡3 амей з ра^ащйно обтяженим анамнезом батька.
нейрогормональн меxанi3ми
Резюме. До^дження проведено з метою визначення нейрогормональних MexaHi3Mie, що лежать в ocHoei клжчних особливостей початку статевого дозрiвaння дтей, народжених у батьтв, як зазнали низь-кодозового опромшення. Гормональний гомеостаз оцшено за даними iмуноферментного, радМмуноло-гiчного та флюорометричного методiв. Статистичне опрацювання отриманих даних проводилось за допомогою пакета прикладних програм Excel i Statgrafics-5, SPSS 17.0. Встановлено, що быьш раннш початок статевого дозрiвaння обумовлюеться прискореною стимулящею гiпофiзaрно-гонaдноi систе-ми вна^док активащ центральних мехaнiзмiврегуляци гонадотропно'1' функщ гiпофiзa i передчасного зняття мелатошнового блокування цei системи. ОбГрунтовано тдстави для ретельного диспансерного нагляду за становленням репродуктивно'1' системи у дтей 1з амей 1з рaдiaцiйно обтяженим анамнезом. Ключовi слова: статеве дозрiвaння, гормони, рaдiaцiя.
Перюд статевого дозрiвання, який проходить у своему житп кожна людина i який е, безумовно, генетично детермшованим, найчастше виявляе вплив на оргашзм рiзноманiтних несприятливих факторiв оточуючого середовища, що дiяли про-тягом допубертатного життя дитини [1]. В останш швстолггтя внаслщок зростання кшькосп радiащй-них аварш численнi дослщження присвячуються вивченню впливу iонiзуючого випромiнювання на органiзм людини [2]. Як вiдомо, найбiльш чутливим шдикатором д!! шкщливих чинникiв е дитячий оргашзм [3, 4], i особливо в критичних перюдах роз-витку дитини, одним iз яких е перiод статевого до-зрiвання [5].
Матер1али та методи
Фах1вцями 1нституту проведено тринадцяти-рiчний монiторинг розвитку 1030 дiтей (вщ 5 до 18 рокiв), яю народилися вiд батькiв — лiквiдаторiв на-слiдкiв авари (ЛНА) на ЧАЕС (основна група — ОГ), та 780 !х однолигав iз сiмей без радiацiйного анамнезу (група порiвняння — ГП) харювсько! популяцп. На етапi пре- i пубертатного розвитку у частини з них (методом випадково! вибiрки) проводилось ди-намiчне спостереження стану нейрогормональних процеав. У хлопцiв оцiнка стадп розвитку статевих органiв та вторинних статевих ознак проводилась за
класифжащею W.A. Marshall, J.M. Tanner, вщповщ-но до затверджених протоколiв [6]. PiBeHb статевого дозрiвання розраховувався за шдексом маскулшза-цГ1 (1М) [7]. У дiвчат визначався бал статевого роз-витку.
Починаючи з 9-рiчного в^ у нащадкiв лжвща-торiв вивчалась вжова динамiка рiвня лютешзую-чого (ЛГ) i фолiкулостимулюючого (ФСГ) гормо-нiв iмуноферментним методом та концентрацп в сироватцi кровi статевих гормошв (тестостерону та естрадiолу (Е2), ix спiввiдношення), кортизолу, про-лактину (ПРЛ) — iз використанням радгамуноло-гiчного методу.
Центральна ланка регуляцп гiпофiзарно-гонад-но1 системи: добова екскрец1я дюксифенглаланшу (ДОФА), дофамiну (ДА), норадреналiну (НА), адре-налiну та гормона епiфiза — мелатонiну вивчалась флюорометричними методами. Статистичне опра-цювання отриманих даних проводилось за допомо-гою пакета прикладних програм Excel i Statgrafics-5, SPSS 17.0 з використанням параметричних i непа-раметричних методiв аналiзу. Вiрогiднiсть частот
© Плехова О.1., Левенець С.О., Бориско Г.О., Костенко Т.П., Кашша-Ярмак В.Л., Перевозчиков В.В., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
ощнювали за допомогою кутового перетворення Фшера.
Результати досл1джень та Тх обговорення
Клiнiчнi ознаки початку статевого дозрiвання у хлопцiв з основно! групи виявлялися ранiше, н1ж у !х однолiток iз групи порiвняння (табл. 1). Пубер-татнi змiни з боку генггалш у десятирiчних дггей iз сiмей ЛНА спостерiгалися бгльше н1ж у два рази частше: 59,2 ± 4,2 % проти 26,5 ± 4,9 % у дггей iз сiмей без раддацшного анамнезу. В ОГ 9,6 ± 2,5 % десятирiчних i майже всi дванадцятирiчнi хлопчики мали лобкове оволосшня. Про статеве дозрiвання свщчили i показники iндексу маскулшзацп. Надалi рiзниця в рiвнi статевого дозрiвання м1ж хлопцями двох груп швелювалася.
Концентрацiя тестостерону у хлопцiв iз приско-реними темпами статевого розвитку вiрогiдно пере-вищувала вiковi нормативи, а також показники в однолижгв iз фiзiологiчними темпами статевого до-зрiвання (рис. 1).
В 11- та 12^чних дiтей спостерiгалось значне збшьшення спiввiдношення Т/Е2 при прискореному статевому дозрiваннi: 11-рiчнi — 49,38 ± 7,84 ум.од. проти 22,41 ± 3,74 ум.од. у груш порiвнян-ня (ри < 0,05); 12^чш — 84,64 ± 23,57 ум.од. i 35,60 ± 7,20 ум.од. вщповщно до груп (ри < 0,05).
При вивченнi рiвня гонадотропних гормонiв встановлено, що вмют Л Г у 10-рiчних хлопчикiв iз бiльш раннiм початком пубертатно! перебудо-ви суттево перевищував це значения в одноли1-кiв iз нормальними темпами статевого дозрiвання (1,65 МО/л проти 1,40 МО/л, ри < 0,05). ^м того, у хлопщв ОГ вже у вiцi 11 роюв визначалися кореля-цiйнi зв'язки м1ж гонадотропними гормонами (ФСГ з ЛГ, г = 0,88, р < 0,05) та шдексом маскулшзаци (вiдповiдно г = 0,61; г = 0,59, р < 0,05). У хлопщв гру-
Таблиця 1. Показники статевого розвитку хлопав 10-15 роюв основноi групи та групи порiвняння [8]
(М ± m)
BiK, роки Група обсте-жених Число спосте-режень, n Окружшсть яечок, см Довжина статевого члена, см 1М, ум.од.
Лiве Праве
10 Основна 135 7,20 ± 0,10 7,30 ± 0,10 4,60 ± 0,06* 3,00 ± 0,03*
Порвняння 93 6,70 ± 0,17 6,70 ± 0,14 3,70 ± 0,14 2,70 ± 0,06
11 Основна 236 7,90 ± 0,09 7,90 ± 0,09 4,80 ± 0,06* 3,30 ± 0,03*
Порiвняння 92 7,60 ± 0,22 7,70 ± 0,22 4,10 ± 0,13 3,00 ± 0,06
12 Основна 220 9,40 ± 0,14 9,50 ± 0,14 5,50 ± 0,09* 3,70 ± 0,05*
Порiвняння 90 9,10 ± 0,24 9,10 ± 0,24 4,50 ± 0,14 3,40 ± 0,08
13 Основна 148 10,80 ± 0,19 10,90 ± 0,19 6,20 ± 0,12* 4,30 ± 0,07
Порiвняння 119 10,90 ± 1,19 10,90 ± 1,19 5,40 ± 0,16 4,40 ± 0,08
14 Основна 212 12,70 ± 0,12 12,70 ± 0,12 7,30 ± 0,11 5,30 ± 0,06
Порiвняння 89 12,50 ± 0,22 12,50 ± 0,22 7,10 ± 0,21 5,20 ± 0,12
15 Основна 152 13,60 ± 0,11 13,60 ± 0,11 7,80 ± 0,12 5,90 ± 0,07
Порiвняння 78 13,00 ± 0,19 13,00 ± 0,19 7,50 ± 0,21 5,80 ± 0,12
Примтка: * рг < 0,05 — в1рогщн1сть р1зниц1 м'ж показниками основноi групи i групи порiвняння.
пи порiвняння зв'язок ФСГ з ЛГ з'являвся шзшше, починаючи з 12 рокiв (г = 0,53, р < 0,05).
У нащадюв лiквiдаторiв iз бгльш раннiм початком статевого дозрiвання спiввiдношення тестостерону з ЛГ, що вщображае чутливiсть яечок до стиму-люючо! дл лютропiну, перевищувало цей показник в однолiткiв групи порiвняння (2,87 ум.од. проти 1,63 ум.од., ри < 0,05) за рахунок збгльшеного рiвия тестостерону.
Про причетшсть ПРЛ до механiзмiв прискорен-ня початку пубертату в дггей ОГ можуть свiдчити за-фiксованi в 10^чних хлопцiв прямi зв'язки показ-никiв ПРЛ з ЛГ (г = 0,59, р < 0,05) i ФСГ (г = 0,80, р < 0,05), яю були вщсутш в цьому вiцi в груш по-рiвияния.
8,00*
3,79*
2,67 3,3 9
2,2 9 2,3 4
10
11
12
В^, роки
□ Прискорений статевий розвиток ■ Нормальний статевий розвиток
Рисунок 1. Р1вень тестостерону у кров! хлопщв 10-12 роюв основноI групи з р1зним характером статевого дозр'вання Примтка: * — ри < 0,05 — в1рогщн1сть р1зниц1 м'ж показниками у дтей з прискореним / нормальним статевим розвитком.
2
1
0
Стосовно MexaHi3MiB центрально! гшоталамГчно'1 регуляцИ гонадотропно'1 функцïï гiпофiза було вста-новлено, що у нащадюв лжвщаторГв максимальт показники вмiсту ДА рееструвались у 13 роюв, у гру-ni порiвняння це вiдбувалось у бгльш старшому вiцi. Звертало на себе увагу те, що у хлопщв i3 бгльш ран-нiм початком статевого дозрiвання вже в 10—11-рГч-ному вiцi була тенденцiя до збгльшення екскрецïï норадреналiну; максимальних показниюв рiвень цього гормона досягав у 12 роюв, що на два роки ра-шше, н1ж у ГП. Коефвдент НА/ДА у 10-11-рГчних синiв ЛНА вiрогiдно перевищував цей показник в однолггюв групи порiвняння (0,24 i 0,21 ум.од. проти 0,20 i 0,19 ум.од. вщповщно, ри < 0,05). В 11-рГч-них хлопцiв основно'1 групи було виявлено мiцнi кореляцiйнi зв'язки НА з ЛГ (r = 0,82, р < 0,05), з ФСГ (r = 0,85, р < 0,05) та шдексом маскулшзацИ (r = 0,73, р < 0,05).
Вивчення вжово'1 динамжи вмюту мелатоншу показало, що в дггей основно'1 групи iстотне зни-ження добово'1 екскрецïï мелатонiну щодо однолгт-юв групи порГвняння вiдбувалося у ввд 10—11 роюв (33,4 ± 2,2 нмоль/добу i 37,3 ± 3,0 нмоль/добу проти 46,1 ± 3,5 нмоль/добу i 52,5 ± 6,6 нмоль/добу, ри < 0,05). У сишв лiквiдаторiв ¡з бгльш раннiм початком статевого дозрiвання рiвень мелатоншу був ще нижчим (31,2 ± 5,0 нмоль/добу i 32,1 ± 3,8 нмоль/добу, ри = 0,05). Беручи до уваги той факт, що у хлопщв групи порГвняння зниження продукцИ мелатонiну вiдбувалося у 12-13-рГчному ввд, можна вiдзначити, що в нащадюв лжвщато-рГв мелатонiнове блокування гшофГзарно-шнадно'1 системи знiмалося на один-два роки рашше [5].
У дiвчаток, народжених вщ батькiв-лiквiдаторiв, середнiй вж вступу в перiод статевого дозрiвання на 5 мюящв випереджав аналогiчний у дiвчаток ¡з сiмей без радiацiйного анамнезу (11 роюв 1 мгс. ± 1 мгс. i 11 роюв 6 мгс. ± 1 мгс. вщповщно, ри < 0,05). Бгль-ше третини 9-лггагх дочок ЛНА вже мали початко-вГ ознаки статевого дозрiвання (38,2 проти 17,9 % у ГП, рф < 0,05). Однак фГзюлопчний перебГг початку статевого розвитку спостерГгався тгльки в половини 9-лггагх дГвчат, народжених у сГм'ях ЛНА. У 28,6 % випадюв визначався швертований пубертат: першим з'являлося лобкове оволосшня, що у два рази перевищувало аналопчний показник у ЗСх однолгток ¡з ГП (рф < 0,05). У результата бал статевого розвитку дГвчаток ще'1 групи був вищий (0,4 проти 0,2, pt < 0,05). У 10-рГчному вшд у 43,6 % дГвчат, народжених вщ ЛНА, поява лобкового оволосшня передувала розвитку молочно'1 залози (проти 21,9 % у ГП, рф < 0,05), а в 10,3 % було зафжсовано ргст волосся у пахвових западинах, чого не спостеркалося серед да-вчаток ¡з сГмей без радГацшного анамнезу (рф < 0,05).
ПщГрунтям для бгльш раннього статевого розвитку дГвчаток були особливост стану нейрогор-монально'1 регуляцïï в цей вжовий перюд. Безпо-середньо перед появою вторинних статевих ознак у дГвчаток, яю народились вщ батьюв-лжвщаторГв, умгст у сироватщ кровГ ЛГ i ФСГ вГропдно переви-
щував ri ж показники в ГП: ЛГ — 1,98 ± 0,30 мМО/мл проти 1,37 ± 0,14 мМО/мл (р < 0,05); ФСГ — 6,7 ± 1,6 мМО/мл проти 2,9 ± 0,5 мМО/мл вщповщ-но (р < 0,05).
Виявлено залежнгсть гормональних показниюв вщ паспортного вГку дГвчаток основно! групи: у 9-рГчному вод вмгст кортизолу у кровГ е вГропдно бгльш низьким, н1ж у ЗСх однолгтюв ¡з групи порГвнян-ня (437,0 ± 50,2 нмоль/л проти 591,0 ± 76,5 нмоль/л, ри < 0,05). У той же час у препубертатному перюдГ у да-вчаток, яю народились у ам'ях батьюв-лжвщаторГв, вГрогщно частше спостерГгався знижений рГвень екскрецïï мелатоншу з сечею порГвняно з ЗСх однолгт-ками ¡з сГмей без радГацшного анамнезу. Концен-трацГя мелатоншу становила 35,72 ± 4,79 нмоль/мл проти 47,68 ± 7,05 нмоль/мл, р < 0,1. Не можна ви-ключити, що саме зняття блокування цими гормонами гонадотропно'1 функцИ ппофГза призводило до бгльш раннього старту статевого дозрГвання.
У дГвчаток основно'1 групи, яю ще не вступили до власне пубертату, рееструвались вщносна ппер-андрогенГя i помГрно виражена ппоестрогенГя. Так, висока концентрац1я Т (вища за 3,0 нмоль/л) спостерлалась вГропдно часпше (у (11,2 ± 5,2) %, рф < 0,05), шж у груш порГвняння, а вмгст Е2 час-тше визначався на рГвш, нижчому за 0,2 нмоль/л: (86,1 ± 5,8) % проти (67,8 ± 8,8) %, рф < 0,05. Клтч-но щ порушення проявлялися прискореним розви-тком андрогензалежних ознак та бгльш повгльними темпами розвитку молочно'1 залози, тобто форму-ванням синдрому швертованого пубертату.
У дГвчаток основно'1 групи з порушенням по-слщовносп появи В СО рГвень Т бгльше н1ж у два рази перевищував його значення при фГзюло-пчному перебГгу пубертату та при синдромГ ш-вертованого пубертату у дггей групи порГвняння (2,04 ± 0,46 нмоль/л проти 0,88 ± 0,25 нмоль/л, ри < 0,05). Кореляцшний аналГз свщчить, що тестостерон, який виявляе найбгльшу юльюсть коре-ляцГй з шшими гормонами, може розглядатися як головний системоутворюючий фактор, що лежить в основГ порушень статевого дозрГвання у дГвчаток.
При вивченнГ показниюв медiаторноï ланки симпатоадреналовоï системи з'ясовано, що для дь вчаток групи порГвняння з настанням ранньоï пу-бертатноï фази розвитку характерним було вГро-гГдне пГдвищення добово'1 екскрецИ НА та ДА (НА: препубертат — 89,0 ± 9,7 нмоль/добу; раннш пубертат — 119,8 ± 6,1 нмоль/добу, р < 0,05; ДА: препубертат — 345,1 ± 36,5 нмоль/добу; раннш пубертат — 519,0 ± 33,9 нмоль/добу; р < 0,05). У дГвчаток основно'1 групи тако'1 динамжи не спостерГгалось, очевидно, завдяки бГльш значнГй активацГ1 симпа-тоадреналово'1 системи в препубертатГ.
Висновки
Таким чином, бгльш раннш початок статевого до-зрГвання нащадкГв батькГв, яю мали контакт з ¡онГзую-чим випромшюванням, обумовлюеться певними змГ-нами в центральних ланках регуляцГ1 функцюнально'1
системи, вщповщально! за статевий розвиток. Визна-чено прискорену стимуляц1ю гшофiзарно-гонадноï системи внаслщок бшьш ранньо'1 активацИ бюсинте-зу катехоламiнiв i зняття мелатоншового блокування. Виявленi гормональнi особливостi початку пубертатного перюду у дггей iз сiмей iз радiацiйно обтяженим анамнезом батька обумовлюють певнi кштчш прояви перших етапiв статевого дозрiвання (випереджен-ня розвитку ВСО в оаб обох статей та прискорений розвиток андрогензалежних ознак на xni вщносно! ri-перандрогенИ) дають пщстави для ретельнiшого диспансерного спостереження за становленням функцИ репродуктивно! системи в цiй групi дггей.
Список лператури
1. Антипкш ЮГ. Стан здоров 'я дтей вумовах diïpi3Hux еколо-гiчних чиннитв / Мистецтвол^вання. — 2007. — № 5. — С. 45-47.
2. Медичт на^дки авари на Чорнобильськш атомнш елек-тростанци / За ред. О.Ф. Возiанова, В.Г. Бебешка, Д.А. Бази-ки. — К, 2007. — 800 с.
3. Здоров'я нащадтв лiквiдаторiв наждшв aeapiï на Чорнобильськш атомнш електростанци / За ред. М.М. Коренева. — Х, 2011. — 228 с.
4. Романенко А.Ю., Степанова G.I. Стан здоров'я дтей, ят постраждали внаждок Чорнобильськог катастрофи (за дани-ми 20рчних спостережень) //Журн. АМН Украши. — 2006. — Т. 12, № 2. — С. 296-306.
5. Плехова Е.И., Костенко Т.П. Половое созревание мальчиков, потомков ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС, на этапах пубертата // ЕндокринологЯ. — 2006. — Т. 11, № 2. — С. 266.
6. Протоколи надання медичног допомоги дтям за спещаль-тстю «Дитяча ендокринологiя». — К., 2006. — 94 с.
7. Диспансеризация и реабилитация лиц с задержкой мужского пубертата: метод. рекомендации / НИИ эндокринологии и химии гормонов; сост.: А.Н. Демченко, И.А. Черкасов. — Х., 1978. — 23 с.
8. Костенко Т.П. Фiзuчнuй i статевий розвиток хлопщв, народжених вiд батькiв-лiквiдаторiв авари на Чорнобильсьтй АЕС: Автореф. дис... канд. мед. наук / Т.П. Костенко. — Х., 2007. — 20 с.
Получено 07.02.14 ■
Плехова Е.И., Левенец С.А., Бориско Г.А., Костенко Т.П., Кашина-ЯрмакВ.Л., Перевозчиков В.В. ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков Национальной академии медицинских наук Украины», г. Харьков
ОСОБЕННОСТИ НАЧАЛА ПОЛОВОГО СОЗРЕВАНИЯ
ДЕТЕЙ ИЗ СЕМЕЙ С РАДИАЦИОННО ОТЯГОЩЕННЫМ АНАМНЕЗОМ ОТЦА. НЕЙРОГОРМОНАЛЬНЫЕ МЕХАНИЗМЫ
Резюме. Исследование проведено с целью определения нейрогормональных механизмов, которые лежат в основе клинических особенностей начала полового созревания детей, рожденных у родителей, подвергшихся низкодозо-вому облучению. Гормональный гомеостаз оценивали по данным иммуноферментного, радиоиммунологического и флюорометрического методов. Статистическая обработка полученных данных проводилась с помощью пакета прикладных программ Excel и Statgrafics-5, SPSS 17.0. Установлено, что более раннее начало полового созревания обусловлено ускоренной стимуляцией гипофизарно-гонадной системы вследствие активации центральных механизмов регуляции гонадотропной функции гипофиза и преждевременного снятия мелатонинового блокирования этой системы. Обоснована необходимость тщательного диспансерного наблюдения за становлением репродуктивной системы у детей из семей с радиационно отягощенным анамнезом.
Ключевые слова: половое развитие, гормоны, радиация.
Plekhova O.I., Levenets S.O., Borysko G.O., Kostenko T.P., Kashina-Yarmak V.L., Perevozchykov V.V. State Institution «Institute of Children and Adolescents Health Care of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
FEATURES OF PUBERTY ONSET IN CHILDREN BORN TO FATHERS WITH BURDENED RADIATION ANAMNESIS.
NEUROHORMONAL MECHANISMS
Summary. The study was conducted to determine the neurohormonal mechanisms that underlie the clinical features of puberty onset in children born to parents exposed to low-dose irradiation. Hormonal homeostasis is assessed according to the data of immune-enzyme, radioimmune, and fluorometric methods. Statistical analysis of the data was carried out by means of the application package Excel and Statgrafics-5, SPSS 17.0. It has been established that the earlier puberty onset is caused by accelerated stimulation of pituitary-gonadal system due to activation of central mechanisms of pituitary gonadotrophic function regulation and eary reversal of melatonin blockage of this system. Reasonable basis has been suggested for careful clinical supervision over development of the reproductive system of the children from families with burdened radiation history.
Key words: puberty, hormones, radiation.
