CC BY
93
технопарковая агломерация США [Электронный ресурс]. — 2011. — Режим доступа: http://www.sibai.ru/ assets/media/Research-Triangle-Park.pdf. — Заголовок з екрану.
14. 1льченко, М. Ю. Свгговий досвщ i дiяльнiсть наукового парку «Кишська полггехшка» [Electronic recourse]. — Across mode: http://eep.org.ua/files/ 2010_%D0% 9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D 0% BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%B0%D1%80% D0%BA%D0%B8.pdf. — Title from the screen.
15. Bionichill innovation technopark [Electronic recourse]. — Across mode: http://www.bionic-hill.com/ resources/docs/bionichills_booklet_mini.pdf. — Title from the screen.
16. Британский опыт создания и управления технопарками [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.cibfund.ru/files/uk_technoparks.pdf?id=74&t =fl. — Заголовок з екрану.
17. Цапенко И. Перспективы научных парков в России[Текст] / А. В. Юревич, И. П. Цапенко // Мировая экономика и международные отношения. — 1998. — № 9. — С. 34-43.
18. Науковi парки: украшсью реалп та свгговий досвщ [Текст] / Мшстерство освгга i наукиУкра!ни. — 2010. — 90 с.
19. 1ндус^альш парки. Державне агенство з ш-вестицш та розвитку нацiональних проекпв Укра!ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrproject.gov.ua/project/%D1%96ndustrialni -parki-ukraini. — Заголовок з екрану.
20. Специальные инвестиционные зоны [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.invest. gov.tr/ru-RU/investmentguide/investorsguide/ Pages/ Spe cial InvestmentZones.aspx. — Заголовок з екрану.
В. Л. Пшюшенко
академк АЕН Украты
В. I. Дубницький
академж АЕН Украты м. Днтропетровськ
ОСОБЛИВОСТ1 СТРАТЕГ1ЧНОГО УПРАВЛШНЯ ПЩПРИеМСТВОМ ШНОВАЦШНО-МАРКЕТИНГОВО1 ОРЮНТАЦП НА ПРОМИСЛОВОМУ РИНКУ
Постановка проблеми. Сучасний стан розвитку системи господарювання в Укра!т характеризуеться докорiнними економiчними перетвореннями, спрямо-ваними на посилення економiчних методiв управ-лiння, створення умов для функцюнування ринкових вiдносин. Ц перетворення — об'ективний процес та необхщна умова постiйного соцiапьно-економiчного розвитку суспшьства. Цшьова спрямованiсть переходу економiки Украши та П регiонiв до системи ринкових вщносин полягае у: досягнент нового економiчного зростання, яке орiентовано на кiнцевi результати за-доволення суспшьних потреб; забезпеченнi оргашч-ного поеднання iнтересiв суспшьства, колективу, кожного робiтника; перетвореннi науково-техтчного прогресу в головний чинник економiчного зростання i вирiшення задач збалансованоси економiки; ство-реннi умов щодо реашзацп прiоритету споживача в го-сподарських вiдносинах; ефективному впровадженнi проти витратного мехашзму, перш за все у низовому ланцюгу суспшьного виробництва.
Одночасно, перетворення, що вiдбуваються, ста-влять перед усiма складовими господарського регюна-льно-галузевого комплексу кра!ни низку проблем тех-нiко-технологiчного, iнновацiйно-маркетингового, оргашзацшного та економiчного характеру, вiд рь шення яких залежить успiх реформування економiки та, як наслiдок, досягнення нацiонального добробуту та процвiтання, яю е метою цих перетворень. Одшею з таких проблем е ефективне використання маркетингового управлiння конкурентоспроможнiстю пщпри-емств базових галузей промисловостi для виршення задач стабМзацп та пiднесення економiки регiонiв та i в цшому кра!ни.
Також, у сучасних умовах становлення ринкових вщносин в Укра'!ш гостро стае питання пщвищення конкурентоспроможносп пiдприемств на ринку та к своечасно! адаптащ! до змiн конкурентного маркетингового середовища. Перед промисловими пщприемст-вами рiзних галузей господарського комплексу Украши сто!ть проблема формування стшких конкурент-них переваг на основi найбшьш повно! взаемозв'язки стратегiчних можливостей пiдприемств з внутршшм потенцiалом та невикористаними резервами з метою максимально! синерпзацп ефективностi роботи про-мислових пiдприемств на конкурентному ринку.
Неоднозначшсть теоретичних i методолопчних засад визначення рiвня можливостей потенщалу про-мислових пiдприемств базових галузей промисловоси (наприклад, металургiйно'i галузi у промислових регю-нах Укра!ни) та недостатня обГрунтовашсть напрямiв ефективностi стратепчного маркетингового управ-лiння конкурентоспроможнiстю пщприемств зумо-вили вибiр даного дослщження та його актуальнiсть.
Аналiз останшх дослщжень. У теперiшнiй час у свгговш науцi видшяють п'ять поглядiв на маркетин-гову стратегiю досягнення лщерства на ринку: страте-пя конкурентно! боротьби за М. Портером [1]; конку -ренцiя за майбутне Г. Хамела i К. К. Прахалада [2]; конкурентнi дисциплiни М. Трейа i Ф. Вiрсеми [3]; екосистема Дж.Ф. Мура [4]; провила гри в бiзнес А.М. Брандербургера i В.М. Нейлбаффа [5]. Крiм того, не-обхiдно видшити науковi пращ вгтчизняних вчених, а саме: В.1. Захарченка i М.М. Меркулова [6], В.М. Оси-пова [7], Л.В. Балабаново! i В.В. Холод [8], Н.В. Куде-нко [9], Т.Б. Харченко [10], Б.В. Буркинського i В.М. Осипова [11], А.6. Воронково! [12], С.1. Савчука [13], Н.М. Чуприни [14] та ш.
Метою статп е дослщження проблеми стратепч-ного управлiння пiдприемством шновацшно-маркети-нгово! орiентацií в умовах сучасного промислового щ-льового ринку.
Виклад основного матерiалу. Стратегiчне управ-лшня промисловим пiдприемством — це сукупшсть програм, принципiв, методiв i прийомiв, за допомогою яких керiвництво тдприемства плануе його розвиток в середньострокову або довгострокову перспективу. Спочатку запропонуемо спрощену схему стратегiчного управлiння на промисловому пщприемстта (рис.1).
В сучаснш теорй менеджменту стратегiя — це де-тальний всебiчний план, призначений для того, щоб забезпечити здшснення мiсil оргашзацп i досягнення 11 цшей. Це визначення дане М. Альбертом, М.Х. Месконом i А.М. Хедоурi [15]. Мета стратеги в умовах промислового тдприемства полягае в тому, щоб домо-гтися довгострокових конкурентних переваг. Подiбне визначення дають провiднi вченi А.А. Томпсон, А.Дж. Стркленд i К. Баумен [16].
Рис. 1. Загальна структура стратег1чного управлтня на промисловому тдприемств1
Огляд науково'1 лггератури дозволяе зробити висновок про складшсть явища в констатувати, що серед авторiв (наприклад, В. Карлоф, А. Чандлер, Г. Мщберг, I. Ансофф, О. Вiханський, А. Градов, В. Захарченко, 6. Бельтюков та ш.) iснують певш рiз-ночитання в трактованому ними поняти «стратепя», яю в бшьшоси випадюв е не принциповими. Вщмш-ностi в трактуваннях дослщжувано! категорп викли-канi швидше бажанням того чи шшого автора конкре-тизувати поняття «стратепя» в контекста використання промисловими тдприемствами. Численнi доповнення не спотворюють, а навпаки, наповнюють його змю-том. На наш погляд, у зв'язку з цим можна стверджу-вати, що «стратепя» - це сукупнiсть довгострокових цшей та управлiнських рiшень щодо розподшу ресур-сiв, спрямованих на досягнення i утримання конкрет-них переваг шляхом капиатзацп сильних i закриття слабких сторiн, що розробляються в умовах нестабшь-ностi зовнiшнього середовища. Основу стратеги, особливо в умовах промислових пщприемств, становлять управлшсью рiшення з розподшу ресурсiв м1ж видами дiяльностi, пiдвищенню конкурентоспроможностi пщприемств, становлять управлшсью ршення з розподшу ресурав м1ж видами дiяльностi, пiдвищенню кон-курентоспроможностi пщприемств в цшому. Цi рь шення вiдображають суть товарно'1 та ринково'1 поль тики пiдприемства.
В основi економiчного механiзму стратегiчного управлiння промисловим пщприемством маркетинго-во'1 орiентацil лежить ринковий механiзм конкуренци i цшоутворення, механiзми вiдтворення основних фо-ндiв i механiзми стратегiчного розвитку шновацшно-маркетингового напрямку промислового пiдприемства (рис. 2).
Формування ринкового оргашзацшного мехаш-зму стратегiчного управлiння промисловим пщприемством шновацшно-маркетингово! орiентацil може здшснюватися за рахунок:
вдосконалення iснуючих i проектування нових органiзацiйних структур управлшня (наприклад, про-ектiв реiнжинiрингу бiзнес-процесiв), що вiдповiдають ринковим вимогам i стратегiчним цшям пiдприемства або в рамках процесу адаптаци до стратепчних змiн на товарних ринках;
реструктуризащя пiдприемства (в тому чи^ у рамках процесу трансформаци промислового репона-льно-галузевого комплексу) вщповщно до змiн потреб суспшьства, подшу видiв дiяльностi пiдприемства на профшьш та непрофiльнi;
формування вертикально-iнтегрованих оргашза-цiйних структур управлiння (в тому числ^ в рамках процесу кластеризации) вiдповiдно до встановлених щ-лей пщприемства в умовах промислового репонально-галузевого комплексу, в тому чист створення корпо-ративних норм з планування та iнформацiйного забез-печення [7].
Структура та склад оргашзацшного мехашзму стратепчного управлiння промисловим пщприемством шновацшно-маркетингового орiентацil представлена на рис. 3, який включае механiзми оргашзаци управ-лiння (поточного, операцiйного та стратепчного), структуры механiзми (структура дiяльностi пщприем-ства, продукци та ринюв), механiзми корпоративного планування, iнформацiйнi мехашзми та механiзми ор-ганiзацiйно-технiчного, шновацшно-маркетингового та нормативного характеру.
Виходячи з викладеного випливае, що головна вимога до стратеги щоб вона була ефективною. Осно-
вш характеристики, що враховуються в якост критериев ефективностi стратеги промислового пщприемс-тва: ментальна правильшсть обрано! або розроблюва-но! стратеги, гнучка адекватнiсть, невизначенiсть як стратепчна можливiсть.
У складних динамiчних умовах функцюнування сучасних промислових пiдприемств базових галузей промисловостi кра1ни, особливо в рамках процесу трансформаци репонально-галузевих комплекав, рiзко пiдвищилося значення стратепчно1 поведiнки, яка
дозволить пiдприемствам вижити у конкурентнiй бо-ротьбi в довгостроковш перспективi. Однiею з основ-них проблем, вiд яко! залежить доходнiсть промислових пiдприемств, е пщвищення рiвня конкурентоспро-можностi промислово1 продукци пiдприемств i пщп-риемств в цшому, тобто конкурентоспроможносп бiз-несу. Цей показник виступае головною умовою уст-шно! конкуренци промислових пщприемств рiзних галузей на ринку, особливо на свгговому.
Рис. 2. Структура I склад економ1чного механЬму стратег1чного управлтня тдприемством
тновацшно -маркетинговое' оргентаци.
На погляд Л.В. Балабаново1, В. Холод, приско-рення змш у конкурентному маркетинговому середо-вищ^ наростаюча диференцiацiя потреб i змiна позици споживача, зростання конкуренци за ресурси, штер-нацiоналiзацiя бiзнесу, поява нових, часто дiйсно не-сподiваних можливостей для здiйснення бiзнесу, роз-виток iнформацiйних мереж, що робить можливим миттеве розповсюдження i отримання шформаци, широка доступшсть сучасних технологiй, змiна ролi тру-дових ресурсiв, а також низка шших факторiв приз-вели до суттевого пiдвищення значення стратегiчного управлшня конкурентоспроможнiстю, особливо до
iнновацiйно-маркетингового напрямку розвитку пщп-риемств та галузей промислового комплексу краши [8, с.10]. На рис. 4 представленi рiвнi конкурентоспромо-жностi та !х детермшанти (витяг iз рис. 1.3 джерела [8, с.22]).
Проблема досягнення конкурентних переваг про-мисловими пiдприемствами багато в чому залежить вщ ефективного застосування, стратепчного маркетингу, який являе собою базову концепщю шновацшно-ма-ркетингово1 орiентацil дiяльностi пiдприемств на споживача, оскшьки це найкращий засiб досягнення стратепчних конкурентних цшей пщприемств. Стратепч-
ний маркетинг е складовою маркетингового менеджменту та стратепчного управлшня, отже робота сучас-них промислових тдприемств (особливо у рамках промислового регюнально-галузевого комплексу) повинна базуватися на стратепчному маркетинговому менеджментi.
Створення ефективно ддачо!, орiентованоl на перспективу шновацшно-маркетингово! системи е необ-хщною умовою, яка забезпечуе ефективну присутшсть на ринку. Функцiонування тако'1 системи пов'язано iз необхiднiстю постiйно здшснювати монiторинг ринку,
1. Механiзми оргашзацп стратегiчного управлiння
2. Механiзми оргашзацп тактичного управлшня ор гашзацшними нововве-деннями
3. Механiзми оргашзацп оперативного управлшня
Мехашзм оргашзацп управлшня (впрова-дження оргашза-цшних нововве-день)
Iнформацiйнi механiзми
1. Мехашзми формуванн структури дiяльностi
2. Мехашзми формуванн структури продукцп
3. Мехашзми формуванн структури ринку
1. Мехашзми стратепчног планування
2. Мехашзми проектной бiзнес-планування
3. Мехашзми тактико-опе ративного планування
Оргашзацшно-технiчнi мехашзми (в т.ч. впро-вадження шно-вацiйних техно-логiй)
Рис. 3. Структура I склад оргатзацшного механЬму стратег1чного управлшня промисловим тдприемством шновацшно-маркетинговое' оргентаци
виявляти потреби замовниюв, розробляти оптимальш засоби реалiзацil можливостей виробника продукцп. Як бачимо, стратепя маркетингу — це система заходiв в областi виробництва та збуту продукцп, що мають довгострокову цшьову спрямованiсть та визначають конкретнi методи виробничо-збутово! дiяльностi. На-приклад, орiентацiя пiдприемств металургшно1 галузi Укра1ни на зовншш ринки пiдвищуе вимоги до фахь вцiв маркетингових служб та оргашзацп маркетингово1 дiяльностi в галузь Тому, на погляд В.М. Осипова, в останш роки, у зв'язку з розвитком у нашiй кра1ш ри-нкових вiдносин значно зросла защкавлешсть пщпри-емств металургшно1 галузi до маркетингу як концепцп управлшня, здшснюеться переорiентацiя пiдприемств до використання маркетингу як фшософи та сукупно-стi практичних заходiв в нових умовах [7, с.100]. Од-шею з найважливiших функцiй маркетингово1 служби будь-якого пiдприемства е вивчення ринюв збуту та визначення найбшьш привабливих з них, з точки зору цшей та можливостей пщприемства.
Для пщприемств чорно1 металургп, дiяльнiсть яких зорiентована переважно на зовнiшнi ринки збуту, ця функщя мае виключне значення. Важливiсть пи-тання обумовила велику кшьюсть дослiджень та опуб-лiкованих робiт з проблем промислового маркетингу, в яких значне мюце придшяеться питанням аналiзу та вибору ринку. Сшд визначити, що переважна кшьюсть таких робiт, у першу чергу загального економiчного спрямування (наприклад, дослiдження Г. А. Амстронга i Ф. Котлера [17], Р.А. Фатхутдинова [18], Л.В. Бала-баново1 [19], Дж. О'Шонесси [20]) носить загально ме-тодичний характер та обмежуеться розгляданням пе-рел^ чинниюв (критерпв), яю визначають привабли-вiсть ринку взагалi, та яю слiд враховувати у процес його аналiзу i вибору. Не зважаючи на те, що у бшь-шостi випадюв кшьюсть та склад чинниюв, яю визначають привабливють ринку, у рiзних автс^в, як правило, вiдрiзняеться; можна видшити групу чинниюв, яка присутня у бшьшосп з них. До таких чинниюв можна вщнести наступш: мiсткiсть ринку; прибутковiсть
(рентабельшсть) роботи на ринку; штенсившсть (рь вень) конкуренцп на ринку; наявшсть бар'ерiв прони-кнення на ринок; динам^ ринку (очiкуванi темпи зростання або падiння збуту); рiвень стабiльностi (ри-зикованостi) ринку.
Ринок е настшьки складною економiчною системою, що побудова якогось единого ушверсального комплексу показниюв, а тим бшьш едино1 штеграль-но! оцшки, яю можуть охарактеризувати його стан, навряд можливо та й доцшьно. Застосування якихось показниюв юльюсно! оцшки стану ринку на mдставi
використання формалiзованих методiв, на нашу думку, повинна бути лише допомжним шструментом для всебiчного та глибокого яюсного аналiзу з вико-ристанням у кожному випадку специфiчно1 для кожного ринку, що вивчаеться, системи одиничних показниюв. При цьому методика побудови та застосування таких формалiзованих метсдав повинна бути вь дносно простою та зрозумшою для практичних пращ-вниюв маркетингових служб, що виконують маркети-нгове дослiдження ринку, а отримаш за !х допомогою результати (оцшки) повинш адекватно вiдображати дiйснiсть та мати однозначне тлумачення.
1. Глобальна конкурентоспроможшсть 2. Конкурентоспроможнкть краТни 3. Конкурентоспроможнiсть пщприемств:
- арена - цшьова сфера бiзнес-дiяльностi, сегментування i позицiювання пщп-риемств;
- перевага — найбшьш висок! споживчi цшноси, що е iндикатором конкурен-тоспроможноси пiдприемств на конкурентному ринку;
- доступ — вихщ на цшьовий ринок через вiдповiднi канали дистрибуцп i ко-мушкацп;
- актившсть — профиль дiяльностi пiдприемств;
- адаптування — адаптацiя пiдприемств у конкурентному маркетинговому се-редовищi
4. Конкурентоспроможшсть конкурентноТ маркетинговоТ полiтики:
- стратепчне планування i програмування маркетингово! дiяльностi промислових пiдпри-емств;
- оргашзащя маркетингово! дiяльностi пiдприемства;
- шформацшно-аналггачне забезпечення маркетингово! дiяльностi (особливо, у шновацш-ному напрямку);
- iнновацiйно-маркетингова полiтика пщприемств;
- маркетинговий контроль дiяльностi пщприемств.
5. Конкурентоспроможшсть промисловоТ продукцГТ:
- нормативы;
- маркетинговi;
- оргашзацшш;
- економiчнi параметри;
- консументш
Рис. 4. Р1вт конкурентоспроможност1 в умовах промислових тдприемств та Их детермтанти
Що мюця, ролi та значення рiвня конкуренто-спроможностi у процеет аналiзу, оцiнки та вибору ри-нк^в (в рамках дiяльностi промислових пiдприемств базових галузей), то ми вже висловлювали думку про те, що ототожнювання понять <^вень конкуренто-спроможностi конкретно! продукц1! на конкретному ринку» та <^вень привабливосп конкретного ринку для конкретно! продукцп» е дуже дискусiйним, а застосування таким чином поняття «привабливють» е занадто вузьким. Не можна погодитися також iз вихi-дною передумовою, у вщповщноси до яко! ранжу-вання ринков за ступенем !х привабливостi здiйсню-еться на основi iнтегрально! оцiнки рiвня конкуренто-спроможностi. Найважливiша роль визначення рiвня конкурентоспроможностi промислово! продукц1!
та/або виробника належить саме вибору ринк!в збуту
продукцп, а також встановлених чинниюв, яю заважа-ють виходу продукцп на конкретш ринки, з метою ус-унення перешкод, що маються.
На нашу думку, аналiз промислових ринюв, як таких, та !х ранжування за ступенем привабливоси для конкретно! продукц1! або виробника повинш здшсню-ватися з позицп головних ц^лей та задач виробника продукцп, а вибiр ринк!в збуту продукцп з цього, вже ранжируваного перел^ ринков — на основi вiдповiд-ностi продукц1! або виробника вимогам конкретного ринку ,яка визначаеться рiвнем конкурентоспромож-ностi цiе! продукцi!. Такий пiдхiд дозволить також ви-значити найбшьш перспективы, привабливi ринки, вимогам яких не вiдповiдае ця продукщя, або !! виро-бник, та розробляти заходи щодо приведення продукцп та умов !! виробництва й реалiзацi! у вщповщноси до цих вимог.
З метою врахування умов функцюнування промислового ринку, що змшюються, на певному етат розвитку ринку виник природний мехашзм забезпе-чення рiвноваги м1ж виробництвом та споживанням — маркетинг, маркетингове управлшня. Розвиваючись одночасно з ринком, промисловий маркетинг перет-ворився у досконалу систему управлшня господарсь-кою дiяльнiстю промислового пщприемства, найбiльш адаптовану до умов i особливостей ринку. Сьогоднi, маркетинговий пщхщ до органiзацiï бiзнесу, до еконо-мiчного управлiння, заснований на досягненнях маркетингу, як науки про ринок, широко використову-еться практично у вах галузях промислового комплексу краши. В сучасних умовах формуеться новий тип маркетингу, в основу якого покладено концептуальне положення про те, що промислове тдприемство може досягнути свои цшей тшьки тод^ коли воно правильно визначить потреби та попит споживачiв промис-лово'1 продукцп та зможе к задовольнити бшьш ефек-тивно, н1ж конкуренти. Слщ також не тiльки присто-совуватися до вимог ринку, але й вмгги формувати попит i стимулювати споживання. Тобто, маркетинг повинен бути спрямованим на виявлення, вивчення, стимулювання та задоволення попиту, що потребуе ю-тотно'1 змши принципiв дiяльностi промислового пiд-приемства.
Такий маркетинг, в умовах базових галузей про-мисловоси (паливно-енергетичний комплекс, пр-ничо-металургiйний комплекс, машинобудування, бу-дiвництва, хiмiчна галузь), на вiдмiну вiд традицш-ного, орiентованого тальки на збут i тому пасивного, стали називати динамiчним. Його основною задачею е координащя зв'язюв (на основi мережевих вщно-шень) та вiдношень у механiзмi взаемоди промислового виробництва i споживання удосконалення техно-логп управлшня промисловим пщприемством ринко-во1 шновацшно-маркетингово1 орiентацiï. Вiн дозво-ляе тдпорядкувати дiяльнiсть пiдприемства у вщпо-вщносп до вимог ринку, внаслiдок чого ршення щодо виробництва та реалiзацiï промислово'1 продукцп по-виннi прийматися тшьки на пiдставi вивчення ринку. Не зважаючи на численнi новi напрямки та аспекти маркетингу, що з'явилися (стратепчний маркетинг, соцiально-орiентований маркетинг, м1жнародний маркетинг, маркетинг-менеджмент тощо) динамiчний маркетинг зберiгаеться й широко застосовуеться сьо-годнi.
Разом з тим, слщ визначити, що маркетинг не е деякою ушверсальною концепщею. Напрямки та ме-тоди ïï реалiзацiï вимагають адаптацп то типу оргашзацп, пщприемства, галузi, регюнально-галузевого комплексу, умов та можливостей ïï застосування.
Слщ вщзначити, що м1жнародна маркетингова дь яльнiсть не передбачае використання якихось нових функцiй маркетингу. Ус фундаментальнi принципи, напрямки та вимоги маркетингу щодо роботи на вну-тршньому ринку залишаються також актуальними у роботi пiдприемства за кордоном. Разом з тим, у м1ж-народному маркетингу вщокремлюеться аспект, який вимагае орiентацiï на особливоси iноземного спожи-вача, особливостi соцюкультурного оточення закордонного ринку (умов збуту, дшових звичаïв, нацюна-льних традицш i та iн.), та як наслщок — обумовлюе специф^ розробки стратегiï та тактики ринковоï по-ведiнки на конкретному ринку чи iншоï краïни, урахування специфiчних для даноï краïни версш комплексу маркетингу.
В цих умовах, маркетингова дiяльнiсть пщпри-емств металургшно1 галузi набувае особливих рис, як обумовлеш особливостями функцiонування зовнiшнiх ринюв та умовами маркетингово1 дiяльностi на них. В загальному виглядi це наступш особливостi:
- специфiка попиту окремих ринюв, бшьш висок!, а шод1 особлив! вимоги до продукцп, сервюу, ре-клами, а також рiвень конкурентно1 боротьби на них потребують бшьш значних та цшеспрямованих зусиль, бшьш послщовного додержання принцитв, методiв, прийом!в та процедур маркетингу, н1ж це потр!бно на внутршньому ринку;
- вивчення закордонних ринюв, !х можливостей та вимог е бшьш складним i трудомютюм, н1ж досш-дження внутршнього ринку. Це обумовлено як наяв-шстю значно1 кшькоси зовшшшх ринюв, що мають сво! особливоси, так ! складшстю щодо отримання та штерпретацп ринково1 шформацп;
- ефективна д!яльшсть на зовшшшх ринках вимагае творчого досить гнучкого використання р!зно-маштних маркетингових процедур з урахуванням кон'юнктурних коливань ! прогнозу розвитку закордонних ринюв, притаманних !м комерцшно1 практики та торгових звича1в, особливостей зовншнього маркетингового оточення;
- вихщ на зовншш ринки потребуе в процес маркетингових дослщжень урахування ризиюв краши, осюльки можлив! вшни, революцп або гостр! сощальн конфл!кти здатн привести до руйнування виробничих примщень, обладнання, пошкодженню товарних за-паав, а змша полпично! влади здатна викликати кон-фюкащю майна.
До цього слщ додати, що переважна частка продукцп металургшно1 галуз!, яка навггь за оптимютич-ними прогнозами внутршнього споживання, ще зна-чний час буде зор!ентована на зовншш ринки, вимагае виконання та реал1защю маркетингових досш-джень, спрямованих на досягнення та збереження дов-гострокових сталих позицш на зовншшх ринках. В цих умовах, устх б!знесу у ще1 сфер! може принести використання положень одше1 з сучасних концепцш маркетингу — «маркетингу взаемовщносин», яка нащ-люе пщприемство на побудову партнерських вщносин !з уетма учасниками ринково1 д!яльносп, розрахованих на тривалу перспективу. Ця концепщя особливо важ-лива та ефективна для, так звано1 «адресно1 продукцп», яка призначаеться для споживання вщносно ву-зьким колом споживач!в. До тако1 продукцп, як вь домо, вщноситься продукщя металургшних пщпри-емств.
Концепщя маркетингу взаемовщносин базуеться на врахуванн характерно1 риси сучасно1 економ!ки — ствробггаицтв! та кооперацп м1ж виробниками, пос-тачальниками та споживачами продукцп. Основна щея ще1 концепцп, п суть, полягае в необхщносп оргашзацп д!яльносп суб'екпв ринку на принципах взаемно1 вигоди, що досягаеться узгодженням !х дш, як р!вно-правних партнер!в.
В сучасних умовах поширення новгтшх техноло-гш, знань та введення единих свггових стандарт!в ви-робники не в змоз! домогтися довгостроково1 переваги над конкурентами, тому единий споетб привабити та втримати споживача — !ндив!дуал!зац!я стосунк!в, до-в!ра, чистота та як1сть комушкацш, додержання норм в!дносин ! розумшш важливост! сп^льног мети.
пшютинт в. л., дубнщьтйв. i.
Важливо вщзначити, що концепщя мapкетингy взaeмoвiднocин пеpедбaчae, що вiднocини м1ж вщоб-никами, пocтaчaльникaми та отоживачами пpoдyкцiï далеко виxoдять за меж безпocеpедньo aктy кутвль пpoдaжy. Взaeмoдiя м1ж ними може й повинна oxo^ лювати oбмiн iнфopмaцieю що пoтpеби, мoжливocтi, виpoбничi cтpaтегiï тощо. Реaлiзaцiя концепцп мapке-тингу взaeмoвiднocин вимaгae також, щоб вивчення конфетного тoвapнoгo pинкy, його cегментaцiя та po-зpoбкa кoмплекcy мapкетингoвиx зaxoдiв poзпoвcю-джyвaлиcя на ocoбливocтi поведшки пiдпpиeмcтвa не тшьки в тopгiвлi та cеpвici, але й на його iнвеcтицiйнy дiяльнicть. До такта зaxoдiв можна вiднеcти cтвopення тopгoвиx будинюв, cпiльниx пiдпpиeмcтв i т. ш.
У poбoтi Л. С. Кобиляцького [21] cфopмyльoвaнo нacтyпнi ocнoвнi пеpедyмoви cтвopення мoделi мapке-тингу взaeмoвiднocин, як!, на нaшy думку, повинш за-cтocoвyвaтиcя пpи opгaнiзaцiï мapкетингoвoï д!яльно-cтi пiдпpиeмcтв метaлypгiйнoï галуз!
- пiдпpиeмcтвo вcтyпae з пapтнеpaми в безпеpе-pвнi, оновлююч! зв'язки, як! pеaлiзyють пpoцеc об-мшу. Це дoзвoляe cпiльнo акумулювати та викopиcтo-вувати pеcypcи, пов'язувати д!яльшсть пapтнеpiв у eдиний кoмплекc;
- виpoбничi та збутов! мoжливocтi кожного уча-cникa poзвивaютьcя чеpез зв'язки у cиcтемi взaeмoвiд-нocин, як! пiдтpимyютьcя й шшими yчacникaми;
- д!яльшсть кожного з учажиив можна вмон-тувати в eдинy меpежy мapкетингy, яка нaбyвae pиc цiлicнocтi. Стpaтегiчнa щея пoлягae в тому, щоб з^у-вати, як! види д!яльност! повинен виконати конфет -ний учаетик, а як! — ошд делегувати шшим членам цieï меpежi.
Тут oкpiм економ!чно1 cклaдoвoï такта взaeмoвiд-нocин, як буде poзглянyтo у подальшому на пpиклaдi ^ш^пв вибopy цiльoвиx pинк!в, важливу poль вигpae елемент пpиcyтнocтi на pинкy, що у подальшому дозволить poзшиpити цю пpиcyтнicть i забезпечити еко-ном!чну ефективнicть збуту ^оду^и на pинкy.
Як бачимо, poзглянyтi вище ocoбливocтi мapке-тингово'1 д!яльност! cyттeвa впливають на cклaд та c^y^^py задач, що виpiшyютьcя у щоцеет виконання мapкетингoвиx дocлiджень.
Miжнapoднi мapкетингoвi дocлiдження викону-ютьcя за наступною cxемoю:
- пoпеpеднi мapкетингoвi дocлiдження pинк!в тиx кpaïн, як! можуть викликати iнтеpеc щодо збуту пpoдyкцiï;
- вибip кoнкpетнoгo цшьового pинкy;
- poзpoбкa cтpaтегiï втаоду пiдпpиeмcтвa на pи-
нок;
- визначення кoмеpцiйнoï пpoпoзицiï, яка включae пеpелiк тoвapiв та цш, пpиcтocoвaниx до умов як CTpMraraoi, так i ^^p^ramoi кoн'юнктypи;
- poзpoбкa тoвapнoï, цшовоЗЕ, збутово'1 та кому-шкативно1 полггики пiдпpиeмcтвa;
- пiдбip пеpcoнaлy, який буде зaймaтиcя pеaлi-зaцieю екcпopтнoï пpoдyкцiï.
Загальш питання щодо змюту та на^ямив мap-кетингово'1 дiяльнocтi, opгaнiзaцiï та метод!в виконання мapкетингoвиx дocлiджень дocить докладно po-зглянуто в icнyючiй лiтеpaтypi з цieï пpoблеми. Тому, вщзначимо лише деяк!, на наш погляд, важлив! oco6-ливocтi opгaнiзaцiï та здшження мapкетингoвиx до^ лщжень на пiдпpиeмcтвax метaлypгiйнoï галузь
У наведенш вище cxемi найбшьш вщповщаль-ними e пеpшi два етапи, як! в значнш мipi визначають
ефективнicть ycieï мapкетингoвoï д!яльност! — вивчення та вибip pинкy. Метою вивчення та вибopy p^ нку e пiдтвеpдження можливоеи збуту пpoдyкцiï тдп-pиeмcтвa на даному pинкy. На даний ча^ пpи в^ь шенш цieï задач! найбшьш актуальними для гад^и-eмcтв галуз! e нacтyпнi нaпpямки мapкетингoвиx до^ лщжень:
- вивчення зовшшнього пiдпpиeмницькoгo ото-чення;
- вивчення кoнкypентiв та визначення конку-pентocпpoмoжнocтi о^емта пpoдyктiв, а також кон-кypентocпpoмoжнocтi пiдпpиeмcтвa у целому.
Вивчення зовшшнього оточення включae доот-дження ypядoвoï полггики та pегyлювaння, економ!ч-нта, пoлiтичниx та coцiaльниx чинниюв, як! в значно'1 мipi визначають еволющю pинкy та впливають на фо-pмyвaння поточно'1 полггики пiдпpиeмcтвa щодо визначення пpивaбливocтi кoнкpетнoгo pинкy. Найбшь-ший iнтеpеc викликae вивчення наступн^ чинниюв, що xapaктеpизyють стан зовшшнього пiдпpиeмниць-кого оточення: пoлiтичниx, екoнoмiчниx, пpaвoвиx, coцiaльнo-демoгpaфiчниx, кyльтypниx, нayкoвo-теxнi-чниx, екoлoгiчниx. Ож^ки щ чинники надзвичайно динам!чш i не залежать в!д дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa, для забезпечення ефективно'1 пpиcyтнocтi на кон^ет-ному pинкy його мapкетингoвa cлyжбa повинна безпе-pеpвнo вiдcлiдкoвyвaти ïx змши й планувати зaxoди, як! забезпечують ycyнення або зменшення ra^pM^ ливж наолщюв тако'1 змши.
На pезyльтaти poбoти щодо виpiшення задач! вивчення та подальшого вибopy pинкy значний вплив oкaзye cтaн кoнкypенцiï на цьому pинкy, а також кон-кypентнi позици пiдпpиeмcтвa та кoнкypентocпpoмo-жнicть його пpoдyкцiï у зpiвняннi з !ншими пiдпpиeм-ствами, як! знaxoдятьcя на pинкy або ^атуть зайняти на ньому певш позицп. Тут важливим e пopiвняння пpoпoзицiй пiдпpиeмcтвa (тoвap, ц!на, якють, ^ocy-нення та poзпoвcюдження) з щопозищями кoнкypен-т!в з метою !дентиф!кацп ïx вiднocнo cильниx та алаб-киx cтopiн, нaпpиклaд з точки зopy викopиcтaння то-вapy, теxнiчниx xapaктеpиcтик, чacy пocтaчaння тощо. Тому, в ^ладн! пpoблеми, без вщшення якиx немо-жливе piшення цieï задач!, e пpoблемa oтpимaння та викopиcтaння oб'eктивнoï iнфopмaцiï щодо юнуючого piвня кoнкypентocпpoмoжнocтi вщпов!дно'1 пpoдyкцiï. У cвoю чеpгy, piшення ^eï пpoблеми можливе тшьки за умов наявност! дocкoнaлиx метод!в оц!нки конку-pентocпpoмoжнocтi пpoдyкцiï.
Кoнкypентocпpoмoжнicть пiдпpиeмcтвa — це його потенцшна та pеaльнa cпpoмoжнicть пpoектyвaти, ви-готовляти та збувати, в yмoвax, в якик йому дoвoдитьcя д!яти, пpoдyкцiю, яка за cвoïми ц!новими та нецшо-вими xapaктеpиcтикaми в кoмплекci бшьш пpивaбливa для cпoживaчiв н1ж пpoдyкцiя кoнкypентiв.
Р!вень кoнкypентocпpoмoжнocтi пiдпpиeмcтвa визнaчaeтьcя cyкyпнicтю виpoбничo-фiнaнcoвиx, ште-лектyaльниx та тpyдoвиx мoжливocтей пiдпpиeмcтвa, як! забезпечують йому стал!, кoнкypентнi позицп на pинкy. Ц! мoжливocтi визнaчaютьcя: в^обничим, ф!-нaнcoвим, комун!кац!йним, !нновац!йним, мapкетин-говим, yпpaвлiнcьким, тpyдoвим та мотивацшним по-тенц!алом пiдпpиeмcтвa. Icнyючi методи оцшки кон-кypентocпpoмoжнocтi пiдпpиeмcтвa базук^т^я на ви-кopиcтaннi вказаного вище потенщалу пiдпpиeмcтвa.
Стocoвнo впливу кoнкypентocпpoмoжнocтi тдп-pиeмcтвa на кoнкypентocпpoмoжнicть пpoдyкцiï мова йде пpo мoжливicть пiдпpиeмcтвa забезпечити ком-
плекс сервюних функцш у вщповщносп з вимогами та вигодами споживачiв.
Стосовно металургiйноï продукцп, до таких функцш, в першу чергу, слщ вщнести: умови вщванта-ження, термш виконання замовлення, умови сплати, мiнiмальний обсяг замовлення, термiн прийняття пре-тензiй, тощо.
Не вдаючись до деталей, вщносно конкурентного складу, слщ констатувати, що для оцшки рiвня конку-рентоспроможностi продукцп слщ застосовувати зна-чно ширше н1ж зараз коло чинниюв та у межах одше'1 системи розглядати рiзнi за своею природою показ-ники. Осюльки, вiдрив оцiнки конкурентоспроможно-си конкретно'1 продукцп вiд конкретного ринку та його вимог, а також можливостей к задоволення зни-жуе об'ективнiсть одержаних таким чином оцшок, а iнодi призводить навiть до помилкових висновюв та прийняття на 1х пiдставi помилкових рiшень.
Тобто, методика оцшки конкурентоспроможноси продукцiï взагалi та металопродукцп особисто, повинна забезпечувати мехашзм урахування уах найва-жливiших чинниюв, при дотриманнi умов вщносно'1 простоти практичних розрахунюв, наочносп, свщомо-стi та однозначностi тлумачення отриманих результата.
Це, у свою чергу, призводить до того, що, незва-жаючи на велику кшьюсть чинниюв та показниюв, методика оцшки рiвня конкурентоспроможноси продукцп, на нашу думку, повинна передбачати визна-чення штегрального показника, який може бути вико-ристано для прийняття управлшських рiшень.
Динамiзм змши чинниюв, що впливають на конкурентоспроможшсть продукцп галузi, залежнiсть к складу вiд конкретного ринку, а також постшна змiна вагомостi впливу на конкурентоспроможшсть продукцп потребуе створення вщповщного механiзму, який би вщповщним чином враховував цi змши. Для цього, на нашу думку, на даний час необхщно посилити та активiзувати дослiдження у напрямку розробки комплексно! органiзацiйно-управлiнськоï моделi конку-рентоспроможностi продукцп. Така модель повинна: системно реагувати на змшу зовнiшнього та внутрш-нього оточення; забезпечувати формування мехашз-мiв, яю дозволяють контролювати та пiдтримувати конкурентоспроможшсть на уетх фазах та етапах жит-тевого циклу продукцiï та на уах рiвнях управлiння.
Висновки. За результатами дослщження обГрунто-вано, що концептуальною основою стратепчного управлшня конкурентоспроможшстю промислових щд-приемств базових галузей (наприклад, металургiйноï) е стратепчне динамiчне бачення, що може змшитися в очiкуваннi змiни стратепчно1 парадигми промислових пiдприемств (особливо в рамках шновацшно-ма-ркетингово'1 стратеги).
Роль стратепчного маркетингу (сучасно'1 складо-во1 — динамiчного маркетингу в умовах базових галузей промисловоси) в системi стратегiчного управлiння конкурентоспроможшстю полягае в простеженш ево-люцп цшьового ринку, виявленнi iснуючих або потен-цiйних привабливих ринюв (сегменив) на основi ана-лiзу потреб, яю необхiдно задовольнити, та виборi ма-ркетингово'1 стратегИ розвитку (особливо в рамках шновацшно-маркетингово1 орiентацiï) промислових пщприемств, яю нацшять к на привабливi економiчнi можливостi, адаптованi до ресуретв пiдприемств, i за-безпечать ефективне використання потенщалу для стратепчного розвитку i отримання прибутку.
Аналiз показуе, що внаслiдок низки обставин у найближчш перспективi металургiйна галузь (важлива складова регiонально-галузевого комплексу на рiвнi регiонiв та i в цшому кра!ни) в значнiй мiрi буде зорь ентована на зовншш ринки, внаслщок чого ii успшна робота й розвиток будуть залежить вiд кон'юнктури свiтового ринку металу та рiвня конкуренцп на цьому ринку. В цих умовах особливого значення набувае проблема встановлення, пщтримки на необхщному рь внi та пщвищення конкурентоспроможностi продукдii металургiйноi галуз^ що повинно забезпечуватися комплексом заходiв на рiвнi держави, галузi, репону та окремих пiдприемств. Рiшення ще! проблеми немо-жливе без наявносп в пiдприемствах галузi мiцноi та розвинено! маркетингово! служби, здатно! виршувати рiзноманiтнi та складнi задачi маркетингово! дiяльно-стi (особливо у шновацшно-маркетинговому на-пряму), яю виникають у процеа промислового виробництва та збуту продукцп. При тому одшею iз важ-ливiших задач ще! служби е оцiнка рiвня конкуренто-спроможностi продукцп металургiйних пiдприемств.
Список використаних джерел
1. Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ.; Под ред. В.Д.Щетинина/М. Портер. — М.: Международные отношения, 1993. — 896 с.
2. Хамел Г. Конкурируя за будущее: создание рынков завтрашнего дня: пер. с англ. / Г. Хамел, К. К. Прахалад. — М.: Олимп-Бизнес, 2002. — 288 с.
3. Treacy M. The Discipline of Market Leaders / M.Treacy, F.Wiersma. — Reading (Mass), 1995. — 404 p.
4. Moore J.F. The Death of Competition. — N.Y.: Harper Business, 1996. — 511 p.
5. Brandenburger A.M. Co-opetition / A.M. Brandenburger, B.M. Nalebuff. — N.Y.: Doubleday, 1996. — 384 p.
6. Розвиток стратепчних пiдходiв до управлшня пщприемством у нестабшьних умовах: [монографiя] / В.1. Захарченко, М.М. Меркулов та ш.; щд ред. В.1. Захарченко /ОНУ iм. I. Мечникова. — Донецьк: вид-во «Ноулщж» (Донецьке вщдшення), 2014. — 188 с.
7. Осипов В.М. Управлшня конкурентоспроможшстю продукцп металургшно! галузк [монографiя] /
B.М. Осипов; за наук. ред. академжа Б.В. Буркинсь-кого. — Одеса: МПП «Евен», 2005. — 256 с.
8. Балабанова Л.В. Маркетингове управлшня конкурентоспроможшстю пщприемств: [монографiя] / Л.В. Балабанова, В.В. Холод. — Донецьк: ДонДУЕТ iм. М. Туган-Барановського, 2006. — 294 с.
9. Куденко Н.В. Маркетинговi стратегп фiрми: [монографiя] / Н.В. Куденко. — К.: КНЕУ, 2002. — 245 с.
10. Харченко Т.Б. Забезпечення конкурентоспро-можносп пщприемств як зааб ринкового формування економiки/ Т.Б.Харченко // Актуальш проблеми еко-номiки. — 2003. — № 2. — С. 69-78.
11. Буркинський Б.В. О конкурентоспособности украинской металлопродукции в условиях экономической глобализации / Б.В. Буркинский, В.Н. Осипов // Экономические инновации. — 2003. — Вып. 16. —
C. 272-281.
12. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация / А.Э. Воронкова. — Луганск: изд-во ВНУ iм. В.Даля, 2000. — 315 с.
пожусва т. о.
13. Савчук С.И. Интегральная оценка конкурентоспособности металлургической продукции на различных региональных рынках / С. И. Савчук // Еконо-мша промисловость — 2000. — №3. — С. 51-54.
14. Чуприна Н.М. Умови реалiзацii маркетинго-швестицшно! стратеги, як запорука конкурентоспро-можност промислового пiдприeмства / Н.М. Чуприна // Зб. наук. праць ДонДУУ. — 2012. — Том XIII, Серiя «Економ1ка». — Вип. 254 «Сучасний маркетинг: стан i перспективи розвитку в Укра1ш та ll регiонах». — С. 125-134.
15. Мескон М. Основы менеджмента: пер. с англ. под общ. ред. Л.И. Евенко / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. — М.: Дело, 1996. — 668 с.
16. Томпсон А.А. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации: пер. с англ. / А.А. Томпсон, А.Дж. Стрикленд. — М.: ИНФР-М, 2000. — 412 с.
17. Котлер Ф. Основ маркетинга: пер. с англ. / Ф. Котлер, Г. Амстронг та ш. — 2-е изд. — К.: Вшьямс, 1999. — 1152 с.
18. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: економика, маркетинг, менеджмент / Р. А. Фатхутдинов. — М.: ИКЦ «Маркетинг», 2002. — 892 с.
19. Балабанова Л.В. Управление конкурентоспособностью предприятий на основе маркетинга: [моно-графiя] / Л.В. Балабанова, А.В. Кривенко. — Донецк: ДонДУбТ, 2004. — 147 с.
20. О'Шонесси Дж. Конкурентный маркетинг: стратегический подход / Дж. О'Шонесси; пер. с англ.; под ред. Д.О. Ямпольской. — СПб.: ПИТЕР, 2001. — 864 с.
21. Кобиляцький Л.С. Управлшня конкуренто-спроможшстю: навч. поетбник / Л.С. Кобиляцький. — К.: Зовншня торпвля, 2003. — 304 с.
Т. О. Пожуева
канд. екон. наук м. Заnорiжжя
АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛШНЯ - ГОЛОВНА СКЛАДОВА ШНОВАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ТА ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
шдприемстВА
Вступ. Формування сучасно! eK0H0Mi4H0i сфери активiзувало дослщження нагальних питань антикри-зового менеджменту суб'екпв господарювання. При цьому антикризову складову керування можна сфор-мулювати як менеджмент, в якому окреслено сучасне бачення появи загрози кризи в поточнш та перспективна дiяльностi суб'екта господарювання, а також дослщження ii причин, обГрунтування заходiв щодо зниження негативного впливу наслiдкiв кризи та за-стосування ii чинник1в для подальшого розвитку [1, с. 58].
Ефективною складовою дано! системи е наяв-нiсть дiевого механiзму визначення ймовiрностi кри-зового стану, що дозволяе своечасно прогнозувати ймовiрнiсть кризових явищ та приймати нагальш рь шення щодо ix усунення.
В сучасних умовах свггово! фiнансовоi та еконо-мiчноi кризи придшяють пристальну увагу дiагностицi ймовiрностi настання негативних подiй. Адже резуль-тати дослiдження е головним джерелом повно! та дос-тсдарно1 шформацп щодо потенцiйниx можливостей суб'екта господарювання i, як наслiдок, е базою для формування ршень вщносно подальшого розвитку [2, с.54].
Формування дiевого меxанiзму антикризового менеджменту е головним завданням при обГрунту-ваннi конкурентоспроможност суб'екта господарювання. Дослiдження пiдxодiв до дiагностики фшансо-вого стану суб'екта господарювання дае змогу своеча-сно запобiгти ймовiрностi кризових явищ [3, с. 21].
Дослщженню питань антикризового менеджменту тдприемств на сучасному етапi придшена зна-чна увага в працях А.М. Ткаченко, О.П. блець, I.I. Ла-щика, М.1. Бондар, I.A. Бланка, К. С. Салиги та iншиx.
Кризовий розвиток суб'ектiв господарювання може мати негативш наслiдки не лише для самих пщ-приемств та защкавлених в ньому сторiн, а також для галузi та економiки кра1ни загалом. Тому впрова-дження iнновацiйниx пiдxодiв в управлiннi суб'екта господарювання е нагальним та актуальним.
Постановка завдання. Метою написання стати е обГрунтування ролi антикризового управлшня для формування конкурентних переваг пщприемства.
Виклад основного матерiалу. В сучасних умовах суб'екти господарювання зштовхнулися зi значним ступенем невизначеностi розвитку подш i такими ж несподiваними впливами зовнiшнього середовища на них. Ранше, внаслiдок нерозвиненостi наукового пе-редбачення на появу кризи реагували тальки в разi ii появи, або, що ще гiрше, тшьки тодi, коли кризова ситуацiя ставала реальшстю та назрiвала катастрофа. Безумовно, одна з головних причин виробничо'^ та фь нансовоi неплатоспроможностi втизняних пiдпри-емств, що не домоглися лiквiдацii кризи неплатежiв, як1 призвели за останш роки до катастрофiчного па-дiння реального валового внутршнього продукту, по-лягае у тому, що дотепер украй нерiшуче застосову-еться визнаний в усьому свт засiб цивiлiзованого вре-гулювання вщносин боржник1в i кредиторiв, як банк-рутство. У той же час в умовах ймовiрностi кризи пла-теж1в банкрутство суб'екта господарювання стало до-сить масовим явищем й охопило значну кшьюсть сфер економiки [1, с. 59]. Економiчна категорiя «банкрутство» прийшло з лат. banka rotta, що приблизно перек-ладаеться як «зламана лава» [4, с. 80]. З часом ця ка-тегорiя була використана в нормативно-правовому полi низки краiн, вщображаючи значення «неспромо-жнiсть».
