CC BY
55ВИЗНАЧЕННЯ ЗДАТНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО САМОПІЗНАННЯ
Гончаренко М.С., Гололобова О.О., Пасинок В.Г.
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Анотація. В дослідженні проведено вивчення здатності студентів до самопізнання, а саме оцінювались якість життя студентів та рівень динамічної взаємодії втрат і придбань життєвих ресурсів особистості. Досліди спрямовані на визначення ефективності виховної роботи в сім’ї і навчальному закладі та керування цими процесами.
Ключові слова: якість життя, складові якості життя, об’єктивні та суб’єктивні чинники життя, рівень втрат і придбань, життєві ресурси особистості.
Аннотация. Гончаренко М. С., Гололобова О.О., Пасынок В.Г. Определение способности студентов к самопознанию. В исследовании проведено изучения способности студентов к самопознанию, а именно, оценивались качество жизни студентов и уровень динамического взаимодействия потерь и приобретений жизненных ресурсов личности. Исследования направлены на определения эффективности воспитательной работы в семье и учебном заведении и управление этими процессами.
Ключевые слова: качество жизни, составные качества жизни, объективные и субъективные факторы жизни, уровень потерь и приобретений, жизненные ресурсы личности. Annotation. Goncharenko M. S. Gololobova O.O. Pasynok V.G. The definition of students’ ability for self-knowledge. The students’ ability for self-knowledge, namely the quality of life and dynamical interaction of losses and acquisitions of life resources of personality was studied in this research. The investigations were directed onto the studying of effectiveness of upbringing work in family and educational institution and managing these processes.
Keywords: quality of life, objective and subjective factors of life, the level of losses and acquisitions, life resources of personality.
Вступ.
В сучасний період розвитку людству необхідно усвідомити, що його виживання, збереження і розвиток залежить від духовної еволюції людини. Тільки в відродженні духовності людини, глибокому розумінні взаємозв’язків усього живого на планеті можна бачити збереження та стабільний розвиток життя на Землі [1]. Об’єктивним критерієм гармонійності в настільки складній і різноманітній взаємодії людини, соціуму, природи, космосу, виступає інтегративний і об’єктивний показник - здоров’я людини [2]. У фокусі валеологічних досліджень проблема здоров’я переростає в проблему якості й сенсу життя, тому що тільки валеологія « фундаментально вирішує проблему гармонійної єдності таких різнопланових елементів структури сучасного суспільства, як людина, природа, економіка, національний інтерес і особиста вигода» [2].
.Розуміння поняття «якість життя» неоднозначне. Деякі дослідники визначають його як здатність індивідума функціонувати в суспільстві відповідно до свого становища й отримувати задоволення від життя. Інші під якістю життя розуміють оцінку сукупності умов фізичного, розумового соціального добробуту індивіда таким чином, як це сприймається окремою людиною.
Виділяють такі складові якості життя:
- демографічні (робота, рівень доходу, освіта
тощо);
- соціальні (активна участь у суспільному житті, ступінь задоволення роботою і своїм місцем у суспільстві);
- психологічні (емоційний стан, наявність чи відсутність психічних захворювань, інтелектуальна здатність індивіда досягти поставлених перед собою цілей і вирішити власні задачі, ступінь сексуальної активності тощо);
- фізичні (працездатність, мобільність, здатність виконувати повсякденну роботу, обслуговувати себе);
- духовне життя індивідума.
Оцінка якості життя включає як об’єктивні, так і суб’єктивні показники.
До перших можна віднести, зокрема: задоволення побутовими умовами життя, характером виконуваної роботи, фінансовим становищем, можливістю підвищення освітнього рівня, професійного зростання, сексуальними відносинами, соціальною підтримкою, а також задоволення станом здоров’я, духовним станом і життям у цілому [3-5].
Робота виконана за планом НДР Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження полягала у визначенні духовної складової здоров’я студентів третього курсу факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за методикою комплексної системи оцінки духовного стану особистості, розробленої кафедрою валеології та міжфа-культетською науково-дослідною валеологічною лабораторією, а саме, визначення здатності до самопізнання оцінювалось за методикою „Оцінка якості життя” та опитувальника втрат і придбань [3].
Результати досліджень.
Аналіз результатів оцінки якості життя показує наступну статистику відповідей (Таблиця 1): 74% опитуваних подобається їхнє життя, якість якого вони оцінюють як добру, 26% рахують її зниженою.
Таблиця 1 Статистика відповідей на тест щодо визначення якості життя
Рівень якості життя Кількість балів Кількість відповідей, %
Нормальна якість життя 61-100 74
Знижена якість життя 31-60 26
Низька якість життя 0-30 0
На питання, які розкривають демографічні складові життя, відповіді розподілились таким чином: опитувані задоволені добробутом своїх сімей на 62% (Таблиця 2). Ці питання отримали дуже незначну кількість категоричних відповідей (4%), але на запитання про свій особистий заробіток, 31% респондентів дали категоричну негативну відмову. Це свідчить про наявність почуття та психологічну готовність забезпечувати самим свій матеріальний доб-
Оцінка параметрів якості життя
Таблиця 2
Найменування параметру Оцінка параметру, бали Середня оцінка параметру, бали Кількість нульових відповідей, % Кількість стобальних відповідей, %
Матеріальний достаток 62 29 46 2 31 2 2
Житлові умови 63 66 65 0 2 12 17
Район проживання 58 50 68 59 5 2 0 19 5 12
Сім’я 80 80 0 21
Харчування 73 78 76 0 0 24 40
Сексуальне життя 66 66 10 24
Відпочинок 64 58 61 5 2 12 5
Статус у суспільстві 62 62 0 5
Робота 64 69 63 65 65 0 0 7 2 7 12 10 10
Духовні потреби 62 62 0 2
Соціальна підтримка 92 92 0 62
Здоров’я близьких 66 73 70 5 5 2
Особисте здоров’я 71 71 0 5
Душевний спокій 69 69 0 7
Життя в цілому 76 76 0 12
Якість життя, середній бал 69 2 15
робут. Переважна кількість опитуваних задоволена умовами, побутовими умовами в районі проживання, у той час, як екологія в місці їх мешкання влаштовує респондентів лише наполовину.
Наші респонденти відчувають себе людиною, яка знаходиться в сприятливому для неї психологічному та соціальному оточенні. Опитувані вважають свої сім’ї щасливими, соціальний статус у суспільстві сприятливим, стосунки с викладачами та між собою добрими, визнають задоволення своєю роботою, а також можливість професійного росту та просування по службі.
Респонденти вважають, що достатньо задовольняються їхні духовні потреби, що забезпечує їхній душевний спокій, їхнє особисте здоров ’я та здоров ’я близьких. У цей же час опитувані незадоволені рівнем своєї фізичної активності і вважають її нижчою за норму.
Отримані в результаті опитування дані були піддані статистичній обробці з використанням критерію міри d Сомерса, що виявляє силу й спрямованість цього зв’язку. Виявлені достовірні зв’язки були про-ранжировані, результати представлені в таблиці 3.
Таблиця 3
Значимі фактори формування душевного стану по критерію міри й Сомерса
Вивчаєма категорія Критерій міри d Сомерса
1. Здоров’я близьких 0,528
2. Особисте здоров’я 0,445
3. Харчування 0,418
4. Статус у суспільстві 0,413
5. Духовні потреби 0,316
6. Сім’я 0,310
7. Матеріальний достаток 0,290
8. Стосунки у колективі 0,269
На думку опитаних рівень душевного стану формується під впливом наступних факторів: здоров’я родичів, свого здоров’я, якістю харчування, статусом у суспільстві, багатством свого внутрішнього світу, якістю життя в сім’ї, матеріального добробуту та стосунками з колегами по роботі.
Достовірні зв’язки були виявлені між рівнем фізичного здоров’я й житловими умовами, статусом
у суспільстві, якістю харчування та щасливим сімейним життям (Таблиця 4).
Таблиця 4
Значимі фактори формування фізичного стану по критерію міри й Сомерса
Найменування параметру Критерій міри d Сомерса
Статус у суспільстві 0,298
Житлові умови 0,278
Харчування 0,246
Сімейне життя 0,244
На жаль, студенти не усвідомлюють найважливішого валеологічного постулату про те, що фізичне здоров’я є похідним від стану духу, при цьому залежність щиросердечного стану від рівня фізичного здоров’я констатується в наших дослідженнях.
В цілому респонденти задоволені якістю свого життя на 69%,при цьому відповіді про край негативне ставлення до якості свого життя склали 2%, 15% відповідей містили найбільш високу його оцінку. Аналіз результатів проведених досліджень свідчить про те, що молодь, яка брала участь в опитуванні, має всі об’єктивні та суб ’ єктивні чинники життя, котрі сприятимуть формуванню високої мети та її досягненню за умови засвоєння й активного застосування валеологічних принципів формування здорового способу життя.
Статистика відповідей щодо визначення індексу “ ресурсності” наведена в таблиці 5.
Таблиця 5
Статистика відповідей щодо визначення індексу “ресурсності ”
Рівні Кількість Кількість
"ресурсності" балів відповідей, %
Низький менше 35% 61
Середній 36-45% 3
Високий більше 46% 36
Визначення індексу „ресурсності” показує, що високі адаптивні можливості й толерантність особистості стосовно стресу присутня лише в 36% опитуваних. Ще 3% респондентів оцінюють свої можливості стосовно стресу як середні. Низький рівень „ресурс-ності” виявився в 61% респондентів. Ця частина опитуваних, на наш погляд, повинна виявити, усвідомити свої переживання з приводу втрат і придбань, розібратися в природі свого психологічного стресу.
Для вирішення цієї проблеми необхідно звернутися до динамічних моделей співвідношення персональних характеристик і стійкості до стресу, оскільки статичні моделі не враховують того, що ресурси самі по собі змінюються під впливом стресових обставин. Відомо, що соціальні ресурси людей зменшуються, коли вони зазнають впливу стресу, оскільки стресова ситуація підриває віру людини у власні сили, наприклад, віру у свою компетентність. У такому контексті «віра» розглядається як найважливіший підтримуючий і «динамізуючий» особистий ресурс. Можливо, стресова ситуація зачіпає енергію й мо-
тив, необхідні для того, щоб задіяти цей ресурс для її подолання.
Висновки
1. Аналіз оцінки якості життя показав, що 74% респондентів оцінюють її як добру, 26% вважають її зниженою; 31% респондентів виявили психологічну готовність забезпечувати самим свій матеріальний добробут.
2. Визначення індексу „ресурсності” показує, що високі адаптивні можливості й толерантність особистості стосовно стресу присутня лише 36% опитуваних. Ще 3% респондентів оцінюють свої можливості стосовно стресу як середні. Низький рівень „ресурсності” виявився у 61% респондентів.
3. Аналіз проведених досліджень свідчить про необхідність подальшої валеологічної корекції особистості на основі методів активного саморозвитку.
Література
1. Гончаренко М.С., Бойчук Ю.Д. Духовні стратегії збереження здоров’я та життя на планеті// Матеріали IV міжнародної науково практичної конференції, т. ІІ, Х. 2006. -С. 56-60.
2. Горбунова С.М. Особенности валеологического мировоз-рения // Матеріали IV міжнародної науково практичної конференції, т. ІІ, Х. 2006. - С. 70-73.
3. Діагностичні підходи до визначення стану духовного і морального здоров’я особистості: Навчальний посібник для проведення практичних занять / Укл. проф. М.С. Гончаренко , доц. Е.Т. Карачинська, В.Є. Новікова. - Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006. - С. 157.
4. Кожевнікова Л.К., Дзюба З.Г Здоровий спосіб життя -невід’ємний компонент особистої фізичної культури сучасного студента //Педагогіка, психологія та медико-біо-логічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.нау-к. праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №8. - С. 50-54.
5. Компанієць Ю.А. Здоровий, спортивний стиль життя як умова подальшої еволюції людини //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №4. - С. 69-72.
Надійшла до редакції 22.08.2007р.
ВИЗНАЧЕННЯ МОТИВАЦІЙНИХ ПОТРЕБ У
РУХОВІЙ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ВНЗ
Гружевський В.О.
Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського Кримський економічний інститут КНЕУ ім. В. Гетьмана
Анотація. У статті проаналізовано реальні потреби у руховій активності студентів-першокурсників, їхнє ставлення до організації, проведення, значення фізичного виховання для майбутньої професії. Встановлено основні фактори осо-бистісно-орієнтованих інтересів студентів першого курсу з урахуванням етнічних і регіональних особливостей попереднього місця проживання, які повинні сприяти створенню толерантної моделі фізичного виховання у ВНЗ.
Ключові слова: фізичне виховання, анкетування, мотиви, особливості, студенти.
Аннотация. Гружевский В.О. Определение мотивационных потребностей в двигательной активности студентов-перво-курсников для формирования модели физического воспита-
