CC BY
45І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного
ПСИХОЛОГІЯ
виховання і спорту
Аналіз параметрів якості життя студентів різних спеціальностей
Курко Я.В.
Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя
Анотації:
Розглянуто основні показники якості життя студентської молоді. У дослідженні використано дані анкетного опитування студентів різних спеціальностей 1-го та 2-го курсів (віком 17 - 20 років). Проведено порівняльний аналіз змін параметрів якості життя у студентів. Встановлено динаміку основних показників якості життя студентів у процесі навчання. Виявлено взаємозв'язок параметрів суб'єктивного оцінювання рівня життя і чинників його формування в залежності від спеціалізації навчання. Встановлено негативні тенденції погіршення рівня якості життя у студентів першого та другого курсів.
Ключові слова:
студенти, параметри і чинники якості життя.
Курко Я.В. Анализ параметров качества жизни студентов разных специальностей. Рассмотрены основные показатели качества жизни студенческой молодежи. В исследовании использованы данные анкетного опроса студентов разных специальностей 1-го и 2-го курсов (возрастом 17 - 20 лет). Проведен сравнительный анализ изменений параметров качества жизни у студентов. Установлена динамика основных показателей качества жизни студентов в процессе учебы. Выявлена взаимосвязь параметров субъективного оценивания уровня жизни и факторов его формирования в зависимости от специализации учебы. Установлены негативные тенденции ухудшения уровня качества жизни у студентов первого и второго курсов.
студенты, параметры и факторы качества жизни.
Kurko Ya.V. Analysis of parameters of quality of life of students of different specialities. The basic indexes of quality of student's life are considered. In research is used data of the questionnaire questioning of students of different specialities of 1st and 2nd courses (aged 17 - 20 years). The comparative analysis of changes of parameters of quality of life is conducted. The dynamics of basic indexes of quality of students' life is set in the process of studies. Intercommunication of parameters of subjective evaluation of standard of living and factors of his forming depending on specialization of studies is educed. The negative tendencies of worsening of level of quality of life are set for the students of first and second courses.
students, parameters and factors of quality of life.
Вступ.
Сучасна політична ситуація, реформи, що відбуваються в країні, стали об’єктивною реальністю і переконують у необхідності впливати на якість життя студентської молоді. За даними офіційної статистики в Україні приблизно 70% дорослого населення має низький та нижчий за середній рівні фізичного здоров’я. 22,6 % учнів загальноосвітніх шкіл України мають середній рівень фізичного здоров’я, 33,5 % -низький, лише 6,7 % мають рівень фізичного здоров’я вище за середній і 0,8 % - високий [1, 2]. Особливу тривогу викликає негативна динаміка практично всіх показників здоров’я студентської молоді, як майбутнього нашої держави [2, 3].
В Україні періодично ухвалюються національні програми на кшталт «Концепція Державної програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні на 20072011 роки», розроблених на основі Закону України «Про фізичну культуру і спорт». У них вказується на необхідність зміни в підходах суспільства до забезпечення якості життя людини, як найвищої гуманістичної цінності й пріоритетного напрямку державної політики [1, 2]. Особливий акцент робиться на переорієнтації практичної діяльності галузі фізичної культури і спорту [1].
Під якістю життя розуміють систему життєвих цінностей, що характеризують творчу діяльність, задоволення науково-обґрунтованих потреб і розвиток людини, задоволеність людей життям, соціальними стосунками і навколишнім середовищем. Отже, якість життя - це багатофакторне поняття, яке є комбінацією різних чинників і понять [3, 4].
Аналіз літературних джерел показав, що відомі способи оцінювання якості життя у людей з різними відхиленнями стану здоров'я, зокрема, використовують опитувальник якості життя (версія ВОЗ) в психіатричній практиці, але наукових досліджень про особливості формування якості життя студентської
© Курко Я.В., 2012
молоді існує ще небагато [5, 6, 7]. Практично відсутні роботи, присвячені вивченню якості життя студентів у динаміці навчання з врахуванням спеціальностей навчання. Вказані аспекти і визначили актуальність вибраної нами роботи.
Робота виконана в межах науково-дослідної тематики кафедри фізичного виховання і спорту Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя.
Мета, завдання роботи, матеріал та методи.
Мета роботи визначити особливості формування параметрів якості життя студентів різних спеціальностей.
Завдання дослідження визначити взаємозв’язок параметрів суб’єктивного оцінювання рівня життя і чинників його формування у студентів різних спеціальностей.
Матеріали та методи досліджень.
Дослідження проводили упродовж двох років навчання зі студентами 1-го - 2-го курсів, віком 18 - 20 років, електромеханічного факультету (ЕМФ), факультету переробних і харчових виробництв (ФХВ), а також факультету управління і бізнесу у виробництві (ФБВ) Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.
Вибір як об'єкта дослідження осіб цього віку обумовлений тим, що цей період є періодом значної фізичної і психічної перебудови організму, пов'язаним із переходом студентів на якісно новий рівень життя.
Оскільки в літературних джерелах, присвячених методам оцінювання якості життя, приділяється велика увага ступеню задоволеності життям і рівнем параметрів здоров’я, ми визнали необхідним насамперед керувати свої зусилля на вивчення цих показників.
Основним методом отримання інформації був метод соціологічного обстеження. Для вивчення суб'єктивного оцінювання основних показників якості життя студентам була запропонована анкета-питальник, що складається з 120 питань. Для отримання репрезентативних
32012
и
відповідей анкетування проводили в умовах, які унеможливлюють обговорення. Перший блок анкети виявляв ступінь задоволеності студентом якістю життя і його основними складовими: здоров'ям, матеріальним благополуччям, психологічним комфортом. Подальші питання дозволяли оцінити деякі сторони раціону харчування, побутові умови життя респондентів, самопочуття студентів, особливості режиму дня, матеріального стану сім'ї студента.
Крім того, вивчення анкетних даних дало можливість характеризувати деякі показники статусу студента в сім'ї і групі, способу життя.
Результати дослідження.
Посилаючись на визначення поняття якості життя, аналіз спеціальної літератури ми запропонували алгоритм оцінювання якості життя. Виявилося, що доцільно розділити параметри, які визначають якість життя на два основні блоки: блок об’єктивних чинників і блок суб’єктивних чинників.
Об’єктивні чинники якості життя доцільно розділяти на соціальні та біологічні. Важливу роль у забезпеченні якості життя відіграє соціальний статус сім’ї, який обумовлений матеріальним забезпеченням сім’ї, якістю харчування членів сім’ї, а також житловими умовами проживання її членів. Окрім зазначеного, кількісними параметрами виступають характеристики стану довкілля, медичного обслуговування і навчання (що є предметами окремого дослідження). Сьогодні дуже важливою стає роль інформаційного забезпечення, оскільки доступність, повнота та оперативність необхідних даних формують новий стиль поведінки сучасної людини, впливають на її характер та перерозподіляють характер фізичних та психічних навантажень. Біологічні об’єктивні чинники пов’язані з наявністю шкідливих звичок, визначенням рівня фізичного здоров’я, фізичного розвитку, психічного здоров’я та інтелектуального розвитку.
Інтегральна суб’єктивна характеристика якості життя студентської молоді передусім формується на основі характеристик особистості, а також загального емоційного стану молодої особи. При цьому характеристика особистості залежить від типологічних особливостей індивідуума, соціальної настановки у житті та також набутого рівня виховання. Щодо емоційного стану, то воно базується на цільових варіантах задоволення: своїм здоров’ям, матеріальним станом, стосунками у родині, з друзями та однолітками.
Посилаючись на закон Енгеля, стверджуємо стійку тенденцію до зростання суб’єктивних чинників у формуванні рівня якості життя студентів. Вона полягає у зменшенні парціальної долі суто біологічних критеріїв якості життя. Натомість зростає роль об’єктивних соціальних чинників, а також суб’єктивних компонентів. Це твердження досліджувалося на основі отриманих анкетних даних з нашого питальника. Оскільки обсяг даних складався зі 108 параметрів для детального вивчення задіяні тільки деякі з них, що рельєфно підкреслюють дина-міку їх величин. До таких належать: рівень фізичної активності, індивідуальне психологічне позитивне ставлення до життя, рівень харчування, час, проведений за персональним
комп’ютером, ступінь захворюваності та споживання алкогольних напоїв.
Під час опитувань середній рівень фізичної активності студентів виявився достатньо високим. Загалом
36.1 % студентів першого курсу і 34,1 % другого вказують на дуже високий рівень рухової активності, 48,2 % - першого і 42,5 % другого - є достатньо фізично активними, 7,7 % і 15,9 % - відповідно є малорухливими, а 8 % і 7,9 % - над вказаним питанням взагалі не замислюються.
Проте такі цифрові показники різняться залежно від факультету навчання. Так, студенти, які навчаються на факультеті управління і бізнесу у виробництві вважають себе дуже фізично активними є 47,7 %, достатньо фізично активними - 46,6 %, малоактивними
- 5,7 % (інші не знають конкретної відповіді). Студенти факультету переробних і харчових виробництв першого і другого курсів розподіляються за названими категоріями в такому процентному співвідношенні 9,2 : 47,8 : 27,6 : 15,4 %, зате студенти електромеханічного факультету - у такому: 47,9 : 38,6 : 5,4 : 8,1 %, що мало відрізняється їх від однокурсників з факультету управління і бізнесу у виробництві. Загалом, фізично малорухливих студентів на другому курсі порівняно з першим стало більше на 9 %. Можемо спрогнозува-ти, що наслідком зменшення рухової активності стали і зміни у кількості позитивного ставлення до якості життя. Якщо на першому курсі цілком задоволених якістю життя було 41,7 % опитаних, то на другому курсі їх зменшилося на 7,4 % і було 34,3 %. Стриманими оптимістами вважали себе 45,3 % першокурсників і 38 % другокурсників. До песимістів належало 3,3 %
1 10 % відповідно. Отже, прослідковуються приблизно однакові цифри у зміні позитивного ставлення до життя та зміні рівня рухової активності. Хоча зазначаємо, що різниця між студентами різних факультетів у результатах відповіді на останнє запитання вже не така виразна, а найбільш позитивно налаштованими до перспектив життя (цілковиті і стримані оптимісти) є студенти електромеханічного факультету та факультету управління і бізнесу у виробництві - по 83,5 %, а таких студентів харчовиків - 72 %.
Основними причинами погіршення суб’єктивного сприйняття світу, а також зменшення рухової активності могли б бути збільшення психолого-інформаційного навчального навантаження, часу, проведеного перед телевізором, нерегулярність та неповноцінність харчування. Найяскравіше це проявляється у різкому збільшенні тривалості роботи з персональним комп’ютером. Загалом, 64,9 % студентів першого курсу за різними напрямами навчання проводять від 1 до
2 годин щоденно за екраном ПК, 23,1 % - 3-4 години,
8.1 % - 5-6 годин, а 2,9 % більше 6 годин. У другокурсників ситуація докорінно змінюється в бік збільшення часу перебуванням за ПК. Виявилося 53,2 % таких студентів, які працюють за ПК 1-2 години в середньому на день, 15,4 % - 3-4 години, 20,9 % - 5-6 годин, а 10,5 % - задекларували своє перебування за ПК більше 6 годин. Найбільше зростання часу перебування за ПК спостерігаємо у студентів-інженерів ЕМФ. Кількість процентів студентів ЕМФ, що застосовують
та медико-біологічні проблеми фізичного
виховання і спорту ____________________
комп’ютер у межах 4-6 годин, зросла на 23,6%, а тих, хто знаходиться за клавіатурою комп'ютера більше 6 годин на добу, - на 12 %.
Таке спостерігається на фоні погіршення харчування. На першому курсі навчання нарікання на недостатнє харчування мали 16 % студентів ФБВ, 6 % студентів ФХВ і 17 % студентів ЕМФ. Вже на другому курсі вважали, що вони недостатньо харчуються, 32 % студентів ФБВ, 21 % студентів ФХВ і аж 39% - студентів ЕМФ.
При цьому частота харчування виявилася у студентів-першокурсників із факультету управління і бізнесу такою: одно- або двохразове харчування на день - у 10,9 %, триразове харчування - у 35,1% і чотири- або більше разове - у 54%, а у 15 % другокурсників - одно або двохразове, у 30,1 % - триразове, у 44,9 % - чотири, або більше разове.
Студенти першого курсу факультету переробних і харчових виробництв у 26,1 % випадків харчувалися раз або двічі на день, у 62,9 % - мали триразове харчування, у 11 % випадків мали чотириразове харчування. У другокурсників цього ж факультету відповідні цифри 24,2, 55,9, і 19,9 %, тобто стали більш розкиданими.
Студенти-інженери електромеханічного факультету першого курсу харчувалися так: 17% - один або два рази на день, 47,1 % - три, 28,9 % - чотири і 7 %
- більше чотирьох разів на добу. Їхні колеги з другого курсу: 33 % - один або два рази на день, 42,2 % - три, 20,8 % - чотири і 4 % - більше чотирьох раз на добу.
Усі ці цифри свідчать про певну тенденцію погіршення харчування практично у всіх студентів другого курсу порівняно з першим.
Крім того, можна виявити і негативну тенденцію із вживанням алкогольних напоїв. Особливо це стосується студентів факультету переробних і харчових виробництв і факультету управління і бізнесу у вироб-
ництві. Так, кількість відповідей студентів ФБВ, які вживають часто алкогольні напої зросла від 5 до 20 %. У той же час кількість студентів ФХВ, які не вживають алкогольних напоїв, зменшилася від 55 до 15 %. У студентів-інженерів тенденція не така виражена, хоча кількість молодих людей, які не вживають міцні напої також стала меншою на 9 %. Наші дані узгоджуються
з результатами, встановленими іншими дослідниками (Тулайдан В., 2010), де автор вказує на погіршення рівня якості життя нашої молоді.
Висновки.
1. Встановлено динаміку величин основних чинників формування рівня якості життя студентів різних спеціальностей. Встановлено взаємозв’язок параметрів суб’єктивного оцінювання рівня життя і об’єктивних чинників його формування. Результати дослідження вказують на пряму залежність між рівнем рухової активності, позитивним ставленням до якості свого життя, з одного боку, та наявністю шкідливих звичок, нераціональним харчуванням, надмірними психічними навантаженнями на організм студентів - з другого.
2. Виявлено особливості впливу рівня рухової активності студентів на інші параметри якості життя студентської молоді.
3. Встановлено негативні тенденції, а саме погіршення рівня якості життя у студентів першого та другого курсів.
Перспективу подальших досліджень вбачаємо в проведенні аналізу стану здоров'я та параметрів якості життя студентів-першокурсників, які відвідують за станом здоров'я спеціальну медичну групу, розробці навчально-методичних комплексів для підвищення мотивації студентів до регулярних занять на кафедрі фізичного виховання.
I ПЕДАГОГІКА І
ПСИХОЛОГІЯ
Література:
1. Сутула В.О., Васьков Ю.В., Бондар Т.С. Формування фізичної культури особистості - стратегічне завдання фізкультурної освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів // Слобожанський науково-спортивний вісник, 2009.- № 1 - С. 15-21.
2. Видрін В.М. Сучасні проблеми теорії фізичної культури як виду культури: навч. посібник. - СПб.: СПбГАФК ім. П.Ф. Лесгафта. - 2001.- 75 с.
3. Тулайдан В. Порівняльна характеристика якості життя студентів різних спеціальностей // Молода спортивна наука України.-2010.- Т.2.- С. 253-258.
4. Казин Е.М., Блінова Н.Г., Литвинова Н.А. Основиіндивідуального здоров'я людини: Введення в загальну і прикладну валеологію: навч. посібник для студ. вища. навч. закладів. - М.: Гум. вид. центр Владос, 2000. - 192 с.
5. Раевский Р.Т., Канишевский С.М. Социальный заказ на физическое воспитание студенческой молодежи в XXI веке // Теорія і практика фізичного виховання.- 2004.-№ 2. - С. 37 - 42.
6. Бурковский Г В., Коцюбинский А. П., Левченко Е. В., Ломан-ченков А. С. Использование опросника качества жизни (версия ВОЗ) в психиатрической практике : пособие для врачей и психологов. - СПб., 1998. - 55 с.
7. Ковынёва О. А., Герасимов Б. И. Управление качеством жизни населения: монография. - Тамбов: ТГТУ, 2006. - 88 с.
Информация об авторе: Курко Ярослав Виталиевич
slku@mail.ru
Тернопольский национальный технический университет ул. Русская 56, г. Тернополь, 46001, Украина.
Поступила в редакцию 10.01.2012г.
References:
1. Sutula V.O., Vas’kov Iu.V., Bondar T.S. Slobozham’kij naukovo-sportivnij visnik [Slobozhansky scientific and sport bulletin], 2009, vol.1, pp. 15-21.
2. Vidrin V.M. Suchasni problemi teoriyi fizichnoyi kulturi iak vidu kul ’turi [Modern problems of theory of physical culture as a type of culture], Saint Petersburg, 2001, 75 p.
3. Tulajdan V. Moloda sportivna nauka Ukrayini [Young sport science of Ukraine], 2010, vol.2, pp. 253-258.
4. Kazin E.M., Blinova N.G., Litvinova N.A. Osnovi individual’nogo zdorov’ia liudini: Vvedennia v zagal’nu i prikladnu valeologiiu [Basis of individual health of a man: Introduction in general and applied valeology], Moscow, 2000, 192 p.
5. Raevskij R.T., Kanishevskij S.M. Teoriia i praktika fizichnogo vikhovannia [Theory and practice of physical education], 2004, vol.2, pp. 37 - 42.
6. Burkovskij G. V., Kociubinskij A. P., Levchenko E. V., Lomanchenkov
A. S. Ispol’zovanie oprosnika kachestva zhizni (versiia VOZ) v psikhiatricheskoj praktike [Usage of questionnaire of quality of life (version WHO) in psychiatric practice], Saint Petersburg, 1998, 55 p.
7. Kovyneva O. A., Gerasimov B. I. Upravlenie kachestvom zhizni naseleniia [Management of quality of population life], Tambov, 2006, 88 p.
Information about the author: Kurko Ya.V. slku@mail.ru Ternopil State Technical University Russian str. 56, Ternopil, 46001, Ukraine.
Came to edition 10.01.2012.
