CC BY
73
5. F.W. Burley Monitoring biological diversity for setting proprieties in conservation. PP. 227-230 in E.O. Wilson, F.M. Peter, eds. Biodiversity. National Academy Press, Washington, DC. 1988.
6. Букша 1.Ф. Стале управлшня лiсами i монiторинг: огляд сучасних тенденцiй// Наук. вiсник НАУ. - 2000, вип. 25. - С. 123-129.
7. Чернявський М.В. Л^си Украши та збереження гхнього бюлопчного розмаггтя. Охо-рона пралiсiв Украши// Конвенщя про бiологiчне розмаггтя: громадська обiзнанiсть i участь, Кшв, Товариство "Зелена Украша" Нацiонального еколопчного центру Украши, 1997, С. 75-89.
8. Puumalainen, J., Angelstam, P., Banko, G., et. all Forest Biodiversity Assessment Approaches for Europe JRC, EC 2002, 128 p._
УДК 630* (042) М.С. Гайдукевич, канд. бюл. наук - УкрНДЫрлк
НАРОДН1 ЗНАННЯ ПРО РОСЛИНИ - ГЛИБОКА МУДР1СТЬ В1К1В
Дослiджуються иародш знания щодо рослинностi. Наводяться релЫйш уявлеи-ня, вiруваиия украшського народу, пов'язаш з рослииами i природою. Висв^люеться культ рослин у давш часи у рiзних народiв св^у. Наголошуеться на необхiднiсть вщ-новити сьогодш глибокi народнi знания про рослини та природу.
Ключов1 слова: народш знания, природа, рослини, легенди, перекази, звичш, народнi обряди
M. Ye. Haidukevych - UMERI National knowledge about plants - deep wisdom of ages
National knowledge about vegetation has been investigated. Various religious beliefs of the Ukrainian people about plants and nature are presented. The plants cult of old times of various world peoples is highlighted. The emphasis is made on the necessity of the deep national knowledge revival about plants and nature.
Key words: national knowledge, nature, plants, legends, paraphrase, ways, national rituals
Сьогодш, на зор1 ХХ1 столгття, в епоху глобально! змши кшмату иа планет^ шших еколопчних иегаразд1в р1зиого р1вия та масштабу, ми, приро-дознавщ, чи ие у першу чергу мали б вщповюти иа важке i важливе питания: що ж вщбуваеться з нашою Землею? Очевидиим е той факт, що природа пла-иети змшюеться. I показовим доказом цього е, зокрема, стаи рослинност як одного з важливих компоненлв бюгеоценозу.
УкрНДЫрлю дослщжуе л1сов1 иасаджеиия Карпатського регюну вже майже 40 роюв. Зусилля науковщв спрямоваш иа вивчеиия причин люових иегаразд1в, розробку шлях1в !х усунення. Ведеться пдролопчний, еколопч-ний та ф^опатолопчний мониторинг люових екосистем регюну. Вивчаються р1зномаштш питания люового насшництва, вдосконалення технологи та спо-соб1в люовщновлення, ращонального та еколопчно виваженого використан-ня люових ресуршв, захисту люу вщ шюдниюв i хвороб i тл. Розроблеш у сть нах шституту окрем1 законодавч1 акти, численш нормативш документи та р1зноман1тн1 практичш рекомендаци беруться за основу i використовуються лшвниками як нормативна база при проведенш лiсовпорядних робiт, а також i у повсякденнiй дiяльностi, при рiзних лiсогосподарських роботах.
Проте стае очевидиим, що зусиль лише науковщв-лiсiвникiв, та ще при нишшньому низькому рiвнi фiнансування галузi, недостатньо. Сьогодш,
очевидно, варто дещо ширше глянути на лiсовi проблеми i погодитися з философами, що бiди нашi значною мiрою в нас самих, у зубожшт нашо! свщо-мостi та духовность
Адже, споконвтв у глибинах народно! мудрост були присутнi знання про рослини, про зелеш скарби нашо! Землi, як розцiнювалися як святиня. Знання щ, нагромадженi протягом тисячол^ь, передавалися з поколiння в по-колiння - у формi народних звича!в, традицiй, переказiв, легенд, обрядiв тощо.
Люди любили природу, шанували рослиннiсть, обожнювали окремi рослини, поклонялись 1м, вiрили у присутшсть вищих сил. Зокрема, до люо-вих богiв у давнiх слов'ян належали Лiсовик (Щезник) i велетенськ Вирвиду-би. 1х боялися щоб задобрити, приносили жертви. Тому заборонялося руба-ти живi дерева, чи завдавати яко!сь шкоди люов^ бо вiрили, що лiсовi боги можуть помститися [1].
У т давш язичницькi часи люди знали, що рослини жив^ що вони роз-мовляють мiж собою, з птахами, тваринами, людьми; багато з них були тими чи шшими символами. Священними деревами були дуб i ясен: дуб символь зував бога Сонця - Дажбога, ясен - ^зного бога грому та грози - Перуна. Клен i липа символiзували щасливе подружжя; береза - чисту Ма^р-приро-ду, саме життя; калина була ознакою родовщно! незрадливо! пам,ятi; верба, осика - це обереги вщ нечисто! сили; тополя - дерево журби i смутку; бузина - осщок чорта i т.д.
Не тiльки окремi дерева, але й цiлi га! (дубовi, ясеновi) вважалися священними. Часто щ га! замiнювали храми, тут вщбувалися рiзнi обряди, жертвоприношення, релiгiйнi богослужiння тощо, про що довщуемось з ок-ремих стародавшх лiтописiв. Так, пiд старими кремезними дубами во!ни руських князiв на Хортищ перед походом приносили жертви, виголошували клятви, скрiплювали угоди. Священними вважалися i калиновi га!. Бшя них заборонялося випасати тварин, копати, вирубувати кушд i т.д. Вiрили, що гш-ки калини мають особливу чудодiйну здатнiсть - надшяти дiток даром сшву-чостi. Тому саме з калини робили колиски для немовлят [4].
Символжа рослин була присутня i в обрядах давшх укра!нщв, якi частково збереглися до наших дшв. Досить лише згадати купальську Марену, "биття" свяченою вербою, звичай збер^ати освяченi галузки дерев, кущiв i квiтiв за образами, ма!ти будiвлi, прибивати на причшку ново! хати мквiткум при завершеш будiвництва, часник i дщух на Святвечiрньому столi i т.д. [2].
А як глибокi й багат народнi знання про рослини у свгговш культурi! Людство з найдавшших часiв з пошаною ставились до рослин. Рослиншсть як один з головних компоненлв природи так чи шакше присутня у вЫх св^о-вих релiгiях. Варто зазначити, що схщш релiгi! (iнду!зм, буддизм, ш.) не ви-дiляють людину з природи, як щось бшьш досконале. М1ж усiма компонентами природи (камшь, вода, рослини, тварини, людина) сто!ть знак рiвностi. У захщних релiгiях (християнство, iслам, ш.) - людина у природi сприймаеться як iстота розумна, тобто, бшьш досконала i розвинена, а на вс iншi об'екти природи (рослина, тварина) поширюеться принцип: не заподш зло ("Якщо ти любиш Аллаха, ти не можеш не любити його творшня" - Коран).
76
Лшвницьш дослвдження в УкраТш
Ще в античнi часи стародавнi мудрец знали, що рослини - живi iстоти, що у них е душа i вони гостро вiдчувають i реагують на pi3HOMaHiTHi негаразди довкшля. Так, у пaнтеонi божеств Стародавньо1' Грецiï були боги рослинносп: Артемiдa - покровителька живих ютот, богиня рослинностi, плодiвництвa та мисливства i Дюшс - бог рослинносп, виноградарства i виноробства. В ïx честь влаштовували пишнi свята, будували велетенськi храми (Храм Артемь ди); в честь бопв були запроваджеш та Олiмпiйськi iгри. Навколо своïx мiст греки влаштовували священнi лiсовi кутки (по-сьогоднiшньому - млiсопaрким). У цен^ такого лiсового кутка знаходився храм, а навколо росли дуби, пальми, кипариси, ялищ, оливковi й iншi дерева. 1ншими священними мюцями з нaвколишнiми парками та садами у греюв були "герони" - гробниц героïв, особливо, зaсновникiв мют. Тaкi лiсопaрки i сади були в багатьох мютах Гре-ци, вони були вiдкритi для вщпочинку населення. Це були зачатки сьогодшш-нix парюв i займали досить значну площу. Так, в Олександри цaрськi i гро-мaдськi парки займали четверту частину плошд всього мюта, Антiоxiя була другим мютом за цим показником [5]. Греки також дуже шанували i любили кшти, особливо, троянди, також пацинти, лiлiю, мирт, кaмелiю, гвоздику, лев-коï, маки, пiони, фiaлки, нарциси, крокуси й iн. Кшти були широко присутнi у побут стaродaвнix грекiв. Жодне ритуальне дшство, жодне свято не обходило-ся без величезно!" кiлькостi квiтiв [3].
У пантеош божеств Стародавнього Риму було двое бопв рослинносл: Цецера - богиня рослинност i шдземного свiту та Дiaнa - богиня мисливства, рослинност та захисниця рaбiв. Фiлософський постулат римських стотв: людинi необxiдно жити у злaгодi з природою, бажати лише потрiбно-го та утримуватися вiд грixiв - все це у комплекс гaрaнтiя того, що людина буде щасливою. I дaвнi римляни намагалися бути щасливими: сво1' мiстa вони оточували поясом сaдiв, у середиш яких обов'язково був басейн. У саду -численш, нaйрiзномaнiтнiшi дерева, кущд, лiaни, квiти, зокрема, магноли, олеандри, кипариси, пальми, жасмин, плющ, виноград, мiмози, мiрт, нарциси, мальви, троянди.
У дaвнix египтян був культ ОЫрюа та 1сщи - богiв природи i земле-робства. Щорiчно нaвеснi в Сгипт святкували воскресiння Осiрiсa, як символ вщродження живо1' природи i початок землеробського циклу. Недостаток ль шв у Сгиптi поповнювався тут рукотворно створеними у долит Ншу священними люами з кедра, фшшово1* пальми, хурми, iнжиру, aкaцiï, винограду, смолистого дерева та шших дерев. Багато уваги надавалося квтам, найпоширеш-шим з яких був священний лотос. Розводили також конвалш, троянди, мак, хризантеми. А до водяно1' лiлiï була особлива увага i любов: вона, разом з коршуном, змiею i бджiлкою була зображена на гербi Стародавнього Сгипту.
Так само з повагою та любов'ю вiдносилися до рослин у стародавшх Ашри, Вaвiлонi, Персiï, шших крашах Близького Сходу. Квiти любили всю-ди, а у Перси займалися вже виведенням нових сор^в квiтiв. Так, подоро-жуючий давньогрецький юторик Геродот описуе 60-пелюсткову троянду, яка росла у саду персидського царя Мщаса [5].
А у кра!нах Далекого Сходу, наприклад, 1ндп - дерево символiзувало життя. Ус священнi дiйства вiдбувалися тут шд деревами. Надзвичайно важ-ливе значення мали квiти: !х розводили у великш кiлькостi, ними прикраша-ли храми, !х використовувалися пiд час рiзноманiтних богослужiнь, у святко-вих дшствах, дiвчат називали iменами квтв i т.д. До сьогоднiшнiх дшв славиться тибетська медицина, основана на особливих препаратах та настоях, виготовлених з рiзноманiтних трав. А для китайщв та японщв, найщншшим для людини е природна краса довкшля у поеднанш життедайшстю рослин, камешв i води. Там обожнювали гори, скали, камiння, так само, як i рослини, що i використовувалося при облаштування паркiв. У цих парках обов'язково були присутш каменi. Вода теж була обов'язковим елементом, причому, вона неодмiнно повинна була протжати зi сходу на захщ. Для озеленення викорис-товували хвойнi дерева, кущi i листяш породи низьких форм (клен несправжньоплатановий, черешня, ш. Тут навчилися вирощувати низькi дерева, якi збер^али всi ознаки великих. I сади були досить малими, проте з ла-бiринтами, в яких можна було блукати годинами, не знаходячи виходу. Для кожного пейзажу мала бути строга кшьюсть камешв, горбiв i дерев. Особли-ву роль выводилось деревам. Наприклад, дуб мав бути в цен^ композицн, вш пiдкреслював головну позицiю парку. Сосна iз скривленим стовбуром обов'язково мала рости посеред острова. Було також дерево усамггнення та дерево со-нячного заходу, якому вщводили важливе мiсце у композицн: зазвичай, це був клен червонолистий, посаджений iз захщно! сторони з таким розрахунком, щоб сонце, заходячи, могло освгглювати його червонi листки [5].
На жаль, з плином часу щ народш знання про рослини були забут та втрачеш. Людина тупо i самовпевнено стала вважати себе господарем на Земл^ перестала дбати та шклуватися про природу i рослини. Втративши цей життедайний зв'язок з матiнкою-природою, сьогоднi ми рубаемо люи, лама-емо гшки дерев у парку, нищимо живоплоти, топчемо газони, вириваемо з коршням квгги... I нi на мить не задумуемось про наслщки. Сьогодш ми ш-чого не можемо сказати про таю рослинки, як Адамове (або Чортове) ребро, Адамова голова, Богородишна коса, Божа ручка, Божа благодать, Черевички Божо! матер^ Дiвоча кров, Борода чортова, Петрова закуска, Ручка Божо! ма-терi та iн. Цi, та багато шших рослинок, назви яких колись багато говорили самi за себе i формували в народнш уявi живi картини, сьогоднi залишилися для нас лише свiдками цшого пласту народно! культури - переказiв, легенд, оповiдей тощо, який, очевидно, вже загинув для нащадюв безповоротно.
Щоб вберегти вiд повного забуття тi крихти народних знань про природу i рослини, що сьогоднi ще жеврiють у глибинах народно! пам'ят^ моло-дих людей - студенлв - необхiдно залучати до процесу !х вивчення i дослщ-ження. I тут варто навести позитивний досвщ Прикарпатського ушверситету вул. В. Стефаника (м. 1вано-Франювськ), в якому з 2000 р. в навчальш плани педагогiчного факультету введено невелик курси мЕтноботанiким та "Народного природознавства", а бюлопчного факультету - "Прикладно! боташки". У рамках цих дисциплш висвiтлюеться питання рослинност в народному епосi, фольклор^ етнографi!, народознавствi. Програми курсiв включають та-
78
Лiсiвницькi дослiдження в УкраТш
к питання, як значення рослин у природ^ використання рослин людиною, рослиншсть i релiгiйна свiдомiсть, рослини в укра!нськш мiфологi!, рослини (i квгги, зокрема,) в легендах, переказах та звичаях нашого народу i т.д. Мо-лодих людей знайомлять з рослинами-символами та рослинами-оберегами, з народними обрядами, пов'язаними iз використанням окремих рослин. Сту-денти дослщжують звича!, повiр,я, перекази про рослини у сво!й мiсцевостi, розповщають про "друге життя" дерев ^зьбярсью, сувенiрнi, побутово-ужитковi вироби) у сво!х домах тощо.
Як вщомо, ознаки нацi! - це мова i народнi обряди. I щоб не залишити нащадкам чорно!, обгоршо!, бездиханно! укра!нсько! землi, необхiдно пов-сякденно, повсякчасно працювати над збереженням народних знань про рослиншсть, народш обряди з використанням рослин; маемо обер^ати природу i любити !!. Шкода, що не вдалося зберегти часопис "Укра!нський лiс", на сто-рiнках якого друкувалися таю цiкавi етнографiчнi матерiали щодо рослин. Це було чи не едине видання в Укра!ш, яке, звертаючись до глибин народно! мудросл, вчило любити природу. На жаль, все рщше виходить сьогодш ще один щкавий краезнавчий журнал - "Укра!нсью Карпати".
Маемо пам'ятати, що майбутне нашо! землi - в наших руках. I вЫм нам, а, у першу чергу, науковцям, викладачам, розпорядникам кош^в, дер-жавним мужам сьогодш треба дбати про те, щоб зеленши нашi простори, квь тучими були веснянi сади, рясними - широк лiтнi поля, щоб здоровою, бага-тою i щедрою була рщна земля.
Л1тература
1. Булашов Г. Укра!нський народ в сво!х легендах, релтйних поглядах та в1руван-нях. - К., 1992. - 413 с.
2. Воропай О. Звича! нашого народу, т. I, II. - Мюнхен, 1958.
3. Золотницький Н.Ф. Квгги в легендах 1 переказах. - К., 1992. - 207 с.
4. Скурат1вський В. На криласах храму. Еколопчш уявлення укра!нського народу. -К., 1998. - 119 с.
5. Стойчев Л. Парковое и ландшафтное искусство. - София, 1962. - 386 с.
УДК 630 Доц. В.К. ЗаТка, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
Б1ОСИНТЕЗ ПЛАСТИДНИХ П1ГМЕНТ1В СОСНИ 3BH4AÏÏHOÏ В УМОВАХ ВИСОКИХ РАД1АЦ1ЙНИХ Р1ВН1В
Рад1ацшне опромшення впливае на особливосп бюсинтезу зелених i жовтих п1гмент1в протягом вегетацшного пер1оду. Т1снота зв'язку м1ж рад1ацшними параметрами дерев i кшьюстю пластидних п1гмент1в на початку i всередиш вегетац1йно-го пер1оду виявилась, як правило, середньою, а у кшщ - сильною.
Doc. V.K. Zaika - USUFWT
Biosynthesis plastid pigments in cultures of Pinus sylvestris L. in conditions of high radiating levels
The irradiation influences features of biosynthesis of green and yellow pigments during the vegetative period. The narrowness of linkage between radiating parameters of tre-
