CC BY
43
УДК 616.31-022:616.314-76-085.462
МІКРОБІОЦЕНОЗ РОТОВОЇ РІДИНИ ПАЦІЄНТІВ ЗА УМОВ ЗАСТОСУВАННЯ СИЛІКОНОВИХ ВІДБИТКОВИХ МАТЕРІАЛІВ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ НЕЗНІМНИХ КОНСТРУЦІЙ ЗУБНИХ
ПРОТЕЗІВ
О.В. Ганчо, П.Л. Ющенко, М.Д. Король
ВДНЗУ „Українська медична стоматологічна академія”
Резюме
Наведені результати змін мікробіоценозу ротової рідини в пацієнтів після застосування силіконових матеріалів «Lastic 90» і «Zetaplus». Виявлена мікробіологічна інертність матеріалів «З’м^ТЕС», «Lasticomp», «Consiflex» і «Speedex», які використовуються для зняття відбитків при виготовленні незнімних конструкцій зубних протезів.
Ключові слова: мікробіоценоз, ротова рідина, зняття відбитків.
Резюме
Представлены результаты изменений микробиоценоза ротовой жидкости у пациентов после применения силиконовых материалов «Lastic 90» и «Zetaplus». Выявлена микробиологическая инертность материалов «З^^ТЕС», «Lasticomp», «Consiflex» и «Speedex», используемых для снятия оттисков при изготовлении несъемных конструкций зубних протезов.
Ключевые слова: микробиоценоз, ротовая жидкость, снятие
оттисков.
Summary
The results of oral liquid microbiocenosis changes at patients after the silicon materials «Lastic 90» and «Zetaplus» application are presented. Microbiological inertness of the materials «З^^ТЕС», «Lasticomp»,
«Consiflex» and «Speedex» used for prints removal at fixed designs of the dental artificial limbs manufacturing is revealed.
Key words: microbiocenosis, oral liquid, prints removal.
Література
1. Перака Н. Окончательные оттиски: обзор свойств оттискных материалов и описание современных методик снятия оттисков / Н. Перакдо, У. Белсер, П. Манье // Periodontics Restorative Dentology. - 2004. -№24. - P. 109-117.
2. Царев В.Н. Динамика колонизации микробной флорой полости рта различных материалов, используемых для зубного протезирования / В.Н. Царев, С.И. Абакаров, С.Э. Умарова // Стоматология. - 2000. - №1. - С. 55-57.
3. Лобань Г. А. Роль резидентно! мікрофлори в розвитку патологічних процесів порожнини рота / Г.А. Лобань // Український стоматологічний альманах. - 2009. - №3. - С. 3-5.
4. Савичук Н.О. Микроэкология полости рта, дисбактериоз и пути его коррекции / Н.О. Савичук, А.В. Савичук // Современная стоматология. - 2002. - №4. - С. 34-36.
5. Бактеріологія і вірусологія: нормативне виробничо-практичне видання. - К.: МНІАЦ мед. статистики, МВЦ «Медінформ», 2004. -С.135-137.
Протезування зубів - це один із найпоширеніших методів стоматологічної допомоги. Основними критеріями оцінки якості матеріалів, які використовуються для виготовлення зубних протезів, є певні фізико-механічні стандарти [1], а також біохімічні та медико-біологічні характеристики впливу матеріалів на ротову порожнину і організм людини в цілому [2]. Не менш важливим критерієм оцінки матеріалів має бути характеристика впливу матеріалів на мікрофлору
порожнини рота. У її складі є чимало мікроорганізмів, які за певних умов можуть спричиняти ті чи інші захворювання [3, 4]. Проте проблема мікробіологічної інертності ортопедичних матеріалів залишається на сьогодні недостатньо вивченою.
Метою роботи було вивчення впливу силіконових відбиткових матеріалів, які використовуються для виготовлення незнімних конструкцій зубних протезів, на мікробіоценоз ротової рідини пацієнтів.
Матеріали і методи дослідження. У дослідах брали участь 57 пацієнтів, у яких отримували відбитки матеріалами «Swiss ТЕС», «8реесІех», «Zetaplus», «Lastic 90», «Lastiсоmр», «Сошійех» типу 0 і типу 1. Ротову рідину відбирали в стерильні пробірки до і після отримання відбитків. Кількість колонієутворювальних одиниць (КУО) визначали відповідно до наказу МОЗ СРСР № 535 від 22.04.1985 р. «Про уніфікацію
мікробіологічних (бактеріологічних) методів дослідження, вживаних в клініко-діагностичних лабораторіях лікувально-профілактичних установ»
[5].
Статистичну обробку отриманих результатів дослідження проводили з використанням програми «Microsoft Excel 2003». Достовірність отриманих результатів аналізували за критерієм Ст’юдента.
Результати дослідження. Кількісна характеристика вмісту аеробних і факультативно анаеробних мікробів у ротовій рідині наведена в табл. 1.
Таблиця 1
ГЛ ••• •• ••• ••
Загальна кількість мікроорганізмів ротової рідини пацієнтів
№ п/п Матеріал Кількість обстежених (n) Час дослідження КУО/ мл, М ±m
1 «Speedex» 9 до протезування після зняття відбитків 5.2 х 105± 4,1 х105 2.2 х 105± 1,9х105
2 «Zetaplus» 9 до протезування після зняття відбитків 5,2 х 105± 3,2х105 0,8 х 105± 0,2х105*
3 «Swees TEC» 9 до протезування після зняття відбитків 2,0 х 106± 1,9 х 106 3,3 х 106± 2,2 х 106
4 «Lasticomp» 9 до протезування після зняття відбитків 1,0 х 106± 0,6 х 106 2,5 х 106± 1,7 х 106
5 «Consiflex» Тип 1 9 до протезування після зняття відбитків 5,3 х 105± 3,9 х 105 2,0 х 105± 1,5 х 105
6 «Consiflex» Тип 0 6 до протезування після зняття відбитків 2,8 х105± 2,5х105 5,5 х105± 4,9х105
7 «Lastic 90» 6 до протезування після зняття відбитків 12,5 х 105± 8,2х105 0,8 х105± 0,3х105*
Примітка: * - р < 0,05.
Як видно з результатів, загальна кількість мікроорганізмів у всіх зразках складає в середньому 1,86 х106, що відповідає нормі. Після використання матеріалів “Speedex”, “SwissTEC”, “Lasticomp”, “Consiflex” типу 0 і типу 1 показник загальної мікробної заселеності достовірно не змінюється і складає в середньому 2,22х106 КУО в 1 мл ротової рідини.
Використання матеріалу “Lastic 90” призводить до вірогідного зниження в 15,6 разу (р < 0,005) показника загальної кількості мікробів ротової рідини, а матеріалу “Zetaplus” - в 6,5 разу (р < 0,05).
Результати вивчення частоти виділення стрептококів,
стафілококів, та дріжджеподібних грибів із ротової рідини обстежених людей наведені в табл. 2.
Таблиця 2
¥¥ • • ••• ••• ••
Частота виділення мікроорганізмів із ротової рідини в різні
терміни протезування
Частота виділення
№ п/п Матеріал n Мікроорганізми (кількість культур)
до протезу- вання після зняття відбитків
1 2 3 4 5 6
1 «Speedex» 9 Стрептококки:
- альфа-гемолітичні 9 9
- бета-гемолітичний 0 0
- гамма-гемолітичні 9 9
Стафілококи:
- епідермальні 6 6
- золотисті 0 0
Дріжджеподібні гриби 3 3
Продовження табл.2
1 2 3 4 5 6
2 «Zetaplus» 9 Стрептококки:
- альфа-гемолітичні 9 9
- бета-гемолітичний 3 3
- гамма-гемолітичні 9 9
Стафілококи:
- епідермальні 9 9
- золотисті 6 6
Дріжджеподібні гриби 3 3
3 «Swees TEC» 9 Стрептококки:
- альфа-гемолітичні 9 9
- бета-гемолітичний 0 0
- гамма-гемолітичні 9 9
Стафілококи:
- епідермальні 6 6
- золотисті 3 3
Дріжджеподібні гриби 3 3
4 «Lasticomp» 9 Стрептококки:
- альфа-гемолітичні 9 9
- бета-гемолітичний 3 3
- гамма-гемолітичні 6 6
Стафілококи:
- епідермальні 3 3
- золотисті 3 3
Дріжджеподібні гриби 3 3
Продовження табл.2
1 2 3 4 5 6
5 «Consiflex» 9 Стрептококки:
Тип 1 - альфа-гемолітичні 9 9
- бета-гемолітичний 6 5
- гамма-гемолітичні 9 9
Стафілококи:
- епідермальні 6 6
- золотисті 3 3
Дріжджеподібні гриби 0 0
6 «Consiflex» 6 Стрептококки:
Тип 0 - альфа-гемолітичні 6 6
- бета-гемолітичний 6 6
- гамма-гемолітичні 6 6
Стафілококи:
- епідермальні 6 6
- золотисті 3 3
Дріжджеподібні гриби 3 3
7 «Lastic 90» 6 Стрептококки:
- альфа-гемолітичні 6 6
- бета-гемолітичний 0 0
- гамма-гемолітичні 6 6
Стафілококи:
- епідермальні 0 0
- золотисті 6 4
Дріжджеподібні гриби 3 0
Примітка: * - р < 0,05.
Отримані дані показали, що стрептококи є постійними нормальними мешканцями порожнини рота і виділяються з ротової рідини людей майже в 100% випадків, причому переважають культури негемолітичних стрептококів (S. salivarius та ін.) та зеленильних стрептококів (S. mitis та ін.), тоді як бета-гемолітичні стрептококи (S. pyogenes та ін.) зустрічаються значно рідше - в 30% випадків (17 із 57 осіб). Після зняття відбитків частота виділення стрептококів як загалом, так і окремо по групах не змінювалася.
До протезування частота виявлення стафілококів складала в середньому 52,5% (30 із 57 обстежених), після протезування вона не змінювалася. При вивченні видової належності стафілококів установлено, що частіше в ротовій рідині виявлявся епідермальний стафілокок - 72 культури (63,2%), значно рідше - золотистий стафілокок - 48 культур (42,1%). Статистично достовірні відмінності вмісту різних видів стафілококів у ротовій рідині пацієнтів до і після протезування не виявлені.
Дріжджеподібні гриби роду Candida були виділені до протезування в 31,6% випадків (у 18 із 57 обстежених) та після зняття відбитків - у 29,8% випадків (у 17 із 57 обстежених). Отже, статистично достовірних змін частоти виділення дріжджеподібних грибів після зняття відбитків нами не визначено.
Щодо частоти виділення різних видів мікроорганізмів ротової рідини від обстежених людей до і після зняття відбитків статистично достовірних змін установити не вдалося незалежно від типу силіконового відбиткового матеріалу.
Висновки
1. Силіконові відбиткові матеріали «Lastic 90» і «Zetaplus»
виявляють антимікробну активність відносно мікроорганізмів ротової рідини людини.
2. Матеріали «SwissTEC», «Lasticomp», «Consiflex» і «Speedex» виявилися біологічно нейтральними щодо нормальної мікрофлори ротової рідини пацієнтів.
3. За умов використання відбиткових матеріалів частота виділення основних представників нормальної мікрофлори порожнини рота не змінюється.
