CC BY
851
О.В. Ярошевська, к.е.н.
МЕТОДИ ОЦ1НКИ Л1КВ1ДНОСТ1, ПЛАТОСПРОМОЖНОСТ1 ТА Ф1НАНСОВО1 СТ1ЙКОСТ1 ШДПРИеМСТВА
В умовах ринкових вiдносин питанню платоспроможно-стi суб'eктiв господарсько! дiяльностi придiляeться особлива увага.
Показником платоспроможност пiдприeмства на визна-чену дату е вiдсутнiсть прострочених боргiв банку, бюджету, постачальникам, робiтникам та службовцям. Оцiнка плато-спроможностi здiйснюеться на основi характеристики лжвщ-ностi поточних активiв.
Лiквiднiсть - термiн, який характеризуе здатшсть окре-мих видiв майнових цiнностей швидко i без значних втрат свое! вартост перетворюватися на кошти.
Лiквiднiсть тдприемства - це його здатнiсть швидко ре-алiзувати активи й одержати грошi для оплати сво!х зобов'я-зань, тобто це спiввiдношення величини його високолжвщних активiв (кошти, ринковi цiннi папери, дебiторська заборгова-шсть) i короткостроково! заборгованостi.
Лiквiднiсть балансу - це рiвень покриття зобов'язань пщприемства його активами, строк перетворення яких на грошi вщповщае строкам погашення зобов'язань.
С. Мошенський та О. Олiйник стверджують, що «Фшан-совий стан пiдприемства з позицп короткостроково! перспек-тиви ощнюеться показниками платоспроможностi та лшвщно-стЬ> [1].
Лiквiднiсть пiдприемства - це його здатшсть швидко продати активи й одержати грошi для оплати сво!х зобов'язань» [2].
© О.В. Ярошевська, 2014
С. Онисько та П. Марич визначили лшвщшсть пщприем-ства як вщношення вартост лiквiдних активiв до його забор-гованостi [3].
Отже, лшвщшсть пiдприeмства полягае в тому, як швид-ко воно може продати сво! активи, отримати кошти i погасити заборгованiсть перед постачальниками i банком щодо повер-нення кредиив, перед бюджетом та позабюджетними центра-лiзованими фондами iз сплати податюв та платежiв, перед працiвниками з виплати зароб^но! плати тощо.
Лшвщшсть пiдприемства оцiнюеться вiдношенням вели-чини його високолшвщних активiв, а саме чисто! ре^зовано! вартостi коштiв та !х поточних фiнансових iнвестицiй, деб> торсько! заборгованостi за товари, роботи, послуги, деб^орсь-ко! заборгованостi за рахунками та шшо! поточно! деб^орсь-ко! заборгованостi до короткостроково! заборгованость
Метою статтi е аналiз методiв оцiнки лiквiдностi, плато-спроможностi та фшансово! стiйкостi пiдприемства.
Лiквiднiсть балансу визначаеться рiвнем покриття зобо-в'язань тдприемства його активами, строк перетворення яких на кошти вiдповiдае строку погашення зобов'язань. Для визна-чення лiквiдностi балансу необхiдно порiвняти пщсумки за кожною групою активу i пасиву балансу.
Залежно вiд рiвня лiквiдностi активи пiдприемства подь ляються на таки групи:
а) найбшьш лiквiднi активи (кошти та !х еквiваленти i поточнi фiнансовi швестицл) - мають дорiвнювати кредитор-ськш заборгованостi (тобто найбiльш термiновим зобов'язан-ням) або перевищувати !!;
б) швидко реалiзовуванi активи (дебiторська заборго-ванiсть та iншi оборотнi активи) - мають дорiвнювати або перевищувати короткостроковi пасиви;
в) повшьно реалiзовуванi активи (запаси) - мають до-рiвнювати або перевищувати довгостроковi зобов'язання (кре-дити та iнщi зобов'язання);
г) важко реалiзовуванi активи (нематерiальнi активи, незавершене будiвництво, основш засоби, довгостроковi ф>
HaHCOBi швестицп та iншi необоротш активи) - мають дорiв-нювати джерелам власних коштiв або перевищувати ïx.
Якщо на пiдприeмствi виконуються першi три умови, тобто поточнi активи перевищують зовнiшнi зобов'язання тд-приемства, то обов'язково виконуеться й остання умова, ос-кiльки це свщчить про нaявнicть у пiдприемствa власних обо-ротних коштiв, що забезпечують його фiнaнсову стiйкiсть. Не-виконання однiеï з перших трьох умов вказуе на те, що фак-тична лшввдшсть балансу вiдрiзняеться вщ aбсолютноï.
Отже, aнaлiз лiквiдностi балансу полягае в порiвняннi aктивiв, яю згруповaнi за ступенем ïx лшвщност й розмiщенi у порядку зменшення лiквiдностi, i3 зобов'язаннями за пасивом, яю згруповaнi за термiнaми ïx погашення i розмiщеннi в порядку зростання цих термшв [4].
Пасиви балансу вщповщно до зростання строюв погашення зобов'язань групуються так [5]:
негaйнi пасиви - це кредиторська заборговашсть, розра-хунки за дивiдендaми;
короткостроковi пасиви - це короткостроковi кредити бaнкiв, поточна заборговашсть за довгостроковими зобов'язаннями, векселi видаш;
довгостроковi пасиви - це довгостроковi зобов'язання; постiйнi пасиви - це власний каттал. Баланс буде лшвщним, якщо задовольнити таю умови: найбшьш лiквiднi активи перевищують негайш пасиви або дорiвнюють 1'м;
активи, що швидко реaлiзуються, дорiвнюють коротко-строковим пасивам або бiльшi за них;
активи, що реaлiзуються повiльно, дорiвнюють довго-строковим пасивам або бiльшi за них;
активи, що важко реaлiзуються, меншi за постшш паси-
ви.
На основi порiвняння aктивiв та пaсивiв пiдприемствa визначаеться тип його лшвщност (див. таблицю).
Таблиця
Типи лжвгдностг тдприемства
Абсолютно лжыдне Лжыдне Нелжв1дне Вщносно нелжвщне Абсолютно нелшыдне
А1>П1 А1 <П1 А1 <П1 А1 <П1 АКП1
А2>П2 А2>П2 А2<П2 А2<П2 А2<П2
АЗ>ПЗ АЗ>ПЗ A3 >ПЗ АЗ>ПЗ АЗ<ПЗ
А4<П4 А4>П4 А4>П4 А4>П4 А4>П4
AHani3 лшвщност доповнюеться оцiнкою платоспромо-жностi, яка характеризуе здатшсть пiдприемствa своечасно i повнiстю виконати сво! плaтiжнi зобов'язання, яю випливають i3 кредитних та шших оперaцiй грошового характеру, що мають певнi термiни сплати. Проте слщ зазначити, що лшвщ-нiсть пiдприемствa зовсiм не тотожна його платоспроможнос-тi. Так, коефщенти лiквiдностi можуть характеризувати ф> нансовий стан як задовшьний, однак по сут ця оцiнкa буде помилковою, якщо в поточних активах значну питому вагу матимуть нелшвщш активи i короткострокова деб^орська за-борговaнiсть.
Пiдприемство вважаеться платоспроможним, якщо його зaгaльнi активи перевищують поточнi. Нездaтнiсть пщприемс-тва задовольнити вимоги кредиторiв з оплати товaрiв, оплати плaтежiв у бюджет, позабюджетш фонди, тощо у зв'язку з пе-ревищенням зобов'язань над вартютю майна та iнших aктивiв характеризуе його неплатоспроможшсть або неспроможнiсть.
Пщприемство визнаеться неплатоспроможним у рaзi ви-явлення незaдовiльноï структури балансу.
Незадовшьна структура балансу - це такий стан майна i зобов'язань боржника, коли не може бути забезпечене вико-нання зобов'язань перед кредиторами через недостатнш рiвень лшввдност майна [7].
Ознаками платоспроможност е:
нaявнiсть грошей у каЫ, на поточних рахунках;
вiдсутнiсть простроченоï кредиторськоï зaборговaностi.
Однак наявшсть тшьки незначних зaлишкiв грошей на поточних рахунках не означае неплатоспроможност пщпри-емства, бо кошти на поточш рахунки можуть надшти протягом кiлькох днiв. Загалом можна сказати, що головне завдання фь нансового менеджера пiдприемствa полягае в тому, щоб на ро-зрахунковому рахунку та в кaci грошей було не менше (але й не бшьше), нiж потрiбно для виконання поточних плaтежiв, а решта 1х мае бути вкладена в мaтерiaльнi та iншi лiквiднi активи. Досягненню такого стану, ^м усього iншого, сприяе гра-мотне складання плaтiжних кaлендaрiв.
Нaявнiсть рiзних покaзникiв лiквiдностi пояснюеться рiзними штересами споживaчiв aнaлiтичноï iнформaцiï:
коефiцiент aбсолютноï лiквiдностi е важливим для пос-тaчaльникiв сировини i мaтерiaлiв;
коефщент швидкоï лiквiдностi - для банюв; коефiцiент поточноï лiквiдностi - для покупщв i власни-кiв акцш та облiгaцiй пiдприемствa.
Залежно вщ того, якими плaтiжними коштами пщприем-ство може погасити своï зобов'язання, розраховують кiлькa покaзникiв лiквiдностi [8]. Найважлившим показником лш-вiдностi та платоспроможност пiдприемствa е коефiцiент по-криття, що характеризуе рiвень покриття активами пщприе-мства сво1х зобов'язань. Коефщент покриття (Кп) визначаеть-ся вщношенням ycix поточних aктивiв тдприемства до його поточних зобов'язань.
Якщо Кп>1, то пщприемство може своечасно погасити своï зобов'язання, а якщо Кп<1, то пщприемство мае нелшвщ-ний баланс. Отже, пщприемство вважаеться платоспромож-ним, якщо його загальш активи перевищують поточш зобов'язання. У цьому рaзi у тдприемства стшкий фшансовий стан i воно може своечасно погасити своï зобов'язання.
За даним коефщентом одержують загальну оцiнку лш-вiдностi aктивiв. Biн показуе, скшьки гривень поточних акти-вiв тдприемства припадае на одну гривню поточних зобов'язань. Лопка даного показника полягае в тому, що пщприемство погашае короткостроковi зобов'язання в основному за ра-хунок поточних aктивiв, отже, якщо поточнi активи переви-206
щують за величиною поточш зобов'язання, то пщприемство вважаеться лшввдним. Розмiр перевищення задаеться коефщь ентом покриття. Значення цього показника залежить i вщ галу-зi, i вiд виду дiяльностi. У зaхiднiй облiково-aнaлiтичнiй прак-тицi наводиться критичне нижне значення цього показника. Визнано, що поточш активи мають удвiчi перевищувати ко-роткостроковi зобов'язання.
Для встановлення причин модифжаци цього показника необхiдно проaнaлiзувaти змiни у склaдi джерел коштсв i ïx розмiщеннi порiвняно з початком року.
Коефщент швидкоï лшввдносп (Кш.л) за смисловим значенням аналопчний коефiцiенту покриття, тiльки вiн обчи-слюеться по вужчому колу поточних aктивiв, коли з розрахун-ку виключена найменш лiквiднa ix частина - виробничi запаси. Середне значення коефщента Кш.л = 0,5.
Виключаються мaтерiaльнi запаси не тiльки через те, що вони менш лшввдш, а в основному через те, що кошти, яю можна одержати у випадку вимушенох' реaлiзaцiï виробничих зaпaсiв, можуть бути iстотно нижчими за затрати на ïx закупку. В умовах ринковоï економши типовою е ситуащя, коли при лшввдацп пiдприемствa одержують 40% i менше вщ облiковоï вaртостi запаав. «Розумним» коефiцiентом швидкоï лжвщнос-т е спiввiдношення 1:1.
На практищ багато пiдприемств мають бiльш низький коефщент швидкоï лiквiдностi (наприклад, 0,5:1), тому для оцшки ïx лжвщност необхiдно проaнaлiзувaти тенденцiï змiни цього показника за певний перюд часу. Так, якщо зростання коефiцiентa швидкоï лiквiдностi було пов'язане в основному зi зростанням невипрaвдaноï дебiторськоï заборгованоси, то це свiдчитиме про серйозш фiнaнсовi проблеми пiдприемствa. У захщнш економiчнiй лiтерaтурi цей коефiцiент називають коефщентом миттевоï оцiнки.
Коефiцiент aбсолютноï лiквiдностi (Каб.л) характеризу-еться рiвнем покриття зобов'язань пiдприемствa його активами, строк перетворення яких на грошi вiдповiдaе строку пога-шення зобов'язань. Визначаеться коефщент aбсолютноï лж-вiдностi як вiдношення суми кошив i короткострокових
фшансових вкладень до суми короткострокових (поточних) зобов'язань.
Коефщент aбсолютноï лiквiдностi показуе, що частина короткострокових позикових зобов'язань може бути за необ-хщност погашена негайно. Значення коефщента aбсолютноï лiквiдностi Каб.л>0,2 достатне, щоб пщприемство своечасно розрахувалось за сво1ми боргами з кредиторами. Зменшення цього коефiцiентa вiдобрaжaе зовнiшню причину неплато-спроможностi пiдприемствa. Якщо коефщент aбсолютноï лш-вiдностi Каб.л<0,2, а коефщент покриття Кп<0,5, то пщприемство вважаеться банкрутом i може пщлягати лшввдацл з продажем майна.
У практищ фaктичнi середнi значення коефiцiентiв лш-вiдностi дозволяють зробити висновки щодо можливост пщ-приемства негайно погасити своï борги, бо мaлоймовiрно, щоб yci кредитори пiдприемствa водночас пред'являли йому своï борговi вимоги.
Лжвщшсть пiдприемств характеризуе також показник маневреност власного кaпiтaлу (кaпiтaлу, що функщонуе, -Км). Цей показник показуе, яка частина власного катталу ви-користовуеться для фiнaнсувaння поточноï дiяльностi, тобто характеризуе ту частину власних обшових коштiв, якi перебу-вають у формi грошових коштiв, що мають абсолютну лшввд-нiсть.
Нормативне значення показника Км>0,1. Прийнятне орь ентовне значення показника встановлюеться пщприемством сaмостiйно i залежить, наприклад, вщ того, нaскiльки високою е щоденна потреба тдприемства у вшьних грошових ресурсах.
Основними показниками, на бaзi яких можна визначити платоспроможшсть тдприемства, е: коефщент автоном^ (фi-нaнсовоï незaлежностi), коефiцiент фiнaнсовоï стaбiльностi, коефщент зaбезпеченостi власними коштами, коефiцiент фь нансового левериджу.
Коефiцiент автоном^ (Ка) - показник, який характеризуе частку власних aктивiв у зaгaльнiй cyмi всiх aктивiв пiдприем-ства, розраховуеться дiленням суми власного катталу на вар-тють майна пiдприемствa. 208
Мшмальне (нормативне) значення коефщента aвтономiï Ка>0,5. Таке значення цього показника дае змогу припустити, що вci зобов'язання пщприемства можуть бути покритi влас-ними активами. Збiльшення коефiцiентa автономи свiдчить про бiльшу фiнaнсову незалежшсть, пiдвищення гаранта по-гашення пщприемством сво1х зобов'язань. Отже, чим бшьше коефiцiент автономи, тим краще фшансовий стан пiдприем-ства.
Коефiцiент фiнaнсовоï стабшьност (Кф.с) - показник, який характеризуеться вщношенням власних i позикових кош-ив пiдприемствa, тобто вiн показуе, скшьки позикових коштiв залучило пщприемство в розрахунку на 1 грнивню, вкладену в активи власних кошив.
Значення показника Кф.с>1 е нормативним. Перевищен-ня власних коштiв над позиковими свщчить про те, що пщприемство мае стшкий фшансовий стан i вщносно незалежне вщ зовнiшнix фiнaнсовиx джерел.
Коефiцiент забезпеченост власними коштами (Квл.к) -показник, який характеризуе рiвень зaбезпеченостi пщприемства власними джерелами формування оборотних aктивiв, тобто показуе, скiльки власних джерел формування оборотних aктивiв пщприемства припадае на одиницю цих aктивiв. Роз-раховуеться цей коефiцiент за даними балансу пщприемства за вщповщний званий перюд в такому порядку: вщ пiдсумку за першим роздшом пасиву балансу вiднiмaеться пiдсумок за першим роздшом активу, i отримана рiзниця дшиться на суму пщсумку другого роздiлу активу балансу, тобто розрахована фактична наявшсть власних джерел формування об^ових коштiв дiлиться на фактичну вaртiсть наявних обiговиx кош-ив.
Значення показника Квл.к>0,1 визначае достатнш рiвень зaбезпеченостi пiдприемствa власними коштами. Це свщчить про те, що наявш оборотш активи пщприемства покриваються власними джерелами. Збшьшення коефщента зaбезпеченостi означатиме, що у пщприемства е нaдлишковi джерела формування оборотних aктивiв, а його зниження свщчить про неста-
чу цих джерел. В обох випадках фшансовий стан пiдприемствa буде нестшким.
Коефiцiент фiнaнсового левериджу (Кф.л) характеризуемся вiдношенням довгострокових зобов'язань i джерел власних кошив тдприемства, тобто показуе, скшьки довгострокових зобов'язань припадае на одиницю джерел власних кошив. Нормативне значення показника: Кф.л<1. У цьому рaзi фшансовий стан тдприемства вщносно нормальний.
Пiдвищення рiвня плaтоспроможностi пiдприемствa за-лежить вiд полiпшення результату його виробничоï i комер-цiйноï дiяльностi. Разом з цим нaдiйний фшансовий стан, а отже, його лжвщшсть та платоспроможшсть залежать також вщ рaцiонaльноï оргaнiзaцiï використання фiнaнсових ресур-сiв. Тому в умовах ринковоï економiки доцiльно здiйснювaти не тшьки оцiнку aктивiв i пaсивiв балансу, а також i поглибле-ний щоденний aнaлiз стану та використання господарських зaсобiв. Iнформaцiйною базою для такого aнaлiзу е дaнi управ-лiнського облiку.
Для встановлення платоспроможност пiдприемствa перш за все вивчаеться структура балансу [9]. Вона може бути визнана незадовшьною, а пщприемство неплатоспроможним, якщо:
а) загальний коефщент лiквiдностi на кiнець звiтного перюду мае значення нижче нормативного (1,5);
б) коефщент зaбезпеченостi власними оборотними кош-тами на кiнець званого перiоду мае значення нижче нормативного (0,3).
Загальний коефщент лжвщност розраховуеться за формулою
Кл = (ПА - Р) / (ПП - Д) , (1)
де ПА - поточш активи;
Р - витрати майбутшх перiодiв;
ПП - поточш пасиви;
Д - доходи майбутшх перiодiв.
Коефщент забезпеченост власними оборотними кошта-ми розраховуеться за формулою
Кз = (ПА - ПП) / ПА. (2)
У кожного пщприемства для забезпечення нормального процесу виробництва мае бути вщповщна кшьюсть оборотних aктивiв. Розмiр цих aктивiв на певному пiдприемствi пов'яза-ний як з обсягом виробництва, так i зi швидкютю ïx обороту. Розширення обсягiв виробництва потребуе збiльшення обшо-вих коштiв. Прискорення ж оборотной оборотних aктивiв, навпаки, призводить до зменшення ïx кiлькостi, необxiдноï для забезпечення нормального процесу виробництва. В останньо-му випадку пщвищуеться ефективнiсть використання оборотних aктивiв, якi вкладаються у виробництво. Тому aнaлiз за-безпеченостi пiдприемствa обiговими коштами й ефективност ïx використання мае суттеве значення для оцшки фiнaнсового стану пщприемства.
Забезпечешсть пiдприемствa власними оборотними активами визначаеться порiвнянням ïx фaктичноï нaявностi, що визначаеться за балансом на вщповщну звiтну дату, зi встано-вленим нормативом (плановою потребою). При перевищеннi фaктичноï наявност над встановленим нормативом у пщприемства створюеться надлишок власних оборотних aктивiв, а при перевищенш встановлених нормaтивiв над фактичною на-явшстю оборотних aктивiв, навпаки, утворюеться ïx нестача. Наявшсть як надлишку, так i нестaчi оборотних aктивiв негативно впливае на фiнaнсову дiяльнiсть пiдприемствa, його ф> нансовий стан. Тому ч^ка оргaнiзaцiя оборотних aктивiв, до-тримання вiдповiдностi фaктичноï ïx наявност встановленому нормативу сприяють стабшзаци фiнaнсового стану пiдприем-ства.
Однiею з найважливших характеристик фiнaнсового стану будь-якого пщприемства е його фшансова стшкють. Во-на пов'язана iз ступенем зaлежностi вiд кредиторiв й iнвесторiв та характеризуеться спiввiдношенням власних i позикових кошив, тобто пiд фшансовою стiйкiстю пiдприемствa розумь ють забезпечення запаЫв i витрат джерелами кошив для ïx формування.
Фшансова стшюсть пiдприемствa - це таке його становище, коли вкладеш в пщприемницьку дiяльнiсть ресурси оку-паються за рахунок грошових надходжень вщ господарюван-ня, а отриманий прибуток забезпечуе сaмофiнaнсувaння та не-зaлежнiсть пiдприемствa вiд зовнiшнiх залучених джерел фор-мування aктивiв. Визначаеться фшансова стшюсть вщношен-ням вартост мaтерiaльних оборотних aктивiв (зaпaciв та витрат) до величини власних та позикових джерел кошив для ix формування [10; с. 283].
Отже, фшансова стшюсть - це такий стан тдприемства, коли обсяг його майна (aктивiв) е достатшм для погашення зобов'язань, тобто пщприемство е платоспроможним.
Фшансова стшюсть передбачае здатшсть тдприемства збер^ати заданий режим функцюнування за найважлившими фiнaнсово-економiчними показниками. Вона може розгляда-тися як результативна кaтегорiя, що характеризуе рiвень стш-костi роботи пiдприемствa, його здатшсть забезпечити ста-бiльнi теxнiко-економiчнi показники й ефективно адаптувати-ся до змш у зовнiшньому оточеннi та внутршньому середо-вищi. Рiвень фiнaнсовоï стiйкостi впливае i на можливост пщ-приемства. Визначення меж фiнaнсовоï стiйкостi належить до нaйбiльш важливих економiчниx проблем, тому що недостатня фшансова стшюсть може призвести до неплатоспроможност пiдприемствa й вiдсутностi зaсобiв для розвитку виробництва, а надлишкова перешкоджатиме розвитку, формуючи на пщ-приемствi зaйвi запаси i резерви.
Фшансова стшюсть мае характеризуватися таким станом фшансових ресурав, який вщповщае вимогам ринку, a ïx роз-подiл i використання мають забезпечувати розвиток пiдприем-ства на основi зростання прибутку й кaпiтaлу при збереженш плaтоспроможностi в умовах допустимого рiвня ризику. Змiнa ж стану ресурав у фiнaнсово стiйкого тдприемства не повинна призвести до змши обрaноï ним стратег^.
1з ефективнiстю виробничо-господaрськоï дiяльностi пiд-приемства пов'язана його фшансова стшюсть. Однак необхщ-но зазначити, що стшюсть того чи шшого тдприемства не завжди е наслщком недостaтньоï ефективноси його дiяльностi. 212
У хиткому сташ може опинитися й ефективно функцюнуюче пщприемство. Криза може бути результатом недостатньо ви-сокого рiвня менеджменту, прояву впливу будь-яких несприя-тливих фaкторiв (наприклад, неплатоспроможшсть замов-ника). Внутрiшня стiйкiсть пщприемства вщображае такий стан його трудового потенщалу, мaтерiaльно-речовоï та вар-тiсноï (грошово^ структур виробництва i таку його динам^, при якiй забезпечуються стaбiльно високi нaтурaльно-речовi й фiнaнсовi результати функцiонувaння пiдприемствa. Основу досягнення внутрiшньоï стiйкостi пiдприемствa становить сво-ечасне i гнучке упрaвлiння внутршшми та зовнiшнiми факторами його дiяльностi.
У свою чергу, зовшшню вiдносно суб'екта господарю-вання стшюсть слiд визначати на основi стабшьност економ> чного середовища, в рамках якого здшснюються його операцп. Вона досягаеться вщповщним мaкроекономiчним регулюван-ням ринковоï економiки.
Можливе й видшення так звaноï спaдковоï стiйкостi, яка визначаеться наявшстю певного запасу мщносп, досягнутого пiдприемством за перiод його попередньоï дiяльностi, i яка за-хищае вiд впливу несприятливих дестабЫзуючих фaкторiв.
Загальна стiйкiсть пiдприемствa може бути забезпечена лише за умови стaбiльноï реaлiзaцiï (звичайно, своечaсноï оплати за поставлену продукцiю, нaдaнi послуги, виконaнi ро-боти) й одержання виручки, достaтньоï за обсягом, щоб вико-нати своï зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з пос-тачальниками, кредиторами, прaцiвникaми тощо. 1ншими словами, загальна стшюсть пщприемства передбачае насамперед такий рух його грошових потоюв, який забезпечуе постшне перевищення доxодiв над витратами. Саме така ситуащя ви-ражае змiст фiнaнсовоï стiйкостi, яка е головним компонентом (умовою) зaгaльноï стiйкостi пiдприемствa.
Фшансова стшюсть вщображае такий стан його фшансо-вих ресурав i такий ступшь ïx використання, при якому пщприемство, вшьно маневруючи грошовими засобами, здатне забезпечити безперебiйний процес виробництва та реaлiзaцiï продукцiï, а також затрати на його розширення й оновлення.
Значний практичний штерес становлять юльюст характеристики фiнaнсовоï стiйкостi пiдприемствa, тобто питання -при яких саме показниках фшансовий стан тдприемства мож-на вважати стшким. Фiнaнсовий стан тдприемства можна вважати стшким, якщо власш оборотш засоби покривають не менш як 50% фшансових ресурав, необxiдниx для здiйснення господaрськоï дiяльностi, ефективно й цiлеспрямовaно вико-ристовуються фiнaнсовi ресурси, дотримуеться фiнaнсовa, кредитна i розрахункова дисциплiнa.
У тдприемства, що мае низький рiвень фiнaнсовоï стш-костi, спостерiгaеться спад дiловоï aктивностi, рентaбельностi й вiддaчi наявних aктивiв. Збитковiсть фшансово-господaрськоï дiяльностi свiдчить про те, що пщприемство пе-ребувае пiд загрозою банкрутства. Однак це не означае, що будь-яке збиткове пщприемство негайно збанкрутуе. Збитко-вшть може бути тимчасовою, i не виключено, що керiвництво та менеджери пiдприемствa знайдуть ефективт рiшення й ви-ведуть пщприемство з фiнaнсовоï кризи. Проте i наявтсть ви-сокоï фiнaнсовоï стшкост не гарантуе захисту вiд банкрутства.
Отже, фшансова стшюсть - це комплексне поняття, яке перебувае пщ впливом рiзномaнiтниx фiнaнсово-економiчниx процесiв. Тому ïï слiд визначити як такий стан фшансових ре-сурсiв тдприемства, результативност ïx розмiщення та вико-ристання, при якому забезпечуеться розвиток виробництва чи шших сфер дiяльностi на основi зростання прибутку й aктивiв, при збережент плaтоспроможностi та кредитоспроможностi.
Для характеристики фiнaнсовоï стiйкостi пiдприемствa використовуеться система абсолютних i вiдносниx показниюв.
Нaйбiльш узагальнюючими абсолютними показниками фiнaнсовоï стiйкостi е вiдповiднiсть або невщповщшсть (над-лишок або нестача) джерел кошив для формування зaпaciв i витрат, тобто рiзниця мiж сумою джерел кошив i сумою запа-сiв та витрат.
За рiвнем покриття рiзниx видiв джерел суми запаав i витрат розрiзняють таю види фiнaнсовоï стiйкостi пiдприемст-ва:
абсолютна стшюсть фшансового стану - коли власш джерела формування оборотних aктивiв покривають запаси i витрати. При цьому наявшсть власних джерел формування оборотних aктивiв визначаеться за балансом пщприемства як рiзниця мiж сумою джерел власних i прирiвняниx до них кош-ив i вартютю основних фондiв та iншиx необоротних aктивiв;
нормальний стiйкий фiнaнсовий стан - коли запаси i витрати покриваються сумою власних джерел формування оборотних aктивiв i довгостроковими позиченими джерелами;
нестшкий фшансовий стан - коли запаси i витрати покриваються сумою власних джерел формування оборотних ак-тивiв, довгострокових позикових джерел, короткострокових кредиив i позик;
кризовий фшансовий стан - коли запаси i витрати не покриваються вама видами можливих джерел ïx забезпечення (власних, позикових та ш.), пщприемство перебувае на межi банкрутства.
Важливого значення для функцюнування пщприемств в умовах ринковоï економши набувае ïx фшансова незалежшсть вщ зовшшшх позикових джерел. Запас джерел власних кошив означае запас фiнaнсовоï стшкост пiдприемствa за умови, що його власш кошти перевищують позиков1
Стшюсть фшансового стану пщприемства оцшюеться щодо власних i позикових коштсв, за темпами накопичення власних коштсв у результат поточноï фiнaнсовоï дiяльностi, достатшм забезпеченням мaтерiaльниx оборотних aктивiв вла-сними джерелами.
Фшансова стiйкiсть пiдприемствa характеризуеться системою фшансових коефiцiентiв, якi розраховуються як вщно-шення абсолютних показниюв активу i пасиву балансу. Порiв-няння цих коефiцiентiв з базисними величинами (середньога-лузевими, показниками фшансово стiйкiшиx пiдприемств, оптимально розрахованими) дае можливють встановити фшансо-ву стшюсть aнaлiзовaного пiдприемствa.
Основними показниками, яю характеризують фiнaнсову стiйкiсть пщприемства, його незалежшсть вщ позикових кош-ив, е коефiцiенти: aвтономiï, забезпеченост власними кошта-
ми, фiнaнсовоï залежноси, вiдношення позикових i власних кошив, мaневреностi робочого та власного катталу.
Коефщент автономп (фiнaнсовоï незaлежностi) характеризуе ринкову стшюсть тдприемства. Вш характеризуеться вiдношенням власних джерел до валюти балансу. Теоретичне значення коефщента автономп мае становити не менше 0,5. Збшьшення показника свщчить про зростання фiнaнсовоï не-зaлежностi та пiдвищення пiдприемством гаранта погашення сво1х зобов'язань.
Коефiцiент забезпеченост власними коштами характеризуе рiвень забезпечення пiдприемствa власними коштами i ро-зраховуеться як вiдношення суми фaктичноï нaявностi джерел власних i прирiвняниx до них коштiв (за винятком сум забор-гованостей за розрахунками з учасниками, доxодiв майбутшх перiодiв, резерву мaйбутнix витрат i плaтежiв, реструктуризо-ваного боргу) до суми наявних оборотних aктивiв тдприемства. Фшансовий стан тдприемства вважаеться нормальним, якщо коефщент зaбезпеченостi власними коштами бшьше за 1.
Для визначення частки aктивiв, що належать до власного катталу, розраховуеться коефщент фiнaнсовоï зaлежностi. Зростання цього показника в динамщ означае збiльшення частки позичених коштiв у фшансування пiдприемствa. Якщо його значення наближаеться до 1 (або 100%), то це означае, що власники повшстю фшансують свое пщприемство.
Важливим показником, який характеризуе фшансову стшюсть тдприемства, е коефщент мaневреностi власних кошив. Biн показуе, скiльки довгострокових позикових кошив використано для фшансування aктивiв пiдприемствa разом iз власними коштами. Чим менше позикових коштсв залучае пщ-приемство для здшснення своеï стaтутноï дiяльностi, тим вище його фшансова стшюсть. Цей коефщент показуе, яка частина власного катталу використовуеться для фшансування поточ-ноï дiяльностi, тобто вкладена в оборотш кошти, а яка частина кaпiтaлiзовaнa. Значення даного показника може змшюватися залежно вiд структури кaпiтaлу i гaлузевоï принaлежностi пiд-приемства (норматив - 0,4-0,6).
Щоб визначити фшансову стiйкiсть пiдприемствa, можна додатково розраховувати показники: концентрацп залученого кaпiтaлу, фiнaнсувaння, довгострокового залучення позикових кошив, зaбезпеченостi зaпaсiв, зaбезпеченостi оборотних за-собiв, короткостроковоï зaборговaностi.
Коефщент концентрaцiï залученого кaпiтaлу показуе частку залучених коштiв у формувaннi aктивiв. Оптимальне значення коефiцiентa концентрaцiï залученого катталу <0,5.
Коефiцiент фiнaнсувaння показуе, скшьки власних кош-тiв пщприемства припадае на одну гривню позикових. Норма-тивне значення коефiцiентa фшансування > 1.
Коефiцiент довгострокового залучення позикових кошив характеризуе структуру катталу.
Коефщент зaбезпеченостi зaпaсiв показуе, яка частка мaтерiaльниx обiговиx зaсобiв фшансуеться за рахунок влас-ного обшового кaпiтaлу, мае оптимальне значення > 0,8.
Коефщент зaбезпеченостi обiговиx коштсв показуе, яка частка власних кошив пiдприемствa вкладена в обiговий кат-тал. Оптимальне значення коефщента забезпеченост обiговиx зaсобiв > 0,5.
Коефщент короткостроковоï зaборговaностi виражае частку поточних зобов'язань пщприемства в загальнш cyмi зобо-в'язань.
Висновки. 1. Професшне упрaвлiння фiнaнсaми потребуе глибокого aнaлiзу, що дозволяе нaйбiльш точно оцшити неви-знaченiсть ситуaцiï за допомогою сучасних кiлькiсниx методiв дослщження. У зв'язку з цим ютотно зростае прiоритет i роль aнaлiзу фiнaнсового стану, основним змiстом якого е комплек-сне системне вивчення фiнaнсового стану пiдприемствa i фак-торiв його формування з метою оцшки ступеня фiнaнсовиx ризикiв i прогнозування рiвня прибутковостi кaпiтaлу.
2. Лжвщшсть пiдприемствa полягае в тому, як швидко воно може продати своï активи, отримати кошти i погасити заборговашсть перед постачальниками та банком щодо повер-нення кредиив, перед бюджетом та позабюджетними центра-лiзовaними фондами iз сплати податюв та плaтежiв, перед прaцiвникaми з виплати зaробiтноï плати тощо.
3. Пщприемство вважаеться платоспроможним, якщо його загальш активи перевищують поточш. Нездатшсть тдприемства задовольнити вимоги кредиторiв з оплати товaрiв спла-ти плaтежiв у бюджет, позабюджетш фонди тощо, а також пе-ревищення зобовязань над вaртiстю майна та шших aктивiв характеризуе його неплатоспроможшсть або неспроможнiсть.
4. Пщвищення рiвня плaтоспроможностi пiдприемствa залежить вщ полiпшення результaтiв його виробничоï i комер-цiйноï дiяльностi. Разом з тим надшний фiнaнсовий стан, а отже, його лжвщшсть та платоспроможшсть залежить вiд рацю-нaльноï оргaнiзaцiï використаних фiнaнсовиx ресурсiв. Тому в умовах ринковоï економiки доцшьно здiйснювaти не тiльки aнaлiз aктивiв i пaсивiв балансу, а також i поглиблений aнaлiз стану та використання господарських зaсобiв. Iнформaцiйною базою для такого aнaлiзу е даш упрaвлiнського облiку.
5. Фiнaнсовa стшюсть тдприемства вщображае такий стан його фшансових ресурЫв i такий ступшь ïx використання, при якому пщприемство, вшьно маневруючи грошовими засо-бами, здатне забезпечити безперебшний процес виробництва та реaлiзaцiï продукци, а також затрати на його розширення й оновлення.
Л1тература
1. Мошинський С.З. Економiчний aнaлiз: пiдручник для студентiв ВНЗ / С.З. Мошинський, О.В. Олшник [за ред. Ф.Ф. Бутинця]. - 2-ге вид., доп. i перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2007. - 704 с.
2. ФЫмоненков О.С. Фшанси пщприемств / О.С. Фш-моненков. - К.: МАУП, 2004. - 328 с.
3. Онисько С.М. Фшанси пщприемств: пщручник для студенев ВНЗ / С.М. Онисько, П.М. Марич. - Львiв: Мaгнолiя плюс, 2006. - 367 с.
4. Бандурка О.М. Фшансова дiяльнiсть тдприемства / О.М. Бандурка, М.Я. Коробов, П.Е Орлiв. - К.: Либщь, 2003. -335 с.
5. Тарасюк Г.М. Планування дiяльностi пщприемств: на-вч. поабник / Г.М. Тарасюк, Я.1. Шваб. - К.: Каравела, 2003. -364 с.
6. Москаленко В.П. Развитие финансово экономического механизма на предприятии: курс лекций/ В.П. Москаленко. -Сумы: ИПП «Мрия»-ЛТА, 2003. - 106 с.
7. Загороднш А.Г. Фшансовий словник: 3-те вид./ А.Г. Загороднш, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. - К.: Знання, 2000. - 261 с.
8. Болюк М.А. Економiчний аналiз / М.А. Болюк, В.З. Бурчевський, М.1. Горбаток. - К.: КНЕУ, 2003. - 540 с.
9. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия / Г.В. Савицкая. - Мн.: Экономическая перспектива, 1997. - 498 с.
НадШшла до редакцП 02.12.2014 р.
Я.С. Брюховецкий
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЙ КАПИТАЛ КАК ВАЖНЫЙ ФАКТОР ПОВЫШЕНИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ
Экономически развитые страны Европы и мира достигли высокого уровня производства, качества жизни населения благодаря кардинальному изменению подхода к приоритетам передовых технологий, прогрессивным структурам экономики, переоценке роли капитала вообще и его составляющих. Производство основано преимущественно на использовании технологий IV-V укладов, активно внедряются технологии VI уклада. В структуре капитала на первое место выдвигается человеческий капитал, интеллектуальный капитал. Оплата рабочей силы рассматривается не как издержки производства, а как инвестиции в формирование и развитие человеческого и прежде всего интеллектуального капитала. Профессиональная подготовка работников предприятий и организаций производится на опережение, т.е. освоению новой техники, технологий, товаров предшествует подготовка специалистов, профессионалов, которые будут осваивать эти новшества.
© Я.С. Брюховецкий, 2014 219
