CC BY
721
5. Кущ С.П. Сетевой подход в маркетинге: российский опыт / С.П. Кущ, Д. Рафинеджад, А.А. Афанасьев // Вестник С.-Петерб. ун-та. Сер. 8: Экономика. - 2002. - № 1. - С. 81107.
6. Пушкарь А.И. Стратегические группы предприятий: концепция, методология, управление / А.И. Пушкарь, Ю.Е. Жуков, А.А. Пилипенко. - Х.: Кроссроуд, 2006. - 440 с.
7. Симагина С.Г. Сетевой и межсетевой менеджмент при нестабильном взаимодействии организаций (теория, методология, практика): дис. ... д-ра экон. наук / С.Г. Симагина. - М., 2008. - 323 с.
8. Третьяк О.А. Сетевые формы межфирменной кооперации: подходы к объяснению феномена / О.А. Третьяк, М.Н. Румянцева // Российский журнал менеджмента. - 2003. -Вып. 1. - С. 77-102.
9. Хмелев А.О. Методология расчета стоимостных характеристик процессов / А.О. Хмелев, В.В. Шабалтий // Управление в кредитной организации. - 2007. - № 4.
Представлена в редакцию 27.05.2013 г.
О.В. Ярошевська, к.е.н.
МЕТОДИ ОЦ1НКИ Л1КВ1ДНОСТ1,
ПЛАТОСПРОМОЖНОСТ1 ТА Ф1НАНСОВО1 СТ1ЙКОСТ1 ШДПРИеМСТВА
В умовах ринкових вщносин питанню платоспроможно-ст суб'екив господарсько! дiяльностi придшяеться особлива увага.
Показником платоспроможност пщприемства на визна-чену дату е вщсутшсть прострочених борпв банку, бюджету, постачальникам, роб^никам та службовцям. Ощнка платоспроможност здшснюеться на основi характеристики лшвщност поточних активiв.
© О.В. Ярошевська, 2013
Лжвщшсть - термш, який характеризуе здатшсть окре-мих видiв майнових щнностей швидко I без значних втрат свое! вартост перетворюватися на кошти.
Лiквiднiсть пiдприемства - це його спроможшсть швидко реалiзувати активи й одержати грошi для оплати сво!х зобов'язань, тобто це стввщношення величини його високоль квiдних активiв (кошти, ринковi цiннi папери, деб^орська заборгованiсть) I короткостроково! заборгованостi.
Лшвщшсть балансу - це рiвень покриття зобов'язань тд-приемства його активами, строк перетворення яких на грошi вщповщае строкам погашення зобов'язань.
С. Мошенський та О. Олiйник зауважили: «Фшансовий стан пiдприемства з позицп короткостроково! перспективи оцiнюеться показниками платоспроможност та лшвшосп» [1].
Лiквiднiсть пщприемства - це його здатiсть швидко про-дати активи й одержати грошi для оплати сво!х зобов'язань [2].
С. Онисько та П. Марич визначили термш <шквщшсть» як вщношення вартост лiквiдних активiв до його заборгованост [3].
Отже, лжвщшсть пiдприемства полягае в тому, як швидко воно може продати сво! активи, отримати кошти I погасити заборговашсть перед постачальниками I банком щодо повер-нення кредиив, перед бюджетом та позабюджетними централiзованими фондами зi сплати податкiв та платежiв, перед працiвниками з виплати зароб^но! плати тощо.
Лшвщшсть пiдприемства оцiнюеться вiдношенням вели-чини його високолшвщних активiв, а саме чисто! реалiзовано!' вартостi коштiв та !х поточних фiнансових iнвестицiй, дебь торсько! заборгованостi за товари, роботи, послуги, деб^орсь-ко! заборгованостi за рахунками та iншо! поточно! деб^орсь-ко! заборгованостi до короткостроково! заборгованоси.
Мета статтi - проаналiзувати методи ощнки лiквiдностi, платоспроможностi та фшансово! стiйкостi пiдприемства.
Лiквiднiсть балансу визначаеться рiвнем покриття зобов'язань пщприемства його активами, строк перетворення яких на кошти вщповщае строку погашения зобов'язань. Для визна-176
чення лшвщносп балансу необхщно порiвняти пщсумки за кожною групою активу й пасиву балансу.
Залежно вiд рiвня лiквiдностi активи пiдприeмства подiляються на таю групи:
а) найлiквiднiшi активи (грошовi кошти та !х е^вален-ти i поточнi фiнансовi швестицп) - мають дорiвнювати кредиторськiй заборгованост (тобто найтермiновiшим зобов'язанням) або перевищувати И;
б) швидкореалiзовуванi активи (деб^орська заборгованiсть та iншi оборотнi активи) - мають дорiвнювати або перевищувати короткостроковi пасиви;
в) повiльнореалiзовуванi активи (запаси) - мають дорiвнювати або перевищувати довгостроковi зобов'язання (кредити та iнщi зобов'язання);
г) важкореалiзовуванi активи (нематерiальнi активи, не-завершене будiвництво, основнi засоби, довгостроковi фiнансовi швестицп та iншi необоротнi активи) - мають дорiвнювати джерелам власних коштсв або перевищувати !х.
Якщо на mдприемствi виконуються першi три умови, тобто поточш активи перевищують зовшшш зобов'язання пiдприeмства, то обов'язково виконуеться й остання умова, оскiльки це свщчить про нaявнicть у пщприемства власних оборотних коштiв, що забезпечують його фiнансову стiйкiсть. Невиконання одше! з перших трьох умов вказуе на те, що фак-тична лшвщшсть балансу вiдрiзняеться вiд абсолютно!.
Отже, аналiз лiквiдностi балансу полягае в порiвняннi активiв, якi згруповаш за ступенем 1х лiквiдностi й розмщеш в порядку зменшення лжвщноси, 1з зобов'язаннями за пасивом, яю згрупованi за термiнами !х погашения I розмщенш в порядку зростання цих термiнiв [4].
Пасиви балансу вщповщно до зростання строюв пога-шення зобов'язань групуються таким чином [5]:
негайш пасиви - це кредиторська заборговашсть, розра-хунки за дивщендами;
коpоткоcтpоковi тодви - це коpоткоcтpоковi ^едши бaнкiв, поточнa зaбоpговaнicть 3a довгоcтpоковими зобов'язaннями, векcелi видaнi;
довгоcтpоковi ташви - це довгоcтpоковi зобов'язaння; постшш пacиви - це влacний гаттм. Бaлaнc бyде лшвщним, якщо викотати тaкi умови: нaйбiльш лшввдш aктиви пеpевищyють негaйнi пacиви aбо доpiвнюють ïm;
aктиви, що швидко pеaлiзyютьcя, доpiвнюють коpотко-cтpоковим пacивaм aбо бiльшi 3a них;
aктиви, що pеaлiзyютьcя повiльно, доpiвнюють довго-cтpоковим пacивaм aбо бiльшi 3a них;
эктиви, що вaжко pеaлiзyютьcя, меншi 3a поcтiйнi пacи-
ви.
Ha оcновi поpiвняння aктивiв тa пacивiв mдпpиeмcтвa визнaчaeтьcя тип його лiквiдноcтi (див. тaблицю).
Тaблиця
Типы лiквiдностi тдприемства
Абcолютно лшшдне Лшшдне Hелiквiдне Вiдноcно нелiквiдне Абcолютно нелiквiдне
А1>П1 А1 <П1 А1 <П1 А1 <П1 АКП1
А2>П2 А2>П2 А2<П2 А2<П2 А2<П2
АЗ>ПЗ АЗ>ПЗ A3 >ПЗ АЗ>ПЗ АЗ<ПЗ
А4<П4 А4>П4 А4>П4 А4>П4 А4>П4
Ан^з лiквiдноcтi доповнюeтьcя оцiнкою плaтоcпpо-можноcтi, якa хapaктеpизye cпpоможнicть mдпpиeмcтвa cвоe-чacно й повнicтю викотати cвоï плaтiжнi зобов'язaння, якi ви-пливaють i3 кpедитних тa шших опеpaцiй гpошового хapaкте-py, що мaють певнi теpмiни cплaти. ^оте cлiд зaзнaчити, що лiквiнicть mдпpиeмcтвa зовciм не тотожнa його плaтоcпpоможноcтi. Тaк, коефiцieнти лiквiдноcтi можуть хa-paктеpизyвaти фiнaнcовий cтaн як задовшьний, однaк, по cyтi, ця ощнга буде помилковою, якщо в поточних aктивaх знaчнy
питому вагу матимуть нелжвщш активи й короткострокова деб^орська заборговашсть.
Пщприемство вважаеться платоспроможним, якщо його загальнi активи перевищують поточнi. Нездатнiсть пiдприемства задовольнити вимоги кредиторiв з оплати товарiв, оплати платежiв у бюджет, позабюджетш фонди, то-що у зв'язку з перевищенням зобов'язань над вартютю майна та iнших активiв характеризуе його неплатоспроможшсть або неспроможнiсть.
Пщприемство визнаеться неплатоспроможним у разi ви-явлення незадовшьно! структури балансу.
Незадовшьна структура балансу - це такий стан майна i зобов'язань боржника, коли не може бути забезпечене вико-нання зобов'язань перед кредиторами через недостатнш рiвень лiквiдностi майна [7].
Ознаками платоспроможност е: наявнiсть грошей у каЫ, на поточних рахунках; вiдсутнiсть прострочено! кредиторсько! заборгованостi. Однак наявiсть тшьки незначних залишкiв грошей на поточних рахунках не означае неплатоспроможност пщприемства, бо кошти на поточш рахунки можуть надiйти протягом кшькох днiв. Загалом можна сказати, що головне завдання фшансового менеджера пщприемства полягае в тому, щоб на розрахунковому рахунку та в каС грошей було не менше (але й не бiльше), нiж потрiбно для виконання поточних платежiв, а решта !х мае бути вкладена в матерiальнi та iншi лiквiднi активи. Досягненню такого стану, ^м усього iншого, сприяе грамотне складання платiжних календарiв.
Наявнiсть рiзних показникiв лiквiдностi пояснюеться рiзними штересами споживачiв аналiтично! iнформацi!:
коефiцiент абсолютно! лшввдносп е важливим для постачальниюв сировини i матерiалiв;
коефiцiент швидко! лiквiдностi - для банкiв; коефщент поточно! лiквiдностi - для покупщв i власникiв акцiй та обл^ацш пiдприемства.
Залежно вщ того, якими платiжними коштами пщприемство може погасити сво! зобов'язання, розраховують кiлька показникiв лiквiдностi [8]. Найважлившим показником лiквiдностi та платоспроможност пiдприемства е коефiцiент покриття, що характеризуе рiвень покриття активами пщприемства сво!х зобов'язань. Коефiцiент покриття (Кп) визнача-еться вiдношенням уЫх поточних активiв пiдприемства до його поточних зобов'язань.
Якщо Кп>1, пiдприемство може своечасно погасити сво! зобов'язання, а якщо Кп<1, пщприемство мае нелжвщний баланс. Отже, пщприемство вважаеться платоспроможним, якщо його загальш активи перевищують поточш зобов'язання. У цьому разi у пщприемства стшкий фiансовий стан I воно може своечасно погасити сво! зобов'язання.
За цим коефщентом одержують загальну оцiнку лiквiдностi активiв. Вш показуе, скiльки гривень поточних активiв пiдприемства припадае на одну гривню поточних зобов'язань. Логiка даного показника полягае в тому, що пщприемство погашае короткостроковi зобов'язання в основному за рахунок поточних активiв, отже, якщо поточш активи перевищують за величиною поточш зобов'язання, пщприемство вважаеться лшвщним. Розмiр перевищення задаеться коефiцiентом покриття. Значения цього показника залежить й вiд галузi I вiд виду дiяльностi. У захщнш облiково-аналiтичнiй практицi наводиться критичне нижне значения цього показника. Визнано, що поточш активи мають удвiчi перевищувати короткостроковi зобов'язання.
Для з'ясування причин модифшаци цього показника не-обхщно проаналiзувати змiни у складi джерел кошив I !х роз-мщенш порiвняно з початком року.
Коефщент швидко! лiквiдностi (Кш.л.) за смисловим значениям аналопчний коефiцiенту покриття, тшьки вiн обчи-слюеться по вужчому колу поточних активiв, коли з розрахун-ку виключена найменш лжвщна !х частина - виробничi запаси. Середне значення коефiцiента Кш.л. = 0,5.
Виключаються MaTepianbHi запаси не тiльки через те, що вони менш лшвщш, а в основному через те, що кошти, якi мо-жна одержати у випадку вимушено! реaлiзaцiï виробничих за-пaсiв, можуть бути ютотно нижчими за витрати на ïx закупку. В умовах ринковоï економiки типовою е ситуaцiя, коли при лшввдацп пiдприемствa одержують 40% i менше вiд облiковоï вартост зaпaсiв. «Розумним» коефiцiентом швидкоï лшввднос-тi е спiвiдношення 1:1.
На практищ багато пiдприемств мають бшьш низький коефiцiент швидко1' лiквiдностi (наприклад, 0,5:1), тому для оцiнки ïx лшвщност необхiдно проaнaлiзувaти тенденцп змши цього показника за певний перюд часу. Так, якщо зростання коефщента швидкоï лiквiдностi було пов'язане в основному зi зростанням невипрaвдaноï деб^орсь^ зaборговaностi, то це свiдчитиме про серйозш фiнaнсовi проблеми пiдприемствa. У захщнш економiчнiй лiтерaтурi цей коефщент називають ко-ефiцiентом миттевоï ощнки.
Коефiцiент aбсолютноï лiквiдностi (Каб.л.) характеризуемся рiвнем покриття зобов'язань пщприемства його активами, строк перетворення яких на грошi вiдповiдaе строку пога-шення зобов'язань. Визначаеться коефщент aбсолютноï лжв> дностi як вщношення суми коштiв i короткострокових фшан-сових вкладень до суми короткострокових (поточних) зобов'я-зань.
Коефiцiет aбсолютноï лшвщност показуе, що частина короткострокових позикових зобов'язань може бути при необ-xiдностi погашена негайно. Значения коефщента aбсолютноï лшвщност Каб.л>0,2 достатне, щоб пiдприемство своечасно розрахувалося за сво1ми боргами з кредиторами. Зменшення цього коефiцiентa вщображае зовнiшню причину неплaтоспроможностi пiдприемствa. Якщо коефщент aбсолютноï лiквiдностi Каб.л.<0,2, а коефщент покриття Кп.<0,5, пiдприемство вважаеться банкрутом i може пщлягати лшвщацп з продажем майна.
У практищ фактичш середнi значення коефiцiентiв лшвщност бувають висновки щодо можливостi пщприемства
негайно погашти cвоï боpги, бо мaлоймовipно, щоб yci ^еди-тоpи пiдпpиeмcтвa одночacно поcтaвили йому cвоï боpговi ви-моги.
Лiквiднicть пiдпpиeмcтв хapaктеpизye тaкож покгзник мaневpеноcтi влacного кaпiтaлy (кaпiтaлy, що фyнкцiонye, -Km). Цей покгзник покaзye, якa чacтинa влacного кaпiтaлy викоpиcтовyeтьcя для фiнaнcyвaння поточное' дiяльноcтi, тобто хapaктеpизye ту чacтинy влacних обiгових коштiв, якi пеpебy-вaють y фоpмi коштiв, що мaють aбcолютнy лiквiднicть.
Hоpмaтивне зтачения покaзникa Km>0,1. Пpийнятне оpieнтовне зтачення покaзникa вcтaновлюeтьcя пiдпpиeмcтвом caмоcтiйно i зглежить, нaпpиклaд, вiд того, мальки виcокa щоденнa потpебa пiдпpиeмcтвa y вшьних гpошових pеcypcaх.
Оcновними ^газни^ми, нa ocновi яких можнa визтачи-ти плaтоcпpоможнicть пiдпpиeмcтвa, e: коефщент aвтономiï (фiнaнcовоï незaлежноcтi), коефiцieнт фiнaнcовоï cтaбiльноcтi, коефiцieнт зaбезпеченоcтi влacними коштaми, коефiцieнт фiнaнcового левеpиджy.
Kоефiцieнт aвтономiï (Ka) - покaзник, який хapaктеpизye чacткy влacних aктивiв y зaгaльнiй cyMi вciх aктивiв пiдпpиeмcтвa, pозpaховyeтьcя дiленням cyми влacного кaпiтaлy та вapтicть мaйнa пiдпpиeмcтвa.
Мiнiмaльне (ноpмaтивне) знaчення коефiцieнтa aвтономiï Ka>0,5. Ta^ знaчения цього покaзникa дae змогу пpипycтити, що вci зобов'язaння пiдпpиeмcтвa можуть бути покpитi влac-ними 8ктив8ми. Збiльшення коефiцieнтa aвтономiï cвiдчить пpо бiльшy фiнaнcовy незaлежнicть, пщвищення гapaнтa по-гaшення пiдпpиeмcтвом cвоïх зобов'язaнь. Отже, що бiльший коефщент aвтономiï, то кpaщий фiнaнcовий cтaн пiдпpиeмcтвa.
Kоефiцieнт фiнaнcовоï cтaбiльноcтi (^.c.) - покaзник, який хapaктеpизyeтьcя вщношенням влacних i позикових кош-ив пiдпpиeмcтвa, тобто вiн покгзуе, ^льки позикових коштiв зглучило пiдпpиeмcтво в pозpaхyнкy нa 1 гpн, вклaдених в a^ тиви влacних кошив.
Значения показника Кф.с>1 е нормативним. Перевищен-ня власних коштсв над позиковими свщчить про те, що пщприемство мае стшкий фiнaнсовий стан i вщносно незалежне вiд зовшшшх фiнaнсовиx джерел.
Коефiцiент зaбезпеченостi власними коштами (Квл.к.) -показник, який характеризуе рiвень зaбезпеченостi пiдприемствa власними джерелами формування оборотних aктивiв, тобто показуе, скшьки власних джерел формування оборотних aктивiв пiдприемствa припадае на одиницю цих aктивiв. Розраховуеться цей коефщент за даними балансу пщприемства за вщповщний перiод у такому порядку: вщ пiдсумку за першим роздшом пасиву балансу вiднiмaеться пщсумок за першим роздiлом активу й отримана рiзниця дiлиться на суму пщсумку другого роздiлу активу балансу, тобто розрахована фактична наявшсть власних джерел формування обшових кошив дiлиться на фактичну вaртiсть наявних обiговиx коштiв.
Значення показника Квл.к.>0,1 визначае достaтнiй piвень зaбезпеченостi тприемства власними коштами. Це свiдчить про те, що наявш оборотнi активи пщприемства покриваються власними джерелами. Збшьшення коефiцiентa зaбезпеченостi означатиме, що у пщприемства е нaдлишковi джерела формування оборотних aктивiв, а його зниження свiдчить про неста-чу цих джерел. В обох випадках фiнaнсовий стан пiдприемствa буде нестшким.
Коефiцiент фiнaнсового левериджу (Кф.л.) характеризуеться вщношенням довгострокових зобов'язань i джерел власних кошив пiдприемствa, тобто показуе, скшьки довгострокових зобов'язань припадае на одиницю джерел власних кошив. Нормативне значения показника: Кф.л.<1. У цьому рaзi фiaнсовий стан пiдприемствa вщносно нормальний.
Пiдвищення рiвня плaтоспроможностi пщприемства за-лежить вiд полiпшення результату його виробничоï i комерцiйноï дiяльносi. Разом iз цим нaдiйний фшансовий стан, а отже, i його лшвщшсть та плaтоспроможнiть залежать також вщ рaцiонaльноï оргaнiзaцiï використання фшансових
ресурав. Тому в умовах ринково! економжи доцiльно здiйснювати не тiльки оцшку aктивiв I пасивiв балансу, а та-кож I поглиблений щоденний аналiз стану I використання гос-подарських засобiв. Iнформацiйною базою для такого аналiзу е данi управлшського облiку.
Для встановлення платоспроможностi пщприемства перш за все вивчаеться структура балансу [9]. Вона може бути визнана незадовшьною, а пщприемство неплатоспроможним, якщо:
а) загальний коефщент лжвщност на кшець звiтного перiоду мае значення нижче нормативного (1,5);
б) коефщент забезпеченост власними оборотними кош-тами на кiнець звiтного перюду мае значення нижче нормативного (0,3).
Загальний коефщент лжвщност розраховуеться за формулою
де ПА - поточш активи;
Р - витрати майбутшх перiодiв; ПП - поточш пасиви; Д - доходи майбутшх перiодiв.
Коефщент забезпеченост власними оборотними кошта-ми розраховуеться за формулою
У кожного пщприемства для забезпечення нормального процесу виробництва мае бути вшовщна кiлькiсть оборотних активiв. Розмiр цих активiв на певному пiдприемствi пов'язаний як з обсягом виробництва, так I з1 швидкютю !х обороту. Розширення обсягiв виробництва потребуе збшьшення обiгових коштiв. Прискорення ж оборотной оборотних активiв, навпаки, призводить до зменшення !х кiлькостi, що необхщна для забезпечення нормального процесу виробництва. В останньому випадку пщвищуеться ефекти-вшсть використання оборотних активiв, якi вкладаються у ви-
Кл = (ПА - Р) / (ПП - Д) ,
(1)
Кз = (ПА - ПП) / ПА.
(2)
робництво. Тому ан^з забезпеченост пiдприемствa обшовими коштами й ефективностi ïx використання мае суттеве значення для оцшки фiнaнсового стану пiприемствa.
Зaбезпеченiсть пщприемства власними оборотними активами визначаеться порiвнянням ïx фaктичноï нaявностi, що визначаеться за балансом на вщповщну зв^ну дату, зi вста-новленим нормативом (плановою потребою). При перевищен-ш фaктичноï нaявностi над встановленим нормативом у пщприемства утворюеться надлишок власних оборотних aктивiв, а при перевищенш встановлених нормaтивiв над фактичною нaявнiстю оборотних aктивiв, навпаки, утворюеться ïx нестача. Наявшсть як надлишку, так i нестaчi оборотних aктивiв негативно впливае на фшансову дiяльнiсть пiдприемствa, його фiнaнсовий стан. Тому ч^ка оргaнiзaцiя оборотних aктивiв, дотримання вiдповiдностi фaктичноï ïx наявност встановле-ному нормативу сприяють стабшзаци фiнaнсового стану пiдприемствa.
Однiею з найважливших характеристик фiнaнсового стану будь-якого пщприемства е його фшансова стшюсть. Во-на пов'язана зi ступенем зaлежностi вiд кредиторiв i iнвесторiв та характеризуеться спiввiдношенням власних i позикових ко-штiв, тобто пщ фiнaнсовою стiйкiстю пiдприемствa розумiють забезпечення зaпaсiв i витрат джерелами кошив для ïx формування.
Фшансова стшюсть пiдприемствa - це такий його стан, коли вкладеш в пщприемницьку дiяльнiсть ресурси окупають-ся за рахунок грошових надходжень вщ господарювання, а от-риманий прибуток забезпечуе сaмофiнaнсувaння та незaлежнiсть пщприемства вщ зовшнiшнix залучених джерел формування aктивiв. Визначаеться фiнaнсовa стiйкiсть вщношенням вaртостi мaтерiaльниx оборотних aктивiв (запаав та витрат) до величини власних та позикових джерел кошив для ïx формування [10, с. 283].
Отже, на нашу думку, фшансова стшюсть - це такий стан пщприемства, коли обсяг його майна (aктивiв) достатнш
для погашення зобов'язань, тобто пщприемство платоспро-можне.
Фшансова стiйкiсть передбачае здатшсть пiдприемства зберiгати заданий режим функщонування за найважливiшими фiнансово-економiчними показниками. Вона може розгляда-тися як результативна категорiя, що характеризуе рiвень стшкост роботи пiдприемства, його здатнiсть забезпечити стабшьш технiко-економiчнi показники й ефективно адаптува-тися до змiн у зовшшньому та внутрiшньому середовищi. Рiвень фiнансовоï стiйкостi впливае i на можливост пiдприемства. Визначення меж фiнансовоï стiйкостi належить до найбiльш важливих економiчних проблем, тому що недос-татня фiнансова стiйкiсть може призвести до неплатоспроможностi пiдприемства й вщсутност зacoбiв для розвитку виробництва, а надлишкова буде перешкоджати роз-витку, формуючи на пiдприемствi зайвi запаси i резерви.
Фшансова стшюсть мае характеризуватися таким станом фшансових ресурав, який вiдповiдае вимогам ринку, а ïx розподiл i використання мають забезпечувати розвиток пщп-риемства на основi зростання прибутку й катталу при збереженнi платоспроможностi в умовах допустимого рiвня ризику. Змiна ж стану ресурЫв у фiнансово стшкого пiдприемства не мае призвести до змши обраноï ним стратегiï.
З ефективнютю виробничо-господарсько1' дяльностi пiдприемства пов'язана його фшансова стшюсть. Однак необ-хщно зазначити, що стiйсть того чи шшого пiприемства не завжди е наслiдком недостатньо1' ефективностi його дiяльностi. У хиткому станi може опинитися й ефективно функцюнуюче пщприемство. Криза може бути результатом недостатньо ви-сокого рiвня менеджменту, прояву впливу яких-небудь не-сприятливих факторiв (наприклад, неплатоспроможнiсть за-мовника). Внутршня стiйкiсть пiдприемства вiдображае такий стан його трудового потенщалу, матерiально-речовоï й вартюнох' (грошовой структур виробництва i таку його динамжу, при яюй забезпечуються стабiльно високi натураль-но-речовi й фiнансовi результати функцiонування 186
пщприемства. В основi досягнення внутрiшньоï стшкост пiдприемствa лежить своечасне та гнучке упрaвлiння внутрш-нiми й зовшшшми факторами його дiяльностi.
У свою чергу, зовнiшню щодо суб'екта господарювання стшюсть слщ визначати на основi стaбiльностi економiчного середовища, у рамках якого здшснюються його операцп. Вона досягаеться вщповщним мaкроекономiчним регулюванням ринковоï економiки.
Можливе й видiлення так звaноï спaдковоï стiйкостi, яка визначаеться наявшстю певного запасу мiцностi, досягнутого пiдприемством за перiод його попередньоï дiяльностi, i яка захищае вщ впливу несприятливих дестaбiлiзуючиx фaкторiв.
Загальна стiйкiсть пiдприемствa може бути забезпечена лише за умови стaбiльноï реaлiзaцiï (звичайно, своечaсноï оплати за поставлену продукцiю, нaдaнi послуги, виконаш робо-ти) й одержання виручки, достaтньоï за обсягом, щоб виконати своï зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачаль-никами, кредиторами, пращвниками тощо. 1ншими словами, загальна стшюсть пщприемства передбачае такий рух його грошових потоюв, який забезпечуе постшне перевищення доxодiв над витратами. Саме така ситуащя виявляе змiст фiнaнсовоï стiйкостi, яка е головним компонентом (умовою) зaгaльноï стiйкостi пiдприемствa.
Фшансова стшюсть вщображае такий стан його фшансових pecypciв i такий ступшь ïx використання, при яко-му пщприемство, вшьно маневруючи коштами, здатне забез-печити безперебiйний процес виробництва й реaлiзaцiï про-дукцiï, а також витрати на його розширення й оновлення.
Значний практичний штерес мають кiлькiснi характеристики фiнaнсовоï стiйкостi пiдприемствa, тобто питання - при яких саме показниках фшансовий стан пщприемства можна вважати стшким. Фшансовий стан пщприемства можна вважа-ти стшким, якщо воно власними оборотними коштами покри-вае не менш як 50% фшансових ресурЫв, необхщних для здшснення господaрськоï дiяльностi, ефективно й цiлеспрямовaно використовуе фiнaнсовi ресурси,
дотpимyeтьcя фiнaнcовоï, кpедитноï й pозpaхyнковоï джциплши, тобто плaтоcпpоможне.
У пiдпpиeмcтвa, що Mae низький piвень фiнaнcовоï crm^di, cпоcтеpiгaeтьcя cпaд дiловоï aктивноcтi, pентaбельноcтi й вiддaчi нгявних aктивiв. Збитковшть фiнaнcово-гоcподapcькоï дiяльноcтi cвiдчить пpо те, що пщп-pиeмcтво пеpебyвae тд зaгpозою бaнкpyтcтвa. Однaк це не ознaчae, що будь-яке збиткове пiдпpиeмcтво негaйно збaнкpyтye. Збитковicть може бути тимчacовою, i не виключе-но, що кеpiвництво й менеджеpи пiдпpиeмcтвa знaйдyть ефективнi piшення й виведуть пiдпpиeмcтво з фiнaнcовоï ^и-зи. ^оте i нaявнicть виcокоï фiнaнcовоï cтiйкоcтi не гapaнтye зaхиcт вщ бaнкpyтcтвa.
Отже, фiнaнcовa cтiйкicть - комплексе поняття, яке пеpебyвae тд впливом piзномaнiтних фiнaнcово-економiчних пpоцеciв. Тому ïï cлiд визнaчити як тaкий cтaн фiнaнcових pecypciв пiдпpиeмcтвa, pезyльтaтивноcтi ïx pозмiщення й ви-коpиcтaння, пpи якому зaбезпечyeтьcя pозвиток виpобництвa чи iншиx cфеp дiяльноcтi та оcновi зpоcтaння пpибyткy й aктивiв, пpи збеpеженнi плaто- тa кpедитоcпpоможноcтi.
Для xapaктеpиcтики фiнaнcовоï cтiйкоcтi пiдпpиeмcтвa викоpиcтовyeтьcя cиcтемa aбcолютниx тa вщноших покaзникiв.
Haйбiльш yзaгaльнюючими aбcолютними ^к^зни^ми фiнaнcовоï cтiйкоcтi e вiдповiднicть aбо невiдповiднicть (над-лишок aбо неcтaчa) джеpел коштiв для фоpмyвaння зaпaciв i витpaт, тобто piзниця мiж cyмою джеpел коштiв i cyмою зaпa-ciв тa витpaт.
Зa piвнем покpиття piзниx видiв джеpел cyми зaпaciв i витpaт pозpiзняють тaкi види фiнaнcовоï cтiйкоcтi пiдпpиeмcтвa:
aбcолютнa cтiйкicть фiнaнcового cтaнy - коли влacнi джеpелa фоpмyвaння обоpотниx aктивiв покpивaють зaпacи i витpaти. Пpи цьому нaявнicть влacниx джеpел фоpмyвaння обоpотниx aктивiв визнaчaeтьcя зa бaлaнcом пiдпpиeмcтвa як piзниця мiж cyмою джеpел влacниx тa пpиpiвняниx до них 188
кошив i вартштю основних фондiв та шших необоротних aктивiв;
нормальний стшкий фiнaнсовий стан - коли запаси i витрати покриваються сумою власних джерел формування оборотних aктивiв i довгостроковими позиченими джерелами;
нестшкий фiнaнсовий стан - коли запаси i витрати по-криваються сумою власних джерел формування оборотних aктивiв, довгострокових позикових джерел, короткострокових кредиив i позик;
кризовий фшансовий стан - коли запаси i витрати не по-криваються вЫма видами можливих джерел ïx забезпечення (власних, позикових та ш), пщприемство перебувае на межi банкрутства.
Важливого значення для функцюнування пщприемств в умовах ринковоï економiки набувае ïx фшансова незалежшсть вiд зовшшшх позикових джерел. Запас джерел власних кошив означае запас фiнaнсовоï стшкост пiдприемствa за умови, що його власш кошти перевищують позиковi.
Стшюсть фшансового стану пiдприемствa оцiнюеться щодо власних i позикових кошив за темпами нагромадження власних коштiв у результат поточноï фiнaнсовоï дiяльностi, достатшм забезпеченням мaтерiaльниx оборотних aктивiв вла-сними джерелами.
Фшансова стiйкiсть пiдприемствa характеризуеться системою фшансових коефщенив, якi розраховуються як вщно-шення абсолютних показниюв активу й пасиву балансу. Порiв-няння цих коефiцiентiв iз базисними величинами (середньо-галузевими, показниками фшансово стiйкiшиx пiдприемств, оптимально розрахованими) дае можливють встановити мiру фiнaсовоï стшкоси aнaлiзовaного пiдприемствa.
Основними показниками, яю характеризують фiнaнсову стiйкiсть пiдприемствa, його незалежшсть вщ позикових кош-ив, е коефiцiенти: aвтономiï, зaбезпеченостi власними коштами, фiнaнсовоï зaлежностi, вщношення позикових i власних коштiв, маневреноси робочого та власного кaпiтaлу.
Коефщент автономп (фiнансовоï незалежностi) характе-ризуе ринкову стшюсть пщприемства. Вш характеризуеться вщношенням власних джерел до валюти балансу. Теоретичне значення коефiцiента автономп мае бути не менше 0,5. Збшьшення показника свiдчить про зростання фiнансовоï незалежностi та пiдвищення пщприемством гаранта погашен-ня сво1х зобов'язань.
Коефщент забезпеченостi власними коштами характеризуе рiвень забезпечення пiдприемства власними коштами й розраховуеться як вщношення суми фактичноï наявностi джерел власних i прирiвняниx до них коштiв (за ви-нятком сум заборгованостей за розрахунками з учасниками, доxодiв майбутнix перiодiв, резерву майбутшх витрат i плате-жiв, реструктуризованого боргу) до суми наявних оборотних активiв пiдприемства. Фiнансовий стан пщприемства вважаеться нормальним, якщо коефщент забезпеченостi власними коштами бшьше за 1.
Для визначення частки активiв, що належить до власного катталу, розраховуеться коефiцiент фiнансовоï залежность Зростання цього показника в динамщ означае збiльшення частки позичених кошив у фiнансуваннi пiдприемства. Якщо його значення наближаеться до 1 (або 100%), то це означае, що власники повшстю фшансують свое пщприемство.
Важливим показником, який характеризуе фшансову стшюсть пщприемства, е коефщент маневреност власних коштiв. Biн показуе, сюльки довгострокових позикових коштiв використано для фшансування активiв пiдприемства разом iз власними коштами. Чим менше позикових кошив залучае пiдприемство для здшснення своеï статутноï дiяльностi, тим вища його фiнансова стiйкiсть. Тобто цей коефщент показуе, яка частина власного катталу використовуеться для фшансування поточноï дiяльностi, тобто вкладена в оборотш кошти, а яка частина капiталiзована. Значення цього показника може змшюватися залежно вiд структури катталу й галузевоï приналежностi пiдприемства (норматив - 0,4-0,6).
Щоб визначити фшансову стiйкiсть пiдприемствa, можна додатково розраховувати й показники: концентрацп залучено-го кaпiтaлу, фiнaнсувaння, довгострокового залучення позикових коштiв, забезпеченост зaпaсiв, зaбезпеченостi оборотних коштiв, короткостроковоï зaборговaностi.
Коефiцiент концентрацп залученого катталу показуе ча-стку залучених кошив у формувaннi aктивiв. Оптимальне зна-чення коефiцiентa концентрацп залученого катталу < 0,5.
Коефщент фiнaнсувaння показуе, скшьки власних кошив пiприемствa припадае на одну гривню позикових. Нормативне значення коефщента фiнaнсувaння > 1.
Коефщент довгострокового залучення позикових кошив характеризуе структуру кaпiтaлу.
Коефiцiент забезпеченост зaпaсiв показуе, яка частка мaтерiaльниx обiговиx коштiв фiнaнсуеться за рахунок власно-го обiгового кaпiтaлу, мае оптимальне значення > 0,8.
Коефщент забезпеченост oбiговиx коштiв показуе, яка частка власних кошив пiдприемствa вкладена в обiговий кaпiтaл. Оптимальне значення коефщента зaбезпеченостi обiговиx коштiв > 0,5.
Коефщент короткостроковоï зaборговaностi виражае ча-стку поточних зобов'язань пдприемства в зaгaльнiй cyмi зобов'язань.
Висновки. Професшне упрaвлiння фiнaнсaми потребуе глибокого aнaлiзу, що дозволяе нaйбiльш точно оцшити невизнaченiсть ситуаци за допомогою сучасних кшьюсних методiв дослiдження. У зв'язку iз цим iстотно зростае прюритет i роль aнaлiзу фiнaнсового стану, основним змштом якого е комплексне системне вивчення фшансового стану пщприемства i фaкторiв його формування з метою оцшки сту-пеня фшансових ризиюв i прогнозування рiвня прибутковост кaпiтaлу.
Лiквiднiсть пiдприемствa полягае в тому, як швидко воно може продати своï активи, одержати кошти й погасити заборговашсть перед постачальниками i банком щодо повер-
нення кредиив, перед бюджетом та позабюджетними централiзованими фондами зi сплати податюв та платежiв, перед пращвниками з виплати заробiтноï плати тощо.
Пiдприемство вважаеться платоспроможним, якщо його загальш активи перевищують поточнi. Нездатшсть пiдприемства задовольнити вимоги кредиторiв з оплати товарiв, сплати платежiв у бюджет, позабюджетш фонди тощо у зв'язку з перевищенням зобов'язань над вартютю майна й шших активiв характеризуе його неплатоспроможнiсть або неспроможшсть.
Пiдвищення рiвня платоспроможностi пiдприемства за-лежить вiд полiпшення результатiв його виробничоï та комер-цiйноï дiяльностi. Разом iз тим надiйний фшансовий стан, а отже, i його лшвщшсть та платоспроможнiсть залежать вщ ра-цiональноï органiзацiï використаних фшансових ресурсiв. Тому в умовах ринковоï економiки доцiльно здiйснювати не тшьки аналiз активiв i пасивiв балансу, а також i поглиблений аналiз стану i використання господарських засобiв. Iнформацiйною базою для такого аналiзу е данi управ-лшського облiку.
Фiнансова стiйкiсть вiдображае такий стан його фшансових ресурЫв i такий ступшь ïx використання, при яко-му пiдприемство, вiльно маневруючи коштами, здатне забез-печити безперебшний процес виробництва й реалiзацiï продукцп, а також витрати на його розширення й оновлення.
Л1тература
1. Мошинський С.З. Економiчний аналiз: пщручник для студентiв ВНЗ / С.З. Мошинський, О.В. Олшник; [за ред. д.е.н. проф. Ф.Ф. Бутинця]. - 2-ге вид. доп. i перероб. - Житомир: ПП „Рута", 2007. - 704 с.
2. ФЫмоненков О.С. Фшанси тдприемств / О.С. Фш-моненков. - К.: МАУП, 2004. - 328 с.
3. Онисько С.М. Фшанси тдприемств: пщручник для студенев ВНЗ / С.М. Онисько, П.М. Марич. - Львiв: Магнолiя плюс, 2006. - 367 с.
4. Бандурка О.М. Фшансова дiяльнiсть пщприемства / О.М. Бандурка, М.Я. Коробов, П.Е. Орлiв. - К.: Либщь, 2003. -335 с.
5. Тарасюк Г.М. Планування дiяльностi пщприемств: навч. посiб. / Г.М. Тарасюк, Я.1. Шваб. - К.: Каравела, 2003. -364 с.
6. Москаленко В.П. Развитие финансово экономического механизма на предприятии: курс лекций / В.П. Москаленко. -Сумы: ИПП «Мрия»-ЛТА, 2003. - 106 с.
7. Загороднш А.Г. Фшансовий словник: 3-те вид. / А.Г. Загороднш, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. - К.: Знання, 2000. - 261 с.
8. Болюк М.А. Економiчний аналiз / М.А. Болюк, В.З. Бурчевський, М.1. Горбаток. - К.: КНЕУ, 2003. - 540 с.
9. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной дейтельности предприятия / Г.В. Савицкая. - Мн.: Экон. перспектива, 1997. - 498 с.
НадШшла до редакцП 12.04.2013 р.
О.В. Аборчi
АНАЛ1З ЕВОЛЮЦП ТА СУЧАСНОГО СТАНУ БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ
Досвщ свщчить, що розвиток нащонально! промисловос-тi тiсно пов'язаний iз процесами у банювськш системi. Викли-кане це иею обставиною, що лише за умови стабшьного функ-щонування фiнансового сектору, ядром якого е банки, можли-ве стiйке й ефективне функщонування промислових пiдприемств, тому що вони через кредитш та швестицшш ме-ханiзми тiсно пов'язаш з банювсько! системою. Також вар© О.В. Аборч1, 2013
