CC BY
73
УДК 597.639.3.03:504.45
Гурбш Олександр Богданович1, Рудик-Леуська Наталiя Ярославiвна2/ Яковлева Тетяна Володимирiвна1 ЗАХОДИ З1 ШТУЧНОГО В1ДТВОРЕННЯ 1ХТ1ОФАУНИ КАН1ВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА Институт рибного господарства НААН Украгни, м. Кигв, вул. Обух1вська, 135, 0316, 2/Нащональний утверситет б1оресурс1в i природокористування Украгни, м. Кигв, вул. герогв Оборони, 15, 03041, e-mail: fich-n@ukr.net
На пЦсгав1 анал1зу динамши структурних показник1в 1хт1офауни Кан1вського водосховища визначен1 основн1 напрямки зд1йснення заход1в з штучного в1дтворення (зариблення), яю дозволять збыьшити промисловий запас та тдтримати 61олог1чне р1зноман1ття. Встановлено, що основн1 б1отичн1 фактори, як1 визначають умови 1снування риб на р1зних етапах ix життевого циклу, в Кашвському водосховишд е у щлому сприятливими для забезпечення достатньо1 ефективносп заход1в 1з зариблення молоддю цшних у господарському та природоохоронному вЦношенш вид1в. За сучасного стану 1хтюфауни та можливостей рибов1дтворювальних тдприемств, прюритет в частит штучно! п1дтримки чисельносп популяц1й сл1д в1ддати судаку, сому та лину. Зб1льшення обсяг1в промислових улов1в повинно базуватися насамперед на повномасштабному зарибленш товстолобами, сформований запас яких буде доступний для ефективного вилучення в ощадливому для аборигенно! 1хт1офауни режим1. Наявний на сьогодш б1опродукц1йний потенц1ал дозволяе зб1льшити показники загального запасу промислово-щнних вид1в до 120 кг/га, що вдв1ч1 перевишуе фактичн1 показники 2012-2013 рр.
Ключовi слова: iхтiофауна, штучне вгдтворення, промисловий запас, Катвське водосховище.
Гурбик Александр Богданович1, Рудик-Леуская Наталья Ярославовна2, Яковлева Татьяна Владимировна1 МЕРОПРИЯТИЯ ПО ИСКУССТВЕННОМУ ВОСПРОИЗВОДСТВУ ИХТИОФАУНЫ КАНЕВСКОГО ВОДОХРАНИЛИЩА
1Институт рыбного хозяйства НААН Украины, г. Киев, ул. Обуховская, 135, 03164,
2 Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, ул. Героев обороны 15, 03041, e-mail: fich-n@ukr.net
Проведен анализ количественных и качественных показателей уловов подводных охотников в верхней На основании анализа динамики структурных показателей ихтиофауны Каневского водохранилища определены основные направления мероприятий по искусственному воспроизводству (зарыблению), которые позволят увеличить промысловый запас и поддержать биологическое многообразие. Установлено, что основные биотические факторы, которые определяют условия существования рыб на разных этапах их жизненного цикла в Каневском
St
водохранилище, являются в целом благоприятными для обеспечения достаточной эффективности мероприятий из зарыбления молодью ценных в хозяйственном и природоохранном аспектах видов. При современном состоянии ихтиофауны и возможностях рыбоводных предприятий, приоритет в части искусственной поддержки численности популяций следует отдать судаку, сому и линю. Увеличение объемов промысловых уловов должно базироваться в первую очередь на полномасштабном зарыблении толстолобами, сформированный запас которых будет доступен для эффективного изъятия в щадящем для аборигенной ихтиофауны режиме. Имеющийся на сегодня биопродукционный потенциал позволяет увеличить показатели общего запаса промыслово-ценных видов до 120 кг/га, что вдвое превышает фактические показатели 2012-2013 гг.
Ключевые слова: ихтиофауна, искусственное воспроизводство, промысловый запас, Каневское водохранилище.
Gurbik Olexandr Bogdanovitch1, Rudik-Leuska Natalia Jaroslavivna2, Yakovleva Tetjana Volodimirovna1 ARTIFICIAL FISH PROPAGATION IN KANEV RESERVOIR
1Institute of Fisheries of NAAS of Ukraine, Obukhovskaya St. 135, 03164,
2National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Heroyiv Oborony st. 15, 03041, e-mail: fich-n@ukr.net
Based on the analysis of the dynamics of structural parameters of fish fauna of the Kanev reservoir, we determined the major measures for artificial fish propagation (stocking), which would allow increasing their commercial stocks and maintain biological diversity. It was found that main biological factors, which defined the conditions of existence of fish at different stages of their life cycle in the Kanev reservoir was as a whole favorable for providing sufficient efficiency of measures for stocking it with juveniles of commercially and environmentally valuable fishes. With current state of fish fauna and possibilities of fish hatcheries, the priority in the part of artificial maintenance of fish populations should be given to pike-perch, wels, and tench. An increase of amounts of commercial catches should be based first of all on full-scale stocking with silver and bighead carps, the created stock of which will be available for effective exploitation at a regime, which is protective for native fish fauna. The current bioproductive potential allows increasing the indices of the stock of commercially valuable species up to 120 kg/ha that is twice more than the actual indices for 2012-2013.
Key words: fish fauna, artificial propagation, commercial stock, Kanev reservoir.
ВСТУП
Будь-яка еколопчна система для свого кнування i для тдтримки гомеостазу повинна обов'язково мати певну величину рiзноманiтностi биогеоценотичних зв'язюв, по юлькосп i якосп вЦповЦних рiвню оргашзацп системи i компенсуючих вплив деструктивних антропогенних чинниюв. 1хтюфауна формуе важливий сегмент водно!' екосистеми за рахунок заповнення
рiзноманiтних еколог1чних ниш (Алимов, 2000). Риби представленi консументами практично Bcix порядкiв/ тому яюсш та кiлькiснi показники ixтiоценозу е iнтегральною характеристикою продукцiйниx процесiв на рiзниx трофiчниx рiвняx та впливу на них зовшшшх факторiв.
Еколопчш дослiдження показують, що стабiльнiсть популяцп виду в спiвтовариствi прямо залежить вЦ складностi ваш еколопчно!" системи (Одум, 1986). В результат! великого значення набувае необхЦшсть збереження бюлопчно!" рiзноманiтностi водних ценозiB/ частиною яких е т природнi ресурси, видобуток яких представляе економiчний iнтерес.
Гiдробудiвництво на рiчкаx е потужним зовшшшм чинником, який докорiнно змiнюе умови кнування для бiльшостi представникiв пркноводно!" ixтiофауни Украши. На мiсцi водотоку та його придатково!" системи виникають значно бiльшi за площею дзеркала та об'емом водш об'екти з пониженим водообмшом та специфiчним внаслЦок сезонного та багаторiчного регулювання пдролопчним режимом.
Утворення водосховищ призвело до певного зростання рiзноманiтностi бiотопiв та збыьшенню кiлькостi екологiчниx нiш за рахунок утворення озерних та озерно^чкових дiлянок (Moss, 1988; Яковлев, 2005). Разом з тим, сукупна дiя факторiв трансформованого рiчкового стоку призводить до суттевих, значною мiрою незворотних, порушень екологiчного фону, який закономiрно вливае на проходження життевих цикмв у риб. Крiм того, протягом достатньо тривалого (майже 40 роюв) перюду iснування Канiвського водосховища ixтiофауна знаходиться пiд постiйним пресом шших форм антропогенного навантаження, зокрема, штенсивного рибопромислового використання (Коханова, Цедик, Макарчук, 2000).
Видове рiзноманiття - одна з основних характеристик екосистеми, яка пов'язана з такими ii параметрами, як стшюсть i продуктивнiсть. В процеа формування ixтiофауни бiльшостi рiвнинниx водосховищ ранiш видiляли три етапи з характерними показниками видового складу та динамшою вилову. ДослЦження, проведет на дтпровських водосховищах, показують, що акумуляцшний ефект призводить до тдвищення загального трофiчного статусу водойм, накопиченню забруднюючих речовин (вторинному забрудненню), i, як наслЦок, до дестабШзацп екосистем.
Змша базових факторiв зовнiшнього середовища закономiрно призводить до перебудови ixтiоценозу/ причому в умовах водосховищ значну модулюючу роль можуть вiдiгравати антропогеннi чинники, як впливають як на спрямовашсть, так i на iнтенсивнiсть сукцесшних процесiв у водних екосистемах. Це, в свою чергу, призводить до докоршних перебудов ixтiоценозiB/ при цьому четвертий етап у розвитку ixтiофауни водосховищ може бути охарактеризований як перюд попршення умов ii кнування (Яковлев, 2005; Бузевич, 2012).
На сьогодшшнш день рибогосподарськi заходи з штучного вЦтворення opieHTOBaHi насамперед на рослино']дних риб далекосхiдного комплексу. Разом
з тим, промислова iхтiофауна е часткою достатньо складно'1 динaмiчноl системи водойми, яка i визначае умови як рибопромислового, так i шших видiв господарського використання водних об'еклв.
Актуальнiсть дано! теми полягае в необхЦноста оцiнки ступеня деградацп iхтiофауни в умовах високого рiвня антропогенного навантаження та встановлення основних напрямюв здшснення вiдповiдних компенсацiйних рибогосподарських заходiв.
Мета роботи - аналiз структурно-функщональних показник1в iхтiофауни Канiвського водосховища з точки зору необхЦносл штучного поповнення популяцiй промислово-цiнних видiв та обгрунтування як1сних i к1льк1сних характеристик робгт iз зариблення даного водного об'екту.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
В основу роботи покладеш данi власних польових дослЦжень та результати аналiзу промислових уловiв у Канiвському водосховишд протягом 2011-2013 рр. Iхтiологiчний матерiал вiдбирався з уловiв ставних аток (крок вiчкa 30-120 мм), як виставлялись у весняно-лiтнiй перiод в рiчковiй та озернiй частинах Кашвського водосховища та мальково!' тканки. Всього за першд дослiджень було перевiрено улови 916 сiткодiб контрольних i промислових сiток з яких проaнaлiзовaно 7,1 тис. екз. рiзних видiв риб. Збiр первинних мaтерiaлiв здшснювався вiдповiдно до загальноприйнятих методик (Методика збору..., 1998). Стан iхтiофaуни ощнювали за iнтегрaльними популяцшно-бiологiчними показниками (Бузевич, 2012). Аналгтична i статистична обробка шформацп проводилася за допомогою електронних таблиць MS Excel (Лапач, 2002). Обсяги промислових уловiв прийнят у вiдповiдностi до даних офщшно! промислово! статистики центрального органу виконавчо! влади, що реaлiзуе державну политику в гaлузi рибного господарства.
Юльюсш показники розвитку кормово! бази риб прийнят на пiдстaвi результaтiв шорiчного монiторингу стану промислово! iхтiофaуни, який здшснюеться 1нститутом рибного господарства НААН (Кружилша, Котовська, 2012). Допустимi коефщенти промислового повернення для аборигенних видiв приймали у вiдповiдностi до нормативно-довЦкових джерел (Методика розрахунку збитюв..., 2004); коефщент промислово! смертностi приймали, як 25 % (Методика збору., 1998). Визначення обсяпв зариблення аборигенними видами здшснювалось на пiдстaвi очiкувaного виживання до вiку досягнення кульмшацп iхтiомaси (P) за формулою:
P = pn,
де n - кiлькiсть рок1в перебування у водойм1, р - середне р1чне виживання (р = 1 -^^z), фЕ - середня рiчна загальна смертнiсть.
Результати та ix Обговорення
Кашвське водосховище було збудовано останшм на каскадi/ тобто первинний склад його iхтiофауни вже в значнш мiрi був сформований в умовах зарегульованого стоку. В першi роки кнування тут нараховувалось 37 видiв, до яких поступово додались вселенщ - б1лий амур, бiлий та строкатий товстолоби, амурський чебачок та два види - морська плиця та кастосома як надiйшли мкрацшним шляхом з пониззя Днiпра.
В Кашвському водосховищi здiйснюеться добове i тижневе регулювання рiвня води. Режимне спрацювання рiвня/ на вiдмiну вЦ iнших водосховищ каскаду, не передбачаеться (тiльки у виключних випадках на 0,5 м). Водообмш здiйснюеться 17-18 разiв на рiк. У верхiв'ях водосховища добовi коливання рiвня води в результат! шкового режиму роботи вищерозташовано'1 Кшвсько!" ГЕС можуть досягати 0,5-1,0 м, в середнш i нижнiй частинах рiвень вiдносно стабыьний протягом року. Таким чином, абютичш умови нересту риб в Кашвському водосховиш^ можуть бути оцiненi як задовыьт. В уловах мальково'1 тканки протягом останнiх 5 рокiв зафшсовано представник1в 34 види риб, домшували фiтофiльнi представники родини коропових, на частку яких припадало до 90 % загально!" кiлькостi молодi в уловах.
Промисловi улови на Кашвському водосховищ^ як1 в перiод 2004-2006 рр. набули певно'1 тенденцп до зниження (з 430-440 т до 380 т), у 2007-2010 рр. знову зросли до попереднього стабыьного рiвня. У 2011 р. вилов становив 531 т, що е найвищим показником в останш 20 роив, в основному за рахунок срiблястого карася та плiтки. В результат! загальна промислова рибопродуктившсть у 201113 рр. зб1льшилась до 11,5-12,6 кг/га, що вЦповЦае середнш по каскаду.
Основу угруповань молодi риб на мыководних дiлянках Кашвського водосховища в 2011-2013 рр. складали верховодка, гiрчак/ бички, на частку яких припадало 65-80 % загально'1 чисельностг цьоголiток в уловах (рис. 1). Частка щнних крупночастикових видiв (в основному представлених лящем, быизною та головнем) , хоч i мае тенденцiю до зростання, залишаеться на достатньо низькому рiвнi - 4,3-6,0 % (без урахування плгтки).
Зазначене вище зростання частки молодi крупночастикових видiв в мiжрiчному аспект зумовлене насамперед збiльшенням чисельностi молодi головня та б1лизни (в основному за рахунок пригирлових дыянок р. Десна). Так, якщо в перюд 2000-2002 рр. сумарна чисельнiсть молодi цих видiв в уловах становила середньому 2,3 екз/100 м2 (Цедик, 2003), то у 2011-2013 рр. - 14,2 екз/100 м2.
Разом з тим, чисельшсть молодi таких щнних у промисловому та природоохоронному вЦношенш видiв, як судак, щука, сом, сазан залишаеться на стабыьно низькому рiвнi: 0,1-0,9 екз/100 м2.
ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний тсникМДПУ. 2014. №3
□ Цiннi промисловi
Ш Плiтка
□ Другоряднi промисловi
И Непромисловi
68,4%
Рис. 1. Усереднена структура рибопромислових категорш угруповань молодi на прибережних дыянках Канiвського водосховища за 2011-2013 рр.
Аналiз динамiки структурних показник1в популяцш основних промислових видiв риб Кашвського водосховища також показуе наявнiсть певно! видово! специфiчностi. Так, в структурi популяцп основного промислового виду - ляща в перiод 2011-2013 р. спостерпаються чiтко вираженi позитивнi тенденцп - зб1льшення наповнення лiвого крила варiацiйного ряду, стабiлiзацiя граничного вiку на достатньо високому рiвнi, збалансовашсть системи "поповнення-залишок". Показник миттево! загально! смертностi, за даними аналiзу криво! улову становить 0,45, що в щлому вiдповiдаe показникам, отриманим для 2006-2010 рр. (Бузевич, 2012).
Для популяцп судака в перюд, що розглядаеться, вiдмiченi як позитивнi (розширення вiкового ряду), так i негативш (зменшення поповнення) змiни. Загалом для цього виду характерна невисока чисельшсть модальних вшових груп, тобто кыьюсш показники популяцп (зокрема, 11 генеративного ядра) формуються за рахунок обмежено! кiлькостi генерацiй. Тобто, утворення навгть 2-3 малочисельних генерацiй (що е характерним для судака, як стенобюнтного виду з достатньо високими вимогами до умов нересту) може суттево вплинути на вЦтворювальну здатнiсть популяцп цього виду.
Так, недостатне наповнення правого крила варiацiйного ряду внаслЦок малочисельносп шести-дев'ятирiчникiв призвело до зниження популяцшно! плодючостi судака у 2011-2012 рр. на 37 %, основу нерестового стада складали вперше нерестуючi особини. При цьому розрахунковий показник миттево! загально! смертностi судака збыьшився до 0,84 (проти 0,57 у 2013 р.).
В уловах 2013 р. сом був представлений переважно три- чотирирiчками/ особини середнiх i старших вiкових груп фiксувались одиничними екземплярами. Основний вилов сома за масою припадав на сггки з кроком Bi4^ 75-80 мм, за чисельшстю - на сiтки з кроком вiчка 60 мм, абсолютш показники уловiв яких (8 екз/100 сiткодiб) свiдчать про наявнiсть вЦносно (для даного виду у Кашвському водосховищi) чисельного поповнення, яке, проте у 2014 р. не повшстю увшде до репродуктивного стада.
Природне вЦтворення сома у 2014-2015 рр. буде базуватися переважно на шести-восьмирiчниках, чисельшсть яких може бути ощнена, як середня. Разом з тим, враховуючи малочисельнiсть старших вiкових груп, можна зробити висновок про посилену елiмiнацiю промислових контингентiв сома (що пiдтверджуeться даними промислово'1 статистики - частка сома в уловах аборигенних видiв риб Кашвського водосховища у 2011-2013 рр. склала 2,2 %, тодi як частка у промисловому запаа - 1,7 %).
Для щуки, навпаки, вiдмiчено збiльшення середнього вiку в уловах 2013 р. основу Ii уловiв складали семи- восьмирiчники довжиною 65-70 см, проте вiдмiченi i молодшi вiковi групи, частка яких - 22,2 % свЦчить про задовыьний стан поповнення. Граничний вш щуки в уловах 2013 р. склав 11 роив, тобто структурнi показники ii популяцп св1дчать про стабiльно сприятливi умови формування промислового запасу. Це тдтверджуеться i динамiкою промислових уловiв цього виду, як в останнi 10 роив характеризуються певною стабiльнiстЮ/ iз загальною тенденцieю до росту.
Сазан, незважаючи на сво1 висок1 товарш якостi/ на сьогоднi е другорядним крупночастиковим об'ектом промислу в Кашвському водосховиш^ - в останнi роки його вилов в основному не перевищуе 1 т. В контрольних уловах 2013 р. вш був представлений особинами старших вшових груп, що, враховуючи високий показник проаналiзованого зусилля сггок з кроком вiчка 50-60 мм свЦчить про малочисельшсть його середнiх вiкових груп та виключно випадковий характер потрапляння до контрольних знарядь лову.
Лин в уловах 2013 р. був представлений переважно три- чотирирiчниками, основний вилов цього виду припадав на сггки з кроком вiчка 38-40 мм, тобто розмiрно-вiковi категорп, як доступш для ефективного промислу, iнтенсивно вилучаються i до старших вшових груп переходить стабыьно малочисельний залишок. Низьк показники вилову цього виду на зусилля контрольних аток (як в^д^чаються вже протягом к1лькох роив) не дозволяють очiкувати суттевого збiльшення поповнення його популяцп.
Спрямовашсть та штенсившсть сукцесiйних процесiв в екосистемi Кашвського водосховища в останн роки обумовлюють негативний вплив на умови формування промислового запасу (скорочення бютошв вЦтворення, випадiння стенобiонтних видГв, погiршення умов нагулу, переважання малощнних видГв). Структурш показники популяцш деяких представник1в
iхтiофауни Кашвського водосховища свiдчать про нестабыьний стан поповнення на тлi достатньо штенсивного використання промислового запасу. ВЦповЦно, виникае необхiднiсть здiйснення заходiв з штучного вЦтворення iхтiофауни.
Зазначенi роботи повинш проводитися за двома напрямками - зб1льшення промислово! iхтiомаси щнних у товарному вiдношеннi видiв та тдтримання чисельностi популяцiй/ як1 характеризуются погiршенням структурних показник1в. Актуальнiсть даних робгг посилюеться тим, що дане водосховище знаходиться на сильно урбашзованш територiй/ що спричинюе посилений прес на iхтiофауну/ зокрема за рахунок любительського i браконьерського лову (Дудник, Глебова, 2010). При цьому на сьогодш основу сировинно! бази промислу на Кашвському водосховищi формуе природне вЦтворення, на частку рибницьких заходiв припадае всього 5-10 % рiчноí рибопродукцп.
Видовий склад та бюмаси консументiв днiпровських водосховищ, як i iнших великих рiвнинних водосховищ, формуеться в основному за рахунок трансформаций оргашчних речовин автохтонного походження внаслЦок перебiгу продукцiйних процесiв у водних екосистемах. Быьшкть представник1в аборигенно! iхтiофауни Канiвського водосховища е консументами другого порядку, частка хижаюв в загальнш iхтiомасi становить 17,2 % (найвищш для каскаду показник). Домiнуюче положення як за чисельшстю, так i iхтiомасоЮ/ серед промислових видiв займають риби-бентофаги.
Розрахунки для перiоду 2007-2010 рр. показують, що iхтiофауною Кашвського водосховища споживаеться в середньому 11,2 % рiчноí продукцй кормового зообентосу (Бузевич, 2012), тобто даний ресурс використовуеться в помiрному ступенi. Сгабыьно високими показниками характеризуеться споживання зоопланктону - в середньому 17,9 % рiчноí продукцй' (Бузевич, 2012). В основному це вЦбуваеться за рахунок верховодки та тюльки, як в умовах недостатнього промислового навантаження (на Кашвському водосховищ^ частка цих видiв у загальному виловi не перевищуе 0,5 %, проти 56 % в середньому по каскаду) здатна значно збыьшувати свою чисельшсть. Найменшими показниками характеризуеться споживання автотрофiB/ що обумовлено тим, що прямi споживачi фiтопланктону серед аборигенно! iхтiофауни вЦсутш, а масштаби вселення бiлого товстолоба е невисокими.
ВЦповЦно, рацiональне використання бюпродукцшних резервiв Канiвського водосховища повинно базуватися насамперед на збыьшенш чисельносл консументiв першого порядку, зокрема, быого товстолоба та бiлого амура.
Результати дослЦжень показують, що рослиноíднi риби, особливо б1лий товстолобик та б1лий амур, не е прямими конкурентами у живленш бiльшостi аборигенних видiв риб, тому !х вселення не буде спричинювати виникнення напружених трофiчних вiдносин та дефiциту кормових ресурав у днiпровських
водосховищах. Напруженi KOHKypeHTHi вiдносини можуть виникати лише при локальному зб1льшення щiльностi вселених зоопланктофапв в районах з пiдвищeною концентращею молодi аборигенних видiв/ зокрема в Сулинськш затоцi Кременчуцького водосховища (Кружилша, 2006).
Ще одним важливим аспектом вселення рослино!дних риб е здшснення бюлопчно! мeлiоpацií водосховищ. Недопущення попршення eкологiчного стану водних об'ектiв - одна з головних умов водокористування. Повномасштабне введення в iхтiофаyнy господарсько-цшних споживачiв фiто- i зоопланктону та вищо! водно! pослинностi) дозволить повшстю застосувати можливостi бiологiчного методу боротьби з попршенням гiдpохiмiчного режиму водосховища, рацюнальне використання бiопpодyкцiйного потeнцiалy водойми та тдвищити його pибопpодyктивнiсть.
Таким чином, вселення рослино!дних риб (особливо быого товстолоба та бiлого амура) у водосховища мае велике рибогосподарське i бюмелюративне значення i повинно розглядатися як найважливiший засiб покращення умов формування промислово! рибопродукцп.
Серед бютичних фактоpiв визначальними в аспеки виживання молодi риб е забезпечення кормовими ресурсами та тpофiчний прес з боку хижаюв. Проведеними у 2006-2010 рр. дослЦженнями (Кpyжилiна/ Котовська, 2012) було встановлено, що у щлому розвиток кормово! бази, в том числ^ на прибережних бютопах е щлком задовiльним для нормального живлення молодi рослино!дних риб та аборигенних видiв. Сумарний потeнцiйний приркт iхтiомаси за рахунок споживання сформованих бюпродукцшних peзepвiв Канiвського водосховища становить б1ля 60 кг/га (з яких 70 % припадае на фгго-та зоопланктон); за нормативним коефщентом piчноí промислово! смepтностi для основних видiв 25 % це вЦповЦае можливому промисловому вилову на piвнi 15 кг/га, що перевищуе середню фактичну pибопpодyктивнiсть водосховища в перюд 2011-2013 pp.
Основним хижаком на прибережних бютопах водосховищ е окунь. За даними дослЦжень 2011-2013 pp., його частка на мыководних д1лянках верхньо! частини Кашвського водосховища складала 0,1-2,3 % за чисельшстю. За даними дослЦжень 2011-2013 pp. в piчковiй частинi Канiвського водосховища на частку окуня припадало в середньому 2,4 % загального улову порядку дpiбновiчкових сггок за чисeльнiстю та 1,6 % - за масою. При цьому основш його скупчення у вepхнiй частинi Канiвського водосховища вiдмiчeнi в пригирлових дiлянках р. Десна.
Разом з тим, слЦ зазначити, що основу популяцш окуня у Кашвському водосховищ^ формують особини довжиною 16-22 см, в спек^ живлення яких достатньо велику роль (48,9 % за зус^чальшстю) вщграють нepибнi об'екти (Диденко, Гурбик, 2011). Кpiм того, на прибережних дыянках yтвоpeнi значнi запаси малоцiнних у промисловому вЦношенш видiв/ якi i складають основу
живлення окуня. Зокрема, xарчовi грудки окуня довжиною 15-19 см на 60,8 % складались з окуня, бичюв, щипавки, на частку щнних промислових видiв припадало 10,8 %, як для окуня довжиною 30-35 см щ показники
становили 50,0 та 36,2 % вЦповЦно. Для судака встановлена аналопчна картина (ДЦенко, Гурбик, 2012).
Таким чином, основш бiотичнi фактори, якi визначають умови кнування риб на рiзниx етапах i'x життевого циклу, у Кашвському водосxовищi е у цiлому сприятливими для забезпечення достатньо!' ефективностi заxодiв з штучного вiдтворення (зариблення) молоддю щнних у господарському та природоохоронному вЦношенш видiв. Внаслiдок обмеженого характеру зариблення (при розрахунках обсягiв вселення планктофапв та бентофагiв допустимий рiвень використання продукцп кормових органiзмiв прийнятий, як 10 %, для хижих видiв риб - 5 %) та достатньо!' розвиненостi вiльниx екониш, проведення зазначених робiт не потребуе спещальних мелiоративниx та iншиx заxодiв з забезпечення нормальних умов кнування об'ектiв вiдтворення.
Розподiл резервiв кормово! бази мiж аборигенними видами-вселенцями приймався як характерний для перiоду стабШзацп стану ixтiофауни - 1986-1989 рр. Результати розрахунюв обсягiв зариблення представлен в табл. 1. Таблиця 1. Показники зариблення Кашвського водосховища у 2014-2015 рр.
Види риб Вш Серед. маса, г Обсяги зарибле
Б1лий товст. 1+ 100 815
Строк. товст. 1+ 100 533
Сазан (короп) 1+ 100 376
Судак 0+ 5 295
Щука 0+ 100 25
Сом 0+ 5 38
Лин 0+ 5 91
Одним з актуальних завдань, як вирiшуються шляхом штучного вЦтворення, е пiдтримання бiологiчного рiзноманiття водних об'ектiв загальнодержавного значення. При цьому особливо необхЦним е зариблення хижими видами, роль якого полягае не тыьки i не спльки у створеннi промислового запасу, а в формуванш збалансовано! структури рибного населення, яка е неодмшною умовою для сталого рибопромислового використання.
Розрахунковий вилов вЦ вселення Р1Р визначався з урахуванням промислового повернення - 15 % (Бузевич, 2012), фактичних вагових прирослв i рiвномiрним вилученням протягом п'ятирiчного перiоду промислово!
експлуатацй' кожного поколшня. Для аборигенних промислових видiв
ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний вкникМДПУ. 2014. №3
очiкуваний вилов визначався на пiдставi розрахункового виживання, середньо'1 промислово'1 маси та оптимального коефщенту вилучення - 25 % вЦ запасу. Результати зведенi до табл. 2.
Таблиця 2. Розрахункове промислове повернення для Кашвського водосховища
Види риб Товстолоб Сазан Судак Щука Сом Лин
(короп)
Вилов,
тонн 714 86 10 3 10 2
1ншим важливим критерiем ощнки ефективносл зариблення аборигенними видами е частка, яку будуть формувати щ заходи у загальному вЦтворення виду. Для юльюсно'! ощнки за даним критерiем нами використаш фактичнi данi з запасу, середньо'1 iндивiдуальноí плодючостi плiдникiв судака та нормативш показники промислового повернення вЦ iкри. Розрахунок проводився для чотирирiчникiв, як модально'! вiковоí групи за фактичним станом поповнення та елiмiнацií судака Кашвського водосховища. Результати розрахунюв свЦчать, що повномасштабне зариблення дозволить зб1льшити чисельнiсть генерацiй/ як1 вступають до репродуктивного ядра популяцiй об'еклв вiдтвореннЯ/ на 55 %. СлЦ зазначити, що в приведених даних не враховане майбутне природне вЦтворення вселеного судака, тому реальна частка заходiв з штучного вЦтворення буде дещо вищою.
Таким чином, виходячи з яюсних та кiлькiсних показниюв iхтiофауни Канiвського водосховища на сучасному етапi/ зариблення аборигенними видами повинно розглядатися як зааб забезпечення збалансовано'! структури iхтiоценозу та пiдтримання бшлолчного рiзноманiттЯ/ тобто е природоохоронним заходом.
Висновки
1. В умовах штенсивного господарського використання в екосистемах водосховищ, як водних об'еклв комплексного призначення, вiдбуваються суттевi змiни/ що закономiрно впливають на структурно-функщональш показники iхтiофаунИ/ а, вЦповЦно, i на якiснi та кыьюсш показники промислових уловiв.
2. Попршення умов природного вiдтворення зумовлюе нагальну потребу в розробцi та запровадженш компенсацiйних рибогосподарських заходiB/ спрямованих на полшшення структури промислово'1 iхтiофаунИ/ зокрема, утворення запасу цiнних у товарному вЦношенш видiв та поповнення репродуктивного ядра популяцш аборигенних видiв/ чисельшсть яких залишаеться на низькому рiвнi.
3. Повномасштабне зариблення Канiвського водосховища молоддю цiнних у рибогосподарському та природоохоронному вЦношенш видiв (у кыькосл 2,2
ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний вкникМДПУ. 2014. №3
Й
млн. екз. rn;opÍ4Ho) дозволить забезпечити додатковий промисловий вилов на piBHi 825 т, що в 1,4 рази перевищуе середнiй фактичний показник уловiв для перюду 2011-2013 рр.
Список Використано! Л1тератури
Алимов А. Ф. Элементы теории функционирования водных екосистем/ А.Ф. Алимов. - СПб. : Наука, 2000. - 147 с.
Бузевич 1.Ю. Стан та перспективи рибогосподарського використання промисловоГ iхтiофауни великих рiвнинних водосховищ УкраГни: дис. ... доктора бюл. наук: 03.00.10 / Бузевич 1гор Юрiйович. - К., 2012. - 297 с. Диденко А.В. Питание окуня (Perca fluviatilis L.) Каневского водохранилища в весенний период/ А.В. Диденко, А.Б. Гурбик// Рибогосподарська наука Украши. — 2011. — № 2. — С. 14 - 20.
ДЦенко О.В. Особливосп живлення судака (Sander lucioperca (L.)) Кашвського водосховища у весняний перюд/ О.В. ДЦенко, О.Б. Гурбик// Рибогосподарська наука Украгни. — 2012. — № 1. — С. 28 - 36.
Дудник С.В. Оцшка впливу рiзних способiв рибальства на стан iхтiофауни внутршшх водойм Украши / С.В. Дудник, Ю.А. Глебова // Рибогосподарська наука Украши. — 2010. — № 4. — С. 65 - 69.
Коханова Г.Д. Каневское водохранилище и его промысловая ихтиофауна/Коханова Г.Д., Цедик В.В., Макарчук И.Н.// Рибне господарство. -К., 2000. - вип. 56-57. - С. 163-170.
Кружилша С.В. Трофiчнi взаемовЦносини быого (Hypophthalmichthys molitrix Val.) i строкатого (Aristichthys nobilis Rich.) товстолобiв та молодi промислових видiв риб Кременчуцького водосховища: авт. дис... канд. бшл. наук / Кружилша Свгглана Володимирiвна; УААН, 1нститут рибного господарства.- К., 2006. - 24 с.
Кружилша С.В. Кормова база риб та потенцшш бюпродукцшш можливосл водосховищ дншровського каскаду / С.В. Кружилша, Г.О. Котовська // Вкник Запорiзького нацiонального унiверситету. Серiя Бiологiчнi науки. 2013. - № 3. -С. 22-31
Лапач С.Н. Статистика в науке и бизнесе / С.Н. Лапач, А.В. Чубенок, П.Н. Бабич. - К.: МОРИОН, 2002. - 640 с.
Методика збору i обробки iхтiологiчних i пдробюлопчних матерiалiв з метою визначення лiмiтiв промислового вилучення риб з великих водосховищ i лимашв Украши: Затв. наказом Держкомрибгоспу Украши 15.12.98 .№ 166 - К., 1РГ УААН, 1998. - 47 с.
Методика розрахунку збитюв, запод1яних рибному господарству внаслЦок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурав, яка затверджена наказом Мшагрополггики УкраГни та Мшприроди УкраГни вiд 12.07.2004 р., №248/273
Цедик В.В. Стан популяцiй ляща i плiтки в трансформаций водно! екосистеми
Канiвського водосховища: дис... канд. бюл. наук: 03.00.10 / Цедик Вшторгя
Валентинiвна; УААН, 1нститут рибного господарства. - К., 2003. - 140 с.
Одум Ю. Экология: в 2 т. / Ю. Одум; пер. с англ. Б.Я. Виленкина; под. ред.
В.Е. Соколова - М.: Мир, 1986. - Т. 2. - 376 с.
Яковлев В.Н. Процессы ценогенеза в водохранилищах Верхней Волги и
Днепра/В.Н. Яковлев // Актуальные проблемы использования биологических
ресурсов водохранилищ. Рыбинск, 2005. С. 325-336.
Moss B. Ecology of Fresh Waters, 2nd ed. - Blackwell Scientific Publications, Oxford,
1988. - 417 p.
References
Alymov, A.F. (2000). Elements of theory of water organisms function. Saint Petersburg. Nauka.
Buzevitch, I.Ju. (2012). State and perspectives of fish industry in large valley water reservoirs of Ukraine. Thesis of Doctoral dissertation. Kiev.
Didenko, A.V., Gurbik, A.B. (2011). Perch (Perca fluviatilis L.) nutrition in Kanev reservoir in spring. Fish industry in Ukraine. 2, 14-20.
Didenko O.V., Gurbik, O.B. (2012). Sander lucioperca L. feeding in Kanev reservoir in spring. Fish industry in Ukraine. 1, 28-36.
Dudnyk, S.V., Glebova, Ju.A. (2010). Influence of various fishery methods on ichthyofauna of inner reservoirs of Ukraine. Fish industry in Ukraine. 4, 56-69.
Kohanova, H.D., Tcedik, V.V., Makarchuk, Y.N. (2000). Industrial ichthyofauna of Kanev reservoir. Fish industry, 56-57, 163-170.
Kruzhylina, S.V. (2006). Trophic interrelations between silver carp (Hypophthalmichthys molitrix Val.), bighead carp (Aristichthys nobilis Rich.),
and of young industrial fish species in Kremehchug reservoir. Thesis of Doctoral dissertation. Kiev. Kruzhylina, S.V., Kotovska, H.O. (2013). Food supply and potential of biological productivity of Dnepr reservoir cascade. Bulletin of Zaporozhye National University. 3, 22-31
Lapatch, S.N., Tchubenko, A.V., Babich, P.N. (2002). Statistics in business and
science. Kiev. Morion. Methods of sampling and processing of ichtchyological and hydrobiological data for estimation of limits of fish industrial fishery in large reservoirs and estuaries of Ukraine. (1998). Kiev. Methods of loss calculation in fish industry caused by fishery rules violations. (2004). Kiev.
Tsedyk, V.V. (2003). State of bream and roach populations in transformation of water
ecosystem in Kanev reservoir. Thesis of Doctoral dissertation. Kiev. Odum, J. (1986). Ecology. Moscow. Myr.
Jakovlev, V.N. (2005). Coenogenesis in reservoirs of Upper Volga and Dnieper. In Current problems of management of biological recourses in reservoirs. Rybinsk.
Moss, B. (1988). Ecology of Fresh Waters. Blackwell Scientific Publications, Oxford.
Поступила в редакцию 12.11.2014 ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний вСникМДПУ. 2014. №3
Как цитировать:
Гурбiк/ О. Б., Рудик-Леуська, Н. Я., Яковлева, Т. В. (2014). Заходи зi штучного вЦтворення iхтiофауни Канiвського водосховища. Биологический вестник Мелитопольского государственного педагогического университета имени Богдана Хмельницкого, 4 (3), 70-84. http://dx.doi.org/10.7905/bbmspu.v4i3.895
© Гурбт, Рудик-Леуська, Яковлева, 2014
Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship.
| MB^Ml
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0 License.
