CC BY
25
12. Jenkins H. M. Educating students from Other Nations / H. M. Jenkins. San Francisco, 1983.- 214 р.
13. Kim Y. Y. Intercultural communication competence: A systems-theoretic view / Y. Y. Kim, W.Gudykunst, Y. Y. Kim // Readings on communicating with strangers. An approach to intercultural communication. New York: McGraw Hill, 1992. Р. 371-381.
14. Kitsantas A. Studying abroad: The role of college students' goals on the development of cross-cultural skills and global understanding / A. Kitsantas, J. Meyers // College Student Journal. 2004 vol. 3. Р. 441-452.
15. Klineberg O. At a foreign university: An International Study of Adaptation and Coping / O. Klineberg, W. F. Hull // Journal of Social Issues, 1979, vol. 18. P. 41-54.
16. Knight J. Updating the Definition of Internationalization / J. Knight // International Higher Education. -2003, vol. 33. P. 3-39.
17. Leask B. Bridging the Gap: Internationalizing University Curricula / B. Leask // Journal of Studies in International Education. 2001, vol. 5 (2). P. 115-130.
18. Molefi А Handbook of International and Intercultural Communication / A. Molefi, W. B. Gudykunst. -Newbury Park, Calif.: Sage, 1989. 348 р.
19. Olson C. L. Global competency and intercultural sensitivity / C. L. Olson, K. R. Kroeger // Journal of Studies in International Education, 2001, vol. 5 (2). Р. 116-137.
20. Ruben B. D. The study of crosscultural competence: Traditions and contemporary issues / B. D. Ruben // International Journal of Intercultural Relations. 1989, vol. 13. Р. 229-240.
21. Solodka A. K. Crosscultural interaction in higher education / Solodka A. K. // Internationale virtualle Konferenz der Ukrainistik Dialog der Sprachen - Dialog der Kulturen Die Ukraine aus globaler Sicht. Munchen 27-29 October. - Munchen-Berlin: Verlag Otto Sagner, 2010. S. 277-285.
22. Solodka A. K. Development of crosscultural training / A. K. Solodka // Science and education a new dimension. Pedagogy and psychology. 2013, vol. 3. P. 31-37.
23. Solodka A. K. Personality Characteristics as Predictors of Affective Availability to Interact across Cultures / A. K. Solodka // Arab World English journal. 2013, vol. 4. P. 213-219.
24. Solodka A. K. Formation the availability of pedagogical process participants to interact across cultures: model and methodic / A. K. Solodka // British journal of Science, Education and Culture. 2014, vol. 1 (5). London, 2014. P. 46-52.
УДК 378.147.88+811(07)
СВ1ТЛАНА АМЕЛ1НА
svetlanaamelina@ukr.net
доктор педагопчних наук, профессор,
Нацюнальний ушверситет бюресурав i природокористування Украши
ЛШГВ1СТИЧНИЙ СКЛАДНИК ПРОГРАМ П1ДГОТОВКИ ПЕРЕКЛАДАЧ1В
У Н1МЕЧЧИН1
Розглянуто змгстов! особливостг лгнгвгстичного складника програм профестног пгдготовки перекладач1в в утверситетах Шмеччини у контекстi застосування компетентнкного тдходу до навчання майбутнiх фахiвцiв. Представлено змктове наповнення лiнгвiстичного складника бакалаврських перекладацьких програм. Вказано основт компетентностi перекладача, пов'язат з лiнгвiстичною пiдготовкою, зокрема: використання мовних засобiв робочих мов перекладача, здатнкть самостшно виршувати наукову або практичну проблему з урахуванням фаховог специфжи, знання термiнологiчних та лексикографiчних матерiалiв i методiв роботи, знання новтнього iнструментарiю профестног дiяльностi. Акцентовано на компетентностях у сферi лексикологИ i термтологи пiд кутом зору використання знань iз цих дисциплт для здтснення перекладу. Наведено приклади визначення типiв вправ, яю ерелевантними для навчання перекладачiв, з урахуванням гх лiнгвiстичних особливостей.
Ключовi слова: лтгвктичт особливостi, компетенттсний пiдхiд, програми, майбутнш перекладач.
СВЕТЛАНА АМЕЛИНА svetlanaamelina@ukr.net доктор педагогических наук, профессор, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
ЛИНГВИСТИЧЕСКАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ ПРОГРАММ ПОДГОТОВКИ
ПЕРЕВОДЧИКОВ В ГЕРМАНИИ
Рассмотрены содержательные особенности лингвистического компонента программ профессиональной подготовки переводчиков в университетах Германии в контексте применения компетентностного подхода к обучению будущих специалистов. Представлено содержательное наполнение лингвистического компонента бакалаврских переводческих программ. Указаны основные компетентности переводчика, связанные с лингвистической подготовкой, в частности: использование языковых средств рабочих языков переводчика, способность самостоятельно решать научную или практическую проблему с учетом профессиональной специфики, знание терминологических и лексикографических материалов и методов работы, знание нового инструментария профессиональной деятельности. Акцентировано на компетентностях в сфере лексикологии и терминологии с точки зрения использования знаний по этим дисциплинам для осуществления перевода. Приведены примеры определения типов упражнений, которые являются релевантными для обучения переводчиков, с учетом их лингвистических особенностей.
Ключевые слова: лингвистические особенности, компетентностный подход, программы, будущий переводчик.
SVITLANA AMELINA svetlanaamelina@ukr.net Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
LANGUAGE COMPONENT IN TRAINING PROGRAMS FOR TRANSLATORS
IN GERMANY
The substantial features of the linguistic component of training programs for translators in German universities are considered in the context of the application of the competence approach to specialists training. The substantive content of the linguistic component of undergraduate translators programs is presented. The core competencies related to linguistic training are shown, in particular: the use of language translator's means of working languages, the ability to independently solving scientific or practical problems in view of the specifics of the professional knowledge of terminology and lexicographical materials and methods of work, knowledge of the new tools ofprofessional activity. The attention to the competencies in the field of lexicography and terminology in terms of the use of knowledge in these disciplines in order to translate is paid. Focusing on interdisciplinary and intercultural communication of future translators and forming an idea of culture as text and culture as translation in the age of globalized communication are accented. It is shown that BA in Translation receives broad professional perspective, particularly to work in the fields of localization, cultural consulting, organization and management of multilingual projects in the field of science and business, both in national and international institutions. Examples of determining the types of exercises that are relevant for the training of translators, taking into account their linguistic features, are given.
Keywords: linguistic features, competence approach, programs, future translators.
1нтегращя Укра1ни з европейським осв^шм простором спонукае до переосмислення Bcix аспектов навчання майбутшх фаивщв рiзного профшю у вищих навчальних закладах (ВНЗ) з метою тдвищення якост освтои, тдготовки конкурентоспроможних випускниюв, формування особистосп, орiентованоl на европейсью щнносп i водночас збереження нащонально! самобутносп. З iншого боку, на фот iнтегративних та глобалiзацiйних процеав особливо! уваги заслуговуе шдготовка перекладачiв, яю покликан забезпечувати комуткативт потреби ствпращ рiзномовних партнерiв в економiчнiй, науковш, освггнш та iнших сферах сустльно! жигщщяльносп.
Актуальшсть дослщження пов'язана з необхщшстю адаптаци професшно! тдготовки майбутшх перекладачiв у вточизняних ВНЗ до вимог европейського ринку пращ. Тому питання пошуку шляхiв виршення ще! проблеми зумовлюе вивчення досвщу европейських ушверсите^в щодо навчання зазначених фахiвцiв.
Особливий iнтерес становлять здобутки ВНЗ Шмеччини, оскiльки шмецька система вищо! освiти в цш кра1ш, попри деякi недолiки (обмежувальш норми, подекуди тривалi термiни
навчання, необхщшсть свiдоцтв тдтвердження участi в семiнарах тощо), визнана одшею з найкращих у свт.
Зважаючи на те, що тдготовка перекладачiв у ВНЗ е комплексним i багатоаспектним процесом, сконцентруемось на розглядi лiнгвiстичного аспекту, адже саме наявнють лiнгвiстичних знань i сформованють вiдповiдних компетентностей е пiдrрунтям для ефективно! професшно! дiяльностi фахiвцiв зазначеного профшю.
Мета статтi - визначити структурш i змiстовi особливостi лшгвютичного складника програм професшно! пiдготовки перекладачiв у нiмецьких унiверситетах в контекст застосування компетентнiсного пiдходу до навчання майбутшх фахiвцiв.
Наукова новизна статп полягае в узагальненнi вiдомостей про стан тдготовки перекладачiв в ушверситетах Нiмеччини й окресленнi перспектив застосування досвщу нiмецьких ВНЗ в освггньому процесi в Укрш'ш.
Нiмецькi дослщники, розглядаючи питання пiдготовки перекладачiв, зосередили свою увагу переважно на визначенш компетентностей, якi повиннi бути сформован упродовж процесу навчання в ушверситетах (К. Норд [3], В. Орбан [4]), на залежност спрямування змюту навчальних програм перекладачiв вiд можливостей працевлаштування (Д. Зiпманн [5]).
Так, Д. Зшманн зазначае, що багато з тих студенпв, хто вивчае переклад (в широкому сенс - i бакалаври, i магiстри, i навiть учителi-мовники), можуть пiсля закшчення навчання професiйно займатись будь-якою дiяльнiстю, що спираеться винятково на !хню перекладацьку i лiнгвiстичну компетентностi. Дуже великий потенцiальний спектр професiйно! дiяльностi, доступний для них - вщ перекладача зарубiжно! лiтератури до техшчного редактора i менеджера зi зв'язюв з громадсьюстю - спонукае до тако! змютово! й методично! побудови заняття, щоб студенти могли набути умшь i навичок для устшного виконання вищезазначених функцiй [5].
Вивчаючи змiст пiдготовки перекладачiв в ушверситетах Шмеччини, варто насамперед зазначити, що вони вбачають свою мiсiю в тому, щоб сформувати у сво!х студенпв професiйно значущi, фаховi i надфаховi компетентноси, яю конкретизуються вщповщно до спецiалiзацi!. Так, в Гайдельбергському унiверситетi iменi Рупрехта профiль компетентностей перекладачiв мiстить:
• розвиток фахових компетентностей з науково-дослщницькою спрямованiстю;
• розвиток мiждисциплiнарно! дiалогiчно! компетентностi;
• розвиток практико-орiентовано! компетентностi вирiшення проблем;
• розвиток особистюних та сощальних компетентностей;
• стимулювання готовностi до сприйняття соцiально! вiдповiдальностi на основi набутих компетентностей [2].
При детальному розгщщ сутностi i змiстового наповнення зазначених компетентностей з'ясовуеться, що три першi мiстять лiнгвiстичний складник.
Сформульоваш положення щодо компетентностей перекладачiв, покладеш в основу програм 1хньо1 тдготовки в ушверситетах, вщображеш й у теоретичних узагальненнях науковцiв. Так, В. Орбан виокремлюе такi професiйно значущi для перекладачiв компетентностi: мовна, перекладацька, мовознавча, перекладонавча, культурознавча, мiжкультурна, фаховi знання у сферi дiяльностi [4, с. 9].
Розглянемо мюце лшгвютичного складника в сукупносп компетентностей майбутшх перекладачiв, на формування яких спрямована осв^ня дiяльнiсть нiмецьких унiверситетiв i якi вiдображенi у програмах тдготовки зазначених фахiвцiв.
Позицiонуючи перекладацьку компетентшсть як основну, розробники унiверситетських програм тдготовки перекладачiв Нiмеччини вказують, що, опановуючи модулi, якi мiстяться у програмах, випускники набувають базовi знання про переклад i перекладознавство, !х взаемозв'язок зi спорiдненими дисциплiнами; поглиблених знань щодо теорiй, релевантних для обраних мов; навички застосування лшгвютичних, текстологiчних i культурологiчних методiв перекладознавства; здатностi формулювати, аналiзувати i представляти мовш, культурнi та перекладознавчi питання на високому рiвнi. Вони здатш застосувати знання мови i культурних особливостей усiх трьох мов (А, В i С), а вщповщно й робити на цш основi переклад як загальних, так i спецiалiзованих текстiв з урахуванням культурних особливостей i фахово! термiнологil з !х попереднiм аналiзом.
Як бачимо, перекладацьку компетентшсть шмецью педагоги не тiльки тюно пов'язують зi знанням мови, а й навггь тлумачать через лшгвютичш основи. В зв'язку з цим, до релевантних для перекладача елеменпв лiнгвiстичного складника програми пiдготовки належать набуття i розвиток таких знань i умiнь:
• впевнене використання мовних засобiв робочих мов перекладача;
• методолопчш та теоретичнi знання для цшеспрямованого вирiшення типових проблем перекладу;
• здатшсть самостiйно вирiшувати наукову або практичну проблему з урахуванням фахово! специфiки;
• знання культурних контекспв i особливостей, актуальних для перекладу;
• знання термшолопчних та лексикографiчних матерiалiв i методiв роботи;
• знання нов^нього iнструментарiю професшно! дiяльностi.
Прикладом того, наскiльки значна увага придшяеться у цьому контекстi формуванню компетентностi щодо спецiалiзованого перекладу i культурно-науково! компетентностi, може бути програма тдготовки перекладачiв в унiверситетi Лейпцига. Обираючи в межах зазначено! програми спецiалiзацiю «Технiчний переклад i техшчш засоби передачi шформаци» прiоритетною (75 %), студенти орieнтуються переважно на вивчення теоретичних питань в галузi фахових (зокрема, техшчно!) пiдмов, техшчного перекладу та професшно! комушкацп. Крiм того, вони поглиблюють i закршлюють компетентностi у сферi лексикологи i термшологп пiд кутом зору використання знань iз цих дисциплiн для здшснення перекладу. В центрi уваги перебувають також ключовi концепци лексикографи та термшологп. Варто вiдзначити, що тематика вправ для термiнологiчно! роботи i технiчного перекладу пов'язана з профшем окремих вiддiлiв 1нституту письмового та усного перекладу.
Якщо ж студенти обирають спецiалiзацiю «Переклад i порiвняльна культуролопя» прiоритетною галуззю (75 %), то !хня пiдготовка концентрусться переважно на вивченнi теоретичних i методичних питань в галузi загального перекладу i перекладу з урахуванням культурних особливостей i мiжкультурно! комушкацп. При цьому додатково розглядаються питання, пов'язанi з перекладом, вiдповiдною орieнтацieю щодо обраних мовних i культурних спшьнот. Студенти навчаються розумiнню культурних моделей щентичносп i вiдмiнностi, яю е результатом зiткнення мов i культур.
Опанувавши запропонованi лiнгвокультурнi знання, випускники здатш здiйснювати на високому науковому рiвнi уснi презентаци як для друго! (В-мови), так i для третьо! (С-мови) iноземно! мови, а також оформляти !х у письмовiй формi. Вони також можуть опрацьовувати вiдповiднi специфiчнi мовнi феномени з точки зору перекладознавства, щоб продукувати високоякiснi переклади у вщповщних мовних комбiнацiй i створювати тексти з урахуванням культурних особливостей.
Загострюючи увагу майбутшх перекладачiв на мiждисциплiнарностi й мiжкультурнiй комушкацп, у них формують уявлення про культуру як текст i культуру як переклад в епоху глобалiзовано! комушкацп. Завершивши навчання за мапстерською програмою, фахiвцi з перекладу здатш аналiзувати специфiку вiдповiдних мовних i культурних спiльнот, а також розвивати на цiй основi навички, що обов'язково необхiднi для культуровщповщно! дiяльностi перекладача.
Лiнгвiстичнi питання i культурологiчнi дослiдження розглядаються на основi мовно-дiяльнiсноl спрямованостi та штегруються в контекстi повсякденно! роботи перекладачiв. Грунтуючись на сформованих на високому рiвнi умiннях i навичках використання знань рщно! та iноземноl мови залежно вiд ситуацИ, студенти вдосконалюють свою риторичну й перекладацьку компетентшсть. Змют магiстерськоl програми сприяе подальшш успiшнiй професiйнiй дiяльностi перекладача як мовного i культурного посередника. Професшна науково-дослiдницька компетентнiсть формуеться з точки зору паралельних текс^в, лiнгвiстичних конвенцш тощо.
Д. Зiпманн пропонуе узагальнення щодо типологil вправ, якi е релевантними для навчання перекладачiв, акцентуючи при цьому увагу саме на !х лiнгвiстичних особливостях. До них вщнесено, зокрема, такi:
• вправи для розвитку усвiдомлення перекладацьких проблем (наприклад, протиставлення описового та штерпретативного вживання мовних засобiв, постiйноl i змiнноl
функцш, орiентацiя на адресата / цшьову аудиторiю, типи текстiв i !х рiзновиди, замовлення на переклад);
• вправи для читання з розумiнням тексту та його аналiзу (наприклад, вправи на ревербалiзацiю або перефразування);
• вправи, пов'язаш з контрастивними аспектами (наприклад, порiвняння паралельних текстiв з точки зору типу тексту, лексики, синтаксису або системи часових форм, вправи з «хибними друзями перекладача» тощо);
• вправи на аналiз помилок або перегляд тексту (наприклад, аналiз помилкових перекладiв (переважно рщною мовою), порiвняння власного та професшного перекладу);
• вправи для використання ресурсв i методiв дослiдження (також збiр i зберiгання термшологп);
• вправи для оформлення тексту;
• «перекладацью симуляци» з використанням рiзних типiв текстiв;
• вправи на лексику (наприклад, вправи на переклад термшологп, шаблошв, iдiом, алюзiй; вправи для реестраци; вправи для вивчення, закршлення i позширення словникового запасу рщно! та шоземно! мов);
• граматичш вправи (залежно вiд рiвня студентiв завдання як з традицшно!, так i/або прагматично! граматики);
• вправи для розвитку писемних навичок шоземною i рiдною мовами або сшввщношення мiж письмом i перекладом.
Тривалють навчання майбутнiх перекладачiв у шмецьких унiверситетах рiзна - вщ чотирьох, як в Гайдельбергському ушверситет iменi Рупрехта Карлса, до шести семес^в, зокрема, в унiверситетi Майнца iменi Йоганна Гутенберга. Вiдповiдно рiзною е кiлькiсть модулiв програм шдготовки перекладачiв. Так, у Гайдельбергському ушверситет програмою передбачено вивчення 4 модулiв. Пiд час засвоення матерiалу модулiв студенти набувають знань i навичок у вщповщних фахових сферах трьох мов, що позначаються як мови А, В i С (базова мова, перша i друга шоземш мови). Обидвi iноземнi мови (В i С) мають бути засвоеш ними на рiвнi С2 вщповщно до «Загальноевропейських рекомендацiй з мовно! освiти» [1].
Таким чином, студенти опановують дуже великий обсяг знань у галузi лiнгвiстики, культури i перекладу та набувають здатностi до самоспйно! науково! роботи. Крiм того, у них е можливють сформувати додатковi компетентност з багатомовного термшознавства, засво!ти прийоми i методи спецiалiзованого перекладу, а також науково обгрунтовано! культурно! компетентностi i завдяки цьому досягнути високого рiвня компетентностi з мовного посередництва.
Зауважимо, що, отримавши ступiнь бакалавра з мов, випускник нiмецького унiверситету може продовжити навчання для отримання магiстерського ступеня або ж розпочати професшну дiяльнiсть на таких посадах: дослщник (в шститутах i унiверситетах); видавець книг i журналiв; логопед; розробник програмного забезпечення; службовець у лшгвютичних архiвах; викладач мови в галузi освiти дорослих та в школах; консультант з корпоративно! комушкацл, зв'язюв з громадськютю та реклами; перекладач (усний i письмовий переклад), зокрема перекладач-фрiлансер.
Незважаючи на такий широкий перелш посад для бакалавра з мов, бакалавр з перекладу отримуе бшьш широк професшш перспективи, зокрема, можливiсть працювати в галузях локалiзацi!, культурного консалтингу, а також оргашзаци й управлшня багатомовними проектами в сферi науки, бiзнесу в нацiональних i мiжнародних установах. Отримання ступеня бакалавра з перекладу не тшьки надае можливють здшснювати перекладацьку дiяльнiсть, а й створюе науково-методичш передумови для набуття ступеня магiстра з перекладу (письмовий i усний переклад) та для шших видiв дiяльностi в контекст мiжкультурно! комунiкацi! (зокрема, таких, як комп'ютерна лшгвютика, документацiя, редагування, лексикографiя, аналiз засобiв масово! iнформацi!, техшчна документацiя, термiнологiя, туризм).
Це не означае, що бакалаврська програма е бшьш практично орiентованою, а магютерська - бiльш теоретичною. Навчання вщбуваеться вiд загального до конкретного. Зважаючи на те, що бшьшють перекладачiв виконуе фаховi переклади, а це вимагае додаткових навичок, вони набуваються, як правило, тд час навчання за магютерською програмою з перекладу iз спецiалiзацiею «Технiчний переклад».
Однак в шмецьких ушверситетах враховують, що навчання перекладачiв в принцип може мати загальний характер, адже !хня професiйна дiяльнiсть i змют роботи настiльки рiзноманiтнi, що неможливо шдготувати випускникiв до виконання замовлень у конкретних спещальних галузях (наприклад, патентних перекладачiв або перекладачiв для фармацевтично! промисловостi). Проте, щоб уникнути так званого «шоку практики», студентам пропонуються конкретнi приклади.
Аналiз напрацювань вiтчизняних i зарубiжних науковщв та розгляд програм i плашв навчання перекладачiв в унiверситетах Шмеччини дозволяють зробити висновки, що сутшсть лiнгвiстичного складника професшно! пiдготовки перекладачiв у цих ВНЗ зумовлена компетентшсним пiдходом до навчання зазначених фахiвцiв. Його змiстове наповнення визначаеться компетентностями, яю формуються у майбутнiх перекладачiв, а саме: перекладацька, мовна, мiжкультурна дослiдницька, особистiсна. При цьому бакалаврсью i магiстерськi програми у шмецьких ушверситетах побудоваш за принципом нас^зносп.
Перспективи використання отриманих результатiв дослщження можуть бути пов'язанi з модифшащею навчальних планiв майбутнiх перекладачiв в украшських ВНЗ, а також розробкою галузевих стандартiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Загальноевропейсьш рекомендацп з мовно! освгти: вивчення, викладання, ощнювання; наук. ред. укр. видання С. Ю. Школаева. - К.: Ленвгт, 2003. - 273 с.
2. Master of Arts in Übersetzungswissenschaft. Modulhandbuch. Dezember 2014. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://www.uni-heidelberg.de/md/sued/imstudium/modulhandbuch_ma_ uebersetzungswissenschaft_version_2_2014_12.pdf.
3. Nord C. Fertigkeit Übersetzen. Ein Kurs zum Übersetzen lehren und lernen. - BDÜ Fachverlag, 2010. - 246 S.
4. Orban W. Innovative Bewertungsmethoden in einem PBL-basierten Lehr- und Lernkontext - das Übersetzungsprojekt als exemplarischer Fall in: Translation in Transition. - Trier: Wissenschaftlicher Verlag Trier. - 2010. - № 3. - 27 S.
5. Siepmann D. Übersetzungsunterricht zwischen Wunschvorstellung und Wirklichkeit: Theoretische Überlegungen, empirische Befunde und Anregungen für die Praxis in: Fremdsprachen und Hochschule. -1997. - № 51. - 32 S.
REFERENCES
1. Zahal'noyevropeys'ki rekomendatsiyi z movnoyi osvity: vyvchennya, vykladannya, otsinyuvannya [Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching and Assessment] / Naukovyy redaktor ukrayins'koho vydannya S. Y. Nikolayeva. K.: Lenvit, 2003. 273 s.
2. Master of Arts in Übersetzungswissenschaft. Modulhandbuch. Dezember 2014. [Electronic resource]. - Access mode: https://www.uni-heidelberg.de/md/sued/imstudium/modulhandbuch_ma_uebersetzungswissenschaft_version_2_2014_12.pdf.
3. Nord C. Fertigkeit Übersetzen. Ein Kurs zum Übersetzen lehren und -lernen. - BDÜ Fachverlag, 2010. 246 S.
4. Orban W. Innovative Bewertungsmethoden in einem PBL-basierten Lehr- und Lernkontext - das Übersetzungsprojekt als exemplarischer Fall in: Translation in Transition. - Trier: Wissenschaftlicher Verlag Trier. 2010, № 3. 27 S.
5. Siepmann D. Übersetzungsunterricht zwischen Wunschvorstellung und Wirklichkeit: Theoretische Überlegungen, empirische Befunde und Anregungen für die Praxis in: Fremdsprachen und Hochschule. -1997, № 51. 32 S.
УДК 373.51 (430)
ЛЮБОВ КОВАЛЬЧУК luba1980@ukr.net кандидат педагопчних наук, доцент, Тернотльський нацюнальний економiчний ушверситет
