Компоненты и уровни здоровьесберегающей компетентности будущих экономистов в контексте модели ее формирования на основах аксиологии Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

фундаментальних; 4) забезпечення цшсносп професшно! освiти шляхом мiждисциплiнарних зв'язшв та постдисциплiнарного синтезу; 5) конструювання i моделювання математичних об'екпв як методолопчно! основи розробки технологи навчання; 6) проектування iнновацiйних технологiй навчання та систем управлшня якiстю навчання; 7) впровадження навчально-методичних комплекив (НМК) i електронних НМК, використання Iнтернет-ресурсiв для дидактично! та методично! тдтримки НМК дисциплши, 8) оргатзащя навчально-дослiдницькоi дiяльностi студентiв у процес вивчення математичних дисциплiн.

Л1ТЕРАТУРА:

1. Гончаренко С. Методологiчнi знання як виявлення фундаменталiзаци професшно! тдготовки вчителя / С. Гончаренко, В. Кушшр, Г. Кушнiр // Шлях освгги. - 2007. - № 3 (45). - С. 2-8.

2. Гончаренко С. Методолопчш особливоста наукових погляд1в на педагогiчний процес /С. Гончаренко, В. Кушшр, Г. Кушшр // Шлях освгги. -2008. - № 4(50). -С. 2-9.

3. Козлова О. Адаптивний та бiфуркацiй ний розвиток освпшх систем / О. Козлова // Вища освгта Укра!ни. - 2003. - № 2. - С. 59-64.

4. Кочубей Н. Освгта: постнекласична трансформация / Н. Кочубей // Вища освгта Укра!ни. - 2003. -№ 3. - С. 70-75.

5. Меморандум международного симпозиума ЮНЕСКО // Высшее образование в России. - 1994 -№ 4. - С. 4-6.

6. Мордкович А. Г. Профессионально-педагогическая направленность специальной подготовки учителя математики в педагогическом институте: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02 /

A. Г. Мордкович. - М.: АПН СССР, 1987. - 355 с.

7. Моторша В. Г. Дидактичш i методичш засади професшно! тдготовки майбуттх учител1в математики у вищих педагопчних навчальних закладах: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 /

B. Г. Моторша. - Харюв: ХДПУ ш. Г. С. Сковороди, 2004. - 512 с.

8. Педагогжа вищо! школи: тдручник: за ред. Д. В. Чертлевського / Д. В. Чертлевський, I. С. Гамрецький, О. А. Зарiчанський, I. М. Луцький та iн. - Вшниця: АМСКП, Глобус-Прес, 2010. - 408 с.

УДК 378.013

О. В. ШУКАТКА

КОМПОНЕНТИ ТА Р1ВН1 ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ЕКОНОМ1СТ1В В КОНТЕКСТ1 МОДЕЛ1 II ФОРМУВАННЯ НА ЗАСАДАХ АКС1ОЛОГП

Окреслено структурю компоненти, визначено основю критерп та показники сформованостi здоров'язбережувальног компетентностi майбуттх економiстiв за трьома рiвнями. Розроблено модель, в якт вiдображеш основю ознаки, структурно-функщональю та причинно-наслiдковi зв'язки мiж елементами аналiзованих проце^в формування здоров'язбережувальног компетентностi майбуттх економiстiв на засадах аксiологiчного тдходу.

Ключовi слова: критерп, компоненти, показники, рiвнi, економiсти, модель, здоров 'язбережувальна компетенттсть.

О. В. ШУКАТКА

КОМПОНЕНТЫ И УРОВНИ ЗДОРОВЬЕСБЕРЕГАЮЩЕЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ ЭКОНОМИСТОВ В КОНТЕКСТЕ МОДЕЛИ ЕЕ ФОРМИРОВАНИЯ НА ОСНОВАХ АКСИОЛОГИИ

Указаны структурные компоненты, определены основные критерии и показатели сформированности здоровьесберегающей компетентности будущих экономистов за тремя уровнями. Разработана модель, в которой отображены основные признаки, структурно-функциональные и причинно-следственные связи между элементами анализируемых процессов формирования здоровьесберегающей компетентности будущих экономистов на основе аксиологического подхода.

Ключевые слова: критерии, компоненты, показатели, уровни, экономисты, модель, здоровьесберегающая компетентность.

O. V. SHUKATKA

COMPONENTS AND LEVELS OF THE HEALTHPRESERVATION COMPETENCE OF FUTURE ECONOMISTS IN TERMS OF THE FORMATION MODEL ON THE BASIS OF THE AXYOLOGICAL APPROACH

The article develops the idea and definition of the main structural components, the main criteria and indices of the healthpreservation competence of the future economists according to three levels. The model which contains the main indications, structural, functional and consequential relations between the elements of the analysed processes of the healthpreservation competence formation of the future economists on the basis of axyological approach is presented.

Keywords: criteria, components, indices, levels, economists, model, healthpreservation competence.

Реалп сьогодення засвiдчують, що в Укра!ш склалася критична ситуащя 3i станом здоров'я тдростаючого поколшня - майже 60% юнашв та давчат мають низький ршень фiзичного розвитку i здоров'я. Тому проблема збереження здоров'я вiдображена в багатьох державних документах: Основах законодавства Укра!ни про охорону здоров'я, Концепци розвитку охорони здоров'я населения Украши, Концепци освiти з напрямку «Безпека життя i дiяльностi людини», Концепци формування позитивно! мотиваци на здоровий спошб життя у дiтей та молод^ Мiжгалузевiй комплекснiй програмi «Здоров'я наци» на 2002-2011 роки, Нацюнальнш доктриш розвитку фiзично! культури i спорту та iн.

У ходi аналiзу сучасних педагогiчних дослiджень встановлено, що особлива увага науковщв придаляеться теоретичним i практичним аспектам формування здоров'язбережувально! компетентносп майбутнiх фахiвцiв у процес професшно! пiдготовки студентiв у вищш школi (Н. Башавець [1], В. Бобрицька [2], Д. Воронш [4], Н. Соловйова [6] та ш.). Однак кожне дослiджения мае певну специфiку, що обумовлюеться напрямом професшно! пiдготовки студентiв [1; 2], засобами формування здоров'язбережувально! компетентност майбутшх фахiвцiв [4], компонентним складом, критерiями i показниками сформованостi цього феномена.

Метою статп е конкретизацiя компоненив, критерш, показник1в i рiвнiв сформованостi здоров'язбережувально! компетентносп майбутнiх економiстiв.

На основi аналiзу ключових освiтнiх компетентностей i з метою цiлеспрямованого формування здоров'язбережувально! компетентносп майбутнiх економiстiв визначенi наступш !! структурнi компоненти.

1. KoMnemeHmHocmi цттсно-смислово1 opicHma^i (мотивацiйно-аксiологiчна складова), як пов'язаш з мотивацiею здорового способу життя, сформованими штересами, потребами та цшшсними орiентирами студента щодо здоров 'язбереження на основi вмiния визначати цiльовi та смисловi установки для сво!х дiй i вчинк1в, приймати рiшення з метою визначення шдив^ально! освiтньо! траекторi! для реалiзацi! власно! програми збереження здоров'я.

2. Когттивт KoMnemeHmHocmi (когнтивна складова), що виявляються у розширенш та структуризацi! накопичених знань валеологiчного спрямування (валеограмотнiсть) та фiзично! культури. Вони визначаються рiвнем поiнформованостi та обiзнаностi майбутнього економюта з таких питань:

- наукових засад соцiальних, суспшьних, екологiчних явищ i традицiй стосовно безпеки життедiяльностi та збереження здоров'я людини;

- основ здорового способу життя особистосп й ефективних способiв здоров'язберiгаючо! дiяльностi;

- розширення знань з питань збереження здоров'я та впливу на нього негативних факторiв (зовнiшнього середовища, способу життя, здоров'яруйншних чинник1в у професiйнiй дiяльностi економюта);

- духовно-етичних i культурологiчних компетентностей у побутовш i культурно-дозвшьнш сферi (наприклад, дотримання норм здорового способу життя, знання небезпеки куршня, алкоголiзму, наркоманi!, СН1Ду; знання i дотримання правил особисто! гiгiени; фiзична культура людини, свобода i ввдповвдальшсть вибору способу життя й оргашзаци вiльного часу тощо).

3. Навчалъно-тзнавалъм компетентностi (гносеологiчна складова), що е сукупнiстю компетенцш студента у сферi навчально!, репродуктивно! та продуктивно! пiзнавальноi дiяльностi, за допомого яко!:

- формуються науковi знания i вмiння самостiйно шукати, аналiзувати й вiдбирати необхiдну шформащю, спiввiднесену з реальними способами збереження здоров'я;

- вiдбуваеться постановка тзнавальних завдань збереження здоров'я та нестандартного виршення проблемних ситуацiй щодо вибору здорового способу життя, реалiзуеться штелектуальна активнiсть для здоров'язберiгаючоi дiяльностi;

- формуються креативш навички органiзацii' цшепокладання, планування, аналiзу, рефлексii, самооцiнки здоров 'язбертаючо!' дiяльностi;

- набуваеться продуктивний досвiд, що демонструе здатнiсть майбутнього економюта застосовувати отриманi знання та вмшня у сферi збереження здоров'я;

- здшснюеться дослвдницько-експериментальна дiяльнiсть у моделюванш й використаннi рiзних форм i методiв збереження здоров'я.

4. Комуткативш компетентностi (сощалъно-комуткативна складова), ям об'еднують знання способiв i наявтсть практики взаемодii з оточуючими, кроскультурного спiлкування з метою обмiну шформащею з питань збереження здоров'я та здорового способу життя для створення власно! моделi здоров'язберiгаючоi дiяльностi майбутнього економюта; соцiальна мобiльнiсть в оргашзаид здорового способу життя.

5. Професшно^ялътсна здоров'язберiгаюча компетентнктъ (оnерацiйно-технологiчна складова). У свiтлi нашого до^дження цей вид компетентносп означае:

- виявлення функцюнально!' грамотностi та досв^ здоров'язбереження в ситуацiях професiйноi дiяльностi майбутнього економюта, котрий тклуеться про свое здоров'я й опановуе необхвдш для життя в сучасному суспiльствi навички здоров 'язбер^аючо! активностi;

- професшно-прикладну фiзичну пiдготовку з урахуванням здоров 'язбер^аючо! дiяльностi;

- орiентацiю в рiзних видах здоров'язберiгаючоi дiяльностi, !! планування, проектування, моделювання, прогнозування у зв'язку з майбутньою професшною дiяльнiстю економiста;

- оволодiння новими способами рухово! активностi та фiзкультурно-оздоровчоi дiяльностi, щоб запобiгти виникненню професiйних захворювань та змiцнити власне здоров'я.

6. Компетенттстъ особисто-поведткового самовдосконалення (поведткова складова), яка спрямована на освоения способiв фiзичного, духовного й iнтелектуального саморозвитку майбутнього економiста, емоцiйноi саморегуляцii' i самопiдтримки, що вiдображаеться в таких дiях студентiв:

- безперервному самопiзнаннi, розвитку необхiдних сучаснiй людиш особистих якостей, формуваннi культури здоров'я i здорового способу життя (правила особисто! гiгiени, турбота про власне здоров'я, внутршня екологiчна культура, валеолопчне мислення, комплекс якостей, пов'язаних з основами безпечно! життедiяльностi особи);

- виявленш впевненосл у собi стосовно здоров 'язбер^аючо! дiяльностi;

- розумшш сенсу здорового способу життя.

Таким чином, комплексне формування всiх компоненпв здоров'язберiгаючоi' компетентностi студента вiдiграе метапредметну багатофункцiональну роль, що виявлятиметься не тшьки в процесi здобуття вищо! освiти, а й у майбутнiй професiйнiй дiяльностi економiста i його особистому житп.

Критерiями визначення здоров'язбережувально! компетентност майбутшх економюпв визначенi:

• сформованiсть мотиваци студенпв до здоров'язбережувально! дiяльностi на засадах сформованих цшшсних орiентацiй;

• валеограмотшсть майбутнiх економiстiв;

• ршень професшно-прикладно! фiзичноi пiдготовки студентiв з використанням комплексу спецiально розроблених вправ спрямованих на профiлактику професiйних захворювань для формування валеоготовносл майбутнiх економюпв;

• вмiння органiзовувати самостiйну роботу для здоров'язбережувально! дiяльностi.

З мeтою визнaчeння cфоpмовaноcтi здоpов'язбepiгaючоï компeтeнтноcтi мaйбyтнix eкономicтiв вcтaновлeно тpи piвнi (виcокий, cepeднiй i низький), в якиx вiдобpaжeно погазники кожного ïï компонeнтa.

Високий рiвень здоpов'язбepiгaючоï компeтeнтноcтi xapaктepизyeтьcя тaкими м^зни^м^

- y cтyдeнтa нaявний виоткий piвeнь cфоpмовaноcтi мотивiв здоpового cпоcобy життя; цiннicнe вiдношeння до влacного здоpов'я виявляeтьcя в нaявноcтi iндивiдyaльноï пpогpaми збepeжeння здоpов'я, що pозpоблeнa зa допомогою фaxiвцiв-тpeнepiв i peaлiзyeтьcя шляxом aктивноï фiзичноï пiдготовки ш тшьки нa зaняттяx фiзичного виxовaння, a й зaвдяки yчacтi y cпоpтивниx ceкцiяx, в aктивниx caмоcтiйниx зaняттяx фiзичними впpaвaми;

- cтyдeнт володie доcтaтнiм бaгaжeм нaкопичeниx зшнь вaлeологiчного cпpямyвaння тa фiзичноï кyльтypи; виявляе виcокий piвeнь поiнфоpмовaноcтi тa обiзнaноcтi з нayковиx зacaд cоцiaльниx, cycпiльниx, eкологiчниx явищ i тpaдицiй cтоcовно збepeжeння здоpов'я людини й оотов здоpового cпоcобy життя оcобиcтоcтi, eфeктивниx cпоcобiв здоpов'язбepiгaючоï дiяльноcтi, що е погазником виcокого piвня вaлeогpaмотноcтi мaйбyтнього eкономicтa;

- гноceологiчнa cклaдовa виcокого piвня здоpов'язбepiгaючоï компeтeнтноcтi мaйбyтнього eкономicтa визнaчaeтьcя вceбiчними знaннями peaльниx cпоcобiв здоpов'язбepeжeння, що зyмовлюeтьcя aктивними пошyкaми iнфоpмaцiï з виpiшeння пpоблeмниx cитyaцiй cтоcовно вибоpy здоpового cпоcобy життя (aктивнa yчacть y cоцiaльно-пcиxологiчниx тpeнiнгax з питaнь бeзпeки життедаяльносп, cиcтeмaтичнe читaння вaлeологiчноï лiтepaтypи з пpоблeм збepeжeння здоpов'я, пошуки й aнaлiз piзниx пpогpaм фiзичного вдоcконaлeння, здоpового xapчyвaння тощо);

- y cтyдeнтa cфоpмовaний твоpчий пiдxiд до визнaчeння мeти aктивного фiзичного нaвaнтaжeння з ypaxyвaнням пpофeciйно-пpиклaдноï фiзичноï тдготовки; здiйcнюeтьcя плaнyвaння, доcлiдницько-eкcпepимeнтaльнa дiяльнicть ото^вно нayкового пiдxодy до модeлювaння тa викоpиcтaння piзниx фоpм i мeтодiв здоpов'язбepeжeння;

- cтyдeнт доводить cиcтeмaтичний aнaлiз i caмооцiнкy влacноï здоpов'язбepiгaючоï дiяльноcтi, виявляе здaтнicть caмоcтiйно зacтоcовyвaти отpимaнi вaлeологiчнi знaння тa вмшня з пpaктики цiльового викоpиcтaння фiзичниx нaвaнтaжeнь y нaпpямi збepeжeння здоpов'я;

- одним iз нaпpямiв a^r^rora мiжкyльтypного cпiлкyвaння е обмiн iнфоpмaцieю з питaнь збepeжeння здоpов'я тa здоpового cпоcобy життя з мeтою cтвоpeння влacноï модeлi здоpов'язбepiгaючоï дiяльноcтi;

- cтyдeнт добpe оpieнтyeтьcя в piзниx видax здоpов'язбepiгaючоï дiяльноcтi, бepe aктивнy yчacть y cоцiaльниx aR^ax в оpгaнiзaцiï здоpового cпоcобy життя ^бта^ кpоcax, змaгaнняx тощо);

- y змодeльовaниx cитyaцiяx пpофeciйноï дiяльноcтi мaйбyтнього eкономicтa cтyдeнт виявляе вдоокий piвeнь фyнкцiонaльноï гpaмотноcтi з викоpиcтaння фiзичноï aктивноcтi тa нaвичок здоpов'язбepiгaючоï aктивноcтi;

- ycвiдомлюючи пeвнi штативт впливи оcобливоcтeй пpофeciйноï дiяльноcтi мaйбyтнix eкономicтiв, cтyдeнт плaнye, пpоeктye, модeлюe, пpогнозye влacний пpофeciйний pозвиток з ypaxyвaнням здоpов'язбepiгaючоï дiяльноcтi;

- cтyдeнт виявляе пpaгнeння до оcобиcто-повeдiнкового caмовдоcконaлeння cтоcовно збepeжeння здоpов'я, дeмонcтpyючи комплeкc якоcтeй, пов'язaниx з оcновaми бeзпeчноï життeдiяльноcтi (кaтeгоpично нeгaтивнe cтaвлeння до галшня, вживaння aлкоголю тa пcиxотpопниx peчовин) й aктивним здоpов'язбepiгaючим cпpямyвaнням нa оcновi тypботи пpо влacнe здоpов'я, що чiтко визнaчae cero здоpового cпоcобy життя мaйбyтнього eкономicтa.

Середнш рiвень здоpов'язбepiгaючоï компeтeнтноcтi xapaктepизyeтьcя тaкими покaзникaми:

• y cтyдeнтa нe визнaчeнi чiткi мотиви здоpового cпоcобy життя;

• y нього нeмae iндивiдyaльноï пpогpaми збepeжeння здоpов'я, що cвiдчить пpо нeдоcтaтню cфоpмовaнicть цiннicного cтaвлeння до влacного здоpов'я;

• xочa тaкий cтyдeнт cyмлiнно cтaвитьcя до фiзичноï пiдготовки да зaняттяx фiзичного виxовaння, однaк вш лишe кiлькa paзiв бyвae y тpeнaжepномy зaлi й пepiодично (бeзcиcтeмно) зaймaeтьcя фiзичними впpaвaми caмоcтiйно;

• студент мае несистематизоваш знання валеологiчного спрямування, визначаеться середшм рiвнем обiзнаностi з питань традицш стосовно здорового способу життя особистосп та деяких способiв здоров 'язбер^аючо1 дiяльностi (загартовування, воднi процедури, аеробша);

• перiодично цiкавиться iнформацiею з питань здорового способу життя (читае популярну лиературу стосовно здорового харчування, активного вiдпочинку тощо);

• етзодичне активне фiзичне навантаження (туристичнi походи, плавания, спортивш iгри) призводить до незадоволення його наслiдками (наприклад, виникнення больових явищ у м'язах) та перюдично спонукае студента до планування систематичного використання рiзних форм i методiв збереження здоров'я, хоча, здебшьшого, цi плани реалiзуються протягом 1-2 тижшв, що не сприяе упровадженню систематично1 практики цiльового використання фiзичних навантажень стосовно збереження здоров'я, аналiзу та самооцiнки власно! здоров 'язбертаючо! дiяльностi;

• iнформацiя з питань збереження здоров'я, якою цiкавиться студент, обмежуеться лише популярними дiетами;

• проблема створення власно! моделi здоров 'язбертаючо! дiяльностi майбутнього економiста не е предметом роздумiв студента;

• студент етзодично бере участь у сощальних акцiях з органiзацiï здорового способу життя (забтах, кросах, змаганнях тощо);

• функцiональна професiйно-прикладна валеолопчна грамотнiсть щодо прояву здоров'язберiгаючоï активносп у фаховiй дiяльностi потребуе вдосконалення i систематизацiï;

• студент не пов'язуе власний професшний розвиток iз здоров'язберiгаючою дiяльнiстю;

• усвiдомлюючи певш негативнi впливи особливостей професiйноï дiяльностi економiстiв, студент сподiваеться на те, що зможе «поправити» свое здоров'я за допомогою санаторив та щорiчного вiдпочинку в майбутньому;

• самовдосконалення цiеï групи студентiв стосовно збереження здоров'я обмежуеться лояльним ставленням до палшня та епiзодичним вживанням алкоголю, категоричним запереченням використання психотропних наркотичних речовин;

• здоров'язбережувальна дiяльнiсть не визначаеться сенсом способу життя майбутнього економюта.

Низький pieeHb здоров 'язбертаючо1' компетентносп майбутнього економiста мае так ознаки:

- у студента вiдсутнi мотиви здорового способу життя i цштсне ставлення до власного здоров'я;

- заняття з фiзичного виховання студенти здебiльшого пропускають, не вважаючи ix необxiдними для отримання фахово^' квалiфiкацiï; вони лише калька разiв вiдвiдують спортивнi секцп чи iншi заклади для фiзичного вдосконалення органiзму;

- тдготовку з дисциплiн валеологiчного спрямування та фiзичного виховання студенти вважають чимось другорядним порiвняно з вивченням фахових дисциплiн;

- студенти не щкавляться iнформацiею про науковi засади сощальних, суспшьних, екологiчниx явищ i традицш стосовно збереження здоров'я людини й основ здорового способу життя особистосп, ефективних способiв здоров'язбережувальноï дiяльностi, вiдтак виявляють низький рiвень валеограмотносп;

- знання реальних способiв збереження здоров'я обмежуються рекомендацiями лiкарiв з питань л^вання хвороб;

- участь у сощально-психолопчних тренiнгаx з проблем безпеки життедiяльностi обмежуеться роллю пасивно^ротчного спостерiгача;

- студент нiколи не проводить аналiзу i самооцiнки власноï здоров'язберiгаючоï дiяльностi, не використовуе спещальних форм i методiв збереження здоров'я, не щкавиться лiтературою стосовно питань збереження здоров'я, не пов'язуе майбутню професшну дiяльнiсть з проблемами збереження здоров'я;

Мета: забезпечити формування здоров'язбережувально! компетентностi майбутнiх економiстiв на засадах аксюлопчиого пiдходу

Науков1 п1дходи до п1дготовки

майбутн1х економкт1в: гносеолопчний;

системний; компетентшсни й; комплексный; особисткно-ор1ентований; праксеолопчно-д1яльшсний.

Забезпечення мотиваци студенлв до здоров'язбережувально! д1яльност1 на засадах сформованих щнтсних ор1ентацш.

П1двищення валеограмотност1 на основ1 штегративного тдходу до професшного спрямування у вивчент курив «Безпека життед1яльност1» та «Ф1зичне виховання».

Профес1йно-прикладна ф1зична тдготовка студенлв.

Орган1зац1я самостшно!' роботи для набуття студентами особистого досвщу здоров'язбережувально! д1яльност1.

Принципи реал1защ1 акс1олог1чного п1дходу:

актив1зацп, шдиввдуал1заци,

поетапносп, штеграцп теорп з практикою, едноста мотивацшного та рефлексивного забезпечення

навчання, ситуативноста.

ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА КОМПЕТЕНТН1СТЬ МАИБУТН1Х ЕКОНОМ1СТ1В

Компонента: мотивацiйно-аксiологiчний, когттивний, гносеологiчний, соцiально-комунiкативний, операцiйно-технологiчний, поведтковий.

КРИТЕРП ТА ПОКАЗНИКИ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНО! КОМПЕТЕНТНОСТ1

I

X

Сформован1сть мотиваци студенлв до здоров'язбережувально! д1яльност1 на засадах щнтсних ор1ентащй. Валеограмотн1сть майбутшх економктав. Профес1йно-прикладна ф1зична п1дготовка студенлв.

Ум1ння орган1зовувати самост1йну роботу для здоров'язбережувально! д1яльност1.

Р1ВН1 СФОРМОВАНОСТ1 ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНО! КОМПЕТЕНТНОСТ1

Результат: сформована здоров'язбережувальна компетентшсть майбутн1\ економ1ст1в

J

Рис. 1. Модель формування здоров 'язбережувалъног компетентност1 майбуттх економiстiв на засадах аксiологiчного тдходу.

- студент уникае учасп в соцiальниx акцiяx з оргашзаци здорового способу життя (забiгаx, кросах, змаганнях тощо);

- школи не замислюеться над поеднанням професiйноï дальности з проблемою здоров'язбереження, тому профеайно-прикладна фiзичиа пiдготовка студента мае низький ршень;

- студент не виявляе прагнення до особисто-поведшкового самовдосконалення стосовно збереження власного здоров'я (палить, споживання алкоголю не вважае поганою звичкою, вже мае досввд вживання психотропних речовин);

- вважае турботу про здоров'я справою лiкарiв, а тому його життедiяльнiсть не вщзначаеться здоров'язберiгаючим спрямуванням.

Конкретизованi структурш складовi здоров'язбережувальноï компетентностi, критерп, рiвнi сформованостi та показники визначення кожного рiвня дають змогу вiдобразити ïx взаемозв'язок i взаемозалежнiсть у розробленш моделi формування здоров'язбережувальноï компетенцп майбуттх економюпв на засадах аксiологiчного тдходу (рис. 1). У процесi розробки моделi ми взяли за основу тлумачення ïï сутностi в енциклопедично-доввдковш лiтературi.

Модель (лат. modulus - мiра, зразок) розумiеться як уявна або матерiально реалiзована система, котра вiдображае, вiдтворюе або iмiтуе будову i дш якого-небудь об'екта дослщження (природного чи соцiального), використовуеться для одержання нових знань про нього [3, с. 683], оск1льки здатна змiнювати його так, що ïï вивчення дае нову iнформацiю [5, с. 516].

У моделi ввдображено поеднання мети i результату забезпечення формування здоров'язбережувальноï компетентностi майбутнix економюпв на засадах аксiологiчного пiдxоду.

Для досягнення поставленоï мети були визначеш педагогiчнi умови: забезпечення мотивацп студенпв до здоров'язбережувальноï дiяльностi на засадах сформованих цшшсних орiентацiй; пiдвищення валеограмотносп на основi iнтегративного пiдxоду до професшного спрямування у вивченнi курив «Безпека життедiяльностi» i «Фiзичне виховання»; професшно-прикладна фiзична тдготовка студенпв; органiзацiя самостiйноï роботи для набуття студентами особистого досвiду здоров'язбережувальноï дiяльностi.

У реалiзацiï визначених педагогiчниx умов використовувалися так науковi пiдxоди до тдготовки майбуттх економюпв: гносеологiчний; системний; компетентнiсний; комплексний; особистiсно-орiентований; праксеологiчно-дiяльнiсний. Осшльки метою дослiдження е забезпечення формування здоров'язбережувальноï компетенцп майбутнix економiстiв на засадах аксюлопчного пiдxоду, то в моделi конкретизованi принципи реалiзацiï аксюлопчного пiдxоду: активiзацiï, iндивiдуалiзацiï, поетапностi, штеграцп теорп з практикою, едносп мотивацшного та рефлексивного забезпечення навчання, ситуацшносп.

У моделi вiдображено, що результатом реалiзацiï наукових пiдxодiв до тдготовки майбуттх економюпв, визначених педагогiчниx умов на основi дотримання принципов реалiзацiï аксiологiчного пiдxоду е сформована у студенпв здоров'язбережувальна компетентнiсть, компонентами якоï е мотивацiйно-аксiологiчна, когнiтивна, гносеологiчна, сощально-комушкативна, операцiйно-теxнологiчна, поведiнкова складовi.

Сформованiсть здоров'язбережувальноï компетентносп майбутнix економiстiв визначалася за такими критерiями: сформованiсть мотиваци студенпв до здоров'язбережувальноï дiяльностi на засадах цшшсних орiентацiй; валеограмотнiсть майбутнix економюпв; професiйно-прикладна фiзична тдготовка студентiв; умшня органiзовувати самостiйну роботу для здоров'язбережувальноï дiяльностi. Змiст показник1в кожного критерш сформованостi здоров'язбережувальноï компетентностi майбутнix економюпв встановлювався за трьома р1внями: високим, середнiм i низьким.

Обгрунтування компоненпв, критер^в, показник^в i р1вн1в сформованосп здоров'язбережувальноï компетентностi студентiв, яка формуеться у проце^ реалiзацiï визначених педагопчних умов, потребуе експериментальноï перевiрки на практищ, що здiйснювалося в ход1 експериментального дослiдження.

Л1ТЕРАТУРА:

1. Башавець Н. А. Теоретико-методичн засади формування культури здоров'язбереження як свггоглядно! орieнтацп студенлв вищих eKOHOMi4HHX навчальних закладiв: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Наталiя Андрпвна Башавець. - Одеса, 2012. - 555 с.

2. Бобрицька В. I. Теоретичн i методичн основи формування здорового способу життя у майбутнiх учителш у процесi вивчення природничих наук: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Валентина 1ватвна Бобрицька. - К., 2006. - 470 с.

3. Великий тлумачний словник сучасно! укра1нсько1 мови / уклад. i гол. ред. В. Т. Бусел. - К.; 1ртнь: ВТФ «Перун», 2009. - 1736 с.

4. Ворошн Д. С. Формування здоров'язберпаючо! компетентност студенлв вищих навчальних закладгв засобами фiзичного виховання: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / Дмитро Свгенович Воронiн. - Херсон, 2006. - 225 с.

5. Енциклопедiя освгги / гол. ред. В. Г. Кремень. - К.: Юршком 1нтер, 2008. - 1040 с.

6. Соловьева Н. И. Здоровьесберегающая система образования в обеспечении формирования культуры здорового образа жизни учащихся: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Наталья Ивановна Соловьева. - Ставрополь, 2005. - 195 с.

УДК 001.8:37.013:378.663-057.4

Р. В. СОП1ВНИК

МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ Л1ДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

Обгрунтовано методологiчнi засади виховання лiдерських якостей cmydeHmie — майбуттх фахiвцiв АПК. Виокремлено чотири складовi, ят забезпечують методологiчний базис формування лiдерських якостей студентiв: перша — це фтософсьт системи, включае екзистенцiалiзм та ноосферогенез; друга — теорИ та концепцп (диспозицшна теорiя, теорiя лiдерських рис, ситуативна теорiя лiдерства, теорiя дистрибутивного лiдерства); третя включае найбыьш важливi методологiчнi принципи та тдходи; четверта — окремi методики i методи.

Ключовi слова: методологiя, методологiчнi тдходи, принципи, теорп лiдерства, лiдер агропромислового комплексу

Р. В. СОПИВНЫК

МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ВОСПИТАНИЯ ЛИДЕРСКИХ КАЧЕСТВ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ АГРОПРОМЫШЛЕННОГО КОМПЛЕКСА

Обоснованы методологические основы воспитания лидерских качеств студентов — будущих специалистов АПК. Выделено четыре составляющие, которые обеспечивают методологический базис формирования лидерских качеств студентов: первая — философские системы, содержит экзистенциализм и ноосферогене; вторая — теории и концепции (диспозиционная теория, теория лидерских черт, ситуационная теория лидерства, теория дистрибутивного лидерства); третья содержит наиболее важные методологические принципы и подходы; четвертая — отдельные методики и методы.

Ключевые слова: методология, методологические подходы, принципы, теории лидерства, лидер агропромышленного комплекса

R. V. SOPIVNYK

METHODOLOGICAL FOUNDATIONS OF THE LEADERSHIP QUALITIES EDUCATION OF FUTURE SPECIALISTS OF THE AGRICULTURAL COMPLEX

The article analyzes the methodological principles of education of the leadership qualities of the future specialists of the agricultural complex. Four components that provide a methodological basis for the development of leadership qualities of students are distinguished. The first component comprises philosophical systems which include existentialism and noosphere genesis. The second component consists of theories and concepts (disposition theory, the theory of leadership qualities, situational theory, the theory of distributive