CC BY
109
ФIЛGCGФIЯ НАУКИ I ТЕХН1КИ УДК 1:001 + 930 (4)
«_» 1 * С. Ш. AИTGB 1
1 Днiпpoпeтpoвcький нaцioнaльний yнiвepcитeт зaлiзничнoгo тpaнcпopтy iHem aкaдeмiкa В. A. Лaзapянa (Днiпpoпeт-poвcьк)
КОГН1ТИВН1 АСПЕКТИ Cy4ACHOÏ ФШОСОФП 1СТОРИЧНОГО П1ЗНАННЯ
Мета. Meтoю да^ пpaцi е iнтeлeктyaльнa peкoнcтpyкцiя та анал1з piзнoмaнiтниx за мeтoдoлoгiчними т-дxoдaми кoгнiтивниx нaпpямкiв cyчacнoï ф^^фи icтopiï та з'яcyвaння ïx газнавальн^, нayкoвиx взае-мoзв'язкiв iз кoнцeптyaльними пoлoжeннями тaкoï гiлки icтopичнoгo тзнання, як icтopичнa aнтpoпoлoгiя. Метoдoлoгiя. Meтoдoлoгiчним iнcтpyмeнтapieм дaнoï poбoти виcтyпaють так нayкoвi пiдxoди, як мeтoди фь лocoфiï науки, мiждиcциплiнapний пiдxiд, мeтoди джepeлoзнaвчoгo та cиcтeмнoгo aнaлiзy. Наугава швизна. Biдтвopeнo та пpoaнaлiзoвaнo низку мeтoдoлoгiчниx пiдxoдiв, влacтивиx пpиpoдoзнaвчим та cy^^ro-гyмaнiтapним наукам. Gcтaннi, вадшвадш iз пpинципaми мiждиcциплiнapнoï пapaдигми, вeльми шиpoкo за-cтocoвye cyчacнa фiлocoфiя icтopичнoгo пiзнaння, зoкpeмa пpи aнaлiзi icтopичнoгo пpoцecy та гoлoвниx eлe-мeнтiв йoгo: мeнтaльнocтi, cвiтoглядy та нopм cycпiльнo знaчyщoï та ocoбиcтicнoï пoвeдiнки iндивiдiв та co-цiyмiв минyлoгo. З'яcoвaнo вплив на дocлiджeння piзнoмaнiтниx icтopичниx та icтopичнo-aнтpoпoлoгiчниx пpoблeм кoнцeпцiï тaкиx iмплaнтoвaниx у мeтoдoлoгiю cyчacнoï фiлocoфiï icтopiï нayкoвиx диодиплш, як тe-opiя xaocy, cH^prera^, мaтeмaтичнa бioлoгiя, eтнoлoгiя, coцiaльнa пcиxoлoгiя тoщo. Aкцeптoвaнo увагу на iнтeлeктyaльнi зв'язки, зacтocoвaниx у фiлocoфiï icropiï, icтopичнoмy пiзнaннi мiждиcциплiнapнoï мeтoдoлo-riï, тeopiï та кoнцeптiв iз пpиpoдoзнaвчиx та coцiaльнo-гyмaнiтapниx диcциплiн. Boни зacтocoвyютьcя для aнaлiзy та poзyмiння кoмплeкcниx та бaгaтoacпeктниx icтopичниx пoдiй та opo^^. bmciiobkm. Рeзyльтaтoм aнaлiзy кoгнiтивнoï динaмiки зacтocyвaння у фiлocoфiï icTOpiï кoнцeптyaльниx пiдxoдiв iз вeльми шиpoкoгo cпeктpy нayкoвиx диcциплiн cтaлo виoкpeмлeння низки eтaпiв цьoгo iнтeлeктyaльнoгo ^o^cy. Koжeн iз ниx мае ocoбливi лoгiкo-мeтoдoлoгiчнi та coцiaльнo-кyльтypнi oзнaки («xaparcrep^rara»). Bнyтpiшня, кoгнiтивнa eднicть дaнoï нayкoвoï динaмiки пoлягae у тoмy, щo вoнa була cпpямoвaння нe на pyйнaцiю пoпepeдньoï irne-лeктyaльнoï тpaдицiï, aлe на ïï пoглиблeння та oнoвлeння на пiдcтaвi peaлiзaцiï б№ш piзнoмaнiтниx та eфeк-тивниx мeтoдoлoгiчниx пiдxoдiв.
Ключовi слова: фiлocoфiя icTOpiï, icтopичнe пiзнaння, icтopичнa aнтpoпoлoгiя, мiждиcциплiнapний пiдxiд, кoгнiтивнa динaмiкa.
Актуальмicть
Cтpyктypaлiзм та пocт cтpyктypaлiзм е вeльми poзпoвcюджeними у cyHacnoHy co-цiaльнo-гyмaнiтapнoмy пiзнaннi та йoгo фь лocoфcькoмy ocмиcлeннi кoгнiтивними па-paдигмaми. GAnax значна кiлькicть дocлi-джeнь у датому пpoблeмнoмy пoлi вншна-на у мeжax бiльш тpaдицiйниx irn^e^ya-льниx нaпpямкiв. Дo rmx мoжнa вiдвecти, зoкpeмa фiлocoфcький aнaлiз мeгaicтopич-rmx пpoцeciв, ocмиcлeння кoгнiтивниx oco-бливocтeй icтopичнoгo пiзнaння, вивчeння ^навальн^ тpeндiв пpиpoдничиx наук у npocropi icтopичнoгo пiзнaння, icтopичнo-aнтpoпoлoгiчниx мeтoдoлoгiчниx пiдxoдiв.
Мета
Meтoю дaнoï пpaцi е iнтeлeктyaльнa pe-кoнcтpyкцiя та aнaлiз piзнoмaнiтниx за мe-
тoдoлoгiчними пiдxoдaми кoгнiтивниx на-пpямкiв cyчacнoï ф^^фи icropn та з'яcyвaння ïx ^навальн^, нayкoвиx взае-мoзв'язкiв iз кoнцeптyaльними пoлoжeння-ми та^' гiлки ^op^nore пiзнaння, як ic-тopичнa aнтpoпoлoгiя.
Метoдoлoгiя
Пepший iз вищeзaзнaчeниx на^ям^ нayкoвиx cтyдiй включае icтopичнo-aнтpoпoлoгiчнi acпeкти дocлiджeнь ф1ш-coфcькo-icтopичниx шн^п^й видaтниx миcлитeлiв XX cт. Cepeд пoдiбниx cтyдiй cлiд вказати на npa^ пpиcвячeнi ocмиcлeн-ню фiлocoфcькo-icтopичниx тeopiй G. Шпeнглepa, G. Gpтeгi-i-Гaceтa та кoнцeпцiï лiбepaльнoгo (iндивiдyaльнoгo) кaпiтaлiзмy i йoгo впливу на гшбальш icтopичнi npo^-ch. Так, дocлiдник ф^^ф^^' твopчocтi
О. Шпенглера, американський фшософ та iсторик Дж. Фаркенкопф, вказуе на переко-нання шмецького мислителя у iррацiональ-них засадах св^ового, iсторичного процесу. На думку американського науковця, цей елемент концепцп О. Шпенглера е профе-тичним й передбачае хаотичнi i деструкти-внi поди 11 вересня 2001 року [5, с. 500]. Дж. Фаркенкопф вказуе також на вщмову Шпенглера вщ концепцп европоцентризму у розумшш сутносп свiтових юторичних процесiв в той час, коли його пол^ична фь лософiя була не тшьки проевропейською але i прогерманською. Саме розумiння iр-рацюнальних начал iсторичного процесу та його плюралютичних культурно-цивiлiзацiйних засад стало важливим фун-даментальним елементом юторично! антропологи та iнших напрямюв сощально-гуманiтарного пiзнання, хоча Шпенглер, на думку американського дослщника, мало розумiв цi когнiтивнi наслiдки власно! концепцп [5, с. 500].
Фшософсько-юторична або юторюлогь чна (за термшолопею американського вче-ного Дж. Грехема) теорiя Х. Ортегi-i- Гасе-та також мiстить низку юторично-антропологiчних елементiв. Так, юпансь-кий фшософ вважав за необхщне для юто-ричних студiй бачити юторичний процес «зсередини» ,тобто реконструювати «люд-ський вимiр» юторп, повсякденне життя та ментальнiсть людей та суспшьств минуло-го. Вiн вважав важливим для юторичного пiзнання i радикальну iсторiзацiю всiх ас-пектiв, яю торкаються людського життя [2, с. 511].
Проблему впливу лiберального катталь зму на iсторичний розвиток традицшних суспiльств дослiджуе Р. П. Кротп. На його думку, застосування пол^ичних та еконо-мiчних установлень i сощально-економiчних алгоритмiв розвитку суспшьс-тва iндивiдуального капiталiзму у сощумах iз колективiстською ментальнiстю призведе до економiчноi та пол^ично! поляризацп [4, с. 1193]. А отже, сощальним ката^з-мам та можливiй руйнацп. Кроттi аналiзуе
ментальш, сощокультурш та релшйш засади захщно'1 цившзацп та ix д1алог i3 вщпо-вщними аспектами незахщних цивiлiзацiй, що входить до проблемного поля юторич-но'1 антропологи.
Аналiз когнiтивниx особливостей юто-ричного тзнання значною мiрою орiенто-ваний фшософською думкою на розумiння глибинних, сутшсних рис юторично'1 науки, можливосп застосування у ii штелектуаль-ному шструментарп методологiчниx досяг-нень шших наук (переважно загальнонау-кових), з'ясування тзнавальних перспектив юторп.
Так, американський дослщник, фiлософ юторп, Дж. 1ггерс осмислюе одне з основ-них понять юторичного пiзнання друго'1 по-ловини XX ст. - юторицизм. Цей термiн сформулював та ввiв у фiлософiю юторп та юторичш дослiдження К. Поппер (у робот «Жебрацтво юторицизму») . Поппер вважав, що сенс цього термшу - принцип со-цiально-економiчного, юторичного або фь лософського детермiнiзму розвитку людст-ва, який спрямовуеться неодмшно дiючими законами. I на змшу даному поняттю на-прикiнцi XX ст. прийшло поняття нового юторицизму, яке означае застосування у дослщженнях минулого постмодершстсь-ко'1 каузальностi [6, с. 136-137]. Цей новий термш виник у американських структураль стських i постструктуралiстськиx студiяx у галузi соцiально-гуманiтарниx наук.
Американський фiлософ юторп Л. Голд-стейн у власних працях аналiзував когшти-внi особливосп iсторичного пiзнання. На думку дослщника творчосп Голдстейна, Л. О. Салливана, його набшьш важливими рисами вш вважав особливий когнiтивний характер юторичного факту, сконструйований (юториком) характер подiй минулого (тут пом^ш iнтелектуальнi паралелi iз концеп-щями французьких постмодернiстiв, зок-рема П. Ршьора), вплив культурного контексту на теорп та висновки юторика (очевидна кореляцiя iз постпозитивютською парадигмою фшософп науки) [8, с. 204].
Студп фшософа та iсторика iз США М. Стенфорда також присвячеш осмисленню тзнавальних основ iсторичного досль дження. Вони тим бшьше цiкавi що, як пе-реконливо вказуе вчений, суто фшософсью та метологiчнi працi у сучаснш iсторичнiй науцi США та шших краш Заходу е, з рiз-них причин, мало розповсюдженими [3, с. 124].
М. Стенфорд вважае поди констатую-чими елементами поля юторичного досль дження. Ц поди, повторюючись, трансфо-рмуються у засади iсторичного дослщжен-ня, яю створюють теоретичнi конструкцп. Останш поеднуються у розумi iсторика з шформащею про рiзноманiтнi спектри ми-нулого, що створюе умови та можливосп iсторичного дослiдження [4, с. 124].
Перспективи методолопчного оновлен-ня когштивних пiдходiв iсторичного пь знання завдяки застосуванню загальнонау-кових дослщницьких методiв розглядае американський вчений Д. Лшдельфельд. Вiн запропонував iнтегрувати у юторичш студп теорiю хаосу, розглянувши дану ког-нiтивну iнновацiю на прикладi студiй причин та змюту падiння Веймарсько'1' респуб-лши у Нiмеччинi на початку 1930-х роюв. Наводячи когнiтивнi паралелi iз теорп хаосу, Д. Лшденфельд визначае сутнiснi зв'язки у юторичному процесi мiж загаль-ним трендом подш та мiсцевими умовами, яю вельми динамiчно змiнюються [7, с. 281]. Вс наведенi вище роздуми над засад-ничими пiзнавальними рисами юторичного пiзнання шляхами розвитку стосуються i тако'1 11 галузi, як юторична антропологiя. Вельми цiкавим може стати застосування у юторико-антрополопчних студiях когшти-вних елементiв теорп хаосу, з огляду на iр-рацiоналiзм ментальностi масово!' поведш-ки i свiдомостi суспiльств минулого.
Наукова новизна
Застосування методiв природничих наук i загальнонаукових теорiй у iсторичних до-слiдженнях реалiзуеться у таких когштивних напрямках, як вивчення структурно-
функщональних основ юторичних наук через посередництво загальнонаукових мето-дологiй, вивчення рiзноманiтниx природничих чинникiв та ix дериватв на юторич-ний процес i iсторичне пiзнання, аналiз впливу природничих знань на уявлення про суспшьство наукових спiльнот та окремих вчених, ix ментальшсть та систему мораль-но-етичних цiнностей (останнi феномени охоплюють вже суто юторично-антропологiчну проблематику).
До першого когнiтивного аспекту дано-го напрямку належить, зокрема, досль дження американського фiлософа i методолога юторп М. Шермера про можливють застосування певних положень теорп хаосу у розумiннi iсторичниx процеав рiзного масштабу, переважно, глобального характеру. На думку М. Шермера, до переваг цього тзнавального методу належать: мо-жливiсть створити хаотичну модель ютори-чно'1' послщовносп подiй; можливiсть ана-лiзу нелшшних процесiв у юторп; осмис-лення проблемного поля самооргашзацп ю-торичних процеав та шляхи створення ю-торичного ладу iз хаосу; аналiз взае-мозв'язкiв спiввiдношення iсторичниx й сучасних сощальних руxiв i процеав [10, с. 59].
Серед низки природничих чинниюв, якi здiйснюють ютотний вплив на iсторичний процес та його людську розмiрнiсть, заxiднi дослщники вельми часто аналiзують бюло-пчш засади людсько'1' та суспшьно'1' дiяль-ностi. Так, А. Пенья пропонуе теор^, яка поеднуе теоретичнi пщходи математично'1' бюлогл та еволюцшно'1' бюлогл, що, на його думку, дае змогу обгрунтувати процеси культурно'1' дифузп суспiльства минулого за допомогою аналогiй iз популяцшно'1' генетики [9, с. 101]. Д. Браун заснував свое ба-чення причин юторичних процеав та ix спрямовашсть, мотивацiю учасникiв юто-ричних подш на дослщженш взаемозв'язкiв мiж iсторiею та людською (бiологiчною) природою. На думку американського вче-ного, ключовi концепци у еволюцiйнiй теорп та псиxологiчнiй науцi дозволяють ви-
користати 1х для розумшня сутносп людсь-ко'1 природи i людського знання. Застосу-вання даного когштивного пiдходу може, з точки зору Д. Брауна, допомогти у вщповь дi на такi складш питання юторично! науки, як причини створення Британсько! iмперп та вивчення феномену, поличного й культурного, ренесансно! Флоренци [1, с. 99].
Третш аспект вiдзначеного вище когштивного напрямку репрезентують роботи Д. Хект та В. Касселя. Д. Хект зосередила «пь знавальний фокус» свого дослщження на аналiзi ментальносп та морально-етичних цiнностях середовища вчених-
антропологiв, анатомiв та бiологiв Франци останньо! чвертi XIX ст. (як сощально! гру-пи). Г! праця осмислюе соцiокультурнi ме-ханiзми формування ате!зму, як головного свiтоглядного щеалу членiв тсе! сустльно! групи [11, с. 1322].
В. Кассель напроти того, орiентуе свою працю на з'ясування впливу природничих наук (астрологи й позанаукового знання, астрологи) на ментальшсть i соцiально зна-чущу дiяльнiсть середньовiчного знахаря. Цей когштивний пiдхiд корелюе iз таким напрямом юторично! антропологи, як мш-роiсторiя. Остання вважае плiдним досль джувати життя та суспiльство минулого через призму досвщу конкретних людей минулого, переважно не займаючих провщно-го становища у суспшьсга.
Висновки
Пiдсумовуючи мiркування над впливом природничих та загальнонаукових теорш на юторичне пiзнання й iсторичну антропо-логiю, слiд зазначити, що вш реалiзувався на трьох рiвнях. На першому, мегарiвнi, вь дбуваеться дiя великих наукових концеп-цiй, зокрема теорiя хаосу i синергетики; на другому можемо бачити вплив окремих наук зокрема бюлоги, таких И роздшв, як ма-тематична бюлопя, еволюцiйна i соцiальна бiологiя; на третьому здшснюеться опосе-редковане використання природничих наук
для аналiзу ментальностi й свiтогляду соцi-альних груп i окремих людей минулого.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Brown, D. E. Human nature and history [Text] / D. E. Brown // History and theory. - 1999. - № 38. - p.138-157.
2. Domanska , E. I.I. Graham Theory of history in Drtega-i-Gasset «The dawn of historical reason»[Text]/E. Domanska// American historical rewiev. - 2000. - № 2.- p. 384.
3. Hamerow, T. S. M. Stanford The nature of historical knowelage [Text] / T. S. Hamerow/ / American historical rewiev. -1990.- №1.- p. 124.
4. Hall, Jh. R.P. Crotty when the histories collide: the development and impact of individualistic capitalistic capitalism [Text]/ Jh. Hall// American historical rewiev. -2004.-october.-p.1193-1194.
5. Iggers , G . Jh. Farkenkopf Prophet of Decline: Spengler on world history and politics [Text]/ G. Iggers// American historical rewiev. -2002.-april.-p.500-501.
6. Iggers , G . Historicism: the history and meaning of the term [Text]/ G. Ig-gers//Journal of the history of ideas.-1995.-vol.56.- №1.- p.129-151.
7. Lindenfild, D. Causality, chaos theory and the of Weimar Republic:Commentary on Henry Turners «Thirty days to pow-er»[Text]/ D. Lindenfild//History and theo-ry.-1999.- №38.-p.281-289.
8. OSallivan, L. Leon Goldstein and the epis-temology of historical knowelage[Text]/ L. O'Sallivan// History and theory.-2006.-№45.-p.204-228.
9. Pena, A. On the role of mathematical biology in contemporary historiography [Text]/ A. Pena //History and theory.- 1999.- №38.-p.101-120.
10. Shermer, M. «Exorcising Lapla's de-mon:chaos and antichaos history and me-tahistory»[Text]/ M. Shermer //History and theory.-1995.- №34.-p.59-83.
11. Williams , E. A. J. Hect the and of the soul:scientific Modernity,atheism and anthropology [Text]/ E. A. Williams // American historical rewiev. -2004.-october.-p.1322-1323.
Ф1ЛОСОФ1Я НАУКИ I ТЕХН1КИ ^ 1 * С. Ш. АИТОВ 1
1 Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта имени академика В. А. Лазаряна (Днепропетровск)
КОГНИТИВНЫЕ АСПЕКТЫ СОВРЕМЕННОЙ ФИЛОСОФИИ ИСТОРИЧЕСКОГО ПОЗНАНИЯ
Цель. Целью данной работы является интеллектуальная реконструкция и анализ разнообразных по методологическим подходам когнитивных направлений современной философии истории и выяснения их познавательных, научных взаимосвязей с концептуальными положениями такой ветви исторического познания, как историческая антропология. Методология. Методологическим инструментарием данной работы выступают такие научные подходы, как методы философии науки, междисциплинарный подход, методы источниковедческого и системного анализа. Научная новизна. Воспроизведены и проанализированы ряд методологических подходов, присущих естественнонаучных и общественно-гуманитарным наукам. Последние, в соответствии с принципами междисциплинарной парадигмы, весьма широко применяет современная философия исторического познания, в частности при анализе исторического процесса и главных элементов его: ментальности, мировоззрения и норм общественно значимого и личностного поведения индивидов и социумов прошлого. Выяснено влияние на исследования различных исторических и историко-антропологических проблем концепции таких имплантированных в методологию современной философии истории научных дисциплин, как теория хаоса, синергетика, математическая биология, этнология, социальная психология и т.п.. Акцентируется внимание на интеллектуальных связях применяемых в философии истории, историческом познании междисциплинарной методологии, теории и концептов естественно-научных и социально-гуманитарных дисциплин. Они применяются для анализа и понимания комплексных и многоаспектных исторических событий и процессов. Выводы. Результатом анализа когнитивной динамики применения в философии истории концептуальных подходов весьма широкого спектра научных дисциплин стало выделение ряда этапов этого интеллектуального процесса. Каждый из них имеет особые логико-методологические и социально культурные признаки («характеристики»). Внутреннее, когнитивное единство данной научной динамики заключается в том, что она была направлена не на разрушение предыдущей интеллектуальной традиции, но на ее углубление и обновление на основании реализации более разнообразных и эффективных методологических подходов.
Ключевые слова: философия истории, историческое познание, историческая антропология, междисциплинарный подход, когнитивная динамика.
S. Sh. AYTOV 1*
1 Dnipropetrovs'k National University of Railway Transport named after Academician VA Lazarian (Dnipropetrovs'k)
COGNITIVE ASPECTS OF MODERN PHILOSOPHY OF HISTORICAL KNOWLEDGE
Purpose. The aim of this work is the intelligent reconstruction and the analysis of the various methodological approaches to cognitive areas of modern philosophy of history and determines their cognitive and academic relationships with conceptual terms of such branches of historical knowledge as historical anthropology. Methodology. Methodological tools of this work are such scientific approaches as methods of philosophy of science, interdisciplinary approach, methods of source and system analysis. Scientific novelty. Reproduced and analyzed was a number of methodological approaches inherent in the natural sciences and the social - the humanities. The latter, in accordance with the principles of interdisciplinary paradigm, is very widely applied by the modern philosophy of historical knowledge, in particular in the analysis of the historical process and its main elements: the mentality, attitudes and norms of socially significant and personal behavior of individuals and societies of the past. The influence of research on various historical and historical anthropological problems such concepts implanted in the methodology of modern philosophy of history scientific disciplines as chaos theory, synergetics, mathematical biology, ethnology, social psychology, etc. Focuses on intellectual connections are used in the philosophy of history, historical knowledge interdisciplinary methodology, theory and concepts of natural science and social - humanities. They are used to analyze and understand the complex and multifaceted historical events and processes. Conclusions. The result of the analysis of the cognitive dynamics applications in the philosophy of history of conceptual approaches of a very wide range of
scientific disciplines has been the allocation of a number of phases of the mining process. Each of them has special logic - methodological and socio cultural characteristics ("Data"). Internal, cognitive science dynamics of this unity was not the aiming at the destruction of the previous intellectual tradition, but its deepening and updating on the basis of the implementation of more effective and diverse methodological approaches.
Keywords: philosophy of history, historical knowledge, historical anthropology, interdisciplinary approach, cognitive dynamics.
