CC BY
28
_ЛМГВОДИДАКТИКА_
6. Методика навчання шоземних мов i культур: теоргя i практика: шдручник для студенпв класичних, педагогiчних i лiнгвiстичних ушверситепв; за заг. ред. С. Ю. Школаево! / О. Б. Б^ич, Н. Ф. Бориско, Г. Е. Борецька та ш. - К.: Летай; 2013. - 590 с.
7. Скляренко Н. К. Сучасш вимоги до вправ для формування iншомовних мовленневих навичок i вмшь / Н. К. Скляренко // 1ноземш мови. - 1999. - № 3. - С. 3-7.
8. Baker J., Westrup H. The English Language Teachers' Handbook / J. Baker, H. Westrup. - London: Continuum, 2000. -178 p.
9. Lewis M. Implementing the Lexical Approach: Putting Theory into Practice / M. Lewis. - London: Language teaching Publications, 1997. - 223 p.
REFERENCES
1. Bodnar S. V. Kognityvnyi pidchid do formuvannya anglomovnoi kompetentnosti studentiv ekonomichnykh spetsialnostei [Cognitive approach to building English lexical competence of students of Economics-related majors]. Nauka i Osvita, 2014, vol 10, pp. 34-37.
2. Varava S. V. Vykladanya mov u vyshchykh navchalnykh zakladach osvity. [The application of system of exercises for building professionally oriented competence of foreign students]., 2016, Vol. 28. Available at: http://orcid.org/0000-0489-625X
3. Zadorozhna I. P. Organizatsiya samostiynoi roboty maibutnikh ychyteliv angliiskoi movy z praktychnoi movnoi pidgotovky [The organization of individual work of prospective teachers of the English language in language training], Ternopil, TNPU Publ., 2011, 414 p.
4. Mayer N. V. Formuvannya metodychnoi kompetentnosti u maibuthikh vykladachiv frantsuzkoi movu: teoriya i praktyka [Methodological competence development in prospective teachers of French: theory and practice], Kyiv, KNLU Publ., 2015, 472 p.
5. Marty nova R. Yu. Tsilisna zagalnodydaktychna model zmistu navchannya inozemnykh mov [The comprehensive didactic model of foreign language learning], Kyiv: Vyshcha shkola, 2004, 454 p.
6. Metodyka navchanya inozemnykh mov i kultur: teoriya i praktyka [Teaching methods of foreign languages and cultures: theory and practice], Kyiv: Lenvit, 2013, 590 p.
7. Sklyarenko N. K. Sychasni vymogy do vprav dlay formyvannya inshomovnykh movlennevukh navichok i vmin [Modern requirements to the exercises designed to build foreign speaking skills and abilities]. Inozemni movy, 1999, vol. 3, pp. 3-7.
8. Baker J., Westrup H. The English Language Teachers' Handbook / J. Baker, H. Westrup. - London: Continuum, 2000. -178 p.
9. Lewis M. Implementing the Lexical Approach: Putting Theory into Practice / M. Lewis. - London: Language teaching Publications, 1997. - 223 p.
Стаття надтшла в редакцт 25.02.2017р.
УДК 371.134
ОКСАНА ГРИДЖУК
oxana.hrydzhuk@gmail.com кандидат фшолопчних наук, доцент Нащональний лшотехшчний ушверситет Украши м. Львiв, вул. Генерала Чупринки, 105
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СОЦ1АЛЬНИХ ЧИННИК1В ФОРМУВАННЯ МОВНОКОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 СТУДЕНТА (НА МАТЕР1АЛ1 ОПИТУВАННЯ СТУДЕНТ1В Л1СОТЕХН1ЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ)
Висвгтлено проблему формування мовнокомуткативноЧ компетентностг студентгв у контекстi встановлення сощальних чиннитв, що впливають на вивчення ними укратськоХ мови за професшним спрямуванням. Описано результати опитування, проведеного в Нацюнальному лiсотехнiчному унiверситетi Украши в 2013-2016 рр. серед студентiв I та II кур^в. З'ясовано ставлення студентiв до укратськоХ мови як засобу спшкування пiд час виконання виробничих дш та вибору мови спшкування у майбутнiй професшнш дiяльностi. Основними соцiальними чинниками, що зумовлюють спiлкування студента певною мовою, названо вплив середовища, фактор спiврозмовника, специфжу мовленневог ситуацИ. До^джено розумiння студентами доцiльностi розвитку мовних знань та комунiкативних умiнь i навичок для професшного спiлкування. Встановлено, як знання й навички студенти вважають за необхiдне вдосконалити.
_ЛМГВОДИДАКТИКА_
Визначено систему мотивгв, як е визначальними для студентгв nid час вивчення украшсько'1' мови за професшним спрямуванням. Серед цiннiсних орiентацiй, що переважають у ставленнi до навчання, виокремлено чтке уявлення про свою майбутню професю i розумiння того, що треба знати i вмiти, креативний розвиток професшно'1 майстерностi та прагнення до творчостi, niдвищення соцiального статусу, ттерес до продовження навчання. Названо основнi мотиви, що спонукають студентiв до вивчення фахово'1 термiнологii як окремо'1 дисциnлiни, а саме: поглиблене вивчення фахово'1' термiнологii, формування навичок правильного використання термiнiв фаху та ix перекладу.
Ключовi слова: соцiальнi чинники, мовнокомушкативна компетенттсть, цiннiснi орiентацii, мотиви.
ОКСАНА ГРИДЖУК
oxana.hrydzhuk@gmail.com кандидат филологических наук, доцент Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, ул. Генерала Чупрынки, 105
ИССЛЕДОВАНИЕ СОЦИАЛЬНЫХ ФАКТОРОВ ФОРМИРОВАНИЯ ЯЗЫКОВОЙ И КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СТУДЕНТА (НА МАТЕРИАЛЕ ОПРОСА СТУДЕНТОВ ЛЕСОТЕХНИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ)
Освещена проблема формирования языковой и коммуникативной компетентности студентов в контексте установления социальных факторов, влияющих на изучение ими украинского языка по профессиональному направлению. Описаны результаты опроса, проведенного в Национальном лесотехническом университете Украины в 2013-2016 гг. среди студентов I и II курсов. При анализе было выяснено отношение студентов к украинскому языку как средству общения во время выполнения производственных действий и выбора языка общения в будущей профессиональной деятельности. Основными социальными факторами, обуславливающими общение студента на определенном языке, названы влияние среды, фактор собеседника, специфика речевой ситуации. Исследовано понимание студентами целесообразности развития языковых знаний и коммуникативных умений и навыков для профессионального общения. Выяснено, какие знания и навыки студенты считают необходимым усовершенствовать. Определена система мотивов, которые являются определяющими для студентов при изучении украинского языка по профессиональному направлению. Среди ценностных ориентаций, определяющих отношение к учебе в целом, выделены четкое представление о своей будущей профессии и понимание того, что надо знать и уметь, креативное развитие профессионального мастерства и стремление к творчеству, повышение социального статуса, интерес к продолжению обучения. Названы основные мотивы, побуждающие студентов к изучению профессиональной терминологии как отдельной дисциплины, а именно: углубленное изучение профессиональной терминологии; формирование навыков правильного использования терминов специальности и их перевода.
Ключевые слова: социальные факоры, языковая и коммуникативная компетентность, ценностные ориентации, мотивы.
OKSANA HRYDZHUK
oxana.hrydzhuk@gmail.com candidate of philological sciences, associate professor National Forestry University of Ukraine, Lviv, General Chuprynky 105 Street
RESEARCH OF SOCIAL FACTORS OF FORMATION OF THE STUDENT'S LANGUAGE AND COMMUNICATIVE COMPETENCE (BASED ON THE SURVEY OF STUDENTS OF THE FORESTRY SPECIALTIES)
The problem offormation of the student's language and communicative competence in the context of clarification of social factors that affect their learning of the Ukrainian Language for Proficiency is revealed. The results of survey conducted in the Ukrainian National Forestry University in 2013-2016 among the students of the first and second years (the specialities "Forestry and Landscaping" and "The
_ЛМГВОДИДАКТИКА_
Woodworking Technology") are described. Students' attitude to the Ukrainian language as a means of communication in performing of industrial actions and choosing the language of communication in future professional activities was found out in the analysis. Environmental impact, the factor of a companion, and the peculiarities of speech situation are considered to be among the main social factors that contribute to the student's communication in a certain language. Students' evaluation of their own level of command of the state language as a means of professional communication is defined. Students' understanding of appropriateness of development of language knowledge and also communicative abilities and skills for professional communication are researched. A set of knowledge and skills that students consider as those necessary to be improved is revealed. The appropriateness of studentsU language training at high school is outlined. The systems of reasons that are crucial for students during their studies of' the Ukrainian Language for Proficiency are identified. A clear idea of the future profession and understanding what we should know and be able to do, creative development of professional skills and desire to create, increase of social status, and interest in continuing education are highlighted among the values prevailing in attitude to learning in general. Some questions covered the necessity of professional terminology learning in the linguistic aspect. The major reasons that motivate students to learn professional terminology as a separate discipline such as in-depth study of professional terminology, and also formation of the skills ofproper use and translation ofprofessional terms are named.
Keywords: social factors, language and communicative competence, values, motives.
Вивчення мови професшного спрямування у техшчному вищому навчальному закладi (ВНЗ) - надважливе завдання, що потребуе системного тдходу, оскшьки передбачае i формування мовнокомушкативно1 компетентности студента, i розвиток його мовно1 особистосп. Цей процес вщбуваеться в конкретних сощальних умовах, засвоений майбутшми фахiвцями тд час навчання сощальний досвщ трансформуеться на власш щнносп й орiентацiï, що зумовлюе вибiр норм поведшки, зокрема комушкативноь У цьому контекст особливоï актуальности набувае визначення чинниюв, яю мотивують студента до усвiдомленоï мовленневоï дiяльностi.
Найважлившими шструментальними компонентами комплексноï професшно-комунiкативноï компетентности фахiвцiв I. Дроздова вважае мовну й мовленневу складов^ «Для фахiвцiв нефшолопчного профшю, яю здшснюють оргашзацшно-управлшську дiяльнiсть у сферi виробництва i технологш, практичну значущють мають навички i вмшня грамотного й ефективного використання мовних засобiв для вилучення, оброблення, продукування i ретрансляцп спещально1' шформацп вщповщно до потреб професшного спшкування» [2, с. 32]. Рiвень послуговування мовою залежить вщ ïï сощального статусу в суспшьствь Т. Симоненко зазначае, що сощальш фактори визначають ставлення до мови всього суспшьства, окремо1' людини, i пов'язуе ïx iз формуванням мотивацп до засвоення мови на певних рiвняx [3, с. 104].
Загалом науковщ придiляють значну увагу з'ясуванню рiзниx аспектiв навчання мови. Сощальш умови засвоення украшсько1' мови учнями старших клашв дослiджувала О. Горошкша [1]. Питання професiйного i сощального самовизначення студенев, одним iз компонентiв якого е ставлення до украшсько1' мови серед iншиx сощальних щнностей, вивчала I. Дроздова [2]. Сощальш процеси, що визначають основш сфери розвитку професiйноï культури усно1' та писемно1' комунiкацiï студентства, визначила Т. Симоненко [3].
Науковщ стверджують, що «мовна особистiсть формуеться у конкретному сощум^ iснуе у просторi конкретно!' культури, що вiдображуеться насамперед у мов^ у формах суспшьно1' нацiональноï свiдомостi (побутово1, громадянсько1, науково1, правовоï тощо), у предметах матерiальноï нацiональноï культури, в поведiнцi, моральних нормах i нормах мовленневого етикету певного народу, який користуеться цими нормами» [4, с. 29].
Метою статт е з'ясування сощальних чинниюв, що впливають на формування мовнокомунiкативноï компетентноси студентiв-лiсотеxнiкiв, зокрема, ставлення до украïнськоï мови як засобу навчання та майбутнього професшного спшкування, рiвня усвщомлення ними доцiльностi вдосконалення знання державноï мови, формування системи мовних знань, необхщних для якiсноï професiйноï комунiкацiï.
Цiлiсне розумiння потреб студенпв, ïx ставлення до процесу вивчення мови професшного спрямування дасть змогу скоригувати навчальний процес тд кожну окрему
групу, тд кожного студента, пристосувавши його до внутршньо! мотивацп студентiв та !хшх очшувань, а в окремих випадках i вплинути на мотивацiйно-цiннiсне ставлення до вивчення дисциплши.
Задля цього упродовж 2013-2016 рр. у Нацюнальному люотехтчному унiверситетi (м. Львiв) було проведено цикл опитувань студенев I та II кур^в, що навчаються за напрямами «Люове i садово-паркове господарство» та «Деревооброблювальнi технологи». Спектр запитань, окрiм iншого, стосувався цiннiсних орiентацш та мотивацп як до вивчення украшсько! мови професiйного спрямування, так i до навчання загалом, доцшьносл вивчення курсу «Фахова термiнологiя».
Ставлення до украшсько! мови як засобу спшкування тд час виконання виробничих дш у всiх опитаних студенев (247 осiб) е позитивним. У виборi мови, якою - майбутнш фахiвець буде послуговуватися пiд час виконання професшних обов'язкiв, вiдповiдi е прогнозованими (див. рис. 1).
лише лггературна украшська
украшська 1 росшська
будь-яка нацюнальна мова, що переважае в колектив1
виб1р мови спшкування залежить в1д стврозмовника
гов1р м1сцевост1, у як1й працюватиме студент
Рис. 1. Виб1р мови стлкування тд час використання професшних обов'язмв.
Так, варiант «лише л^ературною украшською» обрали 159 студенев (64 %); варiант «лише росiйською» - жоден iз опитаних; украшську й росiйську мови (залежно вщ потреб i мети спшкування) назвали 12 студенев (5 %) (переважно це представники центральних та схщних репошв Украши); 11 студенев («5 %) вважають за необхщне використовувати будь-яку нацiональну мову, що переважае в колектив^ оргашзацп, компанп; 30 опитаних (12 %) вказали, що вибiр мови спшкування залежить вщ того, якою мовою говоритиме спiврозмовник; 35 студентiв (14 %) будуть використовувати говiр ие! мiсцевостi, де працюватимуть.
Власний рiвень володiння державною мовою як засобом професшного спiлкування студенти ощнили по-рiзному: тiльки один iз опитаних вважае його високим; достатшм свш рiвень володiння мовою вважають 67 о^б; середнiм - 102 опитаних; задовшьним - 77 студентiв; недостатшм - жоден iз опитаних.
На питання «Чи вважаете Ви за необхщне вдосконалювати знання державно! мови як засобу професшного спшкування?» ствердно вiдповiв 221 студент, на варiант «частково» - 26 о^б, варiант «нi» не обрав жоден iз опитаних (див. рис. 2).
частково
■ к так
89%
Рис. 2. «Чи вважаете Ви за необхгдне вдосконалювати знания державног мови як засобу
профес1йного стлкування?».
Серед способiв удосконалення знання державно! мови загалом студенти обрали: читатиму бшьше книжок (спещальна та художня л^ература) - 75 ошб; шлях самоосв^и -49 опитаних; на мовних курсах - 12 ошб; тд час шдивщуальних занять з фахiвцем - 3 студенти; 32 студентам достатньо тих занять, що проводяться в ушверситетц 18 опитаних обмежаться тим, що не вживатимуть слiв-паразитiв, уникатимуть суржику тощо. Варiанти «шлях самоосв^и» та «читатиму бшьше книжок (спещальна та художня л^ература)» як способи удосконалення рiвня володшня державною мовою поеднали 58 студенев. Позитивним е те, що варiант «не буду удосконалювати, бо вважаю цi знання достатнiми для мене», не обрав жоден студент.
Доцшьним поглиблення знань з мови у ВНЗ вважають 183 студенти, необхщним частково - 43 опиташ, недоцшьним (варiант вiдповiдi «нi») - 21 особа (див. рис. 3).
Показовими е результати опитування у контекст ствставлення вщповщей на запитання «Чи вважаете Ви за необхщне вдосконалювати знання державно! мови як засобу професшного стлкування?» та «Чи вважаете Ви доцшьним поглиблення знань з мови у ВНЗ?».
Рис. 3. «Чи вважаете Ви доцгльним поглиблення знань з мови у ВНЗ?».
Запропоноваш дiаграми вiзуалiзують рiвень усвщомлення студентами необхщност поглиблення знань з рщно! мови задля яюсного професшного стлкування (89 % опитаних проти 11 %). Однак кшьюсть студенпв, яю розумiють, що треба продовжувати працювати над власним мовленням, зокрема й фаховим, i у ВНЗ, е меншою - 74 %. А 9 % о^б взагалi не вважають це потрiбним. 19 студенпв (8 % опитаних) в обох запитаннях дали вщповщь «частково». 5 студенпв (2 %) вважають, що !м лише частково необхщно вдосконалювати знання мови, але треба над цим аспектом працювати у ВНЗ (бо в наступному питанш «Як мовш знання Ви вважаете необхщними для майбутньо! професiйно! дiяльностi?» вони
обрали вaрiaнт вщповад «ycе, що cтocyeтьcя термiнiв мого фaxy»). Для 7 oпитaниx (3 %) поглиблення знань з мови y ВИЗ e недоцшьним, а рiвень знань державно1' мови як зacoбy прoфеciйнoгo cпiлкyвaння вони збираються пiдвищyвaти лише частково.
До мoвниx знань, неoбxiдниx, на думку cтyдентiв, для ïx мaйбyтньoï прoфеciйнoï дiяльнocтi, належать знання з oрфoгрaфiï (25 ocí6); знання з граматики (30 oпитaниx); знання з пyнктyaцiï (i9 ocí6); знання норм сучасно1' украшсько1' лiтерaтyрнoï мови загалом (22 студенти); усе, що cтocyeтьcя термiнiв фaxy (4S oпитaниx); дотримання вимог культури усного й писемного мовлення (2S ocí6). Загалом, у вiдпoвiдяx студенев на це запитання прocтежyeтьcя ч^кий контраст: це або лише один (дуже рщко два вaрiaнти - у 4 oпитyвaнняx) iз зaпрoпoнoвaниx вaрiaнтiв, або чотири-п'ять (у 5S oпитyвaнняx), а то й yci вaрiaнти (у i3 ocí6), в oкремиx випaдкax (у 5 студенпв) пiдcyмoвaнi фразою «yci перелiченi вище». Власний вaрiaнт вiдпoвiдi на це запитання не запропонував жоден з оптант.
У зaпитaннi «Якi саме знання з мови Ви ввaжaeте за покращити?» yci
студенти дали xoчa б один вaрiaнт вiдпoвiдi. 13 oпитaниx або вказали вс вaрiaнти вiдпoвiдей, або тдсумували ïx у власному вaрiaнтi вщповщдю «усе, назване вище». Дiaпaзoн вщповщей cтyдентiв e таким: краще засвогги термiни та ocoбливocтi ïx застосування xoчyть 47 oпитaниx; зрoзyмiти специфшу використання термiнiв та прoфеcioнaлiзмiв - 15 студенпв; пригадати правила написання cлiв та правила пyнктyaцiï - 1S oпитaниx; пiдвищити рiвень культури мовлення, в т. ч. дшового - 27 студенев; поглибити словниковий запас загалом - i0 ocí6; не вживати суржику - 12 студенев. 20 oпитaниx рoзyмiють доцшьшсть поглиблення знань з oрфoгрaфiï та пунктуацп, а також пiдвищення рiвня культури мовлення. i5 ocí6 вбачають розвиток влacниx мoвленнeвиx yмiнь у поглибленш словникового запасу, знaннi термжв та ïx особливостей вживання i в невикористанш суржику. Серед вщповщей студенев, якi вдосконалення знань держaвнoï мови як засобу прoфеciйнoгo стлкування та неoбxiднicть такого навчання у ВИЗ вважають дoцiльним лише частково, переважають вaрiaнти «пiдвищити рiвень культури мовлення, в т. ч. дшового», «не вживати суржику» i «знання термжв та ïx застосування».
Серед влacниx вaрiaнтiв, зaпрoпoнoвaниx студентами (3 особи), найбшьш цiкaвими e доцшьшсть зacвoeння прoфеciйнoï лексики та розумшня дiaлектизмiв (найменування рослин, тварин, птaxiв тощо), якi стосуються прoфеciï.
Анaлiз вiдпoвiдей cтyдентiв на запитання «Яю мoвнi знання Ви ввaжaeте неoбxiдними для мaйбyтньoï прoфеciйнoï дiяльнocтi?» та «Яю знання з мови Ви ввaжaeте за неoбxiдне покращити?» дав змогу виявити, що лише третина з ниx (S2 особи) xoче покращити тi знання, якi ввaжae дoцiльними у мaйбyтнiй рoбoтi.
При пoрiвняннi вiдпoвiдей (мaeмo на yвaзi запитання «Якi саме знання з мови Ви ввaжaeте за покращити?» та «Чи ввaжaeте Ви доцшьним поглиблення знань з
мови у ВИЗ?») виникae деяка невщповщшсть у вiдпoвiдяx cтyдентiв: тi з ниx, xтo не бачить потреби у вивченш мови фaxoвoгo спрямування, у наступному питанш зазначають, що xoтiли б покращити знання прoфеcioнaлiзмiв, культуру мовлення, зокрема й дшового, поглибити словниковий запас загалом, навчитися уникати суржику i навт знання термшв та специфши ïx уживання. Иа нашу думку, це вкaзye на недocтaтнe рoзyмiння студентами рoлi мови прoфеciйнoгo спрямування як навчального предмета у ВИЗ.
Иа запитання «Чи достатшми, на Вашу думку, e власш кoмyнiкaтивнi навички для майбутнього фaxoвoгo cпiлкyвaння?» вaрiaнти вщповщей студенев переважно були «частково, проте вважаю дoцiльним ïx удосконалити» (147 студенев) та «не дocтaтнi, треба покращити» (99 oпитaниx). Один зi cтyдентiв обрав вaрiaнт «так, повною мiрoю» та жоден - «не достатш, проте покращувати не маю потреби».
Серед кoмyнiкaтивниx yмiнь, неoбxiдниx для мaйбyтньoï прoфеciйнoï дiяльнocтi, студенти виокремили: лише «вмшня зaцiкaвити стврозмовника» - 7 ocí6; «yмiння переконати cпiврoзмoвникa» - S oпитaниx; «сформувати навички дiлoвoï кoмyнiкaцiï» -39 студенев; «тoчнicть мовлення» - i9 ocí6; «лaкoнiчнicть висловлювання» - 3 oпитaниx. Частина cтyдентiв пoeднaлa рiзнi кoмyнiкaтивнi вмiння, а саме: «вмшня защкавити та переконати cпiврoзмoвникa» - б7 oпитaниx; «сформувати навички дiлoвoï кoмyнiкaцiï» i «вoлoдiння прoфеciйнoю лексикою та термiнoлoгieю» - 70 ocí6; «вoлoдiння прoфеciйнoю
_ЛМГВОДИДАКТИКА_
лексикою та теpмiнологieю» i «точшсть мовлення» - 34 опиташ. Ваpiант в1дпов1д1 «не задумувався / не знаю» не обpав mxTO з1 студентiв.
Окpемi студенти доповнили пеpелiк власним ваpiантом, вказавши, що потpiбною для устшно1' д1яльност1 e pитоpика (2 опитаниx), pозумiння невеpбальниx засобiв комунiкацiï (2 особи) та вмшня знайти сп1льну мову з потенцшним клieнтом (3 студенти).
Частина студенев xоче покpащити одну комушкативну навичку: «гаpно вести ствбесщу з клieнтом» - 79 ос16; «точн1сть мовлення» - 17 опитаниx; «лог1чн1сть мовлення / викладу iнфоpмацiï» - 41 студент; «пpавильнiсть мовлення» - 28 ос16; навички самокошролю за дотpиманням мовниx ноpм у спшкуванш - 27 студентiв; декшька з ниx, зокpема: «лог1чн1сть викладу iнфоpмацiï та пpавильнiсть мовлення» - 23 опитаниx; «точн1сть мовлення», «лопчшсть мовлення / викладу iнфоpмацiï» i «пpавильнiсть мовлення» - 32 особи.
Кiлька студентiв як власний ваpiант в1дпов1д1 вказали вм1ння гpамотно висловлюватися, зацiкавити та пеpеконати спiвpозмовника (3 особи), ум1ння вiдстоювати власну думку (4 опиташ), точно аpгументувати (3 студенти).
П1д час анал!зу вiдповiдей студентiв на запитання «Як1 комунiкативнi навички Ви вважаeте необxiдними для майбутньо1' пpофесiйноï д1яльност1?» та «Як1 комунiкативнi навики Ви xотiли би покpащити?» виявлено певнi закономipностi у вибоpi ваpiантiв вiдповiдей, зо^ема: i) якщо студент у пеpшому питаннi обиpаe ваpiанти «вм1ння защкавити спiвpозмовника» та «вм1ння пеpеконати спiвpозмовника», то сеpед вiдповiдей на дpуге питання в1н обов'язково позначаe навичку «вмшня rap^ вести бесiду з клieнтом» (у 53 опитуванняx); 2) для частини студенев «вм1ння rap^ вести бесiду з клieнтом» зумовлене «володшням пpофесiйною лексикою та теpмiнологieю» i «точн1стю мовлення» (у 25 опитуванняx); 3) якщо студент у пеpшому питаннi обиpаe ваpiант «сфоpмувати навички дшово1" комунiкацiï», то у вiдповiдяx на дpуге питання вш частiше позначаe «точн1сть мовлення» та/або «лопчшсть мовлення / викладу iнфоpмацiï», та / або «пpавильнiсть мовлення» (у 157 опитуванняx), piдше - «навички самоконтpолю за дотpиманням мовниx ноpм у спiлкуваннi» (у 27 опитуванняx).
Пpи в1дпов1д1 на запитання «Як1 знання, навички Ви xотiли би покpащити пpи вивченнi куpсу «Укpаïнська мова за пpофесiйним спpямуванням»?» пеpеважна 61льш1сть студентiв вказала кшька ваpiантiв. Cеpед найбiльш типовиx e «пpавильнiсть написання та офоpмлення докуменив», «пpавильно висловлювати свою думку», «знати та ^авильно вживати теpмiни» та <ф!вень культуpи мовлення» - 78 ос16; «комунiкативнi навички у ^офесшному спiлкуваннi», «пpавильнiсть написання та офоpмлення документiв» та/або «знати та ^авильно вживати теpмiни» - 47 студенев; «пpавильно висловлювати свою думку» та «piвень культуpи мовлення» - 39 опитаниx. Також студенти мають намip покpащити такi знання й навички: «пpавильнiсть написання та офоpмлення докуменив» -22 особи, «комунiкативнi навички у ^офесшному спiлкуваннi» - 14 студенев, «пpавильно висловлювати свою думку» - 17 опитаниx, «знати та ^авильно вживати теpмiни» - 8 ос16, «спiлкування в оФ1ц1йно-д1ловому стилЬ> - 10 студентiв, «piвень культуpи мовлення» - 12 опитаниx. Власш ваpiанти запpопонували 12 студентiв; це зо^ема: питання стосовно pозвитку укpаïнськоï мови, знання пpийомiв мовного маншулювання, навичок оpатоpськоï майстеpностi, осо6ливост1 культуpи спiлкування чеpез електpонну пошту.
В1дпов1д1 студентiв, як1 не бачать потpеби поглиблювати знання мови у BH3, обмеженi ваpiантами «комунiкативнi навички у ^офесшному спiлкуваннi» та «спiлкування в офщшно-дшовому стил1».
Аналiз вiдповiдей студенпв на блок запитань, пов'язаний 1з pозумiнням майбутнiми фаxiвцями того, як1 мовн1 знання та комунiкативнi навички необxiднi 1'м для усп1шного фаxового спiлкування та як1 з ниx потpiбно покpащувати, засвiдчуe piвень усвщомлення студентами сутност1 мовнокомунiкативноï компетентностi. Адже, якщо узагальнити ваpiанти вiдповiдей на запитання «Як1 мовн1 знання Ви вважаeте необxiдними для своeï майбутньо1' пpофесiйноï д1яльност1?» та «Як1 знання з мови Ви вважаeте за необxiдне покpащити?», то отpимаeмо цтсну каpтину мовниx знань, необxiдниx студентов!: знання з оpфогpафiï, гpаматики та пунктуацп, теpмiни та пpофесiоналiзми й особливост ïx
вживання, норми сучасно! укра!нсько! мови, культура мовлення. При поеднанш вiдповiдей студентiв на запитання «Яю комунiкативнi вмiння Ви вважаете необхщними для свое! майбутньо! професшно! дiяльностi?» та «Якi комунiкативнi навички Ви хотши би покращити?» отримуемо спектр комушкативних навичок, якi студент вважае потрiбними: навички дшово! комушкацп; умiння не тiльки зацiкавити стврозмовника, а й переконати його, правильшсть; точнiсть, логiчнiсть мовлення; лаконiчнiсть висловлювання; володшня термiнологiею та професiйною лексикою. На основi цього можемо зробити висновок, що студенти загалом (« 80 %) розумтть, якi мовш знання та комунiкативнi умiння й навички необхщш !м для майбутньо! професшно! дiяльностi.
Найважливiшими мотивами вивчення курсу «Укра!нська мова за професшним спрямуванням» для студентiв е прагнення досконало знати мову професшного спрямування (120 ошб), поглиблення знань мови у професшнш сферi (34 студенти) та необхщшсть знати мову дшових паперiв (47 опитаних). Спiлкування на професшному рiвнi як основний мотив обрали 23 студенти. Лише 17 студенев поеднали прагнення досконало знати мову професшного спрямування iз формуванням навичок красиво i зрозумшо подавати шформащю та бути грамотною i успiшною людиною. 38 студентiв вважають, що мову професшного спрямування необхщно вивчати задля поглиблення знань мови у професшнш сфер^ вмшня складати дiловi папери та формування навичок красиво i зрозумiло подавати шформащю. Студенти, яю не вважають доцшьним поглиблене вивчення мови у ВНЗ, варiантами вiдповiдей обрали «бути грамотною й устшною людиною» (8 опитаних) та «поглиблення знань мови у професшнш сферЬ> (10 ошб).
Власний варiант запропонували 17 студентiв; це зокрема: «навчитися говорити так, щоб мене чули i слухали», «навчитися виступати перед великою аудиторiею», «сформувати вмiння подавати себе», «навчитися ч^ко формулювати думки», «правильно оформлювати документи».
Думки студентiв щодо доцiльностi вивчення фахово! термiнологi! в окремому мовознавчому курс (див. рис. 4) засвщчили необхiднiсть у такому навчаннi (130 студенев); варiант вiдповiдi «можливо (адже термши можна знайти у словниках) обрали 82 студенти; 10 студенев вважають, що нема потреби додатково вивчати термши (варiант вщповвд «ш»); не усвiдомлюють потреби лшгвштичного опрацювання термiнiв фаху 25 студенпв.
не знаю
Рис. 4. «Чи доцгльним, на Вашу думку, е вивчення курсу «Фахова термгнологгя»?»..
Основними мотивами для вивчення курсу «Фахова термшолопя» для студенев, яю твердо переконаш у його необхщноси, стали6 «поглиблене вивчення фахово! термшологп», «робота з фаховим науковим текстом» та «переклад термов» (85 опитаних); а також «формування навичок оперування фаховою термшолопею» та «роботу
_Л1НГВОДИДАКТИКА_
з науковим текстом» (38 о^б). 11 студенев як мотиви позначили ус запропонованi варiанти. Студенти, якi в попередньому запитанш обрали варiант «можливо», основними мотивами вважають: формування навичок оперування фаховою термшолопею (27 опитаних); роботу з фаховим науковим текстом (22 особи); переклад термов (4 студенти); роботу з фаховим науковим текстом та переклад термов (12 опитаних); поглиблене вивчення фахово! термшологп (13 ошб); розумшня походження термов (2 студенти). Значущим е те, що з 25 студенев, котрi не визначилися з доцшьшстю додаткового вивчення фахових термiнiв, 12 вказали на необхщнють знати, як правильно перекладати термши, та 5 студентiв зрозумiли, що термши потрiбнi у роботi з фаховим науковим текстом. Трое студенев вважають, що тд час вивчення фахово! термшологи необхiдно ще попрацювати над правильним вживанням термiнiв (власний варiант вiдповiдi).
У вiдповiдях на запитання «Яю цiннiснi орiентацi! переважають у мотивацп необхiдностi вивчення мови професшного спрямування?» спостерiгаемо усвiдомлення студентами значущост державно! мови; варiанти вщповщей: «зацiкавленiсть у вивченнi укра!нсько! мови як державно!» та «розумшня ролi укра!нсько! мови як важливо! складово! iснування укра!нсько! державностi» обрали 87 опитаних. Рiвень знання укра!нсько! мови з можливютю кар'ерного зростання (вщповщь на запитання «Укра!нська мова потрiбна, щоб швидше просуватися службовими сходами або з престижних мiркувань?») пов'язуе 71 студент. Для спшкування з клiентами чи покупцями у майбутньому укра!нська мова потрiбна 37 особам. За отриманими даними, 10 опитаних вивчае укра!нську мову лише для того, щоб отримати диплом, оскшьки ця дисциплша належить до обов'язкових навчальних дисциплш. Меркантильний штерес «мати високий бал iз дисциплiни» переважив у 43 студенпв. 8 ошб не пов'язали реалiзацiю професiйно i соцiально значимих цiлей з необхщшстю вивчення мови професiйного спрямування; на байдуже ставлення до укра!нсько! мови вказали 3 студенти.
Показовим, на нашу думку, е те, що для студенпв, яю не вважають доцшьним поглиблювати знання мови у ВНЗ, цшшсними орiентацiями виявилися здебiльшого варiанти «для спшкування з клiентами чи покупцями в майбутньому», рщше «розумiння ролi укра!нсько! мови як важливо! складово! юнування укра!нсько! державностi» (3 питаних), «вивчае укра!нську мову, щоб отримати диплом» (2 студенти) та «мати високий бал з дисциплши» (1 особа).
Стосовно щншсних орiентацiй, якi переважають у ставленш до навчання загалом, думки студенев виявилися дуже рiзними: вiд найпростiшого бажання «мати висою бали» (3 опитаних) та «штересу до нових предметiв» (4 особи) до системи мотивiв, що вщображають систему цiнностей студента, а саме: «ч^ке уявлення про свою майбутню профест i розумiння того, що треба знати i вмiти», «креативний розвиток професiйно! майстерностi та прагнення до творчосп» та/або «бути гарним спещалютом та отримати хорошу роботу», та / або «прагнення проявити себе в корисних видах дiяльностi», та / або «тдвищення сощального статусу», та / або «штерес до продовження навчання та бажання стати розумшшим» (137 студенев). Iншi опиташ обмежили вiдповiдi одним варiантом, наприклад: «прагнення проявити себе в корисних видах дiяльностi» - 15 осб, «креативний розвиток професiйно! майстерностЬ» - 9 студентiв, «чiтке уявлення про свою майбутню профешю i розумiння того, що треба знати i вмiти» - 12 опитаних, «покращення соцiального статусу» - 25 осб, «прагнення до творчостi» - 8 студенев, «здобути хорошi знання та стати справжшм фахiвцем у сво!й галузi» - 34 опитаних.
Зауважимо, що частина студенпв доволi поверхнево пiдiйшла до опитування: у 28 анкетах позначено лише один обраний варiант вщповда в ушх запитаннях. Результати опитування таких студенпв засвiдчують нерозумiння ними сутi процесу навчання, !х вiдповiдi непродуманi, в них не простежуеться внутршнього взаемозв'язку, лопки думки, певних закономiрностей щодо розгортання думки.
Здшснений аналiз тдтверджуе доцiльнiсть такого опитування серед студенев першого та другого року навчання у ВНЗ i на його основi можемо зробити певнi висновки. Опитування дало можливють передусiм з'ясувати ставлення студенев до укра!нсько! мови як засобу як засобу спшкування тд час виконання виробничих дш: воно в у^х опитаних е позитивним, проте це не зумовило одностайно! вщповад студентiв щодо
вибору мови майбутньо! професшно! комушкацп. У розумшш Tie! частини студенев переважае сприйняття себе як представника певного окресленого сощуму, до якого майбутнш фахiвець мае пристосуватися насамперед комушкативно, а не самому впливати на нього. Сощальш детермшанти, таким чином, зумовлюють мовну поведшку тако! особистостi загалом та вибiр мови спiлкування зокрема. За результатами опитування основними детермшантами е: вплив середовища (деякi студенти вважають за необхщне послуговуватися дiалектом як мовою професi!, а не л^ературною мовою); фактор спiврозмовника (вибiр мови спшкування залежить вiд того, якою мовою говоритиме спiврозмовник); специфiка мовленнево! ситуацi! (використання будь-яко! нацiонально! мови, що переважае в колектив^ оргашзацп, компанi!).
Доцiльним, на нашу думку, е формування у студенпв переконання в тому, що за належного володшня рiзними мовами (польською, росшською чи мовою iншо! нацiонально! меншини) перевагу в офiцiйному спiлкуваннi необхщно вiддати укра!нськiй мовi як державнш.
Перспективу подальших дослiджень убачаемо у визначент психологiчних чинниюв, що зумовлюють розвиток мовнокомунiкативно! компетентност студентiв люотехшчних спецiальностей.
Л1ТЕРАТУРА
1. Горошк1на О. М. Лшгводицактичш засади навчання украгнсько!' мови в старших класах природничо-математичного профiлю: моноrрафiя / О. М. Горошюна. - Луганськ: Альма-матер, 2004. - 362 с.
2. Дроздова I. П. Науков1 основи формування укра!нського професшного мовлення студенпв нефшолопчних факультепв ВНЗ: монографiя / I. П. Дроздова. - Харшв: ХНАМГ, 2010. - 320 с.
3. Симоненко Т. В. Сощальш фактори та !х роль у процеа розвитку культури усного та писемного мовлення студенпв / Т. В. Симоненко // Теоретичш питання культури, освии та виховання: зб. наук. праць. Вип. 24. - К.; КНЛУ, НМАУ, 2003. - С. 103-105.
4. Формування мовно!' особистосп на р1зних вiкових етапах: монографiя / [А. М. Богуш, О. С. Трифонова, О. I. Кисельова, Ж. Д. Горiна, М. П. Черкасов]. - Одеса: ПНЦ АПН Украши, 2008. - 272 с.
REFERENCES
1. Horoshkina O. M. Linhvodydaktychni zasady navchannia ukrainskoi movy v starshykh klasakh pryrodnycho-matematychnoho profiliu: monohraf. [Linguodidactic grounds of learning the Ukrainian language in secondary school with natural-mathematics specialisation]. Luhansk: Alma-mater, 2004. 362 p.
2. Drozdova I. P. Naukovi osnovy formuvannia ukrainskoho profesiinoho movlennia studentiv nefilolohichnykh fakultetiv VNZ: monohrafia. [Scientific grounds of Ukrainian professional speech formation of university students majoring not in philology-related disciplines^ Kharkiv; KhNAMH, 2010, 320 p.
3. Symonenko T. V. Sotsialni faktory ta yikh rol u protsesi rozvytku kultury usnoho ta pysemnoho movlennia studentiv [Social factors and their role in the process of studentsD oral and written speech culture development]. Teoretychni pytannia kultury, osvity ta vykhovannia. K.; KNLU, NMAU, 2003, Vol. 24, pp. 103-105.
4. Formuvannia movnoji osobystosti na riznykh vikovykh etapakh : monohraf. [Formation of language personality at different age stages]. [A. M. Bohush, O. S. Tryfonova, O. I. Kyselova, Zh. D. Horina, M. P. Cherkasov]. Odesa: PNTs APN Ukrainy, 2008, 272 p.
Стаття надтшла в редакцЮ 24.01.2017р.
