CC BY
20
За структурно-семантичними ознаками налтатись вволю нагадуе синтаксичнi сполуки набiгатись, нагстися досхочу. Кожна iз них вказуе на задоволення людських потреб у вищш мiрi. Однак автор стверджуе: мало налтатись вволю. Таким чином створено внутршнш алопзм фрази «мало налiтатись (набiгатись, на1стися, напитися) досхочу». Що / чого потрiбно ластiвцi (i людинi) «для повного щастя»? Вiдповiдь дають 11-12 рядки.
Упадають в око однотипт синтаксичт конструкци, що повторюються у поетичному текстi: однотипнi поширет звертання у 1, 2 та 16 рядках, а також речення з однорвдними членами у 3, 4, 7, 8, 12 рядках. Це синтаксичш конструкци, що нагадують мовлення 6-7^чно1 дитини. Вони коротка, а завдяки таланту поета - надзвичайно мiсткi. Повторюванi, вони легко запам'ятовуються, а також служать моделлю для утворення дiтьми власних, аналопчних суджень чи продовження авторських.
Представлена у статтi спроба тлумачення мовних засобiв допомагае окреслити вдейно-змiстове спрямування аналiзованого вiрша, зокрема мотивувати вiдбiр автором форм вираження украшськосп, доступнi та легкi для дитячого сприймання та нацюнальнох вдентифшаци. Аналiз демонструе майстернiсть М. Вшграновського у такому вiдборi, який забезпечуе наочно-образне розумiння читача ввдповвдно1 категори, опираеться на традидiйнi народнi знания та уявлення украlндiв (зоровi, смаков^ просторовi), звертаеться до емоцшно1 сфери, розвинено! у дитячому вiдi. Такий аналiз можуть застосовувати вчителi тд час пояснення художньох майстерностi письменнишв, учнi, студенти при навчальному (проблемному) читанш, батьки для розвитку у сво1х дiтей образного мислення, найрiзноманiтнiших умiнь (уявлення, уваги, спостереження, виокремлення, зiставления, аналогИ, протиставлення тощо).
Л1ТЕРАТУРА
1. Белей Л. Функдiонально-стилiстичнi можливост укра^сь^ лiтературно-художньоl антропошмп Х1Х-ХХ ст. / Л. Белей. - Ужгород, 1995. - 119 с.
2. Буряк Б. Так почалася творча бiографiя... / Б. Буряк // Вшграновський М. Атомш прелюди. - К.: Радянський письменник, 1962. - С. 3-6.
3. Дзюба I. Чарiвник слова / I. Дзюба // Вшграновський М. З обшнятих тобою дшв. - К.: Веселка, 1993. - С. 5-12.
4. Крупа М. Лшгвктичний аналiз художнього тексту: поЫбник / М. Крупа. - Тернопшь: Шдручники i помбники, 2005. - 416 с.
5. Кухаренко В. А. Интерпретация текста / В. А. Кухаренко. - М.: Просвещение, 1988. - 192 с.
6. Марисова I. В., Талпош В. С. Птахи Украши. Польовий визначник / I. В. Марисова, В. С. Талпош. - К.: Вища школа, 1984. - 183 с.
7. Салига Т. Поет - це слово. Це його життя... / Т. Салига // Вшграновський М. Вибраш твори у трьох томах. - Тернопшь: Богдан, 2004. - С. 5-54.
8. Словник укра^сь^ мови: В 11-ти т. - К.: Наукова думка, 1970-1980.
9. Украшська мова. Ендиклопедiя. - К.: Украшська енциклопедiя, 2000. - 750 с.
10. Фразеолопчний словник украlнськоl мови: У двох книгах. - К.: Наукова думка, 1993. - Т. 1-2.
11. Про Украшу. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: about-ukraine.com.
УДК 378.016:811.161
Л. М. ГОЛОВАТА
ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В Ф1ЗИЧНО1 КУЛЬТУРИ
УМ1НЬ I НАВИЧОК ДОСКОНАЛОГО ВОЛОД1ННЯ УКРАШСЬКОЮ Л1ТЕРАТУРНОЮ МОВОЮ У ПРОФЕС1ЙН1Й СФЕР1
У статтi розкрито методику реалiзацii програми курсу «Украшська мова (за професшним спрямуванням)» на факультетi фiзичного виховання (з урахуванням спортивног термтологп, вiдповiдного мовного матерiалу).
Запропоновано типологю завдань, спрямованих на формування власне мовленневих навичок (умтня контролювати i вдосконалювати свое мовлення; працювати над мовленневими вадами;
користуватися лiнгвiстичною лтературою) та формування профестних мовленневих навичок (умтня створювати висловлювання на фахову тематику; виступати публiчно; орiентуватися мовленневт навчальнш ситуацй, оформляти дтову документащю).
Ключовi слова: навчально-виховний процес, мовна особисткть, мовний курс, типологiя вправ i завдань творчого характеру.
Л. М. ГОЛОВАТАЯ
ФОРМИРОВАНИЕ В БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ФИЗИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ УМЕНИЙ И НАВЫКОВ СОВЕРШЕННОГО ВЛАДЕНИЯ УКРАИНСКИМ ЛИТЕРАТУРНЫМ ЯЗЫКОМ В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ СФЕРЕ
В статье раскрыта методика реализации программы курса «Украинский язык в профессиональном направлении)» на факультете физического воспитания (с учетом спортивной терминологии, соответствующего языкового материала).
Предложена типология заданий, нацеленных на формирование собственно речевых навыков (умение контролировать и совершенствовать свою речь; работать над речевыми ошибками; пользоваться лингвистической литературой) и формирование профессиональных речевых навыков (умение создавать высказывание на профессиональную тематику; выступать публично; ориентироваться в речевой учебной ситуации; оформлять деловую документацию).
Ключевые слова: учебно-воспитательный процесс, языковая личность, языковой курс, типология упражнений и заданий творческого характера.
L. М. HOLOVATA
CREATION IN FUTURE PHYSICAL CULTURE TEACHERS AND SKILLS MASTERY UKRAINIAN LITERARY LANGUAGE IN THE PROFESSIONAL FIELD
The article deals with the methodology of implementation of the syllabus of the Ukrainian language course (for specific purposes) at the Faculty of Physical Education (with the emphasis on sports terminology and appropriate linguistic didactic material).
The author offers a typology of assignments aimed at formation of students' speaking skills (the ability of controlling speech utterances, improving speaking skills, avoiding speech faults and mistakes and using linguistic literary sources), formation of professional linguistic skills as well (ability of creating appropriate professional utterances; making public speeches; orienting in a linguistic educational situation and preparation of professional documentation).
Keywords: educational academic proverbs, linguistic course, typology of exercises and tasks of creative character.
На етап нашонально-культурного i державного ввдродження Укра!ни в умовах технолопзаци й шформатизаци ycix сфер сустльного життя, глобалзаци eKOHOMi4HKx i гуматтарних, у тому числ освггтх процесш, основним завданням вищих навчальних закладв е формування елти суспшьства. Важливим складником цього процесу е забезпечення надежного р1вня комуткативно! компетенци майбуттх фах1вщв, оскшьки вивчення рвдно! мови - «це площина, з яко! починаеться тзнання свиу, свого народу, його духовноси» [1, с. 29].
Володшня рвдною мовою, використання li не тшьки в побуп, а й у професшнш дiяльностi, пiд час дшового спiлкyвання, у найрiзноманiтнiшиx сферах функцюнування е обов'язком кожного укра!нця, формування особистосп якого, починаючи з раннього вшу, «мае вщбуватися тшьки рвдною мовою свого народу, нею повинен здшснюватися навчально-виховний процес у вих ланках народно! освiти» [1, с. 131].
Першочерговою потребою високооргашзованого сyспiльства е виховання сильно! мовно! особистостi, яка мае фyндаментальнi знання i багатий iнформацiйний запас, прагне !х поповнювати, володiе основами конструювання тексту вiдповiдно до комyнiкативного задуму i мовленнево! культури. Тому завданням вищо! школи е пiдготовка висококвалiфiкованиx
спецiалiстiв, як1 досконало володшть мовою як в уснш, так i в писемнiй формi у професiйнiй сферi спiлкування. Майбутш учителi, причому не лише словесники, повинш оволодати сучасними теоретичними знаниями, набути грунтовних практичних навичок, творчих якостей та високо1 професiйноï майстерносп, адже «формування мовно1 свiдомостi учшв залежить вiд культури мови уих без винятку вчител1в» [4, с. 5].
Доцшьно нагадати, що ще 1ван Огieнко з цього приводу писав: «Кожний учитель - якого б фаху вiн не був - мусить досконало знати свою соборну лiтературну мову й вимову та соборний правопис. Не вшьно вчителевi оправдувати свого незнання рiдноï мови нефаховiстю. Як у школ^ так i поза нею учитель повинен говорити тшьки взiрцевою рвдною соборною лiтературною мовою й вимовою, щоб власним прикладом впливати на учшв i на оточення. Bd вчителi iнших предметiв мусять завжди звертати пильну увагу, щоб i на ïхнiх годинах панувала чиста лиературна мова. Бо мало зробить сам учитель рiдноï мови, якщо його не пiдтримають i вчителi iнших предмейв» [3, с. 26-27]. Проголошена сто рок1в тому думка залишаеться актуальною й надалi.
У Тернопшьському нацiональному педагогiчному унiверситетi iменi Володимира Гнатюка на нефiлологiчних факультетах викладаеться дисциплша гуманiтарного циклу «Украшська мова (за професшним спрямуванням)», метою якоï е «формувати у майбутшх спецiалiстiв умiння й навички досконалого володшня украшською лiтературною мовою у професшнш сферЬ [5, с. 4].
Мета нашо'1 CTaTTi полягае у з'ясуванш особливостей реалiзацiï програми мовного курсу (ввдповвдно до вимог кредитно-модульно1' системи) у процесi комунiкативноï тдготовки студентiв факультету фiзичного виховання.
У викладант мовного курсу на факультет! фiзичного виховання основний акцент робимо на комушкативному аспекп мови. Основою викладання е передусiм звернення до мовленнево1' дальноста (при вiдмовi ввд зайвого теоретизування, особливо щодо рiзного роду граматичних дефiиiцiй), оволодшня стшкими навичками усного монологу, дiалогу, полшогу. Увага до мови як навчально1' дисциплши у педагогiчному закладi освии посилюеться ще й тому, що сьогодтшш студенти - майбутнi вчител^ професiйнi спортсмени, тренери, реабiлiтологи, масажисти, спортивнi оглядачi. Ми е сводками того, як вщбуваеться стрiмкий розвиток рiзних галузей, з'являються новi спещальносп, отож мова майбутнiх фах1вщв повинна бути бездоганною, вони мають умии чiтко й зрозумiло висловити свою думку, адже навчання здiйсиюеться через мову, за ïï допомогою. Педагог, який не може висловитися, не може й навчити. Тому одним iз завдань мовного курсу е не тшьки забезпечити студенлв знаннями термiнологiï спецiальностей «Фiзичне виховання», «Спорт», «Здоров'я людини», а й розвинути х'хне продуктивне усне мовлення в уах фуикцiональних стилях сучасжл украшсько1' лiтературноï мови (в першу чергу науковому та офiцiйно-дiловому). Крiм означених першочергових, видiляемо ще й таю завдання, що ставляться до студентв: досконало оволодати нормами сучасно1' украшсько1' лiтературноï мови, не допускаючи калькування, змiшування мов; вмiти користуватися рiзноманiтними лексикографiчними джерелами, в тому чи^ iнтернет-ресурсами; навчитися складати ri дiловi папери, що функцiонують у широкш сферi д1яльност1 рiзних фах1вщв (заява, автобiографiя, резюме, характеристика, звгг, дiловий лист, оголошення, адреса, акт, доручення, трудова угода, iнструкцiя, правила, заявка на змагання, протоколи рiзних вид1в змагань тощо); логично, точно й послвдовно подавати стислу шформацш з того чи iншого питання; «розвивати комунiкативнi компетенцiï, потрiбнi у профеайному спiлкуваниi» [5, с. 4].
Мовний курс «Украшська мова (за професшним спрямуванням)» включае три змiстовi модулi: 1. Норми сучасно1' украшсько1' лiтературноï мови; 2. Функцiональнi CT^i у професiйному спiлкуваннi; 3. Розвиток комушкативних компетенцiй фахiвця.
Для використання на практичних заняттях на факультеп фiзичного виховання пропонуемо таку типолопю завдань i вправ:
1. Завдання, спрямоваш на формування власне мовленневих навичок:
- умшня контролювати i вдосконалювати свое мовлення;
- умшня працювати над мовленневими вадами;
- умшня користуватися лшгвютичною i доввдковою лiтературою.
2. Завдання, спрямованi на формування професiйних мовленневих навичок:
- умшня будувати власнi висловлювання на фахову тематику;
- умiння виступати публiчно;
- умiння орieнтуватися у мовленневш навчальнiй ситуацп;
- умшня оформляти дiлову документацiю.
Упродовж кожного практичного заняття основну увагу зосереджуемо на „оволодшш вiдповiдними даному фаху термшосистемами сучасно! укра!нсько! мови, професшною термiнологiею, науково-виробничими жанрами i текстами, на шлiфуваннi культури мовного спшкування за творчими iнтересами i потребами, на культивуванш доброго мовного смаку", що, на думку Любовi Мацько, слвд впроваджувати в кожному ВНЗ [2, с. 26].
Завдання до практичних занять передбачають так види дiяльностi студенпв:
- опрацювання основно! i додатково! лшгвютично! лиератури на виучувану тему;
- тдготовку усних i письмових вiдповiдей на запитання, що стосуються теоретичного матерiалу;
- вправи аналiтичного i конструктивного характеру з використанням рiзного типу словников;
- складання основних видiв дiлових паперiв (за зразками);
- творчi вправи: написання творiв рiзних типiв мовлення; складання текслв, що належать до рiзних стил1в; складання монолопв, дiалогiв, полiлогiв; написання зразшв газетно-журнальних жанрiв на ввдповвдну фахову тематику;
- написання конспекпв, рефералв, тез, анотацiй (довiдкових i рекомендацiйних) на основi опрацьовано! лиератури; складання планiв; виступи з рефератами i повiдомленнями; обговорення i коментарi до виступiв.
Зважаючи на те, що програмовий матерiал передбачае три змiстовi модулi, до кожного з них добираемо специфiчну систему вправ, яка включае як роботу, здшснювану на готовому матерiалi, так i перебудову та створення мовного матерiалу. Вправи i завдання на готовому матерiалi (аналiтичнi, репродуктивнi, класифiкацiйнi) допомагають у сприйнятп i репродуктивному вщтворенш мовних засобiв. Вправи i завдання на створення власного мовного матерiалу (синтетичш, продуктивнi, мовленневi (передкомунiкативнi), комушкативш) сприяють формуванню вмiнь будувати i вживати мовнi засоби, добираючи мовний матерiал, необхiдний для вираження певного змюту; використанню засвоеного мовного матерiалу в непiдготовлених висловлюваннях.
Подаемо завдання i вправи творчого характеру, пропоноваш студентам факультету фiзичного виховання, у яких зосереджена увага на оволодшш вiдповiдними цьому фаху термiносистемами сучасно! укра!нсько! мови, професiйною термiнологiею, науково-виробничими жанрами i потребами, на культивуванш доброго мовного смаку.
Прочитайте подаш нижче спортивнi фразеологiзми. Склад^ь зв'язний текст, взявши за назву один iз них.
Дати шанс; сильна рука; тримати першiсть; стояти горою; не давати спуску; високо нести голову; до десятого поту; занепадати духом; лаври не дають спати; господар становища; витримувати характер; наша бере; вести гру; 1'здити верхи; ввiритися ногам; опановувати себе; не лишитися в боргу; бити мимо цж; хапатися за голову; як виросте трава на помостi; бойове хрещення; з уаеН сили; давати початок; вибитися з сил; брати на буксир; вичерпати себе; вiддавати перевагу; випливати на чисту воду; воювати з втряками; дiяти грубою силою; не бий лежачого; зшти з арени; аршин у плечах; вдарити вiдбiй; один бк медалi; виграти бш; благородний жест; брати боем; гра не варта свiчок; робити добру мту при поганш грi.
Диктант-переклад.
Бег в черте города; бег с ускорением; выбытие из соревнований; команда по кроссу; круг для метания диска; молот со стальной проволокой; оттолкнуться от бруска; первенство по легкой атлетике; передача эстафеты вне зоны; подготовленность к хорошему финишу; соревнования команд в десять человек; споткнуться о барьер; судья по бегу; играющий тренер; тренировка в кроссе; усиление во время движения.
Серед поданих ^в знайдиь роияшзми i добериь до них укра!нсьш вiдповiдники.
Болыьник, визов, тренування, вiддихати, военний, дальше, доклад, ковзани, лагер, лишнш, мiроприемство, зупинка, перчатки, познакомитися, предел, перевiрка, ^дуючий, стротися, нападник, бажаючi, спорт овець, ведучий.
В^едагуйте речення.
1. I все-таки наш лiдер зазнав поразку. 2. Студентство також беруть участь у цих змаганнях. 3. Спортсмен, прийшовши на тренування, вт привтався з тренером i друзями. 4. Олег любив грати у тетс, часто жартувати, а також тст. 5. Захоплений хлопець футбольним матчем дтився враженнями з тшими вболiвальниками. 6. Щоденно тренуючись, нас не покидала вiра в перемогу. 7. Боксер, виходячи на ринг, i починае атакувати. 8. Каттан команди заявив, що я вiддам ус зусилля для перемоги. 9. На бтому стгу добре помтт лижi яскравих кольорiв, за плечима у них гвинтiвки. 10. Гравц «Спартака» не можуть второпати - що ж сталося, бо нашi гравцi не дають м жодного шансу пробитись до своХх ворт.11. I знову суддi надають бШцям четвертий виршальний бш адже ж сили Их майже вийшли. 12. Петров розвивае атаку з центра, точний пас на 1ванова, 1ванов проходить по флангу, який навшуе передачу в центр штрафноХ площадки. 13. Цей м 'яч притс велик втання з боку глядачiв З студентськихробт).
Замшть речення з ввдокремленими означеннями i обставинами складнотдрядними. Чи у вих випадках можлива така замша? Поясшть. Як змiнюеться при цьому змют речень?
1. Творення i використання укра'Хнсько'Х науково-техмчно'Х термтологи передбачае еднкть i активну взаемодю професшно'Х i державноХ полтики, скерованоХ на забезпечення функщонування в державi однорiдного украХномовного середовища. 2. У деяких росшсько-украХнських словниках, як i ранше, перевага надаеться термтам, утвореним шляхом традицшного калькування з росшськоХ мови. 3. Повернути украХнському народовi його власну термтологт, упорядковану й унормовану сучасними украХнськими вченими, - одне iз завдань сучасноХ термтологи. 4. Ми маемо можливкть створювати власну украгнську термтологю, врахувавши досвiд тшомовних термтологш. 5. Розбудовуючи украХнську термтологш, треба вiдновлювати мовну автентичтсть у межах розумного спiввiдношення нацюнального та ттернацюнального, оскшьки укра'Хнська мова повинна гiдно вписатися в европейський контекст (1з тез вистутв на наукових конференщях).
Прочитайте тексти. Визначте стиль мовлення. Дайте ввдповвд на запитання. 1. У якш мовленневш ситуацп може звучати кожен iз цих текспв? 2. Яке завдання мовлення (обмiнятися враженнями, дати ч^ку шформащю, пояснити якесь питання, створити образ, спонукати читача або слухача до дп)? 3. Яким е висловлювання (офщшним чи неофщшним, емоцшним чи безпристрасним, конкретним чи узагальненим)? 4. Яш мовш засоби використаш у текстах?
Оптимальний стутнь тренування ототожнюеться зi спортивною формою, яка в свою чергу встановлюеться показниками спортивно-медичного контролю (збуджений стан нервово-м 'язовоХ системи, точтсть м 'язових волокон, реакщя вегетативних функцш у деяких видах зусиль i повернення до висхiдного рiвня, оптимальна вага тша), а також показниками педагогiчного контролю (випробувальт, фiзичнi, техтчт, тактичт i психологiчнi норми -рiвень психiчних проце^в i статв) та суб'ективними показниками (бажання тренуватися, змагатися, спати, харчуватися) i, зв^но, спортивними результатами. Стутнь тренування вказуе нарiвень тренувального стану в певному чаа.
Палестрiада Пмн МiжнародноХ федераци боротьби Салют, звитяжщ, хай вам пощастить! На вашу честь знялися в небо стяги! Борщв хоробрих подвиги й вiдвагу Арени знали ще з глибин столть! Вас, посланщву^х материюв, На килимi втаемо гостинно. I ви тепер - у боротьбi невпиннш -Титани i боги старих втв! Хай перемогу жереб вам дае! Хай Всесвт дасть блискучий ритм сонета! Ствае зачудовано планета
Про вас, борщ, про лицарство свое! (Лыяна Канева). Запишиь речення у логiчнiй послвдовносп, таким чином утворивши текст. Придумайте йому назву.
Учасник, у тшо якого потрапила така кулька й забарвила мкце влучення, вважаеться «мертвим» i вибувае з гри. Спочатку в нег грали для розваги вихiдними днями, а потш вона переросла у спорт. Перемогу здобувае команда, котра захопила прапор суперника. У США вже кнуе близько 1000 спещальних полiв для нег. З цього й починалася справжня пейнтбольна лихоманка. Кожен гравець озброений тстолетом, що стршяе желатиновими кульками, наповненими фарбою. Дебют гри вiдбувся у червт 1982 року в Нью-Хемпширi (США). Пейнтбол - це гра, в якш двi або бшьше груп людей мають завоювати прапор у суперника.
Пропонована методика реалiзацil програми мовного курсу «Украшська мова (за професшним спрямуванням)», акцент у якш робиться на комушкативному аспект! мови, за умови добору завдань i вправ творчого характеру фахового наповнення може бути використана у пiдготовцi студенлв рiзних факультепв педагопчних закладiв осв^и.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ьанишин В., Радевич-Винницький Я. Мова i нацш / В. Ьанишин, Я. Радевич-Винницький. -Дрогобич: Вщродження, 1994. - 218 с.
2. Мацько Л. Украшська мова у витттш школi Украши / Л. Мацько // Дивослово. - 1996. - № 11. - С. 24-26.
3. Опенко I. Наука про рвдномовш обов'язки / I. Опенко. - Львiв: «Фенiкс», 1995. - 46 с.
4. Струганець Л. Формування мовно! особистостi як культуромовна проблема / Л. Струганець // Науковi записки Тернопiльського державного педагопчного iнституту. Серiя: украlнська лшгводидактика - №1 (1). - 1997. - С. 3-6.
5. Украшська мова (за професшним спрямуванням): Програма навчального курсу для нефшолопчних факультета вищих навчальних закладiв Украlни / Уклад. Л. Струганець, Е. Палихата, М. Шгур. - Тернопiль: Вид-во ТНПУ iменi Володимира Гнатюка, 2005. - 23 с.
УДК 378:81^373
Л. М. ЗЛАТ1В
ПРОЕКТУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й НАВЧАННЯ Л1НГВ1СТИЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н У ВНЗ (НА МАТЕР1АЛ1 КУРСУ «ТЕКСТОЗНАВСТВО»)
Дослiджено методичт засади проектування тновацтних технологт навчання лiнгвiстичних дисциплт у вищих педагогiчних закладах освти, показано способи реалiзацii iнновацшноi технологи на рiвнi змiсту i методики викладання курсу «Текстознавство», що читаешься для студентiв фiлологiчних факультетiв iз додатковою спещальтстю «Редагування освттх видань», змодельовано конспект одного практичного заняття (на машерiалi курсу «Текстознавство»).
Ключовi слова: тноващя в сисшемi фiлологiчноi освти, освтня шехнологiя, педагогiчна шехнологiя, шехнологiя навчання.
Л. М. ЗЛАТИВ
ПРОЕКТИРОВАНИЕ ИННОВАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ОБУЧЕНИЯ ЛИНГВИСТИЧЕСКИХ ДИСЦИПЛИН В ВУЗЕ (НА МАТЕРИАЛЕ КУРСА
«ТЕКСТОВЕДЕНИЕ»)
Исследованы методические основы проектирования инновационных технологий обучения лингвистических дисциплин в высших педагогических учебных заведениях, показаны способы реализации инновационной технологии на уровне содержания и методики преподавания курса «Текстоведение», который читается для студентов филологических факультетов с дополнительной специальностью
