CC BY
37
Отже, одержат результати CBi^aTb про 3MiHy в СК KopiB у передродовий i тсляродовий перюди концентрацп мiнеpальних елемен-пв, зокрема, фосфору та магнiю. Ан^з одержаних даних вказував, що у тварин I дослщно! групи показники мали найнижчi значення. У тварин II i IV груп зазначет показники були найбiльш стабiльними, що було позитивно оцшено з огляду на наслiдки для розвитку плода i забезпечення здоров'я потомства. Висновки:
1. Нестача мшроелеменпв i впашшв у коpiв в пеpiод тшьносп та пiсляpодовий пеpiод негативно впливае на систему мiнеpального обмiнy i обмiннi процеси в оpганiзмi коpiв.
2. Найбiльш оптимальними даними, за вмютом магнiю та фосфору в сироватщ кpовi, вiдзначалися повновiковi корови II та IV дослвдних груп, що було штерпретовано як позитивну ознаку пеpебiгy тiльностi з огляду на отримання здорового потомства.
Л^ература
1. Кондрахин И. П. Алиментарные и эндокринные болезни животных. - М.: Агропромиздат, 1989. - 256 с.
2. Внутршт хвороби тварин / В. I. Левченко, I. П. Кондрахш, М. О. Судаков, В. Ю. Чумаченко, Й. Л. Мельник, В. В. Влiзло, В. Я. Колесник; - За ред. В. I. Левченка. -Бша Церква, 1999. - Ч. 1. - 376 с.
3. Шарабрин И. Г. Определение минеральной недостаточности в питании высокопродуктивных коров. М.: Сельхозгиз, 1953. - 120 с.
4. Скиба О. О. Профшактика порушень мшерального обмшу в оpганiзмi сухостшних коpiв / О. О. Скиба, С. I. Голопура, М. I. Цвшховський / Ветеринарна медицина - № 7 . -2008 . - С.18-19.
5. Куртяк Б. М., Юсьшв Л. Л., Янович В. Г. Мшеральний профшь кpовi коpiв у передродовий та тсляродовий перюди - Нак. - техн. бюлетень тституту бюлогп тварин, 2004. - Вип 5, №3. - С. 43-47.
References
Kondrahin, I. P. (1989). Alimentarnye i jendokrinnye bolezni zhivotnyh. - M.: Agropromizdat, 256. (in Russian).
Levchenko, V. I., Kondrahin, I. P., Sudakov, M. O., Chumachenko, V. Ju., Mel'nyk, J. L., Vlizlo, V. V., Kolesnyk, V. Ja. (1999). Vnutrishni hvoroby tvaryn. Za red. V. I. Levchenka. - Bila Cerkva, 1, 376. (in Ukrainian). Sharabrin, I. G. (1953). Opredelenie mineral'noj nedostatochnosti v pitanii vysokoproduktivnyh
korov. M.: Sel'hozgiz, 120. (in Russian). Skyba, O. O., Golopura, S. I., Cvilihovs'kyj, M. I. (2008). Profilaktyka porushen' mineral'nogo
obminu v organizmi suhostijnyh koriv / Veterynarna medycyna. 7, 18-19. (in Ukrainian). Kurtjak, B. M., Jus'kiv, L. L., Janovych, V. G. (2004). Mineral'nyj profil' krovi koriv u peredrodovyj ta pisljarodovyj periody - Nak. - tehn. bjuleten' instytutu biologii' tvaryn, 5, 3, 43-47. (in Ukrainian).
Стаття надтшла доредакцп 26.04.2016
УДК 636.084.52:636.2
Mixyp Н. I., астрант (n.mixyr@gmail.com), Швторак Я. I., д. с.-г. н., професор, Параняк Р. П., д. с.-г. н., професор ©
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького, м. Льв1в, Украгна
ВИКОРИСТАННЯ РАЦ1ОН1В Р1ЗНО1 ЕНЕРГЕТИЧНО1 Ц1ННОСТ1 ПРИ 1НТЕНСИВН1Й В1ДГОД1ВЛ1 БУГАЙЦ1В
Матерiали статтi вiдображають результати довготривалих до^джень, проведених на вiдгодiвельних бугайцях украгнськог чорно-рябог молочног породи вiд народження до 15-18 мiсячного вжу. Головним завданням до^джень було вияснити особливостi iнтенсивностi росту i обмту речовин в органiзмi бугайщв залежно вiд
© М!хур Н. I., Швторак Я. I., Параняк Р. П., 2016
67
ежу та енергетичноИ забезпеченост1 при цторгчнт однотипнт вгдгодгвлг. Представлено результати дослгджень, а саме: споживання бугайцями сухог речовини г доступноI енергп, вивчення перетравност1 поживних речовин, баланс азоту, динамгку интенсивности росту та економгчну оцгнку результатов. Материалом для дослгджень були: корм, вмгст рубця, показники ттенсивност1 росту пгддослгдних тварин. Слгд зазначити, що теоретичш питання щодо органгзацгг повноцгнног годгвлг молодняка худоби, призначеного на вгдгодгвлю, мають ргзне спрямування г потребують додаткового вивчення. При цьому важливою умовою оргатзацп гнтенсивног вгдгодгвлг е стабтьне забезпечення потреби тварин в енергп та поживних речовинах у всг пергоди вирощування, а також визначення в рацюнах ргвня енергетичного живлення, який забезпечуе належну ттенсивтсть росту тварин та одержання необхгдног кглькостг продукцгг вже у 15-мгсячному вгцг, що дозволяе скоротити пергод вгдгодгвлг.
Проведен дослгдження були спрямованг на розробку альтернативного дешевшого способу вгдгодгвлг худоби при ргзних затратах кормгв, що дозволить здешевити виробництво яловичини, не пог1ршуючи при цьому и якгсних показникгв, адже вгд цього залежить конкурентоздатнгсть продукцП на ринку збуту.
Ключовi слова: ттенсивна вгдгодгвля, бугайцг, енергетичне живлення, засвоення, перетравтсть, поживнг речовини, ефективнгсть використання, кормовий фактор.
УДК 636.084.52:636.2
Михур Н. И., Пивторак Я. И., Параняк Р. П.
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий им. С. З. Гжицкого, г. Львов, Украина
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ РАЦИОНОВ РАЗЛИЧНОЙ ЭНЕРГЕТИЧЕСКОЙ ЦЕННОСТИ ПРИ ИНТЕНСИВНОМ ОТКОРМЕ БЫЧКОВ
Материалы статьи отражают результаты длительных исследований, проведенных на откормочных бычках украинской черно—пестрой молочной породы от рождения до 15-18 месячного возраста. Главной задачей исследований было выяснить особенности интенсивности роста и обмена веществ в организме бычков в зависимости от возраста и энергетической обеспеченности при круглогодичном однотипном откорме. Представлены результаты исследований, а именно: потребления бычками сухого вещества и доступной энергии, изучения переваримости питательных веществ, баланс азота, динамику интенсивности роста и экономическую оценку результатов. Материалом для исследований были: корм, содержимое рубца, показатели интенсивности роста подопытных животных. Следует отметить, что теоретические вопросы по организации полноценного кормления откормочного молодняка крупного рогатого скота имеет разное направление и требуют дополнительных изучений. При этом важным условием организации интенсивного откорма является стабильное обеспечение потребности животных в энергии и всех питательных веществ в зависимости от периодов выращивания, установление в рационах уровня энергетического питания, который обеспечивает надлежащую интенсивность роста животных и получение необходимого количества продукции уже в 15-месячном возрасте и тем самым позволяет значительно сократить период откорма.
Проведенные исследования были направлены на разработку альтернативного дешевого способа откорма скота при различных затратах кормов, что позволит удешевить производство говядины не ухудшая при этом ее качественные показатели, ведь от этого зависит конкурентоспособность продукции на рынке сбыта.
Ключевые слова: интенсивный откорм, бычки, энергетическое питание, усвоение, переваримость, питательные вещества, эффективность использования, кормовой фактор.
68
UDC 636.084.52:636.2
N. Mikhur, Y. Pivtorak, R. Paranyak
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S. Z. Gzhytskyj, Pekarska str. 50, Lviv 79010, Ukraine
RATIONS USING OF DIFFERENT ENERGY VALUES AT INTENSIVE BULLS
FATTENING
The materials of the article deals with the results of long-term search performed on bulls fattening of Ukrainian Black - Spotted Dairy breed, from birth to 15-18 months of age. To explain the features of the intensity of the growth and metabolism in calves organism depending on the age and energetic ensure during the year-round fattening was the main task of the research. In this case the results of research were presented, namely bull consumption of dry matter and available energy, studying the digestibility of nutrients, nitrogen balance, dynamics of growth intensity and economic results evaluation. Food, scar content, indices of growth intensity of experimental animals were the material for the research. It should be noted that the theoretical question due to the organization of young cattle complete feeding intended for fattening have a different direction and continue to be studied. Herewith, an important condition of intensive feeding is stable supply of animals needs in the energy and nutrients in all periods of growth, the establishment of level power supply in ration that provides adequate rate of animals growth and obtain the required number ofproducts at 15 months of age, thereby reduces the fattening period.
The researches were directed on the developing a cheaper alternative way of cattle feeding with different feed expenses, which will reduce the cost of producing beef without compromising with its quality indicators, because it depends on the competitiveness of production capacity in the market.
Key words: intensive fattening, calves, energetic nutrition, assimilation, digestibility, nutrients, efficiency of using, stern factor.
Вступ. Виробництво яловичини тюно пов'язане з типом годiвлi худоби та пропорщйно ввдповвдае максимальному використанню основного виду корму в стpyктypi кормового рацюну, а також значною мipою залежить ввд породи велико! рогато! худоби, поставлено! на вiдгодiвлю та !! догляду й утримання. Основним контингентом худоби, яка ввдгодовуеться в господарствах захвдного регюну Укра!ни, е надремонтний молодняк молочних та молочно-м'ясних порвд. Частка найбшьш яшсно! яловичини ввд спецiалiзованих м'ясних порвд у м'ясному баланс регюну е поpiвняно незначною, що ввдповвдно зумовлюе потребу й надалi робити наголос на розвиток неспецiалiзовано! галузг
Теоретичш питания щодо оргашзацп повнощнно! годiвлi вiдгодiвельно! худоби продовжують вивчатися. Спрямування цих до^джень piзноманiтне, але ва вони направлен на пошуки нових, альтернативно дешевших кормових засобiв, як б здешевлювали виробництво яловичини, не погipшyючи при цьому !! якiснi показники.
[2, 3, 6, 7].
Метою дослвджень було вивчення особливостей iнтенсивностi росту та м'ясно! пpодyктивнiсть вiдгодiвельних бугайщв залежно вiд вiкy та piвня енергетичного та проте!нового живлення.
Матеpiали i методи. Науково-господарський дослiд проводився в умовах державного тдприемства дослiдного господарства «Миклаш1в» захiдиого фiлiалy Нацiонального наукового центру Ыституту механiзацi! та електpифiкацi! сшьського господарства НААН Укра!ни Пустомипвського району Львiвсько! области Дослiдження проводилися на 3-х групах (1, 2, 3) бугайщв-аналопв вiд народження до 15-мюячного вiкy i на 2-х групах (4, 5) - ввд народження до 18 мюящв згiдно схеми до^ду.
Мiжгpyпова piзниця в годiвлi пiддослiдних бyгайцiв полягала в таких ввдмшностях: молодняк 1, 3 i 4 груп вирощувався за схемою годiвлi, фактичнi затрати коpмiв, яко! вiд народження до 15 мюящв складали 1980-2068 корм. од., у тому чи^
69
до 6 мюящв незбираного молока - 336-341 кг., збираного молока - 703-745 кг. i концентратов - 162-164 кг. Загальт витрати rapMiB за цей перюд складали 564,2583,8 корм. од., перетравного протешу - 73,1-74,4 кг.
В цшому за 15 мюящв затрати кормiв в 3 грут були на 44 % бтьш, нiж в 2 грут. Молодняк 2 групи до 6 мюящв отримував незбираного i збираного молока вiдповiдно на 141 i 343 кг, концентратiв - на 72,7 кг або на 28,87 % менше за енергетичною i на 33,47 % - за проте!новою поживнiстю, нiж молодняк 3 групи. З 7 до 9 мюящ на вирощування молодняка 2 групи було затрачено на 174,3 корм. од. i 19,5 кг проте!ну менше, шж в 3 грут. З 10 до 12 i з 13 та 15 мюящ при однаковш годiвлi бугайщв в 2 групi було витрачено вiдповiдно 485 i 537,9 корм. од., в 3 грут - 489,7 i 523 корм. од. За весь перюд вирощування до 15 мюящв молодняк 2 групи одержав 1735,9 корм. од. i 189,5 кг перетравного протешу, а бугайщ 3 групи - на 332,2 корм. од. (16%) i на 42,5 кг або 18,3 % менше.
Таблиця 1
Схема проведення дослщу_
Групи тддослвдних тварин Кшьюсть тварин у грут, гол. Загальна структура ращону залежно вщ перiоду вирощування, %
1 16 Молочний перiод: молоко незбиране, молоко збиране, концкорми - 35 %; грубi (с1но бобово-злакове) - 15 %; соковитi (сшаж, силос) - 50 %. Перiод дорощування: грубi (с1но злакове) - 30 %; соковитi (сшаж, силос) - 55 %, концентрати (дерть зерна кукурудзи, пшенищ, ячменю, макуха соняшникова) - 15 %. 1нтенсивна заключна вщгод1вля: грубi (с1но злакове) - 25 %;
2 16
3 16
4 20
5 20 соковитi (сгнаж, силос) - 50 %, концентрати (дерть зерна кукурудзи, пшенищ, ячменю, макуха соняшникова) - 25 %.
В 4 грут фактичн витрати кормiв до 18 мюящв складали 2494,7 корм. од., а перетравного протешу - 308,9 кг, в 5 грут ввдповвдно 2968,5 корм. од. i 390,5 кг.
Рiзниця в годiвлi бугайщв вах груп, а також 2 групи була достатньо високою i складала за загальною поживнютю 16,4 та 16,1 %, а в перетравному проте!ш 26,4 та 18,3 %.
Матерiалом для дослвджень слугували корми рацiону, вмiстиме рубця, показники iнтенсивностi росту пiддослiдних тварин. Для вивчення бiохiмiчних процесiв у органiзмi пiддослiдних тварин вiд 5 бугайщв кожно! групи вiдбирали вмют рубця за допомогою рото-глоткового зонду через 2-2,5 години пiсля ранково! годiвлi.
Вивчення показнишв азотного обмiну у руменальному середовищi проводили зпдно iз загально-прийнятими методиками. Зокрема, загальний азот i залишковий азот у вмют! рубця визначали за методом Кельдаля, а бiлковий - за рiзницею мiж ними. Концентрацiю амiаку у рубцевiй рiдинi визначали мшродифузним методом у чашках Конвея, рН - на рНметрг
Iнтенсивнiсть росту тддослвдних бугайцiв визначали за результатами щомюячного зважування з визначенням валового, середньодобового i вiдносного приростiв, а також загальних витрат кормiв.
Статистична обробка даних результатiв дослiджень проводилась бюметрично за методикою М. О. Плохшського (1969) та за допомогою програми, яка створена в середовищi електронних таблиць MS Excel, пакету MS Office XP.
Результати дослвдження. Програмою проведення дослiджень було передбачено визначення за методикою повного зоотехтчного аналiзу поживно! цiнностi рацiонiв годiвлi бугайцiв залежно вiд перiоду вирощування. На основi цього було проведено розрахунок споживання сухо! речовини та енергп (табл. 2).
Як видно з наведених у таблицi 2 розрахуншв, встановлено специфiчний вплив типу ращотв на споживання сухо! речовини, а також енергп бугайцями в процеа росту. Максимальне споживання сухо! речовини на голову на 100 кг живо! маси i обмiнно!' енергп характерне для бугайщв до 6=мюячного вшу при натвконцентратному
70
в межах 35 % тит годавл^ Споживання ввдповвдно складало 2,83 i 2,31 кг на 100 кг живо! маси до 12=мюячного вшу з поступовим зменшенням до 1,89-1,67 кг у 18-ти мюячному вiцi, що узгоджуеться з повiдомленням В.М. Кандиби та ш. [10]. Таким чином, на ефективнють використання сухо! речовини i обмiнно! енергп в цшому впливають як вiк молодняку, так i тип рацiону. При цьому найбiльш ефективно тварини використовують суху речовину кормiв рацiону в перюд вiд 8 до 15 мiсяцiв за середнього рiвня енергетично! забезпеченостi.
Таблиця 2
Динамжа споживання сухоТ речовини i доступно'1 енергп при штенсивному
вирощуваннi бугайцiв (М+т, п=16).
Вж, мiсяцiв Жива маса, кг Суха речовина, кг. Обмшна енергя, МДж
На голову на добу На 100 кг живо! маси На 100 кг обмшно! ^ 0 75) маси На голову на добу На 100 кг живо! маси На 100 кг обмшно! ^ 0 75) маси
до 6 211,5+ 5,3 5,780+ 0,052 2,831+ 0,067 10,543+ 0,181 57,347+ 1,157 27,703+ 1,161 105,023+ 3,780
9 291,3+ 5,7 7,137+ 0,193 2,103+ 0,063 9,333+ 0,281 64,831+ 2,355 27,013+ 0,893 111,773+ 3,978
12 361,4+ 2,6 8,195+ 0,290 2,313+ 0,091 9,941+ 0,355 94,810+ 3,651 26,500+ 0,991 115,510+ 4,501
15 441,3+ 3,7 8,133+ 0,066 1,890+ 0,007 8,570+ 0,029 88,693+ 0,871 20,703+ 0,088 94,381+ 0,456
18 530,8+ 9,8 8,603+ 0,163 1,677+ 0,008 7,941+ 0,055 95,334+ 1,720 18,710+ 0,151 88,705+ 0,686
Одним iз вагомих чинникiв високо! продуктивности сiльськогосподарських тварин у цiлому i жуйних зокрема е кiлькiсть спожитих кормiв i рiвень !х засвоення, або перетравнiсть поживних речовин у шлунково-кишковому тракп. У нашому експерименп з вивчення перетравност поживних речовин у спожитих бугайцями рiзних груп кормах виявлено, що всi корми по!далися бугайцями охоче, залишки (пере!ди) були незначними i несуттевими. Результати балансового дослвду з визначення перетравност поживних речовин кормiв наведенi у таблиц 3.
Дослiдження показали, що використання рацюшв рiзно! енергетично! щнносп при вiдгодiвлi бугайцi по-рiзному позначилося на перетравност поживних речовин кормiв. При цьому можна визначити два аспекти - вшовий i годiвельний. Порiвнюючи показники перетравност у молодняка велико! рогато! худоби бшьш старшого вшу з шестимюячними телятами даного достду, можна помiтити у останшх дещо нижчу перетравнiсть клiтковини, сухо! i органiчно! речовин та досить високу перетравнiсть безазотистих екстрактивних речовин, жиру i проте!ну, що пов'язане з бюлопчними особливостями росту оргашзму.
Що ж до дi! дослвджуваного кормового фактора, то одержанi дат свдаать про те, що найвищi показники перетравностi поживних речовин мали бугайцi 3 групи, особливо ввд 9 до 12=мiсячного вiку при середньому рiвнi енергетичного живлення. Висока перетравнють поживних речовин кормiв при тдвищеному рiвнi енергетично! забезпеченост бугайщв 1, 3 i 4 групи ще не вказуе на можливють утворення необхiдно! кiлькостi продукцi!. Перетравлен азотист речовини визначають як рiзницю мiж спожитими тваринами з кормом та видшеним з калом [2, 8, 9].
Щоб встановити кшькють азоту, яка засвоюеться (залишаеться в оргашзм^ i використовуеться у вiдгодiвельншх тварин на синтез м'язових бшшв, проводять вивчення балансу азоту. Встановлено, що чим вищий баланс азоту, тим штенсившше в органiзмi тварин проходить синтез бшкових речовин, а також зростають прирости живо! маси молодняку на вiдгодiвлi. Аналiзуючи баланс азоту в органiзмi бугайцiв (табл. 4), слвд зазначити, що тварини уах груп за рахунок рiзницi у споживаннi корму споживали неоднакову його кшьшсть [1, 10, 11].
71
Taблuця 3
Перетравшсть поживних речовин kopmíb на фош pi3HOÏ енергетично'1 щнност ращотв, % (M+m, n=4)
Показники Bis, мicяцiв
б 9 12 15 18
Гpyпа 1
Сyxа pечовина б5,б±0,90 74,2±0,88 72,4±0,90 70,4±0,8б -
OpramHrn pечовина б7,8±1,20 7б,0±1,10 74,2±0,90 71,8±1,08 -
Сиpий пpотеïн б7,8±1,18 70,б±1,02 б9,4±0,84 бб,8±1,00 -
Сиpий ж^ б2,8±0,б2 б0,8±1,02 58,2±1,3б 5б,4±1,02 -
Сиpа клiтковина 38,4±0,7б 58,5±1,34 5б,2±1,02 52,4±1,11 -
БЕP 72,4±0,92 82,4±1,02 80,9±1,20 78,б±1,20 -
Гpyпа 2
Сyxа pечовина бб,3±0,83 73,1±0,5б 73,1±0,81 б9,3±0,бб -
Opганiчна pечовина б7,7±0,93 7б,8±0,99 74,5±0,88 71,9±1,11 -
С^ий пpотеïн б8,0±1,12 71,1±0,98 70,2±0,73 б7,2±0,93 -
Сиpий жиp б1,3±0,77 б0,9±1,12 57,9±1,09 5б,8±1,0б -
Сиpа клггковина 37,3±0,бб 57,3±1,05 57,8±0,91 52,б±0,83 -
БЕP 71,9±0,84 81,5±1,00 81,9±1,13 79,3±0,77 -
Гpyпа 3
Сyxа pечовина б5,0±0,88 74,9±0,79 б9,8±0,77 70,5±0,83 -
Opганiчна pечовина 70,1±0,59 75,0±0,88 75,9±0,83 72,3±0,77 -
Сиpий пpотеïн 71,2±0,бб 75,1±0,79 7б,б±0,74 7б,1±0,83 -
С^ий жиp б2,8±0,б2 б1,3±0,55 58,0±0,90 57,5±0,77 -
Сиpа клiтковина 48,5±1,22 58,б±0,б0 57,2±0,93 53,1±0,84 -
БЕP 70,1±0,81 83,0±0,б1 79,9±1,03 79,2±0,87 -
Tpyrn 4
Сyxа pечовина 73,2±0,79 74,5±0,87 б9,5±0,б3 70,б±0,81 71,4±0,91
Opганiчна pечовина 74,3±0,б9 75,3±0,78 75,б±0,73 72,7±0,92 72,0±0,88
Сиpий пpотеïн 72,1±0,70 74,б±0,79 7б,б±0,75 7б,5±0,84 7б,4±0,82
Сиpий жиp б2,9±0,б2 59,3±0,б8 58,8±0,80 57,8±0,б9 58,0±0,70
С^а клiтковина 48,б±1,12 58,0±0,70 57,8±0,79 54,3±0,81 54,5±0,83
БЕP 71,3±0,77 82,8±0,72 80,4±1,12 78,9±0,84 79,0±0,82
Гpyпа 5
Сyxа pечовина 70,1±0,б9 74,б±0,84 70,1±0,бб 70,б±0,80 71,б±0,90
Opганiчна pечовина 72,2±0,59 75,5±0,81 75,7±0,б7 73,1±0,70 72,3±0,89
Сиpий щотеш 71,б±0,б8 74,7±0,б2 7б,8±0,71 7б,б±0,70 7б,8±0,81
Сиpий жиp б1,9±0,72 59,4±0,б9 58,7±0,79 57,9±0,83 58,1±0,7б
Сиpа клiтковина 70,8±0,85 58,б±0,71 58,б±0,74 54,4±0,88 54,7±0,78
БЕP 71,2±0,74 82,9±0,74 80,б±1,12 78,8±0,83 79,2±0,81
Тpавлення y жуйнж тваpин мае ту отобливють, що в його пеpебiгy беpе yчаcть
чиcленна мiкpофлоpа, яка затоляе пеpедшлyнки. Bидовий cклад мiкpофлоpи пеpебyвае y тicномy cимбiозi мiж тобою та з оpганiзмом тваpини - гоcподаpя. Завдяки феpментам мiкpооpганiзмiв pyбця pозщеплюютьcя поживнi pечовини коpмовоï маот до пpоcтiшиx cполyк, якi в подальшому викоpиcтовyютьcя для пpомiжного обмiнy pечовин в оpганiзмi. Oдночаcно мiкpофлоpа пеpедшлyнкiв cинтезyе необxiднi для оpганiзмy тваpин pечовини: мiкpобiальнi бiлки, амшокжлоти, вiтамiни.
Taблuця 4
Баланс азоту (M+m, n=4)_
Показники Bk, мicяцiв
б 9 12 15 18
Гpyпа 1
Спожито з коpмом, г 102,90±1,21 152,07±0,70 15б,91±0,32 1б7,82±0,55 -
Bидiлено з калом, г 31,б4±0,92 42,28±0,бб 47,08±1,88 45,б5±2,24 -
Пеpетpавилоcь, г 71,2б±0,77 109,79±0,73 109,83±1,84 122,17±1,82 -
Bидiлено з cечею, г 29,б1±0,82 49,21±0,9б 54,05±0,98 53,б4±1,34 -
Biдклалоcь в оpганiзмi, г 41,б5±0,80 б0,58±1,б4 б5,78±1,74 б8,53±1,22 -
Biдклалоcь y % ввд пеpетp. 58,45±0,99 35,18±1,1б 54,89±0,б3 5б,09±0,74 -
Баланc ± ±41,25 ±б0,58 ±55,78 ±б8,53 -
72
Продовж. табл. 4
Група 2
Спожито з кормом, г 101,30+1,03 149,25+0,83 153,80+0,44 162,54+0,61 -
Видшено з калом, г 30,21+0,83 44,30+0,67 48,44+1,30 46,70+1,83 -
Перетравилось, г 71,09+0,69 104,95+0,78 105,36+1,21 115,04+1,12 -
Видшено з сечею, г 30,10+0,77 50,57+0,88 54,95+0,89 54,13+1,21 -
Вщклалось в оргашзм^ г 40,99+0,78 54,38+0,81 50,31+1,03 61,71+1,05 -
Вщклалось у % вiд перетр. 57,65+1,10 51,80+1,23 47,50+0,71 53,41+0,69 -
Баланс + +40,99 +54,38 +50,41 +61,71 -
Група 3
Спожито з кормом, г 106,45+1,31 154,13+0,78 158,85+0,49 167,30+0,71 -
Видшено з калом, г 33,65+0,89 47,30+0,55 50,15+0,89 51,73+0,94 -
Перетравилось, г 72,80+0,87 106,83+0,67 108,70+0,71 115,57+0,93 -
Видшено з сечею, г 38,40+0,67 55,30+0,64 59,77+1,11 55,23+1,07 -
Вщклалось в оргашзм^ г 34,40+0,91 51,53+0,90 48,93+0,83 60,34+0,98 -
Вщклалось у % вщ перетр. 47,25+0,82 48,23+0,87 45,01+0,67 52,21+0,72 -
Баланс + +34,40 +51,53 +48,93 +68,53 -
Група 4
Спожито з кормом, г 107,65+1,21 156,26+0,75 160,15+0,41 169,31+0,67 172,17+0,87
Видшено з калом, г 34,10+0,87 48,53+0,57 51,85+1,26 52,33+1,24 53,15+0,66
Перетравилось, г 73,55+0,73 97,73+0,69 108,30+0,98 106,98+1,32 119,02+0,75
Видшено з сечею, г 38,91+0,81 55,70+0,74 60,13+1,07 56,25+1,28 57,12+0,93
Вщклалось в оргашзм^ г 34,64+0,79 52,03+1,21 48,17+0,96 60,73+1,16 61,90+0,84
Вщклалось у % вщ перетр. 47,09+0,97 53,23+0,94 44,48+0,72 56,77+0,75 52,00+0,97
Баланс + +34,64 +51,03 +48,17 +60,73 +62,44
Група 5
Спожито з кормом, г 107,40+1,27 156,88+0,79 161,21+0,47 170,30+0,74 173,27+0,92
Видшено з калом, г 35,21+0,91 49,27+0,61 52,31+1,32 52,41+1,82 54,20+0,87
Перетравилось, г 72,19+0,83 107,61+0,75 108,90+1,14 117,89+1,26 119,07+1,02
Видшено з сечею, г 37,51+0,78 54,93+0,86 60,93+0,95 56,70+1,18 57,80+1,06
Вщклалось в оргашзм^ г 34,68+0,87 52,68+0,98 47,97+1,24 61,19+1,07 61,27+0,94
Вщклалось у % вщ перетр. 48,04+0,92 48,95+1,09 44,05+0,65 51,90+0,71 51,46+0,76
Баланс + +34,64 +55,63 +47,97 +60,19 +59,27
Деяк показники вмкту рубця пщдослщних бугайцiв (М+т, п Таблиця 5 =5)
Показники Групи
1 1 2 3 4 5
12 мiсяцiв
рН 7,0+0,18 7,4+0,22* 7,4+0,22 7,4+0,28* 7,6+0,18*
Загальний азот, мг % 8,84+2,66 89,5+2,39 96,7+3,14 98,4+3,30 100,5+2,64
Бiлковий азот, мг % 69,7+2,66 70,2+3,04 77,1+3,31 79,1+3,20 80,8+2,64
Залишковий азот, мг % 18,7+2,06 19,3+2,14 19,6+1,90 19,30+2,40 19,7+2,60
Азот амiаку, мг % 6,9+0,13 6,8+0,10 7,0+0,14 5,6+0,13 5,8+0,14
Амшний азот, мг % 7,5+0,54 7,4+0,45 8,23+0,51 9,64+0,64 9,76+0,60
15 мсящв
рН 6,9+0,12 7,6+0,20* 7,5+0,16 7,4+0,18* 7,5+0,18*
Загальний азот, мг % 89,2+2,77 93,3+2,41 99,4+2,18 101,7+2,80 102,4+3,04
Бiлковий азот, мг % 70,6+2,77 73,0+2,64 79,3+2,72 81,5+2,80 82,1+3,04
Залишковий азот, мг % 18,6+2,07 20,3+2,23 20,1+2,16 20,2+2,32 20,3+2,30
Азот амiаку, мг % 7,0+0,13 5,3+0,12 5,2+0,12 4,7+0,11 4,8+0,12
Амшний азот, мг % 7,6+0,60 8,7+0,71 8,6+0,70 8,9+0,54 9,2+0,58
18 мсящв
рН - - - 7,4+0,21 7,5+0,22
Загальний азот, мг % - - - 106,8+2,24 108,4+2,82
Бшковий азот, мг % - - - 87,5+3,14 88,8+3,24
Залишковий азот, мг % - - - 19,3+2,32 19,6+2,64
Азот амiаку, мг % - - - 4,9+0,16* 4,9+0,13
Амшний азот, мг % - - - 9,1+0,44 9,8+0,56
*Примгтка: рiзниця до показниюв контрольно! групи статистично вiрогiдна (*р<0,05).
Про переб^ мiкробiальншх процесiв у рубщ свiдчшть аналiз вмiсту рубця (табл. 5). Результати цих дослвджень вказують на те, що iз тдвищенням рiвня енергетичного
73
живлення пiддоcлiдниx бугайщв pH вмютимого pyбця зpоcтаe i cтановило 7,4-7,б, що е бажаним, забезпечуючи тим cамим зpоcтання cинтезy мiкpобного бiлкy за pаxyнок пiдвищення y вмicтимомy pyбця загального i бiлкового азоту, а також амiнного, який викоpиcтовyeтьcя для оттеу новиx амiнокиcлот, а pазом з тим i новиx бшшв.
Bиcока пеpетpавнicть поживниx pечовин коpмiв пpи пiдвищеномy piвнi енеpгетичноï забезпеченосп бyгайцiв ще не вказуе на можливють yтвоpення необк^днох' кшькосп пpодyкцiï [2, 8, 9]. Як видно з данж iнтенcивноcтi pоcтy (табл. б), ^ащими показниками вiдзначалиcя бугайщ 1, 3 i 4 гpyп, як були на пiдвищеномy енеpгетичномy piвнi живлення га^вняно з 2 глупою. ^и цьому чим вищою була piзниця y piвнi годiвлi, тим бшьше вiдcтавали бyгайцi 2 гpyпи за Утешившего pоcтy. Гак, пpи пpактично однаковiй живiй маci пpи наpодженнi piзниця y б та 9 мюящв вiдповiдно cкладала 27,4 i 28,9 %.
Taблыця б
1нтенсивност росту бугайцiв пiддоcлiдниx груп, кг (M+m, n=16)_
Biк, мicяцiв Tpym
1 2 3 4 5
Гpивалicть доатду, днiв 275 275 275 3б5 3б5
Сеpедня жива маcа: на початок до&шду, кг 183,б±7,00 175,б±3,б0 18б,б±б,53 180,8±10,40 171,0±3,б4
на кшець доcлiдy, кг 418,2±15,б0 412,0±19,10 418,5±21,00 475,0±18,40 495,0±18,70
Пpиpicт живоï маш: вcього, кг 234,б±4,1б 23б,4±4,02 231,9±4,10 294,2±4,04 324,0±4,07
геpедньодобовий, г 855,0±8,21 8б0,0±8,40 843,0±8,32 80б,0±8,04 888,0±8,23
Пеpеведення бугайщв 2 групп з 10-мюячного вiкy на pацiон з пiдвищеним енеpгетичним живленням забезпечило y 12-13 i 15-мюячному вiцi зpоcтання cеpедньодобовиx пpиpоcтiв вiдповiдно на 18,3, 8,8 i 10,7 %. Oдночаcно виявлено зниження живоï маcи в 1, 3 i 4 ^ymx на 1б,1, 19,1 i 1б,0 % вiдповiдно. У наступний пеpiод вiдгодiвлi (13-15 мюящв) cеpедньодобовi пpиpоcти бyгайцiв 2 групи на 18,3, 8,8 i 10,7 % пеpевищyвали пpиpоcти бyгайцiв 1, 3 i 4 груп, а piзниця y живiй маci зменшилаcя до 9,3-9,4 %. Поpiвняння pезyльтатiв вiдгодiвлi бyгайцiв 5 гpyпи з 18-мюячним вiком показало пеpевагy оcтанньоï за cеpедньодобовими пpиpоcтами y вщ 13-18 мicяцiв: з 13 до 15 мюящв вони були на 15,4, а з 1б до 18 мюящв - на 12,б % вищими.
Заключним елементом кожноï наyковоï pозpобки, пов'язаноï з ciльcькогоcподаpcьким виpобництвом, е економiчна оцiнка отpиманиx pезyльтатiв. Pозpаxyнок економiчноï ефективносп виpобництва яловичини y пpоведениx нами доcлiдженняx наведенi y таблицi 7.
Taблыця 7
Економiчна оцiнка результатiв дослвджень_
Показники Гpyпи
1 2 3 4 5
Гpивалicть доcлiдy, дшв 275 275 275 3б5 3б5
Юльюсть тваpин в гpyпi, гол. 1б 1б 1б 20 20
Сеpедньодобовий пpиpicт живоï маcи бyгайцi, г 855 8б0 843 80б 888
Закати коpмy на 1 кг пpиpоcтy живоï
маcи:
чиcтоï енеpгiï, МДж 9,8 9,б 9,8 10,0 9,4
коpмовиx одиниць, кг 58,0 5б,8 58,0 59,2 55,б
Pеалiзацiйна цша 1 кг пpиpоcтy, ^н. 28,5 28,5 28,5 28,5 28,5
Собiваpтicть 1 кг пpиpicт живоï маcи, гpн. 25,0 24,8 24,7 24,б 24,4
Чиcтий пpибyток вщ pеалiзацiï 1 кг живоï маш, ^н. 3,5 3,7 3,8 3,9 4,1
Pентабельнicть, % 14,0 14,9 15,4 15,8 1б,8
Як видно з наведенж даниx, найвищими cеpедньодобовими пpиpоcтами живоï маcи за доcлiдний пеpiод вiдзначалиcя бyгайцi 1, 2, 3 i 5 груп. Bиxодячи з piзниx
74
прироспв живо! маси бугайщв, затрати корму на 1 кг !х приросту в тддослщних групах виявилися рiзними. Найменшi затрати були в 2 i 5 групах i становили вiдповiдно 9,6-9,4 корм. од. Ц величини е нижчими вiд показнишв розроблених економютами для заключно! вiдгодiвлi молодняку велико! рогато! худоби неспещ^зованих у м'ясному напрямку порiд, як складають 9,5-10,0 корм. од. Це вказуе на належне використання поживних речовин запропонованого типу рацiонiв. При грошовiй ощнщ одержаних результатов встановлено, що найбшьш вiрогiдним при вiдгодiвлi худоби е використання ращошв помiрного енергетичного рiвня (до 9 мiсяцiв) та тдвищеного (до 15 мiсяцiв), що забезпечуе вищесередню вгодованiсть тварин та дае можливють скоротити перiод вiдгодiвлi. Одержання чистого прибутку вiд реалiзацi! 1 кг живо! маси складало 3,8 грн 3 група i 4,1 грн 5 група, при рентабельности 15,4 i 16,8 %, що е бажаним показником.
Висновки. 1нтенсивна вiдгодiвля молодняку велико! рогато! худоби на ращонах помiрного енергетичного рiвня (до 9 мiсяцiв) та тдвищеного (до 15 мюящв) забезпечуе середню вгодованiсть тварин, що вимагае додаткового продовження тривалостi вiдгодiвлi. Одночасно помiрний рiвень енергетичного живлення (до 9 мюящв) та тдвищений (до 15 i 18 мiсяцiв) забезпечуе вищесередню вгодованють тварин. Це вказуе на високу щннють такого типу вiдгодiвлi, який забезпечуе належну iнтенсивнiсть росту тварин та одержання необхщно! юлькосп продукцi! вже у 15-мюячному вiцi i тим самим дозволяе на 2 мюящ скоротити перюд вiдгодiвлi.
Перспективи подальших дослiджень. Спрямування подальших дослiджень будуть скерованi на рiзностороннi науковi дослiдження, щодо вивчення впливу рiзно! структури рацiонiв за однотипово! годiвлi вiдгодiвельного молодняку велико! рогато! худоби.
Л1тература
1. Бiологiчнi основи трансформащ! поживних речовин у жуйних тварин. /
B. Г. Янович, Л. I. Сологуб - Л.: Трiада плюс, 2000. - 384 с.
2. Вплив рiвня годiвлi на продуктивш та бюлопчш особливосп тварин укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи / I. М. Кудлай за ред. Й. З. Срацького- К.: Науковий свгт, 2001. - 92 с.
3. Годiвля високопродуктивних корiв / В. I. Гноевий, В. О. Головко, О. К. Тршин [та т.] - Харк1в: «Прапор» - 2009. - 368 с.
4. Доввдник: фiзiолого-хiмiчнi методи дослщжень у бiологi!, тваринництвi та ветеринарнш медицинi / [За ред. Влiзло В. В.] - Львiв ВКП «ВМС» 2004. - 399 с.
5. Загопвля кормiв, нормована годiвля тварин та профiлактика алiментарних захворювань / П. З. Столярчук, Я. I. Швторак [та iн. ] - Львiв. - 2011. - 284 с.
6. Кандиба В. М. Основш подсумки обгрунтування теорп формування м'ясно! продуктивностi бичк1в молочних i комбiнованих порвд в онтогенезi / В. М. Кандиба,
C. А. Михальченко // Проблеми зоошженерп та ветеринарно! медицини: Зб. наук. праць ХДЗВА. - 2001 - Вип. 9 (33). - С. 26-33.
7. Кандиба В. М. Особливосп закономiрностi конверси енергi!, проте!ну i сухо! речовини кормiв в енерпю, бiлок i суху речовину м'ясно! продуктивносп бичк1в основних порад Укра!ни / В. М. Кандиба // Науковий вюник НАУ. - 2004. - № 74. - С. 79-83.
8. Повозшков М. Г. Ефекгивтсть використання енергп кормiв молодняком мясно! худоби рiзних генотипiв / М. Г. Повознков // Твариннництво Укра!ни. - 2004. - № 3. - С. 27-29.
9. Повозшков М. Г. Продуктивне використання поживних речовин бугайцями тателичками волинсько! мясно! породи при рiзному рiвнi енергетичного живлення / М. Г. Повозшков, С. М. Блюсюк // Вюник Полтавсько! ДАА. - 2004. - № 1. - С. 39-41.
10. Теорiя i практика нормовано! годiвлi велико! рогато! худоби: монографiя / за ред. В. М. Кандиби, I. I. Юатулша, В. I. Костенка. - Житомир - 2012. - 860 с.
11. Цвпун А. Т. До питання вивчення обмшу речовин в органiзмi тварин / А. Т. Цвиун, М. Г. Повознiков, С. М. Блюсюк // Науковий вюник НАУ.- 2004. - № 74. - С. 74-78.
References
Janovych, V. Gh., & Sologhub, L. I. (2000). Biologhichni osnovy transformaciji pozhyvnykh
rechovyn u zhujnykh tvaryn. Ljviv: Triada pljus. (in Ukrainian). Kudlaj, I. M., & Siracjkogho, J. Z. (Ed.) (2001). Vplyv rivnja ghodivli na produktyvni ta
biologhichni osoblyvosti tvaryn ukrajinsjkoji chorno-rjaboji molochnoji porody. Kyjv:
Naukovyj svit. (in Ukrainian).
75
Ghnojevyj, V. I., Gholovko, V. O., & Trishyn, O. K. (2009). Ghodivlja vysokoproduktyvnykh
koriv. Kharkiv: Prapor. (in Ukrainian). Vlizlo, V. V. (Ed.) (2004). Dovidnyk: fiziologho-khimichni metody doslidzhenj u biologhiji,
tvarynnyctvi ta veterynarnij medycyni. Ljviv: VKP «VMS». (in Ukrainian). Stoljarchuk, P. Z., Pivtorak, Ja. I. et al. (2011). Zaghotivlja kormiv, normovana ghodivlja tvaryn
ta profilaktyka alimentarnykh zakhvorjuvanj. Ljviv. (in Ukrainian). Kandyba, V. M., & Mykhaljchenko, S. A. (2001). Osnovni pidsumky obghruntuvannja teoriji formuvannja m'jasnoji produktyvnosti bychkiv molochnykh i kombinovanykh porid v ontoghenezi. Problemy zooinzheneriji ta veterynarnoji medycyny. Zbirnuk naukovukh pracj KhDZVA, 9 (33), 26-33. (in Ukrainian). Kandyba, V. M. (2004). Osoblyvosti zakonomirnosti konversiji energhiji, protejinu i sukhoji rechovyny kormiv v energhiju, bilok i sukhu rechovynu m'jasnoji produktyvnosti bychkiv osnovnykh porid Ukrajiny. Naukovyj visnyk NAU, 74, 79-83. (in Ukrainian). Povoznikov, M. Gh. (2004). Efektyvnistj vykorystannja energhiji kormiv molodnjakom mjasnoji
khudoby riznykh ghenotypiv. Tvarynnnyctvo Ukrajiny, 3, 27-29. (in Ukrainian). Povoznikov, M. Gh., & Bljusjuk, S. M., (2004). Produktyvne vykorystannja pozhyvnykh rechovyn bughajcjamy tatelychkamy volynsjkoji mjasnoji porody pry riznomu rivni energhetychnogho zhyvlennja. Visnyk Poltavsjkoji DAA, 1, 39-41. (in Ukrainian). Kandyby, V. M., Ibatulina, I. I., & Kostenka, V. I. (Ed.) (2012). Teorija i praktyka normovanoji
ghodivli velykoji roghatoji khudoby: monoghrafija. Zhytomyr. (in Ukrainian). Cvighun, A. T., Povoznikov, M. Gh., & Bljusjuk, S. M. (2004). Do pytannja vyvchennja obminu rechovyn v orghanizmi tvaryn. Naukovyj visnyk NAU, 74, 74-78. (in Ukrainian).
Стаття надтшла до редакци 24.03.2016
УДК 636.4:612.017:615.322
Молчанов А. А., астрант (zzzz1972xxx@gmail.com), Жукова I. О., д. вет. н., професор, Антшш С. Л., к. б. н., доцент ©
Хартвська державна зооветеринарна академия, м Харюв, Украгна
ОБГРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ Ф1ТОБ1ОТИК1В ДЛЯ КОРЕКЦП ЗАХИСНИХ ФУНКЦ1Й ОРГАН1ЗМУ СВИНЕЙ
Замта антибготикгв природными речовинами рослинного походження е ефективним кроком у зниженнг кглькостг шлунково-кишкових розладгв i покращент показниюв зростання i розвитку рiзних видiв тварин. Сприятливий вплив цих препаратiв пояснюеться потенщалом даних речовин у тдтримц корисног мжрофлори шлунково-кишкового тракту, яка захищае тварину вiд патогенних бактерш i пом'якшуе перебiг стресових перiодiв.
У статтi наведено аналiз першоджерел зарубiжних i втчизняних науковщв щодо застосування у тваринництвi кормових добавок, як вмщують фiтобiотики та антиоксиданти.
Встановлено, що природы стимулятори росту (ПСР) - це багатообщяюча концепщя замти антибютичних стимуляторiв росту (АСР) в сучасних тваринницьких господарствах. Так1 продукти, як оргатчш кислоти, iмуномодулятори, пробютики, пребютики, синбютики, ферменти або фiтобiотики показали свою ефективтсть у забезпеченш безпеки кормiв, тдтримц здоров'я шлунково-кишкового тракту i полтшення показниюв зростання у рiзних видiв тварин. Рiзнi ПСР, об'еднан в збалансовану сумш, мають ефективну дт, протистоять вторгненню патогенних органiзмiв i несприятливим умовам утримання.
Ключов1 слова: свит, фтобютики, кормовi добавки, пробютики, пребiотики, iмуномодулятори, оргатчш кислоти, ефiрнi масла
УДК 636.4:612.017:615.322
Молчанов А. А., аспирант, Жукова И. А., д.вет.н., профессор,
© Молчанов А. А., Жукова I. О., Антшш С. Л., 2016
76
