CC BY
20
УДК: 330.341.1 DOI: 10.5281/zenodo.1220815
1нвестиц1йне забезпечення 1нновац1йного розвитку п1дпри6мств аграрного сектору
Чабан В.Г.
В статтi досл'джено теоретичн!' i npaKmu4Hi аспекти iнвестицiйного забезпечення iнновацiйного розвитку п1'дприемств аграрного сектору. Уточнено теоретичну сутнсть поняття «нвестиц'йне забезпечення», оцнено стан та основн проблеми iнновацiйного забезпечення iнновацiйного розвитку пдприемств. За результатами досл(дження запропоновано шляхи акти&зацп iнновацiйного забезпечення. Запропоновано використання альтернативних вар'ант'т iнвестування нновац'й, удосконалення механзму державноУ пiдтримки iнновац/'йночнвестиц/'йно'У д'яльностi.
Предметом дослдження е сукупнсть теоретичних i практичних аспект'т iнвестицiйного забезпечення iнновацiйного розвитку п1'дприемств аграрного сектору.
Метою дослдження е розробка науково обфунтованих пропози^й щодо покращення iнвестицiйного забезпечення iнновацiйного розвитку п1'дприемств аграрного сектору.
Висновки. Отже, зростання р'вня iнвестицiйного забезпечення п1'дприемств аграрного сектору пдвищить показники результат'¡в Ух д'яльностi, що створить передумови для формування власних джерел нвестування та залучення кредитних ресурсв. Нарощування темпв iнвестицiйного забезпечення п1'дприемств потребуе заход'в щодо пдвищення ефективнот Ух д'яльност'1, удосконалення механзму державноУпiдтримки 1'нвестиц1'йноУ д'яльност'1 та кредитного забезпечення, а також урiзноманiтнення альтернативних вар'ант'т нвестування.
Ключов'1 слова: аграрний сектор, нвестиц'йне забезпечення, 1'нновац1'йнийрозвиток, нвестицУ, нновацИ
инвестиционное обеспечение инновационного развития предприятий аграрного сектора
Чабан В.Г.
В статье исследованы теоретические и практические аспекты инвестиционного обеспечения инновационного развития предприятий аграрного сектора. Уточнено теоретическую сущность понятия «инвестиционное обеспечение», оценено состояние и основные проблемы инновационного обеспечения инновационного развития предприятий. По результатам исследования предложены пути активизации инновационного обеспечения. Предложено использование альтернативных вариантов инвестирования инноваций, совершенствование механизма государственной поддержки инновационно-инвестиционной деятельности.
Предметом исследования является совокупность теоретических и практических аспектов инвестиционного обеспечения инновационного развития предприятий аграрного сектора.
Целью исследования является разработка научно обоснованных предложений по улучшению инвестиционного обеспечения инновационного развития предприятий аграрного сектора.
Выводы. Таким образом, рост уровня инвестиционного обеспечения предприятий аграрного сектора повысит показатели результатов их деятельности, создаст предпосылки для формирования собственных источников инвестирования и привлечения кредитных ресурсов. Наращивание темпов инвестиционного обеспечения предприятий требует мер по повышению эффективности их деятельности, совершенствование механизма государственной поддержки инвестиционной деятельности и кредитного обеспечения, а также разнообразие альтернативных вариантов инвестирования.
Ключевые слова: аграрный сектор, инвестиционное обеспечение, инновационное развитие, инвестиции, инновации.
investment provision of innovative development of agrarian sector enterprises
Chaban V.H.
The article explores theoretical and practical aspects of investment support for innovative development of enterprises in the agricultural sector. The theoretical essence of the concept of «investment provision» is specified, the state and main problems of innovative provision of innovative development of enterprises are assessed. According to the results of the research, ways of activating innovation support are proposed. The use of alternative options for investing in innovations, improving the mechanism of state support for innovation and investment activities is proposed.
The subject of work is set the theoretical and practical aspects of investment support for innovative development of enterprises in the agrarian sector.
The aim of work is to develop scientifically grounded proposals for improving the investment support of innovative development of enterprises in the agrarian sector.
Conclusions. Growth the level of investment support for enterprises in the agrarian sector will increase the indicators of their activities, which will create the preconditions for the formation of their own sources of investment and attraction of credit resources. Increasing the rate of investment support of enterprises requires measures to
© Чабан В.Г., 2018
EKOHOMi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 37/1
139
increase their efficiency, improve the mechanism of state support for investment activity and credit provision, as well as diversification of alternative investment options.
Key words: agrarian sector, investment support, innovative development, investments, innovations.
Кпасиф'катор JEL: Q10
Постановка проблеми. 1нвестицшна дiяльнiсть e важливим аспектом функцюнування пщприемств аграрного сектора. 1нвестици дозволяють упроваджувати HOBi технологи, TexHiKy, iнновацiйнi форми оргашзацп працi та yправлiння виробництвом. 1нноваци дають змогу пiдприeмствам вийти з кризових ситуацш, забезпечити високу конкурентоспроможнють продукци. Економiчнe зростання, результативнють, якiсть, швидкiсть впровадження iнновацiй обумовлюеться можливiстю забезпечення пiдприeмств аграрного сектору вщповщними iнвeстицiйними ресурсами. Бiльшiсть пщприемств аграрного сектору на сьогодн потребують значних обсягiв iнвeстицiй. Але, незважаючи на сприятливi природно-клiматичнi умови, значний потен^ал природноТ родючостi зeмлi, подальший розвиток аграрного сектору та його шновацшноТ' складовоТ стримуеться нeдостатнiм швестицшним забезпеченням, зменшенням обсягiв державноТ пщтримки. З цieТ причини виявлення можливих джерел iнвeстyвання iнновацiйного розвитку пщприемств, Тх вибiр та оптимiзацiя, носять не ттьки теоретичний iнтeрeс, а й мають практичне значення. Зважаючи на це дослiджeння е актуальним i спрямоване на вирiшeння важливих науково-практичних проблем iнвeстицiйного забезпечення шновацшного розвитку пiдприeмств аграрного сектору.
Стушнь дослiдження проблеми. Вплив iнвeстицiйного забезпечення на шновацшний розвиток вимагае аналiзy та дослiджeння динамiки змiн у стрyктyрi фiнансyвання iнновацiйноТ дiяльностi пщприемств. Незважаючи на значну ктькють дослщжень в даному напрямку питання швестицшного забезпечення iнновацiйного розвитку пiдприeмств аграрного сектору та визначення оптимального сшввщношення власних та залучених джерел фшансування залишаеться вiдкритим.
Предметом дослiджeння е сукупнють теоретичних i практичних аспек^в iнвeстицiйного забезпечення iнновацiйного розвитку пщприемств аграрного сектору.
Метою дослщження е розробка науково обфунтованих пропозицiй щодо покращення швестицшного забезпечення шновацшного розвитку пщприемств аграрного сектору.
Виходячи iз мети дослщження визначено таю основы його завдання: уточнити теоретичну сутнють швестицшного забезпечення; оцшити стан та основы проблеми швестицшного забезпечення шновацшного розвитку пщприемства; розробити пропозицп щодо активiзацiТ швестицшного забезпечення.
Результати дослщження. Слщ зазначити, що частина науков^в розглядають швестицшне забезпечення як систему заxодiв для концентрацп та рeалiзацiТ iнвeстицiй i вибору мeтодiв управлшня у сфeрi iнвeстицiй [1]. 1ншГ наyковцi розглядають iнвeстицiйнe забезпечення як сукупнють умов, ресурав, заxодiв, необхщних для здiйснeння iнвeстицiйного процесу [2]. На нашу думку, найбтьш вдале визначення дае Юсть М.1., на думку якого пщ iнвeстицiйним забезпеченням слщ розум™ не лише формування джерел фшансування швестицш, а й сукупнють рiзноманiтниx умов, рeсyрсiв, eкономiчниx мexанiзмiв, важeлiв i заxодiв, необхщних для забезпечення нормального (заданого) переб^ швестицшних процeсiв [3]. Слiд зазначити, що трактування даного поняття знайшло вiдображeння в eкономiцi як на мeзорiвнi, так i на макрорiвнi.
Формування системи iнвeстицiйного забезпечення шновацшного розвитку пщприемств аграрного сектору потребуе вттення певних концептуальних положень, а саме: формування цтей та завдань; розвиток швестицшноТ iнфрастрyктyри; формування нормативно-правовоТ бази шновацшно-швестицшноТ' дiяльностi; державне регулювання iнвeстицiйного забезпечення iнновацiйного розвитку; моб^зацп та ефективного використання iнвeстицiйниx ресурав. Головною метою швестицшного забезпечення пщприемств аграрного сектору е створення або розвиток конкурентоспроможних пщприемств на шновацшнш основк Структурними елементами швестицшного забезпечення е ресурсне забезпечення (сукупнють фшансових, матeрiальниx i нeматeрiальниx, трудових, природних ресурав, що вщповщають потрeбi рeалiзацiТ iнновацiйниx програм, проeктiв) та шституцшне забезпечення (нормативно-правова база, органiзацiйна, шформацшна, мотивацiйна, методична складовi).
lнвeстицiйнe забезпечення шновацшного розвитку необхщно розглядати у взаемозв'язку напрямiв використання iнвeстицiй та джерел Тх фшансування. Для ефективного формування швестицшного забезпечення необхщно визначити джерела та обсяги швестицшних ресурав, яю можуть бути залучеш пщприемством; видтити прiоритeтнi напрямки та розробити ефективш методи використання iнвeстицiйниx ресурав. Найбтьш важливим джерелом швестицшного забезпечення шновацшного розвитку пщприемств е Тх власш кошти, а саме нерозподтений прибуток i амортизацiйнi вiдраxyвання. Для високорентабельних пщприемств прибуток - потужне джерело залучення швестицш. Але необхщно враховувати, що динамка домшування власних кошлв пщприемств аграрного сектору в стрyктyрi джерел фшансування швестицш ставить шновацшних розвиток пщприемств в залежнють вщ Тх прибутковосп. До того ж, власш кошти в першу чергу, використовуються для простого вщтворення основного кашталу. Однак, для потреб шновацшного розвитку власних джерел швестицш недостатньо. Обмеження власних кош^в для фшансування шновацшних процеав обумовлюе необхщнють виявлення можливостей i умов моб^зацп вiльниx зовнiшнix рeсyрсiв, оскiльки без залучення значних обсяпв додаткових швестицш можливосп тexнiчного переоснащення, реконструкцГТ та розширення виробництва, нарощування випуску конкурентоспроможноТ продукци стають нереальними. Обмeжeнiсть власних та бюджетних кошлв зумовлюе те, що залучення швестицшних банмвських кредилв е об'ективною нeобxiднiстю для шновацшного розвитку пщприемств. Однак, внаслщок
високих вiдсоткових ставок за банювськими кредитами, необхiдний рiвень отримуваного прибутку е нереальним для бшьшосп пiдприемств аграрного сектору. Вартють кредитiв сягае до 30% рiчних, причому на перiод до одного року. В розвинутих краТнах фермер кредитуеться на 5-7 ромв пщ 3-5% вiдсоткiв. Особливе мiсце в системi сiльськогосподарського кредитування в европейських краТнах займають кредити пiд заставу земл^ тобто iпотечнi кредити. Розмiр iпотечних кредитiв не перевищуе 2/3 вартост нерухомостi. Строк погашення в рiзних краТнах - рiзний i становить вiд 5 до 40 ромв. В разi розробки ч^кого та адекватного механiзму купiвлi-продажу земель стьськогосподарського призначення в УкраТнi, земельш дiлянки слiд розглядати як потенцшно достатню i лiквiдну заставу, що дозволить отримати стьськогосподарським товаровиробникам середньо- та довгостроковi банкiвськi кредити, вщчутно полiпшити свою матерiально-технiчну базу, вийти на якюно новий рiвень органiзацiТ аграрного бiзнесу. Тому, для забезпечення шновацшного розвитку пiдприемств необхщно як створення умов для залучення ними кредитних ресурав на прийнятних умовах, так i вiдповiдного державного фшансування iнвестицiйних проектiв.
Для фшансування шновацшного розвитку пщприемств аграрного сектору необхщно залучати таю шструменти як лiзинг, форварднi контракти, товарне кредитування, аграрш розписки, кошти iнвесторiв. Так, лiзинг дае змогу пiдприемствам придбати необхщне устаткування на умовах поступовоТ сплати коштiв, зароблених, зокрема, на його експлуатацп. На сьогоднi важливо, щоб лiзинг виконував свою шновацшну функцiю, вiдкривав доступ до передовоТ технiки i технологiТ. Експерти вважають, що подальший розвиток лiзингу пов'язаний з новими його напрямками, а саме, з новими технологами та шшими об'ектами штелектуальноТ' власностк Особливо вигщними для лiзингових операцiй е патенти. Значний потен^ал лiзингу об'ек^в iнтелектуальноТ власностi полягае в тому, що вартють таких об'ек^в за перюд лiзингу не тiльки не зменшуеться, а може значно зрости [4; 5].
Поширена в краТнах 6С практика форвардних контрактiв, коли агровиробникам пропонують заключити контракти на продаж майбутнього врожаю. В УкраТ'ш форварднi закупiвлi переданi Аграрному фонду, який також виконуе функцп державного регулятора цшовоТ' полiтики в аграрному секторк Форварднi закупiвлi фiнансуються в три етапи (50% фшансування - на стади поавноТ компани, 20% - при появi сходiв культури). Решта - 30% - дофшансовуеться, коли йде збирання врожаю, здшснюються поставки товару та йде остаточний розрахунок з стьгоспвиробниками.
Аграрнi розписки - перспективний фiнансовий iнструмент для дрiбних виробникiв i новачкiв в аграрному бiзнесi. Адже у них може взагалi не бути заставного майна та кредитноТ iсторiТ, а значить, на кредити вщ банюв вони не можуть розраховувати. Аграрш розписки - це документ-общянка стьськогосподарського товаровиробника здiйснити поставку врожаю пюля його збору в обмiн на насшня, добрива та iншi засоби виробництва. Даний шструмент в УкраТ'ш потребуе подальшого законодавчого врегулювання.
Зросли обсяги кашталовкладень у вiтчизняне стьське господарство (рисунок). Прирiст вiдбувся, перш за все, за рахунок внутршшх джерел фiнансування. Капiтальнi iнвестицiТ в стьське господарство у 2016 р. склали 42,2 млрд.грн., що е рекордом за всю юторш незалежност краТни. Така тенденцiя пов'язана з тим, що швестори позитивно оцшюють рiвень прибутковостi своТх вкладень у майбутньому. Також на динамку швестицш вплинули перспективи збтьшення експорту в^чизняноТ продукцiТ. За пiдсумками 2016 р. експорт украТнськоТ аграрноТ продукц^ зрю на 4,5% порiвняно з 2015 р. i становив 15,5 млрд.дол. (42,5% всього експорту УкраТни). Експорт аграрноТ продукци УкраТни у 2015 р. становив 14,6 млрд.дол. (38,1%).
60,0 50,0 40,0 30,0 20,0 10,0
0
57,8
44,2
27,9
18,9
18,6
18,8
2012 2013 2014 2015 2016
Обсяг каштальних ¡нвестицш в стьське господарство Украши, млрд.грн.
2017
Також у 2016 р. призупинився процес вщтоку шоземного капралу з аграрного сектора УкраТни, викликаний вшною та шшими негативними чинниками. Оцшити обсяг шоземних швестицш в аграрному секторi значно складшше. На сьогодш вщсутня офщшна статистика притоку та вщтоку шоземних швестицш за
сферами та галузями економки. Данi щодо шоземних швестицш, якi надаються накопиченим пiдсумком е малоiнформативними i вони коригуються на KypcoBi рiзницi. lноземнi швестици' в стьське господарство спрямовувалися переважно на будiвництво тваринницьких комплексiв. У найближчш i середньостроковiй перспективi основним джерелом надходження шоземного капiталу в аграрний сектор Укра'ни будуть рiзнi види шоземних кредитiв. За цих умов в^чизняш сiльськогосподарськi виробники мають розраховувати в першу чергу на власн ресурси, державну пщтримку та грантов^ мiжнароднi програми техшчно' допомоги.
Аналiз джерел фiнансування iнновацiйного розвитку пщприемств аграрного сектору демонструе значнi особливосп, якi полягають в наступному: серед джерел переважае частка власних кошлв пщприемств; скоротилися централiзованi джерела фшансування; слабо розвинутi альтернативнi варiанти швестування iнновацiй.
В той час, як здшснення iнвестицiй е справою пщприемств, функ^я держави полягае у стимулюванн та пiдтримцi швестицшно' дiяльностi. Державне регулювання швестицшно' дiяльностi здiйснюеться шляхом прямого та непрямого втручання. Пряме державне регулювання включае: прийняття закошв та нормативно-правових актiв, що регулюють iнвестицiйну дiяльнiсть; проведення державно!' експертизи швестицшних програм та проеклв; регулювання участi iнвестора у приватизаци' власностi; державна пiдтримка пiдприемств аграрного сектора; формування швестицшно' iнфраструктури; визначення умов користування природними ресурсами. Непряме державне регулювання швестицшно' дiяльностi забезпечуе: грошово-кредитна полiтика; бюджетно-податкова полiтика; амортизацшна полiтика; iнновацiйна полiтика; заохочення та регулювання шоземних швестицш; регулювання фондового ринку; пол^ика страхування [6].
В цтому швестицшна полiтика держави повинна сприяти виршенню таких питань, як: збтьшення обсягiв iнвестицiйних ресурсiв за рахунок вах джерел та 'х ефективне використання; пiдвищення ролi i збтьшення частки внутрiшнiх джерел швестування; визначення прюритетних напрямiв та досягнення ефективного використання кош^в; iнвестицiйне забезпечення структурно!' перебудови та шновацшного розвиту як окремих пщприемств, так i економки в цтому.
Розглядаючи швестици як вкладення з метою шновацшного розвитку пщприемств необхщно вiдзначити, що керiвники i власниками повиннi враховувати направлення кош^в, як з метою забезпечення отримання прибутку, так i розроблення, удосконалення, придбання ново!' техшки, технологш. Слщ наголосити на юнуванш певних вiдмiнностей мiж пiдприемствами рiзних розмiрiв та органiзацiйно-правових форм господарювання. Помяну роль у процесах створення, упровадження i поширення iнновацiй в^грають великi пiдприемства (агрохолдинги). Вони залучають фiнансовi ресурси, системно працюють над впровадженням нових технологш, забезпечують необхщний рiвень горизонтально' i вертикально' штеграци', iнвестують у людський капiтал та шфраструктуру сiльських територiй. Великi штегроваш компанiï, агрохолдинги мають можливiсть залучати швестици' через розмiщення акцiй на мiжнародних фондових ринках.
Великi пщприемства активно впроваджують 1Т-технологй' переважно в галузi рослинництва. Це перш за все супутниковий монiторинг полiв, метеостанцш, агрохiмiчний аналiз грунтiв, системи мошторингу технiки i контролю палива, системи ведення ютори полiв та управлшня земельним банком. В рамках побудови системи управлшня земельним банком агрохолдинг «Мироывський хлiбопродукт» впровадив географiчну шформацшну систему (Г1С), що значно прискорюе процес обробки даних. Проект передбачае повну штеграцю Г1С з облковою системою 1-С в частинi ведення облку договорiв оренди земельних дтянок i облiку полiв. На сьогодн агрохолдинги в пошуку нових шляжв оптимiзацiï собiвартостi продукцГГ, контролю i прогнозованосп бiзнесу. Основна дiяльнiсть агрохолдинпв зосереджена на вирощуваннi зернових та олшних культур та в меншш мiрi на виробництвi м'ясо-молочно'1 продукцГГ. Проте е кремi приклади впровадження шновацшних технологiй в тваринництвк Так, вiдкрита компанiя «Ерiдон» (Житомирська обл.) мае роботизовану ферму. Ферма укомплектована сучасним стшловим обладнанням, в примщены автоматично пiдтримуеться мiкроклiмат. До'ння проводиться роботизованим обладнанням, що гарантуе високу якють молока, здоров'я тварин та збтьшення продуктивносп до 35% . Фшансування проекту здшснюеться за рахунок укра'нських, нiмецьких i шведських швестицш. На сьогоды в УкраМ нараховуеться бiльш як 20 роботизованих ферм.
Активно швестують пiдприемства-виробники яець та яечних продук^в, в першу чергу в розширення та реконструкцш виробничих потужностей, а саме облаштування птахомюць, що оснащенш сучасним обладнанням. На таких пщприемствах спостерiгаеться висока рентабельнють виробництва, яка також зумовлена низькою собiвартiстю яець. Адже ,Укра'на е однiею iз провiдних кра'н - виробникiв зернових та насшня соняшнику, якi е основними компонентами корму для птицк
Щодо малих i середшх пiдприемств - то недостатнють 'х фiнансових можливостей та низький рiвень iнвестицiйного забезпечення мiнiмiзуе можливостi для вiдтворення матерiально-технiчноï бази впровадження сучасних технологш у виробництво. Поряд iз швести^ями у сучасну техшку, обладнання та передовi технологи пщприемства аграрного сектора потребують будiвництва нових виробничих об'ек^в. Дрiбнi виробники стьськогосподарсько''' продукцiï, особливо плодоовочево', не мають належних фшансових ресурсiв для будiвництва сучасних овоче- та фруктосховищ. Кошти, необхщш на будiвництво, вщновлення та розвиток рiзноманiтних об'ектiв шфраструктури - теплиць, зрошувальних систем, систем опалення.
1нтенсивний шлях розвитку, вкладання кош^в в технiку та технологи викликае необхщнють iнвестування у людський каттал. На сьогоднi в аграрному секторi не вистачае квалiфiкованих спе^алю^в, якi спроможнi розробляти новi технолопчш продукти, впроваджувати 'х у виробництво. Досвщ пiдготовки менеджерiв у
великих компанiях засвщчив, що професiйнi навички можна формувати ттьки на базi реальних проеклв. Прiоритетним напрямком iнвестицiйного забезпечення, переважно великих пщприемств, стае створення належних умов для формування якюного людського капралу.
Висновок. Отже, зростання рiвня швестицшного забезпечення пiдприемств аграрного сектору пщвищить показники результатiв 'х дiяльностi, що створить передумови для формування власних джерел швестування та залучення кредитних ресурав. Нарощування темтв швестицшного забезпечення пщприемств потребуе заходiв щодо пщвищення ефективностi 'х дiяльностi, удосконалення мехашзму державно' пiдтримки iнвестицiйноï дiяльностi та кредитного забезпечення, а також урiзноманiтнення альтернативних варiантiв iнвестування.
Список використаних джерел
1. Шевцова Я.А. 1нвестиц1йне забезпечення д'яльност'! п1'дприемств: Автореферат дисертацИ на здобуття наукового ступеня кандидата економ'чних наук/Я.А.Шевцова. - Луганськ, 2003.-20 с.
2. Каптанець Ю.О. 1нвестиц1йне забезпечення фермерських господарств / Ю.О.Каптанець // 1нновац1йна економка. - №5. - 2010. - с.141-144.
3. Кють М.1. 1нвестиц1йне забезпечення розвитку аграрного виробництва та сльських територ1й / М.1.К1сть //Менеджмент: Зб\р.наук.праць. - К., 2009. - №11. - 225 с.
4. Чабан В.Г. 1нновац1йнийл'зинг у сльському господарствi/В.Г.Чабан//ВсникХНАУ: [Зб.наук.пр.]/ [Ред.кол.: В.П.Мартьянов (голов.ред.) та ¡н..]. - Харкв, 2006. - №3. - с.290-294.
5. Чабан В.Г. Л'зинг в АПК як ¡нструмент запровадження ¡нновац1й / В.Г.Чабан // Економка АПК. -2006. - №3. - с.34-39.
6. Гуторов О.1., Калашнков А.О. Теоретичн1 засади ¡нвестиц1йного забезпечення розвиту сЛьськогосподарських п1'дприемств: Лекц1я / О.1.Гуторов, А.О.Калашнков / Харк'тський нацюнальний аграрний унверситет ¡мен'1 В.В.Докучаева. -Х.: ХНАУ, - 2014. - 43 с.
References
1. Shevtsova Ya.A. Investytsiine zabezpechennia diialnosti pidpryiemstv: Avtoreferat dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata ekonomichnykh nauk. - Luhansk, 2003. - 20 s.
2. Kapitanets Yu.O. Investytsiine zabezpechennia fermerskykh hospodarstv // Innovatsiina ekonomika. - №5.
- 2010. - s.141-144.
3. Kisil M.I. Investytsiine zabezpechennia rozvytku ahrarnoho vyrobnytstva ta silskykh terytorii // Menedzhment: Zbir.nauk.prats. - K., 2009. - №11. - 225 s.
4. Chaban V.H. Innovatsiinyi lizynh u silskomu hospodarstvi // Visnyk KhNAU: [Zb.nauk.pr.] / [Red.kol.: V.P.Martianov (holov.red.) ta in..]. - Kharkiv, 2006. - №3. - s.290-294.
5. Chaban V.H. Lizynh v APK yak instrument zaprovadzhennia innovatsii//Ekonomika APK. - 2006. - №3. -s.34-39.
6. Hutorov O.I., Kalashnikov A.O. Teoretychni zasady investytsiinoho zabezpechennia rozvytu silskohospodarskykh pidpryiemstv: Lektsiia // Kharkivskyi natsionalnyi ahrarnyi universytet imeni V.V.Dokuchaieva.
- Kh.: KhNAU, - 2014. - 43 s.
Даш про автора
Чабан Вггалш Григорович, професор кафедри економки i менеджменту агробiзнесу, кандидат економiчних наук,
Ки'вський нацюнальний економiчний ушверситет iменi Вадима Гетьмана, м. Ки'в, проспект Перемоги 54-А. e-mail: pokeragro3@gmail.com
Данные об авторе
Чабан Виталий Григорьевич, профессор кафедры экономики и менеджмента агробизнеса, кандидат экономических наук,
Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетмана г. Киев, проспект Победы 54-А. e-mail: pokeragro3@gmail.com
Data on the author
Vitaly Chaban, Professor of the Department of Economics and Management of Agribusiness, PhD in Economics, Kyiv National Economic University named after Vadim Getman Kiev, 54-A Pobedy Avenue. e-mail: pokeragro3@gmail.com
