CC BY
10
К.А. Щебланова
ДЕЯК1 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ШВЕСШЦШНО-ШНОВАЩЙНО1 ПОЛ1ТИКИ ВУГ1ЛЬНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1
Розглянуто сучасне становище фтансового забезпечення iнновацiйного розвитку вугледобувних тдприемств, твестицшний клшат вугшьно'1 галузi. До^джено особливостi стану та тенденцт розвитку твестицтно-тновацшного процесу, запропоновано напрями вдосконалення iнвестицiйноi полiтики вугшьно! галузi.
Рассмотрено современное положение финансового обеспечения инновационного развития угледобывающих предприятий, инвестиционный климат угольной области. Исследованы особенности состояния и тенденций развития инвестиционно-инновационного процесса, предложены направления усовершенствования инвестиционной политики угольной отрасли.
It Is Considered modern position of the financial provision инновационного developments угледобывающих enterprise, investment climate of the coal area. Explored particularities of the condition and trend of the development investment-инновационного process, is offered directions of the improvement investment politician coal area.
© К.А. Щебланова, 2010
Украша належить до десяти найбшьш розвинутих вугледобувних краш у свт та забезпечена запасами вугшля на довгострокову перспективу. Однак через зношешсть шахтного фонду та несприятливi прничо-геолопчш умови залягання й розробки вугшьних пласив, важкий фшансовий стан, украй тривалий термш реформування украшська вугледобувна галузь перебувае у глибокш криз^ для подолання яко! необхщш ютотш катталовкладення. Через обмежешсть швестицшних можливостей держави та потенцшних кредиторiв задовольнити потреби пiдприемств виникае необхщшсть пошуку нових джерел швестування. Також iснують труднощi у залученш коштiв,оскiльки вугiльна промисловiсть традицiйно вважаеться швестицшно непривабливою, бо швестицп в не! характеризуются довгим термiном окупноси.
Головною умовою швестицшно1 полiтики держави на сучасному етат е забезпечення шновацшного розвитку вугшьно1 промисловостi, без якого неможливе подолання l! збитковост та позбавлення фшансово1 залежностi вщ держави. Для забезпечення iнвестицiйно-iнновацiйного прориву в економiчному розвитку необхiдна мобшзащя всiх джерел фiнансування iнвестицiй.
Питання щодо iнвестицiйного забезпечення розвитку вугшьно1 промисловостi знайшло вiдображення у дослщженнях багатьох авторiв: М.Г. Чумаченка, О.1. Амошi, А.1. Кабанова, B.G. Нейенбурга, Л.Л. Стариченка, С.В. Янка, О.Ф. Ляшенко та М.М. Кулика, Л.М. Рассуждай, Ю.З. Драчука та Н.1. Новково1 [1-7].
У кожного вченого свш погляд на шлях виходу вугшьно1 галузi з кризи. Наприклад, О.Ф. Ляшенко та М.М. Кулик вважають, що на збитковiсть шахт ютотно впливають суб'ек-тивнi фактори: неефективна державна пол^ика, участь комерцшних посередницьких органiзацiй у збагаченнi та збут вугiлля. На !х думку, зменшити або навiть подолати збитковшть шахт можна з використанням внутршшх резервiв шахт [6].
Для фшансування iнновацiйного прориву Л.М. Рассуждай, Ю.З. Драчук та Н.1. Новiкова пропонують залучення iноземних iнвестицiй та використання лiзингових операцiй [7].
У науковш працi А.1. Кабанова та В.£. Нейенбурга [3] запропоновано для формування iнновацiйних програм розвитку вугшьно1 промисловост на всiх рiвнях управлiння визначити, о^м початкових умов, тенденцп !х розвитку в перспективi з використанням рiзних методiв прогнозування. Об'ектами можуть бути першочерговi науковi проблеми шновацшного розвитку галузi та джерела швестицш.
Незважаючи на велику кiлькiсть наукових праць, присвячених проблемi залучення швестицш у вугшьну промисловiсть, слiд зазначити, що комплексному тдходу, основу якого мае становити не просто набiр iнструментiв, а цiлiсна система, не придшялось достатньо уваги. Ураховуючи сучасш умови та становище галузi, виникае потреба у грунтовному аналiзi вЫх можливих джерел iнвестицiй.
Метою статт е дослiдження особливостей стану та тенденцш розвитку швестицшно-шновацшного процесу та розробка напрямiв удосконалення швестицшно! полiтики у вугiльнiй галуз1
Вугiльна промисловiсть Украши складаеться з двох секторiв - державного та недержавного. Вагомий недержавний сектор видобувае понад 40% вiд загального обсягу видобутого вугшля. Приватнi пiдприемства е рентабельними та входять до складу потужних фшансово-промислових груп, завдяки чому не мають недостачi в швестицшних ресурсах. Щодо державного сектору, то бшьшють пiдприемств е збитковими, обтяжеш боргами та не можуть юнувати без вагомо! державно! пiдтримки. Вщповщно до шформаци управлiння вугшьно! промисловост Донецько! облдержадмшстраци у 2009 р. заплановано фiнансування з держбюджету загальним обсягом близько 3,5 млрд. грн. [8].
1нновацшний розвиток галузi вважаеться прюритетним та здiйснюеться за рахунок iнвестицiй. Iнвестицiйна полiтика держави щодо вугшьних шахт безпосередньо пов'язана зi змiнами у виробничiй та технолопчнш структурi. Необхiдно направляти швестици в техшчне переоснащення та реконструкцiю виробничих потужностей, це дозволить пiдвищити рiвень !х використання, не розпорошуючи дефщитш фiнансовi ресурси. Обсяг i характер швестицш значною мiрою обумовлюеться особливостями окремих вугшьних регюшв, у тому чи^ особливостями вiдтворення !х шахтного фонду.
Законодавча база щодо швестицшно! пол^ики е недосконалою та постшно реформуеться. З метою зменшення ризиюв у реалiзацi! полiтики iнвестицiйно-iнновацiйного процесу та залучення недержавних iнвестицiй Мшштерством вугшьно! промисловостi розширюеться необидна нормативно-правова база, наприклад, видано наказ «Щодо залучення недержавних швестицш у вугшьну галузь». На цiй основу тдготовлено проект розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Украши «Про затвердження Плану заходiв щодо залучення недержавних швестицш у розвиток вугшьно! галузЬ» спрямоване на узгодження до уповноважених мiнiстерств та вщомств [9].
1нвестування вугiльних пiдприемств зазвичай здшснюеться шляхом бюджетного фiнансування, самофшансування та використання позикових та залучених коштiв. Незалежно вiд форми власност виокремлюють такi джерела iнвестицiй: власш кошти вугiльного пiдприемства, субсиди, кошти iнвесторiв, банкiвськi кредити, лiзинговi операцл, венчурне фiнансування.
До власних коштiв належать чистий прибуток та амортизацшш вiдрахування. Але на даний момент бшьшють державних вугiльних пiдприемств е збитковими, тож стае очевидним, що це джерело може використовуватися обмеженою кiлькiстю шахт. Проблема використання амортизацшних фондiв полягае в тому, що тдприемства використовують амортизацiйнi вiдрахування на покриття збитюв, а коли виникае необхщшсть оновлення фондiв -звертаються до держави.
Зараз вугшьна промисловiсть утримуеться переважно за рахунок централiзованих державних капiталовкладень. Протягом 2008 року державними вугшьними тдприемствами за рахунок усiх джерел фшансування освоено 896,9 млн. грн. катталовкладень, у тому числi за рахунок кошив державного бюджету - 658, за рахунок власних кошив тдприемств - 227,3, за рахунок шших джерел - 11,6 млн. грн. У розрiзi вiдтворювальноl структури виробництва найбiльший обсяг капiтальних вкладень, здшснених галузевими пiдприемствами вiдомчого пiдпорядкування, був спрямований на будiвництво нових шахт - 141,6 млн. грн., реконструкцш дшчих шахт - 318,8 та техшчне переоснащення вугшьних тдприемств - 182 млн. грн. [9].
Придбання за рахунок держави нових техшчних засобiв для вугшьних тдприемств не стимулюе досягнення високих технiко-економiчних показникiв вщ використання нововведень, а також ощадного ставлення до нових засобiв. Часто впровадження нових засобiв не мае шновацшного характеру, тобто придбаються засоби iз застарiлими якiсними характеристиками. У результат переоснащення шахта не тшьки не позбавляеться збиткiв, а навт не знижуе !х.
Крiм прямо! державное' пiдтримки технiчного переоснащення галуз^ слiд стимулювати залучення кредитiв i недержавних iнвестицiй у модернiзацiю збиткових шахт. До них належать надаш на поворотнiй основi кредити банюв, а також внутрiшнiх чи шоземних iнвесторiв (iнвестицiйних фондiв та компанш).
Кредити е ушверсальним способом залучення коштсв. На момент придбання нових 3aco6iB шахта мае укласти кредитну угоду з швестором, орiентуючись на повернення кошив за рахунок економiчного ефекту. На прaктицi ж збитковiсть тдприемств, великий термш реaлiзaцiï iнновaцiйних проекив, високi процентнi ставки роблять цей швестицшний ресурс недосяжним.
Iноземнi швестицп е суттевим чинником iнновaцiйноï пол^ики. Приймаючи рiшення про доцiльнiсть каттальних вкладень, потенцiйнi iнвестори вирiшaльну роль вщводять оцiнцi держaвноï полiтики щодо втизняних та iноземних iнвестицiй, ймовiрностi нaцiонaлiзaцiï iноземного майна, мiцностi державних шституцш, послiдовностi дiй полiтичноï влади, ступеню державного втручання в економ^ та входження краши до системи мiжнaродних договорiв з питань регулювання вiдносин у сферi iноземного швестування, забезпеченню захисту прав iноземного швестора в приймaючiй крaïнi та можливост розв'язання спорiв на мiжнaродному рiвнi [10].
Склaднiсть у зaлученнi кошив iноземних iнвесторiв пояснюеться низкою суб'ективних причин, основними серед яких е непослщовшсть та част змiни у законодавчш бaзi, велию iнвестицiйнi ризики.
У 2010 р., як повщомила голова парламентського ком^ету з питань промисловох' i регуляторно1' полiтики i тдприемництва Нaтaлiя Королевська, iноземнi банки готовi iнвестувaти в украшську вугшьну промисловшть 6,5 млрд. дол. [11]. Але на яких умовах i ким саме, не уточнюеться.
Одним з шструменив залучення швестицш у вугшьну промисловють та джерелом прискорення ïï iнновaцiйного розвитку може стати лiзинг, завдяки рiзномaнiтностi форм якого пiдприемствa можуть обирати для себе нaйсприйнятливiший вaрiaнт фшансування, освоення технiчних або технологiчних шновацш У свiтовiй прaктицi лiзинг широко вживаний як джерело швестицш.
Лiзинг, як одна з найбшьш економiчно вигiдних форм застосування кaпiтaлу всередиш краши, е новою формою фшансування також на мiжнaродному ринку швестицшних послуг та важливим елементом aктивiзaцiï iнновaцiйного розвитку. Йому, як сучаснш формi iнвестувaння, притaмaннi великi потенцшш можливостi щодо оновлення гiрничошaхтного обладнання в Украшу У сучaснiй економiчнiй ситуaцiï лiзинговi оперaцiï можуть сприяти мобiлiзaцiï коштiв для iнновaцiйного розвитку та забезпечити через свш мехашзм ефективне використання iнвестицiйних ресурсiв з метою реструктуризации
Лiзинг сприяе оновленню шахтного фонду вугiльних пiдприемств, оптимiзуе використання нaявноï гiрничошaхтноï технiки та придбання на вигщних умовах нового обладнання. В Укра^т пiдготовлено проект вщкриття держaвноï лiзинговоï компани, який допоможе створити мехашзм залучення швестицш, зокрема у сферi постачань нового прничошахтного устаткування на украшсью пщприемства [11].
Пошуки шляхiв залучення швестицш без aнaлiзу зовнiшнього та внутршнього середовища неможливi, оскiльки саме вони визначають рiвень ризику господaрськоï дiяльностi та значною мiрою впливають на результати iнвестицiйноï aктивностi суб'ектiв господарювання.
Особливостi iнвестицiйноï полiтики у вугшьнш промисловостi формувалися пiд впливом багатьох фaкторiв як об'ективного характеру, пов'язаних зi склaднiстю прничо-геологiчних умов, зaгaльноекономiчними труднощами, так i суб'ективного, пов'язаних з неефективним управлшням, у тому числк нестaбiльнiстю надання та неращональним розподiлом мiж шахтами кошив державного бюджету, неприпустимо малими обсягами каттальних вкладень на вщтворення виробництва; участю численних комерцiйних посередницьких оргашзацш у постaчaннi пiдприемствaм гiрничоï техшки i мaтерiaлiв, у збaгaченнi та збут вугiлля тощо [6].
З метою узагальнення наявних фaкторiв доцшьно використати SWOT-aнaлiз (див. таблицю), за допомогою якого виявляються слaбкi та сильш сторони iнвестицiйного процесу у вугшьнш промисловоси, а також можливост та загрози окремих сторiн швестицшного середовища. Дaнi SWOT-aнaлiзу можуть стати основою для вдосконалення швестицшно-iнновaцiйноï полiтики, важливим iнструментом в управлшш iнвестицiйним процесом у вугiльнiй галуз1
Таблиця
Матриця SWOT-аналiзу швестицтного процесу _у вугыьтй промисловостi_
СИЛЬН1 СТОРОНИ СЛАБК1 СТОРОНИ
1) ресурсний потенщал; 2) штелектуальний капiтал; 3) науковий потенцiал; 4) орiентацiя на якiсть продукту та пщвищення конкурентоспроможностi; 5) гарантiя енергетично1 незалежностi кра1ни 1) нестабiльна економiчна ситуацiя в краlнi; 2) недосконалкть законодавчо1 бази; 3) несприятлива податкова та валютно-фшансова полiтика; 4) несприятливi умови кредитування; 5) тривалий термш окупноси iнвестицiй; 6) високий рiвень зношеностi основних фондiв; 7) складшсть гiрничо-геологiчних умов
МОЖЛИВОСТ1 ЗАГРОЗИ
1) збшьшення обсягiв видобутку вугiлля та пщвищення його якоси 2) подолання кризового стану; 3) загальна стабшзащя у галузi; 4) полiпшення швестицшно1 полiтики; 5) нове шахтне будiвництво; 6) створення державно1 лiзинговоl компани 1) збшьшення витрат на техшчне переоснащення; 2) високий економiчний ризик неповернення швестицш; 3) пщвищення конкуренцп з боку шших великих ринкiв, що розвиваються; 4) неможливiсть застрахувати iнвестицiйнi ризики; 5) не розроблений порядок вщшкодування боргу шоземному iнвестору; 6) закриття перспективних шахт
Таким чином, сучасний стан вугшьно1 промисловосп пщтверджуе, що швестицп, якi не мають iнновацiйного характеру, не можуть вивести шахти з кризи. 1м необхщш швестицп, метою яких е шновацшний прорив, сприяння розширенню та модершзаци виробничого апарату, пiдвищення конкурентоспроможностi галуз1 Тому важливо при вдосконаленнi швестицшно-шновацшно1 полiтики розраховувати на зростання iнвестицiй тих пiдприемств, iнвестицiйна дiяльнiсть яких е бiльш результативною з точки зору ре^заци цiлей розвитку галуз1
Для того щоб подолати кризовi явища та непослiдовнiсть дш учасникiв iнвестицiйного процесу, надати стшкост та стабiльностi процесам iнвестування, необхщш активш дп з боку держави. Основою пол^ики держави мае стати створення необхiдних умов для пщйому швестицшно1 активностi, зокрема, заохочення довгострокового вкладення капiталу послабленням податкового навантаження на пiдприемства, що здiйснюють модершзацш та технологiчнi змiни. Украй важливо, щоб швестицшна полiтика базувалася на знаходженш спiльних iнтересiв учасникiв швестицшного процесу: iнвесторiв, споживачiв iнвестицiй та оргашв влади.
Дослiдження особливостей стану i тенденцiй розвитку iнвестицiйного процесу у вугшьнш промисловостi Украши виявляе необхiднiсть удосконалення швестицшно-шновацшно1 пол^ики вугшьно1 галузi, метою яко! е: створення мехашзму, який би сприяв нагромадженню коштiв, стимулював iнвестицiйну актившсть, призвiв до пiдвищення конкурентоспроможностi пщприемств на основi ефективних вкладень.
Формування мехашзму нагромадження потребуе вiд оргашв влади зосередити зусилля на збшьшенш дохiдностi пiдприемств та створеннi стшко1 нормативно-правово1 бази, яка забезпечить розвиток швестицшних процеЫв, сприятиме ефективному використанню амортизацiйних вiдрахувань.
Основними напрямами вдосконалення швестицшно-шновацшно1 полiтики вугшьно1 галузi е:
залучення недержавних швестицш з метою впровадження сучасних технологш вуглевидобутку та вуглезбагачення;
спрощення доступу вугiльних компанш до кредитних ресурсiв банкiв; субсидування кредитно1 вщсотково1 ставки; удосконалення нормативно-правово1 бази;
формування системи гарантiй, економiчного механiзму страхування ризикiв;
удосконалення форм та методiв спiвпрацi з шоземними iнвесторами, якi мають довгостроковi цiлi.
Полiпшення iнвестицiйного клiмату сприятиме пiдвищенню активностi учасникiв iнвестицiйного процесу та досягненню основно1 мети - виходу з кризи та розвитку вугшьно1 промисловостi.
Л1тература
1. Чумаченко Н.Г. Экономические проблемы развития угольной промышленности Украины в условиях перехода к рынку / Н.Г. Чумаченко. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1992. -17 с.
2. Амоша О.1. Досвщ залучення зовшшшх швестицш на пщприемства вугшьно1 галузi / О.1. Амоша, О.А. Андрущенко // Державний iнформацiйний бюлетень «Про приватизащю». -2001. - №5. - С. 60-64.
3. Кабанов А.И. Методические подходы к прогнозированию инновационного развития угольной промышленности / А.И. Кабанов, В.Е. Нейенбург // Уголь Украины. - 2006. - № 1. -С. 9-14.
4. Амоша О.1. Урегулювання державно! пщтримки в^чизняно! вугшьно1 промисловост вiдповiдно до норм СОТ та £С / О.1. Амоша, Л.Л. Стариченко // Економша промисловостi. -2003. - №3.- С. 51-54.
5. Янко С.В. Инвестиционное обеспечение развития угледобывающих предприятий Украины в современных условиях / С.В. Янко // Уголь Украины. - 2006. - № 1. - С. 14-18.
6. Ляшенко О.Ф. Першочерговi заходи оздоровлення вугшьно1 промисловост / О.Ф. Ляшенко, М.М. Кулик // Уголь Украины. - 2006. - № 1. - С. 6-9.
7. Рассуждай Л.М. Напрямки фшансового забезпечення шновацшно1 дiяльностi промислових пiдприeмств / Л.М. Рассуждай, Ю.З. Драчук, Н.1. Новiкова // Проблеми економжи та управлiння. - Львiв: Львiвська полiтехнiка. - 2008. - № 628. - С. 267-271.
8. Вугшьну промисловють фшансують iз стабфонду уряду [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.mvp. gov.ua/mvp/control/uk/publish/article. - Назва з екрану.
9. 1нформацшно-анал^ичний зв^ про реальнi досягнення Уряду у секторi вугiльноï промисловостi та стан реалiзацiï прiоритетiв дiяльностi Мшвуглепрому протягом 2008 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mvp.gov. ua/mvp/control/uk/publish/article. - Назва з екрану.
10. Денисенко М.П. 1нвестицшний ^мат Украши та напрями його подальшого покращення / М.П. Денисенко // Проблеми науки. - 2005. - № 12. - С.32-39.
11.1ноземш банки готовi iнвестувати в украшський вуглепром [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www. mvp. gov.ua/ mvp/control/uk/publish/article. - Назва з екрану.
Надшшла до редакцп 20.04.2010р.
