CC BY
25
8. Нелепов А. А. Участь 6i3Hecy в дiяльностi техшчних ком™™ стандартизаци - шлях до створення передумов успшно! шдприемницько! дiяльностi / А. А. Нелепов // Нарада з пи-тань стандартизаци у сфeрi iнформацiйних тeхнологiй, телекомушкацш та засобiв зв'язку, метрологи, вимiрювання, засобiв вимiрювально! тeхнiки, побутових послуг i продукци народного вжитку та транспортному комплeксi, 30.11.2006 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrndnc.org.ua/index.php?option=comItemid=60.
9. Про стандартизащю: Закон Укра1ни вiд 17.05.01 р., № 2408-III // Вщомоста Верховно! Ради Укра1ни (ВВР). - 2001. - № 31. - Ст. 145. - (1з змшами, внесеними зпдно i3 Законом Ук-ра1ни вiд 01.12.2005 р., № 3164-IV. - ВВР. - 2006. - № 12. - Ст. 101).
10. Опыт и проблемы реализации законодательства о техническом регулировании // Аналитический вестник: Фонд электронных информационных ресурсов Государственной Думы. - 2011. - № 1. - Сер.: Экономическая политика. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.pda.iam.duma.gov.ru/node/2/4855/19210.
Дятлова В.В., Саенко О.В. Повышение конкурентоспособности экономики на принципах государственно-частного партнерства в сфере стандартизации
Обосновано влияние стандартизации на конкурентоспособность экономики как одной из сфер формирования конкурентных преимуществ. Рассмотрено состояние финансирования работ по стандартизации. Доказана необходимость участия бизнеса в ее развитии для повышения конкурентоспособности экономики. Предложены направления развития механизмов привлечения бизнеса к разработке стандартов на принципах государственно-частного партнерства.
Ключевые слова: конкурентоспособность экономики, сфера стандартизации, финансирование работ, государственно-частное партнерство.
Dyatlova V.V., Saenko O. V. Improving of the economy competitiveness on the basis of public-private partnership in standardization sphere
The influence of standardization on the economy competitiveness as one of the sphere of forming of competitive advantages is rationale. The state of financing the works on standardization is considered. Business part its development is necessary for improving of the economy competitiveness. The directions of mechanisms' development are suggested for attraction of businesses for standards elaboration on the basis of public-private partnership.
Keywords: economy competitiveness, standardization sphere, financing of works, public-private partnership.
УДК332.146.2 Доц. О.€. Бавико, канд. полт. наук -
Мжнародний утверситет бизнесу Ь права, м. Херсон
1НТЕГРОВАНА МОДЕЛЬ ПОЛ1ТИКИ КЛАСТЕРНОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОНАЛЬНОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО ПРОСТОРУ
За результатами дослщження проблем модершзаци регюнального економiчно-го простору обгрунтовано потребу синхрошзаци процеав техшчно! та оргашзацшно! перебудови. На основi визначення основних складових елеменпв, вихщних умов ефективност та принцишв полггики кластерного розвитку регюнального економiч-ного простору, запропоновано вщповщну штегровану модель, що враховуе наявш методики створення кластерiв - "згори вниз" та "знизу догори".
Ключовг слова: кластер, модершзащя, регюнальний економiчний прос^р, пол> тика кластерного розвитку.
Вступ. Впровадження та розвиток кластерно! оргашзацп, засновано! на мережевих принципах горизонтально! координацп та штеграцп у процеси
взаемоди суб'екпв економiчноl дiяльностi, виступае одним з основних еле-ментiв механiзму постшдус^ально! модершзацп регiонального економiчно-го простору. Ефективнють кластерно1 оргашзацп пiдтверджуеться досвщом розвинених кра1н. За iнформацiею дослщження "1ннобарометр 2006", чверть компанiй в €С працюе в умовах кластерного середовища, використовуючи тiсну спiвпрацю з шшими пiдприемствами регiону [7, с. 10].
Акту^защю кластерних форм оргашзацп економiчноl взаемоди не-обхiдно розглядати як наслiдок бiфуркацп спричинено1 НТР. Активне впро-вадження кластерiв в економжах розвинених кра1н починаеться з 90-х рр. XX ст., цей процес розцшюють як заиб шдвищення конкурентоспроможностi на всiх рiвнях економiчноl системи - вiд глобального економiчного протистоян-ня США, Свропи, Японп, до регiонального та галузевого розвитку.
Ефективнiсть кластерiв спричинила 1х подальший генезис вiд суто економiчних оргашзацш до унiверсальних iнститутiв соцiально-економiчного розвитку, за допомогою яких вирiшують питання освинього, науково-техно-логiчного, кадрового забезпечення, розвитку сощально!, транспортно-лопс-тично1, шновацшно! та фшансово! iнфраструктури. Необхiднiсть проведення повномасштабно! полiтики кластерного розвитку в ходi процесу модершзацп регiонального економiчного простору, пояснюеться iнновацiйнiстю та висо-ким ступенем ефективностi вiдповiдних механiзмiв оргашзацп економiчноl дiяльностi, якi засновують на добровiльнiй штеграцп ресурсiв та горизон-тальнiй координацп дiяльностi економiчних суб'ектiв.
Впровадження регiональних та мiжрегiональних кластерiв забезпечуе модернiзацiю регiонального економiчного простору на основi використання шновацшного потенцiалу регiону, акгивiзацп шдприемницько! функцп, залу-чення iнвестицiй, пiдвищення конкурентоспроможносл пiдприемств на основi використання синергетичних ефекпв взаемодл, а також дае змогу вирiшувати питання зайнятостi населения регюну та забезпечення сощально! стабшьносп.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Iдентифiкацiю кластера, як форми оргашзацп економiчноl дiяльностi, вперше було здшснено А. Маршаллом, вiдносно комплекив текстильних та металообробних пiдприемств Англи наприкiнцi XIX ст. [5]. Кластер, як сучасний мехашзм сощально-еко-номiчноl самооргашзацп, був у перше щентифжований М. Портером: "група розташованих у географiчнiй близькостi компанiй та пов'язаних з ними оргашзацш, що функцюнують у певнiй сферi, характеризуются спiльнiстю дь яльностi та взаемодоповнюють одна одну" [12]. Регiональнi аспекти класте-ризацп дослiджено в роботах М. Енрайта, С. Розенфельда, як стверджують, що конкурентнi переваги створюються не на наднацiональному або нащ-ональному, а на регiональному рiвнi [11, 13].
Кластерну органiзацiю в контексп концепцп ланцюгiв додано! вартос-тi дослiджують Р. Каплiнскi, Дж. Хамфр^ Х. Шмiдт, вказуючи на те, що у ра-зi входження локальних кластерiв до квазi-iерархiчних ланцюгiв додано! вар-тостi, у вщповщних фiрм з'являються додатковi можливосп для удосконален-ня процесiв виробництва продукцп [6, с. 104].
Вичизняш науковцi придiляють велику увагу проблемам щентифжа-ци та розвитку кластерiв. Так, вiдомий укра!нський дослiдник проблем клас-
теризацп економжи С. Соколенко визначае кластер як - територiальне об'еднання самостiйних, взаемопов'язаних тдприемств та установ у межах промислового регюну, якi спрямовують свою дiяльнiсть на виробництво кон-курентоспроможно! продукци" [9]. Кластер, як форму територiально-галузе-во! штеграцп пiдприемств, наукових установ та оргашв мюцево! влади, засто-сування яко! сприяе тдвищенню конкурентоздатностi власно! продукци та економiчного зростання регiону, визначае М. Войнаренко [3]. Як "угрупован-ня взаемозалежних компанiй та установ, що конкурують та спiвпрацюють мiж собою, i якi поеднанi мiж собою системою ринкових та шших зв'язкiв", визначають кластер Л.1. Бойко та С.В. Кудря [1].
На специф^ функцюнування кластерiв, яка полягае в штеграцп галу-зевих i територiальних принцитв оргашзацп тдприемницько! дiяльностi, можливiсть бшьш повного використання iнфраструктурного потенцiалу регь ону, а також здатностi до змши конф^рацп мережi: замiни окремих елемен-тiв та приеднання додаткових, вказуе В. Геець [2].
Постановка задачг У межах представленого дослщження полггика кластерного розвитку регiонального економiчного простору виступае як складовий елемент стратеги його модершзацп. Основними завданнями досль дження визначено:
• анал1з iсиуючих в сучасшй екоиомiчиiй наущ п1дход1в до визиачеиия дефшь цц поняття "кластер";
• визначення осиовиих еташв здiйсиеиия полiтики кластериого розвитку регь онального екоиомiчиого простору;
• формування вадповадно! модел^ що враховуе наявш методики створення кластерiв - "згори вниз" та "знизу догори".
Результати. Полиика кластерного розвитку регюнального економiч-ного простору виступае складовою частиною стратеги його модершзацп та може набувати рiзних форм:
• формалiзована стратепя з визначеним фшансуванням, що охоплюе найбшьш коикуреитоспроможнi з огляду на иаявиi екоиомiчиi та ресурсш передумови, сектори регiоиальиого екон^чного простору;
• управлiиське регулювання, сконцентроване на окремих аспектах розвитку кластерiв, таких як налагодження мережево! взаемодй у бiзиесi або мiж бiз-нес-структурами i иауково-дослiдницькими оргаиiзацiями;
• д1яльшсть, що виступае складовим елементом шших стратегш розвитку наць онального та регiоиальиого екоиомiчиого простору.
Структурна характеристика кластеру охоплюе загальновизнаний набiр учасникiв, який з огляду на необхщнють вирiшення проблеми координацп розшяного знання необхiдно доповнити iнститутами мережево! взаемодй:
• тдприемства пропульсивних галузей, лдарукга компани;
• иауково-дослiднi та освпш установи;
• мережа постачальникв сировини, обладнання, сервiсиих послуг;
• тдприемства шфраструктури (фшансов^ страхов^ транспортно-лопстичш, торговельт, шформадшно-комушкадшт, коисалтииговi та ш.);
• органи державно! влади та мюцевого самоврядування, якi виступають шщь аторами створення кластерш та забезпечують iиституцiоиальиi умови для !хнього розвитку;
• шститути мережево! взаемодй (кластериi асощацп, координацшш ради).
Координована взаeмодiя перелiчених елементiв у межах кластеру вис-тупае засобом мережево! штеграцн - одше! з методологiчних основ управлш-ня постшдустрiальною модернiзацiею регюнального економiчного простору. Ефективнiсть полiтики кластерного розвитку регiонального економiчного простору Грунтуеться на визначених передумовах: економiчних, ресурсних, оргашзацшних, яю, водночас, становлять кластерний потенцiал. Економiчнi передумови визначаються галузево-технолопчною та ринковою структурою регiонального економiчного простору:
• наявшстю пропульсивних галузей, лдарукга тдприемства яких у змоз1 вь дггравати роль ядра кластеру;
• територшльна локал1зац1я основних учасниюв кластерно! взаемоди;
• довготривала штегращя та координащя д1яльност1 учасникш кластеру в межах виробничих програм, шновацшних процеав, основних систем управлш-ня, контролю якосп, маркетингових стратегш, лобтавання загальних штере-ав в органах державно! влади та мгсцевого самоврядування;
• наявшсть попиту на продукцта тдприемств кластеру на ввдповвдних внут-р1шн1х та зовшшшх риках;
• наявшсть загальних корпоративних систем управлшня, контролю б1знес-про-цеав, господарського мониторингу, механ1зм1в виршення суперечливих пи-тань та конфлшпв.
До числа ресурсних передумов створення кластерiв необхвдно вщнес-ти такi позицп: природш ресурси; матерiально-технiчна та виробнича шфрас-труктура; людськi ресурси; фiнансовi ресурси; науково-технолопчна шфрас-труктура; iнформацiйно-комунiкацiйна шфраструктура; адмiнiстративна ш-фраструктура. Органiзацiйнi передумови для формування кластерiв вщобра-жають стутнь готовностi до впровадження цих форм економiчно! взаемоди серед бiзнес-структур, органiв державно! влади та мюцевого самоврядування.
Першим етапом безпосереднього втшення полiтики кластерного розвитку регюнального економiчного простору виступае iдентифiкацiя класте-рiв. Сучаснi дослiдження базуються як на шдивщуально-емшричних, так i на ушфжованих пiдходах до визначення кластерiв [10]. За напрямом щентифжа-цн кластерiв багато дослiдникiв, зокрема й експерти Свропейсько! комiсi! з нагляду за розвитком малих та середшх пiдприемств, виокремлюють два тд-ходи до визначення потенцшних кластерiв: "згори вниз" та "знизу догори". Основою процесу щентифшацп кластерiв виступае дослщження просторово-економiчного профiлю регiону.
Перший тдхщ - "згори вниз", який застосовують у межах загально-державно! стратеги економiчного розвитку, виходить з галузево! структури регiонального економiчного простору та базуеться на сит^ традицшних, позапросторових iнструментiв стратегiчного аналiзу (SWOT i PEST аналiз) та кшьюсних методах iдентифiкацi! регiональних кластерiв через визначення просторово! локалiзацi! наявних шдприемств, що належать до числа експор-тоорiентованих, або конкурентоспроможних на внутршшх ринках галузей.
Другий пiдхiд - "знизу догори", передбачае щентифжащю кластерiв, виходячи з наявностi в регюнальному економiчному просторi локальних пропульсивних галузей. Цей тдхвд мае яюсний характер i доповнюе кiлькiсний аналiз в умовах вiдсутностi необхiдно! шформацп. Його використовують для визначення регюнальних особливостей взаемодi! суб'ектiв економiчно! дiяль-
носп, !хшх найважливiших ланок та стратегiчних гравщв у рiзноманiтних формальних i неформальних мережевих утворах. Цей пiдхiд передбачае, що у процеш багатостороннiх консультацш мiж представниками бiзнес-структур, науково-дослiдних установ, оргашв державно! влади та мюцевого самовряду-вання, громадських обговорень - з'являеться можливють для визначення но-вих кластерiв та уточнюються основш компетенцп кластерiв, що оргашзову-ються через тдхщ "згори вниз". Формалiзовано, вiдповiдний тип мережево! взаемодл вщбуваеться за органiзацiйного впливу Координацшно! ради з пи-тань стратегiчного розвитку.
Пiдхiд "знизу догори" виявляеться бшьш ефективним для щентифжа-цл про-кластерiв, що формуються на основi нових галузей та конкурентос-проможних компетенцш регiонального економiчного простору. Провiдна роль у створенш такого кластеру належить суб'ектам тдприемницько! дiяль-ностi, галузевим асоцiацiям, науковим i освiтнiм закладам. У процес ство-рення вщповщного кластера вiдбуваеться об'еднання окремих проекпв i програм, що дае змогу iнтегрувати дiяльнiсть його потенцiйних учасниюв.
Впровадження кластерних форм оргашзацл економiчно! взаемодл роз-почалося в Укра!ш з кiнця 90-х рокiв минулого столiття. На сьогоднi вщпо-вщш форми оргашзацл наявнi майже у вшх регiонах, що свiдчить про реальш можливостi застосування кластерних механiзмiв для розвитку та модершзацл регюнального економiчного простору. Одночасно, необхiдно зауважити, що бшьшють кластерiв у регюнах Укра!ни, кiлькiсть яких, за рiзними даними, становить близько 70, перебувають на стадл становлення.
Необхiдно зазначити, що на сьогодш в Укра!ш розробленi проекти нормативно-правових актiв, спрямованих на формування державно! полiтики у сферi запровадження кластерних механiзмiв оргашзацл та розвитку еконо-мiки, але всi вони залишаються не затвердженими. Серед таких нормативно-правових акпв необхщно вiдзначити:
• проект "Концепцп створення кластерiв в Укра!ш" (розроблений Мшстер-ством екоиомiки Украшп у 2008 р.), мютить перелiк перспектив та переваг, комплекс заходiв щодо впровадження кластерного пiдходу в економщ, визначення кластеру - "група географiчио локалiзоваипх взаемопов'язанпх ком-пашй, постачальипкiв обладнання, комплектувальнпх, спецiалiзоваипх ви-робничпх послуг, шфраструктурп, науково дослщних центрш, вузiв (редак-цiя першоджерела) та шших оргашзацш, взаемодоповнювальнпх один одного для досягнення конкретного господарського ефекту та посилюючих кон-курентт досягнення окремпх компашй ^ вщповдао, кластера загалом", основш види кластерiв: впробнич^ шновацшно-технолопчш, турпстпчш, тран-спортио-логiстпчиi [4];
• проект "Национально! стратеги формування та розвитку транскордонних кластерiв" (розробленпй Мшстерством регiоиальиого розвптку та будшнпц-тва у 2009 р.), в контекст! визначення тдходш до впрiшеиия проблем, пов'язаних з пiдвпщеииям коикуреитоспроможностi та показниюв якоста життя населення прикордонних регiоиiв, Стратегiя впзначае оргаиiзацiйиi засади, мютить порiвияльипй аиалiз можливих варiаитiв впявлення транскордонних кластерних шшдатив та розвптку транскордонних кластерш [8]. Вiдсутнiсть загальнодержавно! та регюнальних програм з кластерного
розвитку за умов !хньо! нагально! необхщносл, гальмуе модернiзацiю регь
онального eK0H0Mi4H0r0 простору, перетворюе кластеризацiю на ситуатив-ний, фрагментований процес з низьким piBHeM ефективностi. Процес щенти-фжацп кластepiв, як складовий елемент политики кластерного розвитку, мае передбачати не тшьки визначення кластерного потeнцiалу (оцшку конкурен-тоспpоможностi продукцп пiдпpиемств "ядра" кластера, eкономiчних, ресурсних та оргашзацшних передумов), а i наявшсть можливостей для peалiзацiï кластерного потенщалу, iнституцiонального виокремлення у виглядi прийняття юнцевого piшeння про створення вщповщного кластера.
Другим етапом здiйснeння политики кластерного розвитку регюналь-ного eкономiчного простору виступае безпосередньо формування кластера. Цей етап мютить наступнi складов^ визначення типу кластера, що фор-муеться, його ядра, учасникiв, структурних елеменпв, стpатeгiï та мeханiзму формування, заходiв монiтоpингу дiяльностi.
У сучаснш eкономiчнiй науцi розроблено piзнi класифжацп кластepiв: галузeвi й мiжгалузeвi; фокусш й дисперсш; вepтикально-оpiентованi й гори-зонтально-оpiентованi; пpомисловi, peгiональнi, бiзнeс-мepeжi, шновацшш, рекреацшш; пpоцeснi й дискpeтнi та ш. Визначення типу кластера пов'язане з його конструктивними (мехашзм координацп) та функцiональними (галузе-вими) змютовними характеристиками. Так, залежно вiд юлькосп лiдиpуючих компанiй та ïхньоï галузeвоï налeжностi, можна видiлити: пpостi, багатогалу-зeвi та складнi багатогалузeвi кластери. Виходячи з головних ознак мехашз-му кооpдинацiï eкономiчноï дiяльностi учасниюв кластера, традицшно виок-ремлюють його таю види:
• промисловий кластер - об'еднання пiдпpиемств на оснж входження в еди-ний виробничий процес товаpiв та послуг;
• регюнальний кластер - промисловий кластер, учасники якого знаходяться у безпосереднш гeогpафiчнiй близькостi один вiд одного.
• бiзнeс-мepeжа - група фipм, що використовують наявнi ресурси для ствро-бiтництва у спiльних бiзнeс-пpоeктах.
На наш погляд, з огляду на тeхнологiчну дeтepмiнованiсть eкономiч-ного розвитку та принципи юбернетики, для умов сучасного eкономiчного розвитку необхщно виокремити сучасний тип кластера, що становить об'еднання шдприемств на основi використання як мехашзму кооpдинацiï вipтуального середовища 1нтернет - вipтуальний кластер. За функцюнальною спpямованiстю, насамперед необхщно виокремити iнновацiйнi кластери, що щентиф^ються, як система науково-дослiдних установ та виробничих шдприемств, яю взаемодшть у пpоцeсi розроблення, створення, виробництва та peалiзацiï iнновацiйноï пpодукцiï.
Здшснення полiтики кластерного розвитку peгiонального eкономiчно-го простору передбачае формування кластера за умов наявносп кластepноï шщативи. Отже, актуалiзуеться роль фасилiтатоpа - оргашзацп, що сприяе кластерному розвитку, оргашзуе процес формування кластера, забезпечуе мотивацiю потeнцiйних члeнiв кластера до здшснення спiльноï дiяльностi. У межах розглянутих вище моделей iдeнтифiкацiï кластepiв роль фасилiтатоpа належить органам виконавчоï влади, мiсцeвого самоврядування, агeнцiям регюнального розвитку, галузевим асоцiацiям та ш.
Шсля щентифшаци кластерiв фасилiтатором, реалiзацiя кластерно* шщативи передбачае здiйснення перелiку необхiдних взаемопов'язаних захо-дiв: визначення основних учасниюв кластеру, створення оргаmзацшноi структури - кластерно! асощаци, обгрунтування концептуального бачення кластера, його стратепчно! мети, розроблення технiко-економiчного обгрунтування дiяльностi, формування договiрних вiдносин мiж учасниками кластера, прийняття нормативно-правових документiв щодо формалiзащi кластер-но! iнiцiативи, створення оргашзацшних органiв мережево! взаемоди у сере-динi кластера, розроблення плану заходiв щодо реалiзацil стратеги кластеру, здшснення контролю за виконанням плашв та завдань.
Узагальнюючи змiст заходiв, спрямованих на реалiзацiю полiтики кластерного розвитку репонального економiчного простору, необхщно зауважити, що за умов його дезштеграцшного, фрагментованого стану, що вiдповiдае спе-цифiцi трансформац^но* економки, прiоритетнiсть ролi фасилiтатора нале-жить органам державно1 влади та мюцевого самоврядування, як на рiвнi реп-ону мають сприяти органiзацiйному розвитковi кластерiв в межах здiйснення нащонально1 полiтики просторового розвитку, вiдповiдно до стратеги модер-шзаци нацiонального та репонального економiчного простору (рис.).
Рис. 1нтегрована модель полтики кластерного розвитку
Вщповщна штегрована модель полiтики кластерного розвитку репонального економiчного простору передбачае здшснення системи взаемопов'язаних заходiв:
1. Визначення кластерного потенщалу регюнального еконо]шчного простору на основi аналiзу наявних економiчних, ресурсних, органiзацiйних передумов.
2. 1дентифжащя та iнiцiалiзацiя створення кластерних структур на основi шдприемств пропульсивних, конкурентоспроможних галузей та конку-рентоспроможних компетенцiй регiонального економiчного простору.
3. Створення управлшсько! оргашзацшно1 структури розвитку кластера, що забезпечуе оргашзащю, подальшу координацiю дiяльностi його учасниюв, та входження до 11 складу.
4. Участь у визначенш, розробленш та здiйсненнi стратепчно1 мети i довго-термiнових планiв дiяльностi кластера, заходiв, спрямованих на формування сприятливих умов для його функщонування.
5. Розроблення прогнозних показниюв ефективного функцiонування клас-терiв та контроль за результатами 1хньо1 дiяльностi.
6. Забезпечення сприятливого iнституцiйного та шформацшного середови-ща, популяризацiя механiзмiв кластерного розвитку.
Висновки. На основ! пор1вняльного анал1зу закордонного й вичизня-ного досвщу реал1зац1! пол1тики кластерного розвитку регюнального еконо-м1чного простору можна видшити так принципи 11 здшснення:
• пiдпорядкованiсть стратегiчним прюритетам нацiонально1 полiтики просто-рового розвитку;
• селектившсть фшансування найбшьш конкурентоспроможних проекпв на конкурснiй основi;
• штеграц1я й узгодження прiоритетiв репонально! соцiально-економiчно1, промислово1 й науково-технiчно1 полижи в рамках пiдтримки кластерш;
• штеграц1я просторово1 i галузево1 парадигм конкурентного розвитку регюну в рамках кластерного тдходу;
• децентралiзацiя ресурив пiдтримки кластерiв з можливiстю залучення цен-тральних, регiональних i мюцевих оргашв влади, суспшьних i приватних суб'екпв мережево1 взаемодi1, широкого використання форм державно-приватного партнерства;
• постшне здшснення тдтримки розвитку кластерш з позицш iнституцiональ-ного та ресурсного забезпечення.
Отже, полiтику кластерного розвитку регюнального економшчного простору необхiдно розглядати як складовий елемент процесу його модерш-зацп. Кластери, як шновацшш форми оргашзацп економiчноl взаемоди, що засновуються на мережевiй координацп дiяльностi економiчних суб'ектiв з метою шдсилення iндивiдуальноl та загальнопросторово1 конкурентоспро-можност на основi використання синергетичних ефекпв, виступають як пос-тiндустрiальнi мехашзми кон'югацшно1 штеграцп.
Л1тература
1. Бойко Л.1. Кластери як одна з ефективних форм сшвробггництва / Л.1. Бойко, С.В. Кудря // Економшчний простср : зб. наук. праць. - 2009. - № 22. - 327-331.
2. Геець В. Кластери г мережев1 структури в економщ - тема досить щкава, але на сьогод-ш ще до кшця не вивчена... / В. Геець // Економют : наук. журнал. - 2008. - № 10. - С. 10-11.
3. Кластери як центри економ!чного зростання регюшв за умов кризи / М.П. Войнарен-ко // Развитие инновационных кластеров в современных условиях реструктуризации экономики : матер. IV Междунар. науч.-практ. конф., 1-2 июня 2009 г. - Севастополь : Вид-во ТПП, 2009. - С. 16-29.
4. Концепщя створення KnacrepÍB в Укра1ш вщ 29.08.2008 р. (проект) / М-во економжи Укра1ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.me.gov.ua/control/uk/publish / prin-table_article? art_id=121164.
5. Маршалл А. Принципы экономической науки / А. Маршалл. - М. : Изд-во "Прогресс", 1993. - 594 с.
6. Пилипенко И.В. Конкурентоспособности стран и регионов в мировом хозяйстве: теория, опыт малых стран Западной и Северной Европы. - Смоленск : Изд-во "Ойкумена", 2005. - 359 с.
7. Поабник кластерного розвитку. - К. : GFA Cjnsulting Grup, 2006. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.economy-mk.gov.ua/download/books/ClusterHandbookUkr.pdf.
8. Проект концепци Нащонально! стратеги формування та розвитку транскордонних кластерiв // Офщ. сайт М-ва регюн. розвитку, буд-ва та житл.-комун. господарства. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minregionbud.gov.ua/uk/publish/category/28895.
9. Соколенко С.1. Виробничi системи глобалзацц. Мереж^ альянси, кластери / С.1. Со-коленко. - К. : Вид-во "Логос", 2002. - 645 с.
10. Doeringer P. Business Strategy and Cross-Indastry Clusters / P. Doeringer, D. Terkla // Economic Development Quarterly. - 1995. - Vol. 3-9. - Pp. 225-237.
11. Enright M.J. Why Clusters are the Way to Win the Game? / M.J. Enright // Word Link, No: 5, July/August, 1992. - Pp. 2425.
12. Porter M.E. Clusters and the New Economics of Competition / M.E. Porter // Harvard Business Reviews, November-December, 1988. - Pp. 77-90.
13. Rosenfeld S.A. Bringing Business Clusters into the Mainstream of Economic Development / S.A. Rosenfeld // European Planning Studies. - 1997. - № 5. - Pp. 323.
Бавыко А.Е. Интегрированная модель политики кластерного развития регионального экономического пространства
По результатам исследования проблем модернизации регионального экономического пространства обоснована необходимость синхронизации процессов технической и организационной перестройки. На основе определения основных составляющих элементов, условий эффективности и принципов политики кластерного развития регионального экономического пространства, предложена соответствующая интегрированная модель, которая учитывает существующие методики создания кластеров - "сверху вниз" и "снизу вверх".
Ключевые слова: кластер, модернизация, региональное экономическое пространство, политика кластерного развития.
Bavyko O. Ye. The integrated model of cluster development policy of regional economic area
The synchronization processes of technical and organizational restructuring is rationale according to the study the problems of modernization of the regional economic area. The appropriate integrated model concentrates one's attention on real methods of creating clusters - "top down" and "bottom-up". It is based on the definitions of main constituent elements of efficient and principles of cluster development of regional economic area.
Keywords: a cluster, a modernization, regional economic area, cluster development policy.
УДК 338.[242+001.36] Доц. 1.М. Горбан, канд. екон. наук -
Львгвський ДУВС
ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ В ТОРГОВЕЛЬНОМУ ШДПРИ£МСТВ1
У контекст системного шдходу розглянуто процес формування забезпечення екож^чно!' безпеки торговельного шдприемства. Запропоновано восьмиетапний процес забезпечення екож^чно1 безпеки в торговельному пiдприемствi i сфор-мульовано системний набiр заходiв мехашзму його реалiзацii.
Ключовг слова: управлшня економiчною безпекою ТП, рiвень економiчноi безпеки, процес i мехашзм забезпечення економiчноi безпеки ТП.
