CC BY
33
альноï захищеност селян. Таким чином, напрямом виршення сощально-еко-ном1чних, економiчних проблем е розроблення бiзнес-плану розвитку фер-мерського господарства.
Л1тература
1. Бамбвдра Д.1. Агроеконом1чна ошташзащя структури земельних угщь / Д.1. Бамбш-дра // Землеустрш i кадастр. - 2004-лютий. - С. 67-70.
2. Копиленко М.Л. Еконс^чш реформи у Схщнш Нiмеччинi пiсля возз'еднання / М.Л. Копиленко // 1нформащя i ринок. - 1996. - № 5-6. - С. 13-15.
3. Формы хозяйствования в рыночной экономике и механизм хозяйствования в первичных трудовых коллективах // АПК-экономика, управление. - 1997. - № 10. - С. 51-56.
4. Land Reform in Ukraine. The First Five Vears // The International Bank for Reconstrution and Development THE WORLD BANK I8I8 H Strit. N.W. Washington, D.C. 20433.U.S.A. - 1997.
5. Любошиц Л. Источник меняется, абсолютная рента остается / Л. Любошиц // Мировая экономика и международные отношения. - 1966. - № 6. - С. 65-73
Бабминдра Д.И. Разработка бизнес-плана фермерского предприятия в условиях мировой интеграции
Исследованы структурные особенности бизнес-плана фермерских предприятий. Определены факторы, влияющие на внутренние возможности фермерских предприятий. Предложена концепция маркетинговой информации.
Ключевые слова: бизнес-план, фермерское предприятие, цели, программа, рынок, конкуренты, внешняя среда, внутренние силы, перспектива, расходы.
Babmindra D.I. Development of farmer enterprise business plan in the conditions of world integration
The structural peculiarities of the agricultural enterprises business-plans are investigated. The factors that influence the inner capacities of the agricultural enterprises are determined. The concept of marketing information is proposed.
Keywords: business plan, agricultural enterprises, goals, program, market, competitors, external environment, internal forces, perspective, costs.
УДК338.45:69:658.1/.5.012.4:657](477) Асист. Н.В. Бондарева -
Львгвський НУ м. 1вана Франка
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ КЛАСТЕР1В БУД1ВЕЛЬНО1 СФЕРИ В УКРА1Ш
Дослщжено концептуальш тдходи сутност кластерiв, уточнено визначення будiвельного кластера, визначено перелж переваг використання кластерiв у буд> вельнш сфер^ висвгглено складовi частини державно! будiвельноi пол^ики Укра!ни, яга сприяли б розвитку кластерного шдходу в будiвельнiй сфер^ що можна розгляда-ти як один iз можливих шляхiв оптимiзацii дiяльностi будiвництва, задля забезпечен-ня економiчного та сощального ефекту вщ цих впроваджень.
Ключовг слова: будiвництво, будiвельний кластер, будiвельна сфера, державна будiвельна пол^ика, державне регулювання, кластер, мережева органiзацiя, фшансо-во-економiчна криза.
Постановка проблеми I и зв'язок майваж. ппшиими науковими та практичмими завдаммями. Буд1вництво та пов'язаш з ним види д1яльнос-т формують основу економжи, вщповщно стабшьний фшансовий стан будь вельного комплексу сприяе покращенню економ1чно! ситуацп в держав^ Роз-виток 6уд1вництва залежить вщ впливу двох груп чинниюв, як доцшьно вра-
ховувати тд час розроблення подальших шляхiв розвитку цього виду д!яль-HOCTi: внутршт чинники, TaKi як персонал, рiвень розвитку обладнання та мaтерiaльно-технiчних ресуршв, ефективнiсть iснуючих структур управлшня, тощо. Саме цi чинники формують основу розвитку будь-яко! системи, зокре-ма будiвельно! 1нша група - чинники зовнiшнього середовища, тaкi як: поль тичне середовище, нормативно-правова база, економiчний, мiжнaродний роз-виток та тенденцп, на якi будiвельнi пiдприeмствa й оргатзацп фактично не мають впливу, однак щ чинники е визначальними для розвитку буд!вельно! сфери та будiвельного ринку. Як вже зазначалося у попереднiх дослiдженнях, у 2009 р., будiвельнa сфера Укра!ни фактично була на межi катастрофи. Зпд-но з даними Мiнiстерствa регюнального розвитку та будiвництвa, вона змен-шилась близько на 100 тис. пращвниюв [1, с. 34]. Вщповщно до шформацп Мiнрегiонбуду, на початок 2010 р. лише близько 10-12 % будiвельних компа-нiй продовжували працювати, а бiльшiсть будiвельних майданчиюв (85 %) у кра!т призупинили свою дiяльнiсть. Загалом, за рiзними оцiнкaми, зменшен-ня будiвельних робгг за цi два роки вщбулося в межах вiд 56 до 85 % [1, с. 35]. Сьогодт тдтримка буд!вельно! сфери здшснюеться завдяки будiвництву iнфрaструкгурних об'ектiв тд Свро-2012, якi ще фiнaнсуються за рахунок державних та приватних швестицш, однак на ринку будiвництвa житла тен-денцiя залишаеться достатньо складною.
Забезпечення виходу буд!вельно! сфери Укра!ни з кризових умов гос-подарювання та перспективного розвитку можливе за умови впровадження та активного державного регулювання нових форм взаемовщносин тд-приемств, оргaнiзaцiй рiзних видiв економ!чно! дiяльностi, влади, громадсь-косп, нaуково-освiтнiх установ (мережевих оргaнiзaцiй), зокрема як будь вельного кластера.
Проблемами зародження i розвитку клaстерiв займалися так! заруб!ж-нi й украшсью вченi та практики, як: М.П. Войнаренко, А.В. Воронш, А.Ф. Гойко, Б.М. Данилишин, В.Д. Джабейло, О.1. Ковтун, М.В. Малий, €.С. Моiсеенко, М.€. Портер, А.М. Тугай, С.Г. Федоренко, Т.А. Шиндша та rnmi. Проте додаткових дослщжень потребуе визначення поняття "буд!вель-ного кластера" та умов його формування i функцiонувaння в межах вщповщ-но! политики держави.
Метою роботи е висвiтлення сутност поняття "кластер", уточнення визначення "буд!вельного кластера", дослщження його утворення, функщ-онування та переваг, а також включення складових, як! сприяли б розвитку кластерного тдходу в буд!вельнш сфер! до державно! буд!вельно! политики Укра!ни з метою тдвищення р!вня конкурентоспроможносп буд!вельно! продукцп, зростання економжи регютв, а також виходу Укра!ни з фшансо-во-економ!чно! кризи.
Виклад основного матер1алу досл1джень. Пд впливом процешв гло-бал!зацп одночасно з використанням досягнень свггово! буд!вельно! практики у свгтовш економщ вщбуваються змши в об'ектах господарського управлш-ня, його структур!. У розвиненому сустльст основними об'ектами господарського управлшня е тдприемницью мереж!, як! передбачають планом!рно
оргашзовану, на основi довготривалих контракпв, мережу тдприемств i оргашзацш, якi беруть участь у проектуванш, виробнищга, реалiзацп (в будiв-ництвi й житлово-комунальному господарствi - i в сервюному обслуговуван-нi) продукцп. Однieю iз таких нових форм мережевих оргашзацш, досвiд яких вважаемо за доцшьне поширювати i в Украш е кластер.
Засновником теорп кластерiв прийнято вважати М.С. Портера, який е одним iз найбiльш вiдомих авторiв концепцп стратеги конкурентоспромож-ностi. За словами М.С. Портера: "кластери краще, нiж галузi, використову-ють важливi зв'язки, взаемодоповнюванiсть галузей, поширення технологш, досвщу, шформацп... Бачення ситуацп через галузь чи вузький сектор мае тенденщю деформувати конкуренцiю, в той час як шдхщ з позицп кластера фокусуе на посиленнi конкуренщ!" [2, с. 265-266].
Як зазначае група авторiв пiд керiвництвом Б.М. Данилишина, "кластер - це група близьких, географiчно взаемозалежних компанш та оргашза-цiй, якi сшвпрацюють, спiльно дiють у визначеному видi бiзнесу, якi характе-ризуються спшьнютю напрямiв дiяльностi та доповнюють одне одного" [3, с. 278]. Ця група утворюе основу для залучення швестицш, навчання широкого кола шдприемщв, розвитку малого та середнього шдприемництва, шдвищен-ня гнучкостi та мобшьносп компанiй, створення широкого спектра мережевих структур. Кластери дають змогу оптимiзувати контакти мiж тд-приемницькими структурами, налагодити ефективну 1х сшвпрацю. Одночас-но кластер формуе умови, в рамках яких "ведеться дiалог мiж дiловими, уря-довими i науковими колами про шляхи розвитку конкурентних переваг у рамках регюну, кра1ни..." [3, с. 279]. Слушним е твердження О.1. Ковтуна, що кластери е "добровiльним об'еднанням на кооперативних засадах юридич-но-автономних шдприемницьких структур" [4, с. 212]. Однак, як зазначае М.П. Войнаренко, необхщними умовами для створення i функцюнування кластерiв е: iнiцiатива, iнновацiя, штегращя, iнформацiя, iнтерес [5, с. 31]. Таким чином, кластер е новою формою мережевих оргашзацш, як поодино-ко дтоть на територп Укра1ни, але з успiхом можуть використовуватися у бу-дiвельнi сферi Укра1ни, оскiльки такi структури дають змогу швидко та шно-вацiйно адаптувати внутршш органiзацiйнi структури та взаемозв'язки до мшливих умов зовнiшнього середовища.
Наведенi визначення "кластера" дають змогу проаналiзувати рiзнi тд-ходи до поняття "будiвельний кластер". Так, С.С. Моюеенко зазначае, що кластер у будiвельному комплексi - це "група географiчно взаемопов'язаних розмiщених взаемодiючих будiвельних пiдприемств та зв'язаних з ними ко-мерцiйних органiзацiй, що дж>ть в будiвельному комплексi та випускають конкурентоспроможну продукцiю" [6, с. 20].
Воронш А.В. визначае будiвельний кластер на рiвнi регiону як "зосе-редження в географiчному районi групи суб'ектiв, що взаемодiють з приводу реалiзацil iнвестицiйних проектiв виробництва будiвельноl продукцп, взаемозалежних у задоволенш iндивiдуальних iнтересiв, якi дають змогу отримати для цих суб'еклв сумарний синергетичний ефект, що сприяе тдвищенню якосп життя населення i, загалом, росту конкурентоспроможносл регiону"
[7, с. 17]. Однак, Т. А. Шиндша висвгглюе будiвельний кластер як "тимчасову структуру функцюнальних учасникiв будiвельного бiзнесу, в рамках яко! дь ють життездатт сконцентрованi навколо виробничо-територiального "ядра" утворення, що володiють здатнiстю в рамках единого простору отримувати ефект вщ масштабу спшьно! економiчноl дiяльностi вщповщно до загально! ще! i проектних цшей" [8, с. 21].
Отже, тд будiвельним кластером розумiтимемо постшне, територь альне, добровiльне об'еднання взаемодтчих тдприемств, якi виконують за-гальне будiвництво споруд та будинюв; ремонтт та реставрацiйнi роботи; будiвництво водопостачання внутрштх i зовнiшнiх мереж; будiвництво та реконструкцiю автострад, дорiг вулиць; надають послуги оренди будiвельноl техтки; прокладення iнженерних мереж; пiдприемств, як займаються вироб-ництвом та реалiзацiею будiвельних матерiалiв i конструкцiй; проектних ор-ганiзацiй, якi здiйснюють проектш та вишукувальнi роботи; навчально-на-укових закладiв; фiнансових установ; некомерцiйних оргатзацш; структур-них пiдроздiлiв зi стандартизацп, метрологи, сертифжацп та випробувань; громадських органiзацiй; органiв державного управлiння з метою тдвищен-ня рiвня конкурентоспроможносп будiвельноl продукцп, зростання економь ки регютв, а також виходу Укра!ни з фiнансово-економiчноl кризи.
В Укра!ш першi зародки кластеризацп у будiвельному комплексi були створенi в Хмельницькш областi у 1998 р. зi започаткуванням Асощацп "По-дiлля Перший". Це один iз перших кластерiв будiвництва та будiвельних ма-терiалiв орiентований на внутрiшнiй мiсцевий ринок. Передумовами зростання економiки Подшьського краю е: зростання обсягiв будiвництва та вироб-ництва будiвельних матерiалiв; вирiшення проблем безробiття; налагодження виробництва нових будiвельних матерiалiв через ствпрацю з науковими ор-ганiзацiями, впровадження нових технологш i устатковання; досягнення кон-курентоспроможно! якостi продукцп, що виготовляеться; переорiентацiя жит-лового будiвництва регiону на нову архiтектуру, форми, дизайн та сучасш будiвельнi матерiали, що свiдчать про основнi досягнення розвитку будiвель-но! сфери на базi кластерно! моделi [9]. Використання кластерiв у будiвель-нiй сферi сприятиме досягненню переваг, перелiк яких сформовано на основi аналiзу лггературних джерел, а саме:
• запровадження кластерш на региональному ршт створюе значт можливоста для тдвищення конкурентоспроможносл мгсцевого б1знесу, бшьш ефектив-ного використання мюцевих ресурсш, а також тдвищення ефективносп еко-ном1чно! полижи регюнально! влади. Тобто кластери розглядаються як ге-ограф1чна концентращя р1зних спещал1зованих будгвельних оргатзацш та ф!рм [4, с. 213];
• кластери формують сприятлив1 умови для тдвищення шновацшно! спро-можноста будгвельних тдприемств та оргатзацш. Виходячи з поняття "ввд-критих шновацш", вони не виникають в 1зольованих структурах, а навпаки -у структурах 1з найбшьш динам1чним середовищем, де р1зт оргатзацп та квал1фжований персонал сшвпрацюють, обмшюються знаннями, новими ще-ями та продуктами. Саме кластери формують вщповщне середовище, спри-ятливе до шновацш, здатт максимально залучити гснуючий науковий потен-щал, впчизнят науков1 заклади та утверситети [10, с. 23];
• кластери розглядаються як iHCTpyMeHT тдвищення конкурентоспроможност як на региональному, так i на нацюнальному рiвнях. Кластери створюють умови для поглиблення спецiалiзацiï та концентраци тдприемств i оргашзацш у певному напрямку [10, c. 39];
• кластери забезпечують економiчний ефект вiд взаемоди малих та середтх тдприемств у сферi будшництва, що обумовлено: виробничо-будiвельною кооперащею, зниженням витрат на модернiзацiю будiвельноï продукцп через передачу частини робiт партнерам, тдвищенням якостi сервiсного обслуго-вування, надiйностi мережевих партнерiв, можливостi виходу на новi ринки збуту як у межах держави, так i за кордоном [11];
• штенсивний формальний та неформальний обмiн шформащею, контактами та досвiдом сприяе виникненню i розвитку нових щей, нових будiвельних продуктiв, кращих послуг та штенсивному розвитку всiх зад1яних оргашзацш, що дае змогу покластися на синергетичний ефект, який повинен прояви-тися у швидкому розвитку будiвельноï сфери.
В Украïнi поки що створення кластерних мережевих структур не на-було належного розвитку. Ми зпдш з О.1. Ковтун, що для цього не створено вщповщного шституцшного та нормативно-правового середовища [4, с. 215]. Бiльше того, утвореш на сьогоднi кластери не отримують пiдтримки вiд держави. Таким чином, з боку держави треба вжити бшьш масштабш й термшо-вi дiï, що забезпечать розроблення загальнодержавноï комплексноï програми створення кластерiв [12, c. 8]. При цьому важливим е забезпечення умов, як базувалися б на аналiзi стратегiчного потенцiалу регiонiв, виявленнi юну-ючих проблем ïх розвитку та стимулюванш iнтеграцiйних процесiв у межах певних територш. Розроблення моделi ефективноï пiдтримки поширення кластерних структур прискорить ïх формування [13, c. 325]. Натомют, у евро-пейських крашах кластерна модель розвитку визнана як один iз найефектив-нiших механiзмiв пiдвищення конкурентоспроможностi iнновацiйного потен-щалу, технiчноï, маркетинговоï та iнновацiйноï кооперацш пiдприемств та органiзацiй, зокрема будiвельноï сфери. "36 % зайнятого населення у секторi економiки европейських держав працюе саме у кластерах" [10, c. 43].
Зазначимо, що сьогодш, в перюд продовження фiнансово-економiчноï кризи в Украш, одним з оптимальних шляхiв розвитку вiтчизняноï економi-ки та будiвельного сектору зокрема може бути формування будiвельних клас-терiв по всiй територiï Украïни. Проте, вщповщно до рекомендацiй GC щодо розвитку кластерiв, важливими аспектами впровадження активноï полiтики кластеризацiï повиннi бути: чгтке бiзнес-середовище, довiра до влади, актив-ний рiст регiонiв та полиика пiдтримки розвитку кластерiв на рiвнi держави та на рiвнi регiонiв [14, с. 5]. Саме щ аспекти повиннi бути враховаш вiтчиз-няними центральними та регюнальними органами влади для активного про-сування полiтики кластеризацiï, особливо у напрямку розвитку будiвельних кластерiв. Ю.В. Белоконева та В.Н Ращупкiна зазначають, що кластери по-виннi бути вщкрип, гнучкi та зацiкавленi у максимальному залученш як вiт-чизняних, так i мiжнародних розробок та напрацювань у будiвельнiй сферi [11]. Саме кластери сприяють вдосконаленню дiяльностi у сферi послуг та здатш iнтегрувати малi, iнновацiйнi будiвельнi оргашзацп та пiдприемства.
З огляду на це, вважаемо за доцшьне включити у розробку державно! будiвельноl полiтики Укра!ни складов^ як сприяли б розвитку кластерiв у цш сфер^ зокрема:
• допомога регюнам у тдтримщ та заохоченш до створення кластергв шляхом надежного шформування [ навчання;
• визначення прюритетних напрям1в розвитку кластергв у вах регюнах та зап-ровадження полпики сприяння !х формуванню;
• створення сприятливих умов та полпики залучення малих тдприемств до участ у кластерах [ заохочення дослщжень та шновацш у буд1вельнш сферц
• кластерш менеджери повинш розглядатися як нова спещальшсть, а !х тдго-товка потребуе розроблення спещальних програм навчання. Свропейський досвiд показуе, що кластери е тим мiкроекономiчним
чинником, який впливае на процвиання регюну. Економiчне процвiтання рiз-них регюшв европейських держав прямо залежить вщ рiвня розвитку класте-рiв у них [10, с. 30]. Саме активна тдтримка та розвиток кластерного тдходу в будiвельнiй сферi може розглядатися як один iз можливих шляхiв оптимiза-цп дiяльностi ще! сфери, що забезпечить економiчний та сощальний ефект цих впроваджень. Зокрема, економiчний ефект вiд створення кластерiв у бу-дiвельнiй сферi зумовлений:
• виробничо-будшельною кооперащею, що дае змогу ефективно використову-вати сукупний потенщал мережевих партнергв;
• зниженням витрат на модершзащю будвельно! продукци шляхом передач частини робгт партнерам, що спещал1зуються на конкретних видах дшльностц
• тдвищенням ефективност процесу забезпечення буд1вельного виробництва сировиною, матер1алами, деталями, конструкщями на основ1 встановлення довготермшових партнерських зв'язкв;
• тдвищенням ефективносп виконання окремих управлшських функцш зав-дяки подшу пращ, спещал1заци, залученню спещал1зованих оргатзацш будь вельного профшю;
• тдвищенням ефективност робгт у сфер1 збуту [ сервгсного обслуговування, придбання необх1дних ресурсгв;
• тдвищенням надшност мережевих партнергв у швестицшно-фшансовш ко-операцп [11, 15, 16].
При цьому соцiадьний ефект, на нашу думку, вообразиться у тдви-щеннi рiвня зайнятостi трудових ресурив регiонiв, зростаннi рiвня добробуту населення; гаранта соцiадьного захисту найманих пращвниюв та залученого потенцiаду, а також поеднанш iнновацiйних розробок та дослщжень iз прак-тичним впровадженням, вщповщним гарантiйним обслуговуванням та якю-ними будiвельними послугами, що позначиться на умовах пращ та проживан-ш людей.
Висновки. Так, формування та активна пiдтримка розвитку будiвель-них кластерiв може бути одним iз шляхiв пiдвищення ефективностi будiвниц-тва та виходу з кризи. Саме кластеризащя розглядаеться як дiевий iнструмент зростання економiчного розвитку регюшв, !х ефективно! спещадiзацп, максимального використання натуральних, матерiадьних, фiнансових та штелекту-альних ресурсiв. Запровадження будiвельних кластерiв сприятиме об'еднан-ню виробничих, штелектуальних та ресурсних потужностей та досягненню
максимального eK0H0Mi4H0r0 та соцiального ефекту, яскравим прикладом цьому слугуе будiвельний кластер Хмельницько! областi.
З метою популяризацп кластерно! моделi та поширення власного дос-вщу, членами Керуючого Комiтету Асощацп "Подiлля Перший" провели ве-лику кiлькiсть семшарiв, треншпв, конференцш, економiчних форумiв у ба-гатьох мютах Укра!ни. Плануеться створити на базi Асощацп "Подiлля Перший" треншговий центр по пiдприемницьких мережах, який володiтиме те-матичною бiблiотекою, навчально-методичними матерiалами, використову-ватиме досвiд зарубiжних кра!н, а також пiдтримуватиме зв'язки 3i спещалю-тами, якi мають теоретичнi та практичнi знання щодо оргашзацп та роботи кластерiв за видами дiяльностi [9].
Перспективами подальших досл1джень у цьому напрям1 е аналiз формування та пiдвищення ефективносп функцiонування будiвельних клас-терiв за допомогою державного регулювання полiтики кластеризацп економь ки Укра!ни в умовах глобалiзацп та посилення кризових явищ у нацiональнiй економiцi на вих ll рiвнях.
Л1тература
1. Полищук А. Рынок строительства жилья: время завершения начатого / А. Полищук // Киевский Телеграф. - 2010. - № 1-2. - С. 31-37.
2. Портер Майкл Э. Конкуренция / Портер Майкл Э. : пер. с англ. - М. : Издат. дом "Вшьямс", 2005. - 608 с.
3. Стратепчш прюритети та сучасш завдання розвитку реального сектора економжи Украши / редкол.: Б.М. Данилишин (вщп. ред.) та ш. / РВПС Укра!ни НАН Укра!ни. - Черкаси : Вид-во "Брама-Укра1на", 2007. - 544 с.
4. Ковтун О.1. Оргашзацшно-економ1чш альтернативи забезпечення конкурентоспро-можносп регюнальних господарських систем / О.1. Ковтун // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2009. - Вип. 19.12. - С. 207-219.
5. Войнаренко М.П. Концепщя кластер1в - шлях до вщродження виробництва не ре-гюнальному р1вн1 / М.П. Войнаренко // Економют. - 2000. - № 1. - С. 29-31.
6. Моисеенко Е.С. Управление строительным комплексом субъекта российской федерации как экономической системой : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.05 - Экономика и управление народным хозяйством; экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами (строительство); региональная экономика / Е.С. Моисеенко. - Саратов, 2007. - 23 с.
7. Воронин А.В. Теория и методология стратегического управления инвестиционно-строительным комплексом региона в условиях конкурентной среды : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра экон. наук: спец. 08.00.05 - Экономика и управление народным хозяйством; экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами (строительство); региональная экономика / А.В. Воронин. - Санк-Петербург, 2008. - 37 с.
8. Шиндина Т.А. Методологические основы развития строительного комплекса и оценки межфирменных взаимоотношений : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра экон. наук: спец. 08.00.05 - Экономика и управление народным хозяйством; экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами (строительство); региональная экономика / Т.А. Шиндина. - М., 2008. - 42 с.
9. Буд1вельний кластер - европейський шлях розвитку / за ред. М. Войнаренко, М. Ма-лий. - Хмельницький : Асощащя "Подшля Перший", 2005. - 32 с.
10. The Concept of clusters and cluster policies and their role for competitiveness and innovation: main statistical results and lessons learned. Europe INNOVA/PRO INNO Europe paper № 9. -Luxembourg, 2008. - 84 p.
11. Белоконева Ю.В. Можливосп великих i малих тдприемств у створенш будiвельного кластеру Донецько! обласп / Ю.В. Белоконева, В.Н. Ращупкша. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.rusnauka.com/! 1_EISN_2010/Economics/64058.doc.htm.
12. Федоренко С.Г. Концепщя кластержй полiтики в Укра1'ш / С.Г. Федоренко, А.М. Тугай, А.Ф. Гойко, В. Д. Джабейло // Економжа та держава. - 2008. - № 11. - С. 5-15.
13. Промисловий потенщал Украши: проблеми та перспективи структурно-шнова-цшних трансформацш / вщпов. ред. Ю.В. Кiндзерський. - К. : 1н-т економiки та прогнозуван-ня НАН Украши, 2007. - 408 с.
14. Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Towards world-class clusters in the European Union: Implementing the broad-based innovation strategy. - Brussels, 2008-11 p.
15. Крот А.В. Кластеризащя економжи Украши на прикладi будiвельноï ri^i / А.В. Крот. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.confcontact.com/2009_03_05/2_krot.htm.
16. 1льчук В.П. Фактори кластеризацп економжи регюну на прикладi будiвельноï галузi / В.П. 1льчук, А.В. Крот. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/por-tal/Soc_Gum/ Vcndtu/2009_38/1.htm.
Бондарева Н.В. Государственная регуляция развития кластеров строительной сферы в Украине
Исследованы концептуальные подходы сущности кластеров, уточнены определения строительного кластера, определен перечень преимуществ использования кластеров в строительной сфере, отражены составляющие государственной строительной политики Украины, которые содействовали бы развитию кластерного подхода в строительной сфере, что можно рассматривать как один из возможных путей оптимизации деятельности строительства, ради обеспечения экономического и социального эффекта от данных внедрений.
Ключевые слова: строительство, строительный кластер, строительная сфера, государственная строительная политика, государственная регуляция, кластер, сетевая организация, финансово-экономический кризис.
Bondareva N.V. Government control of development of clusters in building in Ukraine
Investigational conceptual approaches of essence of clusters, it is specified determination build a cluster, certainly list of advantages of the use of clusters in a build sphere, the constituents of a public build policy of Ukraine are reflected, what would assist development of cluster approach in a build sphere, that it is possible to examine as one of possible ways of optimization of building activity, for the sake of providing of economic and social effect from these introductions.
Keywords: building, build cluster, build sphere, public build policy, government control, cluster, network organization, finance-economic crisis.
УДК 331.56.57 (477) Доц. М.М. Ватаманюк, канд. екон. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ЗОВН1ШНЬО1 ТРУДОВО1 М1ГРАЦ11 НАСЕЛЕННЯ В УКРА1Н1 В УМОВАХ КРИЗИ ТА ВИХОДУ З НЕ1
Проанал1зовано масштаби, структуру та наслщки трудово! м^раци в Украшц дослщжено основш чинники, що поглиблюють мшграцшш процеси у перюд еконо-мшчно! кризи та виходу з не!.
Ключовг слова: трудова мшгращя, теори мшграцп, чинники трудово! мшграци, мшграцшний каштал.
Укра!на, на жаль, належить до кра!н iз складною демографiчною ситу-ащею. Через с^мке зниження народжуваносп i вщ'емне сальдо м^ацп (у 1994-2004 рр.) загальна чисельнють населення за 1991-2010 рр. скоротилась з
