CC BY
61
Ключевые слова: автотранспорт, окружающая среда, химические соединения, вредные выбросы, экологическая проблема.
Knysh Yu.V., Kopiy M.L. Some Ways to Reduce Harmful Automobile Emissions into the Environment
The negative influence of automobile emissions into the environment and a human organism is analysed. The most harmful chemical compounds in the process of combustion of diesel and petrol engines are investigated; their influence on living organisms is defined. The content of pollutants in the emissions of diesel engines is determined to substantially prevail the content of hydrocarbons in the emissions of petrol engines. But, in the emissions of diesel engines the content of soot is more substantial, that testifies that the use of diesel engines is more ecological compared to petrol. Some measures to reduce harmful automobile influence are offered. In particular, more strict environmental regulations concerning the construction of new models of cars and engines should be provided in order to solve ecological problems caused by automobiles, and also to attract public, especially young people to this issue.
Key words: motor transport, environment, chemical compounds, harmful emissions, ecological problem.
УДК504.064.3:556 Астр. Т.П. Осташа1 - Львыський НУ
ветеринарноЧмедицини та бютехнологш гм. С.З. Гжицького
1НФОРМАЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОН1ТОРИНГУ ВПЛИВУ ПТАХОФАБРИК ЛЬВШЩИНИ НА ПОВЕРХНЕВ1 ВОДИ БАСЕЙНУ Р1ЧКИ ЗАХ1ДНИЙ БУГ
Проаналiзовано необхщшсть налагодження системи спостережень i контролю за забрудненням водних об'екпв шдприемствами агропромислового комплексу. ОбГрун-товано дощльшсть отримання шформаци про природну ягасть води та II змш унаслщок антропогенного навантаження птахофабрик ЛьвiвськоI' област на поверхневi води р> чок басейну Захщного Бугу. Сформовано шформацшну базу впливу птахофабрик ЛьвiвськоI област на ягасть природних вод малих рiчок басейну Захщного Бугу. Вста-новлено фактори еколопчних загроз об'eктiв птах1вництва на гщролопчш параметри басейну рiчки Захщний Буг.
Ключовг слова: мошторинг, воднi ресурси, поверхневi води, гранично допустимi концентраци.
Актуальнiсть теми. У сучасних умовах розвитку економжи Укра'ни дослщження у сфер1 анал1зу й прогнозування якосп поверхневих вод та 1х ощн-ки з еколопчно' точки зору е необхщними. Яюсний стан поверхневих вод та його ощнку потр1бно враховувати при водопостачанш, мелюрацп, комунально-му, сшьському та рибному господарст, виробництв1 промислово' продукцп, рекреацп, санаторно-курортному розвитку тощо. Сьогодш вщчуваеться потреба в довщково-шформацшних матер1алах яюсного стану поверхневих вод для при-родоохоронних 1 водогосподарських оргашзацш, шших вщомств з питань охо-рони та ращонального використання 1 вщтворення водних ресуршв [1, 2].
Вступ. Мошторинг вод е складовою частиною державно' системи мош-торингу навколишнього природного середовища 1 е системою спостережень, за якою здшснюеться оцшка стану вод та прогнозування його змш з метою роз-
1 Наук. керiвник: проф. Р.П. Параняк, д-р с.-г. наук
роблення науково обгрунтованих рекомендацш для прийняття ршень у галузi використання i охорони вод та вiдтворення водних ресуршв. Насамперед це система регуляторних тривалих спостережень за станом вод i попередження про можливiсть створення критичних ситуацш, шкiдливих та небезпечних для людей i навколишнього середовища [3].
Державна система монiторингу е важливою iнформацiйною системою, що здшснюе збiр, збереження та оброблення шформацп про стан та якiсть вод для вщомчо! та комплексно! ощнки i прогнозу стану водних ресуршв, вироб-лення обгрунтованих рекомендацiй для прийняття ефективних управлшських рiшень. Держводагентство здшснюе радюлопчний та гiдрохiмiчний мониторинг якостi води поверхневих водних об'екпв згiдно зi ст. 16 Водного кодексу Укра-!ни та положенням про Державне агентство водних ресуршв Укра!ни, яке зат-верджене Указом Президента Укра!ни вiд 13 квгтня 2011 р. № 453/2011 [4].
Стан проблеми. У верхiв'ях рiчок територп Львiвськоl областi спостерь гаемо забруднення рiчок, яке створюе мiжобласнi та мiжнароднi проблеми. На загальний стан поверхневих водних ресуршв в областi негативно впливають тага фактори: скидання у водойми неочищених та недостатньо очищених стоюв сiльського господарства та промисловостi, забруднення поверхневих вод прни-чо-видобувними шдприемствами, безсистемна та неконтрольована хiмiзацiя сшьського господарства, вiдсутнiсть водоохоронних зон та прибережних смуг на водних об'ектах, велика розорашсть грунпв, зарегулювання русла рiчок, не-дотримання санiтарно-гiгiенiчного стану сшьських дворiв та невпорядкованiсть смптезвалищ побутових вiдходiв у населених пунктах. Яюсть поверхневих вод рiвнинноl частини територп Укра!ни залежить вiд кшькосп стiчних вод i ступе-ня !х очищення, витрат води, атмосферних опадiв, поверхневого сшьськогоспо-дарського та стоку з урбашзованих територiй. Поверхневий сшьськогоспо-дарський стiк складаеться з поверхневого стоку з розораних територш, дренажного стоку, поверхневого стоку з територш тваринницьких комплекшв [5].
Мета роботи - формування шформащйно! бази впливу птахофабрик Львiвськоl обласл на яюсть природних вод малих рiчок басейну рiчки Захщний Буг.
Завдання роботи - встановлення факторiв еколопчних загроз об'ектiв птахiвництва на пдролопчш параметри води приток рiчки Захiдний Буг.
Результати досл1дження. Зпдно з аналiзом фiзико-географiчноl характеристики водозбирання, верхiв'я Захiдного Бугу займае значну територш Львiвщини. Витоки рiчки починаеться в районi с. Верхобуж на Львiвщинi. Ос-новними лiвими притоками е рiчки Полтва, Рата, Солоюя. Виток рiчки Полтва формуються в Украш, витоки рiчок Рата i Солокiя формуються у Польщ1 Дов-жина становить 772 км (в Укра!ш - 392 км), площа басейну - 73500 км2 (в Украш - 11205 км2). Похил рiчки - 0,3 м/км. Захщний Буг - рiвнинна рiчка (заболочена заплава, старищ, звивисте рiчище); у басейш рiчки - багато озер, зокре-ма Шацькi. Судноплавна в нижнш течп. У басейнi рiчки на територп Львiвськоl областi е шм водосховищ загальним об'емом 31,4 млн м3, найбiльшi з них: Доб-ротвiрське - 14,8 млн м3 та Сокальське - 11,05 млн м3 [6].
Для формування системи агроеколопчного монiторингу доцiльне формування бази даних впливу пiдприемств агровиробничого комплексу. Сформована база даних птахофабрик у басейш рiчки Захщний Буг (табл.).
Табл. Шдпрш'мства пишх'гвництва, розтaшовaнi в басейш pÍ4KU 3axidHuü Буг
Paйон Пiдприeмство Короткa xaрaктeристикa рiчки
i 2 3
Буський Biдкритe aкцiонeрнe товaриство "Птaxофaбрикa Львiвськa", Льв1всь-га обл., Буський р-н, с. Зaводськe Haлeжить до бaсeйну рiчки (чaстково чaстинa сeлa вxодить до бaсeйну р. Зaxiдний Буг)
Привaтнe пiдприeмство "Вокс-ЛВ", Льв^сь^ обл., Буський р-н, с. Утшкш, вул. Буськa, i Haлeжить до створу тa бaсeйну рiчки Зaxiдний Буг. Довжинa стaновить 772 км (в y^a-ïнi - 392 км), площa бaсeйну -73500 км2 (в y^arni - ii205 км2). Основными лiвими притокями e рiчки Полтвa, Paтa, Солоюя
Фeрмeрськe господaрство "Гaлиць-кi курчaтa", Львiвськa обл., Буський р-н, с. Боложинш Haлeжить до створу тa бaсeйну рiчки Зaxiдний Буг
Жов-кiвський ^rnarne пiдприeмство'Maгeрiв", Львiвськa обл., Жовювський р-н, смт Maгeрiв, вул. Maртиновичa, 39А Haлeжить до створу рiчки Paтa (бaсeйн Зaxiдного Бугу). Довжинa рiчки 76 км, площa бaсeйну i790 км2, ожил рiчки i,2 м/км
Привaтнe пiдприeмство "Biзeн-бeрн", Львiвськa обл., Жовкiвський р-н, с. Meрвичi, вул. Pобiтничa, i8 Haлeжить до створу рiчки Paтa тa чaс-тково до створу рiчки Полтвa (бaсeйн Зaxiдного Бугу). Довжинa рiчки Paтa 76 км, площa бaсeйну i790 км2, поxил рiчки i ,2 м/км. Довжига рiчки Полтвa вiд витоку до гирлa близько 60 км. Площa бaсeйну i440 км2. Зaплaвa двостороння, зaв-ширшки 0,3-0,5 км, у пониззi m окрe-мж дiлянкax досягae i ,5 км. Пeрeсiч-ний Mxra рiчки 0,85 м/км
Товaриство з обмeжeною ввдповь дaльнiстю "Жовкшський Плeмптa-xорeпродуктор", Львiвськa обл., Жовкшський р-н, с. Meрвичi, вул. Pобiтничa, i Haлeжить до створу рiчки Paтa ia чaстково до створу рiчки Полтвa
Комaндитнe товaриство "ЕГО", Л^всьга обл., Жовкiвський р-н, с. Грядa, вул. Шeвчeнкa Haлeжить до створу рiчки Полтвa (бaсeйн Зaxiдного Бугу)
Товaриство з обмeжeною ввдповь дaльнiстю "Егмa", Львiвськa обл., Жовкшський р-н, с. Грядa Haлeжить до створу рiчки Полтвa
Товaриство з обмeжeною ввдповь дaльнiстю "Свaрож", Львiвськa обл., Жовкiвський р-н, с. Meрвичi, вул. Pобiтничa, i/5 Haлeжить до створу рiчки Paтa ia чaстково до створу рiчки Полтвa
Фeрмeрськe господaрство "Агро-Гaличинa" - Л^всьга обл., Жов-кiвський р-н, с. Зaрудцi Haлeжить до створу рiчки Полтвa
Золо-чiвський Привaтнe пiдприeмство "Hовi Голого-ри" - Львiвськa обл., Золочшський р-н, с. Пiдгaйчики, вул. Зeлeнa, 5 Haлeжить до створу рiчки Полтвa
1 2 3
Приватна агроф1рма "Прометей" -Льв1вська обл., Золоч1вський р-н, м. Золоч1в, вул. Галицька, 37 Належить до створу та басейну р1чки Захвдний Буг
Товариство з обмеженою ввдповь дальшстю "Компашя агросв1т" -Льв1вська обл., Золоч1вський р-н, с. Городил1в Належить до створу та басейну р1чки Захвдний Буг
Кам'ян-ка-Бузь-кий Приватне тдприемство "Дархан" -Льв1вська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Соколш Належить до створу р1чки Рата
Товариство з обмеженою вщповщаль-тстю агроф1рма "Зага!", Львiвська обл., Кам'янка-Бузький р-н Належить до створу р1чки Рата
Товариство з обмеженою ввдповь дальшстю "Племптахорепродуктор Сокальський", Львгвська обл., Со-кальський р-н, с. Варяж Належить до басейну Захвдний Буг
Приватне тдприемство "ГОВ1", Льв1вська обл., Сокальський р-н, с. Жужеляни, вул. Першого травня, 46 Належить до створу р1чки Солок1я (басейну Захвдного Бугу). Довжина Солокп 88 км (за шшими да-ними - 71 км), площа басейну 939 км2. У межах Укра!ни долина р1чки широка (до 2,5-3 км), з пологими схилами, похил р1чки 0,9 м/км
Приватна агроф1рма "Птах1вник" -Львгвська обл., Сокальський р-н, м. Сокаль, вул. Шевченка, 120 Належить до басейну Захвдний Буг
Прикладом використання створено! бази даних е шформацшно-аналь тичний аналiз екологiчного стану рiчки Перегно!вка. До басейну рiчки Полтва входить рiчка Перегно!вка, в межах Золочiвського району Львiвсько! область Права притока Полтви (басейн Захщного Бугу). Витоки розташоваш на твден-ному сходi околицi села Словгга, мiж залiсненими пагорбами пiвнiчно-захiдних схилiв Гологорiв. Тече рiвнинною територiею Надбужансько! котловини спо-чатку на твшч, потiм на пiвденний захiд. Впадае до рiчки Полтви на твдш вiд села Полтви. Перегно!вка протжае через мiсто Глиняни (рис. 1). Довжина 22 км, площа басейну 270 км2. Рiчище слабо звивисте (в нижнш течi! бiльш зви-висте), у верхнiй течi! частково каналiзоване. Заплава розлога, мiсцями невираз-на. Притоки: Тимковецький потiк та мелюративш канали. Лiва притока, Тимко-вецький потiк, який протiкае в межах Перемишлянського i Золочiвського райошв Львiвсько! областi. До нього впадають рiчки Млинiвка Лiсна (права притока), Гострий ^ва притока) та мелюративш канали. Довжина Тимковець-кого потоку 28 км, площа басейну 165 км2. Впадае в Перегно!вку в мюп Глиняни. Басейн Перегно!вки разом з !! притокою та мелюративними каналами охоп-люе таю села та мютечка: Женiв, Розворяни, Перегно!в, Великий Полюхiв, Ко-сич^ Пiдгайчики, Куровичi, Солова, Ганачiвка, Селиська, Шд'ярюв, Кривичi, Словiта, Якторiв, Погоршьщ, Станимир. Також рiчка протiкае через мюто Глиняни, мiсто в Золочiвському районi Львiвсько! областi, за 10 км вщ залiзнично!
станцii Красне i за 41 км на схщ вiд Львова. Тут знаходиться шдприемство Аг-ропромислового комплексу, колективне сшьськогосподарське шдприемство "Глинянська птахофабрика", яка займаеться розведенням птицi.
Рис. 1. Фрагмент топокарти: м. Глиняни, "Глинянська птахофабрика " на р. Перегно '1вка [7]
Сьогодш промислове ш^вництво в нашш краiнi по праву вважаеться найбшьш динамiчною галуззю агропромислового виробництва. Його подаль-ший розвиток прямо пов'язаний з прiоритетами економiчноi стратеги держави, станом ринку, можливютю створення конкурентного середовища, демографiею i зростанням споживання, рiвнем платоспроможностi населення, забезпеченням надшного екологiчного благополуччя територiй, де функщонують птахiвницькi комплекси. А тому проблема надшного захисту навколишнього природного середовища вщ забруднення пташиним послiдом, стiчними водами i нехарчовими вщходами пiд час птахоперероблення е ниш актуальною практично для вшх птах^вничих господарств Украiни. Складаеться негативна тенденшя, яка може призвести в найближчш перспективi до екологiчноi катастрофи господарств з непередбачуваними негативними наслщками для жителiв населених пунктiв, до загибелi флори i фауни не тшьки птахiвницьких, а й сусщшх територiй, цiлком реально виникнення шфекцшних та iнвазiйних хвороб у людей, тварин i птицi.
На жаль, величезш кiлькостi вiдходiв з багатьох причин накопичуються поблизу птахiвничих господарств, тому вони стали об'ектом пильноi уваги при-родоохоронних i наглядових оргашв. Практично всi птахофабрики Украши ви-явилися в складнiй еколопчнш ситуацii, оскiльки накопичений пташиний пос-лiд став серйозним джерелом забруднення навколишнього природного середовища, тому що для утилiзацii (пiд словом утилiзацiя розумiемо не знищення, а використання з вигодою) таких обсяпв пташиного послiду птахiвницькi госпо-дарства сьогодш не мають обладнання. У шдсумку це призвело до того, що у вшх регiонах Украши птахофабрики перетворюються на джерела забруднення довкшля, оскiльки багаторiчнi накопичення по^ду е причиною поширення ш-фекцшних хвороб, вiдчужуються з обороту родючi орнi землi, утворюються те-
риторп без ознак життя фауни i флори. Цшком природно, що це почало насто-рожувати природоохороннi та наглядовi органи. Птахофабрикам почали пред'являти серйозш штрафнi санкцii за розмiщення так званого небезпечного вщходу. За даними Всесвiтньоi органiзацii охорони здоров'я (ВООЗ), гнш, пос-лiд та слчш води тваринницьких i птахiвничих шдприемств, що е основними сировинними компонентами для виробництва оргашчних добрив, можуть бути фактором передачi понад 100 збудниюв iнфекцiйних та iнвазiйних хвороб, зок-рема зоонозiв. До того ж, самi органiчнi вiдходи можуть бути сприятливим се-редовищем для розвитку i тривалоi виживаностi патогенноi мiкрофлори, мюти-ти пiдвищенi кшькосл важких металiв, пестицидiв, медикаментозних препара-тiв, радiоактивних речовин, насiння бур'яшв та iнших забруднень [7].
Вщповщно до Програми Державного мошторингу поверхневих вод, ла-бораторiя мошторингу вод та грунпв Львiвськоi гiдрогеолого-мелiоративноi ек-спедицii проводить контроль якост поверхневих вод за гiдрохiмiчними та радь ологiчними показниками в 17 пунктах спостережень (рис. 2), на 11 водних об'ектах Львiвськоi области
| | Межа облает!
Рис. 2. Мшцерозташування пунктш спостережень Львiвського облводресурЫв за контролем якостi поверхневих вод басейну рiчки Захiдний Буг:
№ 9) р. Полтва - с. Кам'янотлъ; № 10) р. Захгдний Буг - м. Кам'янка-Бузъка; № 11) р. Захгдний Буг - Добротв1рсъке водосховище; № 12) р. Рата - смт Велик Мости; № 13) р. Зах1дний Буг - м. Сокалъ; № 14) р. Зах1дний Буг - с. Старгород
На основi отриманих результатiв [8] було встановлено, що якiсть води рiчок Л^всько! областi не вiдповiдае нормам для водойм рибогосподарського значения, що незмшно пов'язано з використанням водних ресуршв для створен-ня засобiв життезабезпечення, що це спричинюе змшу якосп води пiдземних та поверхневих водних об'еклв [8].
На основi даних мошторингу, який проводиться лабораторiями ДЕ1, Об-лводгоспу, ВГМЦ та ОблСЕС, встановлено, що яюсть води рiчки Захiдний Буг характеризуеться як "погана" i "дуже погана". Це пов'язано з надходженням забруднювальних речовин iз такими притоками, як р. Рата, Солоюя, Кам'янка i особливо р. Полтва, яка протжае через м. Львiв [9].
Практика роботи багатьох птахiвницьких господарств свiдчить, що пос-лiд, який надходить з птахофабрик у значних кшькостях, контамiнований збуд-никами iнфекцiйних хвороб, зокрема небезпечних для людини. У 1,0 мл посль ду мiститься до 103 мжробних клiтин, збудникiв колiпаратифозних шфекцш та iнших патогенних бактерiй, вiрусiв i грибiв. Характер епiзоотичного процесу в умовах штенсивного ведення птахiвництва вiдрiзняеться тим, що навiть слабко вiрулентна та умовно патогенна мжрофлора внаслiдок рециркуляцп i частих па-сажiв здатна пiдвищувати вiрулентнi властивосп i створювати серйозну етзо-отичну та епiдемiологiчну загрозу. 1ншою, не менш важливою, особливiстю е те, що патогенна мжрофлора тривалий час здатна збершати життездатнiсть, особливо в оргашчних вiдходах птахофабрик. Так, наприклад, збудники саль-монельозу i колiбактерiозу зберiгають життездатнiсть у послiдi протягом 12 мь сяцiв, збудникiв туберкульозу - 18 мюящв. Умовно, до вiдходiв птахiвничих господарств можна вщнести пташиний послiд, стiчнi води, нехарчовi продукти забiйних цехiв, падiжну птицю, пух i перо, якi мають рiзний вiдповiдно ступiнь небезпеки для довкшля.
Основна продукцiя - це та продукщя, для отримання яко! створено i здiйснюеться вiдповiдне виробництво. У ш^внищга - це яйце, дiетичне м'ясо птицi, пух - пухова сировина, птахопродукти - натвфабрикати i рiзнi готовi де-лжатеси. Пiсля завершення технологiчного процесу основний продукт завжди е товарним i мае стандарт та цiну. Побiчний продукт - додаткова продукцiя, що утворюеться при виробницта основно1 продукцп i не е метою цього виробниц-тва, але придатна як сировина в шшому виробництвi або для споживання як готова продукщя. Побiчнi продукти мають самостшне економiчне значення, вiдрiз-няються вщ основно1 продукцп за сво1ми фiзико-хiмiчними властивостями, агре-гатним станом зазвичай е товарними, мають стандарт або техшчш умови i вста-новлену цiну. За наявностi в т^вничих господарствах потрiбних стандартiв i техшчних умов на пух - пухову сировину, пташиний послiд, м'ясо - юсткове бо-рошно - то щ види продуктiв можна вщнести до побiчних. Вiдходи виробниц-тва - це залишки сировини, матерiалiв, якi утворилися у процесi виробництва ос-новно1 продукцil, втратили сво! споживчi властивостi. На практицi термш "вiдхо-ди виробництва" е досить динамiчним. Вiн може змiнюватися з впровадженням нових технолопчних i техшчних ршень у виробничий процес птахiвницьких господарств i зi змiною попиту на вироблювану продукцiю. Наприклад, пташиний послщ е цiнною оргашчною сировиною за умови виробництва еколопчно
чистих i високоефективних добрив. Отримана тсля перероблення пера птицi перове борошно е цiнною кормовою добавкою в рацюнах Bcix видiв птиць [7].
Висновки. Якють поверхневих вод залежить вiд кiлькостi стiчних вод i ступеня 1х очищення, витрат води, атмосферних опадiв, поверхневого сшьсько-господарського та стоку з урбашзованих територiй. Умовно чистi води та умов-но забрудненi розвиненi у виглядi окремих ареалiв поширених переважно на вододшьних дiлянкаx, де вщсутш теxногеннi об'екти. Значною мiрою забруд-нюють навколишне середовище птахофабрики, насамперед спчними водами. Комплексний аналiз птаxiвницькиx пiдприемств Львiвськоl областi потребуе подальших дослiджень. Виробництво високоефективних органiчниx добрив -один з основних напрямiв виршення актуальних проблем забезпечення еколо-пчно1 безпеки пiдприемств АПК, та зниження забруднень поверхневих вод ма-лих рiчок.
Л1тература
1. Панькевич С.Г. Географ1чш умови формування якосп поверхневих вод : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. географ. наук: спец. 11.00.11 - Конструктивна географ1я i ращональне використання природних ресурав / Сергш Григорович Панькевич; Льв1в. нац. ун-т ¡м. 1вана Франка. - Льв1в, 2010. - 20 с.
2. Водний кодекс Укра1ни вщ 06.06.1995 р., № 213/95 В. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://minrd.gov.ua/fizichnim-osobam/zakonodavstvo/kodeksi/58979.html.
3. Чалий П. Мониторинг поверхневих та тдземних вод / П. Чалий. - 268 с.
4. 1нформацшний бюлетень про якiсний стан поверхневих вод басейну р. Захщний Буг у 2012 рощ.
5. Мониторинг поверхневих вод. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://2013/oblwodgosp.lviv.ua/ monitoring-o.
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uk.wikipedia.org/wiki/Заxiдний_Буг.
7. Экологические проблемы птицефабрик и роль биотехнологии в переработке органических отходов. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://webpticeprom.ru/ru/articles-processing-waste.html?pageID=1229453737.
8. Захщно-Бузьке басейнове управлшня водних ресурав. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://zbbuvr.gov.ua/.
9. Мальований М.С. Монiторинг якосп поверхневих вод у басейнi Захщного Бугу / М.С. Мальований, О.Я. Голодовська, О.З. Ковальчук. - 236 с.
Осташа Т.П. Информационное обеспечение мониторинга влияния птицефабрик Львовщины на поверхностные воды бассейна реки Западный Буг
Проанализирована необходимость налаживания системы наблюдений и контроля за загрязнением водных объектов предприятиями агропромышленного комплекса. Обоснована целесообразность получения информации о природном качестве воды и ее изменений вследствие антропогенной нагрузки птицефабрик на поверхностные воды рек бассейна Западного Буга. Сформирована информационная база влияния птицефабрик Львовской области на качество природных вод малых рек бассейна Западного Буга. Установлены факторы экологических угроз объектов птицеводства на гидрологические параметры бассейна реки Западный Буг.
Ключевые слова: мониторинг, водные ресурсы, поверхностные воды, предельно допустимые концентрации.
Ostasha Т.Р. Information Support for Monitoring of the L'viv Region Poultry Farms Influence on the Western Bug Surface Water Basin
The necessity of improvement of supervising and controlling systems of water objects pollution caused by agricultural enterprises is analysed. The expediency of obtaining informa-
HaqioHa.ibHHH .icoTexHiHHHH yHiBepcHTeT YKpaiHH
tion on the natural water quality and its changes as a result of the anthropogenic impact of the poultry farms in the L'viv region on surface water of the Zakhidnyi Bug (Western Bug) basin is substantiated. Database of the impact on the natural water quality of the small rivers of the basin Zakhidnyi Bug (Western Bug) by the poultry farms in the L'viv region is formed. The factors of poultry objects' environmental threats on the hydrological parameters of the Western Bug water basin are determined.
Key words: monitoring, water resources, surface water, poultry farms, the maximum allowable concentration.
yflK 658.567 Cm. euKR. O.C. OmypKeeuH-naimecbKa, KaHd. c.-z. HayK;
dout. W.I. naHKiecbKuu, KaHd. $b.-Mam. HayK; cmyd. OA. Bummiaiiuu - HHTy yKpaiHU, m. Hbeie
O^HMBAHHfl AKOCTI nOBEPXHEBHX BOfl PIHOK ^bBIB^HHH
Ha 0CH0Bi gaHHx MoHiTopHHroBHx gocgigxeHb ynpaBgiHHa eKogorii Ta npupogHHx pecypciB y HbBiBCbKiH o6g. npoaHagi3oBaHo gHHaMiKy 3a6pygHeHHa noBepxHeBux Bog Ha TepHTopii HbBiBCbKoi o6g. 3a nepiog 2008-2012 pp. 3a po3paxoBaHHMH 3Ha^eHHaMH cyMap-Hoi 6e3p03MipH0i KoH^HTpa^I no6ygoBaHo KapTH 3a6pygHeHb. BcTaH0B^eH0, ^o Bogu 6i^bmocTi pi^oK HbBiB^HHH e noMipHo 3a6pygHeHHMH, npoTe npocTexyeTbca TeHgeH^a go noripmeHHa aKocri Bog; HaHBH^i piBHi cyMapHoro 3a6pygHeHHa 3a$iKcoBaHo y Bogax prnoK 6aceHHy 3axigHoro Eyry i, 3a3BH^afi, npuypo^em go cTBopiB, po3TamoBaHHX 6iga BegHKHx HacegeHHx nyHKTiB, ^o noB'a3aHo 3i cKHgoM HegocTaTHbo o^H^eHHx 3BopoTHHX Bog.
Knwuoei cnoea: eKogormHHH cTaH, eKogormHa oцiнкa, aKicTb Bogu, cyMapHa 6e3po3-MipHa KoH^mpa^a.
BcTyn. PinKH ^bBiBCbKoi o6n. HanexaTb go 6acenmB gBox MopiB: Eamftcb-Koro Ta ^opHoro. Ix noBepxHeBi Bogu BHKopucToByroTb aK gna 3agoBoneHHa noTpe6 y 3aranbHHx Bugax BogoKopucTyBaHHa, TaK i gna nHTHoro BogonocTanaHHa Hace-neHHa. He3BaxaronH Ha cnag BHpo6HH^Ba Ta 3ynHHKy 6araTbox nignpueMcTB y .HbBiBcbKin o6n., He cnocTepexeHo icroTHoro noKpa^eHHa aKocTi 3BopoTHHx Bog Ta 3MeHmeHHa cKHgy ctwhhx a6o HegocTaTHbo onu^eHux 3BopoTHHx Bog [1].
Mix noganero Bogu Ta onu^eHHaM crinHux Bog icHye guc6anaHc, ocKinbKH y HH3^ HaceneHHx nyHKTiB 3 ^HTpani3oBaHHM Bogo3a6e3neneHHaM HeMae ^mpa-ni3oBaHoro BogoBigBegeHHa [1, 8]. OeKanbm ctokh cKHgaroTb y Burpe6u, a B oKpe-mhx BunagKax - y KaHaBH a6o Ha penbe^, ^o npH3BogHTb go noripmeHHa eKonorin-Hoi 6e3neKH TepHTopii Ta 3a6pygHeHHa BogHHx pecypciB. Haft6mbmi o6caru cKHgiB crinHux i HegocTaTHbo onu^eHHx 3BopoTHHx Bog npuyponem go BenHKHx Hacene-hhx nyHKTiB Ta agMimcTpaTHBHux paftomB o6nacri, TaKHx aK .bBiB (44,18 m^h m3), ctphh (3,109 m^h m3), ^epBoHorpag (4,553 m^h m3), CoKanbcbKHH (1,017 m^hm3), ^oBKiBcbKHH (0,529 m^h m3) Ta EpogiBcbKHH (0,771 m^h m3) paftoHH [2].
3 oraagy Ha BcTaHoBneHHa MacmTa6iB 3a6pygHeHHa noBepxHeBux Bog Mae BaxnHBe rocnogapcbKe 3HaneHHa i e aKTyanbHoro eKonorinHoro npo6neMoro, BupimeHHa aKoi noB'a3aHo i3 3a6e3neneHHaM HaceneHHa aKicHoro nHTHoro Bogoro. 3 oraagy Ha цe oKpecneHo Memy poGomu, ^o nonarae B o^HroBaHHi eKonorinHoro cTaHy Bogu y pinKax .bBiBcbKoi o6n.
06'eKTaMH gocig^eHHH Bu6paHo Bogo36opu pinoK .bBiBcbKoi o6n., go 6aceHHiB gBox MopiB: EanTincbKoro (pinKH 3axigHoi nacTHHH o6n.) Ta ^opHoro (pin-kh cxigHoi nacTHHH). OcHoBHi pinKH 6aceHHy Ea^TincbKoro Mopa (b Mexax o6nac-
94
36ipHHK HayKOBo-TexHiHHHX npaqb
