CC BY
109
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6731
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 504.064.3:628.357.1
Еколопчш проблеми водних ресурав Буського району
О.В. Мудрик, Р.П. Параняк, О.В. Мацуська omudrik@ukr.net
Львiвський нацюнальнийунгверситет ветеринарно1медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Укра'та
Здтснено ан^з eкологiчного стану поверхневих вод у Буському райош. Увагу зосереджено на найбыьшш pinщ - р. За-хiдний Буг та ii притоках, що суттево впливають на ii eкологiчний стан. Проведено аналiз гiдpологiчних спостережень у басейт piчки Захiдний Буг. Еколоячна оцтка забруднення води в piчцi здтснювалась в рамках стацюнарних гiдpологiчних постiв державноi системи монторингу Держводагенства.
Пpоаналiзовано дан по показниках забруднення за 2015 та 3 сезони 2016 року. Проведено Их поpiвняння у двох пунктах спостереження за межами району: на р. Полтва перед тим як ii води потраплять на тepитоpiю району у р. Захiдний Буг та на р. Захiдний Буг тсля того як вони покинули територт району. Встановлено перевищення гранично-допустимих значень за деякими показниками: амотю сольового у 8,4 рази, залiза загального - у 4,3 рази, нiтpитiв - у 6,75 рази, завис-лих речовин - у 3,3 рази, фeнолiв - у 2,45 pазiв, також не вiдповiдають нормам показники БСК та ХСК. Тому, на дыянщ вiд мiста Бузька до м. Кам 'янка-Бузька, Радех1вського мосту вода pim не придатна для будь якого водокористування. На територйрайону вiдбуваеться самоочищення води i на другому пунктi спостереження, щ показники знаходяться в межах норми.
Найбыьшим джерелом внесення оргатчних забруднень та бюгенних eлeмeнтiв в рк Захiдний Буг еpirn Полтва. Недо-статньо очищен стiчнi води м. Львова збтьшують piвeнь забруднення водних ресурЫв району. Також, на територп Буського району присутн джерела забруднення поверхневих вод юнами амонт та залiза. Для 1х виявлення потpiбнi додатковi спостереження.
Knmnoei слова: монторинг, водн ресурси, повepхнeвi води, eкологiчний стан, eкологiчна оцтка, яюсть води, гранично допустимi концентрацп
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Осуществлен анализ экологического состояния поверхностных вод в Бугском районе. Внимание сосредоточено на самой реке - р. Западный Буг и ее притоках, которые существенно влияют на ее экологическое состояние. Проведен анализ гидрологических наблюдений в бассейне реки Западный Буг. Экологическая оценка загрязнения воды в реке осуществлялась в рамках стационарных гидрологических постов государственной системы мониторинга Держводагенства.
Проанализированы данные по показателям загрязнения 2015 и 3 сезона 2016 года. Проведено их сравнение в двух пунктах наблюдения за пределами района: на р. Полтва перед тем как ее воды попадут на территорию района в р. Западный Буг и на р. Западный Буг после того как они покинули территорию района. Установлено превышение предельно допустимых значений по некоторым показателям: аммония солевого в 8,4 раза, железа общего - в 4,3 раза, нитритов - в 6,75 раза, взвешенных веществ - в 3,3 раза, фенолов - в 2,45 раз, также не соответствуют нормам показатели БПК и ХПК. Поэтому, на участке от города Буска к г.. Каменка-Бугская, Радеховского моста вода реки не пригодная для любого водопользо-
Citation:
Mudrik, O.V., Paranyak, R.P., Matsuska, O.V. (2016). Environmental problems of water resources the Busk district. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 138-142.
Экологические проблемы водных ресурсов Бугского района
О.В. Мудрык, Р.П. Параняк, О.В. Мацуськая omudrik@ukr.net
вания. На территории района происходит самоочищение воды и на втором пункте наблюдения, эти показатели находятся в пределах нормы.
Крупнейшим источником внесения органических загрязнений и биогенных элементов в реку Западный Буг является река Полтва. Недостаточно очищенные сточные воды г. Львова увеличивают уровень загрязнения водных ресурсов района. Также, на территории Бугского района находятся источники загрязнения поверхностных вод ионами аммония и железа. Для их выявления требуются дополнительные наблюдения.
Ключевые слова: мониторинг, водные ресурсы, поверхностные воды, экологическое состояние, экологическая оценка, качество воды, предельно допустимые концентрации.
Environmental problems of water resources the Busk district
O.V. Mudrik, R.P. Paranyak, O.V. Matsuska omudrik@ukr.net
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
There is studied the ecological status of surface waters in Busk district. The attention is focused on the largest river Western Bug and its tributaries which essentially influence on the ecological condition. The analysis of hydrological monitoring in the basin of the Western Bug is done. Analysis of water pollution in the river is performed with use offixed position state hydrological monitoring system posts.
There are studied the data concerning pollution indicators for 2015 year and 3 seasons of 2016. A comparison of contamination in two points outside the district is carried out. There are considered river Poltva before its waters reach the district and flow into Western Bug and the river Western Bug after it lefts the district. The exceeding of the threshold limit values for some indicators is revealed. In all cases there is a slight excess of the TLV over the content of iron and ammonium ions. In Poltva have been considerable (3-6 times) exceeding the TLV for COD andBOD5, ammonium salt 8.4 times, total iron - 4.3 times, nitrites - in 6.75 times, suspended solids - 3.3 times, phenol - at 2.45 times. Therefore, the section of the city Buzka to the city Kamenka-Bug, Radekhiv bridge river water is not suitable for any water use. The self-cleaning of the water is happening within the district is and the second point of monitoring shows these indicators are within limits.
The largest source of organic pollutants and nutrients into Western Bug River is the river Poltva. Insufficiently treated sewage of Lviv increases the level of water contamination. In the district however there are also a source ofpollution of surface water with ions of ammonium and iron. For their identification the further observation are required.
Key words: monitoring, water resources, surface water, environmental condition, environmental assessment, water quality, threshold limit values
Вступ
Еколопчний стан поверхневих вод у Льв1всько1 обласп викликае значне занепокоення. Проблема яшсно! питно! води була важливою завжди, 11 актуа-льшсть у перюд великого техногенного впливу на природу не викликае жодних заперечень. Поверхнев1 води, передуам р1чки, зазнають впливу численних точкових та дифузних джерел забруднення. Для збе-реження якост природних водних об'екпв необхщно вживати заход1в щодо попередження 1х деградацп. Чистота води у р1чщ безпосередньо залежить ввд гос-подарських об'екпв, розташованих у 11 басейн. До основних забруднювач1в поверхневих вод ввдносять промислов^ аграрш та комунальт шдприемства. Спят води перед спуском у ввдкрип водойми повинт пщдаватися багатоступеневому очищенню з метою приведения численних показнишв до нормативних величин. Незадовшьний стан води обумовлений недо-триманням пвдприемствами технолопчного процесу, еколопчних та саштарних норм, ввдсутшстю ефекти-вних очисних споруд чи недосконалими очисними технолопями. Для мониторингу та оцшки якосп вод використовують систематичний та ешзодичний контроль у мюцях розташування джерел спчних вод та нижче за течiею. Для отримання максимального ефек-ту контроль якосп мае бути усестороншм i непере-рвним.
Мошторинг якосп поверхневих вод в Укра1'т здшснювався за адмшстративним принципом, ввдно-сно нещодавно ввдбувся переход на басейновий принцип. Як показуе досввд минулих рошв, в основних рiчках обласп (Днютер, З.Буг, Сян) вщсоток показнишв з перевищеннями ГДК лежить у дiапазонi 11-16%. При чому, основними забруднюючими речовинами, по яких вiдмiчено перевищення, е: азот амоншний, зави^ речовини, залiзо загальне i показники спожи-вання кисню, а до найбшьш забруднених належать у тому чи^ створи у басейш Захвдного Бугу (нижче Буська, р. Полтва, гирло р. Солоки).
У данш робоп на основi аналiзу даних мониторингу вивчено основнi екологiчнi проблеми водних ресу-рсiв Буського району Львiвськоl областi.
Анал1з остантх до^джень i публiкацiй. Питання оцiнки стану водних об'екпв е дуже важливе i розг-лядалось рiзними дослщниками. Шведом О. М. (2013) здшснено монiторинг екологiчного стану природних водойм швтчно1 та пiвнiчно-схiдноl частин Львiвсь-ко1 областi, що належать до басейну рiчки Зах1дний Буг i, вiдповiдно, Балтiйського моря (Shved et al., 2013). Монiторинг здiйснено за допомогою методiв бiоiндикацil, мiкробiологiчного контролю та фiзико-хiмiчного аналiзу. Визначено найбшьше забруднену водойму, якою виявилась рiчка Полтва, що впадае у Захщний Буг поблизу Буська, та 1х джерела (недоста-тньо очищеш стiчнi води м. Львова); також запропо-новано способи вирiшення проблем забруднення до-
BKiiia - MogepHi3aiia ohhchhx cnopyg. MacTKoBo noK-paiye CTaH Bogi gia ,3,o6poTBipcbKoro BogocxoBHia. OuiHKy Ta nporHo3yBaHHa BniHBy TexHoreHHoro 3a6py-gHeHHa Ha MiHepaibHHH CKiag noBepxHeBHx Bog npoBe-geHo Kotoboio T.B. (2004), ge BCTaHoBjieHo gia Tino-bhx BogHHx o6'eKTiB b ochobhhx npipogHo-KiiMaTHHHHx 3oHax yRpaiHH 3 pi3HHMH piBHHMH Bogo3a-6e3neneHHa i BogoKopiCTyBaHHa 6araTopiHHy giHaMiKy MiHepaii3aiii noBepxHeBHx Bog, aK iHgiKaropa TexHo-reHHHx BniHBiB Ha hhx i noKa3aHo, io no giHaMiKy Mo®Ha onicyBaTH acHMeTpu^Hoo kphboo po3nogiiy nipcoHa Ill pogy. Ha iin ocHoBi 3anponoHoBaHo BH3Ha-neHHa 3MiH noKa3HHKiB TexHoreHHoro HaBaHTa®eHHa Ta nopymeHHa CTaioro po3BHTKy 3a noKa3HHKoM MiHepaii-3auii Ta nepeBH^eHHa pecypcHoi cnpoMo®Hocri BogHoi eKocHCTeMH. y po6oTi XapKeBina B., Micopi (Kharkevych and Misiura, 2013) onicaHo cyTb 3axiCTy BogHix pogoBHi Big 3a6pygHeHHa, a TaKo® y3araibHeHo i oxapaKTepi3oBaHo ocHoBHi g®epeia ®HBieHHa apTe3i-aHCbKHx noRiagiB nig3eMHix Bog. y po6oTi KoBaibny-Ka 0.3. (Kovalchuk et al., 2008) HaBegeHo pe3yibTam MoHiTopiHroBix gociig®eHb aKocTi noBepxHeBHx Bog, BHKoHaHi 3rigHo 3 npiHHaTHMH y £C MeTogiKaMH Ha ocHoBi 6aceHHoBoro npiHiiny Ta BKa3aHo, io y Eycb-KoMy (a TaKo® HH®^e no Tenii 3.Eyry y KaM'aHRo-6y3bKoMy Ta CoKaibCbKoMy) panom BigcoToK nepeBH-ieHb r,3,K y Bigi6paHHx npo6ax ie®HTb y Me®ax 10,115% (b Me®ax o6iacTi ripme e iime y CaM6ipcbKoMy panom, ge BigcoToK 3a6pygHeHHx npo6 nepeBHiye 15,1%).
BuKmcd осноeного Mcmepicmy. .HbBiBiHHH 3ara-iom Ta gia EycbKoro panoHy 3oKpeMa, e xapaKTepHoo po3raiy®eHa Mepe®a pinoK. y ^bBiBCbKift o6iacri Hapa-xoByeTbca Man®e 9 thc. pinoK, noriHKiB i CTpyMKiB 3ara-ibHoo npoTa®HicTO 16343 km; i3 hhx 6iia 3213 Haie-®aTb 6aceHHy pinKH 3. Eyr. B yMoBax iHTeHCHBHoro BHRopiCTaHHa BogHix pecypciB 3HanHa poib Haie®HTb MaiHM pinKaM. Ha TepiTopii panoHy npoTiKae 14 pinoK 3araibHoo goB®HHoo 224,3 km, 3 hhx: BeiHKa - p. 3a-xigHHH Eyr, cepegHa - p. Crap, 12 Maiix pinoK goB®H-hoo 172,5 km. B 6aceHHax 3ragaHix pinoK ^opMyeTbca ocHoBHa KiibKicTb BogHix pecypciB, 3 hhx CKiagaoTbca roioBHi BogHi aprepii, ToMy niTaHHa npo HegonyieHHa 3a6pygHeHHa Ta BHCHa®eHHa Maiix pinoK i noKpaieHHa icHyonoro ix CTaHy MaoTb 6yTH BipimeHHi Ha gep®aB-HoMy Ta perioHaibHoMy piBHax. npi iboMy ciig naM'aTaTH, io pinKa 3axigHHH Eyr HociTb TpaHCKop-goHHHH xapaKTep, 3aBgaKH noMy Ha Hin npoBogiTbca niibHHH MoHiTopiHr. Ii goB®HHa CTaHoBHTb 41,2 km, gpyroo 3a Bein^HHoo pinKa Crap, aKa BigHociTbca go cepegHix pinoK, ii goB®HHa 6,7 km. 3araioM EycbKHH pa-hoh 6araTHH Ha BogHi pecypci. no panoHy nioia 3e-Meib BogHoro $oHgy CTaHoBHTb 6348,21 ra. KpiM pinoK b paHoHi HapaxoByeTbca 53 CTaBKH, nio^a BogHoro g3epKaia aKix CTaHoBHTb 304,06 ra, oKyibTypeHo Ta nacnopTH3oBaHo 19 g®epei, aK CBigniTb EycbKe ynpaB-iiHHa BogHoro rocnogapcTBa.
OxopoHa i BigHoBieHHa BogHix pecypciB, cnpiaHHa noKpameHHO eKoiorinHoro CTaHy pinoK, CTpyMKiB, g®e-pei, CTaBKiB Ta iHmix BogHix o6'eKTiB e ogHHM 3 roio-bhhx 3aBgaHb EycbKoro ynpaBiiHHa BogHoro rocnogapc-TBa. CneniaiicTaMH aKoro cniibHo i3 ^axiBuaMH ynpaB-
iiHHa ^,ep®KoM3eMy y EycbKoMy paftoHi po3po6ieHa i norog®eHa b P^A Ta npHHHaTa Ha cecii paftoHHoi pagi «KoMnieRCHa nporpaMa no BCTaHoBieHHo i BHHeceHHo b Harypy npi6epe®HHx 3axHCHix CMyr Ha pinKax Eycb-Koro paftoHy Ha 2013-2020 pp.», ^o cnpiaTHMe 36epe-®eHHO BogHix o6'eKTiB.
^ia BH3HaneHHa ochobhhx g®epei 3a6pygHeHHa go-BKiiia npoBogaTb 6ioMoHiTopiHr gociig®yBaHix o6'eKTiB. IcHyoTb pi3Hi MeTogi MoHiTopiHry (^o6 oni-hhth eKoiorinHHH CTaH BogoHM Ta nonepegiTH Kpi3oBi CHTyanii, ^o Mo®yTb BHHHKHyTH y goBKiiii nepe3 He3a-goBiibHy po6oTy KoMnieKciB oni^eHHa, BHKopiCToBy-OTb eKoioriHHHH, 6ioiorinHHH Ta iHmi Bigi MoHiTopiH-ry), ocTaHHiM nacoM nonyiapHocTi Ha6yBaoTb TaKo® MeTogi 6ioiHgHKanii. EioiHgiKania - gociig®eHHa eKo-iorinHoro CTaHy npipogHoro cepegoBH^a 3a KiibKicTO Ta BigoBHM CKiagoM npipogHix iHgiKaTopHix opraHi-3MiB. EioTecTyBaHHa - BHRopiCTaHHa TecT-o6'eKTiB (cneniaibHix iHgiKaTopHix opraHi3MiB) gia Kompoio aKocTi Ta 6e3nenHocTi neBHoro cepegoBH^a. nboro BH3HanaoTb HiceibHicTb Ta BigoBHH CKiag 6eHTocHix iHgiKaTopHix opraHi3MiB y gociig®yBaHHx BogoHMax. 3aBgaRH uhm gociig®eHHaM mo®ihbhm e 3a6e3neneHHa KoHTpouoo aKocTi oHHiceHHa CTinHix Bog b o6iacTi. B CTarri BHKopiCTaHi gaHi CHCTeMH MoHiTopiHry HbBiB-CbKoro o6iacHoro ynpaBiiHHa BogHix pecypciB yRpaiHH. npoaHaii3oBaHo noKa3HHKH no Tpbox 6acen-Hax (6acenH pinKH ^HicTep - 8 KompoibHix nyHKTiB, 6acenH pinKH CaH - 3 KoHTpoibHix nyHKTH, 6acenH pinKH 3x. Eyr - 6 nyHKTiB). y 6acenHi pinKH Cthp, go aKoi Haie®HTb niBHinHo-cxigHa nacTHHa panoHy, nyHKTH MoHiTopiHry BigcyTHi.
^ep®aBHa CHCTeMa MoHiTopiHry e Ba®iHBoo iH^o-pManinHoo CHCTeMoo, io 3gincHoe 36ip, 36epe®eHHa Ta o6po6ieHHa iH^opMaiiii npo CTaH Ta aKicTb Bog gua BigoMnoi Ta KoMnieKCHoi oiiHKH i nporHo3y CTaHy BogHix pecypciB, BHpo6ieHHa o6rpyHToBaHHx peKoMeHga-lin gia npiHHaTTa e^eKTHBHix ynpaBiiHCbKix pimeHb. ^ep®BogareHCTBo 3gincHoe pagioioriHHHH Ta rigpoxi-MinHHH MoHiTopiHr aKocTi Bogi noBepxHeBHx BogHix o6'eKTiB 3rigHo ct. 16 BogHoro KogeKcy yRpaiHH, Ta noio®eHHa npo ^ep®aBHe areHTCTBo BogHix pecypciB yRpaiHH, aKe 3aTBepg®eHe yRa3oM npe3igeHTa yRpaiHH Big 13 KBiTHa 2011 poKy № 453/2011. MoHiTopiHr noBepxHeBHx Bog 3gincHoeTbca nigpo3giiaMH ^ep®Bog-areHCTBa yRpaiHH 3rigHo HaKa3y Big 10 iOToro 2015 poKy № 14. BignoBigHo go nporpaMH ^ep®aBHoro MoHiTopHHry noBepxHeBHx Bog ia6opaTopia MoHiTopHH-ry Bog Ta rpyHTiB HbBiBCbKoi rigporeoioro-Meiio-paTHBHoi eKcnegiiii npoBogiTb KoHTpoib aKocTi noBepxHeBHx Bog b 17 nyHKTax cnocTepe®eHb, Ha 11 BogHix o6'eKTax HbBiBCbKoi o6iacTi.
Ha p. 3x. Eyr Ta ii npHToKax po3TamoBaHo 6 nyHKTiB MoHiTopiHry: no ogHoMy Ha noiTBi, PaTi h ^o6-poTBipcbKoMy BogocxoBHii Ta 3 Ha pinii 3x. Eyr. ®aK-thhho ®ogeH i3 nyHKTiB TepiTopiaibHo He 3HaxogiTbca y EycbKoMy panoHi, npoTe ogiH 3 nyHKTiB 3HaxogiTbca y c. KaM'aHoniib Ha p. noiTBi go Toro, aK BoHa Bnagae y p. 3x. Eyr y EycbKoMy panoHi, i ie ogiH - y m. KaM'aHKa-EycbKa Ha p. 3x. Eyr nicia Toro, aK ua pinKa noKigae TepiTopio panoHy. nopiBHaHHa gaHix y ihx nyHKTax go3BoiHTb 3po6iTH bhchobok iogo miaxiB
перенесення антропогенних забруднень поверхневи-ми водами у межах Буського району. При ощнщ мо-тторингових спостережень, увага акцентуеться на так показники як: температура, запах (бальна ощнка), прозорють, водневий показник, твердеть, ХСК, БСК5, вм1ст розчиненого кисню та вм1ст таких речовин як кальцш, магнш, пдрокарбонати, хлориди, сульфати, сухий залишок, амонш-юни, нирит-юни, нират-юни, загальне зал1зо, цезш, стронцш.
У 2015 рощ перев1рка по пункту «м. Кам'янка-Бузька, р. Захщний Буг» проводилась 1 лютого, 1 квпня, 1 липня та 1 грудня 2015 року. Результати зам1р1в сввдчать про те, що бшъштсть показник1в зна-ходились у межах норми. Винятками були:
■ Вм1ст амотй-ютв становив 2.72 мг/дм3 1 квпня та 2.61 мг/дм3 1 грудня при норм1 < 2.57;
■ Вмют загального зал1за 1 липня становив 0,33 при норм1 у 0,3 мг/дм3.
Зазначимо також, що значення багатьох шших по-казник1в наближались до ГДК, зокрема у випадку БСК5, ХСК, сухого залишку.
У 2016 рощ перев1рка проводилась 1 счня, 1 трав-ня, 1 липня 2016 року. ГДК було перевищено по заль зу у травн та липн (0.59 та 0.46 мг/дм3 вщповвдно) та по амонш-юнах у счт та травн (2.61 та 2.59 мг/дм3 вщповвдно).
Результати по пункту «с. Кам'янопшь, р. Полтва» за 2015 р1к представлен за березень, травень, липень, листопад. В уах випадках спостер1гались перевищен-ня по амонш-юнах (3.01, 3.04, 3.14 та 6.85 вщ-повщно), практично в уах по зал1зу (0.22, 0.42, 0.44, 0.4), по ХСК (47.9, 95.8, 77.4, 89.3 мгО2/дм3 при норм1 у < 30) та БСК5 (25.2, 37.9, 42.5, 38.3 мгО2/дм3 при норм1 у < 6). Також вмют розчиненого кисню був нижче норми (3.6, 1.4, 1.04 та 2 мгО2/дм3 при норм1 у > 4) та запах був 3-5 бал1в при норм1 < 1. Аналопчн порушення норм мали мюце i у 2016 рои за одним винятком - вмiст загального залiза був у межах норми. Порiвняння результатiв за 2016 рж прошюстрова-но на рис.1 для показнишв, по яких спостерiгалось перевищення ГДК.
З проведених даних видно, що вода, долаючи шлях р. Полтвою вщ с. Кам'янопiль до Буська i далi Захщ-ним Бугом вщ Буська до м. Кам'янка-Бузька, суттево змiнюе сво! характеристики: зростае вмют розчиненого кисню, падае хiмiчне та бiологiчне споживання кисню. Що цiкаво, вмiст амотй-ютв та залiза практично не змшюеться. Змiни показник1в води можуть бути поясненi двома чинниками: вода змшуеться iз бiльш чистою водою, що надходить iз верхiв'lв Зх. Бугу та домшки, що метились у водi, були з не! ви-лученi (осiли у виглядi мулу чи були поглинутi рiчко-вою рослиннiстю). Вiдомо, що оргашзми, що належать до бентосу, впливають на фiзико-хiмiчнi власти-восл та структуру осаду, беруть участь в мiнералiзацil органiчних речовин, здатш стимулювати рiст бакте-рiй, тобто таким чином впливають на бюлопчну про-дуктивнiсть екосистем (Shved et al., 2013). В активному мулi присутня велика кiлькiсть ттрифшувальних бактерiй, що е позитивним фактором для очищения поверхневих вод, забруднених спчними. До-сл1дження, проведенi у 2013 рощ у (Shved et al., 2013),
показали, що тсля впадання в р. Зах. Буг р. Полтви вщбуваеться рiзке зростання показник1в БСК та зни-ження вмюту розчиненого кисню, що сввдчить про рiзке збiльшення концентрацй' органчних забруднень. Концентрацiя органiчних забруднень нижче по руслу коливаеться незначно; позитивний вплив на процес самоочищення Зах. Бугу ввд органiчних забруднень та фосфапв мае Добротвiрське водосховище. У нашому ж випадку можна стверджувати, що вмiст органiчних речовин помино впав уже по досягненнi м. Кам'янка-Бузька, а не аж тсля водосховища, аналопчно ввдбу-лося зростання вмюту розчиненого кисню. Натомють вмют залiза та iонiв амонш мало вiдрiзняеться у за-лежносп вiд дiлянки контролю, а отже щ речовини у концентрацiях, близьких до гранично допустимих, надходять iз течiею Зх. Бугу. Джерелом подiбних забруднень можуть бути аграрнi пвдприемства Буського району (Ostasha, 2014).
I и hi I и hi —Рс&ч.киеень. глг02/я
С.К^м'ячопгль, м.Кзм'янкз- Бузьнз, р.Полтиа р.ЗкБуг
Рис.1. Результати монiторингу стану поверхневих вод у I-III сезонi 2016 р.
Найб№ш суттевий вплив на еколопчний стан поверхневих вод здшснюе забруднення, що поши-рюеться з водою р. Полтва i е наслвдком недосконало! дiяльностi очисних споруд м. Львова. Як бачимо, спчш води урбашзованих територiй можуть суттево впливати на екологiчний стан ввддалених районiв. З метою покращення екологiчного стану поверхневих вод району слад удосконалити контроль якостi очистки спчних вод м. Львова. Також, розширити мережу пунктiв мониторингу вгору за течiею З. Буга з метою виявлення джерел забруднення юнами амонiю та залiза. Одним з можливих варiантiв е формування по теч^' р. Полтви ставка-ввдстшника, у який можна частково перенести процеси самоочистки води, що зараз ввдбуваються на р. Зх. Буг у Добротвiрському водосховищi.
Висновки
Основна водна артерiя Буського району - рiчка За-х1дний Буг. Важливою еколопчною проблемою району е забруднення води мшеральними та органiчними речовинами внаслщок антропогенного навантаження. Найбiльшим джерелом внесення органiчних забруднень та бюгенних елементiв в рiку Захщний Буг е рiка Полтва. Досить швидко ввдбуваеться самоочищення вод рiки З.Бугу в1д органiчних забруднень, уже б™ м. Кам'янка-Бузька, де !х вмiст не перевищуе ГДК, хоча у р. Полтвi перевищував у 3 - 6 разiв. У водi р. З. Буг
Ha TepHTopii' panoHy Taxo® cnocrepiraeTbca nigBH^e-hhh BMicT ioHiB aMoHiro Ta 3aragbHoro 3agi3a.
Eiß^iorpa^inm iIOCII. lanim
Shved, O.M., Petrina, R.O., Chervetsova, V.H., Hubrii, Z.V., Stadnytska, N.Ie., Novikov, V.P. (2013). Biomonitorynh ekolohichnoho stanu pryrodnykh poverkhnevykh vodnykh obiektiv Lvivskoi oblasti. Visn. Nats. un-tu «Lviv. Politekhnika». 761, 114-119 (in Ukrainian). Dmytrenko, H.V. (2011). Neobkhidnist finansuvannia prohramy navkolyshnoho seredovyshcha (na pryk-ladi Lvivskoi oblasti). Ekonomika ta derzhava. -2, 118-120 (in Ukrainian). Kharkevych, V., Misiura, Ia. (2013). Problema okhorony vodnykh resursiv Lvivshchyny. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia: Heolohichna. 27, 46-68 (in Ukrainian).
Kovalchuk, O.Z., Chaika, O.H., Holodovska, O.Ia. (2008). Monitorynh yakosti poverkhnevykh vod Lvivskoi oblasti. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika" Khimiia, tekhnolohiia rechovyn ta yikh zastosu. 609, 247-250 (in Ukrainian).
Ostasha, T.P. (2014). Informatsiine zabezpechennia monitorynhu vplyvu ptakhofabryk Lvivshchyny na poverkhnevi vody baseinu richky Zakhidnyi Buh. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy. 3, 86-94 (in Ukrainian).
Malovanyi, M.S., Holodovska, O.Ia., Kovalchuk, O.Z., (2011). Monitorynh yakosti poverkhnevykh vod u baseini Zakhidnoho Buhu. Pryrodno-resursnyi potentsial zbalansovanoho (staloho) rozvytku Ukrainy. Materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii 19-20 kvitnia 2011 r. 1, 359362 (in Ukrainian).
Cmammn nadiümna do peda^ii 1.09.2016
