CC BY
138становив в основній групі 33,95±4,16 бала, а в групи порівняння 21,71±3,02 бала (максимальна кількість балів, яку могли набрати хворі, становила 100 балів). Порівняння результатів констатуючого та формуючого експерименту виявило, що показники сили м’язів в групі зросли на 17,9%, а в групі порівняння на 5,28%.
Також варто відзначити, що в основній групі статистично вірогідний приріст спостерігається у показниках функціональних можливостей двоголового м’яза плеча, розгиначів кисті, триголового м’яза плеча та у глибоких згиначах пальців (Р<0,05). У показниках решти тестованих м’язів статистично вірогідної різниці у прирості сили не виявлено (Р>0,05). Однак результати тестування сили м’язів хворих основної групи за абсолютними даними були вищими за аналогічні результати хворих групи порівняння. Різниця у темпах приросту сили м’язів в групі порівняння. та основній групі подана у таблиці 2 Середні показники сили м’ язів між лівою і правою сторонами тіла, як правило, не відрізнялися, або їхня різниця була не значущою(Р>0,05). така картина є характерною як для групи порівняння, так і для основної групи.
У м’язах, іннервація котрих була не порушена або порушена частково, під впливом інтенсивного фізичного тренування, приріст сили під час повторного обстеженні був більший.
Результати педагогічного експерименту показали ефективність експериментальної методики про, що свідчать більш високі показники функціональних можливостей м’язів основної групи (Р < 0,05).
Висновки.
Отже запропонована альтернативна методика, фізичної реабілітації для осіб з хребетно-синно-мозковою травмою шийного відділу, що була розроблена для покращення функціональних можливостей м’язів та розвитку м’язової сили, показало її більшу ефективність в порівнянні з традиційними методиками.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем реабілітаційного процесу осіб з хребетно-спинномозковою травмою шийного відділу.
Література
1. Белова А.Н.Нейрореабилитация: руководство для врачей. 2-е изд. перераб. и доп. - М.: Антидор, 2002. - 736с.
2. Герцик А.М.Можливості використання в Україні канадського досвіду організації клінічної діяльності фахівців фізичної реабілітації// Бюлетень львівської обласної асоціації фахівців фізичної реабілітації.- Л., 2004.- Вип. 11 С.2-5.
3. Крук Б.Р., Куц О. Нові технології фізичної реабілітації неповносправних осіб з хребетно-спинномозковою травмою шийного відділу // методичний посібник. Львів Українські технології, 2006. - С.135.
4. Коган О.Г, Найдин В.Л. Медицинская реабилитация в неврологии и нейрохирургии.- М.: Медицина, 1998-304с;
5. Окамото Г. Основи фізичної реабілітації // Перекл. з англ.
- Львів: Галицька видавнича спілка, 2002. - 325 с.
6. Паєнок А.В., Шевага В.М. Захворювання нервової системи: Підручник. - Л.: Світ, 2004.-520 с.
7. Шевага В.М. Травма хребта і спинного мозку: // Курс вибраних лекцій - Львів.: Месіонер, 1996. - С. 17.
8. Gardenas DD, Mayo ME. Management in blader dysfunction. In Grabois M (ed) Physical Medicine and Rehabilitation: The Complete Approach. Malder. MA, Blackwel Science. - 2000.
- p. 561-577.
Надійшла до редакції 26.05.2007р.
ІНФОРМАЦІЙНА ЗНАЧИМІСТЬ ТА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЮНИХ ДЗЮДОЇСТІВ
Дмитро Лахно Національний педагогічний
університет ім. М.П. Драгоманова
Анотація. У статті визначена інформаційна значимість та вивчені взаємозв’язки компонентів фізичної підготовленості юних дзюдоїстів 15-16 років, які навчаються на спеціалізованому етапі базової спортивної підготовки. Фізична підготовка є однією зі складових навчально-тренувального процесу дзюдоїстів. Наукова обґрунтованість використання її засобів у значній мірі визначає ефективність побудови фундаменту для накопичення техніко-тактичного арсеналу юним спортсменом.
Ключові слова: дзюдо, спортсмен, фізичний, змагання, юний.
Аннотация. Лахно Дмитро. Информационная значимость и взаимосвязь показателей физической подготовленности юных дзюдоистов. В статье определена информационная значимость и изучены взаимосвязи компонентов физической подготовленности юных дзюдоистов 15-16 лет, которые обучаются на специализированном этапе базовой спортивной подготовки. Физическая подготовка является одной из составных тренировочного процесса дзюдоистов. Научное обоснование использования ее средств в значительной степени определяет эффективность построения фундамента для накопления технико-тактического арсенала юным спортсменом.
Ключевые слова: дзюдо, спортсмен, физический, соревнование, юный.
Annotation. Lahno Dmitro. The information significance and correlation of parameters of physical readiness juvenile judoist. In paper is defined the information significance and the correlations of builders of physical preparation of the juvenile fighters of judo 15-16 of years are investigated which are trained at a specialized stage of base sports preparation. Physical preparation is one of constituent training process judoist. The scientific substantiation of use of its tools largely defines efficacyy of build-up of the base to accumulation of a technical tactical arsenal by the juvenile sportsman. Keywords: judo, sportsman, physical, competition, juvenile.
Вступ.
Ефективність змагальної діяльності у видах спортивної боротьби, незалежно від кваліфікації та вагової категорії, в більшості випадків, визначається [1] рівнем фізичної підготовленості спортсмена.
Особливого значення технологія вдосконалення фізичних здібностей єдиноборців набуває у період активного фізичного і психічного розвитку організму [2], що співпадає з базовими етапами багаторічної спортивної підготовки. При чому побудова фундаменту для накопичення техніко-тактич-ного арсеналу та розвитку спеціальних фізичних здібностей також відбувається засобами загальної
фізичної підготовки, кількість яких [7] поступово зменшується відповідно до підвищення кваліфікації спортсмена.
Результати дослідження В. Ягєлло [10] показали наявність великої кількості засобів загальної фізичної підготовки на початкових етапах багаторічного спортивного вдосконалення найкращих борців Світу, в той час як їх обмеження на думку автора призводило до швидкого завершення спортивної кар’єри у ранньому віці талановитих єдиноборців.
Однак, бажання досягти максимально можливих результатів у найкоротший час вимагає від тренера впровадження у навчально-тренувальний процес значних обсягів спеціальних засобів, що на думку В. Н. Платонова [8] призводить до однобічної фізичної і функціональної підготовленості, психічним зривам та іншим негативним наслідкам.
За даними фахівців [3, 4] найбільш небезпечним є спеціалізований етап базової підготовки, під час якого суттєво збільшуються обсяги спеціальних засобів та змагальної діяльності, в той час як пубертатний період не закінчився і природнє зростання органів та вдосконалення систем організму вимагає додаткового енергозабезпечення. У такому випадку найбільш доцільним є вивчення взаємозв’язків компонентів відповідної структури, що дозволяє не тільки уникати дублювання засобів фізичної підготовки, а й визначати пріоритети вказаного процесу.
Аналіз досягнень вітчизняної науки та практики спортивної боротьби свідчить [5, 6, 9] про наявність науково-обгрунтованих технологій впливу на
стан фізичної підготовленості дзюдоїстів тільки на етапах реалізації максимальних можливостей та збереження максимальних результатів, що підкреслює актуальність обраної проблеми і спонукає до її авторського вирішення.
Дослідження проведено згідно зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. за напрямом «Методологічні та організаційно-методичні основи раціональної підготовки спортсменів» і відповідає завданням пошукової теми 2.1.13.6 п «Характеристика індивідуальних особливостей кількісних та якісних параметрів тренувального ефекту в річному циклі підготовки кваліфікованих єдиноборців».
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження: визначити інформаційну значимість та вивчити взаємозв’язки компонентів загальної фізичної підготовленості юних дзюдоїстів, що навчаються на спеціалізованому етапі базової спортивної підготовки.
Методи та організація дослідження. Методологічною основою дослідження є підхід що дозволяє розглядати об’ єкт дослідження як цілісну систему з багатьма взаємозв’язками всіх її компонентів, як педагогічних, так і біологічних.
В процесі дослідження використовувалися методи: теоретичний аналіз та узагальнення досвіду практики; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент констатуючого характеру; педагогічне тестування. Під час проведення педагогічного експерименту використовувалися на-
Таблиця 1
Кореляційна матриця структури фізичної підготовленості юних дзюдоїстів 15-16років
№ п/п Стрибок у довжину з місця Нахил тулуба вперед стоячи Згинання та розгинання рук в упорі лежачи Підйом тулуба з положення лежачи за 1 хв Підтягування Біг Динамометрія Т еппінг-тест
4 х 9 м 60 м Максимальне зусилля 50% від максимального зусилля Сума Середнє знач.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 1,00 0,21 0,29 0,53 0,27 0,43 0,25 0,60 0,47 0,04 0,04
2 0,21 1,00 0,26 0,01 0,21 0,25 0,25 0,22 0,02 0,09 0,09
3 0,29 0,26 1,00 0,14 0,61 0,75 0,82 0,20 0,27 0,08 0,08
4 0,53 0,01 0,14 1,00 0,10 0,12 0,22 0,19 0,27 0,68 0,67
5 0,27 0,21 0,61 0,10 1,00 0,81 0,72 0,15 0,48 0,12 0,12
6 0,43 0,25 0,75 0,12 0,81 1,00 0,74 0,20 0,16 0,01 0,01
7 0,25 0,25 0,82 0,22 0,72 0,74 1,00 0,02 0,05 0,30 0,30
8 0,60 0,22 0,20 0,19 0,15 0,20 0,02 1,00 0,58 0,23 0,23
9 0,47 0,02 0,27 0,27 0,48 0,16 0,05 0,58 1,00 0,04 0,04
10 0,06 0,14 0,12 0,68 0,32 0,01 0,22 0,23 0,04 1,00 0,89
11 0,04 0,09 0,08 0,47 0,12 0,01 0,30 0,23 0,04 0,89 1,00
Е 4,15 2,66 4,54 3,73 4,79 4,48 4,59 3,62 3,38 3,48 3,47
Інфор- мативн. 5 11 3 6 1 4 2 7 10 8 9
ступні методики: метрометрія; хронометрія; динамометрія, теппінгметрія та гоніометрія. Аналіз отриманих результатів дослідження особливостей структури фізичної підготовленості юних дзюдоїстів було здійснено за допомогою методу множинної кореляції.
Експериментальні дані отримані на базі ДЮСШ м. Києва з залучанням 72 юних спортсменів віком 15-16 років, що спеціалізуються у боротьбі дзюдо. Тестування компонентів загальної фізичної підготовленості здійснювалося в умовах спортивного залу та відкритого стадіону.
Результати дослідження та їх обговорення.
Аналіз кореляційної матриці структури фізичної підготовленості юних дзюдоїстів 15-16 років, які навчаються на спеціалізованому етапі базової спортивної підготовки, показав наявність найбільшої інформаційної значимості (табл. 1) показника згинання рук на високій поперечині.
У представників досліджуваного контингенту результат підтягування, який характеризує стан розвитку силової витривалості м’язів верхнього плечового поясу, має взаємозв’язок на високому кореляційному рівні з показниками (рис. 1) човникового бігу (г = 0,81) та бігу на 60 м (0,72).
Необхідно відзначити, що високий рівень розвитку сили та силової витривалості м’язів-зги-начів рук притаманний кваліфікованих борцям, однак ефективність атакуючих дій у двобої визначається поєднанням м’язових зусиль вказаної групи з проявом швидкості виконання відповідних дій та координацією рухів, яка у більшості випадків відображає стан технічної майстерності борця. Максимальний прояв трьох вказаних компонентів фізичної
підготовленості дозволяє в процесі поєдинку швидко та доцільно використовувати енергопотенціал спортсмена, про що свідчить високий рівень взаємодії вказаних показників.
Заслуговує також на увагу взаємозв’язок на середньому рівні найбільш інформативного показника з результатом згинання та розгинання рук в упорі лежачи (г = 0,61), який відображає стан розвитку силової витривалості м’язів верхнього плечового поясу. Дану взаємодію можна обґрунтувати однаковою спрямованістю виконання вправи та задіяністю однієї і тієї групи м’язів, однак у другому випадку більше навантаження здійснюється на м’язи-розгиначі верхніх кінцівок, а у першому - на згиначі рук.
На другому, за значимістю, місці у структурі фізичної підготовленості юних дзюдоїстів 1516 років знаходиться показник бігу на 60 м, який характеризує стан розвитку швидкісних здібностей борців і взаємопов’ язаний на високому рівні з результатами віджимання (г = 0,82), підтягування (г =
0,72) та подолання дистанції 4 х 9 м (г = 0,74).
Взаємодія вказаних компонентів може свідчити про використання у навчально-тренувальному процесі значної кількості спеціальних засобів, які тільки у комплексі дозволяють досягати позитивних результатів у змагальній діяльності.
При чому необхідно відзначити, що кваліфіковані борці мають високий рівень розвитку анаеробних можливостей енергозабезпечення роботи м’язів, що викликано специфікою контактних видів єдиноборств і тому виконання вправ силового характеру більш ефективно виконуються з прискоренням ніж у повільному темпі.
Взаємодію показників бігу на 60 м та 4 х 9 м також можна обґрунтувати швидкісною складовою виконання обох вправ, однак у другому випадку, крім прояву вищезгаданих швидкісних здібностей, виконання тесту вимагає від борця визначеного рівню розвитку координаційних та швидкісно-силових здібностей.
На третьому, за значимістю, місці у вказаній структурі знаходиться показник згинання і розгинання рук в упорі лежачи, який характеризує стан розвитку силової витривалості м’язів верхнього плечового поясу юних дзюдоїстів та взаємодіє на високому кореляційному рівні з результатами підтягування та бігу на 60 м, які були визначені та обгрунтовані вище.
Наступним за кількістю взаємозв’ язків є показник човникового бігу, що відображає рівень розвитку швидкісних та координаційних здібностей і крім вищезгаданої взаємодії з результатами підтягування та бігу на 60 м, має взаємозв’язок на високому кореляційному рівні з показником згинання та розгинання рук в упорі лежачи (г = 0,75).
Заслуговує на увагу взаємодія на високому рівні показника суми теппінг-тесту з результатами кількості підйомів тулуба з положення лежачи (г = 0,68) та середнім значенням теппінг-метрії (г = 0,89).
Відносно першого випадку необхідно відзначити, що час підтримання максимального збудження у корі головного мозку визначає витривалість нервової системи, а підтримання високої інтенсивності виконання вправи силової спрямованості вимагає від спортсмена не тільки прояву силових здібностей, а й вольових якостей.
В іншому випадку, високий рівень взаємозв’язку між показниками теппінг-тесту може свідчити про утримання високої інтенсивності впродовж усього тесту, що свідчить як про добру витривалість нервової системи, так і високий рівень розвитку швидкісної витривалості.
Висновки.
Теоретичний аналіз, узагальнення досвіду практики та результати власного експериментального дослідження дозволяють зробити наступні висновки:
1. Фізична підготовка є однією зі складових навчально-тренувального процесу дзюдоїстів, а наукова обгрунтованість використання її засобів у значній мірі визначає як ефективність побудови фундаменту для накопичення техніко-тактичного арсеналу юним спортсменом на початкових етапах в період активного біологічного та психічного розвитку, так і результат змагального поєдинку;
2. Аналіз кореляційної матриці структури фізичної підготовленості юних дзюдоїстів 15-16 років дозволив виявити формування потужного блоку, який складається зі взаємопов’язаних на високому рівні показників підтягування, бігу на 60 м, віджимання та човникового бігу.
Також визначена взаємодія на рівні г > 0,6 між показником суми теппінг-тесту та його середнім значенням і кількістю підйомів тулуба з положення
лежачи за 1 хв.;
3. Отримані результати кореляційного аналізу дозволяють визначити пріоритети у розвитку фізичних здібностей юних дзюдоїстів 15-16 років, а також підтверджують доцільність використання ком -плексного підходу в процесі фізичної підготовки борців з урахуванням спортивної спеціалізації.
У перспективі планується визначити особливості динаміки формування структури загальної фізичної підготовленості на початковому та базових етапах багаторічного спортивного вдосконалення юних дзюдоїстів та дослідити взаємодію показників стану розвитку загальних фізичних здібностей та компонентів спеціальної фізичної і функціональної підготовленості борців, що спеціалізуються у дзюдо на вказаних етапах.
Література:
1. Бойко В. Ф., Данько Г.В. Физическая подготовка борцов. -К.: Олимпийская литература, 2004. - 223 с.
2. Волков В.Л. Вільна боротьба: базова фізична підготовка.
- К.: Різографіка, 2005. - 94 с.
3. Волков В.Л. Вольная борьба: комплексная оценка базовой подготовленности. Состояние здоровья, физическая под -готовлен-ность, функциональные возможности, психофизиологическое состояние. - К.: Нора-принт, 2000. - 64 с.
4. Волков Л.В. Теория и методика детского и юношеского спорта. - К.: Олимпийская литература, 2002. - 294 с.
5. Матвеев С.Ф., Несен Э.Н. Комплексный контроль за подготовленностью у высококвалифицированных борцов дзюдо. //Тезисы докладов республиканской научно-практической конференции «Научные основы управления и контроля в спортивной тренировке». Николаев, 1984. - с. 152-153.
6. Матвеев С.Ф., Фетисов В.И., Бойко В .Ф., Адырхаев С.Г. Управление подготовкой олимпийцев в спортивной борьбе с учетом структуры соревновательной деятельностью. //Тезисы докл. межд. конгр. «Современный олимпийский спорт» - К.: КГИФК, 1993. - с. 164-167.
7. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Киев: Олимпийская литература, 1997. - 583.
8. Платонов В.Н. Теория и методика спортивной тренировки. - К.: Вищ. шк., 1984 - 336 с.
9. Юшков О.П. Система управляющих воздействий на структуру подготовленности квалифицированных борцов. Ав-тореф. дисс. ... докт. пед. наук, М., 1994. - 38 с.
10. Ягелло В. Теоретико-методические основы системы многолетней физической подготовки юных дзюдоистов, Варшава, Киев: изд-во АВФ, 2002. - 351 с.
Надійшла до редакції 04.05.2007р.
ОРГАНІЗАЦІЯ ВИВЧЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й ПОШИРЕННЯ ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ В РАМКАХ МЕДИЧНИХ УЧИЛИЩ
Лебединець Т.М.
Харківське медичне училище
Анотація. Розкрито сутність поняття “передовий педагогічний досвід”, висвітлено процес вивчення, узагальнення й поширення передового педагогічного досвіду в медичному училищі. Заходи спрямовано на забезпечення послідовного й системного засвоєння передових методів, прийомів і форм педагогічної роботи, реалізації їх у власній викладацькій діяльності педагогів. Також - проведення з боку адміністрації й керівників всіх структурних підрозділів науково-методичної служби медичного училища відповідної роботи щодо контролю і при необхідності корекції науково-методичної
