CC BY
64Годы
Рис. 3. Жизненный цикл системы украинского ФК и С
ные черты. На рисунке 3 представлено графическое изображение развития жизненного цикла системы украинского ФК и С на протяжении ХХ - ХХІ вв.
Проведенные исследования дают основания утверждать, что украинские физическая культура и спорт подчиняются основным законам теории систем. История украинского спорта прошла ряд этапов, характерных для любой системы. Каждый из периодов имеет определенные особенности, однако динамика взаимоотношений государства и ФК и С в целом соответствует основным положениям теории систем. Использованный подход открывает новые возможности для ретроспективного анализа ФК и С, а также прогнозирования поведения данной системы в будущем.
Дальнейшие исследования в рамках данной тематики будут направлены на углубление анализа этапа становления (подъема). Это является актуальным направлением, поскольку в данное время наметился новый этап подъема системы спорта. Поэтому анализ именно этого этапа имеет наибольшее практическое значение.
Литература.
1. http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc2p/3 53618 - Словарь Даля.
2. http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc1p/43730 - современная энциклопедия.
3. http://tsisa.ru/ - все о теории систем и системном анализе.
4. Бутко І. Фізкультурний рух на переломі. - Х.: Проле-тарій, 1931.
5. Блях В. Физкультура рабочей молодежи. / Степанов К.
- Х.: Пролетарий, 1926. - 118с.
6. Буценко О. V- річчя радянської фізкультури на Україні. -Х.: Пролетарій, 1928.
7. Голощапов Б.Р. История физической культуры и спорта: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. -
М. : Издательский центр «Академія», 2001. -312с.
8. Олейник Н.А., История физической культуры и спорта на Харьковщине. Люди. Годы, Факты. 1874-1950 г.г. Т.1 / Грот Ю.И. - Харьков: ХДАФК. 2002. - 376 с.
9. Основные постановления, приказы и инструкции по вопросам физической культуры и спорта 1917-1957 гг. ФиС, 1959, стр. 43,44.
10. Самоуков Ф.И., История физической культуры и спорта.
- М.: Физкультура и спорт. - 1956.
Поступила в редакцию 29.09.2007г.
ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ КВАЛІФІКОВАНИХ ВОЛЕЙБОЛІСТОК НА ОСНОВІ ФАКТОРНИХ МОДЕЛЕЙ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ Козіна Ж. Л.
Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди
Анотація. У результаті кластерного аналізу уточнено функції волейболісток та виявлені найбільш схожі між собою гравці за своєю структурою підготовленості, що викликає іноді деякі труднощі у тренерів при роботі зі спортсменами з неявно вираженими ігровими функціями. Складено індивідуальні профілі гравців та розроблено індивідуальні рекомендації щодо тренування волейболісток на основі індивідуальних значень факторів підготовленості і результатів кластерного аналізу.
Ключові слова: волейбол, фізична підготовленість, факторні моделі, структура підготовленості, індивідуалізація, ігрові амплуа, індивідуальні профілі гравців.
Аннотация. Козина Ж.Л. Индивидуализация учебнотренировочного процесса квалифицированных волейболисток на основе факторных моделей физической подготовленности. В результате кластерного
анализа уточнены функции волейболисток и выявлены наиболее похожие между собой игроки по своей структуре подготовленности, что вызывает иногда некоторую трудность у тренеров при работе со спортсменами с неявно выраженными игровыми функциями. Составлены индивидуальные профили игроков и разработаны индивидуальные рекомендации относительно тренировки волейболисток на основе индивидуальных значений факторов подготовленности и результатов кластерного анализа.
Ключевые слова: волейбол, физическая подготовленность, факторные модели, структура подготовленности, индивидуализация, игровые амплуа, индивидуальные профили игроков.
Annotation. Kozina Z.L. Individualization of educational training process of the qualified volleyball players on the basis of factor models of physical readiness. As a result of cluster analysis functions of volleyball players are specified and the players most similar among themselves on the frame of readiness that invokes sometimes some difficulty in trainers at work with sportsmen with implicitly expressed game functions are detected. Individual profiles of players composed and individual recommendations concerning training volleyball players are developed on the basis of individual values of factors of readiness and outcomes of cluster analysis.
Key words: volleyball, physical readiness, factor models, frame of readiness, an individualization, game roles, individual profiles of players.
Вступ.
В жіночих волейбольних командах високого класу особливе значення набувають індивідуальні рекомендації для кожного гравця, згідно яким можна значно поліпшити майстерність спортсменок [1,2,4,5].
Крім того, особливу актуальність здобувають методи визначення принципів комплектування ігрового складу команди. Як правило, тренери це роблять інтуітивно, на основі власного досвіду та спостережень. Але сполучення інтуітивної роботи тренера та науково обгрунтованих положень [6,7,8] щодо індивідуальних рекомендацій спортсменкам та визначення найбільш схожих гравців за структурою їх підготовленості, безсумнівно, принесе велику користь в навчально-тренувальному процесі волейболісток високого класу.
У цьому звязку особливу актуальність набуває розробка і наукове обгрунтовання методики побудови індивідуальних програм підготовки кваліфікованих волейболісток на основі об’єктивного аналізу їх підготовленості за допомогою сучасних методів обробки інформації.
Дослідження проведене відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи Державного комітету України з питань фізичної культури й спорту на 2006-2010 р. по темі 2.4.1.4.3 п “Психологічні, педагогічні й медико-біологічні засоби відновлення працездатності в спортивних іграх” (№ 01060011984) та по темі 2.2.8.1 п „Вдосконалення підготовки спортсменів різного віку і квалификаци в спортивних іграх”.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження - розробити і обгрунтувати методику індивідуальної підготовки кваліфікованих волейболісток на основі їх факторних моделей.
Методи дослідження: теоретичний аналіз літературних даних, методи педагогічного тестування, методи математичної статистики, що включають, крім визначення стандартних статистичних даних, дисперсійний, факторний аналіз [3].
Дослідження проводилось в період з 2006 по 2007 рік. Був проведений констатуючий експеримент, в якому кваліфіковані волейболістки, гравці жіночої волейбольної команди «Чарівниця» тестувались за 10 показниками педагогічними педагогічного тестування [2,4,5] (автор висловлює подяку гравцю команди «Чарівниця» Вяльцевій Катерині та тренеру команди Казмерчуку А.П. за допомогу в проведенні тестування).
Результати дослідження.
Для уточнення наявних та потенціальних ігрових функцій волейболісток, а також для виявлення найбільш схожих за своєю структурою підготовленості гравців, був застосований ієрархічний кластерный аналіз показників тестування. В ієрархічному кластерном аналізі кожен окремий випадок утворить спочатку свій окремий кластер. На кожнім кроці два окремих кластери, найбільш близькі один одному по своїй структурі, поєднуються в один кластер. Етапи об’єднання в кластери представлені в таблиці 4.3. З даної таблиці, а також з дендограммы (рис.4.6) видно, що на першому кроці в один кластер були об’ єднані гравці №°№° 3 і 6, потім - .№№ 2 і 11, 1 і 4.
З цього випливає, що дані гравці найбільш близькі по своїй структурі підготовленості, що необхідно враховувати при проведенні тренувань і ігор.
Схожість цих гравців ілюструє їх індивідуальна факторна структура підготовленості на рис. 4.7-4.10.
Гравці, які виявилися найбільш схожими за своєю факторною структурою, можуть бути поєднані в пари на тренуванні, можуть виходити на заміну один одному в іграх або, напваки, в залежності від завдань тренування чи особливостей гри, тренер може приймати відповідні рішення користуючись даною інформацією.
Розглянемо математичний спосіб розподілу гравців на групи. Спочатку визначається оптимальна кількість кластерів. Вона дорівнює різниці кількості гравців, які аналізувалися в кластерному аналізі, та номеру кроку, на якому кластерні коефіцієнти починають зростати нелінійно. В нашому випадку № кроку, на якому кластерні коефіцієнти починають зростати нелінійно, є №9 8 (рис. 1). Таким чином, в нашому випадку, оптимальна кількість кластерів дорівнює:
12 (кількість гравців) - 8 (№ кроки) = 4 (кластери). У волейболі це відповідає чотирьом ігровим амплуа.
За дендограмою (рис. 1) визначаємо отримані групи гравців.
Кластер 1 - №°№° 3, 6, 7, 8, 9.
Кластер 2 -№№ 2, 11.
Кластер 3 - №№ 1, 4, 10.
Кластер 4 - № 5, який займає центральне положення та може бути віднесеним до різних груп та № 12, який, навпаки, відрізняється від інших за своєю
Dendrogram using Average Linkage (Between Groups)
Rescaled Distance Cluster Combine
CASE Label
Шит
0 5 10 15 20 25
Case 3 3
Case 6 6
Case 7 7
Case 8 8
Case 9 9
Case 2 2
Case 11 11
Case 1 1
Case 4 4
Case 10 10
Case 5 5
Case 12 12
Рис. 1. Дендограма обєднання волейболістоку кластери
структурою підготовленості (рис. 1).
Таким чином, у результаті кластерного аналізу були уточнені функції волейболісток та виявлені найбільш схожі між собою гравці за своєю структурою підготовленості, що викликає іноді деякі труд -нощі в тренерів при роботі зі спортсменами з неявно вираженими ігровими функціями.
На наступному етапі дослідження індивідуальні значення факторів підготовленості і результати кластерного аналізу були об’єднані і складені індивідуальні профілі гравців та розроблені індивідуальні рекомендації щодо тренування волейболісток.
Індивідуальна характеристика досліджуваних спортсменок
Спортсмен № 1, К-к.
Функція - нападник першого темпу.
Найбільш виявлені фактори 1, 2 і 4 - швидкісно-силова підготовленість, відносна сила, швидкісна витривалість. Прояв фактору «швидкісна витривалість» дає змогу зробити висновок, що даний гравець може виконувати також функцію нападника другого темпу. При побудові індивідуального навчально-тренувального процесу даного гравця необхідно при опорі на найбільш сильно розвиті якості, тобто - на швидкісно-силові, розвивати відстаючі, тобто спеціальнру витривалість. У грі цій спортсменці необхідно робити акцент на атаках з нападаючого удару. Розвиваючи свої сильні сторони і спираючи на них, варто працювати над «відстаючими» якостями, такими, як здатність довго працювати в гліколі-тичному режимі енергозабеспечення. Для підвищення третього фактора варто застосовувати залізовмісні
препарати і працювати над розвитком витривалості і швидкості, наприклад, граючи в захисті. Найбільш схожий гравець - Оробченко. Цих гравців можна поєднувати на тренуваннях для взаємопосилення сильних сторін, чи, навпаки, розєднувати для розвитку відстаючих якостей.
Спортсмен № 8, С-а.
Функція - нападник 2 темпу, як показало дослідження індивідуальної факторної структури підготовленості, може бути зв’язкою.
Найбільш виявлений фактор 1 - швидкісно-силова підготовленість, на середньому рівні проявлені фактори .№№ 3 і 4 - «спеціальна витривалість» і «швидкісна витривалість», що дає змогу зробити висновок щодо можливості гри цього гравця в якості зв’язки. Найменш виявлений фактор 2 - відносна сила. При побудові індивідуального навчально-тренувального процесу даного гравця необхідно при опорі на найбільше сильно розвиті якості, тобто - на швидкісні, розвивати відстаючі, тобто відносну силу. У грі цій спортсменці необхідно робити акцент на швидкіх атаках, на діях, які вимагають швидкх прийнять рішень, нестандартного мислення. Розвиваючи свої сильні сторони і спираючи на них, варто працювати над «відстаючими» якостями, такими як силові якості. Найбільш схожий гравець за індивідуальною факторною структурою - Половик, функція якого - нападник 2 темпу, але добре розвинуті якості швидкісної та спеціальної витривалості дають змогу добре грати в захисті.
Спортсмен № 2 Є-о.
Функція - ліберо.
Найбільш виявлені фактори 2 і 3 - відносна
сила та спеціальна витриавлість, найменш виявлені фактори 1 і 4 - швидкісно-силова підготовленість та швидкісна витривалість. При побудові індивідуального навчально-тренувального процесу даного гравця необхідно при опорі на найбільш сильно розвиті якості, тобто - на відносну силу та спеціальну витривалість, розвивати відстаючі. У грі цьому спортсмену необхідно робити акцент на пересуваннях, які дозволяють виконувати прийоми м’яча протягом довгого часу без зниження інтенсивності та ефективності. Розвиваючи свої сильні сторони і спираючись на них, варто працювати над «відстаючими» якостями, такими як швидкісно-силова підготовленість та швдкісна витривалість. Найбільш схожий гравець -Іванова, яка є нападником 2 темпу, але за результатами її індивідуальної факторної струвктури підготовленості може також виконувати функцію ліберо.
Спортсмен № 5, З-о, функція - ліберо, але добре розвинуті перший та другий фактори дають змогу зробити висновок, що цей гравець має задатки нападника, і при необхідності міг би виконувати цю функцію.
У цього гравця добре розвинуті фактори, які характерні для нападників, в сполученні з факторами, які характерні для ліберо, дають змогу виконувати різнобічні дії в грі. Цей гравець може працювати з кожним з членів команди, пристосовуючись до його індивідуальних особливостей.
На основі факторних моделій та визначених ігрових функцій були розроблені індивідуальні тре-
нувальні програми для кожного гравця волейбольної команди «Харківянка - Чарівниця», за якими вони можуть тренуватися. При організації індивідуальної роботи на кожному тренуванні відводиться час для індивідуальних завдань, і гравці таким чином підвищують свою індивідуальну майстерність.
Наводимо приклад індивідуальної програми підготовки волейболістки - ліберо.
Є-о: У цього гравця найменш розвитий фактор 1 - швидкісно-силові якості. Тому для цього гравця була спланована індивідуальна програма, яка була складена із наступних вправ:
1. Вправи з використанням зовнішнього опору:
а) опір використовується як маса предмета (вправи з набивними м’ячами, гантелями, штангою і т.д.);
б) опір здійснює партнер (присідання, нахили, ходьба з партнером на плечах);
в) використовується опір зовнішнього середовища (стрибки, біг по м’якому піску, ґрунту, снігу, мілкій воді. Ці вправи частіше використовуються на міжсезонних зборах.
2. Вправи, обтяжені вагою власного тіла, наприклад, лазіння по канату, підтягування, стрибки..
3. Вправи з використанням різноманітних тренажерів, блоків, механізмів.
Всі ці вправи спрямовані на загальний розвиток сили та опорно-рухового апарату. Волейбол же поєднує в собі загальну фізичну підготовку із
Оробченко, связка
швидкісно-силова
підгог.
Колеснік, нап.1 т. нап.2 т.
швидкісно-силова
підгог.
витривалість
Єфіменко, ліберо
Іванова, нап. 2 т.
ліберо швидкісно-силова
підгог.
швидкісно-силова
підгог.
Рис. 2. Приклади схожих гравців за факторною структурою за даними кластерного аналізу
1
спеціальною. Специфічною роботою волейболіста є виконання ігрових прийомів, ефективність яких визначається рівнем розвитку сили і швидкісної витривалості. Тому тренер повинен весь час наглядати і контролювати тренувальний процес з точки зору виконання гравцями вправ на максимальній швидкості.
Комплекс вправ для вдосконалення спеціальної витривалості (за методом колового тренування) (час виконання вправ на кожній станції - 30 с, час відпочинку - 30 с)
1-а станція: передача набивного м’яча партнеру (різними способами);
2-а станція: стрибки через гімнастичну лавочку;
3-а станція: прийом м’яча на обмеженій
площі;
4-а станція: стрибки з лави з нападаючим ударом;
5-а станція: передача двома (трьома) м’ячами в парах;
6-а станція: прискорення вздовж лавочок;
7-а станція: піднімання і опускання ніг за голову із затиснутими ступнями м’ячем з положення лежачи;
8-а станція: виривання м’яча, стоячи лицем один до одного, взявшись за м’яч двома руками.
Залежно від завдань і рівня підготовленості можна регулювати тривалість роботи на станціях, пауз відпочинку і кількість кіл.
Висновки.
Застосування кластерного та факторного аналізу дозволило визначити індивідуальну факторну структуру підготовленості гравців, уточнити їхнє ігрове амплуа, визначити найбільш схожих гравців за індивідуальною факторною структурою підготовленості, що є важливою інформацією для практичної-роботи тренера, та розробити індивідуальні програми підготовки.
В перспективі подальших досліджень передбачається перевірка ефективності застосування індивідуальних програм волейболісток високого високого класу.
Література:
1. Бабушкин В.З. Специализация в спортивных играх. -Киев, 1991. - 164 с.
2. Беляев А.В., Булыкина Л.В. Основы упражнения как средство развития физических качеств волейболистов / / Теория и практика физической культуры. - 2004. - № 4, - с. 34.
3. Бююль Ахим, Ефель Петер. 8Р88: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей: Пер. с нем. /Ахим Бююль, Петер Цефель - СП.: ООО «ДиаСофтЮП», 2001. - 608 с.
4. Дуаер Марван. Критерии оценки специальной скоростно-силовой подготовки волейболистов: Современный олимпийский спорт: Тезисы докладов международного конгресса. - К.: КГИФЕ, 1993. - с. 132.
5. Железняк Ю.Д. Индивидуализация тренировки юных волейболистов: Тезисы научно-практической конференции “Управление тренировочным процессом на основании учета индивидуальных особенностей юных спортсменов”. Часть I. - М., 1991. - с. 37.
6. Козина Ж. Л. Научно-методические пути индивидуали-
зации учебно-тренировочного процесса в спортивных играх // Проблемы и перспективы развития спортивных игр и ендиноборств в высших учебных заведениях // Сборник статей под ред. Ермакова С.С. / электронная научная конференция, г.Харьков, 15 января 2005 года.
- Харьков: ХГАДИ, 2005. - С.188.
7. Козина Ж. Л. Алгоритм системного анализа в научных иссделованиях в области спортивных игр // Физическое воспитание студентов влорческх специальностей: сб.на-учн.трудов под ред.проф. Ермакова С.С. - Харьков: ХДАДИ (ХХПИ), 2006. - № 4. С. 15-26.
8. Козина Ж. Л. Результаты разработки и практического применения алгоритма системного анализа в научных иссделованиях в области спортивных игр // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків: ХДАФК. -2006. - Випуск № 9. - С. 157-165.
Надійшла до редакції 29.09.2007р.
НЕГАТИВНЕ СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО ЗАНЯТЬ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ. ПРИЧИНИ. ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ
Козицька А.П.., Пшенична Л.П. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Анотація. Більшість студентів вищих навчальних закладів негативно ставляться до занять з фізичної культури, і не розуміють її позитивного впливу на здоров’я. Важливим є те, що ця проблема не безнадійна, і її можна виправити. Тому важливо проводити дослідження цієї проблеми, щоб зрозуміти причини та віднайти шляхи вирішення.
Ключові слова: проблема, негативне ставлення шляхи вирішення, причини.
Аннотация. Пшеничная Л.П., Козицкая А.П. Негативное отношение студентов к занятиям по физической культуре. Причины. Пути решения проблемы. Большинство студентов высших учебных заведений негативно относятся к занятиям по физической культуре, и не понимают её позитивного влияния на здоровье. Важным является то, что эта проблема не безнадежная и её можно исправить. Поэтому важно проводить исследования этой проблемы, чтобы понять причины и найти пути решения.
Ключевые слова: проблема, негативное отношение, пути решения, причины.
Annotation. Pshenichna L.P., Kozitska A.P. Negative attitude of the students to the lessons of physical culture. Reasons. Ways of solution of this problem. Many students of high educational establishments have negative attitude to the lessons of physical culture and do not understand its positive influence to their health. It is important that this problem is not hopeless and can be fixed. Therefore it is very important to explore this problem to understand the reasons and to find the ways of solution.
Key words: problem, negative attitude, ways of solution, reasons.
Вступ.
В сучасному суспільстві, де серед молоді переважає саме пасивний спосіб життя. Все менше і менше уваги приділяється значенню фізичної культури та спорту як основи нашого здоров’я. І це є дійсно загрозливою проблемою нашого суспільства! Цю тенденцію найбільш яскраво виражено можна прослідкувати в наших ВНЗ, серед наших студентів. Відношення студентів до фізичної культури і спорту
