CC BY
50фізичне тренування знов визначається як форма фізичної підготовки офіцера, якою він може займатися в позаслужбовий час. У Настанові розкривається зміст і структура тренування, пропонується варіант об’єму фізичного навантаження на тиждень.
Проте, відсутність конкретних організаційно-методичних рекомендацій по формуванню знань і умінь по організації СФТ, проведенню СФТ з військовослужбовцями строкової служби, курсантами учбових частин і, особливо, з курсантами вузів підтверджує актуальність вибраного напряму дослідження в освітньому процесі вузів.
Наступні дослідження спрямовані на теоретичний аналіз сучасних поглядів на теорію і практику навчання.
Література:
1. Бородин Ю.А. Дис. канд. пед. наук на спец. тему. - Л.: ВДКИФК, 1985. - 208 с.
2. Демьяненко Ю.К. Индивидуальная физическая тренировка военнослужащих. - Л.: ВДКИФК, 1979. - 55 с.
3. Миронов В.В. Самостоятельная физическая тренировка военнослужащих в условиях военной реформы // Мат. итог. научн. конф. института за 1994 год. - СПб.: ВДКИФК, 1995.
- С. 32 - 33.
4. Миронов В.В. Система формирования методических навыков на занятиях по физической подготовке. - Л.: ВДКИФК, 1987. - 202 с.
5. Михайлов В.В. Самостоятельная работа студентов в институтах физической культуры // Теор. и практ. физ. культ.
- 1983. - № 9. - С. 41.
Надійшла до редакції 14.08.2007р.
ФАКТОРНІ МОДЕЛІ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ВОЛЕЙБОЛІСТОК ВИСОКОГО КЛАСУ РІЗНОГО ІГРОВОГО АМПЛУА
Козіна Ж.Л.
Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди
Анотація. На підставі факторного аналізу визначена структура підготовленості кваліфікованих волейболісток, у якій виявилося чотири виражених фактори: швидкісно-силова підготовленість, відносна сила, спеціальна витривалість, швидкісна витривалість. Розроблено модель відповідності гравців до ігрового амплуа згідно до визначеної факторної структури фізичної підготовленості, за допомогою якої можна визначити індивідуальні потенціальні можливості різних гравців до гри в різних амплуа.
Ключові слова: волейбол, фізична підготовленість, факторні моделі, структура підготовленості, індивідуалізація, ігрові амплуа.
Аннотация. Козина Ж.Л. Факторные модели физической подготовленности волейболисток высокого класса разных игровых амплуа. На основании факторного анализа определена структура подготовленности квалифицированных волейболисток, в которой было выявлено четыре выраженных фактора: скоростно-силовая под -готовленность, относительная сила, специальная выносливость, скоростная выносливость. Разработана модель соответствия игроков амплуа согласно определенной факторной структуре физической подготовленности, с помощью которой можно определить индивидуальные потенциальные возможности спортсменок к игре в разных амплуа.
Ключевые слова: волейбол, физическая подготовлен-
ность, факторные модели, структура подготовленности, индивидуализация, игровые амплуа.
Annotation. Kozina Z.L. Factorial models of physical readiness of volleyball players of a high class of different game roles. On the basis of the factorial analysis the structure of readiness of the qualified volleyball players in which it has been revealed four expressed factors is determined: high-speed power readiness, the relative force, special endurance, high-speed endurance. The model of conformity of players of role according to the certain factorial structure of physical readiness with which help it is possible to define individual potential opportunities of sportsmen to game in different roles is developed.
Key words: volleyball, physical readiness, factorial models, structure of readiness, an individualization, game roles.
Вступ.
Волейбол відрізняється унікальною особливістю поєднувати в одній команді як високорослих нападників, так і маленьких швидких ліберо [4,5]. Звичайно, побудова навчально-тренувального процесу значно ускладнюється необхідністю вивчення і застосування індивідуального підходу до кожного гравця команди, проте - це основна вимога сучасного спорту [1,2,5]. Індивідуальний підхід необхідний не тільки гравцям різного амплуа, але і гравцям однакових ігрових функцій [5].
Сучасні наукові методи дозволяють дати точну характеристику індивідуальним особливостям спортсменів і побудувати так називані «ідеальні» моделі спортсменів [3]. Однак подібні методи застосовуються рідко, від чого ефективність навчально-тренувального процесу значно знижується.
Індивідуальний підхід до гравців необхідний на всіх етапах спортивної підготовки, у тому числі - і для гравців команд вищих ліг. У волейболі саме в цей період відбувається більш строгий розподіл спортсменів щодо функцій, визначається їхній індивідуальний ігровий профіль, і тому цей період грає дуже важливу роль у становленні спортсмена високого класу.
Дослідження проведене відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи Державного комітету України з питань фізичної культури й спорту на 2006-2010 р. по темі 2.4.1.4.3 п “Психологічні, педагогічні й медико-біологічні засоби відновлення працездатності в спортивних іграх” (№ 01060011984) та по темі 2.2.8.1 п „Вдосконалення підготовки спортсменів різного віку і квалификації в спортивних іграх”.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження полягала у розробці індивідуальних факторних моделей фізичної підготовленості волейболісток високого класу різного ігрового амплуа.
Методи дослідження: теоретичний аналіз літературних даних, методи педагогічного тестування, методи математичної статистики, що включають, крім визначення стандартних статистичних даних, дисперсійний, факторний аналіз.
Дослідження проводилось в період з 2006 по 2007 рік. Був проведений констатуючий експеримент, в якому кваліфіковані волейболістки, гравці
жіночої волейбольної команди «Чарівниця» тестувались за 10 показниками педагогічними педагогічного тестування [2,4,5] (автор висловлює подяку гравцю команди «Чарівниця» Вяльцевій Катерині та тренеру команди Казмерчуку А.П. за допомогу в проведенні тестування):
1. Біг до 4-х точок (рис. 1). Фіксувався час виконання.
2. Біг для визначення швидкості переміщення по волейбольній площадці на відстань 30 м (9-36-3-9 м) до 4 набивним м’ячам. Місцем старту служила лінія подачі волейбольної площадки. З вихідного положення високого старту по команді «Марш» гравець пробігав 9 м до середньої лінії і стосувався м’яча № 1; потім повертався на 3м і стосувався м’яча № 2; після цього перебігав на другу сторону площадки (6 м) і стосувався м’яча № 3; потім повертався на 3 м до м’ яча № 1 і після торкання його - фінішував на лінії подачі другої половини площадки. Фіксувався час виконання.
3. Стрибок у висоту з місця. Вимірявся ріст із піднятою рукою, після чого виконувався стрибок з фіксацією діставання найвищої точки на щиті чи стенді. Обчислювалася різниця між даними величинами в см.
4. Стрибок у висоту з розбігу. Тестування проводилося по тій же методиці, що і вимір висоти стрибка з місця.
5. Метання набивного м’ яча з вихідного положення сидячі.
6. Метання набивного м’яча з вихідного положення лежачі.
7. Підйоми тулуба із положення лежачи на спині за 20 с (кількість разів).
8. Підйоми тулуба із положення лежачи на животі за 20 с (кількість разів).
9. Згинання-розгинання рук в упорі лежачі за 20 с (кількість разів)
10. Стрибок у довжину з місця виконувався з вихідного положення, коштуючи перед лінією старту. Одночасно з відведення рук назад ноги гравця згиналися в колінних суглобах, а потім активним винесенням рук уперед з одночасним розгинанням колінних суглобів ніг виконувався стрибок вперед і нагору. Гравцям надавалося дві спроби, фіксувався кращий результат.
Отримані дані математично оброблялися із застосуванням методів дисперчійного, факторного та кластерного аналізу, на основі чого будувалися
індивідуальні факторні моделі гравців та розроблялися індивідуальні програми підготовки кваліфікованих волейболісток.
В проведенні даного дослідження був застосований алгоритм, запропонований в роботах [6,7,8].
Для того, щоб одержати загальну характеристику групи обстежуваних, спочатку були розраховані середні показники по всіх тестах (табл. 1). Слід зазначити, що в команді, яка була обстежена, більшість гравців заявлена, як нападники другого темпу при явній недостатньості гравців інших функцій. Тому для складення індивідуальних програм тренування потрідно в першу чергу установити, чи відрізніяються гравці різних амплуа за показниками тестування.
Для визначення достовірності розходжень за проаналізованими показниками у гравців різних амплуа був проведений однофакторний дисперсійний аналіз. Результати однофакторного дисперсійного аналізу надані в таблиці 2, і з них видно, що між гавцями різного амплуа немає достовірних за проаналізованими показниками.
Але ж для розробки індивідуальних моделей підготовки необхідно спиратися на математично виявлені особливості гравців, і тому ми застосували розроблений раніше [6,7,8] алгоритм обчислення командної та індивідуальної структури підготовленості гравців.
Для визначення індивідуальної структури підготовленості, на підставі якої можна індивідуалізувати навчально-тренувальний процес, спочатку необхідно визначити загальну структуру підготовленості спортсменів. Цим цілям у даному дослідженні служило проведення факторного аналізу, за допомогою якого велика кількість перемінних (у нашому випадку - 11), що відносяться до наявних випадків (тобто - спортсменам), зводилося до меншої кількості незалежних величин, що впливають, що і називаються факторами. У такий спосіб були знайдені комплексні фактори підготовленості спортсменок, що як можна більш повно пояснюють зв’язки, що спостерігаються, між перемінними (тобто -показниками тестування), які маються в наявності.
У загальній структурі підготовленості кваліфікованих волейболісток було виділено чотири фактори.
На наступному етапі дослідження визначалася характеристика головних факторів, для чого обчислювалися коефіцієнти кореляції між цими факторами і показниками тестування. Отримана кореляційна матриця представлена в таблиці 3.
Аналізуючи загальну причину, яка поєднує показники, які увійшли до першого фактору, можна відзначити, що всі показники, які утворюють найбільші коефіцієнти кореляції з першим фактором (метання набивного м’яча із різних вихідних положень, стрибок уверх з місця, стрибок у довжину з місця) відображують розвиток швидкісно-силових здібностей, оскільки всі ці рухові дії виконуються
Таблиця 1 Показники тестування кваліфікованих волейболісток
№ Й біг до 4-х точок (с) 93639 (с) Зріст з вит.рук (см) Стрибок з місця (см) Стрибок з розбігу (см) мет н.м. сидячи (м) мет н.м. лежачи (м) прес 20с (кіл.раз.) спина 20с (кіл.раз.) Віджим 20с (кіл.раз.) Стриб у довж. (см)
1 К-к 14,9 9,1 230 50 55 5,5 6 19 24 23 200
2 Е-о 15 8,9 235 35 40 5,5 5,7 20 28 20 190
3 М-а 15 9 239 41 51 5,5 5,8 18 25 20 215
4 О-о 15 9 225 45 53 5,5 6,5 16 22 21 208
5 З-о 14,9 8,8 207 43 67 5,5 6,1 25 30 24 210
6 К-к 14,9 9,2 235 40 45 5,5 5,9 18 22 23 200
7 П-к 15 10,3 238 37 42 6,2 6,1 18 30 20 170
8 С-а 15 9 238 40 42 6 6,1 15 28 20 208
9 Я-к 17 9,8 238 41 44 5,2 6,1 19 32 27 200
10 К-к 14,9 8,7 235 45 55 6,4 6,5 16 26 20 215
11 І-а 14,5 9,2 228 32 47 4,3 5 19 30 20 180
12 Н-я 16,5 9 225 38 53 4 4,5 20 24 20 180
X 15,22 9,17 231,08 40,58 49,50 5,43 5,86 18,58 26,75 21,50 198,00
у 0,74 0,45 9,13 4,85 7,70 0,69 0,58 2,57 3,39 2,28 14,86
Мінімум 14,5 8,7 207 32 40 4 4,5 15 22 20 170
Максимум 17 10,3 239 50 67 6,4 6,5 25 32 27 215
протягом короткого часу (кілька секунд) і вимагають прояву як сили, так і швидкості для максимальної реалізації тестових завдань. Оскільки, згідно основним положенням фізіології мязовї діяльності, сила і швидкість повязані між собою зворотним звязком, і вправи, які вимагають прояву як сили, так і швидкості, тобто прояву максимальної потужності, називаються швидкісно-силовими. В практиці спорту таких вправ велика кількість, і результати тестів, які надійшли до першого фактору, являють собою «чисто» швидкісно-силові дії. Тому перший фактор був названий «швидкісно-силова підготовленість».
В другий фактор увійшли такі показники, як зріст з витягнутою рукою (із зворотним зв’язком), згинання-розгинання рук в упорі лежачи та стрибок вгору з розбігу.
шв идкісна шв идкісно-
витривал.; силова
силова
витривалість
; 24,81%
Рис. 2. Факторна структура підготовленості кваліфікованих волейболісток
Оскільки згинання-розгинання рук в упорі лежачи, яке вимірялося як кількість разів за 20 с, можна віднести до прояву силових здібностей, в частку, силової витривалості, а зріст з витягнутою рукою є відображенням довжини тіла, можна стверджувати, що факт падіння результатів у згинанні-розгинанні рук в упорі лежачи з підвищенням зростових показ-
ників, є проявом біомеханічної закономірності падіння відносної сили з підвищенням зросту. Оскільки в даний фактор увійшов показник стрибка уверх з розбігу, який частково є також відображенням силових можливостей, другий фактор був названий «відносна сила» (табл. 3, рис. 2).
У третій фактор увійшли такі показники, як човниковий біг «9-3-6-3-9» та піднімання тулуба з положення лежачи на животі протягом 20 с. Оскільки дані показники відображують різні види витривалості, які необхідні у волейболі, третій фактор був названий «спеціальна витривалість» (рис. 2, табл. 3).
У четвертий фактор увійшли показники виконання тестів «біг до 4-х точок» та згинання-роз-гинання рук в упорі лежачи. Більш «вагомий» показник четвертого фактору - це результат виконання тесту «біг до 4-х точок». Відповідно до показників, які увійшли до четвертого фактору, він був названий «швидкісна витривалість» (рис. 2, табл. 3).
Аналізуючи відсотковий внесок різних факторів у загальну дисперсію, відзначимо, що він практично однаковий для всіх чотирьох факторів (26,30%, 24,81%, 19,44% та 15,64% відповідно). Це свідчить про практично рівнозначну важливість виявлених факторів в структурі підготовленості кваліфікованих волейболісток, хоча переважно виражені перший та другий фактори - «швидкісно-силова підготовленість» та «відносна сила». Це співпадає з даними літератури щодо переваги швидкісно-силових якостей подготовленості у волейболі [2,4,5].
Для визначення індивідуальної структури підготовленості волейболісток були обчислені індивідуальні факторні значення (табл. 4). Відповідно до визначеної індивідуальної факторної структури волейболісток були визначені провідні та недостатньо розвинуті якості. Відповідно до командних показ-
Таблиця 2 Результати дисперсійного аналізу показників тестування волейболісток різних амплуа
Показники Дисперсія Сума квадратів аг Середній квадрат Г Значимість
біг до 4-х точок (1/с) Між групами 0,567 3 0,189 0,279 0,839
В групах 5,41 8 0,676
Загальна 5,977 11
93639 (1/с) Між групами 0,408 3 0,136 0,598 0,634
В групах 1,819 8 0,227
Загальна 2,227 11
Зріст з вит.рук (см) Між групами 317,56 3 105,853 1,413 0,309
В групах 599,357 8 74,92
Загальна 916,917 11
Стрибок з місця (см) Між групами 90,417 3 30,139 1,431 0,304
В групах 168,5 8 21,063
Загальна 258,917 11
Стрибок з розбігу (см) Між групами 117,643 3 39,214 0,586 0,641
В групах 535,357 8 66,92
Загальна 653 11
мет н.м. сидячи (м) Між групами 0,048 3 0,016 0,025 0,994
В групах 5,214 8 0,652
Загальна 5,262 11
мет н.м. лежачи (м) Між групами 0,512 3 0,171 0,43 0,737
В групах 3,177 8 0,397
Загальна 3,689 11
«прес» 20с (кіл.раз.) Між групами 41,06 3 13,687 3,437 0,072
В групах 31,857 8 3,982
Загальна 72,917 11
«спина» 20с (кіл.раз.) Між групами 46,036 3 15,345 1,53 0,28
В групах 80,214 8 10,027
Загальна 126,25 11
Віджим 20с (кіл.раз.) Між групами 0,786 3 0,262 0,037 0,99
В групах 56,214 8 7,027
Загальна 57 11
Стриб у довж. (см) Між групами 444,071 3 148,024 0,596 0,635
В групах 1985,929 8 248,241
Загальна 2430 11
Таблиця 3 Повернена кореляційна матриця головних компонентів (факторів)
Показники Фактори
1 2 3 4
мет н.м. лежачи (м) 0,97
мет н.м. сидячи (м) 0,89
Стриб у довж. (см) 0,67 -0,54
Стрибок з місця (см) 0,66 -0,53
Зріст з вит.рук (см) -0,94
прес 20с (кіл.раз.) 0,84
Стрибок з розбігу (см) 0,84
спина 20с (кіл.раз.) 0,87
93639 (1/с) -0,41 0,72
біг до 4-х точок (1/с) 0,87
Віджим 20с (кіл.раз.) 0,81
ників тестування була розроблена також шкала оці- начені модельні характеристики для гравців різно-
нок результатів тестування (табл. 5). го ігрового амплуа. Для цього були відібрані
На наступному етапі дослідження були виз- найбільш характерні гравці для кожного амплуа
Таблиця 4 Індивідуальні значення факторів спортсменів основного складу команди
№ П.І. Швидкісно-силові підготовленість (%) Відносна сила (%) Спеціальна витривалість (%) Швидкісна витривалість (%)
1 2 3 4
1 К-к 75 91,67 25 83,33
2 Є-о 25 50 66,67 16,67
3 М-а 41,67 41,67 41,67 50
4 О-о 83,33 66,67 8,33 58,33
5 З-о 91,67 100 75 66,67
6 К-к 33,33 25 50 75
7 П-к 50 16,67 100 33,33
8 С-а 66,67 8,33 58,33 41,67
9 Я-к 58,33 33,33 91,67 100
10 К-к 100 58,33 33,33 25
11 І-а 16,67 83,33 83,33 8,33
12 Н-я 8,33 75 16,67 91,67
(ліберо - З-о, нападник 1 темпу - К-к, звязка - О-о, нападник 2 темпу - К-к). Проаналізувавши індивідуальні факторні моделі цих гравців, ми створили модель наявної чи можливої належності гравців до амплуа згідно до визначеної факторної структури. Згідно отриманим з експеримента даним, нападники 1 темпу повинні відрізнятися найбільш розвинутими першим та другим факторами. Крім того, є також тенденція до розвитку у нападників 1 темпу четвертого фактору. У нападників другого темпу найбільш розвинутими факторами є перший і четвертий, і є тенденція до розвитку першого фактору. У гравців - зв’язок найбільш розвинутими факторами є третій, четвертий і, також, перший. У ліберо найбільш розвинуті фактори - другий і третій.
швидкісно-силова
підгот.
нап.2 т
швидкісна
витривал.
■ -
зв'язка
нап.1 т.
силова
витривалість
ліберо
спец.
витривалість
Рис. 3. Схема визначення ігрових амплуа волейболісток
Таким чином, у нападників першого темпу на перший план виступають такі фактори, як швидкісно-силова підготовленість та відносна сила, у нападників другого темпу - швидкісно-силова підготовленість та швидкісна витривалість, у зв’язок -швидкісна витривалість та спеціальна витривалість, у ліберо - відносна сила та спеціальна витривалість. Отримані закономірності превалювання різних яко-
стей у гравців різного амплуа схематично зображені на рис. 3.
Підставляючи значення індивідуальних факторних структур підготовленості (табл. 4) на схему на рис. 3, можна визначити індивідуальні схильності до того чи іншого амплуа. Крім того, проведши тестування «нових» гравців за провідними тестами кожного фактору, можна визначивши приблизну оцінку з кожного фактору за шкалою оцінок, наданою в табл. 5, і визначити індивідуальні особливості структури підготовленості «нових» гравців. Крім того, користуючись даною схемою (рис. 3), можна визначити індивідуальні потенціальні можливості різних гравців до гри в різних амплуа (рис. 4).
Висновки:
1. На підставі факторного аналізу була визначена структура підготовленості кваліфікованих волейболісток, у якій виявилося чотири виражених фактори: швидкісно-силова підготовленість, відносна сила, спеціальна витривалість, швидкісна витривалість.
2. Визначено модель наявної чи можливої належності гравців до амплуа згідно до визначеної факторної структури: у нападників першого темпу на перший план виступають такі фактори, як швидкісно-силова підготовленість та відносна сила, у нападників другого темпу - швидкісно-силова підготовленість та швидкісна витривалість, у зв’язок - швидкісна витривалість та спеціальна витривалість, у ліберо - відносна сила та спеціальна витривалість. Користуючись даною схемою, індивідуальними факторними моделями гравців та розробленою шкалою оцінок показників тестування, можна визначити індивідуальні потенціальні можливості різних гравців до гри в різних амплуа.
В перспективі подальших досліджень передбачається продовження розробка принципів уточнення наявних та потенціальних ігрових функцій
Таблиця 5 Шкала оцінок показників тестування кваліфікованих волейболісток
Оцінка Відсоток від Макс.знач. біг до 4-х точок (с) 93639 (с) Зріст з вит.рук (см) Стрибок з місця (см) Стрибок з розбігу (см) мет н.м. сидячи (м) мет н.м. лежачи (м) прес 20с (кіл. раз.) спина 20с (кіл. раз.) Віджим 20с (кіл. раз.) Стриб у довж. (см)
5 100 14,5 8,7 239 50 67 6,4 6,5 25 32 27 215
4 75 15,12 5 9,1 231 45,5 60,25 5,8 6 22,5 29,5 25,25 203,7 5
3 50 15,75 9,5 223 41 53,5 5,2 5,5 20 27 23,5 192,5
2 25 16,38 9,9 215 36,5 46,75 4,6 5 17,5 24,5 21,75 181,2 5
1 0 17 10,3 207 32 40 4 4,5 15 22 20 170
Іванова, нап. 2 т. ліберо швидкісн під 100. ■ ///¿О* швидкісна //// Я витривап. WW'0* спец. вит Рис. 4. Прикла Косяк, нап.2 т. Зв'язка о-силова -от швидкіснс ч підг \ 100а ,._\\\\ швидкісна відносна сила витривап. у / спе витрив ривалість іди індивідуальних факторних моделей волейболі ьсипова от. У відносна сипа ц. апість сток
волейболісток, а також для виявлення найбільш схожих за своєю структурою підготовленості гравців.
Література:
1. Бабушкин В. З. Специализация в спортивных играх. - Киев, 1991. - 164 с.
2. Беляев А.В., Булыкина Л.В. Основы упражнения как средство развития физических качеств волейболистов // Теория и практика физической культуры. - 2004. - № 4, - с. 34.
3. Бююль Ахим, Ефель Петер. 8Р88: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей: Пер. с нем. /Ахим Бююль, Петер Цефель - СП.: ООО «ДиаСофтЮП», 2001. -608 с.
4. Дуаер Марван. Критерии оценки специальной скоростносиловой подготовки волейболистов: Современный олимпийский спорт: Тезисы докладов международного конгресса. - К.: КГИФЕ, 1993. - с. 132.
5. Железняк Ю.Д. Индивидуализация тренировки юных волейболистов: Тезисы научно-практической конференции “Управление тренировочным процессом на основании учета индивидуальных особенностей юных спортсменов”. Часть I. - М., 1991. - с. 37.
6. Козина Ж.Л. Научно-методические пути индивидуализации учебно-тренировочного процесса в спортивных играх // Проблемы и перспективы развития спортивных игр и ендиноборств в высших учебных заведениях // Сборник статей под ред. Ермакова С.С. / электронная научная конференция, г.Харьков, 15 января 2005 года. - Харьков: ХГА-ДИ, 2005. - С.188.
7. Козина Ж.Л. Алгоритм системного анализа в научных ис-сделованиях в области спортивных игр // Физическое воспитание студентов влорческх специальностей: сб.научн.-трудов под ред.проф. Ермакова С.С. - Харьков: ХДАДИ (ХХПИ), 2006. - № 4. С. 15-26.
8. Козина Ж. Л. Результаты разработки и практического при-
менения алгоритма системного анализа в научных иссде-лованиях в области спортивных игр // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків: ХДАФК. - 2006. -Випуск № 9. - С. 157-165.
Надійшла до редакції 06.07.2007р.
МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
Кудикіна Н.В., Потапова Т.В.
КМПУ ім. Б.Д.Грінченка, м. Київ
Анотація. У статті обґрунтовується модель формування пізнавальної активності особистості, що є універсальною для людей різних вікових категорій - дошкільників, учнів загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних училищ, студентів. Процес моделювання підкріплюється матеріалами експериментального дослідження.
Ключові слова: модель, навчання, особистість, активність.
Аннотация. Кудикина Н.В., Потапова Т.В. Моделирование процесса формирования познавательной активности личности. В статье обосновывается модель формирования познавательной активности личности, которая является универсальной для людей разных возрастных категорий - дошкольников, учащихся общеобразовательных школ и профессионально-технических училищ, студентов. Процесс моделирования подкрепляется материалами экспериментального исследования. Ключевые слова: модель, обучение, личность, активность.
Annotation. Kudikina N.V., Potapova T.V. Modelling of process of formation of cognitive activity of the person. The model of formation of cognitive activity of personality which is universal for people of different age categories -
