CC BY
101
УДК 338.47
УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ ЯК ФАКТОР ЗБІЛЬШЕННЯ ОБСЯГІВ ТРАНЗИТНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
Волканова Н.Д., к.е.н., доцент, Реброва А.Ю., асистент (ДІЗТ)
У статті досліджені деякі аспекти стану, проблем та вектор розвитку нормативно-правової бази міжнародних перевезень в Україні, а також вплив національного транспортного законодавства на обсяг та якість транзитної діяльності.
Постановка проблеми та її зв’язки з науковими чи практичними завданнями.
Розвиток транзиту займає важливе місце у європейській транспортній політиці.
Підтвердженням цього є розбудова міжнародних транспортних коридорів на основних напрямках транснаціональних перевезень. Україна за
транзитним потенціалом займає одне з провідних місць у Європі, тому актуальним є прискорений розвиток інфраструктури транспортної системи, створення відповідно міжнародним стандартам національної мережі міжнародних транспортних коридорів з ефективно діючою тарифною політикою й удосконаленою нормативно-правовою базою.
Урядом України у 1997-1998 р.р. була прийнята Концепції та Програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні [1-2], Верховна Рада України у 2002 році прийняла Комплексну програму затвердження України як транзитної держави в 2002-2010 роках [3].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У хронологічній послідовності етапи розвитку та становлення Європейського залізничного права розкриває підборка законодавчих актів за редакцією Матвієва І.Б. [4]. Питанням
регулювання транзитних перевезень міжнародних вантажів присвячені публікації В.Л.Диканя [5-6], монографія Данька М.І., Диканя В.Л., Дейнеки
О.Г., Позднякової Л.О., Юрченко Ю.М. [7].
Правові аспекти даної проблеми досліджувалися у статтях фахівців Дієва О. [8], Михайлова О. [9], Ільницької Н [10].
Виділення невирішеної частини загальної проблеми. Дослідження правової компоненти макросередовища транспортної системи свідчить, що за роки незалежності України Верховна Рада разом з органами державної влади провели значну роботу щодо створення та удосконалення нормативно-правової бази міжнародних вантажних перевезень. Однак, як свідчить аналіз останніх публікацій, сучасний стан національного транспортного законодавства
стримує зростання обсягів і якості транзитних перевезень.
Метою даної статті є дослідження впливу чинного законодавства на обсяги та якість транзитних перевезень та аналіз відповідності нормативно-правової бази європейським стандартам.
Виклад основного матеріалу
дослідження. За визначенням Міністерства транспорту і зв’язку України, обсяг експорту транспортних послуг (як правило це транзитні перевезення) в Україні досягає 3 млрд. доларів США в рік. Однак потенційні можливості транспортної системи розглядаються фахівцями як значно більші. За даними 2000 року світовий експорт транспортних послуг склав 318 млрд. доларів. Тобто на Україну припадає менше одного відсотку, що у шість разів менше ніж Франція, Німеччина, Голландія, у два рази менше ніж Данія [3].
За експертними оцінками для виходу України на економічні показники, характерні для розвинутих європейських держав, на період до 2020 року необхідно забезпечити середньорічні темпи зростання ВВП в розмірі 6-8%, що відповідно позначається і на потребах у перевезеннях. До 2020 року очікується щорічне зростання попиту на транспортні послуги на 4-5%, на обсяги перевезення вантажів - у 1,5 - 2 рази [5]. Однак, затримки вантажів та рухомого складу при переходах кордону нерідко перевищують терміни їх транспортування через усю Україну. Так, за експертними оцінками, простої вантажних автомобілів у пунктах пропуску через кордон між Україною та Польщею у середньому становлять по в’їзду до України близько 25 часів (максимальні досягають 200 - 250 часів), по виїзду з України -відповідно, 12 і 60 - 70 часів. Затримки вантажів, що прямують залізницями, становлять 3 - 4 доби. Ця ситуація ускладнюється ще й тім, що на західних кордонах необхідно здійснювати перестановку вагонів із вітчизняної колії (1520 мм) на Європейську (1435 мм) і перевантажувати вантажі [3].
© Волканова Н. Д.,
Реброва А.Ю. Вісник економіки транспорту і промисловості № 25, 2009
60
Позитивні зрушення в цих напрямках є, але вони залишають бажати кращого. Існує ще дуже багато питань неузгодженості національних і міжнародних нормативно-правових актів, що вимагає ретельного аналізу й подальшого доопрацювання на законодавчому рівні. Так, ще не закінчена робота над рядом основних документів: проектом закону "Про морські порти", кодексів автомобільного транспорту, внутрішнього водного транспорту, правил транзитних перевезень вантажів залізницею. Україна не приєдналася до ряду важливих міжнародних конвенцій і європейських угод, які безпосередньо стосуються проблем міжнародного транспорту. Це насамперед: європейська угода "Про найважливіші лінії комбінованих перевезень і відповідних об'єктів"; міжнародна конвенція "Про узгодження умов контролю вантажів на кордонах" [4].
Особливо це стосується автотранспорту. З 16 найважливіших конвенцій і угод Україна приєдналася тільки до шести, що вже сьогодні гальмує розвиток транзитних автоперевезень.
Згідно [7,9] не повною мірою виконуються наказ Президента України "Про впорядкування стягнення зборів у пунктах пропуску через державний кордон України" і відповідна постанова Кабміну, що налагоджує координацію діяльності державних контрольних органів по стягненню зборів у пунктах пропуску транзитних вантажів. Неупорядкованою і тривалою залишаються процедура контрольно-перевірочних операцій і механізм оформлення документів на транзитні вантажі. Особливо це стосується автомобільних і контейнерних перевезень. На прикордонних пунктах Чоп, Ягодин, Шегини, Краковець створені вантажні термінали, що належать різним комерційним структурам. Плата за в'їзд автомобіля на такий термінал становить від 80 до 120 грн. навіть у тому випадку, коли водій не користується ніякими послугами. Це в 2-3 рази більше, ніж на аналогічних терміналах Угорщини, Словенії, Італії [9].
Контрольними службами, що діють у більшості морських портів, не виконана вимога знизити на 30 % ставки зборів за проведення контролю вантажів. Подекуди ці збори навіть зросли на 7-16 %. Наприклад, вартість обробки контейнера в Іллічевськом порту становить у середньому 200 доларів США. При цьому вартість перевантаження - 88,5, а вартість контрольних процедур - 111,5 долара США (55,8 %). Нерідко функції контролю й оформлення документів на транзитні вантажі виконуються недержавними комерційними структурами, які самостійно встановлюють більш високі тарифи [10].
На особливо напружених прикордонних переходах через необхідність оброблення великої кількості паперових документів декількома службами вантажні поїзди простоюють чекаючи
своєї черги далеко не одну годину. Природно, що від чіткої взаємодії залізничників і митниці залежить привабливість як транзитних, так і взагалі міжнародних залізничних перевезень. 19 квітня 2007 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 959-У "Про внесення змін у статтю 6 закону України "Про транзит вантажів". Очікується, що це прискорить перевантаження у прикордонних переходах імпортних і транзитних вантажів. Укрзалізниця проводить комплексну роботу з залізничними адміністраціями і з суміжниками на предмет переходу на електронний перевізний документ, що одночасно буде служити й митною декларацією. Ціна даного питання - скорочення часу огляду й оформлення вантажного складу приблизно на 2030 %. Однак, прогнозувати точний час повного переходу на уніфіковану накладну не можна, тому що існує ціла низка невирішених питань і проблем, пов'язаних з повним введенням накладної в обертання [8].
З метою поліпшення взаємодії залізниці і митниці ведеться робота з удосконалення нормативних документів, що регламентують порядок перетинання кордону. Основна діяльність у цьому напрямку здійснюється в рамках координаційної групи по взаємодії митних органів і залізниць по спрощенню митних процедур і уніфікації документів, які подаються для декларування переміщення вантажів по митній території країни.
Висновок. Вектором розвитку
нормативно-правової бази щодо регулювання правовідносин, пов'язаних з міжнародним транзитом вантажів, організацією змішаних перевезень і функціонуванням товарно розподільних центрів є інтеграція в Європейське співтовариство й збільшення обсягу і якості транзитних перевезень. Однак, через нестабільну політичну й економічну ситуацію в країні, затвердження переліку законопроектів, які повинні зміцнити конкурентоспроможність транспортної системи України, відкладається на невизначений термін.
Для подальшого зростання обсягів і якості транзитних перевезень необхідно: по-перше,
створення на державному рівні системи відстеження й прогнозування розвитку міжнародного транзиту вантажів; по-друге, розробка й реалізація заходів щодо поетапного приєднання України до міжнародних конвенцій і багатосторонніх угод в області транспорту й вступу до міжнародних транспортних організацій; по-третє, стандартизація й спрощення
документального оформлення процедур перетинання границь відповідно до міжнародного права й практики організації загального контролю митницями України й сусідніх держав.
Вісник економіки транспорту і промисловості № 25, 2009
б1
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Концепція створення та
функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 серпня 1997 року за № 821
2. Про затвердження Програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 1998 р. № 346 // Урядовий кур’єр. - 1998. № 67 - 68, с.7 - 16
3. Комплексна програма затвердження України як транзитної держави в 2002-2010 роках. Закон України / Відомості Верховної Ради. 2002.-№24.
4. Європейське залізничне
законодавство. Підборка законодавчих актів Європейського Союзу, які відображають етапи розвитку та становлення Європейського
залізничного права у 2-х томах / Управління зовнішніх зв’язків Державної адміністрації
залізничного транспорту України. За ред. Матвіїва
І.Б. - К.: ТОВ “НВП Поліграфсервіс”. 2006.
5. Дикань В.Л. Повышение транзитности
Украины через интеграцию в мировую
транспортную систему II Вісник економіки транспорту і промисловості. Збір. наук. праць -Харків, УкрДАЗТ, 2005-№ 9-10, с.13-18
6. Дикань В.Л. Становление и развитие
транспортной системы путём создания торговотранспортной сети «DOOR-TO-DOOR» II Матеріали міжнародної науково-практичної
конференції “Проблеми міжнародних
транспортних коридорів і Єдиної транспортної системи України”. Коктебель - 2007.
7. Данько М.І., Дикань В.Л., Дейнека О.Г., Позднякова Л.О., Юрченко Ю.М. Економіка міжнародних транспортних перевезень. - Х.: ТОВ «Олант», ЧП Чиженко, 2004. - 352 с.
8. Дєєв О. Універсальний документ ИМагістраль від 27.02.08 р., - №15.- с.б
9. Михайлов О. Автомобілісти і влада знайшли загальну мову II Транспорт і логістика. -№17-18, 2008.
10. Ільницька Н. Правові системи Європи й Азії II Транспорт і логістика. - №7-8, 2007.
Рецензент к.е.н., доцент ДІЗТ Стрілець В.І. Експерт редакційної колегії к.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н.В.
УДК 656.2(477)
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ СКЛАДОВІ РОЗВИТКУ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Дейнека О.Г., д.е.н. професор, ПоздняковаЛ.О., д.е.н. професор (УкрДАЗТ)
Стаття розкриває економічну сутність методологічних основ розвитку залізничного транспорту України у ХХІ столітті.
Постановка проблеми та її зв’язки з науковими і практичними завданнями.
Беззбитковий розвиток транспортної галузі, зокрема залізничного транспорту, в умовах світової фінансово-економічної кризи передбачає термінове прийняття адекватних управлінських рішень, які мають забезпечити не лише виживання, а і технологічний прорив останньої з метою стабільного функціонування в умовах
багатополярного світу. Зазначене може бути реалізованим лише за умов прийняття та виконання відповідної стратегії «прориву».Саме стратегія як генеральна програма дій, що визначає пріоритети проблем і ресурси для досягнення мети беззбиткового розвитку галузі залізничних перевезень стане дієвим інструментом управління у випадку, коли державні інституції визначать її належне місце, як базової галузі розвитку, що
© Дейнека О.Г., Позднякова Л.О.
Вісник економіки транспорту і промисловості № 25, 2009
б2
