CC BY
26
Список використаних джерел
1. Андршчук В.Г. Економжа аграрних тдпри-емств / В.Г. Андршчук. - К.: КНЕУ, 2002. - 624 с.
2. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента / И.А. Бланк. - К.: Ника-Центр, 1999. - Т.2. - 512 с.
3. Дяюв Р. С. Енциклопедiя бiзнесмена, економь ста, менеджера/ Р. С. Дяюв - К.: Мiжнародна екно-мiчна фундацiя, 2002. - 704 с.
4. Маркс К. Полное собрание сочинений/ К. Маркс, Ф. бнгельс. - [2-е изд] - М.: Государственное издательство политической литературе. - 1963. -Т.24. - С. 154-346.
5. Маркс К. Полное собрание сочинений/ К. Маркс, Ф. бнгельс. - [2-е изд]. - М.: Государственное издательство политической литературе. - 1963. -Т.23. - С. 190-578.
6. Маркс К. Капитал: критика политической економии / К. Маркс. - М.: Политиздат. - 1988. -Т. 3. - 1078 с.
7. Опарш В.М. Фшанси (Загальна теорiя): [навч. поетбник] / В.М. Опарш. — [2-ге вид., доп. i перероб.]. - К.: КНЕУ, 2001. — 240 с.
8. Пересада А. А. Основы инвестиционной деятельности / А.А. Пересада. — К.: Либра, 1996. — 344 с.
9. Поддерьогш А.М., Буряк А.Д., Нам Г.Г. Фшанси тдприемств: тдручник / [тд ред. А.М. Поддерьогш]. — [5-те вид.] — К.: КНЕУ, 2005. — 546 с.
10. Покропивний С.Ф. Економжа пщприемств / С.Ф. Покропивний. — [3-те вид.]. — К.: КНЕУ, 2006. — 528 с.
11. Терещенко О. О. Фшансова дiяльнiсть суб'екив господарювання: [навч. поетбник] / О.О. Терещенко. — К.: КНЕУ, 2003. — 554 с.
12. Федосов В. М., Юрiй С. I. Фшанси: шдручник / В.М. Федосов. — К.: Знання, 2008. — 611 с.
Р. П. Шерстюк
канд. екон. наук м. Тернопыь
1МПЛЕМЕНТУВАННЯ ШФОРМАЦШНО1 СИСТЕМИ 1ННОВАЦШНО-ЛОГ1СТИЧНОГО МЕХАН1ЗМУ УПРАВЛ1ННЯ ЕФЕКТИВНОЮ Д1ЯЛЬН1СТЮ ПРОМИСЛОВОГО ПЩПРИеМСТВА ЯК ВАЖ1ЛЬ СТРАТЕГ1ЧНОГО ОНОВЛЕННЯ ВИРОБНИЦТВА
Актуальшсть проблематики: Питання формування шформацшноТ системи iнновацiйно-логiстичного меха-нiзму управлiння на промислових пiдприемствах Укра-!ни е актуальними i потребуе вiдповiдних дослiджень. Особливо це стосуеться питань формування нових профiлiв дiяльностi промислових тдприемств.
Визначення та реалiзацiя означено! стратеги роз-витку пiдприемств вщноситься до числа складних i трудоемних робiт, яю на вiтчизняних пщприемствах нiколи не здiйснювапися на надежному рiвнi. Це по-в'язано з тим, що управлiння пiдприемством зорiен-товано зараз головним чином на ршення коротко-строкових проблем функцюнування пiдприемств. Така ситуацiя призводить до частого змшення завдань, яю ставляться перед тдприемствами, до змiни прюрите-тiв !х господарсько! дiяльностi та зниження конкурен-тоспроможностi. В таюй ситуацп дуже важко вести мову про формування нових видiв дiяльностi.
Основна проблема полягае в тому, що бшьшють пiдприемств являе собою тимчасовi структури, яю не володдать необхiдним запасом штелектуально1, орга-шзацшно!, економiчноl, виробничо! потужностей, що не дозволяе провести у випадку необхщносп ефек-тивне оновлення виробництва. Однак розвиток рин-кових вiдносин визначае необхщшсть змiни стереоти-пiв господарювання, що склалися на сьогоднi, а також характеру управлшня. У першу чергу це вiдноситься до тiеl дiяльностi, яка визначае саме перспективи роз-витку пiдприемств. Власне цi та iншi обставини обу-мовили актуальшсть необхщносп iмплементування iн-формацiйноl системи шновацшно-лопстичного меха-
нiзму управлiння ефективною дiяльнiстю промисло-вого пiдприемства, як важелю стратегiчного онов-лення виробництва.
Мета статп: iмплементування iнформацiйноl системи, оптимiзацiя основних бiзнес-процесiв, на-дання iнформацil керiвнику для стратегiчного управ-лiння на ветх рiвнях пiдприемства та адекватного реа-гування на змiни, що вщбуваються на ринку.
Аналiз наукових розробок за темою досл1дження. Враховуючи багатоплановий характер дiяльностi пiд-приемств, окремi вченi висловлюються про необхщшсть формування певного перел^ взаемопов'язаних стратегш, що являють собою так званий «стратепчний набiр».
В науковш лiтературi зi стратегiчного управлiння та проблем антикризового управлшня загальну страте-гiю дiяльностi та поведiнки пщприемства на конкретному ринку деяю науковцi визначають як економiчну. При цьому пщ економiчною вони пропонують розу-мiти, з одного боку, стратепю, що визначае правила та прийоми забезпечення економiчно ефективного до-сягнення стратегiчних ц^лей, а, з шшого — стратегiю, що базуеться на защкавленоси всiх учасник1в процесу розробки та реалiзацil стратегiчних програм в ефек-тивному досягненнi цих щлей.
Так, якщо розглянути бшьш конкретно iснуючi економiчнi стратегil, то найбшьший iнтерес становить модель економiчноl стратегil А. П. Градова, вiдповiдно до яко! всi стратегil класифiкуються за якостями мжро- та макрорiвня [15]. Це означае, що результати реатзацп керiвництвом пiдприемства стратегiчних рi-
шень лею чи шшою MipoKi обумовленi, з одного боку, впливом цих сфер на характер стратепчних ршень, що приймаються в кожному конкретному випадку, а, з шшого боку, впливом самих стратепчних ршень на процеси, що вщбуваються в зовншньому та внутрш-ньому середовищi пiдприемства.
При цьому загальною характеристикою для всiх складових економiчно! стратеги пiдприемства А. П. Градов визначае формування спонукальних мотивiв прийняття тих чи iнших стратегiчних ршень.
Слщ зауважити, що досить часто стратепя д!яль-ностi пiдприемства розглядаеться лише з погляду стратеги розвитку. Це, на думку I.A. 1гнатьево'1, приводить до досить вузького розумшня шших стратегiй д!яльно-ст пiдприемства [23]. Таким чином вона пщтримуе погляд на цю проблему Ф. Котлера, який також роз-глядае класифiкацiю потенцiальних стратегiй роз-витку.
Сгратеги iнтенсивного розвитку фахiвцi рекомен-дують розглядати в умовах, коли не до кшця викори-стовуеться потенщал iснуючих ринюв та товарiв. При цьому вони групу стратегш iнтенсивного розвитку розглядають в умовах, коли не до кшця використову-еться потенцiал iснуючих ринюв та товарiв. Що сто-суеться групи стратегш штеграцшного зростання, то !х пропонуеться використовувати лише у двох випадках: при стабiльнiй позици в галузевш конкурентнiй бо-ротьбi та коли е можливють залучення додаткових пе-реваг (синергетичних ефектiв) за рахунок перемь щення у галузь
Дослiдження цього питання показало, що нама-гання позбутися недолiкiв структурного пщходу привело до розвитку нових щей, що засноваш на об'ек-тивнiй декомпозици. Такий пщхщ в науковiй лггера-турi вщомий пiд назвою «об'ектно-цшьовий». У його основi знаходяться так! поняття, як об'ект, клас, ш-капсуляцiя, наслщування та пол!Форм!зм.
Як зазначае I.A. 1гнатьева, даний пщхщ орiенто-ваний в першу чергу на об'ект, а це означае, що го-ловну роль об'ект вдаграе саме в ход! проектування стратегiчного управлшня [23]. Об'ектно-цiльовий, тобто орiентований на об'ект пщхщ, передбачае наяв-шсть вщповщно! об'ектно-цшьово! системи, яка пред-ставляе сукупшсть максимально iзольованих один вщ одного об'ектiв, де кожному окремому об'екту делегу-ються визначеш повноваження системи, за виконання яких цей об'ект несе вiдповiдальнiсть. При цьому об'екти не знають, яким чином цей об'ект буде вико-нувати ri чи функцГ1, вони лише знають !х перелiк та результат виконання.
Виклад основного матерiалу. При формуванш i впровадженнi нових профМв д!яльносп, необхщ-но визначити загальну стратегiею розвитку пщприем-ства, яка може бути розроблена за певною схемою (рис. 1).
При визначенш суп стратеги та стратепчного управлшня в теори використовуються три основш щд-ходи: цшьовий, системний, ситуацiйний.
Згщно з розумшням стратепчного управлшня за цшьовим пщходом, стратепчна д!яльшсть пщприем-ства орiентуеться перш за все на визначення системи потреб конкретного пщприемства, кшькГсних i яюс-них характеристик у виробничому потенцiалi системи, вщносно яких застосовуеться цшьовий пщхщ.
Таким чином, цшьова спрямованiсть кожно'1 конкурентно! стратеги шновацшного розвитку пiдприем
ства визначаеться орieнтованим уявленням конкретно! мети, яка може уточнятися в процес розробки i реалiзацi! стратеги, поступово наближуючись до конкретно! мети шновацшного розвитку пщприемства. При цьому для кожно! цт визначаеться своя стратепя, яка е засобом реалiзацi! плану iнновацiйного розвитку пщприемства.
На рис. 2 подано процес та етапи управлшня щд-приемством на основi цшьового пщходу до визначення стратеги шновацшного-лопстичного розвитку багатопрофшьного пiдприeмства.
Мiсiя великого багатопрофшьного промислового пiдприeмства за класичною схемою подаеться у ви-глядi так званого «дерева цшей». Для того, щоб виб-рати вщповщну мiсi! пiдприeмства стратегiю, необхщ-но кожному цшьовому орieнтиру поставити у вщповЬ днiсть конкретну стратегiю вщповщного рiвня розвитку пiдприeмства. Саме сукупшсть цих стратегiй утворить систему стратегш шновацшного розвитку великого багатопрофшьного промислового пщприемства. Таким чином можна побудувати ieрархiю стратегш шновацшного розвитку пщприемства.
Слщ зазначити, що поява ново! стратегГ! шновацшного розвитку конкретного пщприемства ставить !! в повну залежшсть вщ загальних цшей. Кожний новий вид дiяльностi, потребуе власно! стратегГ! незалежно вiд того, чи змшюються загальнi цiлi, чи досягнуто вже поставлеш.
Тому разом iз цшьовим пщходом досить широкого використання набув системний пщхщ, в основi якого лежить мета цшо! системи управлшня (конкретного пщприемства). При цьому процес досль дження базуеться на врахуванш взаемозв'язкТв компонента як всерединi системи, так i в зовнiшньому се-редовищi.
Системний пщхщ — це дослщження способiв ор-ганiзацi! елементiв системи як едине цше i взаeмодiя процеав функцiонування системи, !"! пiдсистем i еле-ментiв [40]. Використання системного пщходу пов'я-зане з кшькома аспектами: по-перше, необхiдно чiтко визначити мету дослщження, а по-друге, важливим для стратепчного управлшня е визначення структури стратепчного набору та його вщповщносп оргашза-цiйнiй структурi системи в цшому.
Тут також е рiзнi науковi думки стосовно того, якими наборами класифiкацiй стратегiй необхщно по-давати ту чи шшу систему стратегiй. Однак немае сум-нiву, що в будь-якому випадку класифшащя стратегiй пiдприeмства е багатоланцюговою. Це пояснюеться тим, що стратепя е досить складною категорieю i !! можна роздiлити на конкретш та локальнi стратегГ! за рiзними ознаками [17; 20].
Крiм загальних стратегш, як! являють собою аль-тернативи поведiнки пiдприeмств у конкурентному се-редовищi, деякТ науковцi видшяють загальнi стратегГ! поведiнки пiдприeмства залежно вГд стадГ! його жит-тевого циклу. У таких випадках йдеться не тшьки про загальну стратепю зростання, але й про цшу низку стратегiй: стабiлiзацГ!, реструктуризацГ!, скорочення дiяльностi, лiквiдацГ!, а також рiзнi комбiнацГ! усiх цих стратегiй.
Загальш стратегГ! пiдприeмства деталiзуються у конкретних стратепях, що дозволяе пiдприeмствам досягати поставлених цiлей та розв'язувати певш зав-дання iнновацiйного розвитку у визначених умовах господарювання.
Рис. 1. 1мплементування тформацшноИ системи тновацшно-логктичного мехатзму управлтня ефективною
дмльтстю промислового тдприемства
Якщо проаналiзувати думку окремих науковщв стосовно конкретних стратегш, то можна зауважити, що вони в загальному виглядi класифжуються за трьома основними чинниками [1; 3; 4; 10; 11; 12; 19; 25; 26; 27; 28].
По-перше, за етапами життевого циклу товарiв i послуг, технологш та стратегiчних зон господарю-вання — розробка, впровадження, зростання продашв, зрiлiсть, насиченiсть ринку, зменшення обсягiв реаль заци, зняття з виробництва, вщхщ з ринку.
По-друге, за стащями розвитку самого пщприем-ства — органiзацiя нового бiзнесу, концентрацiя та розвиток одного напряму, перенесення катталу в iншi сфери бiзнесу, лiквiдацiя пiдприемства.
По-трете, за елементами мжро- та макросередо-вища, що фактично використовуються в процес функцюнування пiдприемства — стратеги в рiзних сферах бiзнесу та стратеги розвитку ресурсного потен-цiалу за видами ресуретв.
Так, у стратепчному управлiннi розвитком бага-топрофшьного пщприемства як класи, що потребують
наявноси певних стратегiй, можуть виступати таю складовi лопстично1 системи пiдприемства, як персонал, фiнансовi ресурси, швестици, матерiальнi ресур-си, потужностi виробництва, продукщя, зовншньо-економiчна дiяльнiсть тощо.
Найбшьш актуальним та придатним в сучасних умовах господарювання повинен стати лопстичний пiдхiд до формування стратеги шновацшного розвитку великих багатопрофшьних промислових тдприемств.
Пiд логiстичним пiдходом до формування стратеги шновацшного розвитку промислового пщприемства пропонуеться розумгги процес побудови мехатзму, за допомогою якого ус можливi стратеги дiяльно-ст окремих елементiв лопстично1 системи пщприем-ства повиннi бути щшьно пов'язанi м1ж собою та за-безпечувати якомога скорiше досягнення загально1 мети пiдприемства.
Головною умовою досягнення основно1 мети функдiонування пщприемства буде додержання вщпо-вiдних принцитв такого пiдходу, а саме: варiатив-нiсть, рухомiсть, гнучюсть.
I етап Визначення мети
Рис. 2. Процес та етапи управлшня на основ1 цыьового тдходу до визначення стратеги
тновацшного розвитку ВБПП
Таким чином, для кожного окремого тдприем-ства стратепчний набiр повинен бути варiативним за-лежно вщ присутносп певного класу та його характеристик. Крiм того, стратегiя i класи повиннi бути на-стшьки рухомими i гнучкими, щоб з'явилася реальна можливiсть !х змiнити залежно вщ вимог часу та ситуаций, яка мае мiсце в даний конкретний перюд госпо-дарювання.
Ефективна дiяльнiсть логiстично! системи щд-приемства неможлива без iнформацiйно! системи. Як пщкреслюють автори робiт з лопстики, це пов'язано в першу чергу з тим, що ефективна дiяльнiсть залежить вiд наявностi комплексно! системи управлшня фiнан-совими та виробничими ресурсами, персоналом, пос-тачанням i збутом, що вщбуваються в межах системи [2; 5; 31; 32; 33; 35; 36; 41].
На сьогодншнш день шформащя в дiяльностi ло-гiстично! системи пiдприeмства необхiдна для координации потоюв матерiалiв, сировини, готово! продукцп. Окрiм того, шформащя необхщна для проведення за-ходiв щодо зменшення витрат виробництва, поста-чання та розподшення, для пщвищення !х ефектив-ностi.
Важливим питанням при цьому е правильний ви-бiр та iмплементування iнформацiйно! системи управлшня лопстичною системою пщприемства. Науковий i практичний стан дослщжувано! проблеми зумовлюе необхiднiсть розробки мехашзму iмплементування ш-формацiйних систем в управлшня лопстичною системою пщприемства. Для розв'язання ще! проблеми до-цельно розробити модель та мехашзм процесу iмпле-ментування iнформацiйно! системи управлшня лопстичною системою пщприемства.
Лопстика вважаеться суттевим чинником реалЬ зацi! заходiв, спрямованих на збшьшення економiчно! ефективностi постачання, виробництва, збуту, розподшення та iнших лопстичних операцiй, що вщбува-ються в межах тае! чи iншо! системи. Значний прогрес у рацiоналiзацi! цих сфер дiяльностi системи може бути досягнуто шляхом максимального координу-вання матерiальних та iнформацiйних потоюв при !х поeднаннi. Це е одним з головних завдань лопстики. Для його розв'язання необхщне широке застосування електронно! обробки даних, стандартизацiя матерь ально-технiчних зв'язюв, органiзацiя роботи на основi наукового функцiонального аналiзу i структуризацп, а
також застосування нових технологш, що ведуть до автоматизации виробництва. Тобто необхщш вщповщш змiни в дiяльностi iснуючих економiчних систем, до яких вiдноситься промислове пщприемство.
За даними аналiзу [6; 7; 8; 16; 22; 34; 42] можна стверджувати, що втшення iнформацiйноï системи по-трiбно розглядати не як змшу в одному елеменп мо-делi, а як процес змш, який впливае на yd компонента системи i саму систему в цшому. Слщ вщзна-чити, що проведення змш без використання системного пщходу може привести до значних втрат.
Вщомо, що iснyють чотири основних типи ш-формацiйних систем: локальш, фшансово-управлш-сью, середнi та велик! штегроваш системи. Кожна з них мае свш фyнкцiональний набiр i конкретне приз-начення, тому що при виборi системи слiд ч^ко сформулювати, як1 потреби вона повинна виконувати.
Для об'екта дослiдження дано'1 роботи — логю-тично'1 системи ВБПП актуальною буде велика штег-рована система, для яко'1 характерним е набiр верти-кальних елеменив yправлiння. Саме така система може здшснити yправлiння виробництвом, постачан-ням, розподшенням, фiнансовими та iнформацiйними потоками промислового пщприемства.
Перш за все необхщно розрахувати загальну вартють проекту. Розрахунок вартостi iмплементyвання проекту деяю автори [9; 13; 14; 38, с. 282-287], пропо-нують проводити за такою схемою:
В Впрод Впрогр Ввстан Векс> (1 )
де В — загальш витрати на проект iмплементyвання iнформацiйноï системи;
Впрод — вартють само'1 iнформацiйноï системи, тобто програмного продукту, який пропонуе виробник;
ВвСшж — вартють встановлення системи управлшня;
Векс — вартiсть експлуатацшно'1 пiдтримки системи yправлiння.
Вартiсть iмплементyвання iнформацiйноï системи залежить вщ кiлькостi робочих мiсць та вартосп лiцензiï на одне робоче мюце. Щодо вартостi про-грамного забезпечення, то продавщ включають ïï у саму вартють системи. Вартють встановлення системи мютить вартють навчання персоналу та шсталяцп про-грамного забезпечення, доведення системи до ддачого стану. Вартють встановлення системи, як правило, становить 50% загальних витрат на проект iмплемен-тування шформацшно1 системи. Пщ вартiстю експлу-атацiйноï пщтримки розyмiеться пiдтримка за телефоном, поставка нового програмного забезпечення, без-оплатна лiквiдацiя помилок, що виникають п1д час експлуатаци. Як правило, витрати на експлуатащю становлять 10-15% сумарно'1 вартостi системи за контрактом. Пщ час реалiзацiï можуть виникати й iншi не-запланованi витрати, тому попереднш розрахунок повинен бути надзвичайно детальним.
На основi аналiзy вимог до шформацшно1 системи [40] пропонуеться схематична модель процесу iм-плементування шформацшно1 системи yправлiння ло-гiстичною системою пщприемства (рис. 3).
Самоаналiз
А.
Постановка цшей
Дослiдження ринку шформацшних технологiй
Т
Вибiр альтернативи
Експлуатащя системи
Контроль реалiзацiï
Отримання i аналiз резyльтатiв
Планування реалiзацiï процесу iмплементyвання системи
M
;
Реалiзацiя
Негативний результат
Розрахунок вартоси ¿мплементування системи Встановлення обмежень та критерив системи
Анагиз альтернатив Формування можливих варiантiв рiшень +----1 1 1 1
« 4
1
Позитивний результат
Рис. 3. Схематична модель процесу ÎMrneMeHmyeaHHM тформацшног системи управлтня багатопрофыьним промисловим тдприемством
Таким чином, оскльки управлшня лопстичною системою е комплексним та багаторГвневим процесом, вш потребуе шформацшно1 пщтримки. Встановлення шформацшно1 системи управлшня дозволить швидше реагувати на змши ринку, рацюналГзувати управлш-ський процес, автоматизувати здшснення низки опе-рацш.
Поряд з цим, наявшсть шформацшно1 системи не е ушверсальним методом розв'язання проблем i не дае повно'1 гарантп ефективностi саме ïï функцюну-вання. Вона лише дозволяе економити ресурси та приймати бшьш обГрунтоваш управлiнськi рiшення. Вщ ступеню наповнення iнформацiйноï системи, яко-стi та своечасностi iнформацiï залежить ефективнiсть системи управлiння в целому. Тому щ питання потре-бують подальшого розвитку та обГрунтування.
Оскльки iнформацiйна система мае охопити весь ланцюг вiд одержання замовлення вщ клiента до скла-дання багатоварiантних i багаторiвневих планiв виробництва та врахування ïx виконання, управлшня яюстю продукцiï й завантаженням виробничих потуж-ностей, управлiння матерiальними i фшансовими потоками, то впроваджувати iнформацiйну систему про-понуеться за такими блоками (щдсистемами): плану-вання i управлшня виробництвом; закупки; збут; склад; фшанси. [18;29;37].
Пiдсистема управлшня виробництвом розв'язуе коло завдань планування — вщ складання плану випу-ску готово'1 продукцiï до видачi завдань цехам на ви-робництво натвфабрикатав та кшцево'1 продукцiï. При цьому система автоматично формуе деталiзоване змшне завдання вiдповiдно до плану завантаження об-ладнання та змшного графiка роботи пiдприемства: яю замовлення виконуються; на якому обладнаннi; нормативы витрати сировини i час на виконання кожного замовлення. Шсля внесення фактичних да-них система автоматично складае звiт про виконання плану виробництва.
Пдсистема управлiння закупками мае бути подана у виглядi управлшня поставками сировини i ма-терiалiв, платежами за поставки, розрахунку потреби у сировинi, облiку i аналiзу кредиторсько'1 заборговано-стi тощо.
Система автоматично розраховуе потреби у сиро-винi вiдповiдно до норм виробництва з метою замовлення плану виробництва й вщповщно до плану завантаження обладнання. Згщно з щею потребою по-передньо складаеться план закупок сировини i матерь алiв. Пiсля внесення фактичних даних система сфор-муе звГт за планом, фактом та аналiзом виконання плану поставок сировини й матерiалiв, згрупувавши при цьому дат за рiзними критерiями на вибiр — датами, постачальниками, найменуванням матерiалiв тощо. Також можливий перегляд звтв за планом, фактом та аналiзом виконання плану платежiв по си-ровинi i матерiалам, що також можуть бути сформо-ваш за рiзними параметрами.
У пiдсистемi управлiння складом документообiг подано зовншшми та внутрiшнiми перемiщеннями; актами вибраковки, переоцiнки, прийому-передачi. Система передбачае зменшення документообiгу за до-помогою лiмiтно-заборниx карт, яю дозволяють ви-дати необхщну кшьюсть товарно-матерiальниx цшно-стей виробничiй дiльницi або окремiй ланщ системи разом на весь бюджетний перiод. Такий пiдxiд значно зменшуе час роботи з документами.
Отже, така система дозволяе значно зменшити кг-льюсть недостач i втрат, оск1льки будь-який брак фш-суеться i стае персошфжованим. У системi також пе-редбачатиметься можливють управлшня складськими запасами шляхом формування нормативних залишкгв.
Пiдсистема управлiння збутом дозволяе автоматизувати весь комплекс робгг, пов'язаних з продажем товарiв — вщ прийому замовлення до реалiзацiï, забез-печуючи при цьому ефективну роботу вщдшу збуту пiдприемства i координування дГяльноси вах щдроз-дЫв, що беруть участь у процес реалiзацiï.
Завдяки наявностi тако'1 системи пщвищуеться яюсний рiвень обслуговування ктенпв пiдприемства; знижуеться дебiторська заборгованiсть; мшмГзуються складськг запаси; здiйснюеться комплексний аналiз показниюв реалiзацiï продукцИ для пщтримки прий-няття стратегiчниx рiшень, що пов'язаш Гз змшою асортименту та вщпускних цш.
У систем! мае бути реалГзований шструмент, який дозволяе в режим! реального часу управляти продажами, знижуючи цши на низько лжвщш товари або пщвищуючи цшу реалГзацп на висоюотквщш товари. Завдяки цьому збгльшуеться прибутковють бГзнесу. Дана система дозволяе вщдшу збуту, з одного боку, управляти витратами, а з шшого — планувати i управляти продажами пщприемства.
Найбгльш важливою складовою дГяльносп будь-якого пщприемства е фшансовий блок. У систем! вш складаеться з пщсистеми управлшня й балансування грошовими потоками, аналГзу собГвартоси виробництва продукцИ та дебггорсько'1 й кредиторсько'1 забор-гованоси, формування декшькох можливих бюджета пщприемства.
Система дозволяе подавати ва бГзнес-процеси пщприемства у виглядГ потоюв матерГальних цшнос-тей, простежувати яю можливо як у грошовому, так i в ресурсному вираженнь При цьому мають вщобража-тися як вхщш, так i вихщш грошовГ потоки, автоматично вистроюеться плановий та фактичний баланс 1х руху. Система дозволяе виявляти, аналГзувати й управляти процесом оптимГзацп зниження витрат, почина-ючи вщ закутвлГ необхщних ресуретв i заюнчуючи витратами на реалГзащю продукцп. РеалГзащя дано'1 функцп дозволяе четко спланувати та оцшити як ефектившсть юнуючого виробництва, так i нових на-прямкгв дГяльноси пщприемства, що особливо важ-ливо для багатопрофгльних пщприемств.
Використання шформацшних систем у будь-яких господарських системах дае значний економГчний ефект, а в систем! промислового виробництва — це му-льтипткатор економГчного розвитку, шдикатор про-сування шновацшних продукта на ринок.
Безпосередньо у промислових пщприемствах дощ-льно розробляти спещальш бГзнес-плани — програми шформацшного забезпечення шновацшних проекив, новгттх розробок, просування та реалГзацп послуг i виробництва шформацшно'1 продукцп. 1нформащя повинна направлятися у системи диференцшованого обслуговування керГвництва та у вибГрковий розподш ш-формацп службам, пщроздшам, окремим спещалютам за тематикою планових робгт. Схема шформацшного забезпечення дГяльноси представлена на рис. 4.
Така структура дозволяе шформацшнш продукцп, що поступае у заклад, надходити Гз джерел на-уково-техшчно'1 шформацп та Internet. Вона е шфор-мацшною базою вщдшу науково-технГчно! Гнформац11
(ВНТ1) i складае централiзований довщково-шформа-цiйний фонд. Отримана протягом мiсяця iнформацiя направляеться абонентам диференцшованого обслуго-вування керiвництва та на вибiрковий розподш службам для ознайомлення та аналiтичного вщбору з метою подальшого використання 11 у розробках. Доцiльнiсть такого вщбору зорiентована на забезпечення ефектив-носи науково-технiчного розвитку закладу. План ш-формацiйного забезпечення, передусiм, передбачае комплектування довiдково-iнформацiйного фонду. Останнiй виконуе функщю науково-техшчно1 бази пiдприемства, яка повинна фшансуватися як за рахунок бюджетних коштiв, так i спецфонду.
Для ефективносп виконання мае бути передбаче-ний кошторис на придбання науково-техшчно! шфор-мацп за статтями бюджетно'1 класиф^цп. З метою ком-пенсацп затрат плануеться придбання матерiалiв науко-во-техтчно1 шформацп iз таких джерел, яю мають за-безпечувати: оперативтсть; новизну; отримання безко-штовно, або за низькими ринковими цiнами[21; 30; 39].
Таким чином, iмплементування шформацшно! системи дозволяе оптимiзувати основнi бiзнес-про-цеси, надати iнформацiю керiвнику для стратепчного управлiння на всiх рiвнях пiдприемства та адекватно
реагувати на змши, що вщбуваються на ринку. Крiм того, пiдприемство одержуе щлу низку конкурентних переваг:
• своечасне виявлення тенценцiй на основi ана-лiзу вiдхилень факту вiд плану;
• описання та зв^шсть за ключовими елемен-тами системи: постачанням, виробництвом, складами, транспортом, збутом;
• коректна i своечасна видача планових, вироб-ничих нарядiв;
• перiодична iнвентаризацiя i регулярне пере-планування (перерахунок) детального виробничого плану;
• оперативне шформування постачальниюв i клiентiв про змiни структури, обсяпв замовлень та дат постачань.
Отже, на промисловому пщприемсга необхiдно створення штегровано! шформацшно1 системи управ-лшня, що е як пише О.В. Хаджинова сукупнiстю тд-систем, вщносно самостiйних складових пiдприемства [40]. Дану шформацшну систему управлiння подано у видi штегровано1 системи, що включае в себе визна-чену кшьюсть локальних обчислювальних мереж, на-ведених на рис. 5.
Оргашзашйний план доведення шформацп
до керiвництва та фахiвцiв _промислового тдприемства_
Рис. 4. Схема тформацшного забезпечення дяльност1 промислового тдприемства
Сервер баз даних
Джерело автономного постачання
WWW - сервер
Комушкацшний сервер
<с
Комутацшне обладнання
Вихщний i вхщний iнформацiйнi потоки зовншшх мереж
________* „
i-------, , _ ~ - Вихщний i вхщний iнформацiйнi потоки локально! мережi
Рис. 5. 1нтегрована тформацшна система управлтня промисловим тдприемством
Велика штегрована система пщприемства повинна реалiзувати юлька груп завдань: методолопчш, що складають основу автоматизованого управлшня; iнформацiйнi, за допомогою яких система забезпечуе формалiзацiю документообiгу в створенш i веденнi едино! нормативно! бази; кадров^ що забезпечують набiр, навчання, переподготовку кадрiв для освоення й експлуатацГ! дано! системи; технiчнi, що забезпечують набiр, проектування, монтаж, налагодження i технiчне обслуговування обчислювально! техшки, засобiв зв'яз-ку i передачi даних; програмнi, що забезпечують вибiр, розробку, придбання i супровiд програмних засобiв для функцiонування iнформацiйних i технологiчних процесiв у велиюй штегрованш системi; технологiчнi, що забезпечують вибiр, розробку i впровадження тех-нологш обробки iнформацiйних потоюв.
Наявнiсть на великому багатопрофшьному про-мисловому пщприемсга iнформацiйно! системи уп-равлiння потребуе !"! поетапного iмплементування та системного мислення. Для того, щоб велика штегрована шформацшна система пщприемства була спро-можна забезпечити потрiбну ефектившсть управлiння, усi !! елементи (локальш обчислювальнi мережi окре-мих пщроздЫв) необхiдно iнтегрувати по вертикалi та по горизонталi.
Вертикальна штегращя забезпечить зв'язок пла-нових, диспозитивних (диспетчерських) та виконавчих систем. При цьому плановi системи утворюються на адмшстративному рiвнi управлiння i сприяють прий-няттю довгострокових рiшень щодо структури i стра-тегiй розвитку профiлiв дiяльностi пiдприeмства. Вони призначеш для створення та оптимiзацi! ланок лопс-тичного ланцюга. Для планових систем характерна па-кетна обробка задач.
Дiяльнiсть диспозитивних систем спрямована на прийняття ршень в середньо- i короткостроковому перюдь Цi системи спрямованi на забезпечення нала-годжено! роботи пiдроздiлiв пщприемства, вони утворюються на рiвнi управлшня окремими пщроздшами. Йдеться про розпорядження внутрiзаводським транспортом, запасами готово! продукцп, забезпеченням матерiалами, запуском замовлень у виробництво. Де-яю задачi можна обробляти в пакетному режим^ iншi потребують iнтерактивно! обробки через необхщшсть використовувати в управлшш якомога бшьш актуальнi данi. Диспозитивна система пщготовлюе всi вихiднi дат для прийняття ршень i фшсуе актуальний стан системи у базi даних.
Дiяльнiсть виконавчих систем спрямована на ви-конання повсякденних справ. 1х доцшьно використовувати на адмшстративному та операцiйному рiвнях
управлшня. Для цих систем важлива швидюсть обробки i фiксування фактичного стану без затзнення, тому вони повинш працювати в iнтерактивному ре-жимь
Горизонтальна iнтеграцiя забезпечуе зв'язок ок-ремих комплексiв задач в диспозитивних i виконавчих системах. Головна роль належить диспозитивним системам, яю визначають вимоги до вщповщних виконавчих систем.
Висновки. Таким чином, iмплементування штег-ровано! iнформацiйно! системи в управлшня промисловим пщприемством надасть певш переваги: бшьша швидюсть обмшу iнформацiею м!ж пiдроздiлами; зменшення юлькосп помилок в обл!ку; зменшення обсягу непродуктивно!, «паперово!» роботи; сполу-чення розрiзнених iнформацiйних блоюв. Усе це в подсумку дозволить бшьш ефективно впроваджувати iнновацiйно-логiстичнi пщходи до управлшня д!яль-носи промислового пщприемства та оптимiзацi1 вит-ратами.
Список використаних джерел
1. Амитан В.Н. Логистизация процессов в орга-низационного-экономических системах / В.Н. Амитан, Р.Р. Ларина, В.Л. Пилюшенко; НАН Украины, Институт экономико-правовых исследований. — Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2003. — 73 с.
2. Амоша А. И. Пути снижения затрат в организации логистической деятельности субъектов хозяйствования региона / А.И. Амоша // Маркетинг i л: зб. наук. пр. Сер!я «Економша». — Донецьк, ДонДУУ, 2004. — Т. V, вип. 42. — С. 5-13.
3. Амоша А.И. Каноны рынка и законы экономики: Кн.6. Прикладной социально-экономический анализ / А.И. Амоша, Е.Т. Иванов, С.Е. Иванов; НАН Украины, ИЭП НАН Украины. — Донецк, 2003. — 596 с.
4. Андрушюв Б. М. 1нновацшно-комплексш шляхи розвитку малого пщприемництва / [Б. М. Андрушюв, Ю. Я. Вовк, 1.Ю. Крамар та ш.]. — Тернопшь: ТНТУ !м. 1вана Пулюя, 2011. — 340 с.
5. Андрушюв Б. М. Основи оргашзацп пщприе-мницько! д1яльносп або Абетка для пщприемця: нав-чальний поабник / [Б. М. Андрушюв, П. Д. Дудюн, Ю. Я. Вовк, I. I. Стойко та ш.]. — Тернопшь : ТНТУ,
2010. — 300 с.
6. Андрушюв Б. М. Корпоративна культура / Б. М. Андрушюв, С. П. Черничинець. — К. : Кондор,
2011. — 528 с.
7. Андрушюв Б.М. Про кризу взаемовщносин у загальнш теорп криз / Б. М. Андрушюв, Н. Б. Кирич, I. П. Овчук // Регiонапьна економ^. — 2008. — №8. — С. 122—134.
8. Асаул А. Формування швестицшного ктмату / А. Асаул // Економ^ Укра1ни. — 2002. — № 4. — С. 83-87.
9. Белопольский Н.Г. Перебороти системну кризу / Н.Г. Белопольский // Менеджер. — 2006. — №2(36). — С.106-111.
10. Вайнштейн Г. От новых технологий к «новой экономике» / Г. Вайнштейн // Мировая экономика и международные отношения. — 2002. — № 10. — С.22-29.
11. Василенко В. А. Стратепчне управлшня / В. А. Василенко, Т.1. Ткаченко. — К.: ЦУЛ, 2003. — 396 с.
12. Виханский О. С. Стратегическое управление / О. С. Виханский. — М.: Гардарики, 2000. — 296 с.
13. Волонцевич С.О. Оптимiзацiя структури ви-трат тдприемства у довготривалому перiодi / С. О. Волонцевич // Вюник соцiально-економiчних досль джень. — 2004. — Вип. 18. — С. 57.
14. Гохберг Л. Инновационные процессы: тенденции и проблемы / Л. Гохберг, И. Кузнецова // Экономист. — 2002. — № 2. — С. 50-59.
15. Градов А.П. Экономическая стратегия фирмы / А.П. Градов. — СПб., 1995. — 410 с.
16. Денисенко М. Можливосп активiзацil швес-тування в сучасних умовах / М. Денисенко // Еконо-мжа Украши. — 2003. — № 1. — С.28-32.
17. Ерохин С.А. Инновационная модель промышленного роста / С.А. Ерохин // Актуальш проб-леми економжи. — 2002. — № 12. — С. 3-7.
18. Економ^ i маркетинг виробничо-тдприем-ницько1 дiяльностi / за ред. проф. Перерви П.Г., проф. Гаврись О.М., проф. Погорелова М.1. — Харюв: НТУ «ХПГ», 2004. — 640 с.
19. Економ^ виробничого тдприемства / за ред. Й.М. Петровича. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. — 405 с.
20. Закон Украши: «Про шновацшну дiяльнiсть» (1 ачня 2003 р).
21. Захарченко В.И. Экономический механизм процесса нововведений / В.И. Захарченко. — Одесса: ОИУМ, 2002. — 278 с.
22. Гнновацшна пол^ика / Б. М. Андрушюв, Ф. В. Бортняк, Ю. Я. Вовк та ш ; за заг. ред. Б. М. Андрушюва. — Тернопшь: ТзОВ "Терно-Граф", 2012. — 484 с.
23. 1гнатьева 1.А. Методолопчт основи об'ектно-цшьового пiдходу формування i реатзацп стратеги ро-звитку пiдприемств виробничо1 сфери / 1.А. 1гнатьева // Вюник укра1нського державного унiверситету водного господарства та природокористування. — Рiвне, 2003. — С. 504-509.
24. Глляшенко С.М. Управлiння шновацшним ро-звитком: проблеми, концепцп, методи: навч. поаб. / С.М. Глляшенко. — Суми: ВТД «Ушверситетська книга», 2003. — 278 с.
25. Кирич Н.Б. Збалансовашсть системи показ-ниюв у формуваннi стратеги розвитку органiзацiй, пщ-приемств — як метод стабМзацп економiки Укра1ни / Н.Б. Кирич // Схщ — 2007. — №3 (81). — С. 101-103.
26. Кирич Н. Б. Теоретичш та прикладш мехаш-зми управлшня стратепею пiдвищення господарсько-фшансово1 стабiльностi пiдприемства / Н. Б. Кирич // Економ^: проблеми теорп та практики. — 2008. — № 3. — С. 136-142.
27. Кирич Н.Б. Аналггичш аспекти впровадження ново'1 eK0H0Mi4H0Ï стратеги тдвищення господарсько-фiнансовоï стабiльностi переробних тдприемств / Н. Б. Кирич // Економ^ промисловостi Укра1ни: зб. наук. пр. - К.: РВПС Украши НАН Украши, 2007. -С. 50-57.
28. Князiвська О. В. Концепцiя рециклювання в стратег^ лопстики / О.В. Князiвська // Вюник нацiо-нального унiверситету «Львiвська полггехшка». — 2003. — № 472. — С.250-256.
29. Концепцiя державно'1 промислово'1 полiтики Укра1ни / М.Г. Чумаченко, О.1. Амоша, М.1. 1ванов та iн. — Донецьк: 1ЕП НАН Укра1ни, 2000. — 424 с.
30. Ландик В.И. Инновационная стратегия предприятия: проблемы и опыт их решения: моногр. / В.И. Ландик. — К.: Наук. думка, 2003. — 364 с.
31. Ларша Р.Р. Репональш лопстичш системи (формування, управлшня та стратепя розвитку) / Р.Р. Ларша; НАН Украши, 1нститут економжо-правових дослщжень. — Донецьк: Изд. «ВИК», 2004. — 372 с.
32. Ларша Р.Р. Керування витратами в репональ-них системах за допомогою лопстично-контролшго-вого пщходу / Р. Р. Ларша // Науковий вюник нацiо-нального гiрничого унiверситету. — 2004. — №8. — С.69-73.
33. Лозинська М.Ю. Впровадження новгтшх iн-формацiйних систем управлшня пщприемством як умова досягнення конкурентно'! переваги / М.Ю. Лозинська // Вюник нацiонального ушверситету «Львiв-ська полiтехнiка».— 2003. — № 472. — С. 282-287.
34. Орлик О.В. Ощнка та вибiр ращонального ва-рiанту використання швестицшних засобiв / О.В. Орлик // Вюник соцiально-економiчних дослщжень. Вип.18. — Одеса: ОДЕУ, 2004. — 289 с.
35. Попко О.В. Економiчнi аспекти ощнки ефек-тивностi експлуатацiйних витрат засобiв лопстично1 iнфраструктури виробничого пiдприемства / О.В. Попко // Вюник нацiонального ун-ту «Львiвська полi-технiка». — 2003. — № 472. — С. 354-358.
36. Радецька О. О. Роль лопстичних витрат у пщ-вищенш конкурентоспроможностi продукцiï / О.О. Радецька // Вюник Технологiчного унiверситету По-д1лля. Економiчнi науки. — 2003. — № 5, ч.2, т.2. — С. 189-191.
37. Развитие промышленного производства: проблемы и решения / А.И. Амоша, Н.И. Иванов, Л.Т. Хижняк и др. / под ред. Н.И. Иванова. — К.: Наукова думка, 2003. — 337 с.
38. Турило А.М. Управлшня витратами пщприем-ства / А.М. Турило, Ю.Б. Кравчук, А. А.. Турило. — К.: Центр навчально'1 лггератури, 2006. — 120 с.
39. Федулова Л. 1нновацшний менеджмент в Ук-раш: проблеми та шляхи формування / Л. Федулова // Економют. — 2002. — № 2. — С.52-54.
40. Хаджинова О.В. Лопстична стратегiя управлшня витратами великого багато профильного промислового пщприемства: дис. на здобуття наукового сту-пеня канд. екон. наук / О.В. Хаджинова. — Донецьк, 2006. — 214 с.
41. Хаджинова О. В. Лопстична стратепя шнова-цшного розвитку багатопрофшьних пщприемств / О.В. Хаджинова // Менеджер. — 2006. - № 2. — С.35-44.
42. Шерстюк Р.П. 1нновацшш шляхи активiзацiï природоохоронного провайдингу в умовах тдприемства (бвропейсью акценти) / Р. П. Шерстюк. — Тернопшь: ТзОВ Терно-граф, 2011. — 576 с.
