CC BY
25
Похил В.1., кандидат с.-г. наук, доцент © Похил О.М., кандидат с.-г. наук, доцент Днтропетровський державный аграрный утверситет
ПСТОЛОГ1ЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ШК1РИ ЧИСТОПОРОДНИХ ЯГНЯТ АСКАШЙСЬКО! М'ЯСО-ВОВНОВО1 ПОРОДИ ТА IX ПОМ1СЕЙ З
ПОРОДОЮ ОЛ1БС
Наведет дат динамжи г1столог1чних особливостей шюри тддослгдних груп молодняку в р1зт вжовг перюди. Досл1дженнями встановлено, що пом1с1, отримат в1д схрещування баратв породи ол1бс з матками днтропетровського типу аскантськог м'ясо-вовновог породи, за товщиною шюри достовгрно поступаються чистопородним однолгткам у вс вжовг перюди, що тдтверджуеться товщиною етдермюу, тлярного та ретикулярного шар1в.
Шзнання процеав розвитку шюряного i вовнового no^rniB i факторiв, яю впливають на ix будову в pi3m вiковi перюди, мае велике значення для теорп та практики вiвчарства, вовнопереробноi та шюряно].' промисловостi. У зв'язку з цим вивчення пстогенезу шкiри та ii поxiдниx (волосяних фолiкулiв та залоз) в онтогенезi овець i визначення ix значення в селекцшнш роботi, на сучасному етапi набувае все бшьше значення. На це вказували як корифеi' зоотеxнiчноi' науки, так i дослiдники нашого часу.
Проведена велика кшькють дослiджень з вивчення морфолопчних особливостей шкiряно-волосяного покриву овець в породному i вжовому аспектi [2, 3]. В цих та шших роботах також було показано, що помюям I поколшня, отриманим вiд схрещування рiзниx порщ, притаманний промiжний тип морфологiчноi структури шкiри, iнколи з деякими вщхиленнями вiд середнix величин порiд, яю беруть участь у сxрещуваннi.
Велику увагу в селекцiйнiй роботi заслуговують вiвцi породи олiбс, завезенi в нашу кра].'ну з Канади. Тварини ще].' породи вiдрiзняються значною плодючютю, полiестричнiстю, скоростиглiстю i можуть устшно використовуватися для схрещування з мшцевими породами овець з метою покращення кiлькiсниx та якiсниx показникiв м'ясно' продуктивностi. У зв'язку з цим назрша необxiднiсть у вивченнi бюлопчних i господарсько-корисних ознак помiсниx овець. В даний час це питання практично не вивчене та не висв^лене у л^ературь
Метою дослвджень було вивчення морфологiчноi будови шюри, змши будови секреторних вiддiлiв та встановлення динамжи ii морфогенезу з вжом у овець рiзного походження.
Матер1али i методи дослщжень. Експериментальш дослiдження проводилися на базi ТОВ „Шаролезька вiвця" Новомосковського району Д^^о^тров^^ областi. Штучне осiменiння двох груп маток, в кшькост 300
© ПохилВ.1., Похил О.М., 2008
139
голiв у кожнш, було здшснено баранами-плщниками породи олiбс канадсько! селекцп та днiпропетровського типу асканшсько! м'ясо-вовново! породи. В результат проведено! роботи вiд пiддослiдного поголiв'я маток був отриманий чистопородний та помюний молодняк.
Вивчення пстолопчно! будови шюри здiйснювали по зразкам, взятим шляхом бюпси в дiлянцi правого боку на вщсташ 10 см вщ верхнього кута лопатки у трьох тварин кожно! групи.
Приготування вертикальних i горизонтальних зрiзiв, а також вс дослiдження проводили згщно з методиками Н.А. Дюмщово!, £.П. Панфшово!, G.C. Суслшо! [1] та Г.Д. Каци [3]. Зрiзи готували на заморожуючому мiкротомi, пiсля попереднього ущшьнення в желатинi.
Горизонтальнi зрiзи робили паралельно поверхнi шкiри на рiвнi залягання сальних залоз, товщиною вiд 10 до 20 мжрон. Вивчали гiстологiчнi препарати на мжроскош типу МБ-30С.
На вертикальних зрiзах визначали загальну товщину шкiри та ll шарiв, глибину зони секреторного вщд^ (потових та сальних залоз). Вимiрювання проводили 10-кратно, за допомогою окулярно! лiнiйки з наступним перерахунком в мiкрометри.
Результати дослщжень. Нами проведет дослщження з визначення товщини шкiри та ll шарiв у ярок рiзного походження залежно вщ вiку (табл. 1). Морфогенез шюри свщчить про те, що дана структура повною мiрою сформувалася у овець дослщних груп в процес ембрiогенезу. Значних змiн товщини шарiв шкiри в постнатальний перiод не вщбуваеться.
Нами вiдмiченi деякi особливост в морфогенезi шкiри дослiдних ярок в рiзнi вiковi перiоди. В постнатальний перюд значна змiна товщини шюри вiдмiчаeться вiд народження до вщлучення. Так у чистопородних ярок постнатальний морфогенез шюри до вщлучення становить - 7,4 %. У помюних ярок товщина шюри та ll шарiв до вiдлучення збшьшилась на 6,5 %.
Збiльшення загально! товщини шкiри вiдбуваeться одночасно iз морфофункцiональними змiнами ll основних шарiв. Найбiльшi змiни в дермi проходять в пiлярному шарi.
Нами встановлено, що суттeвi змiни пiлярного шару проходять у чистопородних ярок, де вщ народження до вщлучення товщина пшярного шару збшьшилася на 6,4 %. У помшних ярок дана закономiрнiсть характеризуеться меншим рiвнем збшьшення товщини пiлярного шару.
На нашу думку це пов'язано з тим, що батьювська основа - порода олiбс мае здебшьшого вовну 60 якоси, i характеризуеться бiльш тонкою шюрою. В наступнi вiковi перюди збiльшення товщини шкiри та ll шарiв пов'язано з iнтенсивнiстю обмшних процесiв в органiзмi.
Розглядаючи вщмшност за товщиною шкiри та ll шарiв мiж дослiдними групами, слщ вiдмiтити, що при народженнi помiсi за олiбсом поступаються чистопородним однол^кам на 11,8 %.
Дана закономiрнiсть характерна для всiх вiкових перiодiв, де чистопороднi ярки перевищують помюних однолiток при вiдлученнi - на 12,7
140
%. У вщ 12 мюящв рiзниця декшька зменшуеться i складае 12,4 %. Рiзниця високо вiрогiдна (Р>0,999).
Таблиця 1
Товщина шкчри та 1*1 шар1в у ярок, мкм
В1к м1с Групи Загальна товщина шшри Х ± Ешдерм1с Товщина шар1в дерми Коефщен тсшввщно шення ПР
шлярний (П) ретикулярний (Р)
Х ± % Х ± % Х ± 5^ %
При народже-нш АД х АД 2670,5±41,6 *** 20,5±0,43 0,8 1740±30,0 *** 65,2 910±19,3* 34,0 1,91
ОЛ х АД 2388,0±39,8 20,0±0,24 0,8 1531±15,4 64,1 837±26,5 35,1 1,83
АД х АД 2867,0±13,9 *** 21,0±0,23 0,7 1852±9,5 *** 64,6 994±7,9 *** 34,7 1,86
ОЛ х АД 2543,5±28,2 20,5±0,36 0,8 1613±34,9 63,4 910±20,2 35,8 1,77
АД х АД 3018,0±24,5 *** 23,0±0,43 ** 0,8 1965±14,3 *** 65,1 1030±15,1 *** 34,1 1,91
ОЛ х АД 2684,0±38,9 21,0±0,57 0,7 1741±27,3 64,9 922±18,4 34,4 1,89
За даними багатьох вчених, на товщину шюри впливае напрям продуктивностi. Помiсi мають бiльш тоншу тканину шкiри, що характерно для тонкорунних порiд овець та !х помiсей. Товщина шюри ярок днiпропетровського типу вiдповiдае видовим особливостям, характерним для натвтонкорунних овець. Дослщження шарiв шкiри пiдтверджуе ту закономiрнiсть, що зi змiною загально! товщини, змiнюеться i товщина И шарiв.
Дану особливiсть пiдтверджуе корелятивний аналiз. Пiлярний шар позитивно корелюе iз загальною товщиною шкiри, як у чистопородного молодняку, так i у помюних однолiток в рiзнi вiковi перiоди i складае г - +0,657-0,821. Нижчий корелятивний взаемозв'язок у ретикулярного шару, який в бшьшш мiрi реагуе на дш рiзноманiтних паратипових факторiв. Коефiцiент кореляцп характеризуеться середнiми показниками i знаходиться на рiвнi +0,394-0,489.
В цшому слщ вiдмiтити, що на основi отриманих результата основний рiст тканини шкiри проходить у пренатальний перюд розвитку. Незначний морфогенез шкiри в постнатальний перiод розвитку пов'язаний iз впливом рiзних паратипових факторiв.
Овчини е важливою технологiчною сировиною. Тому показник мщност дерми вивчали багато вчених, в тому чи^ Г.Д. Каци [3], який цей показник визначав коефщентом стввщношення товщини пшярного до ретикулярного шарiв. Чим ближче стввщношення до одинищ, тим мщшше дераа.
141
Нашими дослщженнями встановлено, що даний коефщент у чистопородного молодняку знаходиться на piBHi 1,82-1,91, проти 1,77-1,89, який характеризуе помюних однол^ок. Враховуючи дану особливiсть, слщ вiдмiтити, що дерма помiсного молодняку характеризуемся бiльшою мiцнiстю порiвняно з чистопородними однол^ками.
Вовнова продуктивнiсть овець рiзного напряму залежить не тшьки вiд морфогенезу тканини шкiри, але й вiд структури секреторного вщдшу в нiй. Вивчення особливостей морфометри залозистого апарату мае значне теоретичне i практичне значення для подальшого отримання вiд овець високояюсно! сировини (шкiра, вовна).
Вiковi та сезонш змiни сальних залоз у овець рiзних порiд в постнатальний перюд вивчали Н.А. Дiомiдова [2], Л.А. Родимша, [4] та iн. Вони вважають, що з вiком розмiр сальних залоз збiльшуеться, а 1х будова -ускладнюеться, пiдкреслючи неоднакову штенсившсть розвитку сальних залоз у тварин, яю ростуть в рiзнi вiковi перiоди i вказують на наявшсть породних вiдмiнностей в 1х розмiрах.
Нашими дослiдженнями встановлено глибину зони секреторного вiддiлу шкiри та li товщину у всiх дослщних груп овець в рiзнi вiковi перiоди. Данi наведенi в табл. 2.
Таблиця 2
Х +
лнбнна зони секреторного в1дд1лу шкчрн, мкм, л —
Вш м1с АД х АД ОЛ х АД
Сальш залози Потов1зало зи Сальш залози Потов1зало зи
нижня границя товщина зони нижня границя товщина зони
При народженш *** 624±24,3 389±24,2 *** 1698±36,2 421±14,3 339±17,1 1488±37,4
4 *** 596±22,8 391±16,4 *** 1882±21,8 438±15,1 360±13,0 1605±17,7
12 *** 667±25,2 ** 459±18,4 *** 1986±34,5 489±19,7 382±17,2 1789±24,1
Визначивши породнi розбiжностi за глибиною залягання i товщиною зони секреторного вiддiлу сальних залоз, ми встановили, що з вжом вiдбуваeться збiльшення даних показниюв у всiх дослiдних ярок. Враховуючи породш особливостi, слiд вiдмiтити, що у чистопородних ярок при народженш нижня границя розмщення сальних залоз знаходиться на рiвнi 624±24,3 мкм, що на 203 мкм глибше, шж у помiсних ярок. Ця особливiсть зберiгаeться у всi вiковi перiоди.
Глибина зони сальних залоз мало впливае на 1х секреторну дiяльнiсть. Бiльш значний вплив мае товщина ще! зони. Сумарна секреторна дiяльнiсть сальних залоз, враховуючи товщину зони, бшьш вiдмiчена у чистопородних
142
овець. noMici поступаються cboïm однол^кам за товщиною зони секреторного вщдшу сальних залоз на 130- 170 мкм, або 8-15 %.
Сумарна секреторна дiяльнicть сальних залоз залежить не тшьки вщ товщини зони секреторного вiддiлу, але й вiд кiлькocтi сальних залоз в нш. Секреторна зона помюей мае бiльш розгалужену систему залоз i на одиницю плoщi шюри ïx бiльше.
Кiлькicть потових залоз вщповщае кiлькocтi первинних фoлiкулярних структур дерми. Глибина розмщення потових залоз пов'язана з довжиною волосяних фoлiкулiв основного волосся, загальною густотою вовни i виражешстю cпoлучнoтканиннoï основи шюри. Чим густше вовна, тим глибше опускаються пoтoвi залози, рoзмiщуючиcь горизонтально тд ними i в той же час формують ïï рихлють, меншу щiльнicть.
Нашi дocлiдження показали, що глибина залягання потових залоз змшювалась зi змiнoю товщини пшярного шару шюри: чим бшьша товщина пшярного шару, тим глибше залягають пoтoвi залози.
Секреторний вiддiл потових залоз у вЫх дocлiдних груп вiдiграе термoрегуляцiйну функцiю i розмщуеться на рiзних рiвнях дерми, залежно вiд вiку. Характерна закoнoмiрнicть та, що iз збiльшенням вiку пoтoвi залози опускаються до рiвня первинних фoлiкулiв. Рiзниця за глибиною розташування потових залоз у дocлiдних групах становить 11,0-17,3-9 % залежно вщ вшу, на користь днiпрoпетрoвcькoгo типу.
В цшому слщ вщм^ити, що проведення гicтoлoгiчних дocлiджень морфогенезу шарiв шкiри, а також розвитку структурних складових секреторного вiддiлу дае можливють проводити cелекцiйнo-племiнну роботу при вiдбoрi тварин за напрямом прoдуктивнocтi та яюстю вироблено1' продукци.
Висновки.
1. За товщиною шюри пoмici дocтoвiрнo поступаються чистопородним oднoлiткам при народженш на 11,8 %. Дана закoнoмiрнicть характерна для вciх вiкoвих перioдiв, де чиcтoпoрoднi ярки за цим показником перевищують пoмicних oднoлiтoк на 12,7 та 12,4 %, що пщтверджуеться товщиною епщермюу, пiлярнoгo та ретикулярного шарiв.
2. У чистопородних ярок при народженш нижня границя розмщення сальних залоз знаходиться на рiвнi 624±24,3 мкм, що на 203 мкм глибше, шж у помшних ярок. Ця ocoбливicть збершаеться у вci вiкoвi перioди. Пoмici поступаються сво1'м oднoлiткам i за товщиною зони секреторного вщд^ сальних залоз на 130- 170 мкм, або 8-15 %.
3. Рiзниця за глибиною розташування потових залоз у дослщних групах становить 11,0-17,3-9 % в залежност вщ в^, на користь дшпропетровського типу.
Лггература
1. Диомидова Н.А., Панфилова Е.П., Суслина Е.С. Методика исследования волосяных фолликулов у овец. - М.: Колос, 1961 - 68 с.
143
2. Диомидова Н.А. Особенности внутриутробного развития волос у диких и домашних животных // Закономерности развития кожи и шерсти у овец. - М.: Наука, 1965. - С. 5-25.
3. Кацы Г.Д. Кожа млекопитающих: теория и практика. - Луганск: Русь, 2000. - 144 с.
4. Родимина Л.А. Возрастные и сезонные особенности свойств шерсти, шерстного жира (воска) и пота у овец волгоградской породной группы.: Автореф. дис...канд. с.-х. наук: 06.02.04 / Всесоюзный научно-исследовательский институт животноводства. - Дубровицы, 1981. - 22 с.
Аннотация В.И. Похнл, Е.Н. Похнл.
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ КОЖИ ЧИСТОПОРОДНЫХ ЯГНЯТ АСКАНИЙСКОЙ МЯСО-ШЕРСТНОЙ ПОРОДЫ И ИХ ПОМЕСЕЙ С ПОРОДОЙ ОЛИБС
Приводятся данные динамики гистологических особенностей кожи подопытных групп молодняка в различные возрастные периоды. Исследованиями установлено, что помеси полученные путем скрещивания баранов породы олибс с матками днепропетровского типа асканийской мясо-шерстной породы по толщине кожи достоверно уступают чистопородным сверстникам во все возрастные периоды, что подтверждается толщиной эпидермиса, пилярного и ретикулярного слоев.
Стаття надшшла до редакцИ 20.09.2008
144
