CC BY
20
УДК 334.758.4:332.12 doi: 10.15407/econindustry2017.03.130
Марина Вггалнвна Мельникова,
д-р екон. наук, доцент 1нститут економжо-правових дослiджень НАН Украни 03057, Украша, м. Кт'в, вул. Желябова, 2 E-mail: marvit1511@gmail.com;
Костянтин Васильович Косицький 1нститут економши промисловосп НАН Украни 03057, Украша, м. Кт'в, вул. Желябова, 2 E-mail: kvkositsskiy@gmail.com
ФОРМИ УЧАСТ1 ПРОМИСЛОВИХ ХОЛДИНГ1В У СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОМУ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРП
Статтю присвячено проблемам учасп великих тдприемств i об'еднань, у тому чист промислових холдингiв, у забезпеченн соцiально-економiчного розвитку територп. Охарактеризовано функцюнальну роль великого бiзнесу у структурi нацюнально' еко-номiки, включаючи сприяння виршенню завдань розвитку територп. Визначено форми прямо'' та непрямо'' учасп великого бiзнесу згiдно з принципами сотально' вщповща-льностi та сощального партнерства. Взаeмодiя влади i бiзнесу для вирiшення сотально-економiчних завдань розвитку територп здiйснюeться iз застосуванням механiзму, який включае органiзацiйнi форми, методи й шструменти. Обгрунтовано доцшьнють комплексного використання форм учасп промислових холдингiв у забезпеченнi сощально-економiчного розвитку територп'.
Ключовг слова: промисловий холдинг, соцiально-економiчний розвиток територп, форми учасп в розвитку територп.
JEL: D64, R58.
Великий бiзнес е невщ'емним атрибутом економiчного розвитку. Вiн представлений тдприемствами та об'еднан-нями в рiзних галузях економiки, однак переважна частина з них здшснюе дiяль-нють у промисловому секторi. За даними Державно' служби статистики Укра'ни, на частку великих тдприемств та об'еднань у промисловому секторi припадае близько трьох чвертей вироблено'' продукций бшьш нiж половина працюючих i двi третини валових каттальних iнвестицiй у розвиток виробництва [1, с. 179-183]. Великими промисловими тдприемствами та об'еднаннями Ки'всько'', Дтпропе-тровсько'', Полтавсько'', Харювсько'', До-нецько'' та Лугансько'' областей виробля-еться бшьше половини реалiзованоi про-дукцп та на них зайнято вщ третини до половини вiд загально'' кiлькостi працюючих, а також припадае вщ 40 до 65%
валових каттальних швестицш [1, с. 195197]. За даними Державно'' фюкально'' служби, у 2016 р. перша сотня великих платниюв податюв включала: 33 пщпри-емства енергетично'' галузi, 9 тд-приемств прничо-металургшного комплексу, чотири хiмiчних, три харчових та два машинобудiвних тдприемства. Практично всi зазначенi тдприемства входять до об'еднань холдингового типу (промислових холдинпв), зокрема НАК «Нафто-газ Укра'ни», ДТЕК, Метшвест, ПАТ «Оболонь», ПАТ «Укрстальконструктя». Це свщчить про 1'х значну роль у форму-ваннi основних економiчних показникiв нацюнально'' економiки та окремих регь онiв, що, у свою чергу, впливае на сота-льно-економiчний розвиток територп 'х розташування (присутносп), зокрема за рахунок реалiзацii пол^ики корпоративно'' сотально'' вiдповiдальностi та вико-
© М.В. Мельникова, К.В. Косицький, 2017
-Економжа промисловост1 Economy of Industry-
130 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2017, № 3 (79)
ристання механiзмiв сощального партнерства. Тому доцшьною е оцiнка вказа-ного впливу бiзнесу на розвиток територп присутностi та пошук шструменпв управлiння для досягнення максимального позитивного ефекту в перюд стабшь-ностi та зростання, а також м^мзацп негативних наслiдкiв у кризовий перюд. Особливо актуальним е вивчення можли-востей залучення великого бiзнесу, зок-рема об'еднань холдингового типу про-мислового сектору (промислових холди-нгiв), до вирiшення проблем сталого роз-витку територп присутностi в економiч-ному, соцiальному й еколопчному аспектах.
Проблематика впливу великого бiз-несу на розвиток територп, включаючи питання, пов'язанi з сощальною вщповь дальнiстю бiзнесу та сощальним партнерством, е предметом дослщження в^-чизняних та зарубiжних фахiвцiв, зокре-ма [2-11].
Так, С.А. Квггка [2] розглядае основы пiдходи до взаемодп держави та бiз-несу i стверджуе, що в украшських реаль ях найбшьш прийнятним е компаративь стський пщхщ, який дозволяе розглядати державу як окрему корпоращю, що мае вщмшносп вiд бiзнес-структур, але бу-дуе з ними партнерсью вiдносини.
Н.В. Сментина [3] визначае, що мь сцевий сощальний розвиток, який вклю-чае змiцнення конкурентно'!' позицп територп, активiзацiю економiчного зростання та тдвищення добробуту населення, нерозривно пов'язаний iз здiйсненням стратегiчного партнерства трьох суб'-ектiв нацюнально1 економши: влади, бiз-несу та громади. Це партнерство здшс-нюеться за допомогою утворення агенцiй регiонального розвитку, як е посередни-ками мiж приватним i громадським секторами певно1 територп та намiрами влади до соцiально-економiчного розвитку ще1 територп.
Л.С Мошкова [4] розробила меха-нiзм управлiння розвитком партнерських
вiдносин бiзнесу та влади на територп присутносп, що базуеться на виявленш й урахуваннi територiальних особливостей, партнерсько1 взаемодп учасникiв, розвитку шституцшного середовища, забезпе-ченнi взаемовипдного спiвробiтництва стратегiчних партнерiв. Сформовано квадромодель ефективних партнерських вщносин бiзнесу та влади, засновану на визначенш вигiд учасникiв, фокусуваннi зусиль на залученш iнвестицiй, форму-ванш iнститутiв розвитку, впровадженнi iнновацiй для активiзацii процесiв взаемодп учасниюв проектiв, спрямованих на забезпечення стшкого та гармонiйного розвитку територп.
1.Ю. Беляева, О.В. Данилова [5] пропонують за результатами оцiнки плюралютично1 та неокорпоративсько1 моделi впливу влади на дiяльнiсть бiзне-су формувати спещальш комюп з пред-ставникiв влади, бiзнесу та громади на державному, региональному та мiсцевому рiвнях, яю забезпечуватимуть плануван-ня i реалiзацiю заходiв щодо розвитку територп на засадах сощально1 вщповь дальностi бiзнесу.
К.Д. Копитова [6] пiдкреслюе, що участь великого бiзнесу в розвитку соць ально1 сфери територп супроводжуеться зростанням як бюджетсв соцiальних про-грам, так i взаемних очшувань органiв регюнально1 та мюцево1 влади й бiзнесу. При цьому потрiбне запобiгання поси-ленню тиску на тдприемницький сектор з боку оргашв влади, що дозволить тд-тримувати ефектившсть соцiальних про-грам бiзнесу.
О.С. Галушко [7] пропонуе форму-вання та використання законодавчо1 бази в ролi важеля, який спонукае власниюв пiдприемств реалiзувати соцiально спря-мованi програми з вiдповiдним фшансу-ванням. Автор вважае, що Податковий кодекс Украши мае положення, як сти-мулюють пiдприемства здiйснювати бла-годiйну дiяльнiсть, розвивати соцiальну сферу. Крiм того, в роботi пропонуеться
використовувати локальш показники со-цiальноi вщповщальносп, що дозволить достовiрно оцiнювати вщповщшсть дiя-льностi пiдприемств соцiальним стандартам.
М. Кггмюллер [8] визначае еконо-мiчнi перспективи соцiальноi вщповщальносп для безпосереднiх учасникiв цьо-го процесу. Б. Хостед [9] розглядае кор-поративну сощальну вiдповiдальнiсть багатонащональних пiдприемств у стра-тегiчному й шституцшному аспектах.
В.А. Евтушенко [10] дослщжуе ш-ституцiйнi форми корпоративно1 соща-льно'! вiдповiдальностi по вщношенню до груп зацiкавлених осiб i пропонуе показники оцiнки використання вщповщних технологiй на пiдставi дотримання мiж-народних стандартiв, розробки стратегий, формування органiзацiйних структур.
Д.С. Лiфiнцев [11] на пiдставi уза-гальнення в^чизняного та зарубiжного досвiду констатуе, що дотримання прин-ципiв корпоративно1 соцiальноi вщповь дальностi впливае на формування та роз-виток зовшшнього i внутрiшнього сере-довища оргашзацп та е невiд'емною час-тиною 11 корпоративно1 культури, яка сприяе стабшьному розвитку компанп, формуванню позитивного iмiджу та довь ри споживачiв.
Таким чином, фахiвцями пщкрес-люеться необхщнють вивчення впливу великого бiзнесу на сталий розвиток територп присутностi, механiзмiв управ-лiння соцiально-економiчним розвитком iз використанням можливостей великого бiзнесу, визначення шляхiв забезпечення ефективного впливу великого бiзнесу на соцiально-економiчний розвиток територп присутностi в умовах регiоналiзацii, розширення методичних засад розробки та реалiзацii пол^ики корпоративноi со-цiальноi вiдповiдальностi та використання механiзмiв соцiального партнерства в контексп сталого розвитку територп присутностi. Тому питання, пов'язанi з вивченням форм участi вiтчизняного ве-
ликого бiзнесу в розвитку територп при-сутностi, потребують подальшого опра-цювання та визначають мету i завдання дослiдження.
Метою статтi е аналiз й узагальнен-ня форм учасп великого бiзнесу взагалi та об'еднань холдингового типу промисло-вого сектору (промислових холдингiв) зо-крема в забезпеченнi соцiально-еконо-мiчного розвитку територii присутностi.
Функцiональна роль великих тд-приемств та об'еднань, включаючи про-мисловi холдинги, у системi нацiональноi економiки Укра1ни визначаеться вирь шенням економiчних, стратегiчних, соць альних i територiальних завдань сталого розвитку та зростання [12, с. 34]. Вирь шення економiчних завдань забезпечу-еться за рахунок виробництва товарiв, послуг, робiт (виробнича функщя), залу-чення та використання матерiальних, трудових, фiнансових, iнтелектуальних ресурсiв (споживча функщя), вивчення ринку та забезпечення реалiзацii вироб-леноi продукцii (реалiзацiйно-маркетин-гова функцiя), генерацii фiнансових по-токiв (фiнансово-iнвестицiйна функцiя), визначення попиту на трудов^ матерiа-льнi, фшансов^ iнформацiйнi й iнтелек-туальнi ресурси, технологи та способи органiзацii виробництва (ресурсно-попи-това функцiя).
Участь у виршенш стратегiчних завдань передбачае розробку й упрова-дження iнновацiй серед тдприемств, по-в'язаних партнерами i конкурентними вiдносинами (iнновацiйна функцiя), формування та тдтримку соцiально-еконо-мiчних iнститутiв (iнституцiйна функцiя), поширення шформацп про особливостi тих або шших секторiв i фрагментiв ринку (шформацшно-сигнальна функцiя), забезпечення едностi економши шляхом проведення мiжгалузевих трансакцiй, оргашзацп товарно-фшансових потокiв, якi пов'язують економiчних агентiв у рiзних секторах ринку та на рiзних територiях (консолiдуюча функцiя).
Виршення сощальних завдань включае забезпечення роботою вщповщ-но до освiти i схильностей та отримання працiвниками та непрацездатними членами !х амей засобiв до iснування, вихо-вання навичок колективно! роботи i реа-лiзацiя потреби у приналежностi до коле-ктиву, до сощально! оцшки особи (функ-цiя працевлаштування), визначення особ-ливостей ринкiв товарiв i ресурсiв, тех-нологiй, технiчних систем, способiв ор-гашзацп виробництва i взаемодп з роб^-никами, акщонерами (пiзнавальна функ-цiя), навчання, закршлення, накопичення i передачу новим i молодим робiтникам вiдповiдних технiчних й економiчних знань, правил, культури, досвщу колек-тивно! роботи i вщпочинку (навчальна функцiя), здобуття окремими роб^ника-ми i колективами виробничих, техшко-технологiчних, оргашзащйно-економiч-них знань, навичок, досвщу роботи, управлшня (освiтня функщя), формуван-ня, закрiплення i розвиток корпоративно! культури, культури репону, загально-людських цiнностей (виховна функцiя).
Участь у виршенш завдань соща-льно-економiчного розвитку територп здiйснюеться за рахунок надходжень по-даткiв i зборiв до мiсцевого, регюнально-го та державного бюджепв, сприяння розвитку мюцево! економiки та вщповщ-но! шфраструктури шляхом оргашзацп взаемодп влади та бiзнесу, розробки i ре-алiзаци полiтики корпоративно! сощаль-но! вщповщальносп та механiзмiв соцiа-льного партнерства.
1нтерес великого бiзнесу до участi в розвитку територп, як вiдзначають фахiв-щ, мае подвiйний характер [3, с. 260; 4, с. 71]. З одного боку, позначаеться його за-щкавлешсть у розвитку мюцево! шфраструктури, полшшенш умов життя пра-цiвникiв та !х сiмей, суспшьного клiмату для пщприемницько! дiяльностi. Усе це скорочуе витрати бiзнесу на самостшне вирiшення даних питань i забезпечуе вщ-творення необхiдних економiчних ресур-
сiв (квалiфiкованих кадрiв, прийнятного стану шфраструктури). З шшого - бiзне-су необхiдно долати певш перешкоди, пов'язанi зi скороченням витрат придбан-ня ресурсiв (доступ до дшянок землi, ко-мунального майна), з отриманням шфор-мацп, рiзних преференцiй.
Розвиток територп присутностi за участю великого бiзнесу здiйснюеться у прямш (соцiальне партнерство) та не-прямiй (соцiальна вiдповiдальнiсть) формах. Пряма форма - сощальне партнерство являе собою оптимально оргашзова-ну й ефективну модель взаемодп та узго-дження iнтересiв оргашв державно! влади, мiсцевого самоврядування та бiзнесу з метою створення умов для розвитку су-спшьства, основними критерiями якого е полшшення якостi життя населення, ш-новацшне зростання й екологiчне благо-получчя [2, с. 170; 4, с 82]. Дiяльнiсть соцiально вiдповiдального бiзнесу надае можливiсть мiсцевим органам влади ви-користовувати вiдповiдний механiзм. Обмш взаемними зобов'язаннями бiзнесу та влади дозволяе регюнальним i мюце-вим органам влади розширити джерела виконання сво!х соцiально-економiчних функцiй та подолати бюджетш обмежен-ня.
Органiзацiйно систему взаемовщ-носин влади та бiзнесу щодо розвитку територп присутностi можна класифшу-вати за видами, рiвнями та формами [13, с. 68]. Форми взаемодп включають: фь нансову, нефшансову та податкову взаемодп, договiрнi вiдносини та мушципа-льне замовлення. У таблиц наведено характеристику форм взаемодп мiж владою та бiзнесом щодо участi в сощально-економiчному розвитку територп, як можуть використовуватися як локально, так i комплексно.
Зазначенi форми взаемодп влади та бiзнесу в розвитку територп присутносп е пщгрунтям для формування в системi управлшня великими пщприемствами та об'еднаннями пщсистеми корпоративно!
Таблиця
Характеристика форм взаемоди м1ж владою та б1знесом щодо ynacmi в соцгально-економгчному розвитку mepumopiï1_
Форма взаемодп 1нструменти здiйснення взаемодп Особливостi здшснення взаемодп
Фшансова взаемодiя Пiльговi швестицп (кредити) Суб'ектом iнвестицiй (кредиту) виступають поте-нцiйнi iнвестори за опосередковано1 участi орга-нiв мiсцевого самоврядування, що передбачае ïx фiнансову участь у прибутку пiдприемств та об'еднань
Податкова взаемодiя Пiльги з оподаткуван-ня прибутку пщприемств Стимулювання фiнансування витрат у розширен-ня: виробництва; невиробничо1 iнфраструктури; малого тдприемництва; зайнятостi iнвалiдiв та пенсiонерiв; благодшно1 дiяльностi в сощально-культурнш та природооxороннiй сферах
Нефшансова взаемодiя Адмiнiстративнi обмеження i штрафи Впливають на фшансовий результат
Договiрнi вiдносини Угода мiж органами мюцевого самовряду-вання та приватними пiдприемствами Спiльне утримання та фшансування об'ектiв соць ально-культурного та побутового призначення i ствпраця при виршенш завдань сощально-економiчного розвитку територп
Мунщи-пальне за-мовлення Доручення органу мс-цевого самоврядуван-ня приватному тдпри-емству виконати роботу (надати послугу) Результати виконання замовлення призначеш для задоволення потреб мiста, пов'язаних iз реалiзацi-ею законодавчо встановлених предмепв ведення мiсцевого самоврядування, i фшансуються за кош-ти мюцевого бюджету та позабюджетних фондiв
1 Складено за даними джерел [4; 6; 13].
сощально'1 вщповщальносп, яка передба-чае забезпечення персоналу адекватними умовами роботи та життя, сощальш шве-стицп в реалiзацiю вiдповiдних проектiв за принципами спшьного фiнансування або благодiйностi. С.В. Коваленко детально аналiзуе розвиток корпоративно1 сощально1 вiдповiдальностi бiзнесу в Укршш на мезо- i макрорiвнi протягом 2010-2014 рр. за такими показниками: витрати на персонал, витрати на вико-нання науково-техшчних робiт, еколопч-ш платежу витрати на благодiйнiсть, по-даток на прибуток [14]. Науковець конс-татуе, що витрати тдприемств на соща-льну вiдповiдальнiсть за останш п'ять рокiв зросли на 30%. У межах загально1 суми таких витрат окремi складовi мають доволi рiзнi темпи зростання. Так, обсяг
податку на прибуток хоча i мав хорошу тенденщю до зростання у 2010-2013 рр., у 2014 р. знизився до рiвня 2010 р. Витрати на науково-техшчш роботи зросли на 14%, витрати на персонал - на 34, витрати на благодшшсть - на 56%. Найви-щi темпи зростання мали мюце в обсягах еколопчних платеж1в - бшьш шж удвiчi порiвняно з 2010 р.
Однак структура витрат суб'екпв господарювання на корпоративну соць альну вщповщальшсть протягом 20102014 рр. залишилась майже без змiн: бь льше 80% складають витрати на персонал, близько 10% - податок на прибуток, близько 5% - iншi види витрат. У результат С.В. Коваленко робить висновок про те, що концепщя корпоративно'!' соць ально'1' вiдповiдальностi поступово розви-
ваеться та стае важливою частиною дiя-льностi суб'ектiв господарювання в Укршш [14]. Слiд погодитися з автором та зазначити, що корпоративна сощальна вiдповiдальнiсть нерозривно пов'язана iз проблемою виконання податкових зо-бов'язань суб'ектами господарювання та наповненням мюцевих бюджепв. Розпо-дiл податкових доходiв мiж рiвнями бюджету вщбуваеться таким чином, що фо-рмування мюцевого бюджету значною мiрою залежить вщ обсягу фонду заро-бпно! плати бюджетоутворюючих суб'-ектiв господарювання Так, зокрема у 2016 р. податок на доходи фiзичних оаб склав 46,3% у структурi мюцевого бюджету.
Вiдповiдно до Податкового кодексу Укра!ни податок на доходи фiзичних осiб (ПДФО) мае сплачуватися за мюцем фь зичного знаходження пращвника, надхо-дити у мюцевий бюджет та використову-ватися на розвиток територп, однак для об'еднань холдингового типу промисло-вого сектору (промислових холдинпв) цього не завжди можливо досягти. Про-мисловий холдинг - це оперативний холдинг, який мае особливосп оргашзацп управлiння фшансовими потоками, що полягають у наявносп единого фшансо-вого центру, який координуе внутршш та зовнiшнi потоки. Саме цей фшансовий центр, зареестрований на вщповщнш те-ритори, вимушений сплачувати ПДФО працiвникiв, якi працюють на його тд-приемствах, розташованих на iнших те-риторiях. В шшому разi у нього виникае заборговашсть за особистим рахунком. У свою чергу, податковi органи на терито-рiях, де розташованi пщприемства холдингу, не очiкують вщ них надходжень. Однак зазначенi пщприемства е переваж-но бюджетоутворюючими, особливо у мономiстах, де ПДФО е найважлившим джерелом наповнення дохщно! бази мс-цевого бюджету. У результат у мономю-тах мае мюце незбалансованiсть мiж ви-датками та доходами бюджету. Тому до-
цшьно вдосконалити процес адмшютру-вання ПДФО, що дозволить пщвищити соцiальну вщповщальшсть бiзнесу за ра-хунок наповнення бюджепв мономiст, на територii яких проживають пращвники пiдприемств холдингу, а також сприяти-ме дотриманню принцитв корпоративно! податково! культури.
Звичайно соцiально вiдповiдальна практика ведення бiзнесу приводить до змщнення репутацií та iмiджу компанií, оскшьки вiдбуваеться: розширення зв'яз-кiв iз мiсцевим спiвтовариством, пiдви-щення лояльносп спiвробiтникiв, полiп-шення фiнансових показниюв, отримання переваг перед конкурентами, вихщ на новi ринки ресурсiв та збуту, розвиток нових навичок й умшь ствроб^ниюв, зниження ризикiв, пщвищення стiйкостi, додатковi можливостi для залучення нових партнерiв [8; 9]. Саме тому менеджмент великих пщприемств та об'еднань, зокрема промислових холдинпв, вибудо-вуе сво! прюритети в iнтересах стiйкостi отримання високих доходiв i, вiдповiдно, соцiально-економiчноí стшкосп тiеí те-риторií, ресурси яко! вiн використовуе.
Найбiльш поширеними е таю на-прями соцiальних програм, якi реалiзу-ються в рамках корпоративно! сощально! вiдповiдальностi:
розвиток персоналу з метою залу-чення й утримання талановитих спiвро-бпниюв (передбачае навчання та профе-сшний розвиток, застосування мотива-цiйних схем оплати пращ, надання ств-робпникам соцiального пакету, створен-ня умов для вщпочинку, пiдтримка внут-ршшх комунiкацiй в органiзацГ!, участь ствробпниюв у прийняттi управлiнських рiшень);
охорона здоров'я забезпечуе ство-рення i пiдтримку додаткових, по вiдно-шенню до законодавчо закрiплених, норм охорони здоров'я i умов безпеки на робо-чих мiсцях;
природоохоронна дiяльнiсть та ре-сурсозбереження - заходи, яю здiйсню-
ються з метою скорочення шкщливого впливу на навколишне середовище;
розвиток мюцево! громади - здшс-нення внескiв у розвиток мюцево! громади шляхом розробки та реалiзацГi соща-льних програм i акцш пiдтримки соща-льно незахищених верств населення, ди-тинства та юнацтва, збереження та роз-витку житлово-комунального господарс-тва та об'екпв культурно-iсторичного значення, пiдтримки соцiально значущих дослiджень i кампанiй.
Для об'еднань холдингового типу промислового сектору (промислових хол-динпв), до складу яких входять пщпри-емства, розташоваш у мономiстах, особливо! уваги потребуе напрям розвитку мюцево! громади. Досвщ реалiзацi'! про-ектiв корпоративно! сощально! вщповь дальностi свiдчить, що представниками великого бiзнесу в Укра!ш у 20132015 рр. двi третини вiд загально! кшько-ст проектiв виконувалося за напрямом розвитку громад [15]. Особливо слщ вщ-значити проекти об'еднань холдингового типу промислового сектору (промисло-вих холдинпв) Метiнвест та ДТЕК. Об-сяг соцiальних iнвестицiй Метiнвест у 2014 р. склав 133 млн грн. Метшвест у вщповщь на економiчну та полiтичну не-стабшьшсть, зокрема, на конфлiкт на сходi Укра!ни, перерозподiлив частину коштiв, щоб допомогти людям, якi опи-нилися в зош конфлiкту. Метiнвест шве-стував понад 40 млн грн у вщновлення сощально! iнфраструктури на територiях, якi постраждали внаслiдок збройного конфлкту. У Марiуполi, Авдпвщ, Крас-нодонi, Gнакiевому вiдбудовувалися школи, лшарш, дитячi садки та житловi будинки. У 2015 р. у рамках програми «Вщновлення Авдпвки» Метiнвестом ш-вестовано 18 млн грн на вщновлення со-цiальних об'ектiв та житлових будинкiв, якi постраждали вщ обстрiлiв [15, с. 8586]. ДТЕК реалiзуе проекти Програми сощального партнерства з органами мю-цевого самоврядування на 35 територiях
присутносп. У 2013-2015 рр. ÏHBecTOBaHO 245 млн грн у бшьш шж 400 соцiальних проекпв за такими напрямами: енерго-ефективнiсть у комунальному сектор^ охорона здоров'я, розвиток сощально значущо! iнфраструктури, розвиток 6i3-нес-середовища та пiдвищення активнос-тi громад [15, с. 60].
Слщ погодитися з думкою фахiвцiв, що з точки зору економiчноï пщтримки програм розвитку територп корпоративна соцiальна вщповщальшсть включае: пряму участь бiзнесу в розвитку сощаль-них об'ектiв на пiдставi капiтальних вкладень; фiнансове спонсорування захо-дiв соцiального характеру; повну або па-йову участь у реалiзацiï соцiальних про-ектiв коротко-, середньо- або довгостро-кового значення; мiжтериторiальну iнтег-рацiю дiй i об'еднання ресурсiв для вирi-шення завдань розвитку територiï; мож-ливють захисту бiзнесу в умовах конку-ренц^1' [10, с. 42; 11]. Для об'еднань холдингового типу промислового сектору (промислових холдинпв) найбшьш хара-ктерними е пряма участь бiзнесу в розвитку сощальних об'ектiв на пiдставi вщ-повiдних капiтальних вкладень i мiжте-риторiальноï iнтеграцiï дiй та об'еднання ресурав для вирiшення завдань розвитку територп. Це пояснюеться як технолопч-ними можливостями промислових пiд-приемств, що входять до складу холдингу, брати участь у забезпеченш дiяльностi комунально! iнфраструктури (зокрема, водо- та теплопостачанш), так i органiза-цшними, пов'язаними з розташуванням пiдприемств холдингу в сумiжних тери-торiях регюну або мiськоï агломерацiï.
При цьому, як визначае С.В. Бога-чов, «взаемодiя органiв мiсцевого самоврядування i бiзнес-структур повинна мати системний та комплексний характер, бути орiентованою на довгострокову перспективу, оргашзовуватися вiдповiд-но до прiоритетiв економiчного i соцiа-льного розвитку територп. Забезпеченню ефективноï взаемодiï органiв мюцевого
самоврядування та бiзнес-структур у ви-ршенш питань мiсцевого значення спри-яють розробка i реалiзацiя комплексних програм, якi iнтегрують у собi кшька ви-дiв i напрямiв ствроб^ництва» [16, с. 160]. На пiдставi узагальнення пропо-зицiй С.В. Богачова [16], Н.В. Сментино1 [3], 1.Ю. Беляево1, О.В. Данилово1 [5] та власного досвщу авторiв сформовано за-гальнометодичний пiдxiд до розробки та реалiзацiï комплексних програм взаемодп оргашв мiсцевого самоврядування i бiз-нес-структур щодо соцiально-економiчн-ого розвитку територп (див. рисунок).
При використаннi загальномето-дичного пiдxоду до розробки комплекс-но1 програми розвитку територп присут-ностi об'еднань холдингового типу про-мислового сектору (промислових холди-нпв) доцiльно врахувати додатковi кри-терп отримання вигiд за рахунок техно-логiчниx особливостей пiдприемств, як складають холдинг, та ïx можливостей щодо мiжтериторiальноï кооперацп.
Як визначено на рисунку, основним шструментом мехашзму взаемодп орга-нiв мiсцевого самоврядування та бiзнесу е процес переговорiв мiж партнерами. Результат переговорiв - укладання договору або угоди про принципи взаемодп. 1нший шструмент меxанiзму взаемодп влади та бiзнесу - технологи визначення та узгодження юнуючих позицiй i думок партнерiв. Предметом переговорiв е визначення балансу бiзнес-цiлей i сощаль-них завдань. Для узгодження позицiй взаемодп влади та бiзнесу органiзуеться спещальна комiсiя, до яко1 включаються представники як бiзнесу, так i мюцевого самоврядування, для аналiзу й ощнки рь вня та ступеня узгодженосп пропонова-них проектiв угод.
Найважлившим завданням комюп е визначення форм фшансово1 участi в розвитку територп присутносп. Т.В. Кравцова [17] виконала розгорнуту ощнку трьох форм фiнансовоï участi бiзнесу в розвитку територп присутносп: тради-
цшна благодiйнiсть, стратегiчна благо-дiйнiсть та сощальне iнвестування за до-помогою системи показниюв. Ця система включае таю критерп: мотивацiя, iнiцiа-тива, визначення отримувачiв благ, зв'язок з основною дiяльнiстю, управлiн-ська структура, ресурси, термш реалiза-цii, мехашзм фiнансування, вигоди для компанii. На думку Т.В. Кравцовох, соцi-альш програми бiзнесу щодо розвитку територп присутносп бшьш ефективни-ми може зробити орiентацiя на досягнен-ня сощальних результатiв при урахуваннi бiзнес-iнтересiв. Це може бути досягнуто шляхом розробки узгодженоi стратегii органiв влади та бiзнесу щодо вирiшення соцiально-економiчних проблем терито-рii на пiдставi врахування iнтересiв учас-никiв, тдтримки новiтнiх соцiальних технологiй i використання сучасних ме-ханiзмiв управлiння, включаючи кон-курсний розподiл коштiв, часткову участь, упровадження мошторингу й ощнку соцiально-економiчних результатiв [17, с. 127].
Сощальне швестування передбачае прямi приватнi та державнi вкладення в галузi економiки, якi iстотно впливають на процеси вщтворення, а чиста приведена варпсть, прямий дохщ у часi та його надходження в довгостроковому перiодi сприяють сталому економiчному зрос-танню. Зарубiжнiй досвщ свiдчить, що внутрiшнi соцiальнi швестицп здiйсню-ються в розвиток персоналу (тдвищення квалiфiкацii); охорону здоров'я (створен-ня сприятливих умов працi, медичш огляди, програми оздоровлення); дiлову практику компанп (пiдвищення iмiджу та репутацп); ресурсозбереження. Що сто-суеться швестицш, якi здiйснюються в рамках сощального партнерства, то за !х рахунок фшансуються iнновацiйнi про-екти; проекти екологiчноi безпеки; пiд-тримка незахищених верств населення, утримання та будiвництво об'ектiв iнфра-структури, культурного та сощального призначення [8, с. 54; 9, с. 861].
Переговори м1ж органами мюцевого самоврядування та б1знесу. Визначення балансу б1знес-цшей I сощальних завдань
Р1шення про формування комплексно! програми розвитку територп на засадах взаемодп оргашв мшцевого самоврядування та б1знес-структур
Дотримання прин-цитв при розробщ комплексно! програми
Визначення форм реал1зацп комплексно! програми
Прюритетност штереав територ1ально! громади
Сощально-швестицшного характеру вкладень
Спрямованост на довгострокову стратепю розвитку територп
Прозорост здшснення взаемодп
Створення системи преференцш для учасниюв сощальних проекпв територп
Узгодженост дш !з громадськютю
Форма 1. Укладання угоди про спшьне виконання функцш з надання сощальних (житлово-комунальних) послуг, передачу частини функцш приватним оргашзащям, що спещал!зуються у вщповщнш сфер1
Форма 2. Стльна реал1защя проекпв, спрямованих на створення об'еклв для надання сощальних (житлово-комунальних) послуг, включаючи укладання угоди про концесш
Виб1р форми Наявтсть та можливост залучення ресурав
реатзаци
Урахування термшв виконання
комплексно!
програми
Ощнка критерив корисност та вигщ
Корисносп для територ1ально! громади за рахунок зниження навантаження на мюцевий бюджет I тдвищення якост та доступност послуг
Вигоди для б1знесу за рахунок зв'язку з1 стратепею його розвитку,
отримання сощального ефекту, тдвищення позитивного !мщжу та репутацп
Складено за даними джерел [3; 5; 16]
Рисунок. Загальнометодичний пiдхiд дорозробки тареалiзацli комплексног програми розвитку територп на засадах взаемодП оргашв мюцевого самоврядування та бiзнесу
У даний час в Укршш достатньо ак-туальними е сощальш швестицп в розви-ток iнфраструктурних об'екпв, зокрема мюько'! житлово-комунально'! шфрастру-ктури. Це пояснюеться взаемним ште-ресами за критерiями: корисност для те-риторiальноi громади та вигiдностi для об'еднань холдингового типу промисло-вого сектору (промислових холдингiв), а також можливостями отримання ефектiв за рахунок технолопчних особливостей пiдприемств i можливостей !х мiжтери-торiальноi кооперацп в рамках холдингу.
Проекти розвитку житлово-кому-нально'! комунально'! iнфраструктури на засадах сощального iнвестування зви-чайно реалiзуються шляхом використан-ня механiзмiв державно-приватного партнерства (ДПП). У робот «Модершзащя комунально'! iнфраструктури мiських аг-ломерацш» вiдзначаеться, що «Залучен-ню кошпв приватних iнвесторiв на засадах ДПП сприяе заштересовашсть бiзне-су в забезпеченнi умов життедiяльностi власного персоналу на територп присут-ностi. Перевагами використання ДПП слщ визнати можливiсть отримання си-нергетичного ефекту за рахунок поед-нання державних економiчних пiдойм (використання механiзмiв стимулювання та пiдтримки) i можливостей приватного бiзнесу (новiтнiх технологiй та шнова-цiй), а недолiками - розподш витрат, по-тенцiальних ризиюв, досягнення збалан-сованостi економiчних штереав i вщпо-вiдальностi мiж учасниками швестицш-ного ствроб^ництва» [18, с. 88]. З ура-хуванням того, що пщприемства у складi об'еднань холдингового типу промисло-вого сектору (промислових холдинпв) мають можливостi сприяння мiжтерито-рiальноi кооперацii, це е позитивним чинником при реалiзацii проекпв розвитку комунальноi iнфраструктури в рамках мюьких агломерацiй на засадах ствро-бiтництва територiальних громад iз вико-ристанням механiзмiв ДПП.
У процеа управлiння проектами на засадах ДПП необхщне дотримання вiд-повщних принципiв, використання нор-мативно-правових, економiчних та орга-нiзацiйних методiв, визначення ефекту (корисносп та вигоди) для кожного учас-ника, оцiнювання ризиюв i можливостей управлiння ними. При цьому слщ урахо-вувати те, що потребують гармошзацп законодавчi акти, яю регламентують вiд-носини партнерiв у процесi реалiзацii проектiв ДПП, зокрема в Закош УкряХни «Про державно-приватне партнерство» вщ 01.07.2010 р. № 2404-VI необхщно «конкретизувати форми здшснення партнерства, визначити процедури прийняття рiшень та правила поеднання i використання ресурав учасниками проекту» [18, с. 89].
Для реалiзацii проектiв iз викорис-танням механiзмiв ДПП приватному партнеру, зокрема об'еднанню холдингового типу промислового сектору (промисло-вому холдингу), потрiбно забезпечити: розробку концепцп фiнансування, орiен-товано'! на тривалий термiн; аналiз чут-ливостi грошових потокiв до ризиюв; ви-явлення ризикiв, !х оцiнку i розподiл мiж учасниками проекту; укладання угоди, яка забезпечить безперешкодну реалiза-цiю проекту за рахунок защкавленосп учасникiв; створення проектно'1 компанii, що дозволить головнш компанii манев-рувати ресурсами для виконання зобов'я-зань та сприятиме визначенню меж вщ-повiдальностi партнерiв. Органам мiсце-вого самоврядування, яю виступають державним партнером у механiзмi ДПП, потрiбно органiзувати: розробку проекпв i проведення конкурсу на вибiр дiездат-ного приватного партнера; формування контрактних моделей, iнструментiв га-рантiй i страхування для зниження ризи-кiв приватних iнвестицiй у суспшьну iн-фраструктуру; пiдвищення квалiфiкацii службовцiв, залучених до управлiння ка-пiталовкладеннями, та використання ре-
сурав професшних учасникiв ринку. За-значеш заходи мають здiйснюватися комплексно, що сприятиме забезпеченню вiдповiдного рiвня соцiального швесту-вання в розвиток шфраструктурних об'ектiв, зокрема проекти модершзаци житлово-комунально!' iнфраструктури, з використанням механiзмiв ДПП.
Висновки
1. Активiзацiя учасп великого бiз-несу, зокрема об'еднань холдингового типу промислового сектору (промисло-вих холдинпв), в забезпеченш сощально-економiчного розвитку територГ! е доць льною, оскiльки вона включае реалiзацiю соцiально значущих проектiв щодо розвитку трудового потенщалу, охорони здоров'я пращвниюв, створення безпеч-них умов працi, сприяння природоохо-роннш дiяльностi та ресурсозбереженню, урахування штереав мюцево!' громади. При цьому сшд ураховувати, що об'еднання холдингового типу промис-лового сектору (промисловi холдинги) мають особливосп органiзацiйного та технологичного характеру, яю мають по-зитивний i негативний вплив на забезпе-чення участi в соцiально-економiчному розвитку територГ! присутностi.
2. Функцiональна роль великих тд-приемств i об'еднань у структурi нацю-нально! економши полягае у вирiшеннi економiчних, сощальних i стратегiчних завдань, а також завдань розвитку територГ!. Виконання завдань розвитку територГ! здшснюеться у формi прямо! та непрямо! учасп великого бiзнесу, зокрема об'еднань холдингового типу промисло-вого сектору (промислових холдингiв). Важливим аспектом непрямо! учасп бiз-несу в розвитку територГ! виступае виконання ним бюджетоутворюючо! функцп за рахунок податкових джерел. У даний час потребують удосконалення окремi статп Податкового кодексу Укра!ни щодо адмiнiстрування податку на доходи фiзичних осiб за територiею отримання
доходу для об'еднань холдингового типу промислового сектору (промислових хо-лдинпв), пов'язанi з наявшстю единого фiнансового центру, який контролюе внутршш та зовнiшнi потоки суб'екпв господарювання, що входять до складу холдингу.
3. Пряма участь великого бiзнесу передбачае соцiальне iнвестування в ре-алiзацiю комплексних програм та проек-тiв розвитку територГ за принципами ствфшансування або благодiйностi. Фо-рмування та реалiзацiя комплексних програм розвитку територГ! на засадах взае-модп органiв мiсцевого самоврядування та бiзнес-структур включае: процес пере-говорiв представникiв органiв мiсцевого самоврядування та бiзнесу, технолог^ визначення та узгодження штереав парт-нерiв, дотримання принцитв розробки комплексно! програми, визначення форм реалiзацiй програми, оцшку наявностi ресурсiв, термiнiв виконання, розрахунок критерпв корисностi для громади та ви-гiдностi для бiзнесу. При цьому необхщ-но враховувати можливосп отримання додаткових ефектiв, пов'язаних iз техно-логiчними та органiзацiйними особливо-стями об'еднань холдингового типу про-мислового сектору (промислових холди-нпв). Зазначенi ефекти передбачають ре-зерви економГ! для територiально!' громади, пов'язаш з розвитком дорожньо-транспортно!' та iнженерно!' iнфраструк-тури при будiвництвi та модернiзацi!' ви-робничих об'ектiв; генерацiею та передачею теплово!' енергй для потреб населен-ня, наданням можливостей використову-вати засоби охорони навколишнього се-редовища (зокрема очисш споруди), що належать тдприемствам промислового холдингу та розташоваш на територГ !'х присутностi.
4. Реалiзацiя проектiв розвитку територп присутносп великого бiзнесу вза-галi та об'еднань холдингового типу промислового сектору (промислових хо-
лдинпв) зокрема на засадах сощального швестування здiйснюеться за допомогою механiзмiв державно-приватного партнерства. Мехашзми державно-приватного партнерства потребують удосконален-ня у частиш як модершзацп вщповщного нормативно-правового забезпечення, так i органiзацiйних рiшень з боку оргашв мiсцевого самоврядування та приватного партнера - промислового холдингу, спрямованих на маневрування ресурсами, запоб^ання ризикам й урахування штереав учасниюв.
Подальших дослiджень потребують питання щодо розробки шструменпв уз-годження штереав та управлiння ризи-ками при реалiзацii проектiв розвитку територп присутностi на засадах сощаль-ного швестування об'еднаннями холдингового типу промислового сектору (про-мисловими холдингами).
Лггература
1. Дiяльнiсть суб 'eктiв великого, середнього, малого та мтротдприемни-цтвау 2015р.: стат. зб.; за ред. М.С. Ку-знецово'!. К.: Державна служба статистики Укра'ни, 2016. 455 с.
2. Кв^ка С.А. Партнерство влади та бiзнесу: европейсью тдходи i концепцп. Грат: Науково-теор. i громадсько-полт. альманах. 2013. № 8. С. 169-173.
3. Сментина Н.В. Партнерство влади, бiзнесу та громади як складова устш-носп мiсцевого соцiально-економiчного розвитку. В^ник Хмельницького нацю-нального утверситету. Економiчнi науки. 2013. Т. 3. № 2. С. 259-262.
4. Мошкова Л.Е. Развитие партнерских отношений бизнеса и власти на территории присутствия: теория и практика: монография. Тверь: Твер. гос. ун-т, 2014. 234 с.
5. Беляева И.Ю., Данилова О.В. Обеспечение устойчивого развития территорий: взаимодействие бизнеса и вла-
сти. Управленческие науки. 2013. № 4. С. 4-8.
6. Копытова Е.Д. Оценка влияния крупнейших предприятий на социально-экономическое развитие территорий. Экономические и социальные перемены: факты, тенденции, прогноз. 2014. № 3. C. 223-234.
7. Галушко О.С. Фiнансовi важелi реалiзащi принципу сощально! вщповь дальносп бiзнесу в прничо-металургш-нш промисловосп. Економжа промисло-вост1. 2013. № 3 (63). С. 197-204.
8. Kitzmueller M., Shimshack J. Economic Perspectives on Corporate Social Responsibility. Journal of Economic Literature. 2012. No. 50 (1). Р. 51-84. doi: http://dx.doi.org/10.1257/jel.50.1.51
9. Husted B., Allen D.B. Corporate social responsibility in the multinational enterprise: strategic and institutional approaches. Journal of International Business Studies. 2006. № 37. P. 838-849. doi: http://dx .doi.org/10.1057/palgrave.jibs.8400 227
10. Евтушенко В.А. Внутршш та зовшшш шституцшш форми корпоративно! сощально! вщповщальносп. Про-блеми i перспективи розвитку тдприем-ництва : зб. наук. пр. 2013. № 1 (4). С. 4046.
11. Лiфiнцев Д.С. Корпоративна со-щальна вщповщальшсть як складова ку-льтури оргашзацп: економiчне значення. Ефективна економжа: електронне нау-кове фахове видання. 2013. № 11. Режим доступу: http://efektyvnaeconomika.in.ua. (Дата звернення 01.08.2017).
12. Булеев И.П., Богачев СВ., Мельникова М.В. Промышленные корпорации: особенности развития и принятия решений. Донецк: ИЭП НАН Украины, 2003. 116 с.
13. Мельникова М.В., Сорокш Б.А., Косицький К.В. Проблеми оргашзацп ефективно! взаемодп влади та бiзнесу в процес мюького управлшня. Еконо-
мгчний простгр: зб. наук. праць. Дншро-петровськ: ПДАБА, 2014. №88. С. 66-74.
14. Коваленко С.В. Розвиток корпоративно! сотально! вщповщальносп в Укрш'ш. Глобальш та нацгональш про-блеми економгки. 2016. Вип.9. Режим доступу: http://global-national.in.ua/issue-9-2016/17-vipusk-9-lyutij -2016/1676-kovalenko-e-v-rozvitok-korporativnoji-sotsialnoji-vidpovidalnosti-v-ukrajini. (Дата звернення 01.08.2017).
15. Практики КСВ в Украш 2015: ред. М. Саприкша. К.: Центр «Розвиток КСВ», 2015. 148 с.
16. Богачов С.В. Про вибiр форми сотального партнерства оргатв мюцево-го самоврядування та бiзнесу. Социальна вгдповгдальнгсть: сучасш виклики: мате-рiали Мiжнародноï науково-практично! конференцп (м. Краматорськ, 21-22 кв^-ня 2016 р.). Краматорськ: ДДМА, 2016. С. 160-161.
17. Кравцова Т.В. Технология социального инвестирования и рост социальной ответственности регионального бизнеса. Terra Economicus. 2010. Т. 8. № 4-3. С. 125-129.
18. Мельникова М.В., Градобоева С.С. Модершзащя комунально! шфра-структури мюьких агломерацiй. Економг-ка Украши. 2017. № 7(668). С. 83-91.
References
1. Kuznetsova, M.S. (Ed.). (2016). Activities of large, medium, small and micro-entrepreneurship entities in 2015: Statistical Yearbook. Kyiv: State statistics service of Ukraine [in Ukrainian].
2. Kvitka, S.A. (2013). Partnership between government and business: European approaches and concepts. Hrani, 8, pp. 169173 [in Ukrainian].
3. Smentyna, N.V. (2013). Partnership of government, business and society as a component of the success of local socioeconomic development. Herald of Khmelny-tskyi national university. Economic Scienc-
es, Vol. 3, No. 2, pp. 259-262 [in Ukrainian].
4. Moshkova, L.E. (2014). Development of partnerships between business and government in the territory of the presence: theory and practice. Tver: Tver State University [in Russian].
5. Belyaeva, I.Yu., & Danilova, O.V. (2013). Ensuring sustainable development of territories: interaction of business and government. Management Sciences, 4, pp. 4-8 [in Russian].
6. Kopytova, E.D. (2014). Assessment of the impact of the largest enterprises on the socio-economic development of the Territory. Economic and social changes: facts, trends, forecast, 3, pp. 223-234 [in Russian].
7. Galushko, O.S. (2013). Financial levers for realizing the principle of social responsibility of business in the mining and metallurgical industry. Ekon. promisl., 3(63), pp. 197-204 [in Ukrainian].
8. Kitzmueller, M., & Shimshack, J. (2012). Economic Perspectives on Corporate Social Responsibility. Journal of Economic Literature, 50 (1), pp. 51-84. doi: http://dx.doi.org/10.1257/jel.50.L51
9. Husted, B., & Allen, D.B. (2006). Corporate social responsibility in the multinational enterprise: strategic and institutional approaches. Journal of International Business Studies, 37, pp. 838-849. doi: http://dx .doi.org/10.1057/palgrave.jibs.8400 227
10. Evtushenko, V.A. (2013). Internal and external institutional forms of corporate social responsibility. Problems and prospects of entrepreneurship development, 1 (4), pp. 40-46 [in Ukrainian].
11. Lifintsev, D.S. (2013). Corporate social responsibility as a component of the culture of the organization: economic significance. Effective economy, 11. Retrieved from http://efektyvnaeconomika.in.ua [in Ukrainian].
12. Buleev, I.P., Bogachev, S.V., & Mel'nykova, M.V. (2003). Industrial corporations: features of development and deci-
sion-making. Donetsk: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine [in Russian].
13. Mel'nykova, M.V., Sorokin, B.A., & Kosytskii, K.V. (2014). Problems of organization of effective interaction between government and business in the process of city management. Economic space, 88, pp. 66-74 [in Ukrainian].
14. Kovalenko, S.V. (2016). Development of corporate social responsibility in Ukraine. Global and national problems of economy, 9. Retrieved from http://global-national.in.ua/issue-9-2016/17-vipusk-9-lyutij -2016/1676-kovalenko-e-v-rozvitok-korporativnoji-sotsialnoji-vidpovidalnosti-v-ukrajini [assessed 1 August 2017] [in Ukrainian].
15. Saprykina, M. (Ed.). (2015). CSR Practices in Ukraine 2015. Kyiv: Center for Development of CSR [in Ukrainian].
16. Bogachov, S.V. (2016, April). On the choice of the form of social partnership of local government and business. Proceedings of the Scientific and Practical Conference Social responsibility: modern challenges: materials of the Donbass State Engineering Academy (pp. 160-161). Krama-torsk: DGMA [in Ukrainian].
17. Kravtsova, T.V. (2010). Technology of social investment and growth of social responsibility of regional business. Terra Economicus, Vol. 8, No. 4-3, pp. 125-129 [in Russian].
18. Mel'nykova, M.V., & Gradoboe-va, E.S. (2017). Modernization of communal infrastructure of urban agglomerations. Economy of Ukraine, 7(668), pp. 83-91 [in Ukrainian].
Марина Витальевна Мельникова,
д-р экон. наук, доцент Институт экономико-правовых исследований НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. Желябова, 2 E-mail: marvit1511@gmail.com;
Константин Васильевич Косицкий, Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. Желябова, 2 E-mail: kvkositsskiy@gmail.com
ФОРМЫ УЧАСТИЯ ПРОМЫШЛЕННЫХ ХОЛДИНГОВ В СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОМ РАЗВИТИИ ТЕРРИТОРИИ
Статья посвящена проблемам участия крупных предприятий и объединений, в том числе промышленных холдингов, в обеспечении социально-экономического развития территории. Охарактеризована функциональная роль крупного бизнеса в структуре национальной экономики, включая содействие решению задач развития территории. Определены формы прямого и косвенного участия крупного бизнеса согласно принципам социальной ответственности и социального партнерства. Взаимодействие власти и бизнеса для решения социально-экономических задач развития территории осуществляется с применением механизма, включающего организационные формы, методы и инструменты. Обоснована целесообразность комплексного использования форм участия промышленных холдингов в обеспечении социально-экономического развития территории.
Ключевые слова: промышленный холдинг, социально-экономическое развитие территории, формы участия в развитии территории.
JEL: D64, R58.
- Eкономiкa npомuсловосmi ^ Экономика промышленности -
ISSN 1562-1Q9X Econ. promisl. ^
2Qll, № 3 (l9)
Maryna V. Melnikova,
Doctor of Economics, professor Institute of Economic and Legal Studies of the NAS of Ukraine
03057, Ukraine,Kyiv, 2 Gelabov Str.
E-mail: marvit1511@gmail.com;
Kostantin V. Kosytskyi, Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 03057, Ukraine,Kyiv, 2 Gelabov Str.
E-mail: kvkositsskiy@gmail.com
FORMS OF PARTICIPATION OF INDUSTRIAL HOLDINGS IN THE SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT OF THE TERRITORY
The paper covers the problems of participation of large enterprises and associations, including industrial holdings, in ensuring socio-economic development of the territory. The functional role of large enterprises and associations in the structure of the national economy is characterized, which is to contribute to the solution of economic, social and strategic tasks, as well as the tasks of the territory development. It has been determined that to implement the tasks of the territory development the large business is involved in the form of direct and indirect participation. Indirect participation is realized in the corporate social responsibility system by providing personnel with adequate working and living conditions, including the creation of jobs, salaries payment, fulfillment of tax obligations, prevention of diseases, and housing construction. An important aspect of the indirect participation of business in the development of the territory is its implementation of the budget-forming function due to tax sources. This is achieved through the formation and implementation of the system of corporate tax culture of an industrial holding. The direct involvement of business implies the social investment in the implementation of projects on the territory development on the principles of co-financing or charity. The experience of the participation of industrial holdings in the implementation of social partnership projects in 2013-2015 is analyzed. An engagement of business to solving social and economic problems of the territory development is carried out by local authorities through the use of an appropriate mechanism. This mechanism includes such organizational forms as the financial, tax, non-financial cooperation, as well as the contractual relations and municipal order. The tools of the mechanism are: the negotiation process between the representatives of local authorities and business, technologies of identifying and coordinating the interests of the partners. It has been proved that it is expedient to use the forms of direct and indirect participation of industrial holdings in ensuring socio-economic development of the territory comprehensively.
Keywords: industrial holding, socio-economic development of the territory, forms of participation in the development of the territory.
JEL: D64, R58.
OopMamu цumуeaннн:
Me^bHHKOBa M.B., Koch^khh K.B. OopMH ynacri npoMucoBux xo.gHHriB y coma-^bHO-eKOHOMÏHHOMy po3BHTKy TepuTopii. EKOHOMiKa npoMuenoeoemi. 2017. № 3 (79). C. 130-144. doi: 10.15407/econindustry2017.03.130
Melnikova, M.V., & Kosytskyi, K.V. (2017). Forms of participation of industrial holdings in the socio-economic development of the territory. Econ. promisl., 3 (79), pp. 130-144. doi: 10.15407/econindustry2017.03.130
HadiùMiïû do pedaKy,i'i 18.08.2017p.
